Юрій Самусенко
Одеський міжнародний кінофестиваль стартував меншою кількістю фільмів, ніж зазвичай. Але це добре для тих, хто намагається все встигнути. За два дні вдалося переглянути новий епік Девіда Ловері («Історія привида», «Старий та пістолет»), дебютну стрічку Мирослава Латика «Королі репу» та перший фільм Даніеля Брюля («Безславні виродки», «Сокіл та зимовий солдат»). Розповідаємо про них детальніше.
«Легенда про зеленого лицаря»
Студія А24 мала би показати фільм Девіда Ловері ще на початку минулого року на фестивалі SXSW, але пандемія вирішила інакше. За цей час Ловері перемонтував фільм, зробивши його трохи довшим. І результат дійсно вражає – кіно може сміливо називати себе головною гіпнотичною розвагою року.
За сюжетом у Камелот приходить монстр у вигляді дерева і пропонує вступити з ним в бій. На світло виходить сер Ґавейн – племінник короля Артура, який мріє бути легендою в очах свого дядька. Він відрубує голову монстру, але відтепер мусить пуститися в квест до Зеленої Каплички, де знову вступить в бій на смерть.
Формально «Легенда про Зеленого лицаря» відкривала Одеський кінофестиваль і мало хто вийшов не враженим з кінозалу. Користуючись класичною структурою «Шляху героя» Кріса Воглера, режисер проводить протагоніста через небезпечні ситуації і закінчує кіно мало не на анекдоті. Атмосферне кіно перевертає мономіф, схоже на фільмографію Роя Андерссона, Андрія Тарковського та візуально цитує навіть Гаспара Ноє.
«Поганий сусід»
Дебютна стрічка актора Даніеля Брюлля викликає запитання, а чи все добре у його повсякденному житті. Головний герой – це суперзірка з Берліну на ім’я Даніель, який вирушає в Лондон на прослуховування ролі супергероя Лазерного Янгола. Він заходить в бар, де знайомиться зі своїм сусідом. І протягом фільму Даніель буде повертатися у цей заклад, щоб дізнаватися нові подробиці про своє життя.
Крім сталкерінгу, «Поганий сусід» піднімає вже знайому тему «Почути кожного», але розкриває її відразу на трьох рівнях: партнерському (чоловік та дружина), сусідському та всередині раніше розділеного Берліну. Брюль в екслюзивному коментарі сказав, що не бачить американського ремейку для свого фільму, адже у жодному мегаполісі немає такої джентрифікації, як у східному Берліні. І хоча кіно складає враження pandemic-friendly, умовний поділ на східняків та західняків відчувається у сетингу східноберлінського бару, який побудували спеціально для «Поганого сусіда».
«Королі репу»
Останній проєкт покійного продюсера Юрія Мінзянова схожий на його попередні роботи («Безславні кріпаки» та «Припутні»). У маленькому селі двоє хлопців хочуть швидко стати знаменитими завдяки читці репу. Раптом на головного героя звалюється пропозиція допомогти старому другу і в сюжеті з’являється бандитизм.
«Королі репу» – це три фільми в одному. Спершу історія схожа на «Восьму милю», де хлопці намагаються пробитися серед своїх однолітків у тісному клубі. Далі розгортається впізнавана бандитська історія, паралелей якій годі й шукати – настільки багато подібного кіно ми вже бачили на екранах. А закінчується все райтівським «На драйві». Насправді це глядацьке кіно, яке може користуватися попитом в прокаті, тому на фестивалі його бачити трохи дивно. Помітно, що його завершували поспіхом, адже багато сюжетних ліній незакриті, кілька персонажів здаються зайвими. Втім, у фільму є чітка цільова аудиторія, яка або дасть шанс стрічці Мирослава Латика, або ні.