Олександр Мельник
Тисяча стартапів у будівлі колишнього залізничного депо завдовжки з Ейфелеву вежу (якщо, звісно, укласти її на землю), крісла-мішки, настільні ігри, офіси-«контейнери» та відкриті простори із робочими столяма та кріслами — а посеред усього цього вкриті графіті вагони, трансформовані в кафе. Цей проект розташовано у серці Парижу — і це Station F, символ амбіційного прагнення французької столиці стати наступним прихистком для стартап-культури в Європі. Сюди запрошують стартапи, представників інкубаторів, акселераторів та венчурних фондів з різних країн.
У головному холі вміщується до 3 тис робочих столів. Країна із звичкою офісних працівників перебувати на робочому місці не більше 35 годин щотижня намагається навчитися інноваційної економіки та перейняти гонитву за технологіями й успіхом від Кремнієвої Долини. І хоча досвіду та інвесторів тут поки бракує, уряд потужно взявся за напрямок інновацій, залучаючи до цього й лідерів технологічної індустрії. Ці зусилля виявилися недаремними. Обсяг венчурного капіталу та угод із фондами за 2016 рік перевищив аналогічні показники Німеччини. Франція посідає другу сходинку після Британії у цих перегонах інновацій.
Звернули увагу на французів і в Долині. Facebook та Amazon інвестують у простір Station F. Microsoft перенесла сюди свою стартап-програму із підтримки розробок в сфері штучного інтелекту. Долучаться до цього майданчика й такі IT-гіганти, як французький видавець ігор Ubisoft та команда японського месенджера Line. Президент Франції Еммануель Макрон назвав це місце частиною поштовху Франції в бік того, аби країна стала лідеркою «гіперінновацій».
У пошуках талантів
Station F — «дитя» Ксавьєра Ніля (Xavier Niel), мільярдера, котрий робить ставку на інноваційні перетворення серед французьких стартапів. Він вклав майже $280 млн власних коштів та залучив інвесторку з Долини Роксанну Варза (Roxanne Varza). Пана Ніля часто називають «французьким Річардом Бренсоном». У свої 49 років він — один із найуспішніших технологічних підприємців Франції. Його статки оцінюють у понад $8 млрд. Свого часу саме він завдав чималого потрясіння французькому телеком-ринкові, запропонувавши надзвичайно низькі тарифи на інтернет та мобільний зв’язок. Він інвестує доволі агресивно, став партнером-співзасновником фонду Kima Ventures та запустив школу для розробників під назвою 42. Головна її відмінність — там не вчать за підручниками чи з наявністю менторів, а всі навчають один одного.
В його баченні Station F — спосіб Франції позбавити Великобританію європейської першості на ринку стартапів. Стартап-хабом континенту має стати Франція, вірить пан Ніль. Тому сюди він намагається залучити максимум підприємців та геніїв технологій, навіть якщо йдеться про молодих маргіналів-програмістів з інших країн.
Не відстає в амбіційності від нього і панна Варза, У свої 32 роки вона — колишня очільниця Girls in Tech Paris, ініціативного руху, що просуває можливості участі в технобізнесі для жінок та дівчат. А також Варза запускала FailCon — конференцію для стартапів, де всі діляться не успіхами чи досягненнями, а уроками та помилками проектів. До Парижу ця дочка емігрантів зі Сходу, котра народилася у Долині, повернулася 2012 року, аби очолити напрямок роботи зі стартапами у Франції від Microsoft. Ніль залучив її до свого проекту після того, як вона випустла критичну статтю про французьку стартап-сцену.
Ті, хто ламають лід недовіри до стартапів
Аби потрапити до Station F, замало просто називатися стартапом. Слід презентувати свій бізнес-прототип та план зростання продукту. Влітку 2017-го сюди переїхали щонайменше 1 тис стратапів. Тут є ті, хто працює з аналізом даних та сортуванням інформації. Є сервіси з доставки їжі на замовлення. Є навіть акселератор стартапів, пов’заних із фуд-індустрією. Є розробники високотехнологічної тканини для контактних видів спорту. Обсяг залучених у 2016-му коштів від інвесторів для французьких стартапів поставив цю країну на одну сходинку у рейтингах із Ізраїлем.
Історії успіху
Франція вже має декілька всесвітньо відомих історій успіху. Сервіс спільних поїздок BlaBlaCar — один із них. Фредерік Мазелла запустив цей стартап після того, як не міг дістатися до своєї родини на Різдво взимку 2003 року. Тоді ще не було жодної екосистеми та венчурного капіталу. Гроші на проект він збирав разом зі співзасновниками від друзів та рідних.
Сьогодні BlaBlaCar — один із французьких «єдинорогів». Так називають стартапи із оцінкою бізнесової вартості у понад $1 млрд та 45 млн користувачів у 22 країнах та 500 співробітниками в різних офісах компанії. раніше підприємців французи сприймали як людей, яким нічого втрачати, каже CEO BlaBlaCar. А тепер мати власний стартап — це навіть модно.
Культурні особливості та стартапи у Франції
Невдачі — обов’язковий елемент діяльності стартапів. Та французи звикли розглядати невдачі як тавро, тому урядові довелося розпочати цілу інформаційну кампанію, аби подолати цей стереотип. Робити це непросто: профспілки в країні були традиційно потужним та агресивним важелем економічного впливу на гнучкість ведення бізнесу, податків чи витрат. Податки тут високі, а взаємини роботодавця та працівника регулюються кодексом на 3,4 тис сторінок.
Попри цей традиціоналізм, станом на 2017 рік у Франції вже є близько 4,5 тис ангельських інвесторів. Поки країну обганяють Ізраїль, Великобританія та Німеччина. Крім того, декларативні заяви звучать гарно, але створення середовища неможливе без докорінних економічних змін та рефорування податкової системи.’
Стимулювання від уряду
Головним рушієм перетворень став президент Макрон після перемоги на виборах. Саме він проголосив, що Франція має стати більш «дружньою» до бізнесу. Держава почала інвкстувати у акселератори та стартапи. Цьогоріч президент Франції навіть оголосив про запуск окремого фонду для підтримки стартапів з боку держави у розмірі €10 млрд.
Ще 2014 року французький уряд запустив програму підтримки стартапів French Tech. На базі декількох міст було розгорнуто технічні хаби (серед них навіть опинилося Бордо, більше знане завдяки своїм винам, аніж завдяки стартапам). Французькі стартапи за підтримки уряду почали з’являтися навіть у Нью-Йорку та Шанхаї. Залучають проекти та команди із-за кордону — для цього країна почала видавати стартап-візи не лише самим розробникам, але й членам їхніх родин.
Для інноваційних компаній уряд Франції запропонував пільговий режим оподаткування. Проте самі підприємці зазначають, що роботи залишилося чимало. Податки на капітал та на прибуток мають бути переглянуті та знижені, що пообіцяв зробити найближчим часом і президент країни.
Хто підтримує стартап-прагнення французів
Чи не найбільше у потенціал Station F вірять у Facebook. Декілька років тому соцмедіа-гігант відкрив хаб для роботи зі штучним інтелектом у Парижі. Ця локація стала третім за величиною офісом після Долини та Нью-Йорку. Місце обране невипадково — компанія прагне залучати талановити випускників технічних вишів та інженерів, котрих чимало у Франції та сусідніх європейських країнах.
Тепер компанія Цукерберга запускає стартап-програму та інкубатор на базі Station F під назвою Startup Garage. 12 проектів в сфері охорони здоров’я, освіти, науки пройдуть менторську програму від Facebook. Потенціал ринку тут бачать неабиякий.