Реклама

Як в Україні розвивають добровольчий рух допомоги вогнеборцям

У нашій державі є села, до яких пожежна бригада на терміновий виклик може їхати годину. Цей стан справ можна змінити, переконані у команді проекту «Добровольці-вогнеборці». На власному прикладі ці люди демонструють, якими можуть стати реалії боротьби з пожежами в Україні
Čytaty latynkoju
Як в Україні розвивають добровольчий рух допомоги вогнеборцям
  1. Головна
  2. Історії
  3. Як в Україні розвивають добровольчий рух допомоги вогнеборцям
  • Сподобався пост? Став вподобайку!
  • 0
У нашій державі є села, до яких пожежна бригада на терміновий виклик може їхати годину. Цей стан справ можна змінити, переконані у команді проекту «Добровольці-вогнеборці». На власному прикладі ці люди демонструють, якими можуть стати реалії боротьби з пожежами в Україні

Про успішні приклади добровольчих пожежних об’єднань в Україні та світі, бюрократичні труднощі, з якими стикаються добровольці та фестиваль із безпеки — далі у розмові з координатором проекту «Добровольці-вогнеборці» Василем Кундриком та комунікаційною менеджеркою Ксенією Омельченко.

Про те, як з'явились «Добровольці-вогнеборці»

За словами Василя Кундрика, ідея розвитку добровольчих пожежних команд була відома в Україні доволі давно, але не піднята на поверхню. Законодавство цей напрямок теж передбачає, хоча були і залишаються проблемні моменти. Та головне — це не популяризувалося серед населення. Коли в інших країнах добровільний пожежний рух є основою пожежної безпеки, то у нас довгий час це вважалось просто якимось «додатком» до основної діяльності пожежних.

Василь Кундрик, координатор проекту «Добровольці-вогнеборці»

— Якщо говорити вже про сучасний час, це питання було порушено у 2016 році, коли затверджувалась стратегія розвитку Державної служби з надзвичайних ситуацій. У 2017 році питання узгодили нормативно.

Ідея проекту, а не руху в цілому, виникла у команди влітку 2017-го, вже до кінця року була затверджена і профінансована. Втілювати проект у життя почали з 2018 року. Сама ідея існувала в Україні і раніше (навіть вперше згадувалась ще у 1930-х), як і самі добровільні об’єднання.

Василь наводить приклад добровільної пожежної команди з Борисполя, яка виникла в 2014 році. Команда раніше була спортивним клубом, а після Революції Гідності26 про «24» — знакові миттєвості Незалежності вирішила якимось чином допомагати. Вони навчалися за допомогою YouTube, самі переробили пожежну машину.  І, звичайно, одним із завдань проекту «Добровольці-вогнеборці» є поширення такої практики. Та для цього потрібно, щоби суспільство мало уявлення про те, як це працює і для чого.

«—Звісно, можуть існувати якісь маленькі добровільні пожежні команди. Наприклад, села, де люди за звичкою, коли горить хата сусіда, всі біжать гасити. Та щодо більш сформованих пожежних команд, їхня кількість мала»

Про напрямки діяльності

— Зараз ми працюємо у 4 напрямках. Перший — так звана адвокація серед органів місцевого самоврядування. Тобто ми організовуємо воркшопи для представників місцевого самоврядування, які вже задумувались над цими питаннями, але їм бракує знань у цій сфері. Ми знаємо, що в регіонах велика проблема із проведенням комунікаційних кампаній. Для організації соціальних ініціатив, потрібно вміти формувати правильні меседжі.

Ініціатори також часто не знають, як підтримати мотивацію серед аудиторії. Адже найлегша справа — це залучити на початковому етапі людей, а ось підтримувати у них відчуття корисності і пояснювати, що вони не дарма витрачають свій час — набагато важче.

Другий напрямок роботи проекту — поширення суспільного попиту на цю діяльність серед широкого загалу. Команда має на меті донесення до людей інформації про те, що добровільні пожежники — це нормальна робоча модель і прогресивна практика. Так люди можуть проявляти свою громадську відповідальність, робити особистий внесок.

Необов’язково бути політиком чи активістом із захисту прав, як усі думають, щоби приносити користь для своєї громади

Третій аспект діяльності — це проведення тренінгів з майбутніми добровольцями чи амбасадорами цієї ідеї. Надається підтримка для громад, які почали цим займатись, допомога в підготовці кадрів на місцях. У перспективі також є розробка спеціального онлайн-курсу. Очевидно, що добровольці не можуть йти на такий вид робіт без попередньої підготовки.

— Для цього, наприклад, ми плануємо розробити онлайн-курс, аби зробити вивчення теорії максимально наближеним і комфортним для охочих займатися пожежною справою. Вагоме значення має й практична підготовка, яка має бути організована якомога ближче до потенційних добровольців

Четвертий напрямок роботи спрямований на дітей. Мова йде про навчання вмінню роботи з дітьми і розробку тематичної настільної гри. Зараз ми вже переклали одну гру, яка була розроблена UNICEF. Ми адаптували гру під українські реалії, тому що вона була розроблена в Пуерто-Ріко, а там інші загрози (землетруси, урагани тощо).

Добровольці (не)заберуть хліб у професійних вогнеборців

Це — великий стереотип, який побутує насамперед серед професіоналів, котрі боряться із пожежами. Добровольці їх не замінять. Основний аргумент — ані державних частин, ані муніципальних зараз не вистачає. «Ми говоримо перш за все про покриття проблемних зон. За приблизними підрахунками, для забезпечення нормального реагування в сільській місцевості треба ще близько 1,3 тис частин. Об’єктивно держава не може стільки побудувати, тому що їх — усього близько 1 тис є на утриманні», — пояснює Василь.

Для порівняння з українською практикою, у Німеччині встановлений норматив: машина повинна прибувати за 5 хв, за 3 хв розвернутись — і подати перший потік води вже за 8 хв. На цьому етапі говорити, що добровільні вогнеборці об’єднання замінятимуть професійних — надмірний оптимізм і стереотип. Навіть якщо уявити, що добровільні пожежні команди знаходяться через кожні 6 км, це все одно не означатиме, що державні частини будуть ліквідовані, зазначає наш співрозмовник. Є різні концепції того, як такі команди взаємодіятимуть:

— Крім того, є напрямки, які контролюватиме держава. Адже є дуже специфічні виклики: наприклад, хімічні аварії та пожежі, пожежі на автозаправних станціях тощо. Ці різновиди займань потребують специфічних кваліфікації й обладнання. Тож про це рано говорити.

Василь Кундрик, координатор проекту

Про джерела фінансування

Читайте також: Українські проекти I півріччя 2017-го на Kickstarter — успіхи та невдачі

«Добровольці-вогнеборці» не подаються на платформи колективного фінансування. Зараз вони працюють над проектом за рахунок гранту. Однак команда розповідає громадам, що фінансування добровільних пожежних необов’язково повинно лягати виключно на них. Частково це так, адже громада має контролювати ці процеси. Та муніципальні кошти — не єдине джерело.

«Це — ще одне наше завдання: навчити громади пошукові різних способів фінансування. Це може бути як у деяких штатах Америки: частини самі збирають кошти на своє утримання за рахунок організації благодійних концертів або просто навіть скриньок для внесків. Це може бути співпраця з приватними партнерами або спеціальні гранти — варіантів доволі багато», — розповідає Василь Кундрик.

Як можуть допомагати добровольці

Добровільний вогнеборець необов’язково задіяний у гасінні пожежі. Ця діяльність включає широкий спектр робіт. Окрім власне пожежогасіння, це може бути і превентивна робота, проведення заходів з дітьми, фандрайзинг на підтримку безпекових проектів. «На жаль, у нас немає розуміння, що пожежник може займатися не тільки гасінням, але й у різний спосіб допомагати людям», — зауважують співорганізатори проекту:

«Добровольці можуть впроваджувати волонтерські ініціативи. Наприклад, кінологи для пошуку загублених людей в лісі чи волонтери, які надають медичну допомогу на місцях»

Про роботу, що ведеться засновниками проекту

Наприкінці квітня пройшов I раунд програми «Вартові безпеки» від ВГО «Побратими» за підтримки програми USAID/ Engage, яка виконується Pact в Україні. У дводенному воркшопі взяли участь представники місцевого самоврядування та активісти 26 громад з різних куточків України. Протягом першого дня у Києві, учасники вивчали можливості реагування на нові загрози з естонськими експертами з Міжнародного центру безпеки і оборони.

Ксенія Омельченко, комунікаційна менеджерка проекту

Також охочі мали змогу дізнатися про досвід Польщі від запрошеної експертки з фонду «Солідарність» та проаналізувати кращі практики у сфері оповіщення з представниками Донецького ЦРМС. Другий день за підтримки Головного управління ДСНС у Київській області був організований на навчальній базі для вогнеборців у місті Вишневому. Там учасники мали змогу на власному досвіді переконатися, що добровільний вогнеборець — не лише почесна професія, але й цікаве спортивно-екстремальне хобі.

Зараз відкрита реєстрація для II раунду програми «Вартові безпеки». До 10 червня 2018 року нові громади та активісти можуть зареєструватися на дводенний воркшоп з розвитку безпеки та розвитку добровільного пожежного руху в громаді. Коментує Ксенія Омельченко:

— Подібні заходи дають активістам можливість навчитися вести комунікацію у соціальних ініціативах та підтримувати мотивацію волонтерів. Якщо нам вдасться, результатом має бути, що 30% цих громад після воркшопів почнуть сторювати добровільні команди і розвивати їх.

Команда проекту не може стверджувати, що до кінця 2018-го у кожній громаді буде своя добровільна пожежна команда. Проте вони намагаються допомогти громадам пройти цей шлях.

Добровольці, законодавство і бюрократія: хто кого?

Теперішнім законодавством добровільні пожежні громади передбачені. За словами Василя, труднощі полягають саме в підготовці добровільних пожежних. Саме тут виникає низка перепон. «Для отримання допуску до небезпечних робіт у тебе має бути свідоцтво про проходження підготовки. І це правильно, адже людина має підтвердити наявність необхідних навичок. Але неправильно думати, що проходження певної кількості годин відповідно до стандартів дасть той ефект», — стверджує Василь Кундрик:

— Колізія полягає в тому, що згідно з законодавством це може бути первинна підготовка або перекваліфікація. Людина, яка після школи захоче бути пожежником, має пройти весь курс, бо в неї немає ще жодної професії. А це — близько 550 академічних годин навчання.

З іншого боку, людина із технічною освітою кухаря, перукаря тощо теж не має спеціальної освіти, зауважує Василь. Але це вже буде перекваліфікація, тому вона може пройти в скороченому порядку, наприклад, за 140 академгодин. За словами Василя, ця система надто формалізована:

— Людина для допуску до небезпечних робіт має пройти необхідну підготовку, а не здобути конкретну освіту. Ось це, напевно, те питання, яке найскладніше врегулювати

Інші нюанси стосуються гарантій, наприклад, стосовно їх обов’язкового страхування. Зараз в Україні законодавством встановлено, що добровольці мають страхуватися.  «Хто їх має страхувати, якщо такі добровільні пожежники долучаються до роботи на місцях самоврядування, як-от у Борисполі? Хлопці просто самоорганізувались, а потім звернулись до місцевого самоврядування за підтримкою. От у такому випадку не зрозуміло, чи це вони мають самі себе страхувати, чи місцеве самоврядування має виділити кошти на страхування членів громад», — ділиться проблемою співзасновник.

Про фестивалі та пожежну безпеку

Говорячи про США та Європу, Ксенія Омельченко відзначає, що масштабного тематичного фестивалю про розвиток добровольчого руху поки що немає. За її словами, це пов’язано із тим, що пожежна безпека та престиж добровільних вогнеборців у США і так перебуває на високому рівні. В Україні все це проводиться в рамках інших свят, наприклад, Державна служба з надзвичайних ситуацій щороку організовує Сімейний день. Проте ці заходи більше присвячені темі безпеки загалом, аніж питанню розвитку добровольчого руху:

— Восени 2018 року ми організовуємо маcштабне свято — «Ігри вогнеборців». Це буде і наймасштабніший фестиваль, і перший такого плану. Ми обрали локацію в центрі Києва і проведемо захід у середині вересня. Зараз ми на етапі підготовки та узгодження формальностей щодо цих аспектів.

На фестивалі плануємо поєднати декілька цільових груп. Тобто це не тільки родини з дітьми, але і ті, хто цікавляться спортом, інноваціями, розвитком ініціатив тощо. Однак всі локації об’єднані загальною темою фестивалю — безпекою.

Ксенія Омельченко, комунікаційна менеджерка проекту

Також організатори планують залучити арт-частину: виступ театру та фотопроект. Буде створено декілька локацій, об’єднаних темою безпеки: «Ми плануємо максимальний інтерактив з аудиторією. Це не створення якоїсь показухи чи шоу, а максимальна взаємодія з гостями. Ми поки що не чули про подібні формати, реалізовані в Україні», — ділиться планами Ксенія.

Головна мета фестивалю — кожен тут зможе взяти щось для себе. Охочі зможуть:

  • почути конкретні приклади та історії роботи вогнеборців,
  • спробувати себе у спортивних змаганнях,
  • побувати у пожежній частині.

«Ми докладаємо зусиль, щоби люди побачили, як насправді працюють вогнеборці. Очікуємо від 5 тис відвідувачів фестивалю, але охоплення аудиторії за рахунок промо-кампаній складатиме біля 300 тис осіб», — зазначає Ксенія. Очікують співорганізатори й на участь команд з регіонів. Усе — аби гості відчули «суперсилу» боротьби проти пожеж. Вхід на фестиваль буде вільним.

Share
Написати коментар
loading...