fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Як бізнеси перетворюють Львів — дискусія під час Leopolis Jazz Fest

Jak biznesy peretvorjujuť Lviv — dyskusija pid čas Leopolis Jazz Fest

У 2017 році кожен шостий мешканець планети відвідав міста за межами своєї країни. Завдяки чому міста стають «безцінними» для туристів і місцевих мешканців та як до цього долучається місцева влада, бізнес і громадський сектор – ці питання обговорили учасники дискусії «Start Something Priceless: Ініціативи, які змінюють міста» у Львові
U 2017 roci kožen šostyj meškaneć planety vidvidav mista za mežamy svojeї kraїny. Zavdjaky čomu mista stajuť «bezcinnymy» dlja turystiv i miscevyh meškanciv ta jak do ćogo dolučajeťsja misceva vlada, biznes i gromadśkyj sektor – ci pytannja obgovoryly učasnyky dyskusiї «Start Something Priceless: Iniciatyvy, jaki zminjujuť mista» u Lvovi
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Розмова відбулася в рамках Leopolis Jazz Fest. Організатором обговорення стала компанія MasterCard. Масові події, такі як Leopolis Jazz Fest, – це завжди випробування для міста. Безготівкові оплати допомагають вирішувати питання комфортних розрахунків на таких подіях. Так, львівський джазовий фестиваль уже вшосте став територією cashless. 2017 року тут розрахувалися картками 25 країн світу, а за 2 роки кількість транзакцій сумарно подвоїлася. За підтримки MasterCard низку безготівкових фестивалів цього літа поповнив і Atlas Weekend, який минулоріч зібрав близько 300 тис гостей. З нагоди UEFA Champions League Final Kyiv 2018 терміналізація дісталась головної спортивної та музичної арени країни – НСК Олімпійський, де встановили 185 терміналів для безготівкових оплат на фудкортах. Розмову про роль бізнесу та технологій вели: Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку Сергій Францішко, директор з розвитку бізнесу MasterCard в Україні Андрій Худо, співзасновник холдингу емоцій !FEST Юрій Филюк, співзасновник проекту Тепле місто та керівник компанії 23 ресторани Ярослав Кость, співзасновник і технічний директор EasyWay Що має бути первинне в тій стратегії створення нових стартів у місті для того, щоб це місто було дружнім простором для громади і іноземних туристів? На це питання Андрій Москаленко зауважив: — Головним була, є і залишиться, я сподіваюся, назавжди, людина. Чим більше в місті живе людей, готових генерувати стартапи, ідеї, думки, — тим швидше таке місто стає успішним. Конкуренція за людей ніколи не втратить актуальності. На тему подальших напрямків розвитку концепції Львова заступник міського голови теж мав декілька ключових тез: — Якщо ми говорими про туризм, ми вже з наступного року будемо потрохи забирати з туристичних продуктів Льова такі речі, які ми 10 років тому акцентували. Ми все більше хочемо переходити на бізнес-туризм. Коли ми розвиваємо діловий туризм, ми розвиваємо не просто готелі чи ресторани. Ми у великій мірі включаємо науку. На сьогодні маємо зростання кількості конференцій, які мають проводитися. Це — міжнародні конференції, які отримуюють сотні тисяч доларів фінансування, під які бронюється величезна кількість локацій в місті, які підвищують рівень сервісу. Львів має 800 тис мешканців, але використовуючи великі дані, ми зясували, що щодня до нашого міста вїжджає 180 тис людей вранці — а ввечері вони його покидають. Це значить, що 50% з них мігрують в межах 15 км зони до Львова. Фактично місто є агломерацією. Більшість населених пунктів, які є довкола Львова, стали містом. За словами Андрія Москаленка, у найближчі 5-10 років представники міської влади та бізнес активно працюватимуть на стратегію креативної економіки. У найближче десятиліття своєрідними легенями інновацій, на думку Москаленка, мають стати технологічний парк, створений спільно з канадським інвестором, Український Католицький університет, Політехніка та трамвайне депо. Проте цим районом все не обмежиться: — Другий — це район Підзамче, де є 3 заводи, де буде велика австрійська інвестиція. Це — локації, які притягуватимуть людей. Важливо, щоби на цьому фоні ми давали змогу класним людям залишатися в місті. Зараз 60% всіх конференцій відбуваються для аудиторій в межах 250 людей. Ми не будемо у Львові конкурувати за 5 тис осіб, але нарощуванням кількості конференцій ми формуємо запит. За останні 2 роки ці запити також зростають. Представник Львівської мерії зазначив: до 2020 року у місті має бути 268 км велодоріжок. Станом на літо 2018-го їх є 100 км: — Ми активно розвиваємо мережу, цьогоріч буде збудована ще одна веломагістраль. В пріоритетах на першому місці перебуває громадський транспорт, далі йдуть пішохіди, велотранспорт, і після цього автомобілі. Ми — на порозі впровадження електронного квитка. Йдем до електротранспорту і до змін кількості пішохідних вулиць у Львові. Фактично кожного року одна якась вулиця закривається і стає пішохідною. Далі слово передали Андрію Худо. На питання щодо найуспішнішого закладу ресторатор відповів так: — Ми робили Криївку в 2007 році і напевно інтуїтивно потрапили в концептуальний авторський ресторан, з атмосферою. Ми робили для себе, а потрапили в тренд, який дав нам швидкий розвиток. Ми далі шукаємо якісь нові формати, нові продукти, які можна було би розвивати в Україні і в світі. Один з таких продуктів — вишнівка. А над Пяною Вишнею (заклад у Львові — прим.ред.) ми працювали 9 місяців. Важливо було знайти рецепт, який в першу чергу би качнув. Ми спробували, він вибухово окупився, побачили, що це новий тренд і потрібно множити цю ідею в Україні. У нас вже був досвід Львівської майстерні шоколаду, яка має франшизу по всій країні. Ми почали робити франшизові проекти Пяної Вишні, навіть стали інвестувати в різні міста свої кошти. Останнє відкриття — в Одесі: Пяна Вишня на Дерибасівській, в Аркадії. Про привязку фестівського бізнесу виключно до Львова Худо зауважує: — В мене все життя обертається довкола Львова. Наші останні проекти — Театр пива Правда, крафтове пиво. Можна сказати, що це зі Львова проект, але це вже не є львівський-львівський проект. Якщо ти його умовно відкриєш в Лондоні чи Нью-Йорку, він повноцінно зможе працювати і там. Пяна Вишня — це наша традиційна вишнівочка, але ми зараз працюємо над відкриттям Пяної Вишні у Варшаві. Вишнівку поляки будуть сприймати як органічно свій формат. Також до нас збільшився потік поляків та білорусів. Ми побудували модель так, що я не хочу мати головний біль через роботу закладів в Одесі чи в Києві. Для цього ми залучаємо локальних партнерів, вони відповідають за операційну діяльність на місці. Ми радимося, слухаємо, в консенсусі приходимо до рішення. Від них я черпаю, що відбувається в Одесі, Харкові, Дніпрі чи в Києві. Ця модель мені дуже подобається тому, що вона дає можливість швидко рухатися і заодно співінвестувати в проекти, акселеруватися швидше. Якщо би ми робили самі увесь бізнес, не впевнений, що ми би Майстернею шоколаду покрили би всю Україну. А з партнерами це відбувається набагато швидше. Як розповів Андрій Худо, 28-30 вересня відбудеться Craft Beer & Vinyl Music Festival‎. Сюди покличуть броварів зі всієї України, адже тема крафтового виготовлення пива у державі зростає. На минулий фестиваль до Львова завітало до 40 крафтових пивоварів: — Ми маємо на меті розширити межі привабливості Львова. Що стосується ресторанних форматі, робимо так званий ресторан високої кухні. Високої — бо він буде високо на Площі ринок. І ми розвиваємо галицьку кухню, робимо дизайн страв, експериментуємо зі смаками. За останніх два роки напрацювали дуже багато цікавих страв, з якими цікаво експериментувати. Ще один великий формат, який ми фіналізуємо наступного тижня (зустріч відбулася на початку липня 2018-го — прим.ред.) — і до кінця року я вас можу запросити на культовий формат, який там буде. На питання які точки болю ви сьогодні бачите у Львові?, учасники дискусії зазначили: — Дуже дивує, коли ми заходимо в якісь певні проекти і хочемо інвестувати, приміром, мільйони — ми не можемо цього зробити, бо маємо (умовно кажучи) погодити кожен крок у Мінкульті. Локальний інвестор хоче інвестувати, але легально і чесно це зробити досі не вдається.  Ми відкривали 7 кв. м у Львівському аеропорту. Ми відкривали цей простір 9 місяців. Нам не давали погодження на митницю. Це питання вирішували перші особи держави для того, щоби керівник митниці підписав документ. Як може розвиватися бізнес на тлі подібних абсурдних практик? Питання риторичне. Усі учасники розмови дійшли згоди в тому, що майбутнє інновацій не лише у Львові, але й в інших українських містах полягатиме у простоті та зручності як для мешканців міста, так і для туристів. Відкрита система платежів та зручна інфраструктура позбавить міське середовище зайвих кроків. І як зазначив Сергій Францішко, Україну в 2017 році відвідало 13 млн туристів. З точки зору платежів 75% з них сплачували за товари та послуги картками, а не готівкою — тож рух в бік безготівкової економіки та сучасних технологій є вже незворотним. Про перетворення міст завдяки безготівковим платежам читайте у нашому окремому матеріалі. Редакція вдячна прес-службі MasterCard в Україні за сприяння у відвідуванні події

Розмова відбулася в рамках Leopolis Jazz Fest. Організатором обговорення стала компанія MasterCard.

Про учасників дискусії

Масові події, такі як Leopolis Jazz Fest, – це завжди випробування для міста. Безготівкові оплати допомагають вирішувати питання комфортних розрахунків на таких подіях. Так, львівський джазовий фестиваль уже вшосте став територією cashless. 2017 року тут розрахувалися картками 25 країн світу, а за 2 роки кількість транзакцій сумарно подвоїлася. За підтримки MasterCard низку безготівкових фестивалів цього літа поповнив і Atlas Weekend, який минулоріч зібрав близько 300 тис гостей. З нагоди UEFA Champions League Final Kyiv 2018 терміналізація дісталась головної спортивної та музичної арени країни – НСК «Олімпійський», де встановили 185 терміналів для безготівкових оплат на фудкортах.

Розмову про роль бізнесу та технологій вели:

  • Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку
  • Сергій Францішко, директор з розвитку бізнесу MasterCard в Україні
  • Андрій Худо, співзасновник холдингу емоцій «!FEST»
  • Юрій Филюк, співзасновник проекту «Тепле місто» та керівник компанії «23 ресторани»
  • Ярослав Кость, співзасновник і технічний директор EasyWay

Про співвідношення локального та глобального підходів

Що має бути первинне в тій стратегії створення нових стартів у місті для того, щоб це місто було дружнім простором для громади і іноземних туристів? На це питання Андрій Москаленко зауважив:

— Головним була, є і залишиться, я сподіваюся, назавжди, людина. Чим більше в місті живе людей, готових генерувати стартапи, ідеї, думки, — тим швидше таке місто стає успішним. Конкуренція за людей ніколи не втратить актуальності.

Як бізнеси перетворюють Львів — дискусія під час Leopolis Jazz Fest

Учасники дискусії

Про роль туризму та інших напрямків діяльності у житті Львова

На тему подальших напрямків розвитку концепції Львова заступник міського голови теж мав декілька ключових тез:

— Якщо ми говорими про туризм, ми вже з наступного року будемо потрохи забирати з туристичних продуктів Льова такі речі, які ми 10 років тому акцентували. Ми все більше хочемо переходити на бізнес-туризм. Коли ми розвиваємо діловий туризм, ми розвиваємо не просто готелі чи ресторани. Ми у великій мірі включаємо науку. На сьогодні маємо зростання кількості конференцій, які мають проводитися. Це — міжнародні конференції, які отримуюють сотні тисяч доларів фінансування, під які бронюється величезна кількість локацій в місті, які підвищують рівень сервісу.

Львів має 800 тис мешканців, але використовуючи великі дані, ми з’ясували, що щодня до нашого міста в’їжджає 180 тис людей вранці — а ввечері вони його покидають. Це значить, що 50% з них мігрують в межах 15 км зони до Львова. Фактично місто є агломерацією. Більшість населених пунктів, які є довкола Львова, стали містом.

Читайте також: Київ, Львів та Вінниця стали містами-лідерами в інвестиційній ефективності

За словами Андрія Москаленка, у найближчі 5-10 років представники міської влади та бізнес активно працюватимуть на стратегію креативної економіки. У найближче десятиліття своєрідними «легенями» інновацій, на думку Москаленка, мають стати технологічний парк, створений спільно з канадським інвестором, Український Католицький університет, Політехніка та трамвайне депо. Проте цим районом все не обмежиться:

— Другий — це район Підзамче, де є 3 заводи, де буде велика австрійська інвестиція. Це — локації, які притягуватимуть людей. Важливо, щоби на цьому фоні ми давали змогу класним людям залишатися в місті. Зараз 60% всіх конференцій відбуваються для аудиторій в межах 250 людей. Ми не будемо у Львові конкурувати за 5 тис осіб, але нарощуванням кількості конференцій ми формуємо запит. За останні 2 роки ці запити також зростають.

Як бізнеси перетворюють Львів — дискусія під час Leopolis Jazz Fest 1

Про інфраструктуру

Представник Львівської мерії зазначив: до 2020 року у місті має бути 268 км велодоріжок. Станом на літо 2018-го їх є 100 км:

— Ми активно розвиваємо мережу, цьогоріч буде збудована ще одна веломагістраль. В пріоритетах на першому місці перебуває громадський транспорт, далі йдуть пішохіди, велотранспорт, і після цього автомобілі. Ми — на порозі впровадження електронного квитка. Йдем до електротранспорту і до змін кількості пішохідних вулиць у Львові. Фактично кожного року одна якась вулиця закривається і стає пішохідною.

Про роль гастротуризму та гастрокультури

Далі слово передали Андрію Худо. На питання щодо найуспішнішого закладу ресторатор відповів так:

— Ми робили «Криївку» в 2007 році і напевно інтуїтивно потрапили в концептуальний авторський ресторан, з атмосферою. Ми робили для себе, а потрапили в тренд, який дав нам швидкий розвиток. Ми далі шукаємо якісь нові формати, нові продукти, які можна було би розвивати в Україні і в світі. Один з таких продуктів — вишнівка. А над «П’яною Вишнею» (заклад у Львові — прим.ред.) ми працювали 9 місяців. Важливо було знайти рецепт, який в першу чергу би «качнув». Ми спробували, він вибухово окупився, побачили, що це новий тренд і потрібно множити цю ідею в Україні. У нас вже був досвід «Львівської майстерні шоколаду», яка має франшизу по всій країні. Ми почали робити франшизові проекти «П’яної Вишні», навіть стали інвестувати в різні міста свої кошти. Останнє відкриття — в Одесі: «П’яна Вишня» на Дерибасівській, в Аркадії.

Про прив’язку «фестівського» бізнесу виключно до Львова Худо зауважує:

Читайте також: Міксологія — мистецтво та наука в пошуках смаку

— В мене все життя обертається довкола Львова. Наші останні проекти — Театр пива «Правда», крафтове пиво. Можна сказати, що це зі Львова проект, але це вже не є «львівський-львівський» проект. Якщо ти його умовно відкриєш в Лондоні чи Нью-Йорку, він повноцінно зможе працювати і там. «П’яна Вишня» — це наша традиційна вишнівочка, але ми зараз працюємо над відкриттям «П’яної Вишні» у Варшаві. Вишнівку поляки будуть сприймати як органічно свій формат. Також до нас збільшився потік поляків та білорусів.

Ми побудували модель так, що я не хочу мати головний біль через роботу закладів в Одесі чи в Києві. Для цього ми залучаємо локальних партнерів, вони відповідають за операційну діяльність на місці. Ми радимося, слухаємо, в консенсусі приходимо до рішення. Від них я черпаю, що відбувається в Одесі, Харкові, Дніпрі чи в Києві. Ця модель мені дуже подобається тому, що вона дає можливість швидко рухатися і заодно співінвестувати в проекти, акселеруватися швидше. Якщо би ми робили самі увесь бізнес, не впевнений, що ми би «Майстернею шоколаду» покрили би всю Україну. А з партнерами це відбувається набагато швидше.

Не шкода ділитися прибутком, але слід мати спільну додану вартість, спільну синергію

Як бізнеси перетворюють Львів — дискусія під час Leopolis Jazz Fest

Про нові проекти гастрокультури у Львові

Як розповів Андрій Худо, 28-30 вересня відбудеться Craft Beer & Vinyl Music Festival‎. Сюди покличуть броварів зі всієї України, адже тема крафтового виготовлення пива у державі зростає. На минулий фестиваль до Львова завітало до 40 крафтових пивоварів:

— Ми маємо на меті розширити межі привабливості Львова. Що стосується ресторанних форматі, робимо так званий ресторан високої кухні. Високої — бо він буде високо на Площі ринок. І ми розвиваємо галицьку кухню, робимо дизайн страв, експериментуємо зі смаками. За останніх два роки напрацювали дуже багато цікавих страв, з якими цікаво експериментувати. Ще один великий формат, який ми фіналізуємо наступного тижня (зустріч відбулася на початку липня 2018-го — прим.ред.) — і до кінця року я вас можу запросити на культовий формат, який там буде.

Про стратегію змін

На питання «які точки болю ви сьогодні бачите у Львові?», учасники дискусії зазначили:

— Дуже дивує, коли ми заходимо в якісь певні проекти і хочемо інвестувати, приміром, мільйони — ми не можемо цього зробити, бо маємо (умовно кажучи) погодити кожен крок у Мінкульті. Локальний інвестор хоче інвестувати, але легально і чесно це зробити досі не вдається.  Ми відкривали 7 кв. м у Львівському аеропорту. Ми відкривали цей простір 9 місяців. Нам не давали погодження на митницю. Це питання вирішували перші особи держави для того, щоби керівник митниці підписав документ. Як може розвиватися бізнес на тлі подібних абсурдних практик? Питання риторичне.

Усі учасники розмови дійшли згоди в тому, що майбутнє інновацій не лише у Львові, але й в інших українських містах полягатиме у простоті та зручності як для мешканців міста, так і для туристів. Відкрита система платежів та зручна інфраструктура позбавить міське середовище зайвих кроків. І як зазначив Сергій Францішко, Україну в 2017 році відвідало 13 млн туристів. З точки зору платежів 75% з них сплачували за товари та послуги картками, а не готівкою — тож рух в бік безготівкової економіки та сучасних технологій є вже незворотним.

Про перетворення міст завдяки безготівковим платежам читайте у нашому окремому матеріалі.

Редакція вдячна прес-службі MasterCard в Україні за сприяння у відвідуванні події

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: