Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Ізраїльська шкільна освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні

Ізраїльська шкільна освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні

Надія Андрущенко найбільше відома завдяки ініціативі KidIT — навчанню дітей основам програмування та розробки за допомоги ігрових програм та сервісів, котре охопило вже низку міст України. Це з її подачі привітні «ніндзя» у футболках зі смішними персонажами (саме так називають викладачів у цих незвичних класах із програмування) стали улюбленими гостями у школах та серед батьків, які хочуть долучити своє чадо до програмування
Nadija Andruščenko najbiľše vidoma zavdjaky iniciatyvi KidIT — navčannju ditej osnovam programuvannja ta rozrobky za dopomogy igrovyh program ta servisiv, kotre ohopylo vže nyzku mist Ukraїny. Ce z її podači pryvitni «nindzja» u futbolkah zi smišnymy personažamy (same tak nazyvajuť vykladačiv u cyh nezvyčnyh klasah iz programuvannja) staly uljublenymy gostjamy u školah ta sered baťkiv, jaki hočuť dolučyty svoje čado do programuvannja
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Нещодавно Надія повернулася із Ізраїлю, де проходила навчання за програмою Education for Science and Math – STEM Framework. Розповідь про це стала приводом для низки її поїздок українськими містами. Ми «упіймали» її у Вінниці. І послухали, що і як роблять із освітою дітей, підлітків та молоді у Ізраїлі і чого нам варто повчитися, а що в нас вже є — і треба лише це розвивати. Коротко про STEM / STEAM Насправді, в Україні чимало організацій та ініціатив вже практикують STEM, просто не знають, що цей підхід до освіти та розвитку дитини називається саме так (як би це парадоксально не звучало). Зявилося це скорочення від Science, technology, engineering and mathematics (STEM). Воно символізує мультидисциплінарний підхід до освіти та виокремлення ключових наук, довкола яких має будуватися освітній процес у школах, коледжах та університетах. Вперше саме про таких підхід заговорили у США ще у 1980-х. Рух з STEM до STEAM впроваджується протягом останніх кількох років в світі. Зростання популярності в якості позитивного способу дії по-справжньому задовольнити потреби економіки XXI століття. STEM одна містить в собі кілька ключових компонентів, що і багато роботодавців, викладачів та батьків озвучують як ключові для дітей. Ізраїль багато докладає зусиль, коштів та життєвої філософії, аби цей підхід із красивої абревіатури став частиною реальності. Чи варто скаржитися на українські реалії В чому ж полягає успіх і сила інноваційності в Ізраїлі? Є декілька головних причин. Вони креативні, оскільки треба знайти способи вижити. Ця причина яскраво проявляється у створенні технології очищення води, вирощування овочів та фруктів, альтернативні джерела енергії. Сонячні батареї, колектори тут не масове, але досить звичне явище. Саме тому вони інвестують в технології. Вони живуть посеред пустелі. Вони не мають природних ресурсів, єдиний їх ресурс — це люди. Вони інвестують в освіту. Можливості в Україні щодо розвитку таких же підходів, практик та реалій набагато більші, аніж ми звикли вважати. STEM — не панацея, але одна із можливостей цього досягти. Про те, яким був STEM-процес для учасників із різних країн та континентів Перший тиждень учасники вивчали культуру, поведінку, чим живуть люди — і які інструменти для освіти вони використовують. Без культури та взаємозвязків важко розуміти, як відбувається формування соціуму та освітньої системи. Саме цьому в першу чергу вчать волонтерів. В програмі однією із важливих складових була робота в міжнародних групах, із обговоренням викликів в країнах, про те, які проекти ми вже робимо. Була можливість ділитися маленькими «історіями успіху». Ізраїльтяни вірять, що чим більше ти віддаєш, тим більше ти отримуєш. Головне — це відкритість і готовність змінюватися. Втім, програма нікого не змушує до «розповідей». Головним є здобуття навичок та формування корпусу цінностей, які можуть трансформувати повсякденні підходи до освіти, перетворити її на цікаву гру. Треба показати, що можливості є у кожного — варто лише не боятися діяти. Де гроші? Українці звикли вважати освіту справою, яка потребує бездонних бочок Данаїд із фінансування. У Ізраїлі освіта є повністю державною — вони вважають ці витрати виправданими. Туризм у Ізраїлі? У ньому важливу роль відіграють гуманітарні дисципліни. Військова справа? Тут не обійтися не лише без вогневої чи фізичної підготовки («мязи» ЦАХАЛ), але й без «мізків». Вміння орієнтуватися, високі технології, комунікативні навички та ті, хто досягає у всіх цих сферах значних успіхів ще зі школи, роблять у подальшому свій внесок не лише у мирні, але й у військові технологічні відкриття. Якщо йдеться про аерокосмічну галузь — тут «рулять» точні науки, математика-фізика, іноземні мови, креативне мислення, сила волі, концентрація, навик вирішення проблем. Вміння вчитися на помилках Ізраїль — країна, якій довелося дуже швидко вчитися виживати, змінюватися і вчитися на власних помилках. Серед ключових історій, які розповідали учасникам під час STEM-стажування — реальні епізоди із минулого Ізраїлю. Ці моменти навчили їх тримати оборонні технології «під замком». До минулого року країна не експортувала жодних військових напрацювань та технологій за кордон, залишаючи все під пильним контролем і жорстко регулюючи взаємодію навіть із військовими партнерами. Ізраїль — країна стартапів: як і чому Поширене уявлення про цю країну як оазис для стартап-культури відповідає дійсності. Для запуску стартапу в Ізраїлі вам стануть у нагоді структурність мислення, командотворення, креативність, англійська, іспанська, німецька та французька мови. Усі ті виклики, що виникають перед стартапами та компаніями, виникають і перед школами. Кадри тут «виковують» ще із середніх класів. Рівень знання щодо технологій та володіння ними у кожного різний. Але середній рівень мають опанувати усі учні без винятку. Філософія проста: неуспішність учня — це не його недолік. Це не учень поганий, це система недопрацьовує, щось треба змінити у процесі викладання чи техніках освіти, а не в натурі учня. Ізраїльська школа — особлива В основу всіх процесів навчання тут покладено концепцію «освіта для всіх» — попри соціальний статус, релігію чи інші аспекти виховання. Надія зауважує, що за сприйняттям ізраїльтян, для дітей освіта — це право, але і обовязок. Робота дітей — це вчитися і здобувати знання. Бути розумним — означає у подальшому чогось досягати, стати розумним — це круто. В країні триває адаптація системи оцінювання, аби можна було вимірювати не лише абсолютний рівень знань. Умовно кажучи, в перегонах мавп, слонів, равликів та риб на швидкість «хто скоріше видереться на верхівку дерева» риби точно програють, та це не означає, що вони гірші за мавп. Просто вони — різні. Армія як обовязкова складова життя суспільства Ізраїль — країна, яка вже півстоліття захищається. Тож недивно, що тут після 12 класу школи всі мають відслужити в армії. Є виняток у низці випадків лише для дівчат і для ортодоксальних євреїв. Але й тоді категорії тих, хто не служать, мають виконувати так звану альтернативну службу, яка не повязана із потребою брати до рук зброю. Це — соціальні роботи. Армія — це теж неперервна система вдосконалення теорії і практики, як і решта сфер життя у Ізраїлі. Постійне поновлення знань та навичок в армії йде циклами. Хто платить за те, аби всі були освіченими В країні є державна освіта, недержавні (громадські) освітні ініціативи (від 75% фінансування від держави), але вони мають співпрацювати зі школами та Міносвіти в будь-якому випадку. Є тут також приватні школи та інституції. Вони зазвичай створені для дітей із високим рівнем знань чи навичок (середня та старша школа, там учні живуть і навчаються на території кампусу). Всі школи тут змішані (тобто вчаться і хлопці, і дівчата). Від 50% витрат на навчання покриває держава. Такі школи для найздібніших учнів виступають своєрідними R&D центрами. Вони розробляють нові методики, впроваджують нові активності. Ці ж школи навчають вчителів-менторів і свої методики потім використовують для інших шкіл та інших вчителів. Попри відкритість до дітей та демократичність відносин тут повністю прописана вся методичка та манера викладання, особливо якщо йдеться про STEM / STEAM. В програмі навчання є окремі сценарії і для талановитих, і для тих, хто відстає у навчанні. 30% програми вчитель може змінювати на власний розсуд. При цьому результат має відповідати запланованому загальною програмою. Всі зміни обов’язково узгоджувати із департаментом у Міносвіти. Є ще також ортодоксальні школи, є арабські школи. Тут обовязковою складовою є релігійна освіта. Кожна дитина має отримати відповіді на свої запитання, вважають ізраїльтяни. Тому у таких освітніх закладах на окремих уроках вивчають Тору, Коран, Біблію залежно від конфесії учнів. Інклюзивність освіти як запорука впровадження STEM / STEAM Ізраїльска система освіти передбачає наявність окремих спеціалізованих шкіл та класів, де є спеціальні терапевти для дітей із особливими потребами. Напівінклюзивна освіта також присутня. 1-2 дитини із особливими потребами у класі на 25-30 учнів. Цих дітей обирають за рекомендаціями медиків, психологів. Зазвичай у класі вчаться 25-28 дітей (у початковій школі). 30-40 учнів вчаться у середніх та старших класах — і з ними працює 1 вчитель. Реалії ізраїльського вчительства Фокус у ізраїльській освітній системі зроблено на професійний розвиток вчителів, впровадження точних наук та технологій в освітні плани. В країні функціонує на високому рівні як загальна, так і спеціальна та прогресивна освіта, потреба у збалансованості тут стоїть як ніколи гостро. Тому Ізраїль з часом створив національні навчальні центри на базі регіону. Фахові центри підвищення кваліфікації вчителів намагаються урегулювати проблему, яка існує, відколи було запроваджено прогресивну шкалу виплат від кількості годин та учнів. Головна мета роботи із вчителями у цих центрах — щоби вони не гналися за ставками. Саме тому в Ізраїлі було розроблено нову систему мотивації вчителів. За цією системою передбачено регулярну атестація кожні 2-3 роки. Якщо її результати свідчать, що вчитель «стоїть на місці» із фахової точки зору — тоді проводиться оцінювання та пошук можливостей покращити навички та прагнення вчителя, Кожен вчитель має 26-32 години викладання в класах на тиждень. Також передбачено 5-9 невчительських годин, коли викладачі самі вчаться . І ще є 5-4 індивідуальні години навчання для дітей із особливими потребами чи розвитком чи діти які вириваються вперед. Оцінювання знань і «вихід у світ» Багато роботи — багато заохочень. Учнів активно долучають до спільних проектів, дебатних клубів, експериментів та створення власних проектів — від демонстраційних таблиць до експериментальних теплиць. Взаємодія та навчання, експеримент та його наслідки, відкритість до спілкування та взаємоповага різних поглядів і точок зору — ключові елементи навчального процесу. Наприкінці шкільної освіти передбачено обовязковий фінальний іспит. Система балів за кожен предмет у підсумковому екзамені передбачає мінімум 21 бал. Отримання атестату після школи є обовязковим. Без атестату ви не вступите до університету. До університету повз армію можна потрапити лише у тому випадку, якщо ви — вкрай обдарований чи обдарована. Тоді сама армія оплачує за вас навчання в університеті: цінні кадрі потрібні оборонній сфері. Йдеться не лише про математиків, фізиків чи хіміків. Після армії молодих ізраїльтян, за словами Надії, заохочують побути волонтером чи мандрувати по світу. Країна живе в умовах, коли будь-якого року може статися будь-що, і резервісти можуть знадобитися на своїх постах, у своїх танках, літаках, за компютерами чи у штабах. А тому, поки ситуація є відносно спокійною, варто розвиватися та бачити світ, бо ніколи не знаєш, якою ситуація стане надалі. Концентрація шкільної освіти довкола наукових центрів Ізраїль — справжнє диво-місце для системи шкіл. Тут є низка обєднаних освітніх центрів, які спільно використовують кампуси, наукові лабораторії та потужності для експериментів та навчання. Наприклад, Science Technology Center — науковий центр Північного Єрусалиму. Це — великий захищений конгломерат шкіл і наукових лабораторій. Вражають не лише його території та потужності, але й та єдність місії та цінностей, які сповідує кожен вчитель та кожна дитина. Експерименти як запорука засвоєння матеріалу У освітніх процесах великий акцент зроблено на візуальній подачі для вчителів, як і для учнів. Надія наводить приклад, як учні самостійно виготовляють експериментальні стенди, проводять наукові та біохімічні практики, моделюють погоду, спостерігають за птахами. Наприклад, у Eshkol Science Center учні власними силами під керівництвом викладача хімії реалізували науковий проект про подолання звички до солодкої газованої води. Вони взяли типові продукти, які вживають діти під час перерв, виокремили із них внаслідок реакцій цукор. Далі створили демонстраційний стенд із продуктами та порівняльним вмістом чисого цукру у кожному із них. Як і в усіх школах (навіть в Україні), тут є проблема, коли діти майже не пють воду, надаючи перевагу сокам, содовій тощо. Вживають надто багато багато цукру на добу. І от ця проблема отримала наочну ілюстрацію. А самі учні почали переконувати однолітків і молодших «колег» не пити популярні солодкі газовані напої, бо це шкідливо. Вони самі це змогли побачити, не маючи потреби слухати нотації дорослих. Чого варто повчитися українцям Не слухати нудних лекцій, настанов чи переконань, а спробувати і переконатися самому, як, що і чому працює — це одна із ключових рис ізраїльської освіти. В ORT Melton School діти робили інтервю та практикувалися у мистецтві створення фотографій. А потім зробили виставку свого бачення толерантності між різними культурами. Регулярні STEAM challenges із учнями допомагають зрозуміти, що насправді відбувається у світі, який їх оточує. Надія Андрущенко зауважує: в Україні реалізувати такі практики можна навіть вже на базі існуючих потужностей. Потрібно просто подивитися під іншим кутом на підходи до викладання. Прибрати директивність, навязливість чи наказовість у процесі викладання, дати більше можливостей до пізнання та творчості. І звісно, потрібне молоде покоління викладачів та сучасні технології на підтримку до теоретичної бази навичок та знань.
Олександр Мельник
20.05.2017,19:00
1
Анна Савчинська

Нещодавно Надія повернулася із Ізраїлю, де проходила навчання за програмою Education for Science and Math – STEM Framework. Розповідь про це стала приводом для низки її поїздок українськими містами. Ми «упіймали» її у Вінниці. І послухали, що і як роблять із освітою дітей, підлітків та молоді у Ізраїлі і чого нам варто повчитися, а що в нас вже є — і треба лише це розвивати.

Коротко про STEM / STEAM

Насправді, в Україні чимало організацій та ініціатив вже практикують STEM, просто не знають, що цей підхід до освіти та розвитку дитини називається саме так (як би це парадоксально не звучало). З’явилося це скорочення від Science, technology, engineering and mathematics (STEM). Воно символізує мультидисциплінарний підхід до освіти та виокремлення ключових наук, довкола яких має будуватися освітній процес у школах, коледжах та університетах. Вперше саме про таких підхід заговорили у США ще у 1980-х.

Рух з STEM до STEAM впроваджується протягом останніх кількох років в світі. Зростання популярності в якості позитивного способу дії по-справжньому задовольнити потреби економіки XXI століття. STEM одна містить в собі кілька ключових компонентів, що і багато роботодавців, викладачів та батьків озвучують як ключові для дітей. Ізраїль багато докладає зусиль, коштів та життєвої філософії, аби цей підхід із красивої абревіатури став частиною реальності.

Чи варто скаржитися на українські реалії

В чому ж полягає успіх і сила інноваційності в Ізраїлі? Є декілька головних причин. Вони креативні, оскільки треба знайти способи вижити. Ця причина яскраво проявляється у створенні технології очищення води, вирощування овочів та фруктів, альтернативні джерела енергії. Сонячні батареї, колектори тут не масове, але досить звичне явище. Саме тому вони інвестують в технології. Вони живуть посеред пустелі. Вони не мають природних ресурсів, єдиний їх ресурс — це люди. Вони інвестують в освіту. Можливості в Україні щодо розвитку таких же підходів, практик та реалій набагато більші, аніж ми звикли вважати. STEM — не панацея, але одна із можливостей цього досягти.

Лекція Надії про ізраїльську освіту відбувалася у iHUB Vinnytsia

Про те, яким був STEM-процес для учасників із різних країн та континентів

Перший тиждень учасники вивчали культуру, поведінку, чим живуть люди — і які інструменти для освіти вони використовують. Без культури та взаємозв’язків важко розуміти, як відбувається формування соціуму та освітньої системи. Саме цьому в першу чергу вчать волонтерів. В програмі однією із важливих складових була робота в міжнародних групах, із обговоренням викликів в країнах, про те, які проекти ми вже робимо. Була можливість ділитися маленькими «історіями успіху». Ізраїльтяни вірять, що чим більше ти віддаєш, тим більше ти отримуєш. Головне — це відкритість і готовність змінюватися. Втім, програма нікого не змушує до «розповідей». Головним є здобуття навичок та формування корпусу цінностей, які можуть трансформувати повсякденні підходи до освіти, перетворити її на цікаву гру. Треба показати, що можливості є у кожного — варто лише не боятися діяти.

Де гроші?

Українці звикли вважати освіту справою, яка потребує бездонних бочок Данаїд із фінансування. У Ізраїлі освіта є повністю державною — вони вважають ці витрати виправданими.

Туризм у Ізраїлі? У ньому важливу роль відіграють гуманітарні дисципліни. Військова справа? Тут не обійтися не лише без вогневої чи фізичної підготовки («м’язи» ЦАХАЛ), але й без «мізків». Вміння орієнтуватися, високі технології, комунікативні навички та ті, хто досягає у всіх цих сферах значних успіхів ще зі школи, роблять у подальшому свій внесок не лише у мирні, але й у військові технологічні відкриття. Якщо йдеться про аерокосмічну галузь — тут «рулять» точні науки, математика-фізика, іноземні мови, креативне мислення, сила волі, концентрація, навик вирішення проблем.

Вміння вчитися на помилках

Ізраїль — країна, якій довелося дуже швидко вчитися виживати, змінюватися і вчитися на власних помилках. Серед ключових історій, які розповідали учасникам під час STEM-стажування — реальні епізоди із минулого Ізраїлю. Ці моменти навчили їх тримати оборонні технології «під замком». До минулого року країна не експортувала жодних військових напрацювань та технологій за кордон, залишаючи все під пильним контролем і жорстко регулюючи взаємодію навіть із військовими партнерами.

Серед слухачів були і вінницькі «ніндзя» KidIT у фірмових футболках команди

Ізраїль — країна стартапів: як і чому

Поширене уявлення про цю країну як оазис для стартап-культури відповідає дійсності. Для запуску стартапу в Ізраїлі вам стануть у нагоді структурність мислення, командотворення, креативність, англійська, іспанська, німецька та французька мови.

Усі ті виклики, що виникають перед стартапами та компаніями, виникають і перед школами. Кадри тут «виковують» ще із середніх класів. Рівень знання щодо технологій та володіння ними у кожного різний. Але середній рівень мають опанувати усі учні без винятку. Філософія проста: неуспішність учня — це не його недолік. Це не учень поганий, це система недопрацьовує, щось треба змінити у процесі викладання чи техніках освіти, а не в натурі учня.

Ізраїльська школа — особлива

В основу всіх процесів навчання тут покладено концепцію «освіта для всіх» — попри соціальний статус, релігію чи інші аспекти виховання. Надія зауважує, що за сприйняттям ізраїльтян, для дітей освіта — це право, але і обов’язок. Робота дітей — це вчитися і здобувати знання. Бути розумним — означає у подальшому чогось досягати, стати розумним — це круто. В країні триває адаптація системи оцінювання, аби можна було вимірювати не лише абсолютний рівень знань. Умовно кажучи, в перегонах мавп, слонів, равликів та риб на швидкість «хто скоріше видереться на верхівку дерева» риби точно програють, та це не означає, що вони гірші за мавп. Просто вони — різні.

Армія як обов’язкова складова життя суспільства

Ізраїль — країна, яка вже півстоліття захищається. Тож недивно, що тут після 12 класу школи всі мають відслужити в армії. Є виняток у низці випадків лише для дівчат і для ортодоксальних євреїв. Але й тоді категорії тих, хто не служать, мають виконувати так звану альтернативну службу, яка не пов’язана із потребою брати до рук зброю. Це — соціальні роботи.

Армія — це теж неперервна система вдосконалення теорії і практики, як і решта сфер життя у Ізраїлі. Постійне поновлення знань та навичок в армії йде циклами.

Хто платить за те, аби всі були освіченими

В країні є державна освіта, недержавні (громадські) освітні ініціативи (від 75% фінансування від держави), але вони мають співпрацювати зі школами та Міносвіти в будь-якому випадку. Є тут також приватні школи та інституції. Вони зазвичай створені для дітей із високим рівнем знань чи навичок (середня та старша школа, там учні живуть і навчаються на території кампусу). Всі школи тут змішані (тобто вчаться і хлопці, і дівчата). Від 50% витрат на навчання покриває держава.

Такі школи для найздібніших учнів виступають своєрідними R&D центрами. Вони розробляють нові методики, впроваджують нові активності. Ці ж школи навчають вчителів-менторів і свої методики потім використовують для інших шкіл та інших вчителів. Попри відкритість до дітей та демократичність відносин тут повністю прописана вся методичка та манера викладання, особливо якщо йдеться про STEM / STEAM.

В програмі навчання є окремі сценарії і для талановитих, і для тих, хто відстає у навчанні. 30% програми вчитель може змінювати на власний розсуд. При цьому результат має відповідати запланованому загальною програмою. Всі зміни обов’язково узгоджувати із департаментом у Міносвіти.

Є ще також ортодоксальні школи, є арабські школи. Тут обов’язковою складовою є релігійна освіта. Кожна дитина має отримати відповіді на свої запитання, вважають ізраїльтяни. Тому у таких освітніх закладах на окремих уроках вивчають Тору, Коран, Біблію залежно від конфесії учнів.

Інклюзивність освіти як запорука впровадження STEM / STEAM

Ізраїльска система освіти передбачає наявність окремих спеціалізованих шкіл та класів, де є спеціальні терапевти для дітей із особливими потребами. Напівінклюзивна освіта також присутня. 1-2 дитини із особливими потребами у класі на 25-30 учнів. Цих дітей обирають за рекомендаціями медиків, психологів. Зазвичай у класі вчаться 25-28 дітей (у початковій школі). 30-40 учнів вчаться у середніх та старших класах — і з ними працює 1 вчитель.

«—Головне, чого вчать дітей у Ізраїлі — це те, що робити помилки не соромно; соромно — це нічого не робити»

Реалії ізраїльського вчительства

Фокус у ізраїльській освітній системі зроблено на професійний розвиток вчителів, впровадження точних наук та технологій в освітні плани. В країні функціонує на високому рівні як загальна, так і спеціальна та прогресивна освіта, потреба у збалансованості тут стоїть як ніколи гостро. Тому Ізраїль з часом створив національні навчальні центри на базі регіону.

Фахові центри підвищення кваліфікації вчителів намагаються урегулювати проблему, яка існує, відколи було запроваджено прогресивну шкалу виплат від кількості годин та учнів. Головна мета роботи із вчителями у цих центрах — щоби вони не гналися за ставками. Саме тому в Ізраїлі було розроблено нову систему мотивації вчителів.

За цією системою передбачено регулярну атестація кожні 2-3 роки. Якщо її результати свідчать, що вчитель «стоїть на місці» із фахової точки зору — тоді проводиться оцінювання та пошук можливостей покращити навички та прагнення вчителя,

Кожен вчитель має 26-32 години викладання в класах на тиждень. Також передбачено 5-9 невчительських годин, коли викладачі самі вчаться . І ще є 5-4 індивідуальні години навчання для дітей із особливими потребами чи розвитком чи діти які вириваються вперед.

Оцінювання знань і «вихід у світ»

Багато роботи — багато заохочень. Учнів активно долучають до спільних проектів, дебатних клубів, експериментів та створення власних проектів — від демонстраційних таблиць до експериментальних теплиць. Взаємодія та навчання, експеримент та його наслідки, відкритість до спілкування та взаємоповага різних поглядів і точок зору — ключові елементи навчального процесу.

Наприкінці шкільної освіти передбачено обов’язковий фінальний іспит. Система балів за кожен предмет у підсумковому екзамені передбачає мінімум 21 бал. Отримання атестату після школи є обов’язковим. Без атестату ви не вступите до університету. До університету повз армію можна потрапити лише у тому випадку, якщо ви — вкрай обдарований чи обдарована. Тоді сама армія оплачує за вас навчання в університеті: цінні кадрі потрібні оборонній сфері. Йдеться не лише про математиків, фізиків чи хіміків.

Після армії молодих ізраїльтян, за словами Надії, заохочують побути волонтером чи мандрувати по світу. Країна живе в умовах, коли будь-якого року може статися будь-що, і резервісти можуть знадобитися на своїх постах, у своїх танках, літаках, за комп’ютерами чи у штабах. А тому, поки ситуація є відносно спокійною, варто розвиватися та бачити світ, бо ніколи не знаєш, якою ситуація стане надалі.

Концентрація шкільної освіти довкола наукових центрів

Ізраїль — справжнє диво-місце для системи шкіл. Тут є низка об’єднаних освітніх центрів, які спільно використовують кампуси, наукові лабораторії та потужності для експериментів та навчання. Наприклад, Science Technology Center — науковий центр Північного Єрусалиму. Це — великий захищений конгломерат шкіл і наукових лабораторій. Вражають не лише його території та потужності, але й та єдність місії та цінностей, які сповідує кожен вчитель та кожна дитина.

Експерименти як запорука засвоєння матеріалу

У освітніх процесах великий акцент зроблено на візуальній подачі для вчителів, як і для учнів. Надія наводить приклад, як учні самостійно виготовляють експериментальні стенди, проводять наукові та біохімічні практики, моделюють погоду, спостерігають за птахами. Наприклад, у Eshkol Science Center учні власними силами під керівництвом викладача хімії реалізували науковий проект про подолання звички до солодкої газованої води. Вони взяли типові продукти, які вживають діти під час перерв, виокремили із них внаслідок реакцій цукор. Далі створили демонстраційний стенд із продуктами та порівняльним вмістом чисого цукру у кожному із них. Як і в усіх школах (навіть в Україні), тут є проблема, коли діти майже не п’ють воду, надаючи перевагу сокам, содовій тощо. Вживають надто багато багато цукру на добу. І от ця проблема отримала наочну ілюстрацію. А самі учні почали переконувати однолітків і молодших «колег» не пити популярні солодкі газовані напої, бо це шкідливо. Вони самі це змогли побачити, не маючи потреби слухати нотації дорослих.

Чого варто повчитися українцям

Не слухати нудних лекцій, настанов чи переконань, а спробувати і переконатися самому, як, що і чому працює — це одна із ключових рис ізраїльської освіти. В ORT Melton School діти робили інтерв’ю та практикувалися у мистецтві створення фотографій. А потім зробили виставку свого бачення толерантності між різними культурами. Регулярні STEAM challenges із учнями допомагають зрозуміти, що насправді відбувається у світі, який їх оточує.

Надія Андрущенко зауважує: в Україні реалізувати такі практики можна навіть вже на базі існуючих потужностей. Потрібно просто подивитися під іншим кутом на підходи до викладання. Прибрати директивність, нав’язливість чи наказовість у процесі викладання, дати більше можливостей до пізнання та творчості. І звісно, потрібне молоде покоління викладачів та сучасні технології на підтримку до теоретичної бази навичок та знань.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

1 коментар

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: