Анжеліка Юзькова
Неприбуткова громадська організація Pixelated Realities існує лише третій рік. Проте ця команда вже має чим похизуватися щодо реалізованих міських ініціатив. Ми поспілкувалися зі співзасновниками організації Федором і Яною Бойцовими про те, як цифрові технології здатні змінити туристичне, міське та суспільне середовища у найближчому майбутньому.
Про потенціал української екскурсійно-туристичної індустрії
Федір: — Щодо загального ринку, можна сказати, що дійсно сьогодні вже з’являються замовники, які потребують таких послуг. Справді є певна позитивна тенденція до розвитку ринку доповненої реальності в Україні.
Яна: — При цьому ринок самих компаній, які надають такі послуги, складається по суті з ентузіастів, котрі давно цим цікавилися й займалися. Це буквально 2–3 представники, Одеса, Київ і можливо Львів. Також це — айтішники, котрі прийшли з аутсорсу і зрозуміли, що можуть теж цим промишляти. Постійно з’являються якісь «божевільні» зі словами «О! VR/AR — це так зараз популярно, давайте щось робити». А як це робити — незрозуміло, але в який момент вони теж прийдуть до того, як це робити.
Федір: — Є ще такий нюанс: з’являється багато запитів. Питають, чи можна розробити додаток для якихось рандомних агенцій. Іноді один і той проект запитують із трьох різних агенцій. Це показує в принципі позитивну тенденцію розвитку самої потреби в цих послугах.
Яна: — Маркетингові агенції намагаються пропонувати креативніші продукти, дивляться на світовий досвід і потім шукають, хто може допомогти це втілити. Оскільки не дуже багато розробників, які дійсно це роблять, періодично приходять з одним питанням декілька разів.
З іншого боку, досить стрімко розвивається спільнота. Навіть у тому ж Facebook. Якщо раніше були буквально одиниці людей, які гралися з цими технологіями, як з іграшками, то зараз уже є компанії, у яких є свої продукти: ігри, книжки тощо.
Федір Бойцов, співзасновник НГО Pixelated Realities
Яна: — Наприклад, Гапчинська випустила AR-книжку для дітей, яка активно рекламується, і це вже масовий продукт. Тобто це теж показник, коли бренди активно використовують цю технологію.
Про об’єднання зусиль з аналогічними ініціативами з різних міст
Федір: — Так, звісно, ми плануємо такі партнерства. Pixelated Realities як організаційна структура намагається працювати з локальними громадами, надавати свою експертизу локальним спільнотам. Якщо є якісь проекти локальні в містах, — необов’язково у великих, але й у менших, — вбачаємо високий потенціал у залученні активної молоді. Як громадська організація, ми в тому числі хочемо дати їм таку можливість.
Яна: — Цього року ми подали на декілька грантів. І проект, який ми подаємо, це — проведення освітніх кемпів у різних містах. Для того, щоби забезпечити ефективне проведення, беремо партнерів із локальних організацій або представників місцевої активної спільноти, наприклад, архітекторів, розробників. У кожному місті є хтось, хто вже «засвітився» чимось подібним на попередніх заходах. Тож якщо ми з кимось знайомимось, то вже «закріплюємося» в цьому місті через цю людину й так налагоджуємо комунікацію на місцях.
Федір: — Це така двостороння співпраця. Наприклад, нам архітектори допомогли перекласти сайт на українську мову, бо в нас не було можливості це зробити. Загалом, як громадська організація кооперуємо людей, намагаємося обмінювати між ними ресурси, представляти власні ресурси й таким чином розвиватися.
Про перспективу VR/AR-технологій на українському туристичному ринку
Федір: — Щодо перспектив, мені здається, що наявна зараз тенденція бачити потребу в таких продуктах безумовно може призвести до розвитку ринку цих товарів і послуг. Відповідно це нас і підводить до туристичного середовища, тому що доволі добре лягають ті технології саме на сферу туризму й культури. Зараз справді з’являються технологічні проекти
У Львові створено віртуальну модель унікальної пам’ятки XVII століття в різних містах. Хтось робить рекламу, хтось хоче аудіотур із доповненою реальністю, хтось цим займається як бізнесом — тобто з’являється велика кількість проектів, включно з нашими.
Наразі Pixelated Realitites запускає так звані «голови, що говорять». Це — частина проекту, який має працювати з міським середовищем. Ми зараз працюємо над тим, щоби зробити культурну спадщину міст кращими друзями туристів, які їх відвідують, — щоби можна було з ними взаємодіяти, отримувати інформацію.
Яна: — На мій погляд, важливо знати й розуміти про технологію VR/AR, що вона є новим інструментом відображенням старих ідей, які до того не можна було таким чином реалізувати. Це дозволяє далі просувати креативні ідеї назад у тривимірний простір, у якому ми й живемо. Люди вже втомилися сидіти за ноутбуками і смартфонами й зараз намагаються це якось витягнути далі. Зараз у нас іде розвиток частіше всього через споживання, тому маркетинг драйвить речі. Далі підтягуються найближчі сфери, на зразок туризму. Потім піде більш явне й неприкрите використання у виробництві, плануванні.
Наприклад, ми бачимо багато більш далекоглядних перспектив у плануванні громадських просторів із доповненою і віртуальною реальністю. Навіть кілька років тому, коли в Нідерландах відкривали ринок із величезним розписом (прим. ред. Марктхал), вони ще до відкриття проекту розмістили його на площі в доповненій реальності. Таким чином люди могли спостерігати його весь час поки йшло будівництво.
Яна Бойцова, співзасновниця НГО Pixelated Realities
Це в Європі давно прецедент, а до нас це поки тільки доходить. Така практика може вирішити проблеми в комунікації, як-от із театром на Подолі. Адже з одного боку, такі проекти — це класно, а з іншого — через брак комунікації вони провалилися у свідомості людей у якусь «чорну діру». Ми дуже хочемо розвивати сферу планування, особливо в історичних містах. В Україні є величезна проблема побудови незрозуміло чого в історичному центрі, яку завдяки такому більш просторовому перегляду можна буде вирішити.
Федір: — З професійної точки зору хочу додати, що навіть Гауді забороняли будувати. Коли йому дозволили, дуже багато проектів висміяло саме суспільство, карикатури малювали тощо. Тепер це знакові, просто епохальні приклади. Тому ми говоримо про таку комунікацію, яка дозволить створити діалог між суспільством, яке власне й володіє простором, і людьми, які це місто перетворюють.
Про роботу з громадськістю
Федір: — Ми не хочемо створити панацею, яка візьме і сцілить менталітет замовників і забудовників, які все виправлять. Зараз працюючи зі студентами, ми намагаємося вчити нових спеціалістів працювати з цими технологіями. Чому? Тому що отримуючи простір у вигляді 3D-моделі, яка 100 % схожа це середовище, студент або архітектор може з нею працювати як із реальною й бачити, що в його архітектурному витворі буде впливати на цю історичну забудову, перспективу вулиці, як вона буде сприйматися, на весь ансамбль. Хочемо створити мінімальну платформу, такий собі цифровий полігон для тестів. Мета — щоби люди могли викладати туди свої роботи (художники, архітектори, дизайнери). Усе це буде в реальному середовищі завдяки цим технологічним штукам.
Яна: — Технологія така: ми фотографуємо місто особливим чином і отримуємо 3D-скановану модель, яка повністю відповідає реальному об’єкту. Так ми можемо отримати умовно цілий великий шматок міста, наприклад, історичний центр, поставити туди нову будівлю — і в 3D подивитися, якою вона буде, себе в масштабі поставити й так далі. «Фішка» — саме в реальності. Доповнена реальність спростить діалог із людьми. Ви зможете завантажити додаток, вийти на вулицю, навести телефон і побачити, що реально побудують.
Окрім студентів, важливо «прокачувати» також департаменти з охорони культурної спадщини. Часто за чиновником стоїть дозвільна робота, питання смакового вибору проекту, тому що не завжди він іде за тендером і так далі. Умовно, навіть якщо це приватна територія, не завжди можна повпливати на те, як виглядатиме будівля.
Відповідно робота з держслужбовцями буде в цій навчальній програмі. Вона буде спрямована на об’єднання студентів, представників культурних департаментів, музеїв і когось із культурної державної сфери в загальну робочу групу, яка зможе краще розуміти цифрові проекти і проектування міста.
Про наміри подаватися з розробкою до стартап-інкубаторів чи акселераторів
Федір: — Ця розробка зараз належить нашій ГО Pixelated Realitites. Гіпотетично ми можемо зробити з цього якийсь стартап, піти в акселератор, зробити компанію. Та в нас це не самоціль. Ми більше хотіли би досягнути можливості створити щось на муніципальному рівні для міст.
Яна: — Мета — допомогти у проведенні системних змін для збереження культурної спадщини. Як для НГО нам би це було більш важливо, ніж створити компанію, яка буде продавати додаток або рекламу. Наш напрямок більше муніципальної співпраці з локальними містами — особливо, як ми бачимо, з малими містами це все йде якось швидше. Умовно кажучи, легше зупинити декілька проблемних будівництв у малому місті, і після цього все будуватиметься гарніше, аніж у Києві кожен тиждень спалюється будівля й ти навіть не встигаєш прореагувати. У нас просто немає ресурсів реагувати на речі, які відбуваються в Києві.
Федір: — Коефіцієнту корисної дії нашої команди недостатньо, щоби ходити з прапорами й обурюватися. Ми можемо зробити значно більше, якщо сидіти і важко працювати над тим, щоби з’явилися нові спеціалісти, які зможуть користуватися 3D-даними, з’явилися оцифровані частини міст, нові карти кадастрових систем із 3D-моделями й так далі. Чим більше в нас буде таких даних, тим більше ростиме вірогідність того, що будівлі не знищуватимуться. Ці будівлі буде легше продати під інвестиційний проект, заробити більше, аніж якщо знести й побудувати жиле приміщення.
ГО Pixelated Realities намагається інтегрувати принципи, які змінюють цю систему. Що є зараз? Кажуть «ви погані, перестаньте це робити», — їм відповідають «окей, перестанемо», і далі собі роблять. Ми ж намагаємося запропонувати ефективнішу й рентабельнішу систему, як можна не знищувати будівлю й отримувати більше прибутку. Тоді логіка сама змусить не спалювати їх, а робити так. Саме ці речі я вважаю більш ефективними у довгостроковій перспективі. Якщо зараз культурну спадщину інвестор вважає тягарем, який він бере собі на шию, цифрові технології дозволяють змінити цю ситуацію.
Як технології змінюють ринок сувенірної продукції
Яна: — Навіть сувеніри зараз можна виробляти в новий спосіб. Якщо раніше частина видань якихось круто декорованих були невідомими й далекими, то зараз якщо ми їх відскануємо, можна брати і створювати на їх основі нові цифрові й матеріальні предмети. Мене, наприклад, цікавить використання в моді якихось візерунків чи форм, які знаходяться на будівлях, і які шляхом 3D-друку або фрезером можна на тканині вирізати. Так само можна брати якісь елементи архітектурного декору і все якось перетворювати. Мені здається, це породить якісь зовсім нові форми творчості і створення сувенірів.
Федір: — І тут гарна новина: ми вже цим займаємося. Частина проектів, пов’язаних із доповненою реальністю в міському середовищі, буде стосуватися й розповсюдження сувенірки через ці канали. Наприклад, у нас є 3D-модель статуї, з неї можна робити форми. Потім відлити її з будь-якого матеріалу: пластику або шоколаду, і це буде максимально детальна річ. Є кілька проектів, у яких люди ліпили копії, але вони зовсім не копії. Ось тут — нуль творчої роботи художника, лише 100 % повторення форми пам’ятника чи елемента.
Більше того, такі моделі можна робити будь-якого розміру або переріз брати. Тому ми хочемо також зробити конкурси на кращий продукт сувенірки: студенти, дизайнери — будь-хто братимуть участь. І той, хто виграє конкурс, ми виробляємо його продукт і продаємо через власне ці платформи, через доповнену реальність, сайт тощо. Для чого це? Щоби підвищити інтерес до творчості зі своєю культурою, особливо в молодого покоління.
Про плани розвитку для Pixelated Realities на 2018-й
Яна: — Ми вже скануємо, виробляємо віртуальні тури й доповнені, робили друк і спікерські речі. Чого нам хочеться далі? Наша мета — створювати спільноти в містах, і вони мають бути освітньо-виробничими. У 2018-му плануємо збільшити кількість людей, які можуть цим займатися. У майбутньому мета більше звісно лежить у площині освіти.
Ми бачимо, що вплив нашої діяльності стане відчутним, коли ми навчимо людей, і вони хотітимуть щось робити, приєднуючись до нашої ГО або створюючи власні проекти. Прагнемо, щоб це був такий рух людей, які зберігають культуру, яким не байдуже.
Федір Бойцов, співзасновник НГО Pixelated Realities
Яна: — Окремо варто зазначити, що раніше ми мало працювали безпосередньо з містами. Цьогоріч навпаки — збираємося конкретніше зайнятися партнерствами з містами. Є варіанти того, що в якихось містах України з’являться наші цифрові спільні напрацювання, включно з туристичними — чому б і ні? І цього «з головою» достатньо, ми вже дуже багато всього напланували на цей рік.
НГО Pixelated Realities на iForum 2017
Федір: — У нас молода організація, не суперпрофінансована чи з 5-річним контрактом або грантом величезним. Ми займаємося своїми проектами, самофінансуємося, шукаємо гранти — тобто на початку свого шляху, бо ГО існує лише третій рік. Тому намагаємося брати абсолютно різні проекти, які ми можемо або ледь можемо втілити. І до того ж беремося за те, що знаходиться у сфері наших інтересів, а інтереси — широкі.
Зважаючи на велику кількість планів на перше півріччя, будемо розширювати команду. Навесні я планую в Одесі запустити школу волонтерів. Сподіваюся, це дозволить розширити пряму кількість учасників, які активно працюють в організації.
Яна Бойцова
Зараз у нас є, наприклад, троє молодших учасників. Один із них — проджект-менеджер, двоє займаються 3D-моделюванням. У нас є третій співзасновник в Індії, де він підключає індусів до роботи. Можливо, навіть з’явиться міжнародна філія в Індії завдяки йому. Решта учасників переважно залежать від проектів, тобто це зацікавлені професіонали, які іноді підключаються до внутрішніх якихось речей у полі їх інтересів. Завдяки цьому структура команди Pixelated Realitites гнучка й динамічна.
Раніше режисерка Chornobyl 360 розповіла нашій редакції про те, як створювався проект, що змінить наше уявлення про зону відчуження навколо ЧАЕС. Про збори коштів на Kickstarter, VR у кінематографі й освіті та відео у форматі 360° говорили
Альона Стулій, Chornobyl 360: «Прагнемо, щоби кожен зрозумів, що таке Чорнобиль» з Альоною Стулій — режисеркою кіно, реклами і відео в продакшн-студії Verum Visum.