Катерина Буяльська
— Три головних тренди на ринку українського аутсорсингу, які Ви могли би виокремити у 2017 році
Відповідає Ігор Бєда – керуючий директор GlobalLogic в Україні: Якщо говорити про українську сервісну IT-індустрію, то можна виокремити такі тренди.
По-перше, український ринок розробки програмного забезпечення (ПЗ) на експорт нарешті повернувся до докризових темпів росту. По-друге, все частіше нашими клієнтами стають не тільки компанії, що спеціалізуються на розробці ПЗ, але й бізнеси, які раніше не мали досвіду створення цифрових технологій. Це відкриває нові можливості для розвитку бізнесу.
І третій тренд — теперішні клієнти хочуть отримати не просто послуги з розробки й тестування коду, а й консалтинг та дизайн цифрових рішень. Тому складність і комплексність розробок, над якими працюють українські інженери, невпинно зростає.
— Зараз однією із найбільш затребуваних сфер є сфера штучного інтелекту та смарт-медицини. Чи є у Вашої компанії напрацювання в цьому напрямку?
До розмови долучається Наталія Сіромаха — Director, Engineering, Харків: Технологія штучного інтелекту (AI, Artificial Intelligence) та смарт-медицина знижують витрати на лікування, підвищують його якість та, найголовніше, знижують час на визначення хвороби і асистують в підборі ефективного лікування ще на ранніх стадіях захворювань. Медицина вже до 2020 року побачить широке використання комерційних продуктів, пов’язаних з обробкою даних пацієнтів. Харківський офіс GlobalLogic має проекти з використанням AI-технологій в декількох напрямках.
По-перше, це аналіз медичної візуалізації — знімків різних видів. Ми створюємо системи, які за допомогою технології розпізнавання зображень допомагають лікарям швидше та чіткіше виявляти складні хвороби людини. Наступний напрямок — смарт-системи визначення індивідуальної процедури лікування за допомогою смартфонів з мінімальною участю лікарів.
Також ми допомагаємо створювати програмне забезпечення для медичних приладів, які відстежують стан пацієнта, самостійно приймають рішення щодо етапів першої медичної допомоги та передають дані до клініки — наприклад, портативних дефібриляторів. Наші інженери мають й актуальне рішення для eHealth — мобільний застосунок, який дає можливість лікарям заповнювати медичну картку за допомогою голосових команд, а пацієнтам — отримати дистанційне консультування від лікаря онлайн, не виходячи з дому.
— Існує думка, що аутсорсинг — це «вимивання» грошей з економіки та кадрів із кадрового ринку на користь іншої країни, де розташовано основну юрособу та рахунки бенефіціарів і головний офіс компанії-аутсорсера. Чи відповідає цей стереотип дійсності?
Ігор Бєда, керуючий директор GlobalLogic в Україні: Цей стереотип не відповідає дійсності, оскільки сервісні компанії забезпечують надходження валютної виручки в економіку країни, і цей показник зростає з кожним роком. За даними EBA, обсяг експортної виручки української IT-індустрії за перше півріччя 2017 року виріс майже на 18,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Також розвиток українського IT-ринку й експортно-орієнтованих компаній з розробки ПЗ дозволяє українським інженерам брати участь у розробці високотехнологічних проектів (на які, на жаль, поки що немає попиту в Україні) і співпрацювати з компаніями-лідерами у своїх індустріях, не полишаючи територію України.
Наприклад, серед клієнтів GlobalLogic — 80 компаній зі списку Fortune 500. Крім того, експортна IT-індустрія генерує більше 3% ВВП країни і залучає більше ніж 100 тис фахівців, які живуть в Україні, сплачують податки та витрачають тут свої кошти. За статистикою, один IT-спеціаліст генерує до 3-4 робочих місць у суміжних галузях.
— Є ще й інший стереотип — про свого роду протистояння ІТ-компаній, які розробляють продукти чи їхні складові, із стартапами, які найчастіше створюють послуги чи «залізо». Чому цей стереотип виник, на Вашу думку? І як можна (і чи варто) його подолати?
Насправді протистояння нема. Сервісні компанії та стартапи — це частина однієї екосистеми. І будь-яка інноваційна економіка проходить шлях від сервісної до такої, де масово виникають власні стартапи та продуктові компанії. Позитивні приклади такої еволюції — Ізраїль, який свого часу перейшов від сервісної моделі до продуктової. Індія — один із найбільших гравців на ринку IT та R&D-сервісів, зараз входить до четвірки найрозвиненіших стартап-екосистем у світі.
Українські сервісні компанії дають українським інженерам можливість співпрацювати зі світовими брендами, а відтак — отримувати цінні навички та знання, необхідні для створення власних продуктів. Крім того, українська сервісна IT-індустрія сприяє створенню середнього класу, тим самим формуючи ринок для споживання інноваційних товарів і послуг — зокрема стартапів. Тому питання не у протистоянні, а в тому що за відсутності попиту на внутрішньому ринку українська економіка зараз найбільше підходить саме для сервісної моделі IT.
Ігор Бєда, керуючий директор GlobalLogic в Україні
— У діджиталі та медіа часто відбувається «вирощування» стартапу всередині компанії з якоїсь ідеї, сервісу чи інструменту. А потім цей стартап перетворюється на інструментальне доповнення/платформу чи самостійний продукт, який продають. Чи має місце подібне явище в роботі ІТ-компаній?
GlobalLogic має власну розробку у сфері автомотів — Nautilus. Це — платформа для створення мультимедійних та інформаційних систем для сучасних автомобілів. Nautilus вирішує фундаментальну проблему для індустрії — як зробити так, щоб водій та пасажири отримали всі переваги від підключення авто до інтернету, але були повністю убезпечені від ризику зовнішнього проникнення до критично важливих функцій авто?
Розробка наших інженерів якраз розділяє ці 2 області на рівні «заліза». У харківському офісі наші інженери стали ініціаторами створення інноваційного інкубатору BrainMade, де вони розвивають найактуальніші технології — інтернет речей, машинне навчання, доповнена реальність та інші. Уже невдовзі BrainMade перетворився на бізнес-складову компанії, адже отриманий досвід роботи з, наприклад, аналізом великих даних, дозволяє нам пропонувати нові рішення для клієнтів з медичної сфери.
— Чого найбільше бракує сучасним українським айтішникам, аби на рівних конкурувати із закордонними фахівцями — і як це можна змінити?
До розмови долучається Михайло Завилов – заступник віце-президента, керівник HR, GlobalLogic: Саме по собі програмування чи тестування вже не є мистецтвом. Перевагою стає розуміння специфіки конкретного бізнесу і технологій, які можуть зробити його більш інноваційним. Тобто тепер недостатньо бути просто спеціалістом у Java-розробці, а ось коли ти знаєш, як використовувати, наприклад, аналіз великих даних для конкретної сфери — скажімо, медицини — це вже інша справа.
Для розвитку спеціалістів у цьому ключі — як молодих, так і досвідченіших — GlobalLogic має власні навчальні курси GL BaseCamp і GL ProCamp, де вони на реальних проектах можуть опанувати сучасні інструменти розробки й тестування програмного забезпечення.
— Які три сфери стануть наступними революційними? Що на Ваш погляд змінить ринок технологій так, як свого часу це зробили електрична енергія, двигун внутрішнього згоряння та ЕОМ?
Прогнозує Андрій Яворський — віце-президент GlobalLogic з інжинірингу: Роботизація рутинної роботи, повсюдне запровадження систем штучного інтелекту і дешева відновлювана енергетика будуть провісниками четвертої індустріальної революції.
Роботизація дасть можливість економікам розвинених країн підвищити ефективність виробництва, і таким чином подолати демографічні проблеми, пов’язані зі старінням населення. Масштаби змін від запровадження систем штучного інтелекту можна буде порівняти з епохою масового розповсюдження електрики. Дешева відновлювана енергетика нарешті дасть нам можливість зайнятися відновленням екологічної системи планети, яку людство активно експлуатувало минулі два століття.