Наталія Соколовська
Нині під час тренінгів з профорієнтації спеціалісти не так охоче використовують слово «професія» — і ще рідше запитують представників молоді, ким вони хочуть стати у майбутньому. Такого підходу дотримується, наприклад, Жан-Філіп Мішель з Оттави, тренер із кар’єри. Для нього не існує професії, яку можна обрати на все життя. У своїй статті для видання BBC журналістка Аліна Дізік описала процес пошуку роботи мрії у сучасному суспільстві. Якою ж стане наша робота?
Погляд під іншим кутом
Дізік зазначає, що молодь слід заохочувати до вибору не фаху, скажімо, архітектора чи інженера, а підходити до питання з іншого боку та замислитися над тим, якими навичками прагне оволодіти студент чи учень.
Яке заняття для нього чи для неї видається найцікавішим? Тобто замість того, щоб сказати «Я хочу стати лікарем», дехто скаже «Я хочу допомагати людям перебороти хвороби
Вічна молодість — що Google зробить зі старінням і чому все приховує», означивши цим самим мету.
І навіть якщо такий підхід на перший погляд може видатися дещо езотеричним, то переосмислення породжує дискусію й орієнтацію на конкретні цілі, а не загальні напрямки, — і це може стати у нагоді. Адже іноді під обрану ціль вдасться підібрати декілька різних професій. Часто впродовж життя кар’єрний шлях змінюється, доводиться опановувати нові навички й працювати не в тій сфері, яка уявлялася спочатку.
Як варто обирати
Тому, хто хоче «допомогати людям перебороти хвороби», може, приміром сподобатися робота в міжнародній організації, яка надає гуманітарну допомогу, або, наприклад, у соціальній службі.
Визначаючи цілі, ми рухаємося у напрямку конкретного заняття, які нам подобаються. Обираючи професію, часто студент не до кінця розуміє, що саме криється за нею і як протікатиме робочий процес.
Запропонований вище підхід дозволяє осмислити питання вибору майбутньої професії більш свідомо.
Потрібно відійти від постійних думок про назву професії та кар'єру і замислитися про випробування та проблеми
Жан-Філіп Мішель, кар'єрний коуч
«Орхідейні спеціальності»
Щоправда, в реальності важко завжди задіювати цей принцип. Для того, щоби готуватися до глобальних випробувань і потреб, потрібно отримати навички, які можна використовувати у багатьох різних видах діяльності.
А нині спеціальності в університетах навпаки стають дедалі вужчими і все більш «нішовими»
70% топ-менеджерів інвестуватимуть в штучний інтелект — дані PwC. Чимало освітніх напрямків такого роду можна знайти у німецьких вишах:
- «Старогрецька філологія»,
- «Броварство і технологія виробництво напоїв»,
- «Музична журналістика»,
- «Албанологія»,
- «Спеціаліст з планування вільного часу».
Їх називають рідкісними — «орхідейними» — спеціальностями. Це означає, що мало є відповідних кафедр та студентів, які там навчаються.
«Орхідейні спеціальності» — така назва прижилася у суспільній дискусії через те, що орхідеї у Німеччині раніше вважалися екзотичними та вкрай рідкісними рослинами.
Власне, для студентів схожих напрямків потрібно налаштуватися на непростий процес пошуку роботи, і розраховувати на те, що діяльність може тематично не відповідати вивченому матеріалу. Однак, перш, ніж вступати на «Албанологію» чи «Музичну журналістику», слід замислитися про те, які саме навички вам дасть обрана спеціальність.
Вивчення тематики, яка надто вузька для ринку праці, напевне не прискорить процес пошуку роботи. Насправді неважливо, чи протікає навчання на відомому «мейнстрімовому» факультеті чи навпаки на «орхідейній» спеціальності — динамічний ринок праці вимагатиме гнучкості та вмінь.
Тому напевне перед випускниками факультету права чи інформатики відкриється більше можливостей. Адже розуміти закони чи програмувати додатки потрібно у будь-якій сфері сучасного життя.
Робоче місце, яке ми незабаром втратимо — і це на краще
Футуристи та спеціалісти у сфері відбору персоналу переконані: в майбутньому люди будуть працювати в рамках кількох довготривалих проектів одночасно та виконуватимуть різнопланові обов’язки.
«Замість того, щоби визначати свою роль у роботі
7 реалій підприємництва, про які варто пам’ятати чи список посадових обов’язків, вам доведеться постійно нарощувати перелік навичок, аби стати більш привабливими для роботодавців», — стверджує Жан Майстер, одна з авторів книги про кар’єри майбутнього The Future Workplace Experience.
Для молоді це означає, що потрібно радше налаштовуватися на гнучкість та опановувати вміня, необхідні для роботи у конкретному проекті, — а не готуватися зайняти традиційну роль на якомусь підприємстві й усе життя «грати» лише її.