Олександр Мельник
Чому про blockchain заговорили в контексті суспільно-політичної активності?
Після того, як були оприлюднені скандали з аналітичною компанією Cambridge Analytica, яка отримувала несанкціоновані набори даних від Facebook, із втручанням хакерів та авторів фейкових новин і мереж ботів у перебіг виборчої кампанії на посаду президента США у 2016-2017 роках, постало питання про те, як можна захистити виборчі процедури від фальсифікацій у передових країнах світу. Про країни світу, що розвивається, і говорити годі: підкупи виборців, фальшування протоколів, хакерські атаки на сервери виборчих комісій для України не є чимось новим. Ми могли все це спостерігати на виборах 2004-го, 2009-го, 2012-го і навіть 2014-го років.
Технологія, яка номінально має все це унеможливити завдяки своєму децентралізованому характерові та криптографічному захисту даних, поки що використовується для роботи з фінансовими переказами та страховими операціями. Тому й почали з’являтися пропозиції використати її для передачі інших даних — про голос виборця.
Що таке blockchain?
Якщо коротко — це технологія передачі даних про операції таким чином, що частини повного блоку інформації складаються з окремих взаємопов’язаних ланцюжків, що доповнюють один одного. Повний вміст операції передається лише тоді, коли всі ці ланцюжки збираються в блок, а цей блок потрапяє з міткою часу виконання до леджера (гаманця чи сховища з електронним ключем доступу до нього, який знає лише користувач). Копії при цьому знаходяться одночасно у всіх, через кого проходить набір ланцюжків до кінцевої передачі блоку на користь отримувача масиву даних, набору токенів тощо.
Цей метод захисту інформації та технологія її передачі знайшли широке розповсюдження у розробці та здійсненні операцій з активами на фінансовому, страховому та програмному ринках. Основна перевага — це захист від фроду, несанкціонованого доступу чи спроб здійснення хакерського перехоплення даних.
Як працює ця технологія?
В рамках механізму blockchain усі дані захищені за рахунок криптографічного ключа та передачі нових транзакцій лише на основі виконання попередніх, які з ними пов’язані. Відтак практично неможливо підробити старі записи та попередні етапи передачі даних без того, щоби не вплинути на вміст поточного блоку.
Оскільки вся мережа при цьому керується великою кількістю блоків (або нод), користувачеві доведеться встановити контроль більше ніж над половиною цих нод, аби бодай якось спотворити першопочаткову інформацію. А це практично неможливо без використання значних потужностей та великої кількості електроенергії та часу. Тож перехоплення та викривлення голосів окремих виборців стає вкрай складним для зловмисників.
Як цю технологію використати при голосуванні?
Blockchain можна використати для захисту як систем голосування, так і забезпечення самих голосів від підробки, перехоплення чи анулювання тими, хто хоче вплинути на результати виборів на власну користь. Таким чином ця технологія може лягти в основу як онлайн-, так і офлайн-інфраструктури для забезпечення місцевих чи загальнонаціональних виборчих перегонів.
«Вже лунала низка пропозицій щодо використання blockchains під час голосування,» — цитує видання ZDNet Віпала Гойала, професора комп’ютерних наук в Університеті Карнеґі-Меллона. За його словами, ця ідея надихає та захоплює, оскільки використання механізмів захисту завдяки такій технології може нарешті заповнити «прогалини» у онлайн-сервісах для голосування та зробити реальністю електронні вибори без потреби з’являтися на дільниці.
Які основні проблеми з безпекою даних та процедури електронного голосування можна вирішити у такий спосіб?
Основне, що принесе blockchain у процедуру будь-яких виборів в разі його використання, — це захист та рівень довіри як з боку виборців, так і з боку спостерігачів за перебігом виборчого процесу. Хоча все ще залишається невелика ймовірність того, що протоколи для автентифікації підсумків можуть потрапити «не в ті руки» (адже навіть із криптовалютними рахунками та гаманцями таке періодично стається, зазначають в ZDNet).
Важлива складова — це можливість верифікувати кількість відданих та отриманих голосів за підсумками проведення виборів. Все це відбуватиметься без потреби запроваджувати центролізований орган для нагляду за результатами голосування. Адже лише після підтвердження достовірності та наявності усіх ланок в процедурі голосування можна отримати результати таких транзакцій у леджері (умовному «гаманці» для даних).
Як працюватиме голосування на основі blockchain?
По-перше, реєстрація виборця на виборах однаково відбуватиметься за межами ланцюжка даних. По-друге, алгоритм визначатиме параметри достовірності та придатності заявки виборця щодо процедури електронного голосування на основі внесених дани. Тож якщо підроблено вхідні дані, то ймовірність того, що підробка піде далі «в blockchain», залишається.
Щоправда, blockchain гарантуватиме, що користувач не зможе проголосувати безліч разів із одним і тим же токеном чи профілем для голосування (як це відбувалося з «відкріпними посвідченнями» чи «дозволами» на виборах 2004 та 2009 років в Україні). Механізм повторного голосування тут буде схожим на аналогічний захист від повторних витрат, який діє в операціях із криптовалютами.
Інша перевага — це децентралізований характер захисту операцій. Таким чином немає можливості «хакнути» окремий сервер чи захопити окреме приміщення або комп’ютер, щоби встановити контроль за результатами голосування та змінити їх на свою користь. Ноди колективно гарантуватимуть підрахунок та передачу голосві до платформи, яка буде здійснювати підрахунок підсумків голосування.
Чи є вже успішні приклади запровадження цієї технології з подібною метою?
Голосування із використанням цієї технології все ще перебуває у зародковому стані, але вже є перші приклади того, як його можна використати за межами політичного процесу у виборчих процедурах.
Наприклад, NASDAQ (одна з найбільших фондових бірж світу) використала blockchain для голосування акціонерів у Естонії. А раніше у 2018-му у Західній Вірджинії провели тестове мобільне голосування на праймеріз із використанням онлайн-платформи на основі цієї технології.
Також експерименти із використанням такої технології на виборах провели у Сьєрра-Леоне.
Чи правда, що blockchain «вплине на демократію», як обіцяють низка діячів та популяризаторів цього питання?
Однозначної відповіді немає. Будь-які спроби подати цю технологію як «остаточне вирішення» проблем із фальсифікаціями чи підкупом виборців виглядають — м’яко кажучи — утопічним перебільшенням (так само як і «рожеві мрії» про підзвітність партій чи контроль за діями виборців). Головне, що насправді здатна зробити така технологія — це зробити процедуру дистанційного голосування максимально захищеною від втручання сторонніх сил (хакерів, політичних угрупувань, ворожих держав тощо). На практичці голосування з використанням blockchain-рішення дасть змогу захиститися від «транзитного сервера» при обробці чи отриманні електронних протоколів (якщо хто забув, пригадайте події другого туру президентських виборів в Україні у 2004 році).
Що ж до чесності та прозорості, то тут питання набагато складніше і не вичерпується виключно технічними складовими. Корупція, можливості підкупу, свідомість виборців та ізоляція «старих еліт» від економічних та суспільних важелів впливу на політичне життя — це лише деякі базові складові, які слід реалізувати на законодавчому та практичному рівнях, перш ніж братися за blockchain-вибори.