Олександр Мельник
Звідки взявся новий мем
«Вперше за 14 років херсонські кавуни відправляться в столицю не автошляхами, а річковим транспортом». Так наприкінці липня розпочинався один із дописів Володимира Гройсмана, очільника українського уряду, у Facebook. І далі йшло посилання на матеріал про розвиток річкового транспорту та його використання в Україні як альтернативу автомобільним перевезенням.
Як відомо, рідкісний український блоґер не знайде «зраду» навіть там, де номінально є «перемога». Тому соцмережі вкрилися фотошопом та жартами на тему не гірше від стиглих «смугастих» на херсонському баштані.
«Ми не сіємо» — путівник економікою та технологіями «Гри Престолів»
Найбільш оригінальними, втім, виявилися у редакції TEXTY. Там вирішили простежити за тим, як «баржа з кавунами» рухається в бік Горішніх Плавнів (містечка, яке повернуло свою історичну козацьку назву і стало мемом у соцмережах навесні 2017 року):
Що насправді стоїть за анонсом «баржі з кавунами»
— А мені це навіть подобається. Пошуміли про літаки — увесь Facebook вивчив ціноутворення в аеропортах. Написав Гройсман про кавуни — другий день всі вивчають систему внутрішніх судноплавних шляхів України, її поточний стан і вклад у це агрохолдингу «Нібулон», на який, — а не на профуканий бездарно «Укррічфлот» — і покладаються всі наші надії про відродження дніпровського судноплавства.
Антон Санченко, український письменник-мариніст, колумніст
«Укррічфлот» свого часу опікувався внутрішніми перевезеннями — як вантажними, так і пасажирськими. Внаслідок неконтрольованих процесів всередині номінально державного (а по факту — «по-тіньовому» привласненого) підприємства у 1990-ті — «нульові» відбувся «розпродаж» суден, які забезпечували перевезення не лише кавунів. Втім, демотиваторів, жартів чи запитань про те, куди зникли популярні в Дніпрі та Миколаєві «ракети» (швидкісні пасажирські катери, інтенсивно використовувалися на внутрішніх річкових рейсах Південного Бугу та Дніпра між Миколаєвом, Одесою, Херсоном, Дніпропетровською областю до середини 1990-х — прим.авт.) чи суховантажні судна в ті часи не створювали. Можливо, через відсутність інтернету та соцмереж. Але скоріше — через повну закритість усіх процесів, пов’язаних із «реорганізацією» (а фактично — розкраданням) річкового флоту України. Тому ні мікро-, ні макроблоґер тих часів нічого не міг «накреативити» про ці історії, котрі були куди цікавішими за всі нинішні. Google дає чимало цікавої інформації за запитами «Чорноморське пароплавство», «Одеське морське пароплавство». Тож всі економічні та напівкримінальні нюанси зараз згадувати не будемо, будь-хто із бажаючих може відшукати їх самостійно.
Ключовим орієнтиром для нової епохи внутрішнього судноплавства в Україні стали зусилля агрохолдингу «НІБУЛОН» — аж ніяк не пароплавств (більшість із яких залишилися існувати виключно «на папері», але не на рейді). «Баржа з кавунами» — лише маленький фрагмент вантажного флоту. Його вже не перший рік розвиває компанія Вадатурського на додачу до спорудження інфраструктури вантажних портів, пунктів та елеваторів. Внаслідок цих змін судноплавство повернулося до Південного Бугу на Півдні України. З’явилися нові маршрути в Чорне море та альтернатива «класичним» портам Одеси та Херсону. Звісно, краще в звітах виглядали би згадані вище «ракети». От тільки інвестиції у агрохолдинг хтось вирішив проілюструвати саме актуальною в сезон баштанною продукцією. Далі сюжет потрапив на «ТСН». А той факт, що піарники та SMM-ники очільника українського КабМіну підхопили цей матеріал «1+1» і поширили його у соцмережах, можна назвати просто кумедним збігом, не більше. Але точно не вартим такої підвищеної багатоденної уваги з боку користувачів Facebook та Twitter.
Що варто знати про плани України в сфері річкового транспорту
Насправді епізод із баржею — це навіть не пролог до реформ в сфері річкового транспорту. Завдовго до «баржі», у травні 2017 року стало відомо, що Україна і Білорусь мають намір
Дніпро стане річковим хабом для України та Білорусі створити річковий хаб з метою включення Дніпра до трансєвропейської портової мережі. Оскільки Україна виступила із заявкою про включення Дніпра до трансєвропейської транспортної мережі, то вона має право подавати до Єврокомісії запит на технічну допомогу з розвитку даного міжнародного транспортного коридору. Орієнтири закріплено й документально. У проекті Національної транспортної стратегії до 2030 року наголос зроблено на розвиток судноплавства та внутрішнього водного транспорту.
До чого тут «НІБУЛОН»
Згаданий вище агрохолдинг важливий в контексті барж не лише із кавунами. Він є однією з компаній, котра інвестує значні кошти в те, аби повернути колишній рівень продуктивності внутрішніх річкових перевезень. Метою компанії є максимальне переорієнтування вантажних перевезень на річки. Вже сьогодні «НІБУЛОН» транспортує 2 млн т зерна на рік річками України. А в найближчі роки перевезення по воді складатимуть 4,6 млн т щорічно. Для цього навіть придбано
«НІБУЛОН» створить масштабну річкову інфраструктуру окремий оновлений автопарк. Схема проста. Вантажівки довозять зерно, кавуни чи овочі до терміналів у портах. А далі все це «подорожує» українськими річками, не «розбиваючи» дороги і не знищуючи ґрунтові шляхи чи і без того нетривкий український асфальт на трасах.
Паралельно в «НІБУЛОН» оголосили про відкриття
«НІБУЛОН» відкрив регулярні річкові пасажирські перевезення на півдні України регулярних пасажирських перевезень водним транспортом. Першими подорожувати на пасажирських суднах «НІБУЛОН Експрес» зможуть мешканці Миколаївської та Херсонської областей. А загалом корпорація має намір вкласти
«НІБУЛОН» інвестує в річкову інфраструктуру України 5,5 млрд грн 5,5 млрд грн в розвиток аграрної інфраструктури та річкових перевезень України.
Отакі ось кавуни, баржі і меми. Завершимо, мабуть, дописом від SMM-ників прем’єр-міністра: