Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Дмитро Софина, Vinnytsia IT Cluster: «Це — 6-е місто в Україні за кількістю IT-фахівців»

Dmytro Sofyna, Vinnytsia IT Cluster: «Ce — 6-e misto v Ukraїni za kiľkistju IT-fahivciv»

Свої IT-кластери вже має Львів, Київ, гуртується Одеса. На початку серпня 2017 року Вінниця теж долучилася до числа міст, де спільнота IT-фахівців із компаній і стартапів вирішила об'єднатися, аби ставати ефективнішою для себе і для міської громади. Як виникла ця ідея, які завдання стоять перед Кластером і які проекти він втілюватиме, розповідає один із керівників ініціативи Дмитро Софина, CEO компанії Addeesoft
Svoї IT-klastery vže maje Lviv, Kyїv, gurtujeťsja Odesa. Na počatku serpnja 2017 roku Vinnycja tež dolučylasja do čysla mist, de spiľnota IT-fahivciv iz kompanij i startapiv vyrišyla ob'jednatysja, aby stavaty efektyvnišoju dlja sebe i dlja miśkoї gromady. Jak vynykla cja ideja, jaki zavdannja stojať pered Klasterom i jaki proekty vin vtiljuvatyme, rozpovidaje odyn iz kerivnykiv iniciatyvy Dmytro Sofyna, CEO kompaniї Addeesoft
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  — Як працюватиме IT-кластер у Вінниці? Чи плануєте перехід від неформального кола спілкування до вирішення інфраструктурних, організаційних чи бізнесових питань? Наступний крок після проведення конференції для IT-компаній міста (відбулася на початку серпня 2017-го — прим.ред.) — це проведення установчих зборів безспосередньо вже самих IT-компаній. Зараз у нас сформовано 5 блоків — управління, блок освіти, блок заходів, інші блоки. Після цього наша мета — установчі збори. Іван Палюхович, керівник блоку управління, починає індивідуальні зустрічі вже з тими компаніями, які виявили бажання приєднатися до Кластера. А таких, до речі, виявилося понад 10 одразу ж після конференції, у той же день. Зараз у нашій системі зареєстровано 40+ маленьких, середніх і великих компаній, які зацікавлені загалом. Завдання блоку управління буде провести повністю зустрічі з усіма, протягом одного-двох тижнів — з тими, які так чи інакше зацікавлені, та погодити певні елементи. Ми плануємо завершити наше спілкування з двома вишами про подальшу спільну діяльність — а також укласти можливий меморандум з ними та з міською радою. Після цього ми вже можемо організовувати установчі збори, які ми теоретично плануємо на кінець серпня. — З якими освітніми закладами буде співпрацювати Кластер? Це — Вінницький Національний технічний університет та Донецький національний університет ім. Василя Стуса. Поки ми спілкувалися з представниками міської влади, прийшли до думки, що спочатку нам потрібно узгодити кінцеві спільні точки дотику, щоби ми змогли врахувати інтереси всієї спільноти. Після цього ми плануємо на кінець серпня провести установчі збори в закритому форматі. До початку зборів буде підготовлено статути, положення, систему договорів. Структуру фінансування кластеру ми вже озвучили на конференції. Це будуть членські внески, адже Кластер — це неприбуткова організація. Кошти, які надходять членськими внесками в IT-кластер, підуть на зарплати для найкращих активістів, які займатимуться організаційними та управлінськими питаннями. Суть цих установчих зборів — просто погодження статуту. Після цього Кластер стає вже юридичною особою. — Поговорімо про організаційні моменти детальніше. Кластером опікуватиметься громадська організація чи якась інша структура? Громадська організація, спілка зі статусом «неприбуткова». Усе дуже просто. Членами Кластеру можуть бути IT-компанії, але партнером може стати будь-яка компанія, навіть продавець шаурми. Звісно, окремим блоком у діяльності Кластера будуть освітні заклади (школи, курси) та місцева влада. Тому аби ми врахували всі нюанси, ми і проводимо якраз перед установчими зборами остаточне погодження концепції. Прагнемо в статуті передбачити участь оцих інституцій. Незважаючи на це, Кластер фактично відбувся. Є вже група активістів, у групі Slack у нас знаходиться 50 людей — активісти, волонтери, люди, які вже готові працювати. Також ми зберемося невеликою групою якраз керівників блоків, щоби сформувати конкретний план дій на цей місяць по кожному з блоків Кластера. Блок менеджменту буде працювати з IT-компаніями та партнерами, щоби організувати установчі збори. Блок івентів має завдання стати модератором усіх заходів на IT0тематику, які відбуваються в місті. Хочемо домовитися з усіма, хто співпрацює в цій сфері, щоби ми могли спільно комунікувати, збирати дані, поширювати через свої