Велика кількість фахівців своєї справи, ще більше зацікавлених слухачів, — а об’єднало всіх в одній залі бажання впроваджувати інноваційні технології та розробки у сфері агробізнесу. Локальним партнером події у Вінниці став Vinnytsia IT ClusterДмитро Софина, Vinnytsia IT Cluster: «Це — 6-е місто в Україні за кількістю IT-фахівців». Пригадуємо найцікавіше, що відбувалося на презентації MHP Accelerator.
Про зустріч організаторів програми зі студентами
Спочатку організатори MHP Accelerator вирушили презентувати свою програму вінницькому студентству. Спікери побували в Донецькому Національному університеті ім. Василя Стуса та Вінницькому Національному технічному університеті.
Експерти провідного агрохолдингу Східної Європи «Миронівський Хлібопродукт» спільно з Radar Tech провели місцевим студентам короткий екскурс щодо сучасних світових трендів агрогалузі. Вони також розповіли про те, які cвітові тенденції релевантні для України, які — ні та чому саме. Окрім того, гості поділилися, які саме технології та стартапи найбільше цікавлять агрохолдинг сьогодні.
Максим Бахматов, голова правління Radar Tech, керуючий партнер UNIT.City:
— Ми їздимо всією країною, і в кожному регіоні я спілкуюся зі студентами. 90% з того, що ми бачимо — це апатія і пасивність чомусь. Спочатку взагалі нікому нічого не цікаво, до кінця зустрічі 10% починають оживати. І з цих 10%, можливо, 2% присутніх щось будуть робити. З невідомої причини, наявна система освіти вбиває підприємницький дух у зародку. Потенційно можна побачити розумних хлопчика чи дівчинку, яким нічого не потрібно. І це відразливо, з точки зору розвитку економіки та підприємництва, тому що університети — пасивні (крім Західної України). Там студенти «розривають» на шматки, куди би ти не пішов.
УКУ, Львівська Політехніка тощо постійно тебе смикають, щось від тебе хочуть і таке інше. Тому робота зі студентами сьогодні є актуальною як ніколи. Навіть школа у Києві, яку ми створили, — UNIT.Factory — для цього і відкрилася: туди потрапляють ті, хто реально прагне щось робити.
Особливості та можливості MHP Accelerator
При відборі до акселераційної програми пріоритет матимуть стартапи з таких інноваційних напрямків:
- агробіотехнології
- діджиталізація
- автоматизація промислового виробництва і процесів
- торгівельні майданчики
- енергоефективність, зелена енергетика та управління відходами
- корпоративне управління
- інновації кінцевої продукції
Акселератор відкритий і для інших технологічних рішень.
Що отримають стартапи-учасники
Проекти матимуть можливість:
- інтенсивної програми преакселерації,
- 3-місячної динамічної навчальної програмої,
- отримати понад 250 годин теорії та практики,
- почути більше 30 українських та міжнародних лекторів,
- виграти 300 тис грн призового фонду для впровадження рішення.
MHP Accelerator також передбачає:
- менторську підтримку від провідних експертів МХП,
- доступ до ресурсів та експертизи агрохолдингу, юридичну, маркетингову та PR-підтримку для учасників та випускників програми,
- можливість комерційного запуску в партнерстві з МХП.
Про що розповідали експерти
Андрій Кіяненко
— Основний тренд у світі зараз — це об’єднання IT і сільського господарства, діджиталізація. Тобто це головні напрямки: роботизація, дрони, автоматизація роботи техніки в полі тощо. Наприклад, ми хочему купувати техніку, яка виконуватиме ще інші функції окрім того, що буде просто їздити. На виставці агротехніки в Німеччині було представлено дуже багато роботів. Вони вже можуть самі їздити сіяти, збирати, полоти і тому подібне. Це те, куди йде світ — у більше ефективне виробництво, у мінімізацію людського фактору. В Україні ми йдемо навіть не поруч зі світом, а вже вириваємося вперед.
Максим Бахматов
— Потрібно починати з реальних кейсів. Ви ніколи не навчите в теорії стартап бути стартапом. А от якщо він прийшов з ідеєю, його підхопили і кинули в басейн, змусили ворушитися і щось робити — тоді є шанс, що з нього щось виросте. Ми робимо спеціально преакселерацію і беремо на неї більше команд, ніж нам потрібно. Тобто не 30, а 35, наприклад. І от на минулій преакселерації 6 команд розпалися за тиждень. Тобто прийшли люди, в них є крутий проект, хороша презентація, вони молодці — формальні ознаки успіху очевидні. Та коли ти починаєш їх пресувати, змушувати працювати, а головне — показуєш, що в найближчому майбутньому в них будуть гроші… Починається така метушня, гризня та неузгодженість дій, що вони просто не витримують. 20% команд розпадаються на етапі перших стресів, причому дуже простих.
Катерина Корченко
— Коли ми тільки починали MHP Accelerator, перед розробкою innovation agenda, думали сформувати певний пул кейсів і видати їх. Ми справді таке практикуємо на деяких заходах: даємо конкретні кейси, щоб люди протягом обмеженого часу могли попрацювати над чітким завданням. Чому ми свідомо пішли від цього? Тому що це звузиться до вирішення конкретних проблематик. А ми хочемо побачити більше, побачити те, чого ми не бачимо або навіть не знаємо. Звісно, можна було зразу сказати, що конкретно нас цікавить, а решта — ні, просто вирішіть нашу проблему. Тоді би ми звузили простір для ідей. Зараз у корпорації вивчаємо саме зашореність і цей момент, коли ми бачимо певні проблеми, але не бачимо чогось більшого. І від цього ми пішли свідомо, щоби люди пропонували свої рішення.
Марія Романова
— Окремий потік буде і для ідей. Холдинг шукає інновації, вони шукають те, про що не здогадуються, що це є. Це може бути не зовсім стартап, а навіть маленька компанія, яка має перших клієнтів, протестований прототип. Це дуже добре, і таким компаніям теж потрібно подаватися. Не думайте, що на вас не звернуть увагу. Подавати свої проекти на MHP Accelerator можна до 26 лютого. Я особисто контролюю, аби кожну заявку розглянули і дали зворотній зв’язок.
Олексій Утешев
— МХП — це холдинг, який скористався заннями передових фабрик світу з виробництва обладнанням. Ми можемо сказати, наразі у компанії автоматизовано близько 70% процесів. З іншого боку, МХП ніколи не стоїть на місці. Ми вважаємо, що якщо ми стоїмо на місці, то рухаємо назад. І у нас залишилося величезне поле — 30%, яке потрібно автоматизувати. Також є ті 70%, які наче автоматизовано. Однак, подивившись на певні процеси під іншим кутом, ми розуміємо, що їх можна ще більше автоматизувати і отримати значно кращий результат.
Коментарі експертів для Na chasi
Про можливість впровадження штучного інтелекту в агросферу в Україні
Олексій Утешев: — Переведу питання про агросферу на окрему сферу: вирощування птиці. У нас працюють розумні люди, які ставлять задачі, контролюють їх, аналазіують і кажуть, які зміни потрібно внести. Та це однаково люди. І ми розглядаємо це, як один із варіантів. Можливо, у нас буде система, яка залежно від зовнішніх факторів встановить певні цільові показники, потім розподілить усе це, проконтролює, візьме з бази даних кращі результати, проаналізує, чи все спрацювало добре чи потрібно щось змінити і так далі. Та річ у тім, що птахівництво — це не металургія, де потрібно витримувати конкретну температуру плавлення сталі чи ще щось. Тут надзвичайно багатофакторна система, на неї впливають десятки факторів, але ми цим цікавимося. Тому це один із кроків, які ми зараз робимо.
Андрій Кіяненко: — Діджиталізація якраз полягає в тому, щоб мінімізувати людський фактор і отримати ті дані, які дійсно є правдивими. І вже на основі них робити висновки, приймати управлінські рішення тощо. Застосування штучного інтелекту — це дійсно той напрямок, в якому ми хочемо рухатись. Я думаю, зараз цей якраз і є той основний світовий тренд, куди будуть іти всі. До речі, штучним інтелектом можна керувати не тільки в рослинництві, але й в усьому іншому і у птахівництві також. Уже сьогодні ми маємо збирати дані для побудови цієї системи в майбутньому.
Про ключові технологічні тренди в агросфері на 2018-й
Андрій Кіяненко: — Штучний інтелект — це майбутнє. Ми зараз пробуємо з ним працювати, але дані, які ми будемо туди давати, це буде більше ручний збір даних, на основі яких ми навчатимемо цю машину. Зараз на 2018-й рік однією з головних тенденцій буде збір і автоматизація даних. Наприклад, такі системи, як автоматизоване робоче місце агронома. Агроном із планшетом виходить на поле, фіксує все і так далі. Тобто все, що ми не можемо зняти за допомогою сенсорів, датчиків, ми маємо все одно якось цю інформацію отримати. Для таких потреб можна застосовувати планшети або смартфони. Тому саме ось такі технології в Україні будуть популярними цьогоріч.
Про розвиток стартап-навичок українців ще зі школи
Максим Бахматов: — Я вважаю, що не потрібно розвивати якісь особливі навички як у школярів, так і у студентів. Потрібно дати їм зрозуміти, що помилятися — це не страшно, а навіть корисно. Вчителі та викладачі мають припинити карати учнів за помилки, а навпаки заохочувати їх пробувати, пробувати і ще раз пробувати.
Редакція дякує за сприяння Івану Полюховичу та Дмитру Софині, керівникам Вінницького IT Кластеру