Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Альона Стулій, Chornobyl 360: «Прагнемо, щоби кожен зрозумів, що таке Чорнобиль»

Aľona Stulij, Chornobyl 360: «Pragnemo, ščoby kožen zrozumiv, ščo take Čornobyľ»

Режисерка Chornobyl 360 розповіла нашій редакції про те, як створювався проект, що змінить наше уявлення про зону відчуження навколо ЧАЕС. Про збори коштів на Kickstarter, VR у кінематографі й освіті та відео у форматі 360° говорили з Альоною Стулій — режисеркою кіно, реклами і відео в продакшн-студії Verum Visum
Režyserka Chornobyl 360 rozpovila našij redakciї pro te, jak stvorjuvavsja proekt, ščo zminyť naše ujavlennja pro zonu vidčužennja navkolo ČAES. Pro zbory koštiv na Kickstarter, VR u kinematografi j osviti ta video u formati 360° govoryly z Aľonoju Stulij — režyserkoju kino, reklamy i video v prodakšn-studiї Verum Visum
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Chornobyl 360 — це документальний фільм, знятий із використанням VR-технологій. Саме мультимедійний формат дасть змогу людям з будь-якої країни опинитися в зоні відчуження й усвідомити всю глибину трагедії на ЧАЕС.  — Розкажіть про те, яку саме технологію VR-зйомки ви застосовуєте в роботі і скільки фахівців працюють над проектом Chornobyl 360 — це кросплатформений мультимедійний проект. Ми знімаємо відео у форматі 360°, яке потім за допомогою Unity програмісти компонують у VR-додаток. У ньому глядач може взаємодіяти з відео, з історією, отримує можливість інтерактиву. По суті в нас зараз є відео 360°, VR — і нещодавно ми почали розробляти AR-частину проекту. Ми зробили фотограметрію Чорнобильської станції й Арки, і тепер її можна побачити ще й у доповненій реальності. Ми зараз якраз працюємо над виходом цієї частини. А також готуємо інтерактивний аудіотур по Прип’яті разом із драматургом Дімою Левицьким, ментором Sensorama Lab. — Сторінка Chornobyl 360 у Facebook не оновлювалася з минулого року. Чи означає це, що розробка проекту призупинена? Якщо ні, то на якому етапі ви зараз? Річ у тім, що проект Chornobyl 360 створюється на соціальних засадах, через це нестача бюджету щоби заверши швидко. Але ми зараз уже на етапі, коли «Арка» — перший епізод — знятий, змонтований, треба його тільки програмно зробити інтерактивним. І щоби він був якомога кращим, ми з цим заморочилися. Ще ми запустили лабораторію Sensorama, відкриваємо Академію, у якій відбуватиметься навчання за спеціальністю «відео 360». Ми настільки зайняті роботою, щоби дофінансувати проект на кінцевому етапі, що ми не встигаємо оновлювати інформацію. Коли люди пишуть особисто, ми відповідаємо. — Цікаво почути про академію: чого саме там навчатимуть, на яку аудиторію орієнтуєтеся? У нас Sensorama — це R&D-лабораторія. Ми спрямовані в принципі на навчання, тести, практику. І ми би хотіли запросити спеціалістів із різних сфер діяльності, щоби вони могли отримати нові знання та реалізувати цікаві проекти. Sensorama — це діюча лабораторія. Нам уже виповнився рік, хоча загалом деякі фахівці, які в ній працюють, мають більш ніж 7 річний досвід у запровадженні інноваційних технологій у різні сфери життя. В Unit.City фізично ми знаходимося з весни 2017 року. А цієї осені вже буде запускатися перший курс Академії — «360 Відео та Інтерактивні Медіа». Він стартує 14 жовтня. Ми готуємо програму за різними напрямками. Згодом відкриється набір на наступні — по 3D анімації та розробці на Unity. — Раніше ви проводили кампанію по збору коштів на платформі Kickstarter. Чи достатньо зібраної суми для втілення проекту в життя? Нас підтримали бекери, ми самі вкладаємо в цей проект як студія, яка робить відео 360° на замовлення. Були й ще спонсори. Нам допомагав American House, організовував у себе фотовиставку проекту. Якщо говорити про ту суму, яку ми зібрали, її недостатньо для того, щоби повністю завершити проект. Ми відправилися в експедицію, відзняли все, і на пост ми потроху шукаємо кошти самотужки. Тому в цьому теж є невелика складність. Звичайно, фінансування на Kickstarter дуже допомогло, адже ми встигли все зняти до накриття IV блоку Аркою. Тепер ми не маємо доступу до саркофагу, ну принаймні в цій реальності. Тобто на той момент за зібрані кошти ми зробили зйомку, а от на пост, на жаль, немає готової суми. Ми потроху його робимо за власні кошти. Закрити проект ми просто не можемо, тому що матеріали вже є! Ще й які! Тут не стоїть питання «робити чи не робити», а питання в тому, коли саме ми зможемо доробити. Там є і 3D-моделі, дуже складна тема з рендерингом, з текстурування, Anbisonic Sound (об’ємний звук), з яким у принципі дуже мала кількість людей працює. І ми або вчимо фахівців, або шукаємо хто з цим працює для того, щоби нам допомогли. Виходить, що більшість технологій задіяно вперше на такому матеріалі. Тим паче, це документальний фільм. Ми не дуже впливали на те, що відбувається на майданчику. Тому й матеріал такий специфічний, з ним важко працювати. — Про Чорнобиль було сказано і знято дуже багато не лише в межах України. Згадати хоча б відеокліп Pink Floyd з кадрами із зони відчуження. Чим Chornobyl 360 відрізняється від попередніх проектів, якщо не враховувати використання VR? По-перше, відрізнятиметься тим, що ми готуємо цей проект у форматі документального фільму. Тобто зі знайомством із реальними персонажами, з людьми, які там перебувають зараз. І до того ж, це — частина нашої освітньої платформи. Уже працює система колективного перегляду, яку розробили наші програмісти, з контролем знань і статусу, перегляду в масках. Для чого це? Для того, щоби коли настане час розповідати дітям у школах про Чорнобиль, то це не був текстовий урок із картинками або з пласкими відео. Натомість діти матимуть змогу одягнути маски віртуальної реальності, зануритися туди, зрозуміти масштаби цієї катастрофи. Але при цьому вони будуть знаходитися в класах, у безпеці. Це не так проблемно зробити, як вивезти дітей у зону, тому що туди можна тільки з 18 років. А діти мають про це знати. Ми проводили вже тестовий перегляд у київській школі, і діти були задоволені. Тому ми більше робимо акцент на навчання, збираємо реальну інформацію, дані щодо радіаційного фону і висвітлюємо це в матеріалі. Отже, наш проект вирізняється достовірністю, навчальною методикою, художністю й непримітивним підходом. Тобто це не просто для того, щоби налякати людей. Адже ми також розраховуємо й на закордонний ринок і глядача. Наша мета — показати це місце з усіх можливих сторін, щоби кожна людина незалежно від її інтересів зрозуміла що таке Чорнобиль і що це теж її стосується. Навіть після 30 років. — Чи надходили вам пропозиції щодо використання вашого фільму чи напрацювань у освітніх проектах? Деякі школи та виші вже цікавляться подібними технологіями. Люди з освіти сприймають усе це дуже позитивно. І ми готуємо систему з контентом і девайсами для шкіл. Після перегляду в київській школі, наприклад, де ми показували матеріали проекту Chornobyl 360 одинадцятикласникам. Діти одразу захотіли подібні уроки з різних дисциплін. Учням це подобається. І є така програма Google Expeditions, де є кілька сотень англомовних уроків на базі фото. Але ж вони не адаптовані під Україну. Тому ми плануємо робити свій контент, окрім як працювати над перекладами й адаптацією чужого. У світі вже є позитивний досвід запровадження VR в освіті, тому працюємо над тим, щоби повторити його саме в Україні. — Розкажіть про найбільші виклики, з якими ви зіткнулися в процесі роботи. Як ви долали ці труднощі? Будь-який контент у віртуальній реальності тісно пов’язаний із програмуванням. Будучи режисером кіно та реклами, не маючи попередньої освіти чи підготовки в галузі IT, інколи відчуваєш себе іноземцем у країні, мови якої ти не знаєш. Мені знадобилося близько півроку для того, щоби розбиратися просто в принципах та знати терміни. Далі довелося боротися зі сприйняттям відео 360 та VR лише як розваги. Мені пощастило навчатися і працювати над Chornobyl 360, який за формою є VR, але за природою — документальний фільм. Після виходу його демо-версії рівень скептицизму знизився, адже це реальний, важливий, соціальний проект. До речі, він і став поштовхом для опрацювання інших соціальних тем у VR та побудови освітньої платформи. Страшно було вперше знімати концерт на Олімпійському в 360°, літати коптером над четвертим енергоблоком, кріпити камеру 360 на будівельний кран, брати участь в Kickstarter-кампанії. Та саме завдяки цьому складному досвіду зараз існує повноцінна студія повного циклу із виробництва відео 360 та інтерактивного контенту. А згодом починаються заняття в Академії Sensorama, де ми будемо передавати свій досвід іншим. І це прекрасно. — Які Ваші прогнози щодо використання VR-технологій в українському кінематографі? Історія конкретно нашого проекту й кіно є дуже цікавою. Минулого року ми брали участь у пітчингу від Держкіно, пройшли в другий тур. За результатами цього туру ми стали першими під рискою, яка відділяла тих, хто пройшов далі. Ми принесли маски віртуальної реальності, це було дійсно таке шоу, адже дехто серед журі та глядачів бачили цю технологію вперше. Ми пояснювали, як усе це працює. І в принципі, сприйнялося це добре, але фінансування ми за результатами не отримали. Як ми зрозуміли, не була готова держава виділити кошти саме на такий проект. Тобто це було таке «ще ні», але нас не перемістили на останнє місце, оцінки були хороші — і це вже щось. Кіно як таке я знаю, що за кордоном Іньярріту зняв фільм, Майкл Бей знімає 360, дуже гарні New York Times робили відео з зірками Голлівуду, саме якісні кінореклами. Тому закордоном із цим експерементують, це на гарному такому рахунку. У нас до цього ставляться трохи вороже. Я викладаю в університеті імені Карпенка-Карого й намагаюся трохи розповідати студентам про такі речі. І вони цікавляться, тому я сподіваюся, що це дасть їм певний досвід і полегшить роботу в цьому напрямку.  Пам’ятаю, коли ми починали знімати Chornobyl 360, експертизи як такої не було, і навчання відбувалося на власних помилках. А тут, якщо студенти зацікавляться, якщо люди прийдуть на наші курси по відео 360, якщо будуть бачити приклади іноземних колег, можливо, у нас з’явиться таке поняття як кінематограф у віртуальній реальності. — Ви були учасниками в X Reality Hack у якості ментора. Який проект вподобали особисто, і взагалі — що це був за досвід? X Reality Hack — це перший у Києві хакерський марафон саме з розробок у AR та VR. Організатором його стала інноваційна лабораторія Sensorama, що знаходиться в технологічному парку в Unit.City. На початковому турі було 40 ідей, у фінал вийшли 8 команд. Переможцем став проект Escape room VR. Ярослав Каплан переніс квест кімнати у віртуальну реальність, за допомогою мобільного рішення, без прив’язки до локації. Команда сформувалася прямо на хакатоні. За 48 годин вони створили переможний проект, з яким відвідають VR Days Europe 2017 3rd Edition в Амстердамі. Глядацьку симпатію та перше місце в категорії Funtech від партнера FunCubator отримав проект Homeless Simulator. Едуард Скрупський з Одеси та його команда так тонко поєднала соціальну тему й дуже смішну функціональність додатку. Було багато цікавих ідей та реалізованих прототипів. Від лабораторії Sensorama брали участь декілька менторів із різних напрямків, мій — відео 360. Паралельно ми з командою операторів знімали рев’ю хакатону, усі 3 дні. Скоро має вийти відео, де учасники та організатори зможуть побачити, як цей креативний нон-стоп процес виглядав зі сторони. — Три поради тим, хто збирається спробувати свої сили у сфері віртуальної та доповненої реальності По-перше, якщо є така думка, що все вже було вигадано до нас, то це не правда. Тому що я справді так думала до того, як почала цим займатися. Тобто не зупиняйте себе думкою, що це є, це вже десь зробили й так далі. Якщо ви щось вигадали, переконайтеся, що це точно не працює, а поки не знаєте напевно — пробуйте втілювати цю ідею в життя. А ще — спілкуватися. Тому що в Україні вже є певне ком’юніті людей, які знімають, щось роблять, дізнаються про нові технології VR та AR. І це все молоді люди, починаючи зі шкільного віку. Навіть у Sensorama працюють студенти перших курсів, які справді є «золотими головами». Мені здається, що в принципі вік людей, які займаються такими серйозними штуками, зменшився. Тому починати цікавитися можна навіть зі школи, адже є інтернет, є ком’юніті та багато інших можливостей. І третє, мабуть, — говорити про те, що важливо. Навіть якщо є бажання створити якусь гру, ця гра може бути також суспільно важливою. І при цьому ти створюватимеш щось нове, цікаве, те, що тобі подобається.

Chornobyl 360 — це документальний фільм, знятий із використанням VR-технологій. Саме мультимедійний формат дасть змогу людям з будь-якої країни опинитися в зоні відчуження й усвідомити всю глибину трагедії на ЧАЕС. 

— Розкажіть про те, яку саме технологію VR-зйомки ви застосовуєте в роботі і скільки фахівців працюють над проектом

Chornobyl 360 — це кросплатформений мультимедійний проект. Ми знімаємо відео у форматі 360°, яке потім за допомогою Unity програмісти компонують у VR-додаток. У ньому глядач може взаємодіяти з відео, з історією, отримує можливість інтерактиву. По суті в нас зараз є відео 360°, VR — і нещодавно ми почали розробляти AR-частину проекту. Ми зробили фотограметрію Чорнобильської станції й Арки, і тепер її можна побачити ще й у доповненій реальності. Ми зараз якраз працюємо над виходом цієї частини. А також готуємо інтерактивний аудіотур по Прип’яті разом із драматургом Дімою Левицьким, ментором Sensorama Lab.

— Сторінка Chornobyl 360 у Facebook не оновлювалася з минулого року. Чи означає це, що розробка проекту призупинена? Якщо ні, то на якому етапі ви зараз?

Річ у тім, що проект Chornobyl 360 створюється на соціальних засадах, через це нестача бюджету щоби заверши швидко. Але ми зараз уже на етапі, коли «Арка» — перший епізод — знятий, змонтований, треба його тільки програмно зробити інтерактивним. І щоби він був якомога кращим, ми з цим заморочилися. Ще ми запустили лабораторію Sensorama, відкриваємо Академію, у якій відбуватиметься навчання за спеціальністю «відео 360». Ми настільки зайняті роботою, щоби дофінансувати проект на кінцевому етапі, що ми не встигаємо оновлювати інформацію. Коли люди пишуть особисто, ми відповідаємо.

— Цікаво почути про академію: чого саме там навчатимуть, на яку аудиторію орієнтуєтеся?

У нас Sensorama — це R&D-лабораторія. Ми спрямовані в принципі на навчання, тести, практику. І ми би хотіли запросити спеціалістів із різних сфер діяльності, щоби вони могли отримати нові знання та реалізувати цікаві проекти. Sensorama — це діюча лабораторія. Нам уже виповнився рік, хоча загалом деякі фахівці, які в ній працюють, мають більш ніж 7 річний досвід у запровадженні інноваційних технологій у різні сфери життя. В Unit.City фізично ми знаходимося з весни 2017 року. А цієї осені вже буде запускатися перший курс Академії — «360 Відео та Інтерактивні Медіа». Він стартує 14 жовтня. Ми готуємо програму за різними напрямками. Згодом відкриється набір на наступні — по 3D анімації та розробці на Unity.

Chornobyl 360

— Раніше ви проводили кампанію по збору коштів на платформі Kickstarter. Чи достатньо зібраної суми для втілення проекту в життя?

Читайте також: 7 цифр, які варто знати про об’єкт укриття на ЧАЕС

Нас підтримали бекери, ми самі вкладаємо в цей проект як студія, яка робить відео 360° на замовлення. Були й ще спонсори. Нам допомагав American House, організовував у себе фотовиставку проекту. Якщо говорити про ту суму, яку ми зібрали, її недостатньо для того, щоби повністю завершити проект. Ми відправилися в експедицію, відзняли все, і на пост ми потроху шукаємо кошти самотужки. Тому в цьому теж є невелика складність.

Звичайно, фінансування на Kickstarter дуже допомогло, адже ми встигли все зняти до накриття IV блоку Аркою. Тепер ми не маємо доступу до саркофагу, ну принаймні в цій реальності. Тобто на той момент за зібрані кошти ми зробили зйомку, а от на пост, на жаль, немає готової суми. Ми потроху його робимо за власні кошти. Закрити проект ми просто не можемо, тому що матеріали вже є! Ще й які! Тут не стоїть питання «робити чи не робити», а питання в тому, коли саме ми зможемо доробити.

Там є і 3D-моделі, дуже складна тема з рендерингом, з текстурування, Anbisonic Sound (об’ємний звук), з яким у принципі дуже мала кількість людей працює. І ми або вчимо фахівців, або шукаємо хто з цим працює для того, щоби нам допомогли. Виходить, що більшість технологій задіяно вперше на такому матеріалі. Тим паче, це документальний фільм. Ми не дуже впливали на те, що відбувається на майданчику. Тому й матеріал такий специфічний, з ним важко працювати.

— Про Чорнобиль було сказано і знято дуже багато не лише в межах України. Згадати хоча б відеокліп Pink Floyd з кадрами із зони відчуження. Чим Chornobyl 360 відрізняється від попередніх проектів, якщо не враховувати використання VR?

Читайте також: Автори «Гри Престолів» знімуть серіал про ЧАЕС

По-перше, відрізнятиметься тим, що ми готуємо цей проект у форматі документального фільму. Тобто зі знайомством із реальними персонажами, з людьми, які там перебувають зараз. І до того ж, це — частина нашої освітньої платформи. Уже працює система колективного перегляду, яку розробили наші програмісти, з контролем знань і статусу, перегляду в масках. Для чого це? Для того, щоби коли настане час розповідати дітям у школах про Чорнобиль, то це не був текстовий урок із картинками або з пласкими відео. Натомість діти матимуть змогу одягнути маски віртуальної реальності, зануритися туди, зрозуміти масштаби цієї катастрофи. Але при цьому вони будуть знаходитися в класах, у безпеці. Це не так проблемно зробити, як вивезти дітей у зону, тому що туди можна тільки з 18 років. А діти мають про це знати.

Ми проводили вже тестовий перегляд у київській школі, і діти були задоволені. Тому ми більше робимо акцент на навчання, збираємо реальну інформацію, дані щодо радіаційного фону і висвітлюємо це в матеріалі. Отже, наш проект вирізняється достовірністю, навчальною методикою, художністю й непримітивним підходом. Тобто це не просто для того, щоби налякати людей. Адже ми також розраховуємо й на закордонний ринок і глядача. Наша мета — показати це місце з усіх можливих сторін, щоби кожна людина незалежно від її інтересів зрозуміла що таке Чорнобиль і що це теж її стосується. Навіть після 30 років.

— Чи надходили вам пропозиції щодо використання вашого фільму чи напрацювань у освітніх проектах?

Деякі школи та виші вже цікавляться подібними технологіями. Люди з освіти сприймають усе це дуже позитивно. І ми готуємо систему з контентом і девайсами для шкіл. Після перегляду в київській школі, наприклад, де ми показували матеріали проекту Chornobyl 360 одинадцятикласникам. Діти одразу захотіли подібні уроки з різних дисциплін. Учням це подобається. І є така програма Google Expeditions, де є кілька сотень англомовних уроків на базі фото. Але ж вони не адаптовані під Україну. Тому ми плануємо робити свій контент, окрім як працювати над перекладами й адаптацією чужого. У світі вже є позитивний досвід запровадження VR в освіті, тому працюємо над тим, щоби повторити його саме в Україні.

— Розкажіть про найбільші виклики, з якими ви зіткнулися в процесі роботи. Як ви долали ці труднощі?

Будь-який контент у віртуальній реальності тісно пов’язаний із програмуванням. Будучи режисером кіно та реклами, не маючи попередньої освіти чи підготовки в галузі IT, інколи відчуваєш себе іноземцем у країні, мови якої ти не знаєш. Мені знадобилося близько півроку для того, щоби розбиратися просто в принципах та знати терміни. Далі довелося боротися зі сприйняттям відео 360 та VR лише як розваги. Мені пощастило навчатися і працювати над Chornobyl 360, який за формою є VR, але за природою — документальний фільм. Після виходу його демо-версії рівень скептицизму знизився, адже це реальний, важливий, соціальний проект. До речі, він і став поштовхом для опрацювання інших соціальних тем у VR та побудови освітньої платформи.

Страшно було вперше знімати концерт на Олімпійському в 360°, літати коптером над четвертим енергоблоком, кріпити камеру 360 на будівельний кран, брати участь в Kickstarter-кампанії. Та саме завдяки цьому складному досвіду зараз існує повноцінна студія повного циклу із виробництва відео 360 та інтерактивного контенту. А згодом починаються заняття в Академії Sensorama, де ми будемо передавати свій досвід іншим. І це прекрасно.

01/ 03
Chornobyl 360

— Які Ваші прогнози щодо використання VR-технологій в українському кінематографі?

Історія конкретно нашого проекту й кіно є дуже цікавою. Минулого року ми брали участь у пітчингу від Держкіно, пройшли в другий тур. За результатами цього туру ми стали першими під рискою, яка відділяла тих, хто пройшов далі. Ми принесли маски віртуальної реальності, це було дійсно таке шоу, адже дехто серед журі та глядачів бачили цю технологію вперше. Ми пояснювали, як усе це працює. І в принципі, сприйнялося це добре, але фінансування ми за результатами не отримали.

Як ми зрозуміли, не була готова держава виділити кошти саме на такий проект. Тобто це було таке «ще ні», але нас не перемістили на останнє місце, оцінки були хороші — і це вже щось. Кіно як таке я знаю, що за кордоном Іньярріту зняв фільм, Майкл Бей знімає 360, дуже гарні New York Times робили відео з зірками Голлівуду, саме якісні кінореклами. Тому закордоном із цим експерементують, це на гарному такому рахунку. У нас до цього ставляться трохи вороже.

Я викладаю в університеті імені Карпенка-Карого й намагаюся трохи розповідати студентам про такі речі. І вони цікавляться, тому я сподіваюся, що це дасть їм певний досвід і полегшить роботу в цьому напрямку.  Пам’ятаю, коли ми починали знімати Chornobyl 360, експертизи як такої не було, і навчання відбувалося на власних помилках. А тут, якщо студенти зацікавляться, якщо люди прийдуть на наші курси по відео 360, якщо будуть бачити приклади іноземних колег, можливо, у нас з’явиться таке поняття як кінематограф у віртуальній реальності.

— Ви були учасниками в X Reality Hack у якості ментора. Який проект вподобали особисто, і взагалі — що це був за досвід?

Читайте також: Українці отримали ґрант Google на документальний VR-додаток

X Reality Hack — це перший у Києві хакерський марафон саме з розробок у AR та VR. Організатором його стала інноваційна лабораторія Sensorama, що знаходиться в технологічному парку в Unit.City. На початковому турі було 40 ідей, у фінал вийшли 8 команд. Переможцем став проект Escape room VR. Ярослав Каплан переніс квест кімнати у віртуальну реальність, за допомогою мобільного рішення, без прив’язки до локації. Команда сформувалася прямо на хакатоні.

За 48 годин вони створили переможний проект, з яким відвідають VR Days Europe 2017 3rd Edition в Амстердамі. Глядацьку симпатію та перше місце в категорії Funtech від партнера FunCubator отримав проект Homeless Simulator. Едуард Скрупський з Одеси та його команда так тонко поєднала соціальну тему й дуже смішну функціональність додатку. Було багато цікавих ідей та реалізованих прототипів. Від лабораторії Sensorama брали участь декілька менторів із різних напрямків, мій — відео 360. Паралельно ми з командою операторів знімали рев’ю хакатону, усі 3 дні. Скоро має вийти відео, де учасники та організатори зможуть побачити, як цей креативний нон-стоп процес виглядав зі сторони.

— Три поради тим, хто збирається спробувати свої сили у сфері віртуальної та доповненої реальності

По-перше, якщо є така думка, що все вже було вигадано до нас, то це не правда. Тому що я справді так думала до того, як почала цим займатися. Тобто не зупиняйте себе думкою, що це є, це вже десь зробили й так далі. Якщо ви щось вигадали, переконайтеся, що це точно не працює, а поки не знаєте напевно — пробуйте втілювати цю ідею в життя.

А ще — спілкуватися. Тому що в Україні вже є певне ком’юніті людей, які знімають, щось роблять, дізнаються про нові технології VR та AR. І це все молоді люди, починаючи зі шкільного віку. Навіть у Sensorama працюють студенти перших курсів, які справді є «золотими головами». Мені здається, що в принципі вік людей, які займаються такими серйозними штуками, зменшився. Тому починати цікавитися можна навіть зі школи, адже є інтернет, є ком’юніті та багато інших можливостей.

І третє, мабуть, — говорити про те, що важливо. Навіть якщо є бажання створити якусь гру, ця гра може бути також суспільно важливою. І при цьому ти створюватимеш щось нове, цікаве, те, що тобі подобається.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: