Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Юрій Филюк, «Тепле місто»: «Наша головна мета — навчити людей не чекати, що “хтось все зробить”»

Jurij Fyljuk, «Teple misto»: «Naša golovna meta — navčyty ljudej ne čekaty, ščo "htoś vse zrobyť"»

Соціальний ресторан, який створений на базі колективного фінансування від 100 підприємців і 80% прибутку якого йде на потреби міста — приклад Urban Space 100 відомий ледь не по всій Україні. Юрій Филюк, співзасновник проекту «Тепле місто» та керівник компанії «23 ресторани», розповів у Львові, над чим вони працюють тепер
Sociaľnyj restoran, jakyj stvorenyj na bazi kolektyvnogo finansuvannja vid 100 pidpryjemciv i 80% prybutku jakogo jde na potreby mista — pryklad Urban Space 100 vidomyj leď ne po vsij Ukraїni. Jurij Fyljuk, spivzasnovnyk proektu «Teple misto» ta kerivnyk kompaniї «23 restorany», rozpoviv u Lvovi, nad čym vony pracjujuť teper
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Як починалося Тепле місто. — Спочатку ми відкрили кілька закладів громадського харчування. Все цікаво весело, але місто маленьке — тісно. І тоді постав вибір: або ми їдемо назад до Києва (де амбітніший ринок) або вв’язуємося у авантюру. Виникла ідея — спробувати власними силами розкачати місто так, щоби тут безкомпромісно стало цікаво нам самим, і щоб інші люди також почали підтягуватися. За словами Филюка, після перших досліджень зрозуміли: сталий розвиток завжди рухається знизу вверх, а не зверху вниз. Відповідно, прийняли рішення розвивати наскрізно основні такі сектори як освіта, мистецтво, нова економіка, урбаністика, спорт, екологія, нові медіа. Сфера інтересів співзасновників майбутніх проектів виявилася доволі широкою: — Ми віримо, що найкращий розвиток відбувався тоді, коли був баланс в трикутнику бізнес — адміністрація — громадянське суспільство. Ми стартували до Євромайдану і відповідно розуміли, що найбільша прогалина — у  громадянському суспільстві. Тож наші стартові активності найбільше тяжіли туди, хоча ми намагаємося бути модераторами, консолідаторами різних ідей, не лише власних. Тільки через об’єднання багатьох зусиль можна робити якісь підривні зміни. Платформу, яку Филюк створив із однодумцями, назвали Тепле місто: — Це — платформа для різних ініціатив та синергії між ними. Ми намагаємося ідентифікувати будь-кого прогресивного в місті й поза ним, якщо у цих людей може бути інтерес до Івано-Франківська. Пробуємо шукати точки дотику, здійснювати спільні кроки і рухатися вперед. Наша головна мета — розвертати людей з очікування, що хтось прийде і за нас зробить, до позиції а давайте подумаємо, що ми зараз можемо зробити разом. Як працює команда. Половина команди Теплого міста зараз знаходиться не в Івано-Франківську. В організації є наглядова рада та інституційність взаємин: — Нам вдалося об’єднати 65 бізнесів. На сьогодні вони підтримують платформу на інституційному рівні, не лише фінансово. Це — виключно ціннісне об’єднання. Про перший Urban Space. Як розповідає Филюк, для запуску першого ресторану об’єднали 100 людей, кожний з них зробив свій грошовий внесок. Серед співзасновників опинилися представники дуже різних секторів суспільства — від студентів до нардепів, багато підприємців. Є також серед них і представники громадського сектору та культури: Читайте також: Urban Space 100 розпочав прийом заявок на ґранти для некомерційних проектів — У ресторані Urban Space 100 щоодня на подієвому майданчику відбуваються дискусійні панелі, презентації, прес-конференції, концерти. Є тут також кафе-бар. Працюємо з 6 ранку, тому в нас широкий асоритмент — від сніданків до вечірок. Є магазин українських сучасних брендів — ми підтримуємо сучасного українського виробинка. Тут також розташовано Urban Space Radio. Це — прозора студія, яка знаходиться в закладі громадського харчування. Усі відвідувачі можуть протягом дня бачити, як там створюється контент. Це — онлайн радіо про розвиток міст у сучасний спосіб. За словами Филюка, ресторан та організація працює вже три з половиною роки. 70 проектів міського розвитку за цей час було профінансовано. Рішення про те, куди скерувати кошти, приймають усі 100 засновників. Щокварталу вони збираються і голосують більшістю голосів за те, які проекти варто підтримати. Ідея виявилася популярною не лише у місті: — Ми отримали понад 250 запитів на реплікацію цього досвіду з 15 країн світу й почали розбудовувати мережі. Перша наша соціальна франшиза — Urban Space 500 у Києві. Про концепції візуального стилю міста. — Пострадянська система пояснює чітко, як не можна робити, але не пояснює зрозумілим і простим способом, а як же треба. Ми зробили візуалізацію стилю вивісок, презентували цю концепцію підприємцям — й отримали одразу 11 замовлень. Тож були змушені взяти в штат дизайнера-архітектора, який безкоштовно за запитом підприємців вже 4 роки розробляє ці паспорти для фасадів. Проте останнім часом потік запитів зріс, і ми вже самотужки не можемо з ним упоратися. Про ідеальну вулицю та спробу перетворити старий завод на центр інновацій. Як зазначив Филюк, ідея проекту Ідеальної вулиці була на старті діяльності Теплого міста, але через низку причин було вирішено відмовитися від цієї ідеї: — Бюджет для створення такої вулиці величезний, а функція його статична, і ми перейшли на інші речі. Місто — це організм, а ти як підприємець маєш обирати такі точки, де ти мінімум вклав, а активізація пішла по всьому організму. Загалом за 4 роки нам вдалося реалізувати понад 300 проектів. Зараз команда Теплого міста шляхом поєднання бізнес- та соціальних інтересів хоче реалізувати новий проект — дати нове життя заводу Промприлад. Йдеться про залучення багатьох співінвесторів — адже починання щодо перетворення цього разу передбачає вартість проекту в $23 млн: — Це — така собі революція середнього класу в Україні. Такі амбіції поки що можуть собі дозволити більшою мірою лише посталігархічні капітали. Але ми спробуємо змінити цю практику хоча би на рівні окремого міста чи регіону. Шукаємо декілька тисяч співінвесторів, і віримо, що нам це вдасться. Фото обкладинки: Олена Серілко

Як починалося «Тепле місто»

— Спочатку ми відкрили кілька закладів громадського харчування. Все цікаво весело, але місто маленьке — тісно. І тоді постав вибір: або ми їдемо назад до Києва (де амбітніший ринок) або вв’язуємося у авантюру. Виникла ідея — спробувати власними силами розкачати місто так, щоби тут безкомпромісно стало цікаво нам самим, і щоб інші люди також почали підтягуватися.

За словами Филюка, після перших досліджень зрозуміли: сталий розвиток завжди рухається знизу вверх, а не зверху вниз. Відповідно, прийняли рішення розвивати наскрізно основні такі сектори як освіта, мистецтво, нова економіка, урбаністика, спорт, екологія, нові медіа. Сфера інтересів співзасновників майбутніх проектів виявилася доволі широкою:

— Ми віримо, що найкращий розвиток відбувався тоді, коли був баланс в трикутнику «бізнес — адміністрація — громадянське суспільство». Ми стартували до Євромайдану і відповідно розуміли, що найбільша прогалина — у  громадянському суспільстві. Тож наші стартові активності найбільше тяжіли туди, хоча ми намагаємося бути модераторами, консолідаторами різних ідей, не лише власних. Тільки через об’єднання багатьох зусиль можна робити якісь підривні зміни.

Платформу, яку Филюк створив із однодумцями, назвали «Тепле місто»:

— Це — платформа для різних ініціатив та синергії між ними. Ми намагаємося ідентифікувати будь-кого прогресивного в місті й поза ним, якщо у цих людей може бути інтерес до Івано-Франківська. Пробуємо шукати точки дотику, здійснювати спільні кроки і рухатися вперед.

