Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Чому створювати фейкові новини більше не вийде — точка зору

Čomu stvorjuvaty fejkovi novyny biľše ne vyjde — točka zoru

Від редакції: Маркетинг-директор і співзасновник медіа-платформи Deadline Олександра Стельмахова — про довіру до журналістів і про те, як сучасне мислення змінює ринок медіа в сторону автоматизації
Vid redakciї: Marketyng-dyrektor i spivzasnovnyk media-platformy Deadline Oleksandra Steľmahova — pro doviru do žurnalistiv i pro te, jak sučasne myslennja zminjuje rynok media v storonu avtomatyzaciї
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Кожна десята новина про Україну — фейк, — йдеться в результатах дослідження медіаконтенту, яке проводило USAID. 63% українців не можуть відрізнити фейкові новини від справжніх, тому не тільки вірять у все, що написано в ЗМІ або в соціальних мережах, але і активно шерять фейки, збільшуючи охоплення. Що говорити про простих читачів, якщо професійні журналісти не завжди можуть відрізнити правду від вигадки. Нещодавно в Україні був проведений медіа-експеримент із холодної розсилки, в результаті якого за декілька годин понад 70 ЗМІ поширили абсолютний фейк про кульові блискавки в Запорізькій області. Текст був настільки переконливим, що медійники не сумнівалися ні секунди. Не читайте до обіду радянських газет — сьогодні весь світ бореться з неправдивими новинами, які підривають довіру людей до ЗМІ, психологічно тиснуть і можуть стати причиною затяжної депресії. Німеччина, Франція, Сполучені Штати вже займаються санкціями для ЗМІ, які спробують поширювати неправдиву інформацію аж до позбавлення ліцензії і сплати мільйонних штрафів. В Україні ця ініціатива розвивається досить повільно. Портал StopFake реєструє до 2 тис фейкових новин про ситуацію в Україні щороку Зливні ями — як поцупити заголовок, щоби ніхто не зрозумів. Навіщо взагалі поширювати фейки? Для цього є декілька причин: Боротьба з конкурентами, відбиття атак. Зміцнення позиції на ринку. Формування стійких стереотипів у суспільстві. З поганих прикладів: саме поширення фейкових новин провокує до етнічної ненависті. Визначити фейк можна за заголовком. Творці спеціально провокують читача відкрити новину і дочитати до кінця (щоби новина стала вірусною). У блозі CoShedule декілька років тому засновник проаналізував понад 1 млн заголовків, які репостнули в соціальних мережах мінімум 100 разів. Він дійшов висновку, що люди поширюють інформацію, яка дає обіцянку: Прочитай цей текст — і будеш все знати. Рекомендації, якщо хочеш, щоб твою статтю прочитали і поділилися, приблизно такі: Читайте також: YouTube витратить $25 млн на боротьбу із фейковими новинами використовуйте ваш замість мій слова про безкоштовність тексти про ТОП (списки) Взагалі похмурі заголовки найчастіше пов’язані з політичними перегонами. Але так чи інакше, одного разу медіа будуть змушені обмежувати клікбейт-заголовки на користь чесніших новин. Новий тренд буде підтримувати зміни в політиці Facebook, який вже пообіцяв відрегулювати кількість неінформативних постів. Гаразд, припустимо, журналіст отримав несподіваний прес-реліз і підозрює, що це — фейк. Що робити? Аналітик Центру досліджень енергетики, журналіст-фрілансер Олександр Ярощук радить відслідковувати фейки на порталі StopFake. Також існує ціла низка інших ресурсів для відстеження фейкових новин: VoxCheck Fake News Detector Fake News Detector AI FactoidL NewsCracker Fake News Blocker. Ви пробували увімкнути та вимкнути?. Поняття fake news з’явилося в Україні відносно недавно (хоча старт був в ХIII ст.), а сам термін прийшов з Америки, де дослівно fake означає брехливий, неправдивий. Аналіз медіаплатформи Buzzfeed показав, що ТОП-20 підроблених новин про президентські вибори у 2016 році в США отримали більше уваги на Facebook, ніж в 20 найпопулярніших з 19 великих ЗМІ. Під час та після президентської кампанії Дональд Трамп почав використовувати термін фейкові новини, щоб описати негативне висвітлення в пресі свого президентства. Дослідники з Pew Research Center оприлюднили такі дані: 44% американців 18–27 років видалили свої Facebook-акаунти цьогоріч (насправді у звіті Pew Research йдеться про видалення додатку Facebook зі смартфону, а не профілю у соціальній мережі — прим.ред.). Зараз відбувається ряд ініціатив в Україні, спрямованих на боротьбу не тільки з фейковими новинами, але і фейковими акаунтами, через які ці новини поширюються. Складно сказати скільки років це займе запровадження такої протидії на законодавчому рівні. Мають бути описані чіткі критерії виявлення фейкових новин і запропонована моментальна реакція — видалення новини або блокування сайту. Для друкованих видань, радіо чи телебачення — штраф або позбавлення ліцензії. Ну а соціальні рейтинги і антирейтинги вже зараз допомагають зрозуміти, які ЗМІ частіше поширюють фейки. До речі, ми на Deadline ведемо зараз свій незалежний рейтинг журналістів і експертів. Важливо, щоб користувачі працювали з задоволенням. Ми хочемо, аби все створене нами приносило практичну користь і комфорт. Є таке враження, що українські медіа потребують оптимізації видавничого процесу, а в окремих випадках — його побудови. Люди ненавидять не ЗМІ, а поганих журналістів. Як влаштована робота в хорошій редакції: журналіст приходить на планерку, отримує план про що писати і йде писати, решта 30–50% часу йде на вирішення незапланованих робочих ситуацій. Зараз ясно, що великі компанії і бренди складають основу медіа-поля у виданнях. Але пасіонарному бізнесу є про що говорити з журналістами. Проект, який я зараз координую, за короткий час роботи встиг залучити 700 журналістів, з них половина — з акредитацією, здатних на продовження роботи. Разом ми відпрацювали близько 1,3 тис коментарів, частина з яких перетворилася в статті на AllRetail, Balance.ua, Maanimo, Укрінформ та інших. Я бачу, що експертам є про що спілкуватися з медіа. Читайте також: Автори AdBlock боротимуться із фейковими новинами Людям потрібні інновації та різні ідеї, які об’єднують спільною метою і можуть зробити роботу інших простішою чи якіснішою. Сьогодні співробітники медіа перетворюються на крос-фахівців: вони повинні вміти одночасно фотографувати, розуміти закони інтернету, залучатися до прокачування трафіку видань через SEO. Редакції ЗМІ щодня отримують сотні листів з питаннями: А над чим ви зараз працюєте?, з пропозиціями тем та ідей. Бізнес та піарники стукають у закриті двері, а насправді це має працювати по-іншому. Запит журналіста на коментар — це майбутня усвідомлена стаття. Можна сказати, що медіа-ком’юніті, що працюють за моделлю запит від ЗМІ — це відображення можливого майбутнього медіаполя країни Зараз ми ведемо переговори з великою медіа-моніторинговою компанією на предмет спільної інтеграції. Хочемо запропонувати доступ до звітів медіа-моніторингу власникам аккаунтів на Deadline. Ви знали, що в Україні кожні 15 хв з’являється понад 2,5 тис новин на різних сайтах? Результатом такої співпраці стане можливим оцінка не лише кількості публікацій, що вийшли, а й відстеження тональності та комплексності будь-яких згадок. Розгорнуті аналітичні звіти стануть доступними на комерційній основі та допоможуть у плануванні великих PR-кампаній бізнесу чи конкретній публічній персоні. Частину цієї інформації ми винесемо у безкоштовний відкритий доступ.

«Кожна десята новина про Україну — фейк», — йдеться в результатах дослідження медіаконтенту, яке проводило USAID. 63% українців не можуть відрізнити фейкові новини від справжніх, тому не тільки вірять у все, що написано в ЗМІ або в соціальних мережах, але і активно шерять фейки, збільшуючи охоплення.

Що говорити про простих читачів, якщо професійні журналісти не завжди можуть відрізнити правду від вигадки. Нещодавно в Україні був проведений медіа-експеримент із «холодної розсилки», в результаті якого за декілька годин понад 70 ЗМІ поширили абсолютний фейк про кульові блискавки в Запорізькій області. Текст був настільки переконливим, що медійники не сумнівалися ні секунди.

«Не читайте до обіду радянських газет» — сьогодні весь світ бореться з неправдивими новинами, які підривають довіру людей до ЗМІ, психологічно тиснуть і можуть стати причиною затяжної депресії. Німеччина, Франція, Сполучені Штати вже займаються санкціями для ЗМІ, які спробують поширювати неправдиву інформацію аж до позбавлення ліцензії і сплати мільйонних штрафів. В Україні ця ініціатива розвивається досить повільно.

Портал StopFake реєструє до 2 тис фейкових новин про ситуацію в Україні щороку

«Зливні ями» — як поцупити заголовок, щоби ніхто не зрозумів

Навіщо взагалі поширювати фейки? Для цього є декілька причин:

  • Боротьба з конкурентами, відбиття атак.
  • Зміцнення позиції на ринку.
  • Формування стійких стереотипів у суспільстві. З поганих прикладів: саме поширення фейкових новин провокує до етнічної ненависті.

Визначити фейк можна за заголовком. Творці спеціально провокують читача відкрити новину і дочитати до кінця (щоби новина стала вірусною). У блозі CoShedule декілька років тому засновник проаналізував понад 1 млн заголовків, які репостнули в соціальних мережах мінімум 100 разів. Він дійшов висновку, що люди поширюють інформацію, яка дає обіцянку: «Прочитай цей текст — і будеш все знати».

Рекомендації, якщо хочеш, щоб твою статтю прочитали і поділилися, приблизно такі:

Читайте також: YouTube витратить $25 млн на боротьбу із фейковими новинами
  • використовуйте «ваш» замість «мій»
  • слова про безкоштовність
  • тексти про ТОП (списки)

Взагалі похмурі заголовки найчастіше пов’язані з політичними перегонами. Але так чи інакше, одного разу медіа будуть змушені обмежувати клікбейт-заголовки на користь чесніших новин. Новий тренд буде підтримувати зміни в політиці Facebook, який вже пообіцяв відрегулювати кількість неінформативних постів.

Гаразд, припустимо, журналіст отримав несподіваний прес-реліз і підозрює, що це — фейк. Що робити? Аналітик Центру досліджень енергетики, журналіст-фрілансер Олександр Ярощук радить відслідковувати фейки на порталі StopFake. Також існує ціла низка інших ресурсів для відстеження фейкових новин:

  • VoxCheck
  • Fake News Detector
  • Fake News Detector AI
  • FactoidL
  • NewsCracker
  • Fake News Blocker.

«Ви пробували увімкнути та вимкнути?»

Поняття fake news з’явилося в Україні відносно недавно (хоча старт був в ХIII ст.), а сам термін прийшов з Америки, де дослівно fake означає «брехливий, неправдивий». Аналіз медіаплатформи Buzzfeed показав, що ТОП-20 підроблених новин про президентські вибори у 2016 році в США отримали більше уваги на Facebook, ніж в 20 найпопулярніших з 19 великих ЗМІ. Під час та після президентської кампанії Дональд Трамп почав використовувати термін «фейкові новини», щоб описати негативне висвітлення в пресі свого президентства.

Дослідники з Pew Research Center оприлюднили такі дані: 44% американців 18–27 років видалили свої Facebook-акаунти цьогоріч (насправді у звіті Pew Research йдеться про видалення додатку Facebook зі смартфону, а не профілю у соціальній мережі — прим.ред.).

Зараз відбувається ряд ініціатив в Україні, спрямованих на боротьбу не тільки з фейковими новинами, але і фейковими акаунтами, через які ці новини поширюються. Складно сказати скільки років це займе запровадження такої протидії на законодавчому рівні. Мають бути описані чіткі критерії виявлення фейкових новин і запропонована моментальна реакція — видалення новини або блокування сайту. Для друкованих видань, радіо чи телебачення — штраф або позбавлення ліцензії.

Ну а соціальні рейтинги і антирейтинги вже зараз допомагають зрозуміти, які ЗМІ частіше поширюють фейки. До речі, ми на Deadline ведемо зараз свій незалежний рейтинг журналістів і експертів. Важливо, щоб користувачі працювали з задоволенням. Ми хочемо, аби все створене нами приносило практичну користь і комфорт. Є таке враження, що українські медіа потребують оптимізації видавничого процесу, а в окремих випадках — його побудови.

Люди ненавидять не ЗМІ, а поганих журналістів

Як влаштована робота в хорошій редакції:

  • журналіст приходить на «планерку»,
  • отримує план про що писати і йде писати,
  • решта 30–50% часу йде на вирішення незапланованих робочих ситуацій.

Зараз ясно, що великі компанії і бренди складають основу медіа-поля у виданнях. Але пасіонарному бізнесу є про що говорити з журналістами. Проект, який я зараз координую, за короткий час роботи встиг залучити 700 журналістів, з них половина — з акредитацією, здатних на продовження роботи. Разом ми відпрацювали близько 1,3 тис коментарів, частина з яких перетворилася в статті на AllRetail, Balance.ua, Maanimo, «Укрінформ» та інших. Я бачу, що експертам є про що спілкуватися з медіа.

Читайте також: Автори AdBlock боротимуться із фейковими новинами

Людям потрібні інновації та різні ідеї, які об’єднують спільною метою і можуть зробити роботу інших простішою чи якіснішою. Сьогодні співробітники медіа перетворюються на крос-фахівців: вони повинні вміти одночасно фотографувати, розуміти закони інтернету, залучатися до прокачування трафіку видань через SEO. Редакції ЗМІ щодня отримують сотні листів з питаннями: «А над чим ви зараз працюєте?», з пропозиціями тем та ідей. Бізнес та піарники стукають у «закриті двері», а насправді це має працювати по-іншому.

Запит журналіста на коментар — це майбутня усвідомлена стаття. Можна сказати, що медіа-ком’юніті, що працюють за моделлю «запит від ЗМІ» — це відображення можливого майбутнього медіаполя країни

Зараз ми ведемо переговори з великою медіа-моніторинговою компанією на предмет спільної інтеграції. Хочемо запропонувати доступ до звітів медіа-моніторингу власникам аккаунтів на Deadline. Ви знали, що в Україні кожні 15 хв з’являється понад 2,5 тис новин на різних сайтах? Результатом такої співпраці стане можливим оцінка не лише кількості публікацій, що вийшли, а й відстеження тональності та комплексності будь-яких згадок. Розгорнуті аналітичні звіти стануть доступними на комерційній основі та допоможуть у плануванні великих PR-кампаній бізнесу чи конкретній публічній персоні. Частину цієї інформації ми винесемо у безкоштовний відкритий доступ.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: