Олександр Мельник
Месенджер — це перше, що сьогодні спадає на думку, почувши слова «напиши мені» чи «зв’яжіться зі мною у Facebook». Насправді не лише компанія Марка Цукерберґа має власний додаток для миттєвого надсилання чи отримання мультимедійних файлів: стікерів, смайлів, голосових, текстових і відео-повідомлень. На часі дізнатися, як виникли та розвивалися месенджери усі ці роки.
Перші спроби побудувати комунікаційну систему — майже 40 років тому
Як намагалися вирішити проблему спілкування із появою мереж
Месенджери стали масово використовуватися у 1990-х. Проте, сама концепція для спілкування великої кількості користувачів між собою за допомогою електронних пристроїв, поєднаних в уніфіковану мережу, сягає своїм корінням середини 1960-х. Так, не дивуйтеся: система обміну даними в режимі, наближеному до реального часу, під назвою Compatible Time-Sharing System (CTSS) була створена у Масачусетському Технологічному інституті (MIT) ще 1961 року (більшість наших читачів на той час ще навіть не народилися). В межах цього експериментального проекту до 30 користувачів могли одночасно увійти в спільне інформаційне середовище та обмінюватися повідомленнями між собою. До 1965 року вона стала доволі популярним внутрішнім інструментом комунікації у MIT. Поява peer-to-peer протоколу у 1970-х дала змогу підключати різних користувачів до одного і того ж комп’ютера та обмінюватися даними — і перемикатися між різними користувачами одного і того ж комп’ютера.
У 1980-х запускається Zephyr Notification Service та так званий «проект Athena». Він використовував Unix для роботи із повідомленнями користувачів. Деякі наукові інституції у США до початку «десятих» років XXI століття продовжували використовувати цю систему для обміну листами та повідомленнями.
У той же період з’явилася система так званих «дошок для спілкування» — BBS. Користувачам достатньо було скористатися програмою-терміналом для того, аби завантажувати файли та обмінюватися прямими повідомленнями із іншими користувачами.
Чим відрізнялися месенджери того часу
Вони були виключно текстовими, розрахованими на повільну швидкість з’єднання з інтернетом та могли працювати тільки зі стаціонарними ПК.
Як змінюється ландшафт комунікаційних програм у 1990-х
Історія месенджерів у вигляді універсальних настільних додатків, а не систем із обмеженим доступом, починається 1996 року. Саме тоді ізраїльська компанія Mirabilis запустила ICQ. Відмінністю цієї програми стали багатокористувацькі чати, підтримка передачі файлів, пошук по базі користувачів та низка інших опцій, яких раніше не було у месенджерів 1980-х років. AOL придбала Mirabilis та ICQ у 1998 році, а згодом перепродала сервіс компанії Digital Sky Technologies у 2010 році.
Далі месенджери почали з’являтися на ринку, наче гриби після літньої зливи. Власні розробки презентували в Yahoo (Yahoo! Messenger), Pidgin. У гру включилася навіть компанія Білла Гейтса. MSN Messenger було представлено 1999 року, а до 2009 він налічував вже понад 330 млн активних користувачів щомісяця.
Чим відрізнялися месенджери того часу
Відмінною рисою стала мультипротокольність та розробка ними власних платформ і чатів. Однак був у цьому й недолік: якщо ви хотіли мігрувати на інший месенджер, ви не могли автоматично синхронізувати історію повідомлень між пристроями. Також у той час ще не було хмарних сервісів та широких можливостей роботи з файлами для мобільних користувачів.
Еволюція культури спілкування — від абревіатур до стікерів
Як ми вже з вами з’ясували, перші месенджери працювали виключно в текстовому режимі. Тож не дивно, що культура постійного спілкування при обмеженннях трафіку та засобів вираження емоцій сформувала низку абревіатур в якості стандартних реакцій на певні типи повідомлень. Саме з тих часів і виникли усі ці BRB (Be Right Back), LOL (Laugh(ing) Out Loud), OMG (Oh My God/Gosh) та багато інших. Згодом, коли швидкість інтернет-з’єднання та інтерфейси дали змогу перейти до графічних елементів, на зміну абревіатурам прийшли смайлики та стікери.
Стікери з’явилися у 2011 році
Їхньою батьківщиною стала Японія. Саме там їх уперше представили в месенджері Line. Від самого початку стікери являли собою картинки в аніме-стилі для відображення типових емоцій при спілкуванні чи реакцій на слова співрозмовника.
Справжній вибух популярності цього доповнення до месенджерів припав на 2014-2015 роки із вдосконаленням можливостей для інтерактивного спілкування через Viber, Telegram, Facebook Messenger. Не в останню чергу візуалізація людських емоцій та слів відбулася завдяки бурхливому розвиткові мобільних сервісів та 3G- / 4G-зв’язку.
Новий поворот культури месенджерів у «нульових» та «десятих»
Що відбувається із розвитком швидкостей інтернету та мобільного онлайн-доступу
Зміни у сприйнятті месенджерів як засобу комунікації настали в момент, коли швидкості та стабільність роботи бездротових мереж дали змогу людям спілкуватися не лише за монітором комп’ютера чи екраном ноутбуку. Після низки тестових спроб у 2010-х майже всі основні месенджери (від Skype та Facebook до більш екзотичних у наших краях Line та WeChat) запустили власні версії для мобільних браузерів чи окремі додатки для смартфонів.
А все це сталося завдяки появі iPhone від Apple та смартфонів на ОС Android від Google. Справжню революцію здійснив WhatsApp, створений нащадком емігрантів з України Яном Кумом та екс-інженером Yahoo Брайаном Актоном. Цей месенджер першим мав прив’язку до номеру мобільного телефону та першим отримав підтримку push-сповіщень для смартфонів Apple. Згодом цей месенджер викупила компанія Марка Цукерберґа.
Планетою почали крокувати спочатку 3G, а згодом і 4G-мережі
2009-2010 роки стали справжнім бумом для мобільності спілкування. І знову передовими країнами у цій сфері стали Японія, Південна Корея та Китай. Там мобільні оператори усіляко сприяли появі додаткових послуг в цих месенджерах. Наприклад, Line та WeChat перетворилися на справжні осередки мобільної комерції та замовлення послуг просто у мобільному додатку одночасно зі спілкуванням із друзями.
В Україні операторські рішення в сфері месенджерів та меседж-платформ поки не надто чисельні. Саме тому запуск у другій половині 2017 року інтернет-платформи VEON від однойменної глобальної компанії є цікавим для споживача. Компанія Київстар адаптує цей додаток і чи не вперше на українському ринку пропонує користувачам знижки та бонуси від партнерів в складі нової глобальної платформи.
Що змінюється у питаннях захищеності комунікацій
Вимоги до рівня захисту інформації почали зростати зі збільшенням частоті та кількості хакерських атак не лише на великі технологічні компанії, але й на пересічних користувачів. Після викриття Едвардом Сноуденом фактів прослуховування спецслужбами пересічних громадян США усі, хто користуються мобільними месенджерами, одразу стали приділяти увагу особистій безпеці даних та захистові інформації. Саме тому на ринку з’явилася низка месенджерів, котрі використовують повне або часткове шифрування повідомлень, файлів та зображень чи відео, що їх ви пересилаєте іншим людям.
Окрім власне шифрування, також з’явилася опція самознищення повідомлень та цілих чатів і навіть блокування можливостей для скріншотів. Месенджери Wickr, Wiper та низка аналогів пропонують саме такі суперможливості. А от Facebook Messenger, WhatsApp та Telegram просто заявляють про захист даних від зламу та працюють виключно через https-з’єднання.
Нова глобальна інтернет-платформа VEON
пропонує захист інформації та хмарні технології
при обміні файлами чи текстовими повідомленнями у поєднанні із прив’язкою до мобільного номеру абонента
Як впливає еволюція контенту на характер використання месенджерів
Кількість інформації навколо нас стрімко зростає — і тепер вже не читачі вишуковують контент у соцмережах чи блогах, а контент “наздоганяє” їх на різних пристроях. Особливу роль у цьому процесі відіграли чат-боти.
Перші чат-боти для соцмереж та месенджерів з’явился у Facebook та Telegram. Проте ця технологія постійно еволюціонує і доповнюється запуском курованих тематичних контент-каналів та спільнот. Там самі користувачі або модератори обирають та публікують цікавий контент певної тематики. Вам залишається тільки обрати канал та долучитися до нього або ж підписатися на бота, який вас зацікавив.
Компанія Київстар вже експериментує з чат-ботами. Бот Зоряна надає інформаційну та консультаційну підтримку користувачам, які є мобільними абонентами компанії. Тепер настала черга для оператора заявити про себе й у ніші агрегації контенту.
Чим відрізняється VEON
Вбудований агрегатор новин та цікавих публікацій не просто сортує статті та новини з різних сайтів. Тут обирають для абонентів лише найактуальніший та найцікавіший контент за темами, які вас цікавлять. А для абонентів Київстар є додаткові бонуси та можливість керувати власним рахунком.
VEON відіграє одночасно роль комунікаційного інструменту, доступу до розваг, шопінг-платформи та ключа до керування вашими тарифними можливостями в мережі мобільного оператора. На його прикладі можна побачити наступний крок у розвиткові мобільних додатків на українському ринку. Цілком ймовірно, що саме такими вони будуть у 2018 році.
