Тимофій Нагорний.png)
Часто в містах і громадах України велосипедна інфраструктура створюється несистемно і тому не створює очікуваного ефекту, який би включав підвищення ролі велотранспорту в дорожньому русі, оптимізацію вуличних просторів та покращення якості життя мешканців. Велодоріжки можуть прямувати “нізвідки в нікуди” або взагалі обриватися на кожному перехресті на шляху. А велопарковки — бути ледь не біля кожного закладу в громаді, та доїхати до них безпечно і зручно досить складно за відсутності продуманих шляхів для руху велосипедистів.
Будь-яка інфраструктурна система має пройти логічні етапи: планування — проєктування — реалізація. Велосипедна інфраструктура не є виключенням, тому її створення має ґрунтуватися на стратегічному баченні розвитку громади, її транспортної системи, рекреації й туризму. Плануючи своє європейське майбутнє, територіальні громади враховують велотранспорт серед перспективних цілей у стратегічних та містопланувальних документах на період 20 років. Більш прогресивні йдуть далі й залучають провідних фахівців для розробки галузевих документів у сфері транспорту — Планів сталої міської мобільності. Для найбільш конкретного і оптимального планування велосипедної мережі й маршрутів громади, супутньої інфраструктури та чіткого розуміння перспективи цього виду транспорту на локальному рівні розробляють Концепцію розвитку велосипедної інфраструктури.
Аби побачити загальну картину готовності громад України до розвитку сучасної екологічної мобільності, фахівці проєктної команди Bike City consulting проаналізували всі 1469 територіальних громад України на предмет бажання розвитку велоінфраструктури в місцевих стратегічних документах.
.png)
Перші Концепції розвитку велоінфраструктури (скорочено — Велоконцепції) в Україні створювалися у 2010-2014 роках майже паралельно у різних куточках нашої держави — Ізмаїлі (Одеська обл.), Долині (Івано-Франківська обл.), Євпаторії (АР Крим), Тернополі, Донецьку і Чернігові. Станом на початок 2024 року затверджені вже 38 таких документів для міст, територіальних громад, а подекуди — для цілих областей. Так, Закарпатська та Івано-Франківська області мають власні стратегічні документи з розвитку велоінфраструктури, які можуть стати підставою для проєктування і впровадження міжміських, туристичних або рекреаційних веломаршрутів (враховуючи потенціал цих гірських регіонів).
Велоконцепції Закарпатської та Івано-Франківської областей
Наразі необхідність розробки стратегічного документа з розвитку велосипедної інфраструктури на місцевому рівні визначена відповідним державним стандартом України у 2020 році. Більшість обласних центрів та столиця України вже мають затверджені Велоконцепції. Громади таких обласних центрів як Житомир, Дніпро і Черкаси розробили Концепції розвитку велоінфраструктури, однак очікують на їхнє затвердження міськими радами. Полтава мала такий документ, розрахований на період 2016-2020 р. Натомість, Кропивницький, Рівне, а також тимчасово окуповані Луганськ, Сімферополь та Севастополь ще не починали розробку документів, націлених на розвиток велотранспорту.
Велоконцепції Ужгорода, Києва і Херсона
У ході реформи децентралізації, з 2017 р. досвід розробки Велоконцепцій було поширено на територіальні громади, що дозволяє більш інтегровано підходити до планування велоінфраструктури території навколо адміністративного центру. Наразі найбільшу кількість Концепцій розвитку велоінфраструктури затверджено у Полтавській області (6 громад) та Чернігівській області (5 громад). Однак жодна громада п’яти областей України (Сумська, Рівненська, Черкаська, Кіровоградська та Луганська) досі не мала затверджених стратегічних документів або планів розвитку велоінфраструктури. Ефективність розроблених Велоконцепцій зростає з роками і розвитком експертної спільноти — стандартизовані текстові документи поступаються сучасним фаховим дослідженням, що включають, крім аналітичної частини і пропозицій (на основі результатів партисипації), — картосхеми, креслення, діаграми та інші графічні матеріали, покликані максимально сприяти реалізації цілей документа в подальшому.
Наповнення Велоконцепції Ніжинської громади
П’ять обласних центрів — Вінниця, Дніпро, Полтава, Запоріжжя, Херсон — і сім великих міст — Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.), Миргород і Кременчук (Полтавська обл.), Чортків (Тернопільська обл.), Слов’янськ (Донецька обл.), Біла Церква (Київська обл.) і тимчасово окупований Мелітополь (Запорізька обл.) затвердили Програму або План розвитку велосипедної інфраструктури. Це більш практичний документ, який визначає пріоритетні ділянки у місті або громаді для поетапного проєктування і реалізації веломережі у конкретні часові рамки, тому приймається на період 3-5 років. Програма/план розвитку велоінфраструктури є по своїй суті планом заходів з реалізації веломережі та веломаршрутів у громаді як реалізація засад, закладених у Концепції розвитку велоінфраструктури. Фактично, на сьогодні такий документ в деяких громадах неповноцінно замінює собою останню, хоча в Мелітополі, Херсоні, Миргороді й Кременчуку вони обидвоє є чинними. У Миколаєві розроблений План з просування велосипедної мобільності, однак досі не затверджений міською радою.
Програми/плани розвитку велоінфраструктури у Вінницькій громаді, Миколаєві та Херсоні
Плани сталої міської мобільності є більш широкими стратегічними документами, які враховують розвиток усіх видів транспорту (обов’язково включаючи велотранспорт) у місті або громаді. Наразі вони розроблені за загальноприйнятою міжнародною методикою лише у шести великих містах України — Житомирі, Ужгороді, Полтаві, Миколаєві, Львові, Кам’янці-Подільському (Хмельницька обл.), а також у Тернопільській міській територіальній громаді. Схожими на цей документ за своєю суттю є Комплексна стратегія міського транспорту і просторового розвитку м. Вінниця та Стратегія мобільності та розвитку транспортної інфраструктури Ірпінської громади (Київська обл.). За активної підтримки міжнародних організацій Плани сталої міської мобільності також розроблялися у Києві, Дніпрі, Херсоні й Коломиї (Івано-Франківська обл.), але наразі не затверджені. Натомість, у 2024 році триває робота над подібними документами для Надвірнянської (Івано-Франківська обл.) та Вознесенської (Миколаївська обл.) територіальних громад.
Плани сталої міської мобільності Миколаєва, Тернопільської громади та Житомира
Відповідно до Закону України “Про засади державної регіональної політики” на локальному рівні розробляються Стратегії розвитку територіальних громад. За інформацією Міністерства відновлення, станом на березень 2024 року 56% територіальних громад вже мають затверджені Стратегії, а 35% — наразі їх розробляють. Однак, майже половина від уже затверджених Стратегій (377 громад) вже проголосити розвиток велоінфраструктури однією зі своїх оперативних цілей та/або завдань. Абсолютним лідером з цього показника, так само як за кількістю Велоконцепцій, є Полтавська область (33 громади або 55% від загальної кількості). Також понад половина громад Львівської області має затверджені Стратегії з урахуванням велоінфраструктури, а Івано-Франківська і Чернівецька області “доганяють” лідерів на рівні 40-42%. На рівні адміністративних районів ситуація схожа — велотранспорт визнають своїм стратегічним пріоритетом всі громади Лубенського району (Полтавська обл.), 83% громад Яворівського району (Львівська обл.), 80% громад Корюківського району (Чернігівська обл.) та 70% Дністровського району (Чернівецька обл.). Однак, цей напрямок не був врахований у Стратегіях розвитку громад Болградського і Березівського районів (Одеська обл.), Голованівського району (Кіровоградська обл.), Звенигородського району (Черкаська обл.), Шосткинського району (Сумська обл.), Бердичівського району (Житомирська обл.), а також деокупованих Куп’янського і Лозівського районів (Харківська обл.). Над Стратегією розвитку Лозівської громади наразі активно працюють науковці й студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, тому є сподівання на те, що будуть враховані найсучасніші тенденції просторового планування.
У процесі формування об’єднаних територіальних громад у 2018-2019 роках CANactions було проведено проєкт Hromada, під час якого експерти розробили Концепції інтегрованого розвитку для 30 територіальних громад із 20 областей України. Ці новітні стратегічні документи, розроблені за адаптованими європейськими підходами міського і регіонального розвитку, містять плани з розвитку велоінфраструктури індивідуально для кожної громади. Проте, станом на 2024 рік лише Якушинецька територіальна громада (Вінницька обл.) прийняла Концепцію інтегрованого розвитку на офіційному рівні й інтегрувала її зі своєю Стратегією розвитку.
З огляду на законодавчу зобов’язаність розробити цей документ, цим зазвичай займається спеціально створена рішенням місцевої ради робоча група, до складу якої входять здебільшого штатні працівники органу місцевого самоврядування та його виконавчого комітету. Тобто, не залучаються незалежні фахівці, аналітики, дизайнери, картографи тощо. Сама робота над Стратегією спирається на “Методичні рекомендації щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад”, тому часто такі документи в різних громадах і областях схожі між собою. Але при аналізі конкретних деталей стратегічних документів, наприклад врахування розвитку велоінфраструктури, випливають цікаві особливості.
Переважно територіальні громади розглядають влаштування туристичних велосипедних маршрутів, часто нехтуючи розвитком саме транспортної веломережі, незважаючи на підлаштовану під це сучасну нормативну базу (державні будівельні норми і стандарти).
Значна кількість територіальних громад у результатах опитування мешканців у рамках розробки Стратегії зазначила, що в сфері транспортної інфраструктури респонденти велику увагу звернули на “відсутність велодоріжок” або “недоступність веломаршрутів”. Натомість, частина громад не передбачила вирішення цієї проблеми у стратегічному документі. Деякі громади пропонують вирішувати питання руху велосипедистів через встановлення велосипедних парковок (без забезпечення зручних шляхів між ними) чи придбати велосипеди для працівників закладів соціального обслуговування. У Стратегії розвитку однієї з громад Чернігівщини заплановано розв’язати відсутність веломаршрутів за допомогою купівлі велотренажера. Натомість, територіальна громада на Дніпропетровщині поетично проголошує однією з оперативних цілей “Велосипедну добу як наступний етап еволюції”.
Стратегії розвитку Смідинської громади (Волинська область), Славутича і Маріуполя
Таким чином, станом на березень 2024 року, лише 27% територіальних громад України мають затверджені стратегічні документи з урахуванням розвитку велосипедного транспорту.
Загальна картина стратегічного планування велоінфраструктури в Україні демонструє неоднозначність. Спершу може здатися, що найбільша концентрація таких документів у західних областях України (так воно і є, особливо у Львівській і Чернівецькій областях), натомість лише 16% громад Тернопільської і Рівненської областей врахували цей напрямок розвитку. З іншого боку, є інший кластер — Велоконцепції та Стратегії розвитку громад з урахування велоруху поширені у Полтавській та Чернігівській області та значно меншою мірою у сусідніх з ними регіонах. 52 громади в різних областях мають розроблені документи, які наразі не прийняті місцевими радами або відтерміновані у 2022 році через повномасштабне вторгнення росії. Складною є ситуація на тимчасово окупованих територіях — близько 15% громад прийняли стратегічні документи з урахуванням велоінфраструктури до вторгнення російських окупантів. Це стане одним із нагальних питань формування їхньої життєздатності та європейського майбутнього після деокупації.
Маючи стратегічні або містопланувальні документи щодо розвитку велоруху, громада може залучати грантові кошти, брати участь у програмах розвитку від українських і міжнародних фондів, пропонувати для фінансування конкретні проєкти, які підвищать безпеку руху в громаді, її стійкість і якість життя мешканців. А прямо зараз ваша громада може взяти участь у конкурсі “Велогромади” і виграти розробку веломаршруту від провідних українських фахівців абсолютно безкоштовно. Щорічний всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс “Велогромади” з інфраструктурного облаштування веломаршруту в громадах організовують U-Cycle (громадська організація «Асоціація велосипедистів Києва») у партнерстві з проєктною командою Bike City consulting. Заявки від громад приймаються до 28 березня 2024 року.
