На часі дізнатися, як виглядатимуть банки у 2030 році, які будуть принципи безпеки та якою валютою ми користуватимемося.
Майбутнє — картинка з постапокаліпсису чи просто інші реалії?
«Ми уявляємо майбутнє як трейлер до фільму: зомбі і катастрофи. Саме таку картинку нам малюють», — каже Длігач і малює іншу картинку: в нього зазвичай все оптимістично.
Майбутнє не є продовженням минулого. Здається, що майбутнє – це блукання лабіринтами і долання перешкод. І в цьому нам, звісно ж, обов’язково допомагатимуть високі технології. Насправді ж, майбутнє – це про інші цінності та принципи, вважає Андрій Длігач.
Ми знаходимося у перехідній фазі, тому суспільству зараз важливо переглянути свої бізнесові та комунікаційні технології, в тому числі – освіту. Ті технології, які прийдуть до нас у майбутньому, можливо, буде навіть неможливо описати за допомогою тієї мови, якою ми зараз користуємося. Що буде за точкою переходу в майбутнє – ми не знаємо. Можемо лише фантазувати. Але справа в тому, що, скоріш за все, після точки переходу в майбутнє ми не зможемо взяти з собою криптовалюти, тому що ніхто не гарантує, що там буде хоча б енергопостачання. Туди ми зможемо взяти тільки одне єдине: свої форми мислення.
Але в майбутнє, звісно, перейдуть не всі: за соціологічними даними, в майбутнє готові перейти приблизно 4% українців. Саме ця частина займатиметься осягненням людини, відкриттям інших світів і колонізацією Марса. Решта української спільноти орієнтована на добробут, справедливість і необхідність контролю – це ті цінності, які тримають нас у минулому, заважають нам готуватися до майбутнього і приймати нове, наголошує футуролог:
«— Monobank та blockchainТочка зору: Андрій Колодюк, UVCA — про blockchain як бізнес-основу для України – це лише перехідні технології економіки та спільноти майбутнього. Поки blockchain існує тільки як технологія, бо й досі не виникло соціального консенсусу, що це – щось корисне для людства. Blockchain не стає проривом, поки немає критичної маси. Так було на початку 2000-х із «доткомами», і так буде ще багато разів аж до 2030–2035-го».
— До довшої перспективи, аніж найближчі три роки, ми не готові з однієї простої причини: українцям дуже комфортно в цій картинці світу, яка сформувалася
Банки майбутнього – які вони
– Майбутній світ – це не покращений iPhone і не світ прискореної комунікації та швидших черг у банках. Коли банкіри питають мене, як виглядатимуть банки, під цим питанням вони мають на увазі зовнішній вигляд відділення. Просторе приміщення з модерним дизайном – такі байки про майбутнє їм подобається. Та хочу вас розчарувати: банк буде без офісів.
Зараз стає зрозуміло, що банкам варто перебудовувати свою структуру. За останній рік кількість відвідувачів знизилася з 7% населення світу до 3%
Банки не матимуть продуктів. Який сенс розробляти банківські продукти, якщо банк знає про людину чи бізнес все, а, отже, може зробити персоніфіковану пропозицію:
- клієнту – під весілля чи рибалку,
- бізнесу – під новий проект чи ICO.
В банку майбутнього не буде людей, які приймають рішення. Перевірка клієнтів перед видачею кредитів буде побудована на аналізі даних поведінки з Facebook та покупок у Google. Таким чином зрозуміти, чи варто давати людині кредит, буде набагато простіше, аніж дивитися на підроблені папірці, на який знайомий бухгалтер позичальника поставив штамп «усе гаразд».
У банку майбутнього не буде грошей. В економіці дарування не потрібен еквівалент обміну. Та в нашій картині світу еквівалент обміну обов’язково бути повинен, саме тому ми вважаємо хайпом криптовалюти.Тому ми перейдемо до іншого еквіваленту, що буде еталоном оцінки: ресторани будуть отримувати Джоулі або, наприклад, щастя.
Як тільки ми перейдемо до щастя як до мірила, ми зрозуміємо, що його не треба давати в такому ж об'ємі, як ми отримали. Тоді економіка зміниться кардинально
Банк майбутнього буде побудований на принципах іншої безпеки. Безпека не посилюватиметься, а навпаки: дані стануть відкритимиСкільки обшуків бізнесу відбувається в Україні й чому показник у 118 тис — це фейк. Публікуючи свої дані відкрито, ми перестанемо боятися, що їх вкрадуть. Банк майбутнього – це технології відкриття, а не приховування.
Банк майбутнього – центр довіри. Скоріш за все, банк виглядатиме як технологія транзитивності – передача з точки A в точку B: оскільки я довіряю Петрові, як банку, а Петро довіряє Васі, я можу довіряти Васі теж.
Всі ці базові цінності покладені в основу всіх тих проривних проектів, які зараз народжуються в Західній Європі та Сполучених Штатах, в Японії та Східній Азії.
Що варто взяти з собою у світ нових форм мислення
На думку Андрія Длігача, у «завтра» слід взяти із собою не просто речі чи технології, а сукупність рис та здатностей. Ними стануть:
- Рефлексивне мислення. Здатність зупинити дію, перестати метушитися та вийти у простір сенсів, як казав Жванецький. Так ми можемо подивитися збоку на картинку повному її обсязі і вже тоді діяти інакше.
- Критичне мислення. Здатність не приймати «на віру» навіть сказане найбільшими авторитетами спільнот чи галузей.
- Креативність. Йти на курси малювання не для того, щоб стати великим художником, а щоб дозволити собі робити те, чого ти не робив досі.
- Вміння формувати довіру та управляти репутацією.
- Здатність до сумісного творіння. Не так, як зараз: «Я знаю, що він планує мене кинути. Треба кинути його першим». На місце цього має прийти партнерство, де люди матимуть спільне уявлення про проект.