Переваги впровадженння blockchain у природоохоронній діяльності

Čytaty latynkoju
Переваги впровадженння blockchain у природоохоронній діяльності

На часі дізнатися, як та навіщо впроваджувати blockchain у систему охорони природи, і чи допоможе це врятувати довкілля.

Блокчейн простими словами

Термін Blockchain говорить сам за себе, «block» — це блоки, «chain» — це «ланцюг» — це ланцюг блоків у якому існує сувора послідовність.

Блоки — це дані про транзакції. Усі блоки пов’язані між собою. Для запису нового блоку потрібно послідовне зчитування інформації про старі блоки (ланцюг).

Усі дані в блокчейні накопичуються і формують базу даних, яка постійно доповнюється. З цієї бази даних неможливо нічого видалити. Абсолютно виключена заміна блоку. Головна перевага полягає в тому, що база даних нескінченна. Таким чином туди можна записати будь-яку кількість транзакцій. Будь-яка підробка інформації є також неможливою, оскільки спроба видалення записів фіксується.

Існує два види ланцюгів:

  • Публічний Blockchain — відкритий ланцюг; є доповнюючою базою даних. Такий вид блокчейна використовується в криптовалюті Bitcoin. Кожен учасник може записувати і читати дані.
  • Приватний блокчейн — має обмеження по запису та читанню даних. Можуть встановлюватися пріоритетні вузли. Підвид Private Blockchain — ексклюзивний блокчейн. В такому ланцюжку встановлюється група осіб, що займається обробкою транзакцій.

Як зробити управління державою кращим?

Технологія блокчейн вже сьогодні показує свою надзвичайну ефективність та продуктивність у державному секторі. Такі негативні фактори, як операційні витрати, фальсифікація даних та корупція, суттєво зменшуються у масштабах завдяки технології. Тому значна кількість країн вводять практики блокчейну. В США блокчейн підтвердив свою користь у роботі земельного кадастру, реєстрації нерухомості, у сфері охорони здоров’я та навіть при презедентських виборах. Непогані успіхи також показують ОАЕ, Нідерланди та Естонія.

Україна також не пасе задніх. Якщо коротко, то історія впровадження Україною блокчейну виглядає так:

  • 13 квітня 2017 року Кабінет міністрів України та BitFury, старт-ап компанія з США, уклали угоду про переведення державних реєстрів нашої держави на блокчейн-платформу.
  • у вересні 2017-го Державне агентство з питань електронного урядування перевело на блокчейн систему держзакупівель «Сетам», яка займається реалізацією арештованого, конфіскованого та заставного майна банкрутів.
  • в жовтні 2017 року Міністерство культури проводило голосування для вибору наглядової ради Українського культурного фонду. При голосуванні використовувався блокчейн для збереження ланцюжку бюлетенів.
  • 3 листопада 2017 року Міністерство аграрної політики та Агентство з питань електронного урядування запустили оновлений Державний земельний кадастр (геоінформаційна система відомостей про землі України), який працює на технології блокчейн.
  • Наразі ВРУ підготувала три проекти законів, які так чи інакше регулюють використання технології блокчейн та криптовалют в Україні.
  • На початку 2018 року Україна потрапила до чотирнадцяти країн-передовиків з впровадження технології блокчейн — відповідно до даних дослідницького інституту BRI.

Як blockchain забезпечить охорону природи?

Мінприроди та Державна екоінспекція України обговорюють питання впровадження електронного модуля здійснення перевірок на базі блокчейну — це означає, що всі перевірки будуть електронізовані, а одноразово введені дані, звісно, неможливо буде видалити. Усі акти стануть цифровими, всі копії документів будуть проскановані та завантажені в систему на довічне зберігання.

Така ініціатива запроваджується в рамках реформування системи державного нагляду у сфері охорони довкілля. Усі дані, отримані від Державної служби охорони довкілля, нового правоохоронного органу, будуть систематизовані блокчейном.

Це допоможе реалізувати наступні переваги, які надає технологія:

  • децентралізувати дані, адже в ланцюжку немає сервера. Кожен учасник, тобто державний інспектор чи «зелений вартовий», який вносить дані — це і є сервер. Таким чином підтримується робота усього блокчейну;
  • зробити дані прозорими, адже інформація зберігається у відкритому доступі;
  • забезпечити необмеженість даних;
  • записувати тільки легітимні дані. Для запису інформації необхідний консенсус вузлів блокчейна.

Через впровадження цієї ініціативи в життя, експерти сподіваються, що такий варіант контролю у сфері охорони довкілля матиме позитивний вплив на збереження екологічного становища нашої держави, а також в значній мірі допоможе скоротити негативний вплив на навколишнє середовище, суворо відстежуючи порушення підприємств.

Адже відсутність системного обліку даних — головна причина невдач у нагляді за природою, які присутні в наш час. До прикладу, велика частина компаній, здійснюючи ті чи інші закупівлі для своєї діяльності, не замислюються, яким чином відбувається все з екологічної точки зору. Яким чином видобувався ресурс чи як була надана та чи інша послуга. Під час цих процесів зустрічається багато правопорушень, на кшталт фальсифікації позбавлення від відходів.

Технологія blockchain, в свою чергу, надасть можливість екоінспекторам внести дані про правопорушення стовідсотково знаючи, що дані не зникнуть і не будуть замінені. Таким чином, blockchain спростить та вдосконалить їхню діяльність. У цьому також зацікавлені і підприємства, які вважають роботу інспекторів не прозорою.

Тому ми зможемо забути про безконтрольне використання природних ресурсів, безкарні порушення законодавства та відсутність прозорої системи обліку.

 

Дисклеймер: авторський блог не є офіційною позицією ЄБРР або будь-якої іншої інституції ЄС.