Alyonka
Всім привіт. Граю я в відеоігри ще з дитинства, проте зараз поговоримо про World of Warcraft.
Коли я познайомилася зі своїм хлопцем, він розповів про цю гру. Мені стало цікаво. І я хотіла бути ближче до нього, тому вирішила почати грати. Перший персонаж була дренейка, не знаю чомусь вона мені тоді сподобалась. Хлопець мені все розповів, що і як. Я була вражена, наскільки цей світ був великим. Потім я створила ельфійку крові (мисливицю). Мені так сподобалась їх локація. А музика яка там… дух переповнює. З хлопцем ми жили поки окремо.
Згодом вирішили створити орків і грати через мережу. Перші локації орків назавжди в моєму серці. Дуже теплі згадки зразу, як я там буваю. Кожного вечора ми так грали разом. Бувало просто сиділи біля вогнища, дивилися на Місяць і говорили по Діскорду. Були далеко, але і дуже близько. З часом ми створили гільдію. Збиралися ввечері та говорили про все. З хлопцем ми вже жили разом. Потім почався ковід. Ми грали до ранку, це були круті часи. Хтось не міг бути разом, розлучався. А ми навпаки зблизилися.
Весь час ми не купляли доповнення. Просто грали в старі. Більш сподобався Легіон та Катаклізм. Потім ми купили Shadowlands. Я створила троля друїда (танк) і мені так сподобалось “танчити”. На жаль в рейди не було часу ходити, тільки “ключі” проходили. Потім створила андеда (Лока). Андеди та тролі мої улюблені персонажі.
Завдяки грі я навіть спробувала створити Ютуб-канал. Робила озвучку квестів. А потім якось запустила канал. Після початку війни ми грали ще пару місяців, щоб якось себе розрядити. А потім перестали грати. Нещодавно купили доповнення і знову занурилися в цей світ. Такі теплі спогади. Ця гра мені дуже допомагає відпочити. Гра дуже змінилася. Але я все одно її люблю. Люблю свого танка. Подобається, що я така крута, можу вриватися в купу злодіїв. В мене багато персонажів, але танк то назавжди. Я завжди думаю про лікарів, хоча зараз в них нескінченна мана. Думаю, зі мною в кайф ходити в підземелля та “ключі”. Не люблю кудись поспішати чи обходити мобів.
Доречі буває таке, що я можу зайти в гру і просто рибачити. Слухати музику і відпочивати. Я можу не проходити зразу весь сюжет. Мені треба зробити всі квести, що на карті. Ще проходжу старі рейди, просто в кайф. З хлопцем граємо взагалі у двох. Є гільдія українська, там сиджу. Але нема зараз багато часу грати. Ми навіть ще сюжетку не пройшли. Нещодавно купили книжки, котрі зараз перекладаються. Треба підтримувати своїх. Дуже подобається історія цього світу. Вона така велика.
Коли вже знімуть щось про це, типу серіалу. Як вважаєте, кто буде грати Сільвану? А Ліча? Дуже цікаво на це подивитися. З персонажів подобається Лор’темар, Сільвана та Іллідан. Хлопцю купила футболку зі знаком Орди. А ось собі я хочу зробити татуювання. Хочу, щоб назавжди цей знак був біля мене, як спогад про кохання, дружбу. Дуже вдячна свому хлопцю, що розповів про цей світ. Я ніколи не забуду, як ми тепло проводили час в цій грі. Ця гра мене багато чого навчила. І я їй теж дуже вдячна.
Зараз я іноді граю в інші ігри. Але World of Warcraft, то моє кохання назавжди. Чесно не знаю, що ще писати. Просто хотіла поділитися з вами цією історією. Як гра може зблизити людей і змінити їх життя. І, дівчата, дам вам пораду грати зі своїми хлопцями — то таке задоволення. Я вважаю, що у стосунках треба підтримувати один одного. Як ми: я його танк, а він мій лікар.
Всім гарного дня. До зустрічі в Азероті.