Що сталося
У понеділок, 4 вересня 2017-го, співзасновниця проекту Олександра Струмчинська випустила заяву на своїй сторінці у Facebook. Згідно із озвученою нею інформацією, розробники соцмережі припинили роботу над проектом і відмовилися передати контроль над соцмережею будь-кому іншому. Співзасновницю з Тернополя користувачі та журналісти низки українських ЗМІ піддавали критиці та навіть висміюванню від самого початку роботи цього стартапу. Три місяці тому перспектива чергової всеукраїнської соцмережі здавалося більш обнадійливою — проте дива не сталося.
Станом на 4 вересня в соцмережі Ukrainians було зареєстровано понад 396 тис користувачів. Вигляд проекту дуже нагадував нині офіційно заблокований в Україні проект «ВКонтакті».
Передумови появи проекту
Поява соцмережі «для українців» відбулася на тлі 2 подій. Перша — це санкції проти російських компаній, що стоять за створенням соцмереж та онлайн-сервісів, за указомVK.ru, Ok.ru, «Яндекс» та Mail.ru заблокують в Україні на 3 роки Президента України щодо економічних санкцій проти компаній країни-агресора. Друга — відбувся запуск соцмережі для мобільних користувачів Nimses5 уроків після 3 тижнів спостережень за Nimses. Відтак здавалося, що українці — особливо ті, які звикли до механік та інтерфейсу соцмережі, колись створеної Павлом Дуровим, — готові прийняти замінник. Саме його і пропонувала Струмчинська, яка виступала обличчям проекту, та начебто канадська компанія розробників. Вочевидь ставку було зроблено ще й на можливість залучити до піару соцмережі ще й діаспору за кордоном.
Передумови склалися вдало: вже за 5 днів після запуску у соцмережі було понад 100 тис зареєстрованих користувачів. На осінь творці соцмережі обіцяли не просто повноцінну соцмережу, а навіть появуВ новій українській соцмережі буде легальна музика легального музичного контенту (щоправда, жодного разу не уточнюючи, як збираються цього досягти).
Урок перший: Потрібно припинити «забіг граблями»
Українські стартапери вкотре намагаються запускати за власні чи за інвесторські кошти чергового «вбивцю Фейсбука». Такий підхід є докорінно хибним. По-перше, передумови та фактори, які зумовили успіх дітища Марка Цукерберґа, навряд чи повторяться. Для цього економіці та технологіям всієї планети треба опинитися знову в умовах 2004 року. У Facebook зразка 2017-го вже є україномовний інтерфейс, групи, контент, сторінки та спільноти україномовних користувачів із найрізноманітнішими інтересами. Знову «винаходити» те, що винайдене іншими, не має жодної об’єктивної причини. Інвестори (якщо вони дійсно фахові, а не просто власники шалених випадкових грошей чи добре знані представники «3F» — friends, fools, family) вже напевно років 5 не дають грошей на «соцмережі». Все, що мало бути збудоване для «настільних» користувачів, вже створене.
Урок другий: Product owner має контролювати продукт в дійсності, а не на словах
Чи не головна фраза, яка звучить у зверненні Струмчинської — «мені відмовили», «мені повідомили». Будучи єдиною публічною фігурою проекту та позиціонуючи себе як product owner, вона насправді виявилася людиною, яка не може вплинути не те що на подальшу долю продукту, а навіть витребувати вихідний код чи «законсервувати» проект бодай у якомусь функціональному стані. Контроль проекту забезпечується в тому числі сукупністю юридично оформлених зобов’язань, договорів чи інших документів. Тому або співзасновниця Ukrainians лукавить і не надає повної картини того, що відбулося — або насправді мало місце ігнорування низки обов’язкових юридичних формальностей, які не роблять власника / співзасновника продукту заручником технічної команди (і навпаки).
Урок третій: Стережися «ринку лимонів»
Задача про асиметричність інформації та так званий «ринок лимонів», сформульована американським економістом Акерлофом, котрий за неї став володарем Нобелівської премії на початку «нульових», більш ніж справедлива, якщо йдеться про соціальні сервіси (і не лише соцмережі). Насправді всі ці обіцянки збудувати «новий найкрутіший сервіс спеціально для українців / велосипедистів / веганів / марсіян з лемківським корінням» завжди породжують завищені очікування, занижену якість продукту та постійне погіршення ситуації на ринку аналогів, замінників та конкурентів. З високою ймовірністю ваш новий продукт потрапить у цю ж воронку — і вона «проковтне» його, а ринок продовжить користуватися посереднім, але вже добре відомим продуктом (навіть якщо у ньому повно недоліків).
Урок четвертий: Вирішувати потрібно ту проблему, яка існує в дійсності (а не в уяві фаундерів)
Чи влітку 2017-го найбільш болючою проблемою користувачів соцмереж було блокування звичних сервісів? Ймовірно так. Чи найбільшою їхньою проблемою була відсутність ще однієї соцмережі із україномовним інтерфейсом? Напевно ні. Дуже часто стартапи «впираються» у проблему, якої насправді для їхньої аудиторії (чи тих, кого вони нею вважають) не існує в реальності. Із Ukrainians сталося саме так. Український ринок вже бачив «соцмережу для професіоналів» із польским капіталом, соцмережі для патріотів із капіталом невідомого походження, платформи для фотографів, для автовласників і навіть для рибалок. Більшість із них закрилися, деякі проекти трансформувалися у форуми. Всі вони здебільшого вирішували і долали неіснуючі «проблеми».
Урок п’ятий: Довіряючи свої дані новачкам, будьте розважливі
Найбільш вразливими стали близько 400 тис користувачів, які внесли свої email, імена та прізвища, а також інші дані плюс навіть якийсь першопочатковий контент до чергового сайту, адміністратори та бенефіціари якого нікому не відомі. Довірливість — причина, через яку фільм Catfish ще довго залишатиметься актуальним для користувачів соцмереж та сервісів.