Наша головна мета — розвертати людей з очікування, що «хтось прийде і за нас зробить», до позиції «а давайте подумаємо, що ми зараз можемо зробити разом».

Юрій Филюк, «Тепле місто»: «Наша головна мета — навчити людей не чекати, що "хтось все зробить"»

Як працює команда

Половина команди «Теплого міста» зараз знаходиться не в Івано-Франківську. В організації є наглядова рада та інституційність взаємин:

— Нам вдалося об’єднати 65 бізнесів. На сьогодні вони підтримують платформу на інституційному рівні, не лише фінансово. Це — виключно ціннісне об’єднання.

Про перший Urban Space

Як розповідає Филюк, для запуску першого ресторану об’єднали 100 людей, кожний з них зробив свій грошовий внесок. Серед співзасновників опинилися представники дуже різних секторів суспільства — від студентів до нардепів, багато підприємців. Є також серед них і представники громадського сектору та культури:

Читайте також: Urban Space 100 розпочав прийом заявок на ґранти для некомерційних проектів

— У ресторані Urban Space 100 щоодня на подієвому майданчику відбуваються дискусійні панелі, презентації, прес-конференції, концерти. Є тут також кафе-бар. Працюємо з 6 ранку, тому в нас широкий асоритмент — від сніданків до вечірок. Є магазин українських сучасних брендів — ми підтримуємо сучасного українського виробинка. Тут також розташовано Urban Space Radio. Це — прозора студія, яка знаходиться в закладі громадського харчування. Усі відвідувачі можуть протягом дня бачити, як там створюється контент. Це — онлайн радіо про розвиток міст у сучасний спосіб.

За словами Филюка, ресторан та організація працює вже три з половиною роки. 70 проектів міського розвитку за цей час було профінансовано. Рішення про те, куди скерувати кошти, приймають усі 100 засновників. Щокварталу вони збираються і голосують більшістю голосів за те, які проекти варто підтримати. Ідея виявилася популярною не лише у місті:

— Ми отримали понад 250 запитів на реплікацію цього досвіду з 15 країн світу й почали розбудовувати мережі. Перша наша соціальна франшиза — Urban Space 500 у Києві.

Юрій Филюк, «Тепле місто»: «Наша головна мета — навчити людей не чекати, що "хтось все зробить"»

Про концепції візуального стилю міста

— Пострадянська система пояснює чітко, як не можна робити, але не пояснює зрозумілим і простим способом, а як же треба. Ми зробили візуалізацію стилю вивісок, презентували цю концепцію підприємцям — й отримали одразу 11 замовлень. Тож були змушені взяти в штат дизайнера-архітектора, який безкоштовно за запитом підприємців вже 4 роки розробляє ці паспорти для фасадів. Проте останнім часом потік запитів зріс, і ми вже самотужки не можемо з ним упоратися.

Про ідеальну вулицю та спробу перетворити старий завод на центр інновацій

Як зазначив Филюк, ідея проекту «Ідеальної вулиці» була на старті діяльності «Теплого міста», але через низку причин було вирішено відмовитися від цієї ідеї:

— Бюджет для створення такої вулиці величезний, а функція його статична, і ми перейшли на інші речі. Місто — це організм, а ти як підприємець маєш обирати такі точки, де ти мінімум вклав, а активізація пішла по всьому організму. Загалом за 4 роки нам вдалося реалізувати понад 300 проектів.

Зараз команда «Теплого міста» шляхом поєднання бізнес- та соціальних інтересів хоче реалізувати новий проект — дати нове життя заводу «Промприлад». Йдеться про залучення багатьох співінвесторів — адже починання щодо перетворення цього разу передбачає вартість проекту в $23 млн:

— Це — така собі революція середнього класу в Україні. Такі амбіції поки що можуть собі дозволити більшою мірою лише посталігархічні капітали. Але ми спробуємо змінити цю практику хоча би на рівні окремого міста чи регіону. Шукаємо декілька тисяч співінвесторів, і віримо, що нам це вдасться.

Фото обкладинки: Олена Серілко

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: