eyvind
Міф №1. Гранти — це «для своїх»
Існує таке хибне уявлення, ніби для того, аби отримати грант на проєкт, потрібно спілкуватися з «правильними» людьми і мати зв’язки. І загалом, «сидять на грантах» одні й ті ж люди. Якщо ж ти не входиш у це вузьке коло, шансів отримати фінансування на свій проєкт, яким би цікавим він не був, просто немає.
Це, звісно, не відповідає дійсності.
Люди та організації, які часто звертаються за грантами та отримують їх, просто мають більше досвіду у поданні. І що теж важливо — позитивну історію реалізації проєктів з грантовим фінансуванням: звісно, якщо ви маєте успішні проєкти в минулому, до вас ставитимуться з більшою довірою. Проте, це також і не є стовідсотковою гарантією успіху.
Грантова історія в організації поступово нарощується. Коли ти постійно пишеш заявки та робиш фестивалі від імені організації, у грантодавців з’являється до тебе довіра та впевненість, що ти виконаєш зобов’язання. Спочатку ми отримували невеликі гранти, а поступово доросли до більших
Василь Рожко, керівник ГО «Тустань»
Насправді, ваші шанси на отримання гранту залежать від таких критеріїв:
- Відповідність вашого проєкту темі та меті програми. Зазвичай, це доволі зрозуміло прописано в умовах участі.
- Правильність заповнення заявки. Будь ласка, поставтеся з повагою до всіх вимог грантодавця
- Ваша грантова історія та досвід у галузі в цілому. Попередні успішні гранти підвищать ваші шанси, але насправді куди важливіше те, чи розбираєтся ви в тій галузі, в якій плануєте реалізувати проєкт
Серед цих критеріїв точно немає необхідності мати якісь «знайомства». Якщо ж узяти рамкову програму «Креативна Європа», через яку вже розподілили фінансування майже на 1,5 мільярди євро протягом останніх семи років, вона навіть заохочує шукати партнерів не лише на місцевому, але й на європейському рівні, і краще — в різних галузях.
Ось що каже Альона Дмуховська, проєктна менеджерка Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні:
Рекомендую розвивати крос-секторальну співпрацю та нові бізнес-моделі. Світ стає все більш комплексним, тому саме завдяки таким нестандартним ініціативам ви зможете якісно виділитись серед інших заявок та отримати підтримку програми
Альона Дмуховська, проєктна менеджерка Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні
А навіть якщо з першого разу не вийшло — завжди можна спробувати ще.
Міф №2. Отримання гранту — дуже складний процес, не варто й намагатися
Не варто ставитися до заявки легковажно, але складність подання на грант дещо перебільшена. Найголовніше все ж — задумати такий проєкт, який дійсно чинитиме значний вплив на галузь чи навіть суспільство в цілому. Якщо ви маєте ідею такого проєкту, чітко розумієте, як його реалізувати, та впевнені у своїх силах та силах ваших партнерів, то і технічні питання вам точно будуть по зубах.
Якщо менеджер планує працювати у сфері ефективно та отримувати грантову підтримку, то має чітко зрозуміти свою цільову аудиторію та яку позитивну зміну він/вона зможуть здійснити завдяки своїй роботі, на яку й намагаються залучити кошти. Коли цілі проєкту та грантодавця збігаються, з цього й починається планування роботи
Альона Дмуховська, проєктна менеджерка Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні
Фото: ГО «Тустань»
Грантові програми, зазвичай, циклічні, тобто повторюються із року в рік. Тому варто завжди мати у запасі багато ідей — якісь із них точно підійдуть на одну з програм фінансування. Таку стратегію застосовують у ГО «Тустань», проєкт якого був підтриманий програмою ЄС «Креативна Європа», проте також наголошують, що потрібно мати дуже чітке уявлення про те як реалізувати той чи інший проєкт — абстрактне «за все хороше» навряд чи отримає фінансування.
З іншого боку, одна з поширених помилок грантоотримувачів-початківців — писати цілий талмуд у заявці, детально описуючи кожен аспект та всі можливі варіанти розвитку подій. Насправді, грантодавцю для ухвалення рішення необхідна основна інформація і загальне уявлення про те, що це за проєкт, чи відповідає він меті та чи має організатор уявлення, як досягти запланованих показників.
Це підтверджують організатори Міжнародного кінофестивалю «Молодість» у Києві:
Ми для себе зробили висновок, що відповідати на питання потрібно чітко та стисло, надаючи максимально достовірну інформацію, хоча часто це буває складно, адже заявка подається за півроку до самого фестивалю і ще багато чого може змінитись
Ігор Шестопалов, програмний директор кінофестивалю «Молодість»
За досвідом видавництва «Астролябія», потрібно приділяти однакову увагу всім елементам подання заявки — тобто, і змісту проєкту, і деталізацію бюджету, і іншим технічним моментам. І, що важливо, не сподіватися, що грантодавці просто не розбираються у вашій галузі. Навіть у рамкових програмах, які охоплюють багато різних сфер, в комісіях та журі сидять люди, які спеціалізуються на конкретному напрямі.
Представники грантових програм, які оцінюють проект, добре орієнтуються як у царині художньої літератури, так і в книговидавничій дійсності, зокрема східноєвропейській
Видавництво «Астролябія»
Це справедливо як для видавничої справи, так і для будь-якої іншої галузі.
Отже, основне, що важливо пам’ятати:
- Майте чітке уявлення, що ви хочете зробити, якими засобами ви будете досягати мети та скільки на це знадобиться ресурсів
- Хай вимоги до заявки не демотивують вас її подати — насправді, більшість із того, що вимагають грантодавці, потрібно і вам самим для успішної реалізації проєкту: зокрема, детальний бюджет, планування проєкту — календарний та поетапний план, розуміння, кого ви долучите до реалізації тощо
- Опис заявки має бути лаконічним та максимально чітким, без «води»
- Не сподівайтеся, що «проскочите» повз недостатньо компетентну у вашій сфері оціночну комісію
Якщо залишилися питання
Відповіді на більшість загальних питань можна знайти просто на сайті грантодавця. Наприклад, у Національного бюро програми «Креативна Європа» в Україні є чудова офіційна сторінка, де детально описані всі аспекти та розібрані потенційні проблемні ситуації, пов’язані з отриманням гранту.
Якщо ж питання залишилися, і «Креативна Європа», і більшість інших грантодавців регулярно проводять Q&A-сесії, вебінари, а згодом повернуться і «живі» зустрічі, де можуть розібрати конкретно ваш випадок. Грантодавець зацікавлений у тому, щоби цікаві та корисні проєкти отримували фінансування.
Задля підвищення ваших шансів на перемогу в кожній країні програми існує власне Бюро (в тому числі, і в Україні), яке готує заявників та допомагає краще зрозуміти вимоги програми. Всі консультації Бюро безкоштовні та в рази підвищують шанси заявника отримати грант після ґрунтовного заглиблення в деталі
Альона Дмуховська, проєктна менеджерка Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні
А ще рекомендуємо залучати партнерів до ваших проєктів, і краще — міжнародних, оскільки досвід роботи з грантами у країнах ЄС набагато вищий, тож ваш партнер зможе допомогти вам і з цим аспектом.
Міф №3. Не може бути, щоби гроші давали просто так, без повернення
Грант за визначенням — це безповоротне фінансування. Тобто, так, від вас не будуть вимагати повернути кошти ні в якому разі. До того ж, деякі гранти є відшкодуванням — тобто, спочатку ви фінансуєте проєкт самотужки, а потім — отримуєте гроші від грантодавця.
Фінансування вашому проєкту дадуть не лише за умови, що ваша ідея сподобається комісії. Важливі також і показники, яких ви збираєтеся досягти. Якщо грант надається після або в процесі реалізації проєкту, вам потрібно відзвітуватися, щоби отримати кошти.
Якщо не вистачає певних компетенцій — звичайно, рекомендуємо залучати більш досвідчених колег. Але не тільки для написання грантової заявки, а на увесь період проєкту. Тільки завдяки такій спільній роботі ви дуже багато чому зможете навчитись, ефективно реалізувати проєкт та відзвітуватись за нього, а вже потім будете готовими й подаватись самостійно.
Альона Дмуховська, проєктна менеджерка Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні
Коли кошти дають перед стартом проєкту, ви також маєте скласти звіт. Якщо відповідні KPI не досягнуто, ніхто не відбере у вас гроші, але це вплине на ймовірність отримання фінансування на наступні проєкти, і не лише в рамках однієї програми, адже грантову історію переглядають всі грантодавці.
Міф №4. Звітність по гранту дуже складна
Насправді, ні. Звісно, бюрократія — не найцікавіше зайняття на світі, але звітність для гранту мало чим відрізняється від тієї, що і так має бути у будь-якої організації, що веде справи легально, згідно з законом та діловою етикою. Звітність для багатьох грантів можна підготувати самостійно, для деяких потрібна допомога спеціаліста.
Алгоритм простий:
- Уважно читати правила, там зазвичай все написано
- Не соромитися звертатися за консультацією до грантодавця
До того ж, грантодавець знає, що робить, і в умовах отримання гранту немає жодної бюрократії, яка б не була необхідною. Це підтверджують у видавництві «Астролябія»:
Програма ставить перед видавництвом досить суворі, але виправдані вимоги, які не варто негативно кваліфікувати як «бюрократичні» — все треба прописати чітко, подати відповідні посилання на різні ресурси, аби реалізацію проєкту можна було відстежити і перевірити дистанційно
Видавництво «Астролябія»
У «Молодості» додають:
Важливо, щоби людина, яка готує звіт, була в курсі усіх справ від початку до кінця, тобто була повністю втягнена у процеси
Ігор Шестопалов, програмний директор кінофестивалю «Молодість»
Міф №5. Гранти дають лише на некомерційні і суто соціальні проєкти
Ще одне розповсюджене хибне уявлення про грантові програми, що вони призначені лише для неприбуткових ініціатив. Хоча це важливий напрямок значної кількості таких програм, фінансування проєкту може отримати і бізнес на реалізацію комерційно успішного проєкту, який не лише здійснить позитивний вплив на громаду, але й принесе прибутки ініціаторам.
Ба більше, деякі грантові програми націлені саме на це. Це стосується і «Креативної Європи». Під час подання заявки на цю программу вам потрібно прописати очікуваний комерційний успіх вашого проєкту.
Це докорінно вирізняє цю програму з-посеред інших, які часто ховаються за «культуртрегерську» риторику і занедбують комерційну складову, ба навіть химерно сприймають «некомерційність» як якусь особливу чесноту
Видавництво «Астролябія»
Це цілком логічно, адже частиною очікуваного впливу можна вважати не лише щось абстрактне, але й скільки людей захочуть віддати за використання плодів праці організаторів проєкту свої кровні — це один із найважливіших маркерів, наскільки значущою для людей є ініціатива.
Аби досягти комерційного успіху, не забудьте про рекламну складову. Вже під час складання заявки продумайте як ви будете поширювати інформацію про свій проєкт на цільову аудиторію. Це можуть бути зокрема:
- PR-активності
- SMM
- Контекстна реклама
- Нативна реклама у медіа
- Онлайн чи «живі» заходи
Та інші способи. Всі учасники грантових програм, і «Креативної Європи» зокрема, сходяться в одному — про це потрібно подбати завчасно та враховувати у бюджеті проєкту. Тим більше, що це працює на вас і в довгостроковій перспективі, адже підвищує вашу впізнаваність серед аудиторії в цілому.
Як податися на грант від «Креативної Європи»?
Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні покликане надавати всю інформацію про програму, а також консультувати потенційних учасників програми з усіх питань, пов’язаних з участю.
Багато інформації можна знайти на сайті Національного бюро. Звідти ж можна сконтактувати з представниками бюро та записатися на відповідну консультацію.
Дякуємо Ігорю Шестопалову, Василю Рожко, Альоні Дмуховській, а також видавництву «Астролябія» за надані коментарі.
У рамках спецпроекту з Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» ми підготували серію матеріалів про можливості для креативних та культурних проєктів в Україні.
➡️ ? 5 міфів про грантові програми
?? 5 міфів про грантові програми: чому отримати грант простіше, ніж ви думаєте: чому отримати грант простіше, ніж ви думаєте
➡️ ? €1,5 мільярди на креатив: що таке програма ЄС «Креативна Європа»
? €1,5 мільярди на креатив: що таке програма ЄС «Креативна Європа» та як скористатися її перевагами та як скористатися її перевагами
➡️ ? Культурна столиця Європи
? Культурна столиця Європи: як мистецтво дає містам нове життя: як мистецтво дає містам нове життя
➡️ ? Як економізувати культурні та креативні проєкти
? Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні: досвід інших країн та чи можливо в Україні
➡️ ?? 8 найяскравіших проєктів, профінансованих програмою ЄС «Креативна Європа»
?? 8 найяскравіших проєктів, профінансованих програмою ЄС «Креативна Європа»: як стати одним з них: як стати одним з них