Уступ гри майже повністю копіює першу частину. Відбувається легке нагадування основних механік гри. Змінилася тільки деталізація оточення і додалися технології PS5: об’ємний звук, мікровібрації та швидкі завантаження.
А вже з переходом ув основну частину гри стає зрозуміло, що перед нами епічна історія про політичні інтриги на континенті на тлі глобальної загрози для всіх племен, незалежно від їхньої світоглядної моделі та політичних уподобань.
Більше новин про ігри шукайте у нашому телеграм-каналі Na chasi / Games.
Пересування світом стало значно доступнішим, ніж у першій частині. Елой стала спритнішою і вилазить майже всюди, де заманеться. Більше не треба шукати обхідні стежки. Крім того, гак-кішка використовується для стрімкого набору висоти. Це зручно під час бою. Можна вилетіти високо вгору завдяки активній точці над головою. А тоді в видовищному рапіді, зависнувши в кількох метрах над землею, відстрілювати життєво важливі деталі з корпусу робозвірів.
Так, ігроладно — це та сама Horizon, яка дуже швидко вчить людину цілитися ґеймпадом у макову зернину зі ста кроків. При цьому автонаведення чи фіксації на цілі нема. Цей процес просто приємний і дарує насолоду. Кожний робозвір має свої вразливі місця чи чутливість до стихійних атак. Не треба зубрити таблиці. Це вивчається на практиці. Гра використовує надзвичайно доступну візуальну мову. Бачиш зелену деталь? Береш зелені боєприпаси (кислоту) і завдаєш критичний удар. І так з усім.
Кожна сутичка — це урок. Елой піднімає рівень, розблоковує нові вміння (активні і пасивні). Але найважливіше, що розвивається гравець.
Об’ємний звук допомагає у бою з кількома машинами. Абсолютно чітко зрозуміло з якої сторони ворог і на якій він відстані. Я встигаю ухилятися від атак, не бачачи нападника, а просто знаючи, що зараз він стрибнув на мене зі спини. А в мирний час об’ємний звук допомагає відшукати дичину. Чуєш пищання, шурхіт, хрюкання і просто стріляєш у траву на слух. Обов’язково влучаєш. Це чистий кайф.
Сценарно схоже, що гра значно розвинулася у порівнянні з першою частиною. Побічні завдання майже завжди вписані у загальний сюжет. Персонажі адекватно вмотивовані й завжди мають якусь передісторію. За цим цікаво стежити й тут сюжет уже має більше значення, ніж вивчення лору світу. Як це було у першій частині. Ця гра сприймається, як самостійний художній твір, а не доповнення до попередніх подій.
Але не все чудово на Забороненому Заході. Мене постійно вкурвлюють і висаджують неможливі мертві очі персонажів у діалогах. Склалося враження, що анімація очей відбувається випадково. Персонажі майже ніколи не дивляться в очі співрозмовникові. Завертають їх догори, водять ними з боку в бік, але ці погляди не співпадають із контекстом бесіди.
Також я був шокований оформленням екранів підказок. На цих екранах вгорі є ілюстративна картинка. Вона майже завжди розтягнута по доземній. І у людей витягуються обличчя. Стають непропорційно овальними. Це жахливо некомпетентно. Незрозуміло, як таке могло статися.
Більше про перебування в грі розповім і покажу сьогодні (17 лютого) на стрімі о 19:00 отут: https://www.twitch.tv/vmistozher
Будь ласка, візьміть участь у опитуванні. Це допоможе розвитку нашого проєкту: