Наталія Соколовська
На відміну від футуристів Грехем не намагається передбачити майбутнє, а радше перевірити наявні сценарії на співвимірність з соціальними, політичними та технологічними трендами. Футуристи намагаються зрозуміти, куди веде суто технологічний прогрес. Грехем стверджує, що зростання та розбудова технологій — лише один з аспектів, який впливає на історичний розвиток подій. Від цього зміниться і наш дохід, і наше дозвілля, і наші цілі розвитку.
Автоматизація та штучний інтелект
Промислова революція у комбінації з базовими ідеями капіталізму стимулюють утвердження схеми праці, в якій все, що можна виміряти чи виконати у відповідності до конкретних правил, буде автоматизовано. Отже, у майбутньому людина буде виконувати лише ту роботу, яка не під силу машині. Автоматизація зводить нанівець необхідність людської праці, бо та має чимало недоліків. Краще найняти робота, що не втомлюється, не ходить на обід, не потребує відпусток чи лікарняних. Причому автоматизація зітре
Фах на полицю — чому робота майбутнього не буде тотожна професії не лише прості, виробничі професії, але ті, які потребують вищого рівня кваліфікації — вчителів, юристів та журналістів
Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство.
«На вулиці» такого роду спеціалісти не залишаться. Як і раніше (під час промислової революції, наприклад), з’являться нові робочі місця, а працівникам доведеться здобувати нові навички й звикати до змінених умов. Однак, на думку Грехема, суспільство зараз не докладає достатніх зусиль, щоби підготувати наступне покоління до такого роду кардинальних перетворень на ринку праці. Вивчати те, що у майбутньому замість людини робитиме комп’ютер, тепер уже просто-таки немає сенсу. Уміння програмувати не допоможе
Чому дизайнерам доведеться стати не кодерами, а «письменниками», коли комп’ютер навчиться це робити краще за будь-якого сучасного фахівця.
Універсальний мінімальний дохід
Універсальний мінімальний дохід — це плата, яку отримує кожен, без прив’язки до певних умов та без вимоги до виконання роботи.
Цікаву ідею нещодавно висловив засновник Microsoft Білл Ґейтс
CEO Amazon став найбагатшою людиною планети, який запропонував накладати на роботів майбутнього податок. З цього прибутку можна було би фінансувати універсальний базовий дохід. Думка звучить привабливо, і її сміливо можна використовувати в якості аргументу у відповідь на застереження, що лунають із консервативних кіл (мовляв, автоматизація і роботизація не принесуть користі суспільству).
Автоматизація здатна принести користь людству і дозволить нарешті позбутися набридливої монотонної роботи, аби можна було присвятити час чомусь цікавішому і важливішому: волонтерству, творчості, громадській діяльності. Наразі найбільше можливостей розробляти й застосовувати роботизацію — у великих корпорацій. Не виключено, що й прибуток отримуватимуть саме вони.
Пост-капіталізм
Автоматизація та роботизація неодмінно призведуть до принципових змін у житті суспільства й стимулюватимуть появу нової політично-філософської концепції: пост-капіталізму. Так, це нова утопія, згідно з якою традиційний капіталізм — у якому йдеться в першу чергу про приватну власність і найману працю — замінить нова форма спільного виробництва.
Історія вже неодноразово демонструвала, що «світле майбутнє», яке обіцяли прихильники соціалізму та «лівих» політичних течій, так і не наставало. Цього разу, як вважає Грехем, варто поміркувати над принципово новою концепцією. Приміром, знайти середнє арифметичне між «колективним» та «вільним ринком». Це можливо, якщо у майбутньому кожен стане власником засобу виробництва — самостійно або колективно, — а продукція реалізовуватиметься на вільному ринку. Така форма власності не вписується у класичне розуміння приватної, за умови якої лише частина суспільства володіє майном (у цьому випадку — виробництвом). З іншого боку, не йдеться про націоналізацію, тобто присвоєння державою усієї власності.