Анна Савчинська
Організаторки заходу дослідили майже двадцятилітній досвід едутейнменту (edutainment) Польщі, який вміло адаптують до реалій України. До пікніків залучають спеціалістів, науковців, ентузіастів, які діляться своїми знаннями з публікою. Учасникам не подають теорію, а захоплюють, розважають та розкривають таємниці фізики, хімії, біології та інших сфер науки.
Окрім технологічно складних, частина експериментів базуються на зовсім буденних предметах: м’ячі, клей, фарби, повітряні кульки чи навіть соломки для напоїв. Таким чином кожен може з легкістю повторити експеримент вдома.
Про особливості Наукових Пікніків
Фішка Наукових Пікніків у тому, що науку можна чіпати руками в прямому сенсі. Можна подивитись в мікроскоп, позмішувати хімічні реагенти. Дуже важливо, що відвідувачі спілкуються не з акторами, які грають роль науковців і показують шоу, а дійсно з науковцями та інноваторами. Це дає можливість не просто повеселитися на шоу, а дізнатися, що саме відбувається. Такий формат полюбився людям, бо він розважальний, не тільки навчальний.
Це так званий «едутеймент» — навчання через розвагу. Але тут важливо розуміти, що наші пікніки — це для більшості перше знайомство зі світом науки, і після цікавості повинен бути розвиток. В цьому сенсі ми дуже дружимо з Днями науки. Вони запрошують відвідувачів піти далі в цікавості до науки і відвідати приміщення Академії наук, сходити в гості до науковців. Наукові Пікніки у Києві відбудуться вже 23 вересня цього року в парку Шевченка.
Що чекати гостям заходу цьогоріч
Цього року ми посилюємо лекційну частину. Дуже ретельно обираємо теми та лекторів, щоби було цікаво всім нашим відвідувачам. У нас з’явився новий партнер в організації фестивалю — Київський молодіжний центр. Отже, тепер будемо працювати не тільки для дітей з батьками, а й для студентами. Студенти, до речі, у нас завжди волонтерять, допомагають науковцям з демонстраціями, створюють атмосферу заходу.
Чи є цей формат суто українським
Цей формат ми запозичили у Варшаві й досі співпрацюємо з Центром науки Коперник. Щороку від України на польські пікніки їздять наші представники. Зараз Наукові Пікніки є також і в Грузії, наприклад.
Українські відрізняються тим, що у нас фестиваль не проходить централізовано у Києві. Будь-яке місто може організувати у себе наукові пікніки.
Що відбувається у сучасному українському інфопросторі із популяризацією науки
З науки варто робити культ, однозначно. Базовий принцип, на якому побудована наука — критичне мислення, доказовість, цікавість, послідовна праця. Це — ті риси, які будують сильну державу з успішними і щасливими людьми. Проте є загроза робити наукпоп на швидку руку, бо такий тренд зараз: все робити швидко. Тоді наука підмінюється псевдонаукою. Досягнення вчених перебільшуються, що потім неодмінно призводить до розчарування.
Важливо говорити людям правду: що телепортацію ще не винайшли, ліки проти раку не придумали, на інших планетах життя не знайшли. Але при цьому пояснювати, чому реальні наукові відкриття важливі. Звісно це складно і потребує часу.
Наукпопу бракує науковців і журналістів. На жаль, не всі науковці розуміють залежність між суспільною думкою і фінансуванням науки державою. Насправді журналістів, які якісно пишуть про науку, можна перерахувати на пальцях
Наукпоп може вирішити проблему інтересу людей до науки, цінності критичного мислення у суспільстві. Проте молодь піде працювати в науку лише коли там будуть гроші, щоби вижити, і перспективи, щоби розвиватися. На жаль, зараз більше шансів науковці мають закордоном.
Як розвивати «пікніки» в регіонах
Ми завжди підтримуємо ініціативи в інших містах. Консультуємо як організувати захід, надаємо матеріали; забезпечуємо інформаційну підтримку. У нас досить потужна сторінка у Facebook і багато інформаційних партнерів.
Три речі, які варто знати організаторам подій
Наука — щоби зробити Наукові Пікніки, потрібні науковці, принаймні вчителі, які викладають наукові знання. Без науковців подібні заходи перетворюються в звітну виставку місцевих Центрів дитячої та юнацької творчості. Ми також запрошуємо дотичних до науки людей, які не є науковцями. Одного разу кликали представників Національної поліції розказати про себе. Але основний контент — це наука.
Співпраця. Одне з гасел проекту — «Наука об’єднує». Необхідно все місто об’єднати навколо ідеї популяризації науки. Місцеве самоврядування має допомагати з місцем проведення, школи — ставати учасниками, а місцеві ЗМІ — писати про захід. Тільки в синергії вийде круто. Можна налагоджувати співпрацю між містами. Цього року ми спробуємо вийти на онлайн-зв’язок із Луцьком, де пікніки пройдуть одночасно з Києвом.
Підтримка — організатори Наукових Пікніків у себе в місті чи містечку можуть завжди звернутися по допомогу на основну сторінку пікніків у Facebook. Ми допоможемо все організувати, скласти програму, бюджет, написати прес-реліз тощо. Ніхто не заважає проводити наукові фестивалі й самостійно. Але разом це виходить завжди ефективніше.
Три речі, що надихають
Перше, що надихає, — коли люди об’єднуються заради хорошої справи. Наприклад, Наукові Пікніки разом із Днями науки подали 2 проекти на Громадський бюджет Києва: Науковий сквер та Рік науки у Києві. Сквер з науковими інсталяціями та місцем для виставок де будуть проходити зустрічі киян з наукою — та цілий рік науково-популярних заходів. Щоби виграти фінансування цих проектів. у жовтні треба буде об’єднатися всім жителям міста і зібрати максимум голосів. Ось що буде справді надихати!
Наступне — це діти. Коли на Наукових пікніках мала смикає батька за руку і каже: «Па! а можна я буду фізиком коли виросту?» — ти розумієш, що майбутнє вже тут, просто цьому майбутньому треба вирости трошки.
А також надихають однодумці. Коли з’являється ще один науково-популярний проект — це дуже круто. Навіть є десь в глибині душі думка: «Ну чому це не ми додумалися видавати україномовний науково-популярний журнал «Куншт»).
Три поради популяризаторам науки в Україні
Варто змиритися із тим, що ви нічогісінько не знаєте. Це не соромно. Тільки так можна почати справжнє дослідження науки в Україні. У суспільстві є багато стереотипів, яких варто позбуватися. Почати варто зі знайомства з науковцями та популяризаторами, які вже працюють. Це зекономить багато часу на старті.
Набратися терпіння. Наука погано продається. В науково-популярні проекти не вкладають багато грошей меценати. Вам багато разів скажуть, що проблема надумана, і популяризувати науку не потрібно. Будуть говорити, що науки немає. Науковці будуть вам відмовляти, бо вони зневірилися в журналістах і бояться чергового сюжету про НАНУ на телебаченні. Однак зусилля варті результату.
Have fun! Наука — це цікаво, це круто, це важливо. Наука рухає світ вперед. На нашу думку, це — найблагородніша справа. Наука дає нові знання, а знання — це поняття вічне. Якщо ви так не думаєте, не популяризуйте науку, будь ласка, не треба. Треба любити те, що ти робиш.