Іван Гуменюк
Коли майже 17 років тому студія Quantic Dream випустила Fahrenheit, то це була справжня революція у світі ігор. Вперше ми побачили інтерактивну драму. Саме ця студія завдала багатомільйонних збитків Голлівуду, адже геймер міг впливати на сюжет, а сама гра перетворилася на розповідь. Звичайний глядач із попкорном у руках, перетворився на учасника, і навіть більше, співавтора наративу, оскільки міг робити вибір, вибирати розвиток сюжету та його фінал. Історія вплелась в геймплей настільки тісно, що здавалася єдиним цілим.
Розуміння того, що ігри це мистецтво прийшло до мене після проходження, певно, трьох моїх найулюбленіших ігор, а це: Shenmue, згаданий вище Fahrenheit і Metal Gear Solid 3. Коли розробники Fahrenheit, Quantic Dream випустили Heavy Rain, я був на іншому боці барикад У мене був Xbox. І ось недавно купивши новий ігровий ноут, я вирішив згадати ці враження та купити Heavy Rain.
Сюжет
Спочатку ми потрапляємо у здавалося б звичайний світ середньої сім’ї. Глава сімейства – інженер, що мирно спить у ліжку. Його дружина з двома дітьми вирушила за покупками до найближчого супермаркету. Але музика та атмосфера гри настільки драматичні, що розумієш: щось не так, ми напередодні майбутньої катастрофи. І вона не змусила довго чекати, коли ця сім’я йде до супермаркету, в автокатастрофі гине дитина. А через деякий час другу дитину краде серійний маніяк-убивця.
Геймплей
У грі чотири головні персонажі й всі вони взаємопов’язані. Граючи за приватного детектива, ми потрапляємо у похмурий детективний нуар. Пошук серійного вбивці приводить нас до різних куточків міста, нетрі або покинуті будівлі. Коли приходиш допитати свідків у цій клоаці міста, в якому завжди дощ, то бачиш перед собою людей, які давно втратили власну гідність і сенс існування. Це голе виживання та інстинкти. Граючи за батька втрачених дітей, гра перетворюється на депресивну драму. Краплі нескінченного дощу, наче пронизують тебе до оголених нервів. А докори совісті роблять життя нестерпним, єдиним промінцем світла є пошуки дитини, яка може бути ще живою. Граючи за слідчого ФБР стикаємося з наркозалежністю та глюками. Гра за дівчину теж дуже незвичайна. Перед нами багатошарова сюжетна канва, суміш нуарного детективу, драми та трилера.
Підсумки:
Атмосфера гри настільки густа, що її можна нарізати скибочками й намастити на хліб. Похмуре нуарне місто, злива яка ніколи не перестає йти, створюють похмуро-депресивні умонастрої. А режисерська робота, постановка ракурсів та сцен, музика та якісне кіношне озвучення – створюють враження інтерактивного артхауса. Щовечора я брав чашку кави й занурювався у цей світ. Краплі дощу створюють особливу атмосферу, адже вони твої таємні супутники, вони з тобою, коли ти сумуєш після драматичної розв’язки, думаєш над розвитком подій і навіть у меню гри. Запустивши іконку на робочому столі й виконуючи по ходу домашні справи, ти відчуваєш цю атмосферу, краплі дощу викликають мурашки на шкірі й дивне відчуття майбутнього саспенсу.