Наталія Соколовська
«Не варто шукати цілі, яких легко досягнути», — зауважував Альберт Айнштайн. І хоч дослідження у сфері нейрології — не його сфера, він добре знав, що потрібно, аби мозок працював на повну. Якщо коротко: принцип «все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими» працює на повну, якщо йдеться про розумові здібності.
У наукових колах існує думка, що розумові здібності закладаються з народження. Тож їх практично неможливо покращити. А коли це й вдалося до певної міри, то варто лише тренуванню припинитися, мозок знову «розслабляється» і повертається до початкових позицій.
Автор матеріалу для видання Scientific American Андреа Кушчевскі не погоджується з таким міркуванням. Перш ніж почала професійно займатися біхевіористикою, Кушчевскі проводила тренінги для дітей з аутизмом. У цих дітей було чимало порушень когнітивної функціональності. Тож завдання науковиці зводилось до того, аби змінити цю ситуацію та прирівняти їхні можливості до максимального рівня. За результатами її терапії деяким дітям вдавалося підвищити рівень IQ на 20 пунктів — і зрівнятися із середньостатистичними представниками свого віку, які не мали захворювань чи затримок у розвитку. Цей досвід переконав Кушчевскі, що змінити когнітивні здібності цілком можливо. Зі своєї практики терапевт сформюлювала 5 кроків, які допоможуть бажаючим «прокачати» когнітивні здібності.
1. Шукайте новизну
Інтелект не «живе» лише в одній сфері. Потрібно шукати нові горизонти для застосування інтелектуальних можливостей. Якщо фокусуватися лише на одній сфері, мозок починає лінуватися, використовуючи «протоптані» стежини. Тому дуже корисним є отримання нових навичок: читайте книги про нові наукові сфери, цікавтеся мистецтвом, ходіть в музеї
Найпоширеніші запитання, які ставлять відвідувачі музеїв.
2. Шукайте випробувань
Намагайтеся частіше вирішувати складні завдання. Важливо розуміти, що так звані інтелектуальні ігри не зроблять вас розумнішими. Вони лише навчать вас грати у цю гру. Секрет, як зазначалося раніше, полягає в тому, що вивчивши правила і методи гри, мозку більше не потрібно особливо напружуватися. Тому, діючи за схожою схемою щоразу, когнітивні здібності радше «засинають», а не розвиваються. Залишайтеся активними: змінюйте діяльність, коли відчуваєте, що стали експертом у певній сфері.
3. Думайте креативно
Тут мається на увазі не креативність сама по собі — на кшталт мистецтва чи інших нових форм знань. Йдеться радше про методи навчання
Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні. Іноді варто змінювати спосіб отримання знань, поєднувати книги, аудіо- та відеоматеріали. Не цурайтеся використання інтерактивних форматів — для «інтелектуальних м’язів» це також добрий тренінг.
4. Шукайте труднощів за межами кімнати
Не орієнтуєтеся у місцевості без GPS? Вимкніть його і намагайтеся користуватися картою на папері. Так, це ще одна форма завдань, яка змушує мозок мобілізуватися. Варто у офлайн-житті визначити ваші слабкі сторони. А потім намагайся частіше з цими труднощами стикатися. Це допоможе навчитися вирішувати завдання, які наразі здаються вам надскладними. З часом ви перестанете годинами блукати і зумієте швидше знаходити правильний шлях (і не лише під час туристичних прогулянок).
5. Практикуйте нетворкінг
Корисно шукати нові знайомства та відкривати інші погляди, думки, ідеї. Таким чином вам вдасться поглянути на проблеми під іншим кутом, відійти від звичної схеми мислення. Від «колективного інтелекту» зиск отримують всі «причетні» до спілкування. Найкраще, коли є можливість налагодити контакт з людьми з інших культур, різних вікових груп, які мають досвід, що суттєво відрізняється від вашого.