ресурси інформацію про те, що відбувається в місті. Так Кластер зможе стати єдиним модератором усього, що пов’язане із IT-тусовками. Наприклад, ми представляли Кластер у журі «Битви стартапів», що пройшла за підтримки «Укрсиббанку». І про нас дуже добре відгукнулися, дуже задоволені були, що у Вінниці нарешті з’явився Кластер. Ми разом із iHUB Vinnytsia допомогли зібрати журі, проінформувати громадськість. Я веду до того, що завдання цього блоку якраз полягає в тому, щоб усюди фігурував IT-кластер як партнер, як учасник, щоби було видно його діяльність. Аналогічне завдання у блоку освіти, але пов’язане з освітніми закладами. Блоки комунікації, медіа та піар мають завдання, відповідні своїм назвам. Блок IT — його мета зараз сформувати IT-складову всієї спільноти. Організація внутрішньої CRM-системи вже майже завершена на Oracle APEX, Олексій Вихристюк із ApexRest абсолютно безоплатно це все організовує. На базі Oracle Apex будуть у відкритому доступі фінанси, багато інших даних; але звісно такі речі, як дані про членів, учасників — це буде закрита інформація. Це наш власний програмний комплекс, ми зі Slack рано чи пізно підемо, і попадемо туди. — Які будуть комунікаційні інструменти для учасників, окрім групи в Slack? Мобільний додаток є в нас на базі компанії Artsmoon, і можливо ще до цього підключиться наша компанія Addeesoft. Ми плануємо реалізувати 2 мобільних додатки для Android та iOS. В цьому додаткові буде все, що відбуватиметься у місті із IT-спільнотою. Завантажити його можна буде безкоштовно. Але для того, щоб отримати якісь платні функції — наприклад, знижку на івенти, або безкоштовну можливість потрапити на якийсь захід, або доступ до інформації, або додаткові послуги, курси й так далі — цпотрібно буде отримати промокоди від компанії-учасниці Кластеру. IT-компанія, яка долучилася до Кластеру, має — умовно кажучи — 100 працівників. Вони зробили членський внесок, пов’язаний із цими 100 працівниками. Відповідно всі співробітники цієї компанії отримують безкоштовний промокод, і зможуть завантажити версію додатку і активувати платні опції. Сума платежу дуже мала — $1 на місяць. Google PlayMusic коштує 59 грн, а тут буде 26 грн / міс. Таким чином навіть звичайний сисадмін чи джуніор може без проблем долучитися до роботи Кластеру в усіх його сферах діяльності. Також ми плануємо переробити сайт, тому що із самого початку його планували швидко реалізувати. Тепер прагнемо зробити його платформенним продуктом. — Чи не буде Вінницький IT-кластер конкурувати з технопарком, створення якого оголосила міська рада Вінниці? Як плануєте взаємодіяти? Насправді IT-кластер бере безпосередню участь в обговоренні концепції технопарку. Ми всіляко допомагаємо місту. І ми навпаки вважаємо, що створення технопарку в нашому місті — це дуже потрібна справа. Але ми маємо зрозуміти ключові фактори. Технопарк з’явиться не через місяць і не через рік. Коли буде озвучена концепція, тоді вже можна буде чітко говорити про строки. Поки не було публічної презентації — технопарк відкриється нескоро. По-друге, технопарк більше цікавий не для великих IT-компаній чи середніх, а для малих. Велика компанія не може заїхати і «заселити» половину чи весь технопарк. Завдання технопарку — збирати команду, яка заїхала, за півроку-рік піднялася, заробила кошти, переїхала в інший офіс. Потім цикл починається спочатку. Це має бути такий майданчик старту для бізнесу. З іншої сторони, технопарк буде майданчиком для всіх заходів і рухів, які будуть відбуватися в місті. Але Кластеру не принципово, де проводити свої зібрання. Більше того: ми вважаємо, що Кластер має також мати своє представництво в технопарку. Тому що це — дотичні, допоміжні речі у пошуку кадрів та проектів. — В деяких містах (наприклад, у Львові) IT-кластер опікується ще й житлом для розробників. Чи буде подібна програма у цьому випадку? Так, на сьогоднішній момент формується концепція обговорення. Є в нас зараз три варіанти. Перший — ми маємо розпочати перемовини з міською радою, почути їхню позицію з приводу програми «Доступне житло», але окремо виділити пунктом якраз житло для IT-фахівців. Наприклад, як у Львові було побудовано IT-House для айтішників. Там спільнота сама надала вимоги для цього будинку. Він має відкриті спільні зони на першому поверсі, спільний Wi-Fi на весь будинок високошвидкісний, певні якісь речі, які відрізняють цей обєкт від звичайного житла. Друга концепція — це побудова так званого IT-City за межами міста. Townhouse з невеличким центром, міні-коворкінгом, де айтішник може й жити, і вийти собі попрацювати. Але ця концепція непроста. Треба проводити обговорення і дізнатися, чи назбирається під цей проект потрібна кількість людей. Адже тут ключовим параметром є саме чисельність тих, хто може проживати за містом, їздити, пересуватися й мати можливість придбати таке житло. Кредитна програма тут важкувата — максимум, розстрочка на рік. Третій варіант — це львівський досвід: у межах міста будинок, але без жодних програм. Ми плануємо якраз під установчі збори презентувати після перемовин ці варіанти. Зараз ведемо перемовини з деякими забудовниками, із проектантами. Зробимо візуалізацію цієї ідеї. — Будете запускати пробний обєкт, аби побачити, чи існує реальний попит? З одного боку так, а з іншого — немає такого сенсу. Уже є аналог у Львові. Якщо у Вінниці забудовником виступить компанія, яка вже не один будинок здала, то ризиків немає. Тому що в чому різниця між звичайним будівництвом і будівництвом IT-house чи IT-city: тут вузькоспеціалізовані клієнти. Умови створюються для цих клієнтів. Айтішник собі подумає: чи хоче він жити в «шпаківні», з усіма цими перепетіями, де складно домовитися про банальні сучасні речі — чи він буде жити в суспільстві однодумців. Мало того, він зможе обмінюватися досвідом, спілкуватися, цікавитися ідеями та проектами сусідів. Скажемо так, це така комуна, але з повноцінною квартирою. Банальні речі — коли ми обговорювали плани будинку, був варіант такий: велика студія (кухня, об’єднана із залою) і спальня. У нас є хоч один забудовник, який пропонує таке планування? Звісно, немає. У нас є стандартна маленька кухонька й так далі. Плюс у тому, що кожен етап буде обговорений спільнотою. — Інвестиційні та кадрові можливості Вінниці у сфері IT доволі помітні. На твою думку, чому тут раніше не було створено Кластеру чи подібного обєднання? Є осередок в Одесі, є кластери Києва та Львова — а на Поділлі нічого подібного не було досі Вінниця — це шосте в Україні місто айтішників, яке при цьому не має Кластеру чи якоїсь структурованого представництва в сфері IT, як це не смішно. Тому саме і Uber заходить у шосте місто якраз у Вінницю. Дуже складно зробити Кластер у великому місті, тому що завжди є купа протиріч, кожен тягне на себе ковдру. У нас на старті була аналогічна ситуація, але коли люди зрозуміли, що ніхто не тягне на себе першість, все змінилося. Наприклад, я будучи організатором, при цьому не претендую на роль директора або керівника будь-якого блоку. Ми коли подивилися картину, побачили, що у Вінниці нічого немає. Усі тільки говорять, але ніхто не зробив. Ми у квітні подумали, на початку травня вже оголосили, у червні провели зібрання активу Кластера, у липні оформили актив Кластера, на початку серпня презентували вже концепцію IT-компаніям. У кінці серпня відбудуться установчі збори, у вересні ми вже зареєструємо організацію. І все, жодних питань. Ми могли би ще швидше зробити, але нам довелося дати можливість виговоритися всім. Тому що ніхто не розумів логіки, кожен хотів поговорити. Тому ідеальний варіант був «заходьте на сайт луцького, львівського, харківського Кластеру — там усе написано». — Тут просто бракувало тих, хто взявся би і зробив, взявши за основу модель, де були би включені люди? Адже був досвід Торгівельно-промислової палати, в якій начебто бралися навіть реєструвати торгову марку... То був не той час і не той момент. Ми спілкувалися також із колегами й об’єднали зусилля в цьому напрямку. Насправді вони підготували певне підґрунтя. Будь-який успіх завжди лежить на багатьох невдачах. Так, приїжджали у 2015—2016 роках, відбувалися розмови, все літало в повітрі. Просто не вистачало якоїсь «іскорки». І це сталося. Це не «плюс» нам, це просто те, що ми опинилися в потрібний момент у потрібному місці. В момент, коли ми вирішили його створювати, за тиждень відбувся цей пост у Facebook тодішнього керівника iHUB Vinnytsia Руслана Бурлаченка зі 183 коментарями під питанням «Потрібен Вінниці Кластер чи ні». У той самий момент активісти подумали створювати теж кластер, плюс ініційований спільно з Торгівельно-промисловою палатою проект спробував відновити своє життя, і це відбулося просто одночасно. Ми зрозуміли те, що не варто працювати окремо, якщо можна об’єднати свої зусилля. Є велика різниця між вінницьким IT-кластером та іншими. Ініціатива вінницького Кластеру не була збоку величезних чи середніх аутсорсерів чи розробницьких компаній — це була пропозиція спільноти та малих IT-фірм. І це — лише початок нашого шляху.

— Як працюватиме IT-кластер у Вінниці? Чи плануєте перехід від неформального кола спілкування до вирішення інфраструктурних, організаційних чи бізнесових питань?

Наступний крок після проведення конференції для IT-компаній міста (відбулася на початку серпня 2017-го — прим.ред.) — це проведення установчих зборів безспосередньо вже самих IT-компаній. Зараз у нас сформовано 5 блоків — управління, блок освіти, блок заходів, інші блоки. Після цього наша мета — установчі збори. Іван Палюхович, керівник блоку управління, починає індивідуальні зустрічі вже з тими компаніями, які виявили бажання приєднатися до Кластера. А таких, до речі, виявилося понад 10 одразу ж після конференції, у той же день.

Зараз у нашій системі зареєстровано 40+ маленьких, середніх і великих компаній, які зацікавлені загалом. Завдання блоку управління буде провести повністю зустрічі з усіма, протягом одного-двох тижнів — з тими, які так чи інакше зацікавлені, та погодити певні елементи. Ми плануємо завершити наше спілкування з двома вишами про подальшу спільну діяльність — а також укласти можливий меморандум з ними та з міською радою. Після цього ми вже можемо організовувати установчі збори, які ми теоретично плануємо на кінець серпня.

— З якими освітніми закладами буде співпрацювати Кластер?

Це — Вінницький Національний технічний університет та Донецький національний університет ім. Василя Стуса. Поки ми спілкувалися з представниками міської влади, прийшли до думки, що спочатку нам потрібно узгодити кінцеві спільні точки дотику, щоби ми змогли врахувати інтереси всієї спільноти. Після цього ми плануємо на кінець серпня провести установчі збори в закритому форматі. До початку зборів буде підготовлено статути, положення, систему договорів. Структуру фінансування кластеру ми вже озвучили на конференції. Це будуть членські внески, адже Кластер — це неприбуткова організація. Кошти, які надходять членськими внесками в IT-кластер, підуть на зарплати для найкращих активістів, які займатимуться організаційними та управлінськими питаннями. Суть цих установчих зборів — просто погодження статуту. Після цього Кластер стає вже юридичною особою.

— Поговорімо про організаційні моменти детальніше. Кластером опікуватиметься громадська організація чи якась інша структура?

Громадська організація, спілка зі статусом «неприбуткова». Усе дуже просто. Членами Кластеру можуть бути IT-компанії, але партнером може стати будь-яка компанія, навіть продавець шаурми. Звісно, окремим блоком у діяльності Кластера будуть освітні заклади (школи, курси) та місцева влада. Тому аби ми врахували всі нюанси, ми і проводимо якраз перед установчими зборами остаточне погодження концепції. Прагнемо в статуті передбачити участь оцих інституцій. Незважаючи на це, Кластер фактично відбувся. Є вже група активістів, у групі Slack у нас знаходиться 50 людей — активісти, волонтери, люди, які вже готові працювати.

Читайте також: Повний автобус IT

Також ми зберемося невеликою групою якраз керівників блоків, щоби сформувати конкретний план дій на цей місяць по кожному з блоків Кластера. Блок менеджменту буде працювати з IT-компаніями та партнерами, щоби організувати установчі збори. Блок івентів має завдання стати модератором усіх заходів на IT0тематику, які відбуваються в місті. Хочемо домовитися з усіма, хто співпрацює в цій сфері, щоби ми могли спільно комунікувати, збирати дані, поширювати через свої ресурси інформацію про те, що відбувається в місті. Так Кластер зможе стати єдиним модератором усього, що пов’язане із IT-тусовками. Наприклад, ми представляли Кластер у журі «Битви стартапів», що пройшла за підтримки «Укрсиббанку». І про нас дуже добре відгукнулися, дуже задоволені були, що у Вінниці нарешті з’явився Кластер. Ми разом із iHUB Vinnytsia допомогли зібрати журі, проінформувати громадськість.

Під час розмови. Фото: Олександр Мельник

Я веду до того, що завдання цього блоку якраз полягає в тому, щоб усюди фігурував IT-кластер як партнер, як учасник, щоби було видно його діяльність. Аналогічне завдання у блоку освіти, але пов’язане з освітніми закладами. Блоки комунікації, медіа та піар мають завдання, відповідні своїм назвам. Блок IT — його мета зараз сформувати IT-складову всієї спільноти. Організація внутрішньої CRM-системи вже майже завершена на Oracle APEX, Олексій Вихристюк із ApexRest абсолютно безоплатно це все організовує. На базі Oracle Apex будуть у відкритому доступі фінанси, багато інших даних; але звісно такі речі, як дані про членів, учасників — це буде закрита інформація. Це наш власний програмний комплекс, ми зі Slack рано чи пізно підемо, і попадемо туди.

— Які будуть комунікаційні інструменти для учасників, окрім групи в Slack?

Мобільний додаток є в нас на базі компанії Artsmoon, і можливо ще до цього підключиться наша компанія Addeesoft. Ми плануємо реалізувати 2 мобільних додатки для Android та iOS. В цьому додаткові буде все, що відбуватиметься у місті із IT-спільнотою. Завантажити його можна буде безкоштовно. Але для того, щоб отримати якісь платні функції — наприклад, знижку на івенти, або безкоштовну можливість потрапити на якийсь захід, або доступ до інформації, або додаткові послуги, курси й так далі — цпотрібно буде отримати промокоди від компанії-учасниці Кластеру. IT-компанія, яка долучилася до Кластеру, має — умовно кажучи — 100 працівників. Вони зробили членський внесок, пов’язаний із цими 100 працівниками. Відповідно всі співробітники цієї компанії отримують безкоштовний промокод, і зможуть завантажити версію додатку і активувати платні опції. Сума платежу дуже мала — $1 на місяць. Google PlayMusic коштує 59 грн, а тут буде 26 грн / міс. Таким чином навіть звичайний сисадмін чи джуніор може без проблем долучитися до роботи Кластеру в усіх його сферах діяльності. Також ми плануємо переробити сайт, тому що із самого початку його планували швидко реалізувати. Тепер прагнемо зробити його платформенним продуктом.

— Чи не буде Вінницький IT-кластер конкурувати з технопарком, створення якого оголосила міська рада Вінниці? Як плануєте взаємодіяти?

Насправді IT-кластер бере безпосередню участь в обговоренні концепції технопарку. Ми всіляко допомагаємо місту. І ми навпаки вважаємо, що створення технопарку в нашому місті — це дуже потрібна справа. Але ми маємо зрозуміти ключові фактори. Технопарк з’явиться не через місяць і не через рік. Коли буде озвучена концепція, тоді вже можна буде чітко говорити про строки. Поки не було публічної презентації — технопарк відкриється нескоро.

По-друге, технопарк більше цікавий не для великих IT-компаній чи середніх, а для малих. Велика компанія не може заїхати і «заселити» половину чи весь технопарк. Завдання технопарку — збирати команду, яка заїхала, за півроку-рік піднялася, заробила кошти, переїхала в інший офіс. Потім цикл починається спочатку. Це має бути такий майданчик старту для бізнесу. З іншої сторони, технопарк буде майданчиком для всіх заходів і рухів, які будуть відбуватися в місті. Але Кластеру не принципово, де проводити свої зібрання. Більше того: ми вважаємо, що Кластер має також мати своє представництво в технопарку. Тому що це — дотичні, допоміжні речі у пошуку кадрів та проектів.

На презентації Кластеру. Фото: Vinnytsia IT Cluster

— В деяких містах (наприклад, у Львові) IT-кластер опікується ще й житлом для розробників. Чи буде подібна програма у цьому випадку?

Так, на сьогоднішній момент формується концепція обговорення. Є в нас зараз три варіанти. Перший — ми маємо розпочати перемовини з міською радою, почути їхню позицію з приводу програми «Доступне житло», але окремо виділити пунктом якраз житло для IT-фахівців. Наприклад, як у Львові було побудовано IT-House для айтішників. Там спільнота сама надала вимоги для цього будинку. Він має відкриті спільні зони на першому поверсі, спільний Wi-Fi на весь будинок високошвидкісний, певні якісь речі, які відрізняють цей об’єкт від звичайного житла.

Друга концепція — це побудова так званого IT-City за межами міста. Townhouse з невеличким центром, міні-коворкінгом, де айтішник може й жити, і вийти собі попрацювати. Але ця концепція непроста. Треба проводити обговорення і дізнатися, чи назбирається під цей проект потрібна кількість людей. Адже тут ключовим параметром є саме чисельність тих, хто може проживати за містом, їздити, пересуватися й мати можливість придбати таке житло. Кредитна програма тут важкувата — максимум, розстрочка на рік.

Читайте також: У Вінниці на додачу до індустріального парку створять Центр інновацій

Третій варіант — це львівський досвід: у межах міста будинок, але без жодних програм. Ми плануємо якраз під установчі збори презентувати після перемовин ці варіанти. Зараз ведемо перемовини з деякими забудовниками, із проектантами. Зробимо візуалізацію цієї ідеї.

— Будете запускати пробний об’єкт, аби побачити, чи існує реальний попит?

З одного боку так, а з іншого — немає такого сенсу. Уже є аналог у Львові. Якщо у Вінниці забудовником виступить компанія, яка вже не один будинок здала, то ризиків немає. Тому що в чому різниця між звичайним будівництвом і будівництвом IT-house чи IT-city: тут вузькоспеціалізовані клієнти. Умови створюються для цих клієнтів. Айтішник собі подумає: чи хоче він жити в «шпаківні», з усіма цими перепетіями, де складно домовитися про банальні сучасні речі — чи він буде жити в суспільстві однодумців. Мало того, він зможе обмінюватися досвідом, спілкуватися, цікавитися ідеями та проектами сусідів. Скажемо так, це така комуна, але з повноцінною квартирою.

Банальні речі — коли ми обговорювали плани будинку, був варіант такий: велика студія (кухня, об’єднана із залою) і спальня. У нас є хоч один забудовник, який пропонує таке планування? Звісно, немає. У нас є стандартна маленька кухонька й так далі. Плюс у тому, що кожен етап буде обговорений спільнотою.

Обговорення у кулуарах. Фото: Vinnytsia IT Cluster

— Інвестиційні та кадрові можливості Вінниці у сфері IT доволі помітні. На твою думку, чому тут раніше не було створено Кластеру чи подібного об’єднання? Є осередок в Одесі, є кластери Києва та Львова — а на Поділлі нічого подібного не було досі

Вінниця — це шосте в Україні місто айтішників, яке при цьому не має Кластеру чи якоїсь структурованого представництва в сфері IT, як це не смішно. Тому саме і Uber заходить у шосте місто якраз у Вінницю. Дуже складно зробити Кластер у великому місті, тому що завжди є купа протиріч, кожен тягне на себе ковдру. У нас на старті була аналогічна ситуація, але коли люди зрозуміли, що ніхто не тягне на себе першість, все змінилося.

Наприклад, я будучи організатором, при цьому не претендую на роль директора або керівника будь-якого блоку. Ми коли подивилися картину, побачили, що у Вінниці нічого немає. Усі тільки говорять, але ніхто не зробив. Ми у квітні подумали, на початку травня вже оголосили, у червні провели зібрання активу Кластера, у липні оформили актив Кластера, на початку серпня презентували вже концепцію IT-компаніям. У кінці серпня відбудуться установчі збори, у вересні ми вже зареєструємо організацію. І все, жодних питань. Ми могли би ще швидше зробити, але нам довелося дати можливість виговоритися всім. Тому що ніхто не розумів логіки, кожен хотів поговорити. Тому ідеальний варіант був «заходьте на сайт луцького, львівського, харківського Кластеру — там усе написано».

— Тут просто бракувало тих, хто взявся би і зробив, взявши за основу модель, де були би включені люди? Адже був досвід Торгівельно-промислової палати, в якій начебто бралися навіть реєструвати торгову марку…

То був не той час і не той момент. Ми спілкувалися також із колегами й об’єднали зусилля в цьому напрямку. Насправді вони підготували певне підґрунтя. Будь-який успіх завжди лежить на багатьох невдачах. Так, приїжджали у 2015—2016 роках, відбувалися розмови, все літало в повітрі. Просто не вистачало якоїсь «іскорки». І це сталося. Це не «плюс» нам, це просто те, що ми опинилися в потрібний момент у потрібному місці. В момент, коли ми вирішили його створювати, за тиждень відбувся цей пост у Facebook тодішнього керівника iHUB Vinnytsia Руслана Бурлаченка зі 183 коментарями під питанням «Потрібен Вінниці Кластер чи ні». У той самий момент активісти подумали створювати теж кластер, плюс ініційований спільно з Торгівельно-промисловою палатою проект спробував відновити своє життя, і це відбулося просто одночасно. Ми зрозуміли те, що не варто працювати окремо, якщо можна об’єднати свої зусилля. Є велика різниця між вінницьким IT-кластером та іншими. Ініціатива вінницького Кластеру не була збоку величезних чи середніх аутсорсерів чи розробницьких компаній — це була пропозиція спільноти та малих IT-фірм. І це — лише початок нашого шляху.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: