HoFTeR
Останнім часом я граю в багато відеоігор. Вони дозволяють мені відвернутися від неприємної буденності й поринути в інші світи. А щоб грати було ще цікавіше і якось структурувати беклоґ, я вигадую різноманітні ігрові челенджі.
Таким чином у травні я й надумав нарешті закрити свій довготривалий ґештальт — «Пройти 5 ексклюзивних ігор для Xbox One за 1 місяць».
Хтось може подумати — «Xbox One, чувак, ти серйозно?». Частково ці люди матимуть рацію, бо ця консоль від Microsoft не мала ексклюзивів у традиційному розумінні цього слова — всі ігри Xbox Game Studios також виходили на ПК. І якщо раніше я шкодував, що Xbox свого часу позбавив себе ексклюзивів, зараз я цьому безмежно радий. Бо Xbox у мене немає, а пограти в ігри, які повинні були продати ґеймерам новеньку на той час консоль від Microsoft, мені хочеться!
Скріншот з гри Planet of Lana, прекрасної гри-платформера за типом Limbo та Inside. Втім варто зазначити, що Planet of Lana не є продуктом Xbox Game Studios, а розроблялася командою Wishfully, а видало її ігрове видавництво Thunderful Publishing на Xbox One, Xbox Series S|X та Windows.
Обирати п’ять ігор мені доводилося не довго, бо дві з них вже давно припадають цифровим пилом у моїй Steam-бібліотеці, а ще три можна пограти в PC GamePass. Взагалі, всі вони є в GamePass, але те, що оплачено в Steam, я вирішив пройти саме там. Три з цих п’яти ігор я рекомендую вам одразу, якщо раптом вам нудно буде читати весь текст. Але подивіться хоча б мої фоточки й скріншоти, молю-благаю!
Перша й неповторна Quantum Break — гра, у яку вклали багато творчого потенціалу й матеріальних ресурсів, все це видно неозброєним оком. Друга — Gears 5, яку можна проходити як незалежну від всіх інших частин серії гру. Загадкова, не клішована, красива, різноманітна, цікава — на декілька вечорів саме те, що треба. І третя — Ryse: Son of Rome. Ексклюзив для консолі Xbox One, так званий platform-seller. З останнім я не згоден, але це красива гра, що має приємно поданий (хоч і простенький) сюжет і точно буде цікавою всім шанувальникам Древнього Риму та прихожанам церкви Римських богів.
Скріншот з гри Ryse: Son of Rome, ПК-версії, придбаної у Steam.
Хіба ревуть воли, як ясла повні? Так. Yes. Si.
У далекому 2016 році про Quantum Break у мене було таке уявлення: це спритний екшн-шутер від третьої особи з елементами інтерактивного кіно, реальними акторами, цікавим ігроладом та від розробників мого улюбленого «Алана Вейка», Remedy Entertainment! Що може бути краще, гм?
Втім, тоді гру і критики, і гравці зустріли не з таким захопленням. Поставили їй середні оцінки (77 балів на Metacritic) і забули. Я теж забув, бо не мав тоді ні нормального комп’ютера, щоб її відтворити, ні тим більше Xbox One.
У 2023 році до цієї гри я підійшов як до чергового високобюджетного блокбастера, який я швидко пройду й забуду через кілька днів. І знаєте що? Це просто офігенна гра, після проходження якої я почав мріяти про продовження. Звичайно, його майже з точністю до 100% не буде. Але мріяти ніхто не забороняв, правда?
Quantum Break для Xbox One з моєї персональної колекції.
Quantum Break доволі коротка, але ось що скажу — це якраз ок, бо якби вона була довшою, ймовірно під кінець гра вже перестала б приносити те задоволення, на яке спромоглася в результаті. Сюжет — повністю про подорожі в часі й порятунок Землі від *бу-у-у* таємничої катастрофи. Все це приправлено фірмовими фішками Remedy й поєднано у спільний всесвіт з Alan Wake, яка вийшла напередодні, а також з Control, яка вийшла пізніше вже з допомогою видавця 505 Games.
Ну ок, про спорідненість Quantum Break з Alan Wake та Control я набрехав, розумієш, набрехунькав, намахав, викупаєш блін, я сказав тобі неправду. Бо Remedy ніде офіційно не оголошували, що Quantum Break належить до одного всесвіту з двома іншими їхніми іграми.
Якщо вчитатися, можна побачити інформацію і про Alan Wake, і про Altered World Events з гри Control, іншого продукту Remedy.
Але заради справедливості скажу, що я покладаюся на інформацію, яку побачив у світі гри. Подивіться лише на дошку в Університеті: ось вам інформація про Алана Вейка, а також про Altered World Events — альтернативні події, які відбуваються у світі Control. За сюжетом останньої за альтернативними подіями повинні слідкувати агенти Федерального Бюро Контролю й не допускати ніяких витоків — щоб прості смертні про них навіть не дізналися. Як ось про порятунок світу від зупинки часу у Quantum Break *підмигує*.
А ще у цій грі можна увімкнути тєлік, який покаже мініепізод серіалу про Алекса Кейсі та Саґу Андерсон — ФБР-івців з майбутньої Alan Wake 2!!! Саґа взагалі буде головною героїнею наступної гри Remedy поряд з самим Аланом Вейком. Звісно, це можуть бути звичайні великодки. Але це ж прямі неприховані посилання на інші ігри Remedy (які до того ж вийшли чи ще вийдуть, у випадку Alan Wake II, після Quantum Break). Хочеться вірити, що колись розробники таки їх поєднають.
Шоу, для якого написав сценарій Алан Вейк. Ліворуч Саґа Андерсон, праворуч — Алекс Кейсі.
Словом, любителям чогось типу Back to the Future має сподобатися. А також фанатам Alan Wake та Control. Я — шанувальник всіх цих творів, тому був сильно задоволений грою і визначаю її для себе однією з найкращих, пройдених цього року.
Офіційне звернення до Xbox Games Studios!
Я знаю, що ви це читаєте. Покличте Remedy, дайте їм повну свободу дій, щоб вони:
1) зробили продовження Quantum Break;
2) офіційно поєднали цю гру зі своїм RemedyUniverse (Alan Wake + Control).
Гріх такій франшизі пропадати, ви шо. О, і ледь не забув… Запустіть вже офіційно Xbox в Україні. Дякую!
Xbox має свій GoW, але є нюанс
Якщо хтось не зрозумів, я про Gears 5. До цієї гри, на відміну від Quantum Break, я навпаки ставився дуже скептично, і зараз поясню, чому. Але спочатку трохи передісторії.
Повна колекція Gears of War, що вийшли ексклюзивно для Xbox 360, у які зараз можна пограти на Xbox One та Series X в режимі зворотної сумісності у разі, якщо ви не маєте Xbox 360.
Я мав надолужити ті ігри серії Gears, у які не грав раніше — ориґінальну, але в новій обгортці, Gears of War Ultimate Edition, та Gears of War 4. Перша частина мені не сподобалося. Гра здалася морально застарілою, надто коридорною й нудною. Потім я мав згадати сюжет 2 і 3 частин, подивившись два 2-годинних сюжетних відео на Youtube.
Ремарка: я б краще перепройшов ці дві гри замість того, щоб переглядати сюжетну нарізку якогось рандомного чувака, але жодного з Xbox у мене немає, а на ПК друга та третя частини так і не вийшли.
Після цього я дістався до Gears of War 4, яка мене також розчарувала. Попри прекрасний початок з перспективою нових захопливих пригод, гра запропонувала старі механіки, які особисто мені вже набридли, й не змогла захопити навіть історією. По суті, вона просто повернулася до витоків. Склалося враження, що Xbox вирішив таким чином зробити soft-reboot серії, щоб у майбутніх іграх показати інший, більш особистий та ліричний бік Gears of War. Але нащо ж робити цей soft-reboot таким нудним?
Gears of War 4 для Xbox One з моєї персональної колекції.
(Сподіваюся тепер вам стало зрозуміло, чому я був скептично налаштований на Gears 5, яка, до усього, ще й десь загубила частину ориґінальної назви)
Ось так я дійшов до Gears 5. Ви не повірите (бо я спочатку також не повірив), але вона пропонує набагато кращий ігровий досвід, ніж усі Gears of War разом узяті. Так, вона продовжує сюжет попередніх частин. Але подається він у набагато цікавіший спосіб і, найголовніше, — основна мета зрозуміла гравцеві одразу. Ми в прямому сенсі стаємо археологами у всесвіті Gears для того, щоб докопатися до істини, пройти багато «гробниць» та лабораторій у пошуках відповідей на безліч таємничих запитань. Головним з яких є:
Хто вона (головна героїня) ви дізнаєтеся прямо по центру гри, а до кінцівки стане йти ще цікавіше. + Gears 5 має доволі непогане сюжетне доповнення, обов’язково зіграйте.
У Gears 5 класні мальовничі локації, на яких заховано багато записок з лором. Світ, до речі, вже не такий коридорний, як у попередніх частинах. В різні періоди гри гравцеві стають доступні дві відкриті локації. Перша — засніжена крижана пустка, а друга є буквально червоною пустелею з ураганами, блискавками, застиглою лавою та надокучливими вітрами з піском. Вайби Марсу, капець! І це я не згадую про більш коридорні, але хороші й великі локації в джунглях, лісах, горах, містах тощо.
Увага до дрібненьких деталей тут теж неймовірна. Чого вартує лише увімкнення сигналізації після «крадіжки» книжки з покинутого книжкового магазину в зруйнованому місті.
У Gears 5 неймовірно красива графіка й класні спецефекти — крутий бонус до цікавого сюжету й різноманітних локацій. А магазин з книгою ось там, ліворуч за 20 метрів.
Коротше, Gears 5 — дійсно хороша гра. Несамовито раджу. Вона мені так сподобалася, що я нещодавно замовив собі дискову версію для Xbox One, щоб перепройти її у майбутньому на Xbox Series X, коли той з’явиться в Україні офіційно.
Помсту заведено подавати холодною
Мені ніколи особливо не була цікавою історія Древнього Риму. Єдине, що я про нього знав, це: гладіатори, Цезар aka «прийшов, побачив, переміг», Ромул, Рем, Assassin’s Creed та те, що римлян одним ударом під щелепу можна запустити в космос як в мультах і фільмах про Астерікса й Обелікса. Тому мені стало цікаво, чи в Ryse: Son of Rome теж так можна. Спойлер: не можна, бо над грою працювала Crytek, а ця команда розробників робить виключно офігенно-реалістичну графіку й ще більш офігенно-реалістичну фізику. А як там по сюжету?
Ryse: Son of Rome для Xbox One з моєї персональної колекції.
Це історія, як можна було зрозуміти з підзаголовка, про помсту. Й гру богів з долями простих смертних. Я одразу провів паралель з God of War, але в тій серії від Playstation все аж занадто фантастично. А в Ryse: Son of Rome сюжет дуже приземлений й реалістичний. Хоч і не без частки концентрованого епіку, який тут завжди в тему й подається сценаристами без лишньої крінжі.
На початку гри ми бачимо потоплений у крові Рим й намагаємося дістатися до імператора, щоб захистити його від орд варварів. Та варвари прийшли у Рим не просто так, вони прийшли з жагою помсти. Щоб її зрозуміти, потрібно повернутися на кілька місяців назад, у мирний, ситий і багатий Рим. Варто лиш метелику змахнути своїми крильцями, і місто знову порине у чвари й проллє власну кров. А головний герой, Син Риму, усвідомить справжній сенс свого життя — не просто служити Імператорові й боротися проти інших цивілізацій за добробут Володаря, а врешті стати на шлях боротьби за свій рід та власні інтереси.
Самісінький початок гри. Розмова з Імператором та початок розповіді головного героя про своє минуле.
Хронометраж Ryse: Son of Rome коротенький, всього 5 годин. Як і у випадку Quantum Break — більше тут не треба. Така тривалість якраз вдало підходить для того, щоб гравцеві не набридла бойова система. Вона лише віддалено схожа на боївки інших ігор, тож якийсь час особисто мені довелося звикати. Але не турбуйтеся, вона не важка. Просто потрібно вивчити основні нюанси, для чого вам може знадобитися всього 2–3 поєдинки з ворогами.
Сама гра дуже кінематографічна, має прекрасну режисуру ігрових синематиків, ґеймплейних анімацій в бою та заскриптованих квік-тайм-івентів. Тому готуйте свої ПрінтСкріни, скріншотів буде багато.
Лише один із сотень поєдинків. Виглядають і граються вони просто прекрасно. Це момент висадки військ римлян у Британії.
В кінці Ryse: Son of Rome я мав приємні емоції від гри, і мені, як і у випадку з Quantum Break, захотілося продовження. Ця гра і є прекрасною тим, що кожен гравець сам собі обере головного героя цієї історії. Шкода, що наразі завершеної.
Ось і казочці кінець, а хто слухав — молодець
Цими трьома (п’ятьма, якщо рахувати Gears of War Ultimate Edition та Gears of War 4) іграми я з чистою совістю закриваю свій челендж «Пройти 5 ексклюзивів Xbox One за 1 місяць» і свої рекомендації щодо трьох прекрасних (чотирьох разом з Planet of Lana) ігор на своїх компах. Для мене це була крута подорож знайомими й незнайомими раніше світами. Деякі з них просто приречені на повторне відвідування у майбутньому!
Спинки ігрових дисків Gears of War 1-3 + Judgement для Xbox 360 з моєї персональної колекції.
Дуже шкода, що через невдалий старт Xbox One студія Xbox Games Studios в попередньому поколінні консолей перестала експериментувати з великими сюжетними ААА-проєктами і надалі концентрувалася лише на своїх основних франшизах, таких як: Gears, Forza Horizon, Forza Motorsport та Halo. Втім, я вважаю, їм також і пощастило, бо цією тернистою дорогою вони змогли зберегти свої культові найменування і розвивати їх надалі. Наприклад, у випадку з Forza Horizon у Xbox фактично немає конкурентів. І це дуже круто з точки зору ексклюзивності прекрасного відеоігрового досвіду, який не можуть запропонувати інші студії. З іншого — погано, бо немає з ким змагатися й робити свій продукт ще кращим, ніж у них виходить зараз.
Всі ігри, описані в цій статті про мої ігрові пригоди минулих місяців, доступні у Steam, Microsoft Store та PC GamePass. Грайте на здоров’я, підтримуйте Сили Оборони України, будьте свідомими громадянами й купуйте відеоігри, в яких є українська локалізація (а також всі інші ігри, які вам подобаються).
Новий текст з’явиться незабаром зненацька.