fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Науковці, митці, захисники — 10 знакових вихованців «Пласту»

Naukovci, mytci, zahysnyky — 10 znakovyh vyhovanciv «Plastu»

«Пласт» досі асоціюється у вас із військово-патріотичними іграми, діячами українського підпілля та політичними напрацюваннями? Насправді серед його вихідців — чимало українців, котрі уславили нашу країни зовсім не у військовій чи політичній справі. Вибрали з добірки видання Likbez деякі імена саме таких — неполітичних, — представників цього руху
«Plast» dosi asocijujeťsja u vas iz vijśkovo-patriotyčnymy igramy, dijačamy ukraїnśkogo pidpillja ta polityčnymy napracjuvannjamy? Naspravdi sered jogo vyhidciv — čymalo ukraїnciv, kotri uslavyly našu kraїny zovsim ne u vijśkovij čy polityčnij spravi. Vybraly z dobirky vydannja Likbez dejaki imena same takyh — nepolityčnyh, — predstavnykiv ćogo ruhu
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  В різні роки до членів Пласту належали різні видатні українські діячі XX та XXI століть — і саме про них розповідаємо у добірці. Богдан-Володимир Гаврилишин. Він народився 19 жовтня 1926 року в Коропці. Богдан Гаврилишин був економістом, громадським діячем, меценатом, членом Римського клубу, президентрм Фонду Богдана Гаврилишина. З 1988 року працював на громадських засадах в Україні, був радником декількох Президентів України, прем’єр-міністрів, голів українського парламенту. Також майже 30 років свого життя Гаврилишин присвятив Міжнародному інституті менеджменту МІМ-Женева, де обіймав посади директора з навчання (1960—1968 роки), директора Інституту (1968—1986 роки), почесного науковця (1986—1989 роки). У 1990 році він заснував Міжнародний інститут менеджменту у Києві. А ще Гаврилишин був членом Пласту — Національної скаутської організації України від 1937 року, належав до куреня Лісові Чорти від 1946 року. У 2006—2008 роках був головою Крайової пластової ради. У 2010 році став засновником Благодійного Фонду Богдана Гаврилишина, місією якого є підготовка нової генерації молодих українців, здатних на власному досвіді осягнули особливості функціонування найкращих країни Європи та сформувати критичну масу людей, яка трансформує Україну. Василь Кархут. Народився 1 липня 1905 року в с. Марківці. Був відомим лікарем-алопатом, фітотерапевтом і письменником. Тривалий час працював як особистий лікар митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. На його долю припало увязнанення у концтаборі Береза Картузька, в’язниці гестапо (1941), радянських таборах по завершенню Другої Світової війни (1946-55). Небіж актора й режисера Леся Курбаса. Активний член Пласту. Микола Колесса. Народжений 6 грудня 1903 року в Самборі, цей український композитор був також диригентом, педагогом, засновником української диригентської школи. Син видатного українського фольклориста Філарета Колесси. З юнацьких років належав до Пласту, брав активну участь у його діяльності. Нагороджений одним із найвищих пластових орденів — Вічного Вогню у Золоті. У 1953–1965 роках — ректор, а з 1957 року був професором Львівської консерваторії. Любомир (Гузар). Народився 26 лютого 1933 року у Львові. Це — український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (2001—2011).Випускник Католицького університету Америки, Великої Духовної Семінарії Святого Йосафата в Римі, Фордгамського університету. Доктор богослов’я (1972). 1972 року прийняв чернецтво. Був сподвижником Йосипа Сліпого. Голова Львівської архієпархії в Римі (1984—1991). 1993 року повернувся до України й отримав громадянство у 2002 році. Ініціював побудову Патріаршого собору Воскресіння Христового на київському Лівобережжі. 2011 року вийшов у відставку, передавши свої повноваження Святославу Шевчуку. Член Пласту з юнацьких років. У 1950 році став членом куреня Червона Калина, де отримав псевдо Мамай. Нагороджений пластовим Орденом Вічного Вогню в Золоті. Олег Ольжич (Кандиба). Народився 21 липня 1907 року в Житомирі. Український поет, політичний діяч, археолог, син відомого українського поета Олександра Олеся. Очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів (1937) і Революційний Трибунал ОУН (1939—1941). Член Пласту в Празі. На пластову тематику написав поезію Пластовий капелюх. 25 травня 1944 року його заарештувало гестапо у Львові. Був закатований під час чергового допиту. Орест Субтельний. Канадський історик українського походження. Доктор філософії, з 1982 року — професор кафедри історії та політичних наук Йоркського університету, Торонто. Був пластуном, член куреня Ватага Бурлаків. Ступінь доктора філософії отримав 1973 року у Гарвардському університеті, захистивши дисертацію Неохочі союзники: Пилип Орлик та його стосунки з Кримським ханством і Османською імперією. 1708—1742. 1992-го Ореста Субтельного було обрано закордонним членом НАН України, 22 грудня 2006 присвоєно звання Почесного доктора Дипломатичної академії України при МЗС України. Найбільше визнання Орестові Субтельному принесла праця Україна: Історія, (1988). Книга видавалася англійською, українською, німецькою, російською, китайською, болгарською і словацькою мовами. Марко (Маркіян Григорій) Паславський. Рядовий резервного батальйону оперативного призначення Донбас Національної гвардії України. Загинув улітку 2014 року у ході війни на Сході України проти сепаратистів та російських військ під час визволення Іловайська. Кавалер ордену Данила Галицького (посмертно). Належав до Пласту і закінчив американську військову академію у Вест-Пойнті. Служив в 75-у полку рейнджерів, покинувши армію США в чині майора у 1991 році. Переїхав в Україну в 1990-ті. Був активним учасником Революції Гідності. З початком війни на Сході України Паславський у квітні 2014 року приєднався до батальйону Донбас. У квітні 2014 року прийняв українське громадянство. Мав позивний Франко — на честь Івана Франка. Похований на Аскольдовій Могилі у Києві. Любомир Романків. Народився 17 квітня 1931 року в Жовкві. Провідний науковець компанії IBM у галузі комп’ютерних технологій, співвинахідник (разом з Девідом Томпсоном) процесів створення тонкоплівкових індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для запису інформації, що уможливили появу жорстких дисків і персональних комп’ютерів, автор і співавтор понад 65 патентів. Директор відділу електрохімічної технології й магнетизму Дослідного центру корпорації ІВМ (Йорктаун Гайтс, Нью-Йорк). Дійсний член Академії інженерних наук ІВМ та Академії інженерних наук України. Член Наукового товариства імені Шевченка, член управи НТШ у США. Діяч українських студентських і громадських організацій діаспори, член президії Світового конгресу вільних українців, голова Комітету Української Молоді при СКВУ. Організатор і Голова студентських товариств в Едмонтоні та Бостоні. Засновник і керівник української радіопрограми в Едмонтоні. Організував акредитовані курси української культури в Мерсі-коледжі (Нью-Йорк). Активний діяч Пласту, всебічно сприяє розбудові Пласту в Україні. Член куреня Сіроманці. Нагороджений вищими пластовими відзнаками. Гайдемарі (Гайді-Марія) Стефанишин-Пайпер. Американська астронавтка, українка за походженням. У дитинстві була членкинею Пласту в США та відвідувала українську діаспорянську школу. Навчалася в Массачусетському технологічному інституті. До групи астронавтів NASA прийнята 1996 року. Із 1985-го проходила військову службу у військово-морському флоті як офіцер-інженер. Полетіла в космос у складі екіпажу 2006 року. Перший політ здійснила 9—21 вересня 2006. Стала восьмою жінкою астронавтом NASA, що здійснила вихід у відкритий космос, загальна тривалість якого склала 12 годин 8 хвилин. 15-30 листопада 2008 здійснила свій другий політ у космос на шатлі Endeavour в рамках місії STS-126. Член Американського товариства інженерів-механіків. Квітка Цісик. Американська співачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, оперна і блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень. Пісня Ти осяюєш моє життя (You Light Up My Life), яку вона виконала для однойменного фільму, отримала 1978 року Оскар і Золотий глобус у категорії Найкраща пісня до фільму, а також номінувалася на нагороду Греммі у категорії Пісня року. У дитячі й юнацькі роки належала до Пласту. 1967 року організувала з дівчат 30-го куреня пластунок-юначок ім. Софії Галечко в Нью-Йорку співочий гурт Соловейки, яким керувала протягом трьох років. Раніше ми розповідали про успішне завершення кампанії зі збору внесків від доброчинців на користь Пласту на платформі колективного фондування Спільнокошт.

В різні роки до членів «Пласту» належали різні видатні українські діячі XX та XXI століть — і саме про них розповідаємо у добірці.

Науковці, митці, захисники — 10 знакових вихованців «Пласту»

Богдан-Володимир Гаврилишин

Він народився 19 жовтня 1926 року в Коропці. Богдан Гаврилишин був економістом, громадським діячем, меценатом, членом Римського клубу, президентрм Фонду Богдана Гаврилишина. З 1988 року працював на громадських засадах в Україні, був радником декількох Президентів України, прем’єр-міністрів, голів українського парламенту.

Також майже 30 років свого життя Гаврилишин присвятив Міжнародному інституті менеджменту МІМ-Женева, де обіймав посади директора з навчання (1960—1968 роки), директора Інституту (1968—1986 роки), почесного науковця (1986—1989 роки). У 1990 році він заснував Міжнародний інститут менеджменту у Києві. А ще Гаврилишин був членом «Пласту» — Національної скаутської організації України від 1937 року, належав до куреня «Лісові Чорти» від 1946 року. У 2006—2008 роках був головою Крайової пластової ради. У 2010 році став засновником Благодійного Фонду «Богдана Гаврилишина», місією якого є підготовка нової генерації молодих українців, здатних на власному досвіді осягнули особливості функціонування найкращих країни Європи та сформувати критичну масу людей, яка трансформує Україну.

Науковці, митці, захисники — 10 знакових вихованців «Пласту»

Василь Кархут

Народився 1 липня 1905 року в с. Марківці. Був відомим лікарем-алопатом, фітотерапевтом і письменником. Тривалий час працював як особистий лікар митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. На його долю припало ув’язнанення у концтаборі «Береза Картузька», в’язниці гестапо (1941), радянських таборах по завершенню Другої Світової війни (1946-55). Небіж актора й режисера Леся Курбаса. Активний член «Пласту».

Науковці, митці, захисники — 10 знакових вихованців «Пласту»

Микола Колесса

Народжений 6 грудня 1903 року в Самборі, цей український композитор був також диригентом, педагогом, засновником української диригентської школи. Син видатного українського фольклориста Філарета Колесси. З юнацьких років належав до «Пласту», брав активну участь у його діяльності. Нагороджений одним із найвищих пластових орденів — «Вічного Вогню у Золоті». У 1953–1965 роках — ректор, а з 1957 року був професором Львівської консерваторії.

Науковці, митці, захисники — 10 знакових вихованців «Пласту»

Любомир (Гузар)

Народився 26 лютого 1933 року у Львові. Це — український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (2001—2011).Випускник Католицького університету Америки, Великої Духовної Семінарії Святого Йосафата в Римі, Фордгамського університету. Доктор богослов’я (1972). 1972 року прийняв чернецтво. Був сподвижником Йосипа Сліпого. Голова Львівської архієпархії в Римі (1984—1991). 1993 року повернувся до України й отримав громадянство у 2002 році. Ініціював побудову Патріаршого собору Воскресіння Христового на київському Лівобережжі. 2011 року вийшов у відставку, передавши свої повноваження Святославу Шевчуку. Член «Пласту» з юнацьких років. У 1950 році став членом куреня «Червона Калина», де отримав псевдо «Мамай». Нагороджений пластовим Орденом Вічного Вогню в Золоті.

Науковці, митці, захисники — 10 знакових вихованців «Пласту»

Олег Ольжич (Кандиба)

Народився 21 липня 1907 року в Житомирі. Український поет, політичний діяч, археолог, син відомого українського поета Олександра Олеся. Очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів (1937) і Революційний Трибунал ОУН (1939—1941). Член «Пласту» в Празі. На пластову тематику написав поезію «Пластовий капелюх». 25 травня 1944 року його заарештувало гестапо у Львові. Був закатований під час чергового допиту.

Науковці, митці, захисники — 10 знакових вихованців «Пласту»

Орест Субтельний

Канадський історик українського походження. Доктор філософії, з 1982 року — професор кафедри історії та політичних наук Йоркського університету, Торонто. Був пластуном, член куреня «Ватага Бурлаків». Ступінь доктора філософії отримав 1973 року у Гарвардському університеті, захистивши дисертацію «Неохочі союзники: Пилип Орлик та його стосунки з Кримським ханством і Османською імперією. 1708—1742». 1992-го Ореста Субтельного було обрано закордонним членом НАН України, 22 грудня 2006 присвоєно звання Почесного доктора Дипломатичної академії України при МЗС України. Найбільше визнання Орестові Субтельному принесла праця «Україна: Історія», (1988). Книга видавалася англійською, українською, німецькою, російською, китайською, болгарською і словацькою мовами.

Науковці, митці, захисники — 10 знакових вихованців «Пласту»

Марко (Маркіян Григорій) Паславський

Рядовий резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Загинув улітку 2014 року у ході війни на Сході України проти сепаратистів та російських військ під час визволення Іловайська. Кавалер ордену Данила Галицького (посмертно). Належав до «Пласту» і закінчив американську військову академію у Вест-Пойнті. Служив в 75-у полку рейнджерів, покинувши армію США в чині майора у 1991 році. Переїхав в Україну в 1990-ті. Був активним учасником Революції Гідності. З початком війни на Сході України Паславський у квітні 2014 року приєднався до батальйону «Донбас». У квітні 2014 року прийняв українське громадянство. Мав позивний «Франко» — на честь Івана Франка. Похований на Аскольдовій Могилі у Києві.

Науковці, митці, захисники — 10 знакових вихованців «Пласту»

Любомир Романків

Народився 17 квітня 1931 року в Жовкві. Провідний науковець компанії IBM у галузі комп’ютерних технологій, співвинахідник (разом з Девідом Томпсоном) процесів створення тонкоплівкових індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для запису інформації, що уможливили появу жорстких дисків і персональних комп’ютерів, автор і співавтор понад 65 патентів. Директор відділу електрохімічної технології й магнетизму Дослідного центру корпорації ІВМ (Йорктаун Гайтс, Нью-Йорк). Дійсний член Академії інженерних наук ІВМ та Академії інженерних наук України. Член Наукового товариства імені Шевченка, член управи НТШ у США. Діяч українських студентських і громадських організацій діаспори, член президії Світового конгресу вільних українців, голова Комітету Української Молоді при СКВУ. Організатор і Голова студентських товариств в Едмонтоні та Бостоні. Засновник і керівник української радіопрограми в Едмонтоні. Організував акредитовані курси української культури в Мерсі-коледжі (Нью-Йорк). Активний діяч «Пласту», всебічно сприяє розбудові Пласту в Україні. Член куреня «Сіроманці». Нагороджений вищими пластовими відзнаками.

Науковці, митці, захисники — 10 знакових вихованців «Пласту» 1

Гайдемарі (Гайді-Марія) Стефанишин-Пайпер

Американська астронавтка, українка за походженням. У дитинстві була членкинею «Пласту» в США та відвідувала українську діаспорянську школу. Навчалася в Массачусетському технологічному інституті. До групи астронавтів NASA прийнята 1996 року. Із 1985-го проходила військову службу у військово-морському флоті як офіцер-інженер. Полетіла в космос у складі екіпажу 2006 року. Перший політ здійснила 9—21 вересня 2006. Стала восьмою жінкою астронавтом NASA, що здійснила вихід у відкритий космос, загальна тривалість якого склала 12 годин 8 хвилин. 15-30 листопада 2008 здійснила свій другий політ у космос на шатлі Endeavour в рамках місії STS-126. Член Американського товариства інженерів-механіків.

Науковці, митці, захисники — 10 знакових вихованців «Пласту»

Квітка Цісик

Американська співачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, оперна і блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень. Пісня «Ти осяюєш моє життя» (You Light Up My Life), яку вона виконала для однойменного фільму, отримала 1978 року «Оскар» і «Золотий глобус» у категорії «Найкраща пісня до фільму», а також номінувалася на нагороду «Греммі» у категорії «Пісня року». У дитячі й юнацькі роки належала до «Пласту». 1967 року організувала з дівчат 30-го куреня пластунок-юначок ім. Софії Галечко в Нью-Йорку співочий гурт «Соловейки», яким керувала протягом трьох років.

Раніше ми розповідали про успішне завершення кампанії зі збору внесків від доброчинців на користь «Пласту» на платформі колективного фондування «Спільнокошт».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: