Новини

До кінця цього року розробники Pokemon Go випустять мобільну AR-гру за світом Гаррі Поттера. На гравців чекають заклинання, зіллєваріння, битви з дементорами та смертежерами.

Гра у світі Гаррі Поттера від студії Niantic <a href="https://variety.com/2019/gaming/news/harry-potter-wizards-unite-first-look-1203159849/" target="_blank" rel="noopener">вийде</a> вже цього року. Вона буде називатися Harry Potter: Wizards Unite.

[color_title title="Що буде у грі"]

За сюжетом, у чарівному світі сталася катастрофа, через яку у світ звичайних людей (маглів) почали потрапляти чарівні предмети та істоти. Гравці повинні взяти на себе роль членів спеціального загону Міністерства магії та зберегти магічні секрети.

<img class="aligncenter wp-image-54548" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/03/augmented-reality_harrypotter-go.jpg" alt="" width="539" height="303" />

&nbsp;

[related_post id="54350"]

Насправді все буде виглядати майже як в Pokemon Go: на карті будуть з'являтися «магічні сліди». Вони приведуть гравця до зачарованих місць, артефактів і чарівних створінь.

Взаємодіяти з ними можна за допомогою заклинань. Щоб ними скористатися, потрібно за допомогою жестів зобразити спеціальні символи на екрані. Будуть у Wizards Unite і вороги, на зразок дементорів і смертежерів.

Творці також обіцяють доступ до локацій із книг, зустрічі з відомими персонажами, варити чарівні зілля, групові завдання та багато іншого.

<img class="aligncenter wp-image-54549" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/03/harry-potter-wizards-unite-gameplay-reveal.jpg.optimal.jpg" alt="" width="751" height="417" />

[color_title title="Повторити досягнення"]

Історію шаленого успіху Pokemon Go знають всі. За місяць 30 мільйонів гравців принесли Niantic $35 млн, а пригоди користувачів на вулицях захлеснули стрічки соціальних мереж.

[related_post id="54266"]

Левову частку успіху застосунок завдячує можливості побачити улюблених персонажів наживо. Для цього потрібен лише смартфон. Це був перший надуспішний приклад застосунку доповненої реальності на телефонах. Згодом відвідуваність гри скоротилася, але не через конкурентів. Просто контент себе вичерпав.

Скоро ми дізнаємося, чи зможе «Гаррі Поттер» досягти подібного успіху. І головне – залишитися на вершині.

<img class="aligncenter wp-image-54550" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/03/maxresdefault.jpg" alt="" width="752" height="423" />
<h3>Коли вийде гра</h3>
Niantic не повідомив точної дати виходу гри. Відомо тільки те, що вона з'явиться до кінця цього року. Wizards Unite буде доступна на iOS і Android.

<p>Гра у світі Гаррі Поттера від студії Niantic <a href="https://variety.com/2019/gaming/news/harry-potter-wizards-unite-first-look-1203159849/" target="_blank" rel="noopener">вийде</a> вже цього року. Вона буде називатися Harry Potter: Wizards Unite.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Що буде у грі		</span>	</h3><p>За сюжетом, у чарівному світі сталася катастрофа, через яку у світ звичайних людей (маглів) почали потрапляти чарівні предмети та істоти. Гравці повинні взяти на себе роль членів спеціального загону Міністерства магії та зберегти магічні секрети.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-54548" src="/wp-content/uploads/2019/03/augmented-reality_harrypotter-go.jpg" alt="" width="539" height="303" srcset="/wp-content/uploads/2019/03/augmented-reality_harrypotter-go.jpg 640w, /wp-content/uploads/2019/03/augmented-reality_harrypotter-go-300x169.jpg 300w" sizes="(max-width: 539px) 100vw, 539px" /></p><p>&nbsp;</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2019/03/07/istoriya-vsesvitu-prosto-u-vashij-kimnati-vid-google-ta-nezemnoyi-tildy-svinton/" class="link">Історія Всесвіту просто у вашій кімнаті від Google та неземної Тільди Свінтон</a>	</div><p>Насправді все буде виглядати майже як в Pokemon Go: на карті будуть з&#8217;являтися «магічні сліди». Вони приведуть гравця до зачарованих місць, артефактів і чарівних створінь.</p><p>Взаємодіяти з ними можна за допомогою заклинань. Щоб ними скористатися, потрібно за допомогою жестів зобразити спеціальні символи на екрані. Будуть у Wizards Unite і вороги, на зразок дементорів і смертежерів.</p><p>Творці також обіцяють доступ до локацій із книг, зустрічі з відомими персонажами, варити чарівні зілля, групові завдання та багато іншого.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-54549" src="/wp-content/uploads/2019/03/harry-potter-wizards-unite-gameplay-reveal.jpg.optimal.jpg" alt="" width="751" height="417" srcset="/wp-content/uploads/2019/03/harry-potter-wizards-unite-gameplay-reveal.jpg.optimal.jpg 1080w, /wp-content/uploads/2019/03/harry-potter-wizards-unite-gameplay-reveal.jpg.optimal-300x167.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/03/harry-potter-wizards-unite-gameplay-reveal.jpg.optimal-768x427.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/03/harry-potter-wizards-unite-gameplay-reveal.jpg.optimal-1024x569.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2019/03/harry-potter-wizards-unite-gameplay-reveal.jpg.optimal-650x361.jpg 650w" sizes="(max-width: 751px) 100vw, 751px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Повторити досягнення		</span>	</h3><p>Історію шаленого успіху Pokemon Go знають всі. За місяць 30 мільйонів гравців принесли Niantic $35 млн, а пригоди користувачів на вулицях захлеснули стрічки соціальних мереж.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2019/03/07/booking-com-vypustyv-dodatok-analog-pokemon-go-ale-dlya-mandrivnykiv/" class="link">Booking.com випустив додаток-аналог Pokemon GO, але для мандрівників</a>	</div><p>Левову частку успіху застосунок завдячує можливості побачити улюблених персонажів наживо. Для цього потрібен лише смартфон. Це був перший надуспішний приклад застосунку доповненої реальності на телефонах. Згодом відвідуваність гри скоротилася, але не через конкурентів. Просто контент себе вичерпав.</p><p>Скоро ми дізнаємося, чи зможе «Гаррі Поттер» досягти подібного успіху. І головне – залишитися на вершині.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-54550" src="/wp-content/uploads/2019/03/maxresdefault.jpg" alt="" width="752" height="423" srcset="/wp-content/uploads/2019/03/maxresdefault.jpg 1280w, /wp-content/uploads/2019/03/maxresdefault-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2019/03/maxresdefault-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2019/03/maxresdefault-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2019/03/maxresdefault-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 752px) 100vw, 752px" /></p><h3>Коли вийде гра</h3><p>Niantic не повідомив точної дати виходу гри. Відомо тільки те, що вона з&#8217;явиться до кінця цього року. Wizards Unite буде доступна на iOS і Android.</p>

Нова гра у доповненій реальності: замість покемонів буде Гаррі Поттер

<p>Oculus Quest — комплект з шолома з сенсорним контролером, який може працювати без підключення до смартфону або комп’ютера. На часі дізнатися більше про нові окуляри.


</p>
<h4><strong>Скільки коштуватимуть ці окуляри</strong></h4>
Пристрій оснащений чотирма камерами і сенсорами, які дають користувачеві шість ступенів свободи — вони фіксують нахили і повороти голови і змінюють розташування об’єктів віртуальної реальності на поверхні.У шолом вбудований каталог з 50 додатками. Пристрій надійде в продаж весною 2019 року і буде коштувати $399. Відзначимо, що минулого року компанія Facebook представила гарнітуру віртуальної реальності Oculus Go за $199 і знизила ціну на попередню модель Oculus Rift.

Нагадаємо, що у NASA <a href="https://nachasi.com/2017/11/28/u-nasa-hochut-vykorystovuvaty-vr-okulyary-dlya-naukovyh-doslidzhen/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">хочуть використовувати<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/robonaut-2-1771783_1280-300x200.jpg" />У NASA хочуть використовувати VR-окуляри для наукових досліджень</span></a> VR-окуляри для наукових досліджень. У Центрі космічних польотів ім. Годдарда в Грінбелті (штат Меріленд) йде створення віртуальних моделей різного середовища і локацій. Вчені NASA зможуть попередньо виміряти відстані, детальніше дізнатися про рельєф місцевості на своєму маршруті і так далі.

<p>Oculus Quest — комплект з шолома з сенсорним контролером, який може працювати без підключення до смартфону або комп’ютера. На часі дізнатися більше про нові окуляри.</p><p></p><h4><strong>Скільки коштуватимуть ці окуляри</strong></h4><p>Пристрій оснащений чотирма камерами і сенсорами, які дають користувачеві шість ступенів свободи — вони фіксують нахили і повороти голови і змінюють розташування об’єктів віртуальної реальності на поверхні.У шолом вбудований каталог з 50 додатками. Пристрій надійде в продаж весною 2019 року і буде коштувати $399. Відзначимо, що минулого року компанія Facebook представила гарнітуру віртуальної реальності Oculus Go за $199 і знизила ціну на попередню модель Oculus Rift.</p><p>Нагадаємо, що у NASA <a href="/2017/11/28/u-nasa-hochut-vykorystovuvaty-vr-okulyary-dlya-naukovyh-doslidzhen/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">хочуть використовувати<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/robonaut-2-1771783_1280-300x200.jpg" />У NASA хочуть використовувати VR-окуляри для наукових досліджень</span></a> VR-окуляри для наукових досліджень. У Центрі космічних польотів ім. Годдарда в Грінбелті (штат Меріленд) йде створення віртуальних моделей різного середовища і локацій. Вчені NASA зможуть попередньо виміряти відстані, детальніше дізнатися про рельєф місцевості на своєму маршруті і так далі.</p>

Стартап Oculus, який належить Facebook, представив автономний шолом доповненої реальності Quest. Про це йдеться в повідомленні компанії

Oculus Quest — комплект з шолома з сенсорним контролером, який може працювати без підключення до смартфону або комп’ютера. На часі дізнатися більше про нові окуляри.


<h4><strong>Скільки коштуватимуть ці окуляри</strong></h4>
Пристрій оснащений чотирма камерами і сенсорами, які дають користувачеві шість ступенів свободи — вони фіксують нахили і повороти голови і змінюють розташування об’єктів віртуальної реальності на поверхні.У шолом вбудований каталог з 50 додатками. Пристрій надійде в продаж весною 2019 року і буде коштувати $399. Відзначимо, що минулого року компанія Facebook представила гарнітуру віртуальної реальності Oculus Go за $199 і знизила ціну на попередню модель Oculus Rift.

Нагадаємо, що у NASA <a href="https://nachasi.com/2017/11/28/u-nasa-hochut-vykorystovuvaty-vr-okulyary-dlya-naukovyh-doslidzhen/" target="_blank" rel="noopener">хочуть використовувати</a> VR-окуляри для наукових досліджень. У Центрі космічних польотів ім. Годдарда в Грінбелті (штат Меріленд) йде створення віртуальних моделей різного середовища і локацій. Вчені NASA зможуть попередньо виміряти відстані, детальніше дізнатися про рельєф місцевості на своєму маршруті і так далі.

<p>Oculus Quest — комплект з шолома з сенсорним контролером, який може працювати без підключення до смартфону або комп’ютера. На часі дізнатися більше про нові окуляри.</p><p></p><h4><strong>Скільки коштуватимуть ці окуляри</strong></h4><p>Пристрій оснащений чотирма камерами і сенсорами, які дають користувачеві шість ступенів свободи — вони фіксують нахили і повороти голови і змінюють розташування об’єктів віртуальної реальності на поверхні.У шолом вбудований каталог з 50 додатками. Пристрій надійде в продаж весною 2019 року і буде коштувати $399. Відзначимо, що минулого року компанія Facebook представила гарнітуру віртуальної реальності Oculus Go за $199 і знизила ціну на попередню модель Oculus Rift.</p><p>Нагадаємо, що у NASA <a href="/2017/11/28/u-nasa-hochut-vykorystovuvaty-vr-okulyary-dlya-naukovyh-doslidzhen/" target="_blank" rel="noopener">хочуть використовувати</a> VR-окуляри для наукових досліджень. У Центрі космічних польотів ім. Годдарда в Грінбелті (штат Меріленд) йде створення віртуальних моделей різного середовища і локацій. Вчені NASA зможуть попередньо виміряти відстані, детальніше дізнатися про рельєф місцевості на своєму маршруті і так далі.</p>

У Facebook представили нові VR-окуляри

<p>В компанії оголосили про запуск пілотних програм Oculus Education у Японії, Тайвані та американському Сіетлі. Ці програми покликані надати VR-гарнітури у школи, бібліотеки та музеї, щоби краще зрозуміти, як вчителі, студенти та різні установи можуть використовувати VR для навчання та співпраці.

</p>
<h4><strong>Що варто знати про використання Oculus у просвітницьких цілях</strong></h4>

Oculus повідомила, що надала безкоштовнт гарнітури Rift та Oculus Go для Тайваньської Інтернет-Асоціації електронної комерції (TiEA), яка розподілить їх для низки бібліотек та музеїв у різних регіонах Тайваню. Серед локацій — Американський інноваційний центр, Головний публічний музей сучасного мистецтва Гаосюна в Тайбеї, Національна центральна бібліотека, Національний музей образотворчого мистецтва в Тайвані, Національний музей природничих наук, Національний музей Тайваню, Нова Тайбейська міська бібліотека, Лабораторія соціальних інновацій, Публічна бібліотека Тайбей (Головна бібліотека) та Штаб-квартира Національного парку Тарока.

З початком 2018-2019 навчального року у США також відкривається співпраця з державними школами міста Сіетла, щоби розробити та пройти курс навчання зі створення VR, в тому числі налагодити співпрацю довкола VR-проектів між студентами та викладачами середньої школи.

У Японії компанія запустила пілотну програму спільно з вихователями, зацікавленими у використанні VR для дистанційного навчання та освітніх програм для учнів середніх шкіл. Раніше шоломи віртуальної реальності також були надані для Каліфорнійської державної бібліотеки та MIT і Гарварду. Раніше ми <a href="https://nachasi.com/2018/05/02/facebook-anonsy-f8-2018/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">інформували<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/05/DcKw9KvUQAALzSL-300x200.jpg" />«Жити по-новому» — всі анонси та зміни Facebook на 2018 рік</span></a> про плани Facebook розвивати Oculus та проекти у сфері віртуальної реальності.

<p>В компанії оголосили про запуск пілотних програм Oculus Education у Японії, Тайвані та американському Сіетлі. Ці програми покликані надати VR-гарнітури у школи, бібліотеки та музеї, щоби краще зрозуміти, як вчителі, студенти та різні установи можуть використовувати VR для навчання та співпраці.</p><h4><strong>Що варто знати про використання Oculus у просвітницьких цілях</strong></h4><p>Oculus повідомила, що надала безкоштовнт гарнітури Rift та Oculus Go для Тайваньської Інтернет-Асоціації електронної комерції (TiEA), яка розподілить їх для низки бібліотек та музеїв у різних регіонах Тайваню. Серед локацій — Американський інноваційний центр, Головний публічний музей сучасного мистецтва Гаосюна в Тайбеї, Національна центральна бібліотека, Національний музей образотворчого мистецтва в Тайвані, Національний музей природничих наук, Національний музей Тайваню, Нова Тайбейська міська бібліотека, Лабораторія соціальних інновацій, Публічна бібліотека Тайбей (Головна бібліотека) та Штаб-квартира Національного парку Тарока.</p><p>З початком 2018-2019 навчального року у США також відкривається співпраця з державними школами міста Сіетла, щоби розробити та пройти курс навчання зі створення VR, в тому числі налагодити співпрацю довкола VR-проектів між студентами та викладачами середньої школи.</p><p>У Японії компанія запустила пілотну програму спільно з вихователями, зацікавленими у використанні VR для дистанційного навчання та освітніх програм для учнів середніх шкіл. Раніше шоломи віртуальної реальності також були надані для Каліфорнійської державної бібліотеки та MIT і Гарварду. Раніше ми <a href="/2018/05/02/facebook-anonsy-f8-2018/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">інформували<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/05/DcKw9KvUQAALzSL-300x200.jpg" />«Жити по-новому» — всі анонси та зміни Facebook на 2018 рік</span></a> про плани Facebook розвивати Oculus та проекти у сфері віртуальної реальності.</p>

Освітні заклади у США, Тайвані та Японії використають шоломи віртуальної реальності Oculus для проектів у коледжах, освітніх центрах та університетах. Про це повідомила компанія-виробник у своєму блозі

В компанії оголосили про запуск пілотних програм Oculus Education у Японії, Тайвані та американському Сіетлі. Ці програми покликані надати VR-гарнітури у школи, бібліотеки та музеї, щоби краще зрозуміти, як вчителі, студенти та різні установи можуть використовувати VR для навчання та співпраці.

<h4><strong>Що варто знати про використання Oculus у просвітницьких цілях</strong></h4>

Oculus повідомила, що надала безкоштовнт гарнітури Rift та Oculus Go для Тайваньської Інтернет-Асоціації електронної комерції (TiEA), яка розподілить їх для низки бібліотек та музеїв у різних регіонах Тайваню. Серед локацій — Американський інноваційний центр, Головний публічний музей сучасного мистецтва Гаосюна в Тайбеї, Національна центральна бібліотека, Національний музей образотворчого мистецтва в Тайвані, Національний музей природничих наук, Національний музей Тайваню, Нова Тайбейська міська бібліотека, Лабораторія соціальних інновацій, Публічна бібліотека Тайбей (Головна бібліотека) та Штаб-квартира Національного парку Тарока.

З початком 2018-2019 навчального року у США також відкривається співпраця з державними школами міста Сіетла, щоби розробити та пройти курс навчання зі створення VR, в тому числі налагодити співпрацю довкола VR-проектів між студентами та викладачами середньої школи.

У Японії компанія запустила пілотну програму спільно з вихователями, зацікавленими у використанні VR для дистанційного навчання та освітніх програм для учнів середніх шкіл. Раніше шоломи віртуальної реальності також були надані для Каліфорнійської державної бібліотеки та MIT і Гарварду. Раніше ми <a href="https://nachasi.com/2018/05/02/facebook-anonsy-f8-2018/" rel="noopener" target="_blank">інформували</a> про плани Facebook розвивати Oculus та проекти у сфері віртуальної реальності.

<p>В компанії оголосили про запуск пілотних програм Oculus Education у Японії, Тайвані та американському Сіетлі. Ці програми покликані надати VR-гарнітури у школи, бібліотеки та музеї, щоби краще зрозуміти, як вчителі, студенти та різні установи можуть використовувати VR для навчання та співпраці.</p><h4><strong>Що варто знати про використання Oculus у просвітницьких цілях</strong></h4><p>Oculus повідомила, що надала безкоштовнт гарнітури Rift та Oculus Go для Тайваньської Інтернет-Асоціації електронної комерції (TiEA), яка розподілить їх для низки бібліотек та музеїв у різних регіонах Тайваню. Серед локацій — Американський інноваційний центр, Головний публічний музей сучасного мистецтва Гаосюна в Тайбеї, Національна центральна бібліотека, Національний музей образотворчого мистецтва в Тайвані, Національний музей природничих наук, Національний музей Тайваню, Нова Тайбейська міська бібліотека, Лабораторія соціальних інновацій, Публічна бібліотека Тайбей (Головна бібліотека) та Штаб-квартира Національного парку Тарока.</p><p>З початком 2018-2019 навчального року у США також відкривається співпраця з державними школами міста Сіетла, щоби розробити та пройти курс навчання зі створення VR, в тому числі налагодити співпрацю довкола VR-проектів між студентами та викладачами середньої школи.</p><p>У Японії компанія запустила пілотну програму спільно з вихователями, зацікавленими у використанні VR для дистанційного навчання та освітніх програм для учнів середніх шкіл. Раніше шоломи віртуальної реальності також були надані для Каліфорнійської державної бібліотеки та MIT і Гарварду. Раніше ми <a href="/2018/05/02/facebook-anonsy-f8-2018/" rel="noopener" target="_blank">інформували</a> про плани Facebook розвивати Oculus та проекти у сфері віртуальної реальності.</p>

Низка країн світу використають шоломи Oculus для освітніх проектів

У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Історії

Все ще плутаєтеся між віртуальною, змішаною та доповненою реальністю і не можете сказати, що означає VR, AR та нову абревіатуру MR? На часі вивчити головні технологічні відмінності цих видів реальності

<h4><strong>Що таке віртуальна реальність (VR)?</strong></h4>
Віртуальна реальність (VR), яку можна назвати поглибленою мультимедійною або комп'ютерною реальністю, повторює середовище, яке імітує фізичну присутність в місцях реального світу або уявного світу. При цьому така цифрова реальність дає змогу користувачеві взаємодіяти з цим цифровим світом так, як ви би взаємодіяли з реальним світом. Наприклад, ви бачите, як «берете» об'єкти в ігровому середовищі чи бачите їх у повністю штучному середовищі — завдяки цьому мозок сприймає цю картину як реальну.

Віртуальна реальність об'єднує сукупність вражень, які можуть бути створені з використанням суто реального контенту, чисто синтетичного змісту або гібриду обох — намальованого та зафіксованого реального видів контенту.

Віртуальна реальність дає чималий поштовх для промислового серійного випуску аксесуарів та ігрового обладнання. Головні монітори (HMD) чи окуляри VR на сьогодні мають низку модифікацій та цінових варіантів — від простого картонного саморобного аксесуару Google Cardboard до шолому HTC Vive. Не так давно з'явилися нові розробки у сфері віртуальної реальності для перегляду відповідного контенту — Nokia OZO, GoPro Odissey, Google Jump, Ricoh Theta та низка інших розробок.
<h4><strong>Що таке 360°-відео?</strong></h4>
Зазвичай такі відео відображають реальність із можливістю одночасного довільного перегляду у всіх напрямках. Під час відтворення глядач керує напрямом перегляду. В основу покладено те, що відбувається довкола користувача у реальності. По суті це — версія VR, створена лише на основі реального контенту, а не намальованого чи штучно симульованого. Дискусія довкола того, чи варто зараховувати панорамний відеоконтент до VR, полягає у тому, що у цьому відео використано лише обмежену кількість реального контенту, а не необмежений вміст від штучних до реальних сцен.
<h4><strong>Що таке комп'ютерно-генерована віртуальна реальність? (CG VR)</strong></h4>
Як випливає з назви, цей тип реальності стосується вмісту VR, створеного комп'ютером (тобто не на основі реального контенту). Вікіпедія чи інші джерела не мають прямого визначення для CG VR. За суттю це — занурений досвід, створений цілком на основі комп'ютерного контенту. CG VR може бути попередньо відтвореним, отже, не є реактивним — таким чином він дуже схожий на 360°-відео або здійснюється в режимі реального часу за допомогою ігрового двигунця.

Існує також третій тип VR. Він є гібридом між 360°-відео та CG, де почуття занурення створюється за допомогою суміші обох типів вмісту: реального та цифрового. Сьогодні, як і в кіноіндустрії, в ігровій та розважальній фері немає справжнього імені для цього «третього шляху». Ці аудиторії використовуються для концепції створення візуальних засобів, використовуючи поєднання як реального, так і CG-контенту.

[related_post id="8496"]
<h4><strong>Як працює доповнена реальність (AR)?</strong></h4>
Окрім віртуальної, є також доповнена реальність. Це — живий прямий або непрямий вигляд фізичного, реального середовища, елементи якого розширюються (або доповнюються) за допомогою комп'ютерних сенсорних елементів, таких як звук, відео, графіка або дані GPS. По суті, на реальний свід накладають елементи цифрової картинки. При цьому реальний контент та вміст CG не реагувати одне на одного, як це відбувається у VR.

Наприклад, на основі цієї технології компанія IKEA розробила спеціальний стіл як частину своєї концептуальної кухні. Він пропонує рецепти на основі інгредієнтів на столі, що є чудовим прикладом доповненої реальності. Google Glass стала першою спробою від Google додати споживачам додаткову реальність у форматі окулярів.
<h4><strong>Зараз також почали говорити про змішану реальність (MR) — що це таке?</strong></h4>
Змішана реальність (MR), яка іноді називається гібридною реальністю, — це злиття реальних і віртуальних світів для створення нових середовищ та візуалізацій. Простіше кажучи, це робота програми (чи мобільного додатку), коли фізичні та цифрові об'єкти співіснують і взаємодіють у режимі реального часу паралельно.

За своєю суттю вона є накладенням синтетичного вмісту в реальному світі, який взаємодіє з реальною картиною світу, надаючи додаткові можливості у низці сфер діяльності. Наприклад, про змішану реальність говоримо, коли йдеться про візуальні ультразвукові зображення, які накладають на пацієнта перед початком операції. Ключовою характеристикою MR є те, що синтетичний вміст та вміст навколишнього світу можуть реагувати одне на одного — і це відбувається в режимі реального часу.

[related_post id="12285"]

Серед розробок апаратного забезпечення, пов'язаних із змішаною реальністю, — шолом Microsoft HoloLens. Втім, сама корпорація уникає поняття «змішаної реальності», натомість застосовуючи термін «голографічні цифрові об'єкти». Корпорація нещодавно представила емулятор HoloLens для розробників, щоби автори програм могли створювати програми для нових технологій. З усіх реальностей саме змішана видається найбільш перспективною для практичного застосування поза межами ігор чи цифрових розваг у інших сферах життя.
<h4><strong>В чому відмінність між AR та MR?</strong></h4>
Профільні технологічні видання та дослідники дискутують про те, чим відрізняються AR (доповнена реальність) та MR (змішана реальність). Здебільшого, у сфері масових технологій термін «змішана реальність» найчастіше програє «доповненій». Поки що найширше використовується саме AR. MR передбачає взаємодію об'єктів на основі взаємних зв'язків (навіть якщо частина цих об'єктів є цифровими, а частина — фізичними) і є технологічно складнішою для реалізації на поточному етапі розвитку технологій. Перші кроки в цьому напрямку почали робити Google та Apple, проте поки що говорити про MR за межами концептів зарано.

<h4><strong>Що таке віртуальна реальність (VR)?</strong></h4><p>Віртуальна реальність (VR), яку можна назвати поглибленою мультимедійною або комп&#8217;ютерною реальністю, повторює середовище, яке імітує фізичну присутність в місцях реального світу або уявного світу. При цьому така цифрова реальність дає змогу користувачеві взаємодіяти з цим цифровим світом так, як ви би взаємодіяли з реальним світом. Наприклад, ви бачите, як «берете» об&#8217;єкти в ігровому середовищі чи бачите їх у повністю штучному середовищі — завдяки цьому мозок сприймає цю картину як реальну.</p><p>Віртуальна реальність об&#8217;єднує сукупність вражень, які можуть бути створені з використанням суто реального контенту, чисто синтетичного змісту або гібриду обох — намальованого та зафіксованого реального видів контенту.</p><p>Віртуальна реальність дає чималий поштовх для промислового серійного випуску аксесуарів та ігрового обладнання. Головні монітори (HMD) чи окуляри VR на сьогодні мають низку модифікацій та цінових варіантів — від простого картонного саморобного аксесуару Google Cardboard до шолому HTC Vive. Не так давно з&#8217;явилися нові розробки у сфері віртуальної реальності для перегляду відповідного контенту — Nokia OZO, GoPro Odissey, Google Jump, Ricoh Theta та низка інших розробок.</p><h4><strong>Що таке 360°-відео?</strong></h4><p>Зазвичай такі відео відображають реальність із можливістю одночасного довільного перегляду у всіх напрямках. Під час відтворення глядач керує напрямом перегляду. В основу покладено те, що відбувається довкола користувача у реальності. По суті це — версія VR, створена лише на основі реального контенту, а не намальованого чи штучно симульованого. Дискусія довкола того, чи варто зараховувати панорамний відеоконтент до VR, полягає у тому, що у цьому відео використано лише обмежену кількість реального контенту, а не необмежений вміст від штучних до реальних сцен.</p><h4><strong>Що таке комп&#8217;ютерно-генерована віртуальна реальність? (CG VR)</strong></h4><p>Як випливає з назви, цей тип реальності стосується вмісту VR, створеного комп&#8217;ютером (тобто не на основі реального контенту). Вікіпедія чи інші джерела не мають прямого визначення для CG VR. За суттю це — занурений досвід, створений цілком на основі комп&#8217;ютерного контенту. CG VR може бути попередньо відтвореним, отже, не є реактивним — таким чином він дуже схожий на 360°-відео або здійснюється в режимі реального часу за допомогою ігрового двигунця.</p><p>Існує також третій тип VR. Він є гібридом між 360°-відео та CG, де почуття занурення створюється за допомогою суміші обох типів вмісту: реального та цифрового. Сьогодні, як і в кіноіндустрії, в ігровій та розважальній фері немає справжнього імені для цього «третього шляху». Ці аудиторії використовуються для концепції створення візуальних засобів, використовуючи поєднання як реального, так і CG-контенту.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/07/13/vr-ar/" class="link">Віртуальна та доповнена реальність — чого чекати до 2025 року</a>	</div><h4><strong>Як працює доповнена реальність (AR)?</strong></h4><p>Окрім віртуальної, є також доповнена реальність. Це — живий прямий або непрямий вигляд фізичного, реального середовища, елементи якого розширюються (або доповнюються) за допомогою комп&#8217;ютерних сенсорних елементів, таких як звук, відео, графіка або дані GPS. По суті, на реальний свід накладають елементи цифрової картинки. При цьому реальний контент та вміст CG не реагувати одне на одного, як це відбувається у VR.</p><p>Наприклад, на основі цієї технології компанія IKEA розробила спеціальний стіл як частину своєї концептуальної кухні. Він пропонує рецепти на основі інгредієнтів на столі, що є чудовим прикладом доповненої реальності. Google Glass стала першою спробою від Google додати споживачам додаткову реальність у форматі окулярів.</p><h4><strong>Зараз також почали говорити про змішану реальність (MR) — що це таке?</strong></h4><p>Змішана реальність (MR), яка іноді називається гібридною реальністю, — це злиття реальних і віртуальних світів для створення нових середовищ та візуалізацій. Простіше кажучи, це робота програми (чи мобільного додатку), коли фізичні та цифрові об&#8217;єкти співіснують і взаємодіють у режимі реального часу паралельно.</p><p>За своєю суттю вона є накладенням синтетичного вмісту в реальному світі, який взаємодіє з реальною картиною світу, надаючи додаткові можливості у низці сфер діяльності. Наприклад, про змішану реальність говоримо, коли йдеться про візуальні ультразвукові зображення, які накладають на пацієнта перед початком операції. Ключовою характеристикою MR є те, що синтетичний вміст та вміст навколишнього світу можуть реагувати одне на одного — і це відбувається в режимі реального часу.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/10/10/ar-army/" class="link">Як розробники запроваджують доповнену реальність в армії</a>	</div><p>Серед розробок апаратного забезпечення, пов&#8217;язаних із змішаною реальністю, — шолом Microsoft HoloLens. Втім, сама корпорація уникає поняття «змішаної реальності», натомість застосовуючи термін «голографічні цифрові об&#8217;єкти». Корпорація нещодавно представила емулятор HoloLens для розробників, щоби автори програм могли створювати програми для нових технологій. З усіх реальностей саме змішана видається найбільш перспективною для практичного застосування поза межами ігор чи цифрових розваг у інших сферах життя.</p><h4><strong>В чому відмінність між AR та MR?</strong></h4><p>Профільні технологічні видання та дослідники дискутують про те, чим відрізняються AR (доповнена реальність) та MR (змішана реальність). Здебільшого, у сфері масових технологій термін «змішана реальність» найчастіше програє «доповненій». Поки що найширше використовується саме AR. MR передбачає взаємодію об&#8217;єктів на основі взаємних зв&#8217;язків (навіть якщо частина цих об&#8217;єктів є цифровими, а частина — фізичними) і є технологічно складнішою для реалізації на поточному етапі розвитку технологій. Перші кроки в цьому напрямку почали робити Google та Apple, проте поки що говорити про MR за межами концептів зарано.</p>

Що таке VR, AR та MR і яка різниця між ними

<p>Олексій Фурман - фотожурналіст-фрілансер, один із засновників New Cave Media та випускник Школи журналістики Міссурі. Він висвітлював події Євромайдану, анексію Криму з боку військ РФ та війну на сході України як фоторепортер для різних українських та іноземних видань. До нього долучився його колега, співзасновник New Cave Media Сергій Полежака. Як інформує «Голос Америки», він раніше працював фотожурналістом і відеографом для агентства Reuters, журналу Der Spiegel та інших ЗМІ. Третій партнер, також співзасновник New Cave Media, Кирило Жилінський. Він є графічним дизайнером із понад 10 роками досвіду. Разом вони створили проект, котрий є документальною ретроспективою із зануренням глядача в події завдяки віртуальній реальності.

</p>
<h4><strong>Що собою являє VR-проект</strong></h4>

«Можна сказати, це — перша спроба відтворити революційні події київського Євромайдану у форматі VR з використанням фотограмметрії і комп'ютерної графіки CGI», — так охарактеризував проект Олексій Фурман у розмові із журналістами «Голосу Америки». За його словами, команда вирішила покроково реконструювати розвиток подій найтрагічнішого дня Революції Гідності — 20 лютого 2014 року. Завдяки технологіям глядачі можуть покроково пройти маршрутом демонстрантів. 

Глядачеві видають спеціальний шолом з окулярами і два «контролера» для обох рук. Керуючи ними, він віртуально рухається по Інститутській вулиці, тим же маршрутом, яким ішли учасники тих подій до поліцейської барикади. Під час руху можна зупинятися, оглядати все навколо і активізувати відеосвідоцтва очевидців і коментаторів. До проекту також долучені різні епізоди архівних документальних зйомок, а також окремі тривимірні артефакти тих подій. 

Загиблих під час протистояння 20 лютого 2014 року назвали «Небесною Сотнею» (оскільки підрозділи мітингувальників під час протистояння з силовими структурами ділилися на «сотні»). Нагадаємо, раніше ми <a href="https://nachasi.com/2017/12/25/vidznaky-geroyiv-v-ukrayini/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">розповідали<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/lights-1088141_1920-300x200.jpg" />В Україні започатковують стипендії Небесної Сотні для талантів</span></a> про започаткування стипендій імені Героїв Небесної Сотні для талановитих дітей в Україні.

<p>Олексій Фурман &#8211; фотожурналіст-фрілансер, один із засновників New Cave Media та випускник Школи журналістики Міссурі. Він висвітлював події Євромайдану, анексію Криму з боку військ РФ та війну на сході України як фоторепортер для різних українських та іноземних видань. До нього долучився його колега, співзасновник New Cave Media Сергій Полежака. Як інформує «Голос Америки», він раніше працював фотожурналістом і відеографом для агентства Reuters, журналу Der Spiegel та інших ЗМІ. Третій партнер, також співзасновник New Cave Media, Кирило Жилінський. Він є графічним дизайнером із понад 10 роками досвіду. Разом вони створили проект, котрий є документальною ретроспективою із зануренням глядача в події завдяки віртуальній реальності.</p><h4><strong>Що собою являє VR-проект</strong></h4><p>«Можна сказати, це — перша спроба відтворити революційні події київського Євромайдану у форматі VR з використанням фотограмметрії і комп&#8217;ютерної графіки CGI», — так охарактеризував проект Олексій Фурман у розмові із журналістами «Голосу Америки». За його словами, команда вирішила покроково реконструювати розвиток подій найтрагічнішого дня Революції Гідності — 20 лютого 2014 року. Завдяки технологіям глядачі можуть покроково пройти маршрутом демонстрантів. </p><p>Глядачеві видають спеціальний шолом з окулярами і два «контролера» для обох рук. Керуючи ними, він віртуально рухається по Інститутській вулиці, тим же маршрутом, яким ішли учасники тих подій до поліцейської барикади. Під час руху можна зупинятися, оглядати все навколо і активізувати відеосвідоцтва очевидців і коментаторів. До проекту також долучені різні епізоди архівних документальних зйомок, а також окремі тривимірні артефакти тих подій. </p><p>Загиблих під час протистояння 20 лютого 2014 року назвали «Небесною Сотнею» (оскільки підрозділи мітингувальників під час протистояння з силовими структурами ділилися на «сотні»). Нагадаємо, раніше ми <a href="/2017/12/25/vidznaky-geroyiv-v-ukrayini/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">розповідали<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/lights-1088141_1920-300x200.jpg" />В Україні започатковують стипендії Небесної Сотні для талантів</span></a> про започаткування стипендій імені Героїв Небесної Сотні для талановитих дітей в Україні.</p>

Подивитися трейлер нового серіалу від Netflix, дізнатися, де в Україні легально подивитися фільми та серіали, знайти цікаве кіно на вечір в одній з тематичних підбірок — все і більше тут. Також ми розкажемо про історію створення фільмів або серіалів та простими словами пояснимо, чому їм потрібно приділити час.

Кіно і серіали

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a></p>

Творці проекту Aftermath VR - молоді українці Олексій Фурман, Сергій Полежака і Кирило Жилінський. За словами Олексія Фурмана, робота над проектом розпочалась навесні 2017 року. Проект занурює глядача у події та реальність останніх днів Революції Гідності, коли відбувалися бої на Грушевського та Інститутській

Олексій Фурман - фотожурналіст-фрілансер, один із засновників New Cave Media та випускник Школи журналістики Міссурі. Він висвітлював події Євромайдану, анексію Криму з боку військ РФ та війну на сході України як фоторепортер для різних українських та іноземних видань. До нього долучився його колега, співзасновник New Cave Media Сергій Полежака. Як інформує «Голос Америки», він раніше працював фотожурналістом і відеографом для агентства Reuters, журналу Der Spiegel та інших ЗМІ. Третій партнер, також співзасновник New Cave Media, Кирило Жилінський. Він є графічним дизайнером із понад 10 роками досвіду. Разом вони створили проект, котрий є документальною ретроспективою із зануренням глядача в події завдяки віртуальній реальності.

<h4><strong>Що собою являє VR-проект</strong></h4>

«Можна сказати, це — перша спроба відтворити революційні події київського Євромайдану у форматі VR з використанням фотограмметрії і комп'ютерної графіки CGI», — так охарактеризував проект Олексій Фурман у розмові із журналістами «Голосу Америки». За його словами, команда вирішила покроково реконструювати розвиток подій найтрагічнішого дня Революції Гідності — 20 лютого 2014 року. Завдяки технологіям глядачі можуть покроково пройти маршрутом демонстрантів. 

Глядачеві видають спеціальний шолом з окулярами і два «контролера» для обох рук. Керуючи ними, він віртуально рухається по Інститутській вулиці, тим же маршрутом, яким ішли учасники тих подій до поліцейської барикади. Під час руху можна зупинятися, оглядати все навколо і активізувати відеосвідоцтва очевидців і коментаторів. До проекту також долучені різні епізоди архівних документальних зйомок, а також окремі тривимірні артефакти тих подій. 

Загиблих під час протистояння 20 лютого 2014 року назвали «Небесною Сотнею» (оскільки підрозділи мітингувальників під час протистояння з силовими структурами ділилися на «сотні»). Нагадаємо, раніше ми <a href="https://nachasi.com/2017/12/25/vidznaky-geroyiv-v-ukrayini/" rel="noopener" target="_blank">розповідали</a> про започаткування стипендій імені Героїв Небесної Сотні для талановитих дітей в Україні.

<p>Олексій Фурман &#8211; фотожурналіст-фрілансер, один із засновників New Cave Media та випускник Школи журналістики Міссурі. Він висвітлював події Євромайдану, анексію Криму з боку військ РФ та війну на сході України як фоторепортер для різних українських та іноземних видань. До нього долучився його колега, співзасновник New Cave Media Сергій Полежака. Як інформує «Голос Америки», він раніше працював фотожурналістом і відеографом для агентства Reuters, журналу Der Spiegel та інших ЗМІ. Третій партнер, також співзасновник New Cave Media, Кирило Жилінський. Він є графічним дизайнером із понад 10 роками досвіду. Разом вони створили проект, котрий є документальною ретроспективою із зануренням глядача в події завдяки віртуальній реальності.</p><h4><strong>Що собою являє VR-проект</strong></h4><p>«Можна сказати, це — перша спроба відтворити революційні події київського Євромайдану у форматі VR з використанням фотограмметрії і комп&#8217;ютерної графіки CGI», — так охарактеризував проект Олексій Фурман у розмові із журналістами «Голосу Америки». За його словами, команда вирішила покроково реконструювати розвиток подій найтрагічнішого дня Революції Гідності — 20 лютого 2014 року. Завдяки технологіям глядачі можуть покроково пройти маршрутом демонстрантів. </p><p>Глядачеві видають спеціальний шолом з окулярами і два «контролера» для обох рук. Керуючи ними, він віртуально рухається по Інститутській вулиці, тим же маршрутом, яким ішли учасники тих подій до поліцейської барикади. Під час руху можна зупинятися, оглядати все навколо і активізувати відеосвідоцтва очевидців і коментаторів. До проекту також долучені різні епізоди архівних документальних зйомок, а також окремі тривимірні артефакти тих подій. </p><p>Загиблих під час протистояння 20 лютого 2014 року назвали «Небесною Сотнею» (оскільки підрозділи мітингувальників під час протистояння з силовими структурами ділилися на «сотні»). Нагадаємо, раніше ми <a href="/2017/12/25/vidznaky-geroyiv-v-ukrayini/" rel="noopener" target="_blank">розповідали</a> про започаткування стипендій імені Героїв Небесної Сотні для талановитих дітей в Україні.</p>

У Нью-Йорку показали український VR-проект про Революцію Гідності

<p>Українці не лише зібрали стартову суму для проекту усього за 75 хвилин. Проект Feel VR провів загальну успішну кампанію та залучив для створення ігрового керма та педалів $500+ тис. Початкова сума мала складати лише $60 тис. Це — один із рекордних показників для проектів з України.

</p>
<h4><strong>Що варто знати про Feel VR</strong></h4>

Проект з України зробив ставку на високу чутливість технологій та порівняно низьку вартість готових ґаджетів для затятих ґеймерів. Кермо в цій розробці оснащено технологією Direct Drive для ігор як із використанням віртуальної реальності, так і без неї. зазвичай пристрох для ігор із технологією Direct Drive використовують професійні ґеймери або ж користувачі фахових симуляторів. Вартість такого обладнання у стандартній комплектації може досягати кількох тисяч доларів. Український комплект коштуватиме гравцям усього $600. 

Розробники мають намір скерувати кошти не лише на випуск готових виробів та доставку їх користувачам, але й на розширення проекту.

<iframe width="681" height="383" src="https://www.youtube.com/embed/VyBso0DVt8A" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe>

Нагадаємо, раніше ми <a href="https://nachasi.com/2018/04/13/za-4-roky-rynok-ar-vr-prystroyiv-zroste-u-5-raziv/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">розповідали<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/04/clouds-1845517_1920-300x200.jpg" />За 4 роки ринок AR/VR-пристроїв зросте у 5 разів</span></a> вам про те, що ринок VR- та AR-пристроїв зросте найближчим часом уп'ятеро.

<p>Українці не лише зібрали стартову суму для проекту усього за 75 хвилин. Проект Feel VR провів загальну успішну кампанію та залучив для створення ігрового керма та педалів $500+ тис. Початкова сума мала складати лише $60 тис. Це — один із рекордних показників для проектів з України.</p><h4><strong>Що варто знати про Feel VR</strong></h4><p>Проект з України зробив ставку на високу чутливість технологій та порівняно низьку вартість готових ґаджетів для затятих ґеймерів. Кермо в цій розробці оснащено технологією Direct Drive для ігор як із використанням віртуальної реальності, так і без неї. зазвичай пристрох для ігор із технологією Direct Drive використовують професійні ґеймери або ж користувачі фахових симуляторів. Вартість такого обладнання у стандартній комплектації може досягати кількох тисяч доларів. Український комплект коштуватиме гравцям усього $600. </p><p>Розробники мають намір скерувати кошти не лише на випуск готових виробів та доставку їх користувачам, але й на розширення проекту.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" width="681" height="383" src="https://www.youtube.com/embed/VyBso0DVt8A" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe></div><p>Нагадаємо, раніше ми <a href="/2018/04/13/za-4-roky-rynok-ar-vr-prystroyiv-zroste-u-5-raziv/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">розповідали<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/04/clouds-1845517_1920-300x200.jpg" />За 4 роки ринок AR/VR-пристроїв зросте у 5 разів</span></a> вам про те, що ринок VR- та AR-пристроїв зросте найближчим часом уп&#8217;ятеро.</p>

Розвіюємо міфи про те, що геймінг — це дитяча забавка. У рубриці ви прочитаєте огляди на ігри, знайдете гру на вечір у підбірках, дізнаєтеся цікаві факти про ігрову індустрію та зрозумієте, чому ігри заробляють більше за кіноіндустрію.

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Ігри

Українці продовжують підкорювати платформу колективного фінансування Kickstarter. На цей раз рекордні показники продемонстрував проект створення ігрових аксесуарів для VR-розваг

Українці не лише зібрали стартову суму для проекту усього за 75 хвилин. Проект Feel VR провів загальну успішну кампанію та залучив для створення ігрового керма та педалів $500+ тис. Початкова сума мала складати лише $60 тис. Це — один із рекордних показників для проектів з України.

<h4><strong>Що варто знати про Feel VR</strong></h4>

Проект з України зробив ставку на високу чутливість технологій та порівняно низьку вартість готових ґаджетів для затятих ґеймерів. Кермо в цій розробці оснащено технологією Direct Drive для ігор як із використанням віртуальної реальності, так і без неї. зазвичай пристрох для ігор із технологією Direct Drive використовують професійні ґеймери або ж користувачі фахових симуляторів. Вартість такого обладнання у стандартній комплектації може досягати кількох тисяч доларів. Український комплект коштуватиме гравцям усього $600. 

Розробники мають намір скерувати кошти не лише на випуск готових виробів та доставку їх користувачам, але й на розширення проекту.

<iframe width="681" height="383" src="https://www.youtube.com/embed/VyBso0DVt8A" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe>

Нагадаємо, раніше ми <a href="https://nachasi.com/2018/04/13/za-4-roky-rynok-ar-vr-prystroyiv-zroste-u-5-raziv/" rel="noopener" target="_blank">розповідали</a> вам про те, що ринок VR- та AR-пристроїв зросте найближчим часом уп'ятеро.

<p>Українці не лише зібрали стартову суму для проекту усього за 75 хвилин. Проект Feel VR провів загальну успішну кампанію та залучив для створення ігрового керма та педалів $500+ тис. Початкова сума мала складати лише $60 тис. Це — один із рекордних показників для проектів з України.</p><h4><strong>Що варто знати про Feel VR</strong></h4><p>Проект з України зробив ставку на високу чутливість технологій та порівняно низьку вартість готових ґаджетів для затятих ґеймерів. Кермо в цій розробці оснащено технологією Direct Drive для ігор як із використанням віртуальної реальності, так і без неї. зазвичай пристрох для ігор із технологією Direct Drive використовують професійні ґеймери або ж користувачі фахових симуляторів. Вартість такого обладнання у стандартній комплектації може досягати кількох тисяч доларів. Український комплект коштуватиме гравцям усього $600. </p><p>Розробники мають намір скерувати кошти не лише на випуск готових виробів та доставку їх користувачам, але й на розширення проекту.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" width="681" height="383" src="https://www.youtube.com/embed/VyBso0DVt8A" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe></div><p>Нагадаємо, раніше ми <a href="/2018/04/13/za-4-roky-rynok-ar-vr-prystroyiv-zroste-u-5-raziv/" rel="noopener" target="_blank">розповідали</a> вам про те, що ринок VR- та AR-пристроїв зросте найближчим часом уп&#8217;ятеро.</p>

Український стартап зібрав $500 тис на створення VR-аксесуарів

Pixelated Realitites родом із Одеси. Ця організація розробляє доступні для людей цифрові інструменти для збереження і відновлення культурної спадщини, а також для проектування громадського простору. Про особливості проекту, перспективи та плани говоримо із співзасновниками Федором та Яною Бойцовими

Команда Pixelated Realities — про міські простори в Україні та використання VR / AR для них

<p>Прориви технологій, що вже рік та більше перебувають на ринку — та нові відкриття, все це чекає нас у 2018 році. Ось як бачать наступні 12 місяців журналісти TNW.

[color_title title="Квантові комп'ютери"]

Діючий квантовий комп'ютер більше не є чимось із науково-фантастичних книг чи фільмів. IBM, Google та Microsoft створюють системи, які будуть служити прототипами для майбутніх машин неймовірної потужності. У 2017 році квантові системи IBM виконували симуляції, які раніше ніколи не виконувалися. Загалом таких систем було створено 50 — і вже у 2018-му ми побачимо, на що вони здатні. Китай не відстає від Північної Америки та Європи. Там науковці змогли використати <a href="https://nachasi.com/2017/10/03/mizhkontynentalna-kvantova-komunikatsiya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">квантову телепортацію<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/atom-2336751_1920-300x200.jpg" />Квантову комунікацію вперше показали в дії</span></a> для надсилання зашифрованих повідомлень з нашої планети на космічний супутник.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/JKhrDgpX_mc" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Кібертехнології та роботи"]

Рей Курцвейл прогнозує, що люди будуть злиті з технологією протягом найближчих кількох десятиліть. У 2017 році група дослідників об'єднала комп'ютерні мікросхеми з мізками бабок — і навчилася керувати комахами у повітрі. Роботи тим часом навчилися бігати, танцювати, стрибати і навіть бачити та упізнавати людей.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/Xm0qtt1yyM4" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Hyperloop і майбутнє громадського транспорту"]

Майбутнє транспортування — це не 3-годинний потяг до Ворохти, а поїздка з Лос-Анджелеса в Нью-Йорк за цей же час. До 2017 року ми бачили лише прототипи та теоретичні «викладки». Нарешті минулоріч нам продемонстрували швидкісний потяг Hyperloop One. Тепер чекаємо, що принесе 2018 рік — та як швидко ми зможемо скористатися «гіперлупом» у Європі.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/kYmqQiqUQ8I" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Google Pixel 2"]

Ще до того, як Google активував «сплячий» AI-чип на своєму пристрої (звучить загрозливо навіть у теорії, не те що на практиці), смартфон Pixel 2 став справжньою сенсацією на ринку ґаджетів у 2017 році завдяки якості фотознімків. До повноцінної «загибелі» DSLR-камер ще далеко — але технології майбутнього вже тут:

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/HGTZzS1bZDE" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Штучний інтелект"]

Завдяки вдосконаленням обробки зображень та розпізнаванням голосу на ранньому етапі штучний інтелект вже добре проявив себе у 2017 році. Серед прогнозів — поява чипів із AI в планшетах та телефонах упродовж 2018 року.

І хоча швидше за все цьогоріч ми не побачимо, як штучний інтелект досягає сингулярності (тому Ілон Маск може спати спокійно) — такі компанії, як Nvidia, представлять власні апаратні платформи та нові розробки в царині AI. 2018-й готує нам  чимало сюрпризів, вважають у TNW.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/zIwLWfaAg-8" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Віртуальна та доповнена реальність"]

Microsoft нарешті покаже нові можливості Hololens, оскільки VR та AR у сфері технологій починають єднатися зі штучним інтелектом. Ми вже пару-трійку років чуємо про те, що віртуальна реальність «змінить усе», проте насправді поки що VR недалеко пішла за рівнем популярності від телефонів-«розкладачок». Якщо ними хтось десь ще користується — не значить, що так роблять усі. Остання надія адептів віртуальної реальності — реліз у 2018 році гри про Гаррі Поттера від Niantic, яка або змінить геть усе у VR-іграх, або остаточно поховає перспективи масового розважального сегменту для віртуальних ігрових шоломів та окулярів.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/rfjoRZI5B2o" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Amazon переїздить"]

Нове місце розташування роздрібного гіганта забезпечить «високооплачувану» (за словами компанії) роботу для 50 тис осіб. В об’єкт буде інвестовано $5 млрд. Місто, яке здобуде такого «пожильця», як Amazon, добряче «прокачає» власну економіку. Безос міг би зробити широкий жест і обрати — приміром — Пуерто-Ріко, на відновлення якого потрібно достобіса грошей.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/EA0mR87sJEo" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Битва за Мережевий нейтралітет: все тільки починається"]

2017 рік завершився під акомпанемент гучного скасування так званого «принципу мережевого нейтралітету». Якщо FCC та інтернет-провайдери вважають, що громадяни світу та технічні засоби масової інформації просто схилять голови і «виконають наказ» — вони помиляються, переконані журналісти TNW. У 2018 році ми побачимо не лише судові позови, але й громадські кампанії та ініціативи якщо не за відновлення Мережевого нейтралітету, то за скасування рішень федерального телеком-регулятора у США.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/SRNKRQX9hmY" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Автівки без водіїв"]

Навряд чи хтось повірить, що до кінця 2018-го ми усі пересядемо в автівки без керма та важелів керування. Але до кінця року Uber, Waymo, Apple, Ford та дюжина інших компаній, швидше за все, запропонують власні варіанти автономних транспортних засобів із повним чи частковим автопілотом.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/ghPalAMIQgI" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Криптовалюти: і все запалало"]

2018 рік нарешті стане часом, коли ми побачимо, або як все «лусне», або як збудуться пророцтва ще 2015-го про те, що криптовалюти змінять економіку усього світу. Вже зрозуміло, що перегони <a href="https://nachasi.com/2017/12/21/zalyshaty-ne-mozhna-zaboronyty/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">основних валют та альткоїнів<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/bitcoin-2864204_1920-300x200.jpg" />«Лишити не заборонити» — як центробанки світу оцінили криптовалюти у 2017-му</span></a> у розпалі. Побачимо, як на все це відреагують банки, біржі та фінрегулятори світу.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/a53YgjlGM2c" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<em>Нагадаємо, раніше ми оприлюднили власні підсумки 2017 року <a href="https://nachasi.com/2017/12/26/golovne-za-2017-j-biznes-ta-pidpryyemnytstvo/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">в сфері бізнесу<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/beard-2286440_1920-300x200.jpg" />Головне за 2017-й — бізнес та підприємництво в Україні</span></a>, <a href="https://nachasi.com/2017/12/28/2017-in-tech/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">технологій<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/maxime-rossignol-266384-300x200.jpg" />Головне про технології у 2017 році</span></a>, <a href="https://nachasi.com/2017/12/29/creators-in-2017/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">креативних індустрій<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/kelly-sikkema-291518-300x200.jpg" />Креативні події, проекти й особистості, якими відзначився 2017-й</span></a> та життя <a href="https://nachasi.com/2017/12/29/cities-in-2017/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">українських міст<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/hide-obara-434309-300x200.jpg" />Як змінилися українські міста у 2017 році</span></a>.</em></p>

<p>Прориви технологій, що вже рік та більше перебувають на ринку — та нові відкриття, все це чекає нас у 2018 році. Ось як бачать наступні 12 місяців журналісти TNW.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Квантові комп'ютери		</span>	</h3><p>Діючий квантовий комп&#8217;ютер більше не є чимось із науково-фантастичних книг чи фільмів. IBM, Google та Microsoft створюють системи, які будуть служити прототипами для майбутніх машин неймовірної потужності. У 2017 році квантові системи IBM виконували симуляції, які раніше ніколи не виконувалися. Загалом таких систем було створено 50 — і вже у 2018-му ми побачимо, на що вони здатні. Китай не відстає від Північної Америки та Європи. Там науковці змогли використати <a href="/2017/10/03/mizhkontynentalna-kvantova-komunikatsiya/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">квантову телепортацію<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/atom-2336751_1920-300x200.jpg" />Квантову комунікацію вперше показали в дії</span></a> для надсилання зашифрованих повідомлень з нашої планети на космічний супутник.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/JKhrDgpX_mc" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Кібертехнології та роботи		</span>	</h3><p>Рей Курцвейл прогнозує, що люди будуть злиті з технологією протягом найближчих кількох десятиліть. У 2017 році група дослідників об&#8217;єднала комп&#8217;ютерні мікросхеми з мізками бабок — і навчилася керувати комахами у повітрі. Роботи тим часом навчилися бігати, танцювати, стрибати і навіть бачити та упізнавати людей.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/Xm0qtt1yyM4" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Hyperloop і майбутнє громадського транспорту		</span>	</h3><p>Майбутнє транспортування — це не 3-годинний потяг до Ворохти, а поїздка з Лос-Анджелеса в Нью-Йорк за цей же час. До 2017 року ми бачили лише прототипи та теоретичні «викладки». Нарешті минулоріч нам продемонстрували швидкісний потяг Hyperloop One. Тепер чекаємо, що принесе 2018 рік — та як швидко ми зможемо скористатися «гіперлупом» у Європі.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/kYmqQiqUQ8I" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Google Pixel 2		</span>	</h3><p>Ще до того, як Google активував «сплячий» AI-чип на своєму пристрої (звучить загрозливо навіть у теорії, не те що на практиці), смартфон Pixel 2 став справжньою сенсацією на ринку ґаджетів у 2017 році завдяки якості фотознімків. До повноцінної «загибелі» DSLR-камер ще далеко — але технології майбутнього вже тут:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/HGTZzS1bZDE" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Штучний інтелект		</span>	</h3><p>Завдяки вдосконаленням обробки зображень та розпізнаванням голосу на ранньому етапі штучний інтелект вже добре проявив себе у 2017 році. Серед прогнозів — поява чипів із AI в планшетах та телефонах упродовж 2018 року.</p><p>І хоча швидше за все цьогоріч ми не побачимо, як штучний інтелект досягає сингулярності (тому Ілон Маск може спати спокійно) — такі компанії, як Nvidia, представлять власні апаратні платформи та нові розробки в царині AI. 2018-й готує нам  чимало сюрпризів, вважають у TNW.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/zIwLWfaAg-8" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Віртуальна та доповнена реальність		</span>	</h3><p>Microsoft нарешті покаже нові можливості Hololens, оскільки VR та AR у сфері технологій починають єднатися зі штучним інтелектом. Ми вже пару-трійку років чуємо про те, що віртуальна реальність «змінить усе», проте насправді поки що VR недалеко пішла за рівнем популярності від телефонів-«розкладачок». Якщо ними хтось десь ще користується — не значить, що так роблять усі. Остання надія адептів віртуальної реальності — реліз у 2018 році гри про Гаррі Поттера від Niantic, яка або змінить геть усе у VR-іграх, або остаточно поховає перспективи масового розважального сегменту для віртуальних ігрових шоломів та окулярів.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/rfjoRZI5B2o" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Amazon переїздить		</span>	</h3><p>Нове місце розташування роздрібного гіганта забезпечить «високооплачувану» (за словами компанії) роботу для 50 тис осіб. В об’єкт буде інвестовано $5 млрд. Місто, яке здобуде такого «пожильця», як Amazon, добряче «прокачає» власну економіку. Безос міг би зробити широкий жест і обрати — приміром — Пуерто-Ріко, на відновлення якого потрібно достобіса грошей.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/EA0mR87sJEo" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Битва за Мережевий нейтралітет: все тільки починається		</span>	</h3><p>2017 рік завершився під акомпанемент гучного скасування так званого «принципу мережевого нейтралітету». Якщо FCC та інтернет-провайдери вважають, що громадяни світу та технічні засоби масової інформації просто схилять голови і «виконають наказ» — вони помиляються, переконані журналісти TNW. У 2018 році ми побачимо не лише судові позови, але й громадські кампанії та ініціативи якщо не за відновлення Мережевого нейтралітету, то за скасування рішень федерального телеком-регулятора у США.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/SRNKRQX9hmY" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Автівки без водіїв		</span>	</h3><p>Навряд чи хтось повірить, що до кінця 2018-го ми усі пересядемо в автівки без керма та важелів керування. Але до кінця року Uber, Waymo, Apple, Ford та дюжина інших компаній, швидше за все, запропонують власні варіанти автономних транспортних засобів із повним чи частковим автопілотом.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/ghPalAMIQgI" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Криптовалюти: і все запалало		</span>	</h3><p>2018 рік нарешті стане часом, коли ми побачимо, або як все «лусне», або як збудуться пророцтва ще 2015-го про те, що криптовалюти змінять економіку усього світу. Вже зрозуміло, що перегони <a href="/2017/12/21/zalyshaty-ne-mozhna-zaboronyty/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">основних валют та альткоїнів<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/bitcoin-2864204_1920-300x200.jpg" />«Лишити не заборонити» — як центробанки світу оцінили криптовалюти у 2017-му</span></a> у розпалі. Побачимо, як на все це відреагують банки, біржі та фінрегулятори світу.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/a53YgjlGM2c" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p><em>Нагадаємо, раніше ми оприлюднили власні підсумки 2017 року <a href="/2017/12/26/golovne-za-2017-j-biznes-ta-pidpryyemnytstvo/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">в сфері бізнесу<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/beard-2286440_1920-300x200.jpg" />Головне за 2017-й — бізнес та підприємництво в Україні</span></a>, <a href="/2017/12/28/2017-in-tech/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">технологій<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/maxime-rossignol-266384-300x200.jpg" />Головне про технології у 2017 році</span></a>, <a href="/2017/12/29/creators-in-2017/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">креативних індустрій<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/kelly-sikkema-291518-300x200.jpg" />Креативні події, проекти й особистості, якими відзначився 2017-й</span></a> та життя <a href="/2017/12/29/cities-in-2017/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">українських міст<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/hide-obara-434309-300x200.jpg" />Як змінилися українські міста у 2017 році</span></a>.</em></p>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

2018-й розпочався — і поки українці готуються до завершального циклу святкових вихідних, світ прогнозує, яким буде цей рік у царині технологій та наукових можливостей. На часі дізнатися й нашим читачам

Прориви технологій, що вже рік та більше перебувають на ринку — та нові відкриття, все це чекає нас у 2018 році. Ось як бачать наступні 12 місяців журналісти TNW.

[color_title title="Квантові комп'ютери"]

Діючий квантовий комп'ютер більше не є чимось із науково-фантастичних книг чи фільмів. IBM, Google та Microsoft створюють системи, які будуть служити прототипами для майбутніх машин неймовірної потужності. У 2017 році квантові системи IBM виконували симуляції, які раніше ніколи не виконувалися. Загалом таких систем було створено 50 — і вже у 2018-му ми побачимо, на що вони здатні. Китай не відстає від Північної Америки та Європи. Там науковці змогли використати <a href="https://nachasi.com/2017/10/03/mizhkontynentalna-kvantova-komunikatsiya/" target="_blank" rel="noopener">квантову телепортацію</a> для надсилання зашифрованих повідомлень з нашої планети на космічний супутник.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/JKhrDgpX_mc" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Кібертехнології та роботи"]

Рей Курцвейл прогнозує, що люди будуть злиті з технологією протягом найближчих кількох десятиліть. У 2017 році група дослідників об'єднала комп'ютерні мікросхеми з мізками бабок — і навчилася керувати комахами у повітрі. Роботи тим часом навчилися бігати, танцювати, стрибати і навіть бачити та упізнавати людей.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/Xm0qtt1yyM4" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Hyperloop і майбутнє громадського транспорту"]

Майбутнє транспортування — це не 3-годинний потяг до Ворохти, а поїздка з Лос-Анджелеса в Нью-Йорк за цей же час. До 2017 року ми бачили лише прототипи та теоретичні «викладки». Нарешті минулоріч нам продемонстрували швидкісний потяг Hyperloop One. Тепер чекаємо, що принесе 2018 рік — та як швидко ми зможемо скористатися «гіперлупом» у Європі.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/kYmqQiqUQ8I" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Google Pixel 2"]

Ще до того, як Google активував «сплячий» AI-чип на своєму пристрої (звучить загрозливо навіть у теорії, не те що на практиці), смартфон Pixel 2 став справжньою сенсацією на ринку ґаджетів у 2017 році завдяки якості фотознімків. До повноцінної «загибелі» DSLR-камер ще далеко — але технології майбутнього вже тут:

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/HGTZzS1bZDE" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Штучний інтелект"]

Завдяки вдосконаленням обробки зображень та розпізнаванням голосу на ранньому етапі штучний інтелект вже добре проявив себе у 2017 році. Серед прогнозів — поява чипів із AI в планшетах та телефонах упродовж 2018 року.

І хоча швидше за все цьогоріч ми не побачимо, як штучний інтелект досягає сингулярності (тому Ілон Маск може спати спокійно) — такі компанії, як Nvidia, представлять власні апаратні платформи та нові розробки в царині AI. 2018-й готує нам  чимало сюрпризів, вважають у TNW.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/zIwLWfaAg-8" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Віртуальна та доповнена реальність"]

Microsoft нарешті покаже нові можливості Hololens, оскільки VR та AR у сфері технологій починають єднатися зі штучним інтелектом. Ми вже пару-трійку років чуємо про те, що віртуальна реальність «змінить усе», проте насправді поки що VR недалеко пішла за рівнем популярності від телефонів-«розкладачок». Якщо ними хтось десь ще користується — не значить, що так роблять усі. Остання надія адептів віртуальної реальності — реліз у 2018 році гри про Гаррі Поттера від Niantic, яка або змінить геть усе у VR-іграх, або остаточно поховає перспективи масового розважального сегменту для віртуальних ігрових шоломів та окулярів.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/rfjoRZI5B2o" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Amazon переїздить"]

Нове місце розташування роздрібного гіганта забезпечить «високооплачувану» (за словами компанії) роботу для 50 тис осіб. В об’єкт буде інвестовано $5 млрд. Місто, яке здобуде такого «пожильця», як Amazon, добряче «прокачає» власну економіку. Безос міг би зробити широкий жест і обрати — приміром — Пуерто-Ріко, на відновлення якого потрібно достобіса грошей.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/EA0mR87sJEo" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Битва за Мережевий нейтралітет: все тільки починається"]

2017 рік завершився під акомпанемент гучного скасування так званого «принципу мережевого нейтралітету». Якщо FCC та інтернет-провайдери вважають, що громадяни світу та технічні засоби масової інформації просто схилять голови і «виконають наказ» — вони помиляються, переконані журналісти TNW. У 2018 році ми побачимо не лише судові позови, але й громадські кампанії та ініціативи якщо не за відновлення Мережевого нейтралітету, то за скасування рішень федерального телеком-регулятора у США.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/SRNKRQX9hmY" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Автівки без водіїв"]

Навряд чи хтось повірить, що до кінця 2018-го ми усі пересядемо в автівки без керма та важелів керування. Але до кінця року Uber, Waymo, Apple, Ford та дюжина інших компаній, швидше за все, запропонують власні варіанти автономних транспортних засобів із повним чи частковим автопілотом.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/ghPalAMIQgI" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

[color_title title="Криптовалюти: і все запалало"]

2018 рік нарешті стане часом, коли ми побачимо, або як все «лусне», або як збудуться пророцтва ще 2015-го про те, що криптовалюти змінять економіку усього світу. Вже зрозуміло, що перегони <a href="https://nachasi.com/2017/12/21/zalyshaty-ne-mozhna-zaboronyty/" target="_blank" rel="noopener">основних валют та альткоїнів</a> у розпалі. Побачимо, як на все це відреагують банки, біржі та фінрегулятори світу.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/a53YgjlGM2c" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<em>Нагадаємо, раніше ми оприлюднили власні підсумки 2017 року <a href="https://nachasi.com/2017/12/26/golovne-za-2017-j-biznes-ta-pidpryyemnytstvo/" target="_blank" rel="noopener">в сфері бізнесу</a>, <a href="https://nachasi.com/2017/12/28/2017-in-tech/" target="_blank" rel="noopener">технологій</a>, <a href="https://nachasi.com/2017/12/29/creators-in-2017/" target="_blank" rel="noopener">креативних індустрій</a> та життя <a href="https://nachasi.com/2017/12/29/cities-in-2017/" target="_blank" rel="noopener">українських міст</a>.</em>

<p>Прориви технологій, що вже рік та більше перебувають на ринку — та нові відкриття, все це чекає нас у 2018 році. Ось як бачать наступні 12 місяців журналісти TNW.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Квантові комп'ютери		</span>	</h3><p>Діючий квантовий комп&#8217;ютер більше не є чимось із науково-фантастичних книг чи фільмів. IBM, Google та Microsoft створюють системи, які будуть служити прототипами для майбутніх машин неймовірної потужності. У 2017 році квантові системи IBM виконували симуляції, які раніше ніколи не виконувалися. Загалом таких систем було створено 50 — і вже у 2018-му ми побачимо, на що вони здатні. Китай не відстає від Північної Америки та Європи. Там науковці змогли використати <a href="/2017/10/03/mizhkontynentalna-kvantova-komunikatsiya/" target="_blank" rel="noopener">квантову телепортацію</a> для надсилання зашифрованих повідомлень з нашої планети на космічний супутник.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/JKhrDgpX_mc" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Кібертехнології та роботи		</span>	</h3><p>Рей Курцвейл прогнозує, що люди будуть злиті з технологією протягом найближчих кількох десятиліть. У 2017 році група дослідників об&#8217;єднала комп&#8217;ютерні мікросхеми з мізками бабок — і навчилася керувати комахами у повітрі. Роботи тим часом навчилися бігати, танцювати, стрибати і навіть бачити та упізнавати людей.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/Xm0qtt1yyM4" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Hyperloop і майбутнє громадського транспорту		</span>	</h3><p>Майбутнє транспортування — це не 3-годинний потяг до Ворохти, а поїздка з Лос-Анджелеса в Нью-Йорк за цей же час. До 2017 року ми бачили лише прототипи та теоретичні «викладки». Нарешті минулоріч нам продемонстрували швидкісний потяг Hyperloop One. Тепер чекаємо, що принесе 2018 рік — та як швидко ми зможемо скористатися «гіперлупом» у Європі.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/kYmqQiqUQ8I" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Google Pixel 2		</span>	</h3><p>Ще до того, як Google активував «сплячий» AI-чип на своєму пристрої (звучить загрозливо навіть у теорії, не те що на практиці), смартфон Pixel 2 став справжньою сенсацією на ринку ґаджетів у 2017 році завдяки якості фотознімків. До повноцінної «загибелі» DSLR-камер ще далеко — але технології майбутнього вже тут:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/HGTZzS1bZDE" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Штучний інтелект		</span>	</h3><p>Завдяки вдосконаленням обробки зображень та розпізнаванням голосу на ранньому етапі штучний інтелект вже добре проявив себе у 2017 році. Серед прогнозів — поява чипів із AI в планшетах та телефонах упродовж 2018 року.</p><p>І хоча швидше за все цьогоріч ми не побачимо, як штучний інтелект досягає сингулярності (тому Ілон Маск може спати спокійно) — такі компанії, як Nvidia, представлять власні апаратні платформи та нові розробки в царині AI. 2018-й готує нам  чимало сюрпризів, вважають у TNW.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/zIwLWfaAg-8" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Віртуальна та доповнена реальність		</span>	</h3><p>Microsoft нарешті покаже нові можливості Hololens, оскільки VR та AR у сфері технологій починають єднатися зі штучним інтелектом. Ми вже пару-трійку років чуємо про те, що віртуальна реальність «змінить усе», проте насправді поки що VR недалеко пішла за рівнем популярності від телефонів-«розкладачок». Якщо ними хтось десь ще користується — не значить, що так роблять усі. Остання надія адептів віртуальної реальності — реліз у 2018 році гри про Гаррі Поттера від Niantic, яка або змінить геть усе у VR-іграх, або остаточно поховає перспективи масового розважального сегменту для віртуальних ігрових шоломів та окулярів.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/rfjoRZI5B2o" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Amazon переїздить		</span>	</h3><p>Нове місце розташування роздрібного гіганта забезпечить «високооплачувану» (за словами компанії) роботу для 50 тис осіб. В об’єкт буде інвестовано $5 млрд. Місто, яке здобуде такого «пожильця», як Amazon, добряче «прокачає» власну економіку. Безос міг би зробити широкий жест і обрати — приміром — Пуерто-Ріко, на відновлення якого потрібно достобіса грошей.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/EA0mR87sJEo" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Битва за Мережевий нейтралітет: все тільки починається		</span>	</h3><p>2017 рік завершився під акомпанемент гучного скасування так званого «принципу мережевого нейтралітету». Якщо FCC та інтернет-провайдери вважають, що громадяни світу та технічні засоби масової інформації просто схилять голови і «виконають наказ» — вони помиляються, переконані журналісти TNW. У 2018 році ми побачимо не лише судові позови, але й громадські кампанії та ініціативи якщо не за відновлення Мережевого нейтралітету, то за скасування рішень федерального телеком-регулятора у США.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/SRNKRQX9hmY" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Автівки без водіїв		</span>	</h3><p>Навряд чи хтось повірить, що до кінця 2018-го ми усі пересядемо в автівки без керма та важелів керування. Але до кінця року Uber, Waymo, Apple, Ford та дюжина інших компаній, швидше за все, запропонують власні варіанти автономних транспортних засобів із повним чи частковим автопілотом.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/ghPalAMIQgI" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Криптовалюти: і все запалало		</span>	</h3><p>2018 рік нарешті стане часом, коли ми побачимо, або як все «лусне», або як збудуться пророцтва ще 2015-го про те, що криптовалюти змінять економіку усього світу. Вже зрозуміло, що перегони <a href="/2017/12/21/zalyshaty-ne-mozhna-zaboronyty/" target="_blank" rel="noopener">основних валют та альткоїнів</a> у розпалі. Побачимо, як на все це відреагують банки, біржі та фінрегулятори світу.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/a53YgjlGM2c" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p><em>Нагадаємо, раніше ми оприлюднили власні підсумки 2017 року <a href="/2017/12/26/golovne-za-2017-j-biznes-ta-pidpryyemnytstvo/" target="_blank" rel="noopener">в сфері бізнесу</a>, <a href="/2017/12/28/2017-in-tech/" target="_blank" rel="noopener">технологій</a>, <a href="/2017/12/29/creators-in-2017/" target="_blank" rel="noopener">креативних індустрій</a> та життя <a href="/2017/12/29/cities-in-2017/" target="_blank" rel="noopener">українських міст</a>.</em></p>

Ключові технології 2018-го за версією TNW

{:ua}Яким буде наш світ у 2018-му, якщо говорити про ключові технології, ризики та можливості?{:}

<p>Ідею запропонувала громадська організація «Сучасна Україна». На конкурс громадських проектів «Громадські ініціативи» вони подали два власні: «3D-путівник по Проскурову» та «Небесний Проскурів».


</p>
<h4><strong>Як працює 3D-путівник</strong></h4>
Обидва проекти розглядали у комплексі, адже вони доповнюють один одного. Обидва набрали високу кількість голосів конкурсного комітету і відтепер хмельничани та гості міста можуть побачити понад 200 небесних і наземних панорам. В Україні аналогічних проектів немає, та й у світі їх мало, таке є лише у місті Дубай. 3D-окуляри розміщуватимуться в міських музеях, центрах, закладах культури, тож кожен зможе побачити Хмельницький з висоти пташиного польоту. Загалом на обидва проекти з міського бюджету виділили по 95 тисяч гривень.

Додамо, що минулого тижня у Києві <a href="https://nachasi.com/2017/12/13/turystychna-karta-zony/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">презентували<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/pripyat-1366156_1280-300x200.jpg" />Презентована перша туристична мапа Чорнобильської зони</span></a> першу туристичну мапу Чорнобильської зони. На ній зображені основні шість локацій місцевості. Мапа виконана в оригінальному стилі, який дещо нагадує стиль мультфільму, і вже у грудні нею зможуть користуватися туристи.

<p>Ідею запропонувала громадська організація «Сучасна Україна». На конкурс громадських проектів «Громадські ініціативи» вони подали два власні: «3D-путівник по Проскурову» та «Небесний Проскурів».</p><p></p><h4><strong>Як працює 3D-путівник</strong></h4><p>Обидва проекти розглядали у комплексі, адже вони доповнюють один одного. Обидва набрали високу кількість голосів конкурсного комітету і відтепер хмельничани та гості міста можуть побачити понад 200 небесних і наземних панорам. В Україні аналогічних проектів немає, та й у світі їх мало, таке є лише у місті Дубай. 3D-окуляри розміщуватимуться в міських музеях, центрах, закладах культури, тож кожен зможе побачити Хмельницький з висоти пташиного польоту. Загалом на обидва проекти з міського бюджету виділили по 95 тисяч гривень.</p><p>Додамо, що минулого тижня у Києві <a href="/2017/12/13/turystychna-karta-zony/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">презентували<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/pripyat-1366156_1280-300x200.jpg" />Презентована перша туристична мапа Чорнобильської зони</span></a> першу туристичну мапу Чорнобильської зони. На ній зображені основні шість локацій місцевості. Мапа виконана в оригінальному стилі, який дещо нагадує стиль мультфільму, і вже у грудні нею зможуть користуватися туристи.</p>

Відтепер місцеві жителі та туристи можуть здійснити віртуальну прогулянку Хмельницьким

&nbsp;

Ідею запропонувала громадська організація «Сучасна Україна». На конкурс громадських проектів «Громадські ініціативи» вони подали два власні: «3D-путівник по Проскурову» та «Небесний Проскурів».


<h4><strong>Як працює 3D-путівник</strong></h4>
Обидва проекти розглядали у комплексі, адже вони доповнюють один одного. Обидва набрали високу кількість голосів конкурсного комітету і відтепер хмельничани та гості міста можуть побачити понад 200 небесних і наземних панорам. В Україні аналогічних проектів немає, та й у світі їх мало, таке є лише у місті Дубай. 3D-окуляри розміщуватимуться в міських музеях, центрах, закладах культури, тож кожен зможе побачити Хмельницький з висоти пташиного польоту. Загалом на обидва проекти з міського бюджету виділили по 95 тисяч гривень.

Додамо, що минулого тижня у Києві <a href="https://nachasi.com/2017/12/13/turystychna-karta-zony/" target="_blank" rel="noopener">презентували</a> першу туристичну мапу Чорнобильської зони. На ній зображені основні шість локацій місцевості. Мапа виконана в оригінальному стилі, який дещо нагадує стиль мультфільму, і вже у грудні нею зможуть користуватися туристи.

<p>Ідею запропонувала громадська організація «Сучасна Україна». На конкурс громадських проектів «Громадські ініціативи» вони подали два власні: «3D-путівник по Проскурову» та «Небесний Проскурів».</p><p></p><h4><strong>Як працює 3D-путівник</strong></h4><p>Обидва проекти розглядали у комплексі, адже вони доповнюють один одного. Обидва набрали високу кількість голосів конкурсного комітету і відтепер хмельничани та гості міста можуть побачити понад 200 небесних і наземних панорам. В Україні аналогічних проектів немає, та й у світі їх мало, таке є лише у місті Дубай. 3D-окуляри розміщуватимуться в міських музеях, центрах, закладах культури, тож кожен зможе побачити Хмельницький з висоти пташиного польоту. Загалом на обидва проекти з міського бюджету виділили по 95 тисяч гривень.</p><p>Додамо, що минулого тижня у Києві <a href="/2017/12/13/turystychna-karta-zony/" target="_blank" rel="noopener">презентували</a> першу туристичну мапу Чорнобильської зони. На ній зображені основні шість локацій місцевості. Мапа виконана в оригінальному стилі, який дещо нагадує стиль мультфільму, і вже у грудні нею зможуть користуватися туристи.</p>

3D-путівник містом презентували у Хмельницькому

{:ua}3D-путівник містом презентували у Хмельницькому: у чому новинка та як скористатися?{:}

<p>Протягом 2016 року чимало компаній оголосили про відмову від ліберальної політики роботи з дому для своїх менеджерів. Такі компанії, як IBM, Honeywell та Aetna — лише частина довжелезного списку. Чимало компаній вважали, що вигідніше змусити працівників пересуватися по місту та працювати в центральному офісі, ніж надати їм можливість працювати там, де люди самі вважають за потрібне. З цим не погоджується Норман Макрей.

[color_title title="Влучний погляд із 70-х"]

У 1975 році, коли персональні комп'ютери були маловивченими калькуляторами для ґіків, а інтернет був незрозумілим проектом, розробленим урядом Сполучених Штатів, Макрей, впливовий журналіст The Economist, — який заслужив згодом репутацію ясновидця, передбачивши падіння Радянської імперії та технологічний та економічний стрибок Японії, — зробив радикальний прогноз про те, як інформаційні технології незабаром трансформують наше життя.

Макрей пророкував точний шлях і часові рамки трансформації практик роботи великих офісів. Мовляв, комп'ютери перейдуть у діловий світ, а потім стануть звичними для кожного американського будинку. За його словами, поширення цієї машини кардинально змінить економіку та підхід до того, як працює більшість з нас. Коли працівники зможуть спілкуватися зі своїми колегами за допомогою миттєвих повідомлень та відеочатів, за його словами, зникне усіляка потреба долати щодня багатокілометрові відстані між помешканням та офісом, аби працювати поруч у великих офісах в ділових центрах. Це здешевить робочу силу — а відтак комп'ютер фактично вб'є офіс у його традиційному форматі. І це змінить увесь наш спосіб життя, переконував Макрей:

[blockquote_with_author content="— Телекомунікації будуть змінювати моделі суспільства глибше, аніж це зробила революція транспортної сфери із винаходом залізниці та автомобілів"]

[color_title title="Світле майбутнє настало — а дороги досі переповнені"]

Минуло вже чимало часу — але досі годувальники родин забивають автостради та мости щоранку своїми автівками, а в метро не проштовхнешся від людей. Аби заробляти гроші, ми все ще ходимо в офіс. Перерозподіл робочої сили та смерть офісних приміщень, яку пророкував Макрей, не відбулися. Натомість мегаполіси з комп’ютерами та інтернетом стали потребувати ще більше переміщень та ще більше людей.

[related_post id="97"]

Ед Глейзер, економіст Гарвардського університету, який є одним із провідних експертів у питаннях, пов’язаних із містами, стверджує, що прогнози про занепад міста не були чимось незвичайним, коли він почав працювати за фахом ще в 1980-х. У той час міські центри у США занурювалися у навалу смітників, зростання кількості жебраків на вулицях та спалахи злочинності. З тих пір розрив між багатими та бідними не надто поменшав, а навпаки — продовжує зростати. Крім того, рух людей у місті не припинився. Серед причин, на які вказує Глейзер — ігнорування Макреєм того факту, що мільйони людей дійсно хочуть знайти в Лондоні чи Нью-Йорку не просто роботу, а розвагу, певний спосіб життя чи спільноту людей зі схожими поглядами, навичками чи стилем мислення.

Це правда, що з моменту виникнення інтернету ми почали працювати з дому більше, ніж раніше. Але комп'ютери та смартфони не замінили офіс — просто тепер офіс із нами там і тоді, коли нас у цьому приміщенні немає. Лише близько 2,8% від загальної кількості робочої сили у США кажуть, що вони працюють вдома «принаймні вдвічі більше, ніж в офісі». При цьому американці не стали менше користуватися транспортом чи витраати час на дорогу до офісів. За даними <a href="https://nachasi.com/2017/06/21/tomtom-coming/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Waze<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/night-photograph-2100268_1280-300x200.jpg" />Сервіс навігації з Нідерландів запускається в Україні</span></a>,  є такі регіони, як Сарасота, Флорида та Міртл-Біч, штат Південна Кароліна, де середньостатистичний працівник переміщується транспортом щонайменше півтори години на день.

[color_title title="Чи здатні інтернет та відеозв’язок поставити крапку у питанні «Навіщо їздити в офіс?»"]

Є багато причин вважати, що переміщення на роботу щодня є витрачанням часу та ресурсів надурно. Ми марнуємо час, забруднюємо навколишнє середовищами викидами автомобілів, втрачаємо кошти та нарощуємо рівень стресу. Постійна потреба діставатися офісу за кермом автівки чи громадським транспортом — одна з причин зростання депресії, ожиріння, серцево-судинних захворювань, розлучень, смерті та низки інших хвороб. Якщо найбільше ми ненавидимо переміщення між домом та офісом, чому тоді працівники офісів продовжують це робити?

[related_post id="8416"]

Соціологи вказують на важливість особистої взаємодії для продуктивності праці. Наприклад, залишається необхідність роботодавців контролювати та стимулювати працівників, щоби переконатись, що вони не відстають від потрібної роботи. Дослідження показали, що команди, які працюють спільно і при цьому спілкуються наживо особисто, на відміну від електронної пошти, продуктивніші у виконанні складних завдань. Бути фізично близьким допомагає нам зв'язуватися, демонструвати емоції, вирішити проблему і спонтанно вигадувати ідеї. Такі компанії, як IBM, колись цілком були прихильниками теорії Маркея, але вони навчилися із власного досвіду, що технологія не замінює офіс.

Психолог Стенфордського університету Джеремі Байленсон приймає цей факт, але він мріє про технологію, яка нарешті звільнить нас від необхідності обирати одне або інше. Проблема в тому, що існуюча технологія просто не передає інформацію досить ефективно, коли ми спілкуємося з колегами на відстані. За його словами, більшість науковців, які вивчають цю сферу, погоджуються, що значна частина інформації передається невербально. Багато таких невербальних каналів, таких як мова тіла, міміки та рухи очей, втрачаються за допомогою електронної пошти, миттєвих повідомлень та навіть месенджерів. Особливо це стосується випадків, коли ділові зустрічі чи обговорення включають участь декількох людей.

Але Байленсон, який заснував і керував Лабораторією віртуального взаємодії у Стенфорді, витратив понад десятиліттяв на вивчення технології, яка, на його думку, могла б нарешті подолати ці обмеження. Йдеться про віртуальну реальність (VR). Коли справа доходить до створення віртуального офісу настільки доброго, аби  усунути необхідність вибору між домашнім та традиційним офісом, Байленсон каже, що ключовим питанням є вирішення соціальної присутності. Тобто цифрові аватари користувачів мають у повному обсязі передавати наші емоції, жести та поведінку.

Байленсон та його сподвижники витратили багато часу, намагаючись з'ясувати, як підвищити соціальну присутність у віртуальній реальності. Вони, наприклад, виявили, що люди краще виконують завдання, коли аватари виглядають, звучать та навіть «почуваються» людьми з тіла та крові. Їхні висновки підтримують думку про те, що віртуальний офіс може стати більш міцною бізнес-моделлю, якщо вдосконалити технологічну складову комунікації.

[related_post id="8496"]

Це може здатися красивою моделлю для наслідування, але Глейзер скептично ставиться до того, що віртуальна реальність може «вбити» офіс із цегли, бетону та скла. Поки що жодна віртуальна реальність не здатна охопити усі ситуації взаємодії наживо, які відбуваються у традиційних офісах.

Байленсон визнає монументальні технологічні досягнення, необхідні для відтворення усієї палітри особистої взаємодії. Незважаючи на те, що VR в даний час може створювати візуальні та слухові симуляції, що дозволяють реалістично відчути переживання, все одно персональний досвід використання не збігається з тим, щоби бути одночасно в одній і тій же кімнаті з низкою своїх колег. Дотик, запах та інші сенсорні враження ще не відтворені у VR. Додайте сюди «сніжіння» в очах після довгого перебування у окулярах віртуальної реальності — і ви побачите, що поки доведеться все ще їздити у офіс, хай це і призводить до 2 годин втраченого часу щодня.

Віртуальна реальність може коли-небудь стати революційною для комунікації, але це не обов'язково означатиме «кінець міського віку та панування офісів», як прогнозував Макрей, говорячи про мережу із персональних комп’ютерів. Можливо, коли VR-окуляри чи шоломи навчаться передавати рукостискання та посмішки, ми й зможемо обійтися без потреби щоранку сідати за кермо чи заходити до вагону підземки.</p>

<p>Протягом 2016 року чимало компаній оголосили про відмову від ліберальної політики роботи з дому для своїх менеджерів. Такі компанії, як IBM, Honeywell та Aetna — лише частина довжелезного списку. Чимало компаній вважали, що вигідніше змусити працівників пересуватися по місту та працювати в центральному офісі, ніж надати їм можливість працювати там, де люди самі вважають за потрібне. З цим не погоджується Норман Макрей.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Влучний погляд із 70-х		</span>	</h3><p>У 1975 році, коли персональні комп&#8217;ютери були маловивченими калькуляторами для ґіків, а інтернет був незрозумілим проектом, розробленим урядом Сполучених Штатів, Макрей, впливовий журналіст The Economist, — який заслужив згодом репутацію ясновидця, передбачивши падіння Радянської імперії та технологічний та економічний стрибок Японії, — зробив радикальний прогноз про те, як інформаційні технології незабаром трансформують наше життя.</p><p>Макрей пророкував точний шлях і часові рамки трансформації практик роботи великих офісів. Мовляв, комп&#8217;ютери перейдуть у діловий світ, а потім стануть звичними для кожного американського будинку. За його словами, поширення цієї машини кардинально змінить економіку та підхід до того, як працює більшість з нас. Коли працівники зможуть спілкуватися зі своїми колегами за допомогою миттєвих повідомлень та відеочатів, за його словами, зникне усіляка потреба долати щодня багатокілометрові відстані між помешканням та офісом, аби працювати поруч у великих офісах в ділових центрах. Це здешевить робочу силу — а відтак комп&#8217;ютер фактично вб&#8217;є офіс у його традиційному форматі. І це змінить увесь наш спосіб життя, переконував Макрей:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Телекомунікації будуть змінювати моделі суспільства глибше, аніж це зробила революція транспортної сфери із винаходом залізниці та автомобілів</p>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Світле майбутнє настало — а дороги досі переповнені		</span>	</h3><p>Минуло вже чимало часу — але досі годувальники родин забивають автостради та мости щоранку своїми автівками, а в метро не проштовхнешся від людей. Аби заробляти гроші, ми все ще ходимо в офіс. Перерозподіл робочої сили та смерть офісних приміщень, яку пророкував Макрей, не відбулися. Натомість мегаполіси з комп’ютерами та інтернетом стали потребувати ще більше переміщень та ще більше людей.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/city/2017/04/21/business-cities/" class="link">13 дружніх міст для стартапів</a>	</div><p>Ед Глейзер, економіст Гарвардського університету, який є одним із провідних експертів у питаннях, пов’язаних із містами, стверджує, що прогнози про занепад міста не були чимось незвичайним, коли він почав працювати за фахом ще в 1980-х. У той час міські центри у США занурювалися у навалу смітників, зростання кількості жебраків на вулицях та спалахи злочинності. З тих пір розрив між багатими та бідними не надто поменшав, а навпаки — продовжує зростати. Крім того, рух людей у місті не припинився. Серед причин, на які вказує Глейзер — ігнорування Макреєм того факту, що мільйони людей дійсно хочуть знайти в Лондоні чи Нью-Йорку не просто роботу, а розвагу, певний спосіб життя чи спільноту людей зі схожими поглядами, навичками чи стилем мислення.</p><p>Це правда, що з моменту виникнення інтернету ми почали працювати з дому більше, ніж раніше. Але комп&#8217;ютери та смартфони не замінили офіс — просто тепер офіс із нами там і тоді, коли нас у цьому приміщенні немає. Лише близько 2,8% від загальної кількості робочої сили у США кажуть, що вони працюють вдома «принаймні вдвічі більше, ніж в офісі». При цьому американці не стали менше користуватися транспортом чи витраати час на дорогу до офісів. За даними <a href="/2017/06/21/tomtom-coming/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Waze<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/night-photograph-2100268_1280-300x200.jpg" />Сервіс навігації з Нідерландів запускається в Україні</span></a>,  є такі регіони, як Сарасота, Флорида та Міртл-Біч, штат Південна Кароліна, де середньостатистичний працівник переміщується транспортом щонайменше півтори години на день.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Чи здатні інтернет та відеозв’язок поставити крапку у питанні «Навіщо їздити в офіс?»		</span>	</h3><p>Є багато причин вважати, що переміщення на роботу щодня є витрачанням часу та ресурсів надурно. Ми марнуємо час, забруднюємо навколишнє середовищами викидами автомобілів, втрачаємо кошти та нарощуємо рівень стресу. Постійна потреба діставатися офісу за кермом автівки чи громадським транспортом — одна з причин зростання депресії, ожиріння, серцево-судинних захворювань, розлучень, смерті та низки інших хвороб. Якщо найбільше ми ненавидимо переміщення між домом та офісом, чому тоді працівники офісів продовжують це робити?</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/07/12/simple-qs/" class="link">Сила простих запитань — як вдосконалити продукт</a>	</div><p>Соціологи вказують на важливість особистої взаємодії для продуктивності праці. Наприклад, залишається необхідність роботодавців контролювати та стимулювати працівників, щоби переконатись, що вони не відстають від потрібної роботи. Дослідження показали, що команди, які працюють спільно і при цьому спілкуються наживо особисто, на відміну від електронної пошти, продуктивніші у виконанні складних завдань. Бути фізично близьким допомагає нам зв&#8217;язуватися, демонструвати емоції, вирішити проблему і спонтанно вигадувати ідеї. Такі компанії, як IBM, колись цілком були прихильниками теорії Маркея, але вони навчилися із власного досвіду, що технологія не замінює офіс.</p><p>Психолог Стенфордського університету Джеремі Байленсон приймає цей факт, але він мріє про технологію, яка нарешті звільнить нас від необхідності обирати одне або інше. Проблема в тому, що існуюча технологія просто не передає інформацію досить ефективно, коли ми спілкуємося з колегами на відстані. За його словами, більшість науковців, які вивчають цю сферу, погоджуються, що значна частина інформації передається невербально. Багато таких невербальних каналів, таких як мова тіла, міміки та рухи очей, втрачаються за допомогою електронної пошти, миттєвих повідомлень та навіть месенджерів. Особливо це стосується випадків, коли ділові зустрічі чи обговорення включають участь декількох людей.</p><p>Але Байленсон, який заснував і керував Лабораторією віртуального взаємодії у Стенфорді, витратив понад десятиліттяв на вивчення технології, яка, на його думку, могла б нарешті подолати ці обмеження. Йдеться про віртуальну реальність (VR). Коли справа доходить до створення віртуального офісу настільки доброго, аби  усунути необхідність вибору між домашнім та традиційним офісом, Байленсон каже, що ключовим питанням є вирішення соціальної присутності. Тобто цифрові аватари користувачів мають у повному обсязі передавати наші емоції, жести та поведінку.</p><p>Байленсон та його сподвижники витратили багато часу, намагаючись з&#8217;ясувати, як підвищити соціальну присутність у віртуальній реальності. Вони, наприклад, виявили, що люди краще виконують завдання, коли аватари виглядають, звучать та навіть «почуваються» людьми з тіла та крові. Їхні висновки підтримують думку про те, що віртуальний офіс може стати більш міцною бізнес-моделлю, якщо вдосконалити технологічну складову комунікації.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/07/13/vr-ar/" class="link">Віртуальна та доповнена реальність — чого чекати до 2025 року</a>	</div><p>Це може здатися красивою моделлю для наслідування, але Глейзер скептично ставиться до того, що віртуальна реальність може «вбити» офіс із цегли, бетону та скла. Поки що жодна віртуальна реальність не здатна охопити усі ситуації взаємодії наживо, які відбуваються у традиційних офісах.</p><p>Байленсон визнає монументальні технологічні досягнення, необхідні для відтворення усієї палітри особистої взаємодії. Незважаючи на те, що VR в даний час може створювати візуальні та слухові симуляції, що дозволяють реалістично відчути переживання, все одно персональний досвід використання не збігається з тим, щоби бути одночасно в одній і тій же кімнаті з низкою своїх колег. Дотик, запах та інші сенсорні враження ще не відтворені у VR. Додайте сюди «сніжіння» в очах після довгого перебування у окулярах віртуальної реальності — і ви побачите, що поки доведеться все ще їздити у офіс, хай це і призводить до 2 годин втраченого часу щодня.</p><p>Віртуальна реальність може коли-небудь стати революційною для комунікації, але це не обов&#8217;язково означатиме «кінець міського віку та панування офісів», як прогнозував Макрей, говорячи про мережу із персональних комп’ютерів. Можливо, коли VR-окуляри чи шоломи навчаться передавати рукостискання та посмішки, ми й зможемо обійтися без потреби щоранку сідати за кермо чи заходити до вагону підземки.</p>

Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a></p>

Ґреґ Росальськи (Greg Rosalsky) — продюсер подкасту Freakonomics Radio, володар магістерського ступеню у Принстонському університеті в галузі економіки. А ще — людина, яка ставить собі питання, навіщо щоранку простоювати у заторах на дорозі, витрачати час у підземці чи гортати стрічку новин у таксі, якщо процес подорожі до офісу вбиває нашу продуктивність

Протягом 2016 року чимало компаній оголосили про відмову від ліберальної політики роботи з дому для своїх менеджерів. Такі компанії, як IBM, Honeywell та Aetna — лише частина довжелезного списку. Чимало компаній вважали, що вигідніше змусити працівників пересуватися по місту та працювати в центральному офісі, ніж надати їм можливість працювати там, де люди самі вважають за потрібне. З цим не погоджується Норман Макрей.

[color_title title="Влучний погляд із 70-х"]

У 1975 році, коли персональні комп'ютери були маловивченими калькуляторами для ґіків, а інтернет був незрозумілим проектом, розробленим урядом Сполучених Штатів, Макрей, впливовий журналіст The Economist, — який заслужив згодом репутацію ясновидця, передбачивши падіння Радянської імперії та технологічний та економічний стрибок Японії, — зробив радикальний прогноз про те, як інформаційні технології незабаром трансформують наше життя.

Макрей пророкував точний шлях і часові рамки трансформації практик роботи великих офісів. Мовляв, комп'ютери перейдуть у діловий світ, а потім стануть звичними для кожного американського будинку. За його словами, поширення цієї машини кардинально змінить економіку та підхід до того, як працює більшість з нас. Коли працівники зможуть спілкуватися зі своїми колегами за допомогою миттєвих повідомлень та відеочатів, за його словами, зникне усіляка потреба долати щодня багатокілометрові відстані між помешканням та офісом, аби працювати поруч у великих офісах в ділових центрах. Це здешевить робочу силу — а відтак комп'ютер фактично вб'є офіс у його традиційному форматі. І це змінить увесь наш спосіб життя, переконував Макрей:

[blockquote_with_author content="— Телекомунікації будуть змінювати моделі суспільства глибше, аніж це зробила революція транспортної сфери із винаходом залізниці та автомобілів"]

[color_title title="Світле майбутнє настало — а дороги досі переповнені"]

Минуло вже чимало часу — але досі годувальники родин забивають автостради та мости щоранку своїми автівками, а в метро не проштовхнешся від людей. Аби заробляти гроші, ми все ще ходимо в офіс. Перерозподіл робочої сили та смерть офісних приміщень, яку пророкував Макрей, не відбулися. Натомість мегаполіси з комп’ютерами та інтернетом стали потребувати ще більше переміщень та ще більше людей.

[related_post id="97"]

Ед Глейзер, економіст Гарвардського університету, який є одним із провідних експертів у питаннях, пов’язаних із містами, стверджує, що прогнози про занепад міста не були чимось незвичайним, коли він почав працювати за фахом ще в 1980-х. У той час міські центри у США занурювалися у навалу смітників, зростання кількості жебраків на вулицях та спалахи злочинності. З тих пір розрив між багатими та бідними не надто поменшав, а навпаки — продовжує зростати. Крім того, рух людей у місті не припинився. Серед причин, на які вказує Глейзер — ігнорування Макреєм того факту, що мільйони людей дійсно хочуть знайти в Лондоні чи Нью-Йорку не просто роботу, а розвагу, певний спосіб життя чи спільноту людей зі схожими поглядами, навичками чи стилем мислення.

Це правда, що з моменту виникнення інтернету ми почали працювати з дому більше, ніж раніше. Але комп'ютери та смартфони не замінили офіс — просто тепер офіс із нами там і тоді, коли нас у цьому приміщенні немає. Лише близько 2,8% від загальної кількості робочої сили у США кажуть, що вони працюють вдома «принаймні вдвічі більше, ніж в офісі». При цьому американці не стали менше користуватися транспортом чи витраати час на дорогу до офісів. За даними <a href="https://nachasi.com/2017/06/21/tomtom-coming/" target="_blank" rel="noopener">Waze</a>,  є такі регіони, як Сарасота, Флорида та Міртл-Біч, штат Південна Кароліна, де середньостатистичний працівник переміщується транспортом щонайменше півтори години на день.

[color_title title="Чи здатні інтернет та відеозв’язок поставити крапку у питанні «Навіщо їздити в офіс?»"]

Є багато причин вважати, що переміщення на роботу щодня є витрачанням часу та ресурсів надурно. Ми марнуємо час, забруднюємо навколишнє середовищами викидами автомобілів, втрачаємо кошти та нарощуємо рівень стресу. Постійна потреба діставатися офісу за кермом автівки чи громадським транспортом — одна з причин зростання депресії, ожиріння, серцево-судинних захворювань, розлучень, смерті та низки інших хвороб. Якщо найбільше ми ненавидимо переміщення між домом та офісом, чому тоді працівники офісів продовжують це робити?

[related_post id="8416"]

Соціологи вказують на важливість особистої взаємодії для продуктивності праці. Наприклад, залишається необхідність роботодавців контролювати та стимулювати працівників, щоби переконатись, що вони не відстають від потрібної роботи. Дослідження показали, що команди, які працюють спільно і при цьому спілкуються наживо особисто, на відміну від електронної пошти, продуктивніші у виконанні складних завдань. Бути фізично близьким допомагає нам зв'язуватися, демонструвати емоції, вирішити проблему і спонтанно вигадувати ідеї. Такі компанії, як IBM, колись цілком були прихильниками теорії Маркея, але вони навчилися із власного досвіду, що технологія не замінює офіс.

Психолог Стенфордського університету Джеремі Байленсон приймає цей факт, але він мріє про технологію, яка нарешті звільнить нас від необхідності обирати одне або інше. Проблема в тому, що існуюча технологія просто не передає інформацію досить ефективно, коли ми спілкуємося з колегами на відстані. За його словами, більшість науковців, які вивчають цю сферу, погоджуються, що значна частина інформації передається невербально. Багато таких невербальних каналів, таких як мова тіла, міміки та рухи очей, втрачаються за допомогою електронної пошти, миттєвих повідомлень та навіть месенджерів. Особливо це стосується випадків, коли ділові зустрічі чи обговорення включають участь декількох людей.

Але Байленсон, який заснував і керував Лабораторією віртуального взаємодії у Стенфорді, витратив понад десятиліттяв на вивчення технології, яка, на його думку, могла б нарешті подолати ці обмеження. Йдеться про віртуальну реальність (VR). Коли справа доходить до створення віртуального офісу настільки доброго, аби  усунути необхідність вибору між домашнім та традиційним офісом, Байленсон каже, що ключовим питанням є вирішення соціальної присутності. Тобто цифрові аватари користувачів мають у повному обсязі передавати наші емоції, жести та поведінку.

Байленсон та його сподвижники витратили багато часу, намагаючись з'ясувати, як підвищити соціальну присутність у віртуальній реальності. Вони, наприклад, виявили, що люди краще виконують завдання, коли аватари виглядають, звучать та навіть «почуваються» людьми з тіла та крові. Їхні висновки підтримують думку про те, що віртуальний офіс може стати більш міцною бізнес-моделлю, якщо вдосконалити технологічну складову комунікації.

[related_post id="8496"]

Це може здатися красивою моделлю для наслідування, але Глейзер скептично ставиться до того, що віртуальна реальність може «вбити» офіс із цегли, бетону та скла. Поки що жодна віртуальна реальність не здатна охопити усі ситуації взаємодії наживо, які відбуваються у традиційних офісах.

Байленсон визнає монументальні технологічні досягнення, необхідні для відтворення усієї палітри особистої взаємодії. Незважаючи на те, що VR в даний час може створювати візуальні та слухові симуляції, що дозволяють реалістично відчути переживання, все одно персональний досвід використання не збігається з тим, щоби бути одночасно в одній і тій же кімнаті з низкою своїх колег. Дотик, запах та інші сенсорні враження ще не відтворені у VR. Додайте сюди «сніжіння» в очах після довгого перебування у окулярах віртуальної реальності — і ви побачите, що поки доведеться все ще їздити у офіс, хай це і призводить до 2 годин втраченого часу щодня.

Віртуальна реальність може коли-небудь стати революційною для комунікації, але це не обов'язково означатиме «кінець міського віку та панування офісів», як прогнозував Макрей, говорячи про мережу із персональних комп’ютерів. Можливо, коли VR-окуляри чи шоломи навчаться передавати рукостискання та посмішки, ми й зможемо обійтися без потреби щоранку сідати за кермо чи заходити до вагону підземки.

<p>Протягом 2016 року чимало компаній оголосили про відмову від ліберальної політики роботи з дому для своїх менеджерів. Такі компанії, як IBM, Honeywell та Aetna — лише частина довжелезного списку. Чимало компаній вважали, що вигідніше змусити працівників пересуватися по місту та працювати в центральному офісі, ніж надати їм можливість працювати там, де люди самі вважають за потрібне. З цим не погоджується Норман Макрей.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Влучний погляд із 70-х		</span>	</h3><p>У 1975 році, коли персональні комп&#8217;ютери були маловивченими калькуляторами для ґіків, а інтернет був незрозумілим проектом, розробленим урядом Сполучених Штатів, Макрей, впливовий журналіст The Economist, — який заслужив згодом репутацію ясновидця, передбачивши падіння Радянської імперії та технологічний та економічний стрибок Японії, — зробив радикальний прогноз про те, як інформаційні технології незабаром трансформують наше життя.</p><p>Макрей пророкував точний шлях і часові рамки трансформації практик роботи великих офісів. Мовляв, комп&#8217;ютери перейдуть у діловий світ, а потім стануть звичними для кожного американського будинку. За його словами, поширення цієї машини кардинально змінить економіку та підхід до того, як працює більшість з нас. Коли працівники зможуть спілкуватися зі своїми колегами за допомогою миттєвих повідомлень та відеочатів, за його словами, зникне усіляка потреба долати щодня багатокілометрові відстані між помешканням та офісом, аби працювати поруч у великих офісах в ділових центрах. Це здешевить робочу силу — а відтак комп&#8217;ютер фактично вб&#8217;є офіс у його традиційному форматі. І це змінить увесь наш спосіб життя, переконував Макрей:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Телекомунікації будуть змінювати моделі суспільства глибше, аніж це зробила революція транспортної сфери із винаходом залізниці та автомобілів</p>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Світле майбутнє настало — а дороги досі переповнені		</span>	</h3><p>Минуло вже чимало часу — але досі годувальники родин забивають автостради та мости щоранку своїми автівками, а в метро не проштовхнешся від людей. Аби заробляти гроші, ми все ще ходимо в офіс. Перерозподіл робочої сили та смерть офісних приміщень, яку пророкував Макрей, не відбулися. Натомість мегаполіси з комп’ютерами та інтернетом стали потребувати ще більше переміщень та ще більше людей.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/city/2017/04/21/business-cities/" class="link">13 дружніх міст для стартапів</a>	</div><p>Ед Глейзер, економіст Гарвардського університету, який є одним із провідних експертів у питаннях, пов’язаних із містами, стверджує, що прогнози про занепад міста не були чимось незвичайним, коли він почав працювати за фахом ще в 1980-х. У той час міські центри у США занурювалися у навалу смітників, зростання кількості жебраків на вулицях та спалахи злочинності. З тих пір розрив між багатими та бідними не надто поменшав, а навпаки — продовжує зростати. Крім того, рух людей у місті не припинився. Серед причин, на які вказує Глейзер — ігнорування Макреєм того факту, що мільйони людей дійсно хочуть знайти в Лондоні чи Нью-Йорку не просто роботу, а розвагу, певний спосіб життя чи спільноту людей зі схожими поглядами, навичками чи стилем мислення.</p><p>Це правда, що з моменту виникнення інтернету ми почали працювати з дому більше, ніж раніше. Але комп&#8217;ютери та смартфони не замінили офіс — просто тепер офіс із нами там і тоді, коли нас у цьому приміщенні немає. Лише близько 2,8% від загальної кількості робочої сили у США кажуть, що вони працюють вдома «принаймні вдвічі більше, ніж в офісі». При цьому американці не стали менше користуватися транспортом чи витраати час на дорогу до офісів. За даними <a href="/2017/06/21/tomtom-coming/" target="_blank" rel="noopener">Waze</a>,  є такі регіони, як Сарасота, Флорида та Міртл-Біч, штат Південна Кароліна, де середньостатистичний працівник переміщується транспортом щонайменше півтори години на день.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Чи здатні інтернет та відеозв’язок поставити крапку у питанні «Навіщо їздити в офіс?»		</span>	</h3><p>Є багато причин вважати, що переміщення на роботу щодня є витрачанням часу та ресурсів надурно. Ми марнуємо час, забруднюємо навколишнє середовищами викидами автомобілів, втрачаємо кошти та нарощуємо рівень стресу. Постійна потреба діставатися офісу за кермом автівки чи громадським транспортом — одна з причин зростання депресії, ожиріння, серцево-судинних захворювань, розлучень, смерті та низки інших хвороб. Якщо найбільше ми ненавидимо переміщення між домом та офісом, чому тоді працівники офісів продовжують це робити?</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/07/12/simple-qs/" class="link">Сила простих запитань — як вдосконалити продукт</a>	</div><p>Соціологи вказують на важливість особистої взаємодії для продуктивності праці. Наприклад, залишається необхідність роботодавців контролювати та стимулювати працівників, щоби переконатись, що вони не відстають від потрібної роботи. Дослідження показали, що команди, які працюють спільно і при цьому спілкуються наживо особисто, на відміну від електронної пошти, продуктивніші у виконанні складних завдань. Бути фізично близьким допомагає нам зв&#8217;язуватися, демонструвати емоції, вирішити проблему і спонтанно вигадувати ідеї. Такі компанії, як IBM, колись цілком були прихильниками теорії Маркея, але вони навчилися із власного досвіду, що технологія не замінює офіс.</p><p>Психолог Стенфордського університету Джеремі Байленсон приймає цей факт, але він мріє про технологію, яка нарешті звільнить нас від необхідності обирати одне або інше. Проблема в тому, що існуюча технологія просто не передає інформацію досить ефективно, коли ми спілкуємося з колегами на відстані. За його словами, більшість науковців, які вивчають цю сферу, погоджуються, що значна частина інформації передається невербально. Багато таких невербальних каналів, таких як мова тіла, міміки та рухи очей, втрачаються за допомогою електронної пошти, миттєвих повідомлень та навіть месенджерів. Особливо це стосується випадків, коли ділові зустрічі чи обговорення включають участь декількох людей.</p><p>Але Байленсон, який заснував і керував Лабораторією віртуального взаємодії у Стенфорді, витратив понад десятиліттяв на вивчення технології, яка, на його думку, могла б нарешті подолати ці обмеження. Йдеться про віртуальну реальність (VR). Коли справа доходить до створення віртуального офісу настільки доброго, аби  усунути необхідність вибору між домашнім та традиційним офісом, Байленсон каже, що ключовим питанням є вирішення соціальної присутності. Тобто цифрові аватари користувачів мають у повному обсязі передавати наші емоції, жести та поведінку.</p><p>Байленсон та його сподвижники витратили багато часу, намагаючись з&#8217;ясувати, як підвищити соціальну присутність у віртуальній реальності. Вони, наприклад, виявили, що люди краще виконують завдання, коли аватари виглядають, звучать та навіть «почуваються» людьми з тіла та крові. Їхні висновки підтримують думку про те, що віртуальний офіс може стати більш міцною бізнес-моделлю, якщо вдосконалити технологічну складову комунікації.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/tech/2017/07/13/vr-ar/" class="link">Віртуальна та доповнена реальність — чого чекати до 2025 року</a>	</div><p>Це може здатися красивою моделлю для наслідування, але Глейзер скептично ставиться до того, що віртуальна реальність може «вбити» офіс із цегли, бетону та скла. Поки що жодна віртуальна реальність не здатна охопити усі ситуації взаємодії наживо, які відбуваються у традиційних офісах.</p><p>Байленсон визнає монументальні технологічні досягнення, необхідні для відтворення усієї палітри особистої взаємодії. Незважаючи на те, що VR в даний час може створювати візуальні та слухові симуляції, що дозволяють реалістично відчути переживання, все одно персональний досвід використання не збігається з тим, щоби бути одночасно в одній і тій же кімнаті з низкою своїх колег. Дотик, запах та інші сенсорні враження ще не відтворені у VR. Додайте сюди «сніжіння» в очах після довгого перебування у окулярах віртуальної реальності — і ви побачите, що поки доведеться все ще їздити у офіс, хай це і призводить до 2 годин втраченого часу щодня.</p><p>Віртуальна реальність може коли-небудь стати революційною для комунікації, але це не обов&#8217;язково означатиме «кінець міського віку та панування офісів», як прогнозував Макрей, говорячи про мережу із персональних комп’ютерів. Можливо, коли VR-окуляри чи шоломи навчаться передавати рукостискання та посмішки, ми й зможемо обійтися без потреби щоранку сідати за кермо чи заходити до вагону підземки.</p>

Навіщо ми все ще їздимо на роботу в офіс — і коли це закінчиться

{:ua}Чому офіс все ще ніяк не обійдеться без нашої фізичної присутності?{:}

<p>Сервіс оренди житла Airbnb розширить можливості для гостей, власників житла та локальних спільнот за рахунок використання доповненої реальності та віртуальних екскурсій. Онлайн-сервіс дасть змогу переглядати помешкання так, неначе користувач прогулюється ними зсередини.
</p>
<h4><strong>Чому Airbnb іде на цей крок</strong></h4>
За словами представників сервісу, розвиток туризму, мобільного інтернету та супутніх сервісів дав змогу побачити не лише мегаполіси чи великі мережі готелів. Тепер користувачів цікавить не лише якість проживання в обраному помешканні, але й вид із вікна, стан локальної інфраструктури, розташування поблизу ква’ярень, магазинів, культурних чи розважальних центрів. Відтак виникла потреба «показати» все так, ніби потенційний турист вже перебуває в обраному місті та місці.

Використання інструментів віртуальної реальності та мобільних платформ дає змогу зробити цей процес зручнішим для користувачів, додають у компанії. Для цього використано зйомку 3D-об’єктивами та можливості фотодокументування із лінзами з коловим та панорамним оглядом.

Раніше ми розповідали про плани Airbnb та VICE <a href="https://nachasi.com/2017/08/16/vice-ta-airbnb/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустити<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/riku-lu-4169-300x200.jpg" />Vice та Airbnb започаткують оригінальний туристичний проект</span></a> оригінальний проект із популяризації світового туризму.

<p>Сервіс оренди житла Airbnb розширить можливості для гостей, власників житла та локальних спільнот за рахунок використання доповненої реальності та віртуальних екскурсій. Онлайн-сервіс дасть змогу переглядати помешкання так, неначе користувач прогулюється ними зсередини.</p><h4><strong>Чому Airbnb іде на цей крок</strong></h4><p>За словами представників сервісу, розвиток туризму, мобільного інтернету та супутніх сервісів дав змогу побачити не лише мегаполіси чи великі мережі готелів. Тепер користувачів цікавить не лише якість проживання в обраному помешканні, але й вид із вікна, стан локальної інфраструктури, розташування поблизу ква’ярень, магазинів, культурних чи розважальних центрів. Відтак виникла потреба «показати» все так, ніби потенційний турист вже перебуває в обраному місті та місці.</p><p>Використання інструментів віртуальної реальності та мобільних платформ дає змогу зробити цей процес зручнішим для користувачів, додають у компанії. Для цього використано зйомку 3D-об’єктивами та можливості фотодокументування із лінзами з коловим та панорамним оглядом.</p><p>Раніше ми розповідали про плани Airbnb та VICE <a href="/2017/08/16/vice-ta-airbnb/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запустити<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/08/riku-lu-4169-300x200.jpg" />Vice та Airbnb започаткують оригінальний туристичний проект</span></a> оригінальний проект із популяризації світового туризму.</p>

Популярна платформа винаймання житла у різних містах планети Airbnb анонсувала у своєму блозі нову технологію віртуальних турів для користувачів, котрі обирають житло для оренди та місто для відвідування. На думку команди сервісу, це має сприяти зростанню популярності туризму у його сучасному форматі

Сервіс оренди житла Airbnb розширить можливості для гостей, власників житла та локальних спільнот за рахунок використання доповненої реальності та віртуальних екскурсій. Онлайн-сервіс дасть змогу переглядати помешкання так, неначе користувач прогулюється ними зсередини.
<h4><strong>Чому Airbnb іде на цей крок</strong></h4>
За словами представників сервісу, розвиток туризму, мобільного інтернету та супутніх сервісів дав змогу побачити не лише мегаполіси чи великі мережі готелів. Тепер користувачів цікавить не лише якість проживання в обраному помешканні, але й вид із вікна, стан локальної інфраструктури, розташування поблизу ква’ярень, магазинів, культурних чи розважальних центрів. Відтак виникла потреба «показати» все так, ніби потенційний турист вже перебуває в обраному місті та місці.

Використання інструментів віртуальної реальності та мобільних платформ дає змогу зробити цей процес зручнішим для користувачів, додають у компанії. Для цього використано зйомку 3D-об’єктивами та можливості фотодокументування із лінзами з коловим та панорамним оглядом.

Раніше ми розповідали про плани Airbnb та VICE <a href="https://nachasi.com/2017/08/16/vice-ta-airbnb/" target="_blank" rel="noopener">запустити</a> оригінальний проект із популяризації світового туризму.

<p>Сервіс оренди житла Airbnb розширить можливості для гостей, власників житла та локальних спільнот за рахунок використання доповненої реальності та віртуальних екскурсій. Онлайн-сервіс дасть змогу переглядати помешкання так, неначе користувач прогулюється ними зсередини.</p><h4><strong>Чому Airbnb іде на цей крок</strong></h4><p>За словами представників сервісу, розвиток туризму, мобільного інтернету та супутніх сервісів дав змогу побачити не лише мегаполіси чи великі мережі готелів. Тепер користувачів цікавить не лише якість проживання в обраному помешканні, але й вид із вікна, стан локальної інфраструктури, розташування поблизу ква’ярень, магазинів, культурних чи розважальних центрів. Відтак виникла потреба «показати» все так, ніби потенційний турист вже перебуває в обраному місті та місці.</p><p>Використання інструментів віртуальної реальності та мобільних платформ дає змогу зробити цей процес зручнішим для користувачів, додають у компанії. Для цього використано зйомку 3D-об’єктивами та можливості фотодокументування із лінзами з коловим та панорамним оглядом.</p><p>Раніше ми розповідали про плани Airbnb та VICE <a href="/2017/08/16/vice-ta-airbnb/" target="_blank" rel="noopener">запустити</a> оригінальний проект із популяризації світового туризму.</p>

Airbnb запропонує віртуальні тури для користувачів

{:ua}Що саме збирається запропонувати Airbnb{:}

<p>На даний момент в Центрі космічних польотів ім. Годдарда в Грінбелті (штат Меріленд) йде створення віртуальних моделей різного середовища і локацій. Вчені NASA зможуть попередньо виміряти відстані, детальніше дізнатися про рельєф місцевості на своєму маршруті і так далі.
</p>
<h4><strong>Як у NASA використовуватимуть віртуальну реальність</strong></h4>
За словами інженера Томаса Грабба, зобразити, зокрема, планується сонячні викиди, магнітне поле навколо Землі і лавову трубу в штаті Айдахо. Робиться це для того, щоб співробітники різних лабораторій <a href="https://nachasi.com/2017/11/13/yak-nasa-daye-posluhaty-kosmos/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">космічного агенства<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/celso-405219-300x200.jpg" />Як NASA дає послухати космос</span></a> змогли на власні очі поспостерігати за тим чи іншим явищем, залишаючись в цілковитій безпеці. В кінцевому підсумку, застосування віртуальної реальності саме в рамках дослідницької діяльності має стати повсякденною річчю.

[blockquote_with_author name="Томас Грабб" position="інженер NASA" content="Звичайно, реального відвідування тієї чи іншої локації віртуальні окуляри повністю замінити не зможуть, але вони здатні виявитися вкрай корисними в плані підготовки до експедиції."]

<p>На даний момент в Центрі космічних польотів ім. Годдарда в Грінбелті (штат Меріленд) йде створення віртуальних моделей різного середовища і локацій. Вчені NASA зможуть попередньо виміряти відстані, детальніше дізнатися про рельєф місцевості на своєму маршруті і так далі.</p><h4><strong>Як у NASA використовуватимуть віртуальну реальність</strong></h4><p>За словами інженера Томаса Грабба, зобразити, зокрема, планується сонячні викиди, магнітне поле навколо Землі і лавову трубу в штаті Айдахо. Робиться це для того, щоб співробітники різних лабораторій <a href="/2017/11/13/yak-nasa-daye-posluhaty-kosmos/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">космічного агенства<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/celso-405219-300x200.jpg" />Як NASA дає послухати космос</span></a> змогли на власні очі поспостерігати за тим чи іншим явищем, залишаючись в цілковитій безпеці. В кінцевому підсумку, застосування віртуальної реальності саме в рамках дослідницької діяльності має стати повсякденною річчю.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Звичайно, реального відвідування тієї чи іншої локації віртуальні окуляри повністю замінити не зможуть, але вони здатні виявитися вкрай корисними в плані підготовки до експедиції.</p>					<cite>									<span><strong>Томас Грабб,</strong></span> інженер NASA							</cite>			</blockquote>

Як заявили в космічному агенстві NASA, вже активно ведеться робота задля  використання окулярів віртуальної реальності в наукових дослідженнях

На даний момент в Центрі космічних польотів ім. Годдарда в Грінбелті (штат Меріленд) йде створення віртуальних моделей різного середовища і локацій. Вчені NASA зможуть попередньо виміряти відстані, детальніше дізнатися про рельєф місцевості на своєму маршруті і так далі.
<h4><strong>Як у NASA використовуватимуть віртуальну реальність</strong></h4>
За словами інженера Томаса Грабба, зобразити, зокрема, планується сонячні викиди, магнітне поле навколо Землі і лавову трубу в штаті Айдахо. Робиться це для того, щоб співробітники різних лабораторій <a href="https://nachasi.com/2017/11/13/yak-nasa-daye-posluhaty-kosmos/" target="_blank" rel="noopener">космічного агенства</a> змогли на власні очі поспостерігати за тим чи іншим явищем, залишаючись в цілковитій безпеці. В кінцевому підсумку, застосування віртуальної реальності саме в рамках дослідницької діяльності має стати повсякденною річчю.

[blockquote_with_author name="Томас Грабб" position="інженер NASA" content="Звичайно, реального відвідування тієї чи іншої локації віртуальні окуляри повністю замінити не зможуть, але вони здатні виявитися вкрай корисними в плані підготовки до експедиції."]

<p>На даний момент в Центрі космічних польотів ім. Годдарда в Грінбелті (штат Меріленд) йде створення віртуальних моделей різного середовища і локацій. Вчені NASA зможуть попередньо виміряти відстані, детальніше дізнатися про рельєф місцевості на своєму маршруті і так далі.</p><h4><strong>Як у NASA використовуватимуть віртуальну реальність</strong></h4><p>За словами інженера Томаса Грