Наталія Соколовська
Використання цифрових технологій стало чільною темою передвиборчої кампанії у Німеччині. Питання про те, як і де застосовуватиметься потенціал IT, фігурує ледве не в кожній сфері: охороні здоров’я, державному врядуванні, промисловості. Така дискусія триває вже доволі давно. Що цікаво, на передовиці вийшла тема, яка раніше згадувалася лише на полях — ІКТ у науці. Своєрідний «план дій» (Digitale Agenda) був ухвалений на період від 2014 до 2017 року. У ньому були зазначені 7 пріоритетних напрямків, у яких держава планувала розвивати потенціал інформатизації. На перших місцях тоді фігурували питання розбудови інформаційної інфраструктури. Зокрема, йшлося про забезпечення доступу до швидкого інтернету
До 2020 року ЄС матиме безкоштовний інтернет для всіх та вивчення і використання потенціалу «роботи 4.0».
У вересні 2017 року в Німеччині відбудуться вибори до Бундестаґу. Порядок денний буде ухвалений заново. Нині ж однією з ключових тем є питання освіти майбутнього. Наскільки важливе це питання, можна побачити, проаналізувавши передвиборчі програми основних німецьких партій, які згідно з попередніми опитуваннями мають шанс пройти у парламент: ХДС/ХСС, СДПГ, Ліва партія, партія Зелених та АдН.
Йдеться не лише класичну освіту у школі, профучилищі чи університеті, але й про розвиток культури навчання впродовж всього життя. Чільне місце займає й питання про взаємозв’язок між інформатизацією та наукою. Частина партій у цьому контексті розмірковує про те, у які сфери слід інвестувати у майбутньому. Інші активно замислюються над тим, які можливості відкривають ІКТ та стимулювання наукового прогресу.
Онлайн-освіта та навчання
Одним з ключових слів партійних програм у контексті освіти можна назвати термін «відкритість». Німецькі соціал-демократи, яким пророкують друге місце на виборах, пропонують створити цифровий «відкритий університет». До його курсів якого зможе долучитися будь-хто незалежно від попередньої освіти. Крім того, планують покращити зв’язок між вищими навчальними закладами. Звісно, усі ці ідеї підкріплюються бажанням покращити рівень технічного оснащення в університетах. Правляча партія ХДС/ХСС, якій на прийдешніх виборах пророкують перше місце, також підтримує ідею провадження цифрових «інноваційних» університетів.
Більше того — соціал-демократи виступають за створення цифрової бази даних для публікації й обміну навчальними матеріалами. Вільні демократи FDP говорять про livestream-лекції, відеолекції. Вони навіть хочуть перевірити, чи можна офіційно визнавати сертифікати, отримані за результатами навчання на онлайн-курсах Massive Online Courses (MOOCs).
Політика відкритого доступу
Одна з найбільших проблем у наукових колах — доступ до результатів досліджень, наукових даних. Нині складнощі полягають у тому, що офіційні наукові журнали платні. Тож далеко не всі науковці мають бажання віддавати свої дані в чужі руки та дозволяти продовження досліджень. Партії здебільшого лівого спрямування прагнуть запровадити політику вільного доступу — Open Access. Згідно із нею дані з досліджень, проведених за державний кошт, мають бути доступні кожному. Таку ідею підтримують й СДПН та вільні демократи. Інші політсили Німеччини не висловлюють позицію щодо цього питання.
Напрямки й фінансування
У програмі правлячої партії Німеччини ХДС/ХСС йдеться не стільки про культуру, комунікації й формат науки, скільки про перспективні напрямки. Серед них — дослідження у сфері штучного інтелекту, біотехнології, автоматизації виробничих процесів тощо. Ймовірно, що ці напрямки отримуватимуть у майбутньому підтримку з боку держави. Крім того, 2 партії виступають за впровадження спеціальних механізмів фінансування. СДПН пропонує створити систему «наукових бонусів». Їх виплачуватимуть компаніям, що долучають до своєї роботи науковців. Вільні демократи пропонують підтримувати розробки інновацій на підприємствах за допомогою податкових коштів.
З огляду на низку терактів, які прокотилися за минулі роки європейськими столицями, партії не оминули увагою й питання безпеки. Зокрема правляча партія ХДС/ХСС, наприклад, закликає збільшити фінансування досліджень у цій сфері захисту й обміну даних, підтримати кібербезпеку.
Паралелі із реформуванням освіти й науки в Україні
На відміну від німецьких, українські політки поки що не квапляться задекларувати свою позицію з питань підтримки науки та освіти, сучасних технологій та IT. Хоча в Україні вибори пройдуть менш ніж за 2 роки — а тим часом проблеми системи освіти й науки в Україні вже стали хронічними. Фінансування науки утримується на символічному рівні й складає, за даними Інституту досліджень майбутнього, менше 1% державного бюджету. Хвиля реформ, яка піднялася після Євромайдану та Революції Гідності
Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС, майже не зачепила наукову сферу. Лише у травні 2017 року було обрано перший склад Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки й технологій. Його створення передбачає закон «Про наукову і науково-технічну діяльність», ухвалений в кінці 2015 року. Рада стане консультативним органом при уряді та відіграватиме важливу роль при реформуванні наукової сфери. Серед пріоритетів роботи — розробка національної дорожньої карти Європейського простору дослідження, що дозволить набагато ефективніше використовувати можливості програми «Горизонт 2020»
Horizon 2020 — хто і навіщо дає країнам ЄС гроші на наукові інновації, у якій Україна є асоційованим членом. Залишається сподіватися на те, що це — перший крок на шляху змін у ставленні української держави до науково-технічного прогресу.