Юлія Крупенко
«Peers Inc: Як люди і платформи створюють економіку спільного споживання і трансформують капіталізм», Робін Чейз
20 років тому американка Робін Чейз заснувала Zipcar. Сьогодні це — найбільша у США та світі компанія, яка займається наданням автомобілів в оренду, розміщуючи їх по всій території держави. Таким чином, кожен бажаючий може орендувати автомобіль на декілька годин чи днів і не купувати власний. Після створення Zipcar Робін вдалося не лише досягти видатних результатів в бізнесі, а й дати поштовх новому на той час явищу — економіці спільного споживання. Через декілька років Робін з сім’єю переїжджають до Франції, де починають роботу над новим проектом — Buzzcar. Він дає змогу ділитися власними автомобілями. Як пояснює сама Робін, назва Buzzcar з’явилася не просто так. Таким чином вона ще раз нагадує нам про те, наскільки потужним є так званий «принцип вулика». За ним платформою керує спільнота і формує рух «від одного користувача до іншого» (від англ. Peer to peer).
У книзі «Peers Inc: Як люди і платформи створюють економіку спільного споживання і трансформують капіталізм» Робін Чейз розповідає про те, як колаборація між компаніями (Inc) і користувачами (Peers) дозволяє бізнесам рости, вчитися і створювати інноваційні рішення. На прикладах найуспішніших шерингових майданчиків пояснює, яким чином самі користувачі створюють спільноти, репутацію та довіряють один одному. І врешті-решт, як шеринг допомагає вирішувати такі проблеми, як забруднення навколишнього середовища, глобальне потепління та диференціація доходів.
«Mesh-модель: Чому майбутнє бізнесу — в платформах спільного користування?», Ліза Ганськи
В основі так званої mesh-моделі, про яку Ліза Ганськи говорить у своїй книзі, закладений наступний принцип: деякі речі краще використовувати спільно з кимось і мати до них доступ в будь-який час, ніж купувати і володіти ними самостійно. Наприклад, такі речі, як інструменти, автомобілі, парадні костюми найчастіше не потрібні щодня, тому немає сенсу їх купувати.
У США і Західній Європі людина використовує свій автомобіль в середньому 8% свого часу в день, а 92% часу він просто стоїть на місці. Якщо уважно придивитися до речей, на які ми звикли витрачати немалі гроші, можна зробити висновок, що спільне їх використання частіше зручніше і вигідніше.
Завдяки соціальним мережам, мобільному зв’язку та 3G-інтернету обмінюватися інформацією стало набагато простіше. Ми орендуємо фільми на Netflix, автомобілі за допомогою Zipcar в США і аналогів в інших країнах, користуємося послугами таких платформ, як Taskrabbit, чи професійними послугами користувачів Upwork.
У Лізи є свій сайт, де вона веде список компаній, що працюють в індустрії спільного споживання і охорони навколишнього середовища. Зараз там — близько 10 тис компаній з 132 країн.
«Що моє — твоє: як економіка спільного споживання змінює наше життя», Рейчел Ботсман
Рейчел Ботсман — соціальна інноваторка, євангелістка шерингової економіки
Спікери TED — про економіку спільного споживання, часта гостя на конференціях і семінарах про технології й авторка відомої книги про спільне споживання.
Головна тема досліджень Рейчел — те, як технології трансформують спілкування і довіру між незнайомцями. За її словами, це прекрасна тема для досліджень, оскільки відкривається безліч речей, про які ми навіть не підозрюємо. Наприклад, чи однаково довіряють жінки і чоловіки? Яким чином особиста довіра впливає на довіру онлайн? Або ж, якщо ми довіряємо людині на Tinder, чи будемо ми довіряти цій людині на BlaBlaCar
Приват24 та BlaBlaCar допоможуть економити на мандрівках?
На прикладах різних сервісів Рейчел пояснює, як технологія створює нові механізми, що дозволяють нам довіряти незнайомим людям, компаніям та ідеям в світі. Давайте подивимося, як це відбувається на прикладі BlaBlaCar
Україна стала першою країною, де поїздки BlaBlaCar доступні з Google Maps. Спочатку ми довіряємо ідеї райдшерингу як зручному, безпечному способу подорожувати. Потім ми довіряємо платформі і, в разі, якщо щось пішло не так, ми розуміємо, що можемо розраховувати на допомогу BlaBlaCar. Третій рівень довіри найсильніший. Це — інформація, відгуки, опис профілів.
Окрім книг, Рейчел виступає на конференціях TED, розповідаючи про найуспішніші приклади компаній із сфери економіки спільного споживання.
«Шерологія: Як поширення інформації в соціальних мережах впливає на економіку», Браян Кремер
Брайан Кремер — бізнес-стратег, коуч, спікер міжнародних конференцій і євангеліст економіки спільного користування. Він роками вивчав, чим, де і чому користувачі діляться онлайн та вирішив поділитися з читачами найцікавішими дослідженнями і напрацюваннями.
Технології роблять наші життя простішими і в той же час складнішими. Проте, вони ніколи не зможуть повністю замінити наші базові потреби в обміні інформацією, емоціями та історіями.
У своїй книзі Кремер наводить конкретні інструкції, як брендам поширювати інформацію про себе та бізнеси, використовуючи соціальні мережі. Він вірить в те, що сьогодні успіх брендів полягає не тільки в шерингу контенту, але і в залученні і створенні історій навколо нього.
«Економіка спільного споживання», Аран Сандарараян
Аран Сандарараян, професор школи бізнесу Леонарда Н. Штерна в Університеті Нью-Йорка та євангеліст економіки спільного споживання, пояснює базові принципи колективного капіталізму, які привели до появи економіки спільного споживання. Він наводить приклади того, як стираються межі між професійним і особистим, і як глобальна економіка, працевлаштування, державне управління та соціальна структура трансформуються під дією шерингу.
У 2016 році сервіс BlaBlaCar спільно з Аруном Сандарараджарном провів масштабне дослідження про довіру онлайн між людьми з усього світу. Основним завданням дослідження, яке зібрало відповіді 18 тис людей з 11 країн, було зрозуміти, яким чином шерингові майданчики вибудовують довіру між людьми і які чинники впливають на схильність довіряти один одному онлайн.
70% респондентів відповіли, що їм комфортніше подорожувати за допомогою сервісу, знаючи, що ним користуються багато інших людей. Крім того, за результатами дослідження стало очевидно, що люди, які хоч раз скористалися сервісами економіки загального споживання, довіряють людині з інтернету (з відгуками, заповненим профілем, посиланнями на соціальні мережі, фото) більше, ніж колегам або сусідам (92% проти 64% та 45% відповідно). І менше, ніж членам своєї сім’ї (95%) або близьким друзям (92%).
У своїй книзі Аран Санрарараян пояснює, що такий рівень довіри до незнайомців з інтернету поступово стає можливим завдяки важливості онлайн-репутації, рівню відкритості людини онлайн, а також присутності якоїсь «історії активності», яка дозволяє довіряти.