NTQ
Atomic Heart – це російська гра, що спонсорована Газпромом та причетними до нього особами. Українці з 2022 року активно намагалися заборонити чи бодай обмежити випуск цієї гри на території України та за рубежем. Втім, стався ефект Барбари Стрейнзанд. Спроба заборони спричинила хвилю антипіару. А будь-який піар для подібних проєктів – це пряма дорога до підвищення продажів.
Власне, на дорогу антипіару українська спільнота вийшла в січні 2023 року, незадовго до релізу самої гри. До того це були локальні спалахи, як в Ігрообороні з Твітеру.
Що саме інкримінується Atomic Heart?
Власне, будь-які доводи категорії громадян України, що вже придбали цю гру чи планують абсолютно марні. Як й засудження блогерів та ЗМІ, які з цього усього робили інфопривід. Це в будь-якому разі сталося б.
“Я не мєстний, я з Кіпру”
Але, хай там як, частину грішків я згадаю. По-перше, це активна пропаганда гарного Совка та добрих КДБістів. Саме так, не просто якісь там ігророби вирішили створити гру про Савєцкий Союз зі світлих патріотичних почуттів. Їм за це занесла державна організація росії (Газпром), через третіх осіб. Звідти, в грі й з’являлася тушонка зі свинями у синьо-жовтих кольорах, дрони з геранями та плакати про ворогів з символікою України. При цьому, Mundfish сумнівно заявляла, що вони поза політикою. Навіть ігророби з України там працюють.
Потім, видання AIN.ua виявило, що Atomic Heart збирає дані користувачів для ФСБ та частково допомагає виконувати російські закони про могилізацію. Погрався? Закінчуємо оформлення і на Схід – під Авдіївку, під Бахмут. Звісно, вони почали виправдовуватися, що політика конфіденційності застаріла, її видалили. Та, як воно туди взагалі потрапило?
Мінцифри, зрештою, відреагували. Їх не раз просили посприяти. Спочатку вони пообіцяли розібратися. А потім Михайло Федоров показав листи до Sony, Microsoft, Valve і т.д.
Листи спрацюють?
В мене є сильні сумніви, що реальний результат цих листів ми побачимо. Крім Газпромівських грошей, туди активно вливалися Nvidia, Microsoft та ряд інших іноземних компаній. Журналістське розслідування – це добре, але воно не є реальним доказом співпраці з підсанкційними організаціями росії, так би мовити. А гроші західні компанії втрачати явно не захочуть. Тим паче, що гра показала дуже гарний старт. В Game Pass, в Steam та на інших платформах. Навіть на, прости Господі, Vk Play.
Ця вся галасна кампанія, частково, принесла більше шкоди, ніж користі. Стрічка YouTube була постійна забита цим, бо кожен український блогер розповідав новини про неї, намагався довести, що вона погана. Стрічка новин забита цією пропагандою. Українці та іноземці бачили ці новини, бачили ці доводи, частково дивилися скрізь пальці і, зрештою, придбали гру.
Сенс заборони після релізу? Так, ви обмежите частково доступ до купівлі гри. Втім, з минулого місяця більшість тих, хто хотів – вже її придбали. Ті, в кого не вистачило грошей – пройшли піратку, яку злили навіть до релізу. Ті, хто відклав придбання? Ну, добре, їх кошти не дійдуть агресору. Але погратися в неї все одно зможуть. Це треба було робити раніше, ще у 2022 році, бажано. Зараз це ніщо інше, ніж пізнє зажигання.
Навіть більше. Ця спроба заборони може спрацювати максимум в Україні й то не надто ефективно, решта світу буде грати все одно. І ці листи знову стануть інфоприводом для західних медіа. Мабуть, вже стали. Люди, котрі десь мельком про неї чули, подумають, що українці намагаються її заборонити, що в ній такого? Й дадуть ще кілька додаткових проданих копій до заліку.
Я не вважаю це “перемогою”. Бо навіть обмеження продажів в Україні не так вже й нашкодить Atomic Heart після її релізу. А західні гравці ще й компенсують втрачені потенційні гроші своїми. Очевидно, що враховуючи війну, Мінцифри має свої задачі. Але доки в Україні надто посередньо ставляться до ігрової індустрії, частково недооцінюючи її впливу. Але це вже питання іншого ключа.