Олександр Мельник
Владислав Рашкован зауважує, що найбільше його дивує не низка культурних, інфраструктурних чи побутових відмінностей, які завжди першими кидаються у вічі усім, хто лише починає жити у Штатах. Найбільше здивування і захват у нього викликають 5 речей у США, які — на його погляд — варто було би засвоїти українцям і плекати у нашому суспільстві.
Схильність до різноманіття (diversity)
У державній середній школі навчаються діти з понад 50 країн, що говорять 25 національними мовами — і усі навчаються за звичайною шкільною програмою, каже Рашкован. На вулиці можна запросто зустріти закохану пару японки і аргентинця, або гей-пару німця і марокканця. Дорогою на роботу (Владислав Рашкован живе поблизу Вашингтона — прим.ред.) можна побачити велику кількість церков, починаючи з ефіопської православної до корейської пресвітеріанської. Все це розмаїття вражає. За словами Владислава Рашкована, це розвиває не тільки толерантність, а й показує, наскільки світ складний і в той же час цікавий. Цього відчуття бракує в українських компаніях та містах, зауважує він.
Інклюзивність життя та побуту
Безбар’єрне середовище організована практично скрізь: від супермаркетів і офісних центрів до судів і університетів. Місця для машин зі спеціальними знаками на парковці біля початкової школи сина, каже Владислав, завжди вранці заповнені: у першому класі є дівчинка хвора на ДЦП, і в школі вона не одна така. Проте йдеться не лише про зручність пересування, але й про включенність таких людей у повсякдення. В загальній школі навчаються діти-аутисти. Вони які займаються за спеціальною програмою, але деякі уроки відвідують разом з іншими дітьми. На кожній конференції є 3-4 співробітника або гостя на візках з ноутбуками в руках. Вони не тільки конспектують, а й зазвичай беруть активну участь в дискусії. Є й інші приклади включеності:
— Я також радію до того, що у нас в офісі дуже часто бувають маленькі діти — у будівлі Фонду, як і багатьох організацій неподалік, організований центр турботи за маленькими дітьми, яким ще рано йти в садок. Таким чином, молоді мами і тата теж активно включені в діяльність організації і не змушені перебувати вдома в декреті.
Парковка МВФ налічує понад 200 велосипедів. Їхні власники приїжджають з різних кінців Вашингтона або прилеглих містечок в Меріленді і Вірджинії і не залежать від громадського транспорту. За словами Владислава, хочеться, аби подібної залученості
7 відповідей про те, що таке універсальний дизайн різних людей в Україні було більше — адже кожен заслуговує на рівні можливості незалежно від якихось додаткових особливостей або віку.
Важливість освіти — і розуміння цього усіма
За словами колишнього топ-менеджера Національного банку України, рівень майбутнього добробуту людей у США залежить від того, в яку початкову школу ти йдеш. Публічні школи тут об’єднані в кластери. Хороша вища школа (8-12 клас) найчастіше включає 2-3 сильні середні школи і 5-7 початкових шкіл. У кожної школи є свій рейтинг, і на нього багато хто орієнтується при виборі місця для проживання. Наприклад, є школи, де рівень вступу до коледжів досягає 99%, а є міста, в яких в середньому в коледж йде не більше 20-30% випускників шкіл. Як результат, в містах біля кращих шкіл вартість нерухомості зростає. Зростання вартості нерухомості веде до збільшення податків, які йдуть на посилення школи.
Владислав Рашкован наголошує: якщо вірити дослідженням Світового банку, вступ до коледжу і отримання першої роботи після коледжу зводить імовірність бідності в сім’ї протягом усього життя до менш 2%. Тому важливим є вибір школи, яка з високою ймовірністю призводить підлітка до коледжу, і також важливо в ній добре вчитися. Щоби не бути бідними, люди прагнуть до коледжу:
— Я щодня бачу скромно одягненого темношкірого батька, який привозить на автобусі своїх дітей до школи — він точно розуміє, що коледж потрібен не для того, щоби не йти в армію або пошуку супутника життя для дітей.
Вища освіта, за словами Рашкована, — шлях до подолання бідності, на який США витрачає близько 15% свого річного бюджету (більше, ніж на оборону). І те, що в 99% випадків ви бачите темношкірих водіїв автобусів, сантехніків, листонош, продавців в магазинах, а також іспаномовних будівельників або газонокосильників — наочний результат того, що як ти не отримав якісної освіти, пробити свою «скляну стелю» в життя буде практично неможливим.
Спорт як складова життя нації
«Після першого уроку фізкультури в школі моя дочка мене приголомшила, сказавши, що ніяких нормативів їй здавати в школі не доведеться,» — зауважує Владислав. Натомість учнів у школах Сполучених Штатів вчать трьом речам. По-перше, спортивності — не ставати майстрами спорту, а любити спорт, розуміти важливість бути спортивним. По-друге, командності — вміти поважати членів команди і супротивників, розуміти «почуття ліктя», залежність загального результату від вкладу кожного. І третє — уміти вигравати і програвати, а також поважати суперників і не втрачати силу духу у боротьбі.
— Усі батьки весь час думають про те, як використовувати додаткову годину вільного часу на дитячий спорт — для цього є величезна кількість можливостей: велотреки, тенісні корти, катки, баскетбольні майданчики, поля для бейсболу — практично всі публічні, багато з них — безкоштовні. І це все ще дуже дивує, і моїм улюбленим Одесі та Києву хочеться побажати більше спортивності і нових спортивних манежів, а не тільки позбавлених смаку багатоповерхівок.
Владислав Рашкован
Здатність самоорганізовуватися
За словами Владислава Рашкована, у США люди не тільки займаються своєю сім’єю або своїм будинком чи розмірковують про переваги та недоліки президента. .Він наголошує, що жителі містечка, де зараз проживає він із сім’єю, разом і постійно обговорюють майбутнє шкіл своїх дітей і активно беруть участь в їхньому управлінні. Сусіди дбають про співіснування в рамках селища, підтримуючи літніх або хворих. Дійсно щиро дякують односельчанам за висунення в органи управління, спочатку селища, потім містечка або штату. Активними є співгромадяни в цій країні і в питаннях участі у виборах — від голосування до агітації:
— Джон, сусід навпроти, сказав мені одного разу, що є поліція, є чесний суд, і є армія — йому більше нічого від держави не треба. Якщо чесно, то і мені нічого більше від держави не треба. Дивує тільки, чому в Україні держава хоче для людей бути набагато більшим, при цьому не завжди виконуючи свої базові функції на «відмінно».