Олександр Мельник
В різні роки до членів «Пласту» належали різні видатні українські діячі XX та XXI століть — і саме про них розповідаємо у добірці.
Богдан-Володимир Гаврилишин
Він народився 19 жовтня 1926 року в Коропці. Богдан Гаврилишин
Що варто знати про програму «Молодь змінить Україну» був економістом, громадським діячем, меценатом, членом Римського клубу, президентрм Фонду Богдана Гаврилишина. З 1988 року працював на громадських засадах в Україні, був радником декількох Президентів України, прем’єр-міністрів, голів українського парламенту.
Також майже 30 років свого життя Гаврилишин присвятив Міжнародному інституті менеджменту МІМ-Женева, де обіймав посади директора з навчання (1960—1968 роки), директора Інституту (1968—1986 роки), почесного науковця (1986—1989 роки). У 1990 році він заснував Міжнародний інститут менеджменту у Києві. А ще Гаврилишин був членом «Пласту» — Національної скаутської організації України від 1937 року, належав до куреня «Лісові Чорти» від 1946 року. У 2006—2008 роках був головою Крайової пластової ради. У 2010 році став засновником Благодійного Фонду «Богдана Гаврилишина», місією якого є підготовка нової генерації молодих українців, здатних на власному досвіді осягнули особливості функціонування найкращих країни Європи та сформувати критичну масу людей, яка трансформує Україну.
Василь Кархут
Народився 1 липня 1905 року в с. Марківці. Був відомим лікарем-алопатом, фітотерапевтом і письменником. Тривалий час працював як особистий лікар митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. На його долю припало ув’язнанення у концтаборі «Береза Картузька», в’язниці гестапо (1941), радянських таборах по завершенню Другої Світової війни (1946-55). Небіж актора й режисера Леся Курбаса. Активний член «Пласту».
Микола Колесса
Народжений 6 грудня 1903 року в Самборі, цей український композитор був також диригентом, педагогом, засновником української диригентської школи. Син видатного українського фольклориста Філарета Колесси. З юнацьких років належав до «Пласту», брав активну участь у його діяльності. Нагороджений одним із найвищих пластових орденів — «Вічного Вогню у Золоті». У 1953–1965 роках — ректор, а з 1957 року був професором Львівської консерваторії.
Любомир (Гузар)
Народився 26 лютого 1933 року у Львові. Це — український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (2001—2011).Випускник Католицького університету Америки, Великої Духовної Семінарії Святого Йосафата в Римі, Фордгамського університету. Доктор богослов’я (1972). 1972 року прийняв чернецтво. Був сподвижником Йосипа Сліпого. Голова Львівської архієпархії в Римі (1984—1991). 1993 року повернувся до України й отримав громадянство у 2002 році. Ініціював побудову Патріаршого собору Воскресіння Христового на київському Лівобережжі. 2011 року вийшов у відставку, передавши свої повноваження Святославу Шевчуку. Член «Пласту» з юнацьких років. У 1950 році став членом куреня «Червона Калина», де отримав псевдо «Мамай». Нагороджений пластовим Орденом Вічного Вогню в Золоті.
Олег Ольжич (Кандиба)
Народився 21 липня 1907 року в Житомирі. Український поет, політичний діяч, археолог, син відомого українського поета Олександра Олеся. Очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів (1937) і Революційний Трибунал ОУН (1939—1941). Член «Пласту» в Празі. На пластову тематику написав поезію «Пластовий капелюх». 25 травня 1944 року його заарештувало гестапо у Львові. Був закатований під час чергового допиту.
Орест Субтельний
Канадський історик українського походження. Доктор філософії, з 1982 року — професор кафедри історії та політичних наук Йоркського університету, Торонто. Був пластуном, член куреня «Ватага Бурлаків». Ступінь доктора філософії отримав 1973 року у Гарвардському університеті, захистивши дисертацію «Неохочі союзники: Пилип Орлик та його стосунки з Кримським ханством і Османською імперією. 1708—1742». 1992-го Ореста Субтельного було обрано закордонним членом НАН України, 22 грудня 2006 присвоєно звання Почесного доктора Дипломатичної академії України при МЗС України. Найбільше визнання Орестові Субтельному принесла праця «Україна: Історія», (1988). Книга видавалася англійською, українською, німецькою, російською, китайською, болгарською і словацькою мовами.
Марко (Маркіян Григорій) Паславський
Рядовий резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Загинув улітку 2014 року у ході війни на Сході України проти сепаратистів та російських військ під час визволення Іловайська. Кавалер ордену Данила Галицького (посмертно). Належав до «Пласту» і закінчив американську військову академію у Вест-Пойнті. Служив в 75-у полку рейнджерів, покинувши армію США в чині майора у 1991 році. Переїхав в Україну в 1990-ті. Був активним учасником Революції Гідності. З початком війни на Сході України Паславський у квітні 2014 року приєднався до батальйону «Донбас». У квітні 2014 року прийняв українське громадянство. Мав позивний «Франко» — на честь Івана Франка. Похований на Аскольдовій Могилі у Києві.
Любомир Романків
Народився 17 квітня 1931 року в Жовкві. Провідний науковець компанії IBM у галузі комп’ютерних технологій, співвинахідник (разом з Девідом Томпсоном) процесів створення тонкоплівкових індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для запису інформації, що уможливили появу жорстких дисків і персональних комп’ютерів, автор і співавтор понад 65 патентів. Директор відділу електрохімічної технології й магнетизму Дослідного центру корпорації ІВМ (Йорктаун Гайтс, Нью-Йорк). Дійсний член Академії інженерних наук ІВМ та Академії інженерних наук України. Член Наукового товариства імені Шевченка, член управи НТШ у США. Діяч українських студентських і громадських організацій діаспори, член президії Світового конгресу вільних українців, голова Комітету Української Молоді при СКВУ. Організатор і Голова студентських товариств в Едмонтоні та Бостоні. Засновник і керівник української радіопрограми в Едмонтоні. Організував акредитовані курси української культури в Мерсі-коледжі (Нью-Йорк). Активний діяч «Пласту», всебічно сприяє розбудові Пласту в Україні. Член куреня «Сіроманці». Нагороджений вищими пластовими відзнаками.
Гайдемарі (Гайді-Марія) Стефанишин-Пайпер
Американська астронавтка, українка за походженням. У дитинстві була членкинею «Пласту» в США та відвідувала українську діаспорянську школу. Навчалася в Массачусетському технологічному інституті. До групи астронавтів NASA прийнята 1996 року. Із 1985-го проходила військову службу у військово-морському флоті як офіцер-інженер. Полетіла в космос у складі екіпажу 2006 року. Перший політ здійснила 9—21 вересня 2006. Стала восьмою жінкою астронавтом NASA, що здійснила вихід у відкритий космос, загальна тривалість якого склала 12 годин 8 хвилин. 15-30 листопада 2008 здійснила свій другий політ у космос на шатлі Endeavour в рамках місії STS-126. Член Американського товариства інженерів-механіків.
Квітка Цісик
Американська співачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, оперна і блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень. Пісня «Ти осяюєш моє життя» (You Light Up My Life), яку вона виконала для однойменного фільму, отримала 1978 року «Оскар» і «Золотий глобус» у категорії «Найкраща пісня до фільму», а також номінувалася на нагороду «Греммі» у категорії «Пісня року». У дитячі й юнацькі роки належала до «Пласту». 1967 року організувала з дівчат 30-го куреня пластунок-юначок ім. Софії Галечко в Нью-Йорку співочий гурт «Соловейки», яким керувала протягом трьох років.
Раніше ми розповідали про успішне завершення
Скаути з «Пласту» зібрали 1,2 млн грн на «Спільнокошті» кампанії зі збору внесків від доброчинців на користь «Пласту» на платформі колективного фондування «Спільнокошт».