Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство

Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство

У розмові із журналістами FastCompany очільник найпопулярнішої соціальної мережі світу ділиться своїм баченням того, як подолати низку суспільних, інформаційних та бізнесових викликів сучасності, що стоять не лише перед Facebook як компанією, але й перед усім людством
U rozmovi iz žurnalistamy FastCompany očiľnyk najpopuljarnišoї sociaľnoї mereži svitu dilyťsja svoїm bačennjam togo, jak podolaty nyzku suspiľnyh, informacijnyh ta biznesovyh vyklykiv sučasnosti, ščo stojať ne lyše pered Facebook jak kompanijeju, ale j pered usim ljudstvom
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Ми вирішили законспектувати найважливіше із відповідей Марка Цукерберґа на запитання журналістів. Чи складно створити глобальну спільноту —Коли ми почали працювати над Facebook в 2004 році, ідея зєднати світ була суперечливою. Це і так відбувалось, і люди в цілому давали позитивний зворотній зв’язок. Але протягом минулих кількох років все змінилося, еге ж? І це відбулося не тільки у США. По всій Європі та по всій Азії, де багато людей, котрі раніше уникали глобалізації, дедалі голосніше заявляють про себе. Наша місія — зробити так, щоби світ ставав все більш відкритим і об’єднаним. Я відчуваю, що не зникла потреба розяснювати, чому об’єднання людей — це добре, і ми є однією з організацій, які повинні це робити. Ми хочемо об’єднати всіх людей світу, але зараз у нас майже 2 млрд користувачів із понад 7 млрд жителів планети. Якщо ви подивитесь на криву, за якою рухався розвиток історії людства впродовж сотень тисяч років, то побачите історію про те, як люди навчилися обєднуватися у великих кількостях, щоб робити те, що не могли би зробити окремо. Незалежно від того, чи це об’єднання в племена, чи міста, чи утворені на базі міст країни, скрізь для соціальної роботи потрібно соціальна інфраструктура і моральні авторитети — уряди, ЗМІ або релігія. Я думаю, що сьогодні нам потрібна більш глобальна інфраструктура, щоби розкрити та запустити найбільші можливості і вирішити деякі з найбільших проблем. Коли йдеться про поширення свободи або торгівлі, або про боротьбу з тероризмом, або про подолання кризи із біженцями на різних континентах — гадаю, у нас є відповідальність як технологічної компанії в досить великому обсязі ще і за такі питання; і нам варто поміркувати, що можна зробити для подолання і таких викликів. Чим є Facebook —Я вважаю, що Facebook завжди був компанією, у якої є місія. Я не починав Facebook як бізнес. Протягом декількох років я прийшов до розуміння, що єдиний спосіб побудувати цю компанію — створити хороший економічний «рушій» для подальшого розвитку. Мені здається, що все частіше, — особливо серед людей покоління Y (людей, що народилися у період з середини 1980-х до середини 1990-х — прим.ред.), — цей погляд на життя буде ставати нормою. Ви знаєте, коли я започаткував Facebook, виникло безліч питань, наскільки це розумний спосіб побудувати компанію. І потім, коли старші за нас випускники закінчили коледж, і ми пішли їх вербувати на роботу, стало зрозуміло, що вони хочуть працювати в компаніях, де справа не тільки в створенні бізнесу, а й в тому, щоб робити щось більше, змінювати світ. Багато компаній роблять приємні речі з витрачаючи невелику частину своїх ресурсів. Я хотів би сподіватися, що наша головна місія — це інвестувати в освіту і науку, реформу імміграції та реформу кримінального правосуддя, я це роблю з ініціативою нашого благодійного фонду (некомерційної організації, яку Марк заснував зі своєю дружиною Присциллою Чан — прим.ред.). Я просто думаю, що ми хочемо зробити світ більш відкритим і об’єднаним, створити соціальну інфраструктуру для глобальної спільноти. І це я розглядаю як місію Facebook. Які рішення бувають непростими —Мій досвід свідчить: люди часто ухиляються від важких рішень довше, ніж повинні, тому що вони переймаються поганими наслідками чи негативними результатами зробленого. Кажуть, що короткострокова перспектива буде неприємною — але чи можна допомогти в кінцевому рахунку, ось у чому питання. І я переконаний, що в результаті ви витрачаєте час на прийняття рішення, в той час коли рішення вже прийняте. Коли ми не продавали компанію на ранній стадії, у нас була можливість заробити багато грошей. Всі люди всередині компанії намагалися долучитись до процесу. Але після того, як ми відкинули пропозиції із купівлі Facebook, вже протягом року ми зрозуміли, що наше рішення було правильним. У нашій історії було багато випадків, коли ми приймали важкі рішення, і це закінчилося тим, що, може вони нам незначно нашкодили в найближчому майбутньому, — але, як правило, їхні наслідки були позитивними. Люди хочуть, щоб лідери бізнесу були справжніми і обстоювали свої переконання. Якщо взяти, наприклад, деякі дебати, які зараз відбуваються навколо індустрії новин і дезінформації — то тут чимало користувачів критикують Facebook: мовляв, ми дозволяємо дезінформувати суспільство, аби заробляти на цьому гроші. Ми знаємо, що люди потребують реальної інформації. Кожного разу, коли ми даємо їм інструменти, щоб отримати доступ до високоякісної контенту, вони охоче ними користуються. Проте ми також віримо і у свободу слова. Люди повинні мати можливість говорити те, що вони думають, навіть якщо хтось інший не згоден із цим. І свобода слова — кумедна річ, тому що люди завжди хочуть свободи слова, але не хочуть цієї свободи для незгодних із ними, для «інакших». Я все ще більше вірю, що створювати для людей можливість висловлюватись і бути почутими — це позитивна сила для змін у суспісльстві. Це — складна і важка робота. Ми говоримо про бажання дати кожному право голосу, право вільно висловлюватись, але більшість людей у ​​світі не мають доступу до інтернету. Не маючи інструментів доступу до свободи слова, важко говорити про таку свободу і обстоювати її. Якщо навіть у США є люди, у яких немає вільного доступу для інструментів онлайн-комунікації, то навіщо говорити про можливості взагалі? Які інновації впроваджує компанія Марка Цукерберґа —Кілька років тому у нас зявилося багато скарг на потік клікбейтінґового контенту — заголовків, які дурять людей, ніхто не любить. А наші алгоритми у той час ще недостатньо «розбиралися» у клікбейтінґу. Нам треба було залучити самих користувачів соцмережі до «навчання» нас і наших алгоритмів. Сьогодні ми за схожим способом «вчимо» наші системи розпізнаванню фейків та подоланню дезінформаціїї у соцмережі. Про що варто говорити —Знаєте, ви даєте людям право голосу, а потім зясовуєте, які наслідки це має, і потім ви працюєте над цим. Це постійна робота. Коли багато учасників можуть висловлюватись одночасно, це може привести вас до спірних моментів. У деяких країнах існують закони, які забороняють вам говорити певні речі, і в якості загального принципу ми намагаємося слідувати місцевим законам. Чи згодні ми із законами, які обмежують право доносити певні думки чи переконання до широкого загалу? Необовязково. Був випадок в Пакистані кілька років тому, коли хтось намагався засудити мене до страти, тому що хтось створив групу у соцмережі, що заохочує людей зображати Пророка Мухаммеда. Це було незаконним вчинком на території Пакистану, але не для решти світу. Тож ми не відображали цю групу для користувачів із Пакистану, а для решти користувачів залишили доступ до групи. Одні закидали нам, що ми виступаємо проти мусульман, бо не закрили цю групу взагалі; одночасно інші дорікали нам, що ми погодилися відфільтрувати контент на вимогу пакистанської влади і таким чином порушили принципи свободи слова. Наші дії неідеальні, та вони не порушують вимог законодавства, і ми працюємо над тим, щоби дати користувачам ширший діапазон можливостей стосовно того, що можна (а не заборонено) робити у Facebook. Про порушення балансу відповідальності —Чимало сьогоднішніх дискусій і рух проти глобалізації полягають у тому, що протягом багатьох років і десятиліть люди тільки говорили об’єднання світу і не визнавали, що одні нації та країни відстають, поки інші рухаються вперед. Визнавати цю проблему треба: ті, хто є прогресивнішим та щасливішим, мають допомагати тим, у кого є проблеми із цим. Вважаю, що низка проблем, які ми зараз спостерігаємо в усьому світі, — це питання сенсів, мети та почуття гідності, а також приналежності до чогось більшого, ніж ви самі; і це стосується не лише економічних проблем. Безумовно, економічна складова для розбудови суспільств доволі важлива. Та незалежно від того, наскільки добре у вас працює економіка, у вас будуть проблеми в житті, і вам знадобиться структура соціальної підтримки і спільнота навколо вас, щоби ви продовжували працювати над економічними проблемами. Гадаю, ми не помічаємо того, наскільки за останні 30-40 років скоротилися можливості для багатьох суспільств. Про глобальність прийнятих рішень —Одна з речей, з якими ми боролися останнім часом, — те, як ми визначаємо перелік стандартів для Facebook-спільноти, особливо враховуючи, що ця спільнота налічує майже 2 млрд користувачів. Одним із прикладів, який був досить суперечливим, стала оголеність. Існують дуже різні культурні норми, що варіюються від країни до країни. У деяких місцях ідея про те, щоби дозволити демонстрацію оголених жіночих грудей, викликає відторгнення. Але є й інші варіанти, де зображення чи світлини наводять вас на сексуальні контексти, навіть якщо ви не бачите оголеності як такої. Питання в тому, як у великій спільноті вибудувати механізми, щоби спільнота сама могла визначити для себе, де люди хочуть (або не хочуть) бачити той чи інший контент. Подібні складні питання — частина управління цією компанією. Наприклад, при визначенні політики про оголеність ми не намагаємося навязувати наші цінності людям, натомість намагаємося відобразити те, що думає спільнота конкретної країни, території, певна соціальна чи вікова група. Ми прийшли до цього усвідомлення, що група людей, закрита в офісі у Каліфорнії, навряд чи стане найкращим способом для визначеня національних цінностей для усіх користувачів на планеті. Саме тому ми перейшли до розробки системи колективного прийняття рішень. Це — досить цікаве завдання, яка потребуватиме значних ресурсів. Про крайнощі —Як мені здається, нині є чимало можливостей поліпшити досвід багатьох людей, розширивши їхнє сприйняття, але й своє також. Наприклад, ми ніколи не дозволимо дитяче порно (тут навіть немає що пояснювати). Але існують різні діапазони того, що, на думку когось може бути доречним і важливим — наприклад, у дискусії про етику, сексуальність чи виховання. І ми не можемо все узгодити, заборонити чи дозволити лише одним рядком інструкції для користувача, лише одним «так» чи «ні». Потрібні індивідуальні підходи до різних проблем. Про складність та простоту —Важко бути повністю, на 100% задоволеним усім у цьому житті. Головне — не перетворювати все на «гру із нульовою сумою». Досить часто внаслідок ваших дій та рішень хтось стане щасливим, а хтось — доволі нещасним. На мою думку, найпозитивніше в технологіях — здатність створити такий собі «пиріг», у якому «вкладено» різні правила, різні політики, різні дозволи та заборони для різних категорій. Лише технології дозволяють нам досягнути подібного плюралізму. Залежно від того, наскільки спірним є період, в якому ми знаходимося, люди можуть зосередитися більше на позитиві чи негативі, але в управлінні компанією на кшталт Facebook ви хоч-не-хоч прагнете до стабільності. Ніколи не буде все ідеальним, проте можна зробити життя людей бодай трохи кращим. Якщо ці невеличкі зміни ставатимуться регулярно, ви зможете повпливати на чималу кількість речей і людей на цій планеті.

Ми вирішили законспектувати найважливіше із відповідей Марка Цукерберґа на запитання журналістів.

Чи складно створити глобальну спільноту

—Коли ми почали працювати над Facebook в 2004 році, ідея з’єднати світ була суперечливою. Це і так відбувалось, і люди в цілому давали позитивний зворотній зв’язок. Але протягом минулих кількох років все змінилося, еге ж? І це відбулося не тільки у США. По всій Європі та по всій Азії, де багато людей, котрі раніше уникали глобалізації, дедалі голосніше заявляють про себе. Наша місія — зробити так, щоби світ ставав все більш відкритим і об’єднаним. Я відчуваю, що не зникла потреба роз’яснювати, чому об’єднання людей — це добре, і ми є однією з організацій, які повинні це робити.

Ми хочемо об’єднати всіх людей світу, але зараз у нас майже 2 млрд користувачів із понад 7 млрд жителів планети. Якщо ви подивитесь на криву, за якою рухався розвиток історії людства впродовж сотень тисяч років, то побачите історію про те, як люди навчилися об’єднуватися у великих кількостях, щоб робити те, що не могли би зробити окремо.

Незалежно від того, чи це об’єднання в племена, чи міста, чи утворені на базі міст країни, скрізь для соціальної роботи потрібно соціальна інфраструктура і моральні авторитети — уряди, ЗМІ або релігія. Я думаю, що сьогодні нам потрібна більш глобальна інфраструктура, щоби розкрити та запустити найбільші можливості і вирішити деякі з найбільших проблем. Коли йдеться про поширення свободи або торгівлі, або про боротьбу з тероризмом, або про подолання кризи із біженцями на різних континентах — гадаю, у нас є відповідальність як технологічної компанії в досить великому обсязі ще і за такі питання; і нам варто поміркувати, що можна зробити для подолання і таких викликів.

Чим є Facebook

—Я вважаю, що Facebook завжди був компанією, у якої є місія. Я не починав Facebook як бізнес. Протягом декількох років я прийшов до розуміння, що єдиний спосіб побудувати цю компанію — створити хороший економічний «рушій» для подальшого розвитку. Мені здається, що все частіше, — особливо серед людей покоління Y (людей, що народилися у період з середини 1980-х до середини 1990-х — прим.ред.), — цей погляд на життя буде ставати нормою. Ви знаєте, коли я започаткував Facebook, виникло безліч питань, наскільки це розумний спосіб побудувати компанію. І потім, коли старші за нас випускники закінчили коледж, і ми пішли їх вербувати на роботу, стало зрозуміло, що вони хочуть працювати в компаніях, де справа не тільки в створенні бізнесу, а й в тому, щоб робити щось більше, змінювати світ.

Ми не прокидаємось вранці, щоби просто заробити більше грошей

Багато компаній роблять приємні речі з витрачаючи невелику частину своїх ресурсів. Я хотів би сподіватися, що наша головна місія — це інвестувати в освіту і науку, реформу імміграції та реформу кримінального правосуддя, я це роблю з ініціативою нашого благодійного фонду (некомерційної організації, яку Марк заснував зі своєю дружиною Присциллою Чан — прим.ред.). Я просто думаю, що ми хочемо зробити світ більш відкритим і об’єднаним, створити соціальну інфраструктуру для глобальної спільноти. І це я розглядаю як місію Facebook.

Цими місяцями Марк Цукерберґ подорожує Сполученими Штатами і багато спілкується з людьми

Які рішення бувають непростими

—Мій досвід свідчить: люди часто ухиляються від важких рішень довше, ніж повинні, тому що вони переймаються поганими наслідками чи негативними результатами зробленого. Кажуть, що короткострокова перспектива буде неприємною — але чи можна допомогти в кінцевому рахунку, ось у чому питання. І я переконаний, що в результаті ви витрачаєте час на прийняття рішення, в той час коли рішення вже прийняте.

Коли ми не продавали компанію на ранній стадії, у нас була можливість заробити багато грошей. Всі люди всередині компанії намагалися долучитись до процесу. Але після того, як ми відкинули пропозиції із купівлі Facebook, вже протягом року ми зрозуміли, що наше рішення було правильним.

У нашій історії було багато випадків, коли ми приймали важкі рішення, і це закінчилося тим, що, може вони нам незначно нашкодили в найближчому майбутньому, — але, як правило, їхні наслідки були позитивними. Люди хочуть, щоб лідери бізнесу були справжніми і обстоювали свої переконання. Якщо взяти, наприклад, деякі дебати, які зараз відбуваються навколо індустрії новин і дезінформації — то тут чимало користувачів критикують Facebook: мовляв, ми дозволяємо дезінформувати суспільство, аби заробляти на цьому гроші. Ми знаємо, що люди потребують реальної інформації. Кожного разу, коли ми даємо їм інструменти, щоб отримати доступ до високоякісної контенту, вони охоче ними користуються. Проте ми також віримо і у свободу слова. Люди повинні мати можливість говорити те, що вони думають, навіть якщо хтось інший не згоден із цим. І свобода слова — кумедна річ, тому що люди завжди хочуть свободи слова, але не хочуть цієї свободи для незгодних із ними, для «інакших».

Я все ще більше вірю, що створювати для людей можливість висловлюватись і бути почутими — це позитивна сила для змін у суспісльстві. Це — складна і важка робота. Ми говоримо про бажання дати кожному право голосу, право вільно висловлюватись, але більшість людей у ​​світі не мають доступу до інтернету. Не маючи інструментів доступу до свободи слова, важко говорити про таку свободу і обстоювати її. Якщо навіть у США є люди, у яких немає вільного доступу для інструментів онлайн-комунікації, то навіщо говорити про можливості взагалі?

Які інновації впроваджує компанія Марка Цукерберґа

—Кілька років тому у нас з’явилося багато скарг на потік клікбейтінґового контенту — заголовків, які дурять людей, ніхто не любить. А наші алгоритми у той час ще недостатньо «розбиралися» у клікбейтінґу. Нам треба було залучити самих користувачів соцмережі до «навчання» нас і наших алгоритмів. Сьогодні ми за схожим способом «вчимо» наші системи розпізнаванню фейків та подоланню дезінформаціїї у соцмережі.

Фото: Pixabay

Про що варто говорити

—Знаєте, ви даєте людям право голосу, а потім з’ясовуєте, які наслідки це має, і потім ви працюєте над цим. Це постійна робота. Коли багато учасників можуть висловлюватись одночасно, це може привести вас до спірних моментів. У деяких країнах існують закони, які забороняють вам говорити певні речі, і в якості загального принципу ми намагаємося слідувати місцевим законам.

Чи згодні ми із законами, які обмежують право доносити певні думки чи переконання до широкого загалу? Необов’язково. Був випадок в Пакистані кілька років тому, коли хтось намагався засудити мене до страти, тому що хтось створив групу у соцмережі, що заохочує людей зображати Пророка Мухаммеда. Це було незаконним вчинком на території Пакистану, але не для решти світу. Тож ми не відображали цю групу для користувачів із Пакистану, а для решти користувачів залишили доступ до групи. Одні закидали нам, що ми виступаємо проти мусульман, бо не закрили цю групу взагалі; одночасно інші дорікали нам, що ми погодилися відфільтрувати контент на вимогу пакистанської влади і таким чином порушили принципи свободи слова. Наші дії неідеальні, та вони не порушують вимог законодавства, і ми працюємо над тим, щоби дати користувачам ширший діапазон можливостей стосовно того, що можна (а не заборонено) робити у Facebook.

Про порушення балансу відповідальності

—Чимало сьогоднішніх дискусій і рух проти глобалізації полягають у тому, що протягом багатьох років і десятиліть люди тільки говорили об’єднання світу і не визнавали, що одні нації та країни відстають, поки інші рухаються вперед. Визнавати цю проблему треба: ті, хто є прогресивнішим та щасливішим, мають допомагати тим, у кого є проблеми із цим.

Вважаю, що низка проблем, які ми зараз спостерігаємо в усьому світі, — це питання сенсів, мети та почуття гідності, а також приналежності до чогось більшого, ніж ви самі; і це стосується не лише економічних проблем. Безумовно, економічна складова для розбудови суспільств доволі важлива. Та незалежно від того, наскільки добре у вас працює економіка, у вас будуть проблеми в житті, і вам знадобиться структура соціальної підтримки і спільнота навколо вас, щоби ви продовжували працювати над економічними проблемами. Гадаю, ми не помічаємо того, наскільки за останні 30-40 років скоротилися можливості для багатьох суспільств.

Марку закидають, що він хоче стати політиком; та сам він переконує: його мета — просто кращі пізнати країну, в якій він створив найбільшу соцмережу світу

Про глобальність прийнятих рішень

—Одна з речей, з якими ми боролися останнім часом, — те, як ми визначаємо перелік стандартів для Facebook-спільноти, особливо враховуючи, що ця спільнота налічує майже 2 млрд користувачів. Одним із прикладів, який був досить суперечливим, стала оголеність. Існують дуже різні культурні норми, що варіюються від країни до країни. У деяких місцях ідея про те, щоби дозволити демонстрацію оголених жіночих грудей, викликає відторгнення. Але є й інші варіанти, де зображення чи світлини наводять вас на сексуальні контексти, навіть якщо ви не бачите оголеності як такої.

Питання в тому, як у великій спільноті вибудувати механізми, щоби спільнота сама могла визначити для себе, де люди хочуть (або не хочуть) бачити той чи інший контент. Подібні складні питання — частина управління цією компанією. Наприклад, при визначенні політики про оголеність ми не намагаємося нав’язувати наші цінності людям, натомість намагаємося відобразити те, що думає спільнота конкретної країни, території, певна соціальна чи вікова група. Ми прийшли до цього усвідомлення, що група людей, закрита в офісі у Каліфорнії, навряд чи стане найкращим способом для визначеня національних цінностей для усіх користувачів на планеті. Саме тому ми перейшли до розробки системи колективного прийняття рішень. Це — досить цікаве завдання, яка потребуватиме значних ресурсів.

Про крайнощі

—Як мені здається, нині є чимало можливостей поліпшити досвід багатьох людей, розширивши їхнє сприйняття, але й своє також. Наприклад, ми ніколи не дозволимо дитяче порно (тут навіть немає що пояснювати). Але існують різні діапазони того, що, на думку когось може бути доречним і важливим — наприклад, у дискусії про етику, сексуальність чи виховання. І ми не можемо все узгодити, заборонити чи дозволити лише одним рядком інструкції для користувача, лише одним «так» чи «ні». Потрібні індивідуальні підходи до різних проблем.

Про складність та простоту

—Важко бути повністю, на 100% задоволеним усім у цьому житті. Головне — не перетворювати все на «гру із нульовою сумою». Досить часто внаслідок ваших дій та рішень хтось стане щасливим, а хтось — доволі нещасним. На мою думку, найпозитивніше в технологіях — здатність створити такий собі «пиріг», у якому «вкладено» різні правила, різні політики, різні дозволи та заборони для різних категорій. Лише технології дозволяють нам досягнути подібного плюралізму.

Залежно від того, наскільки спірним є період, в якому ми знаходимося, люди можуть зосередитися більше на позитиві чи негативі, але в управлінні компанією на кшталт Facebook ви хоч-не-хоч прагнете до стабільності. Ніколи не буде все ідеальним, проте можна зробити життя людей бодай трохи кращим. Якщо ці невеличкі зміни ставатимуться регулярно, ви зможете повпливати на чималу кількість речей і людей на цій планеті.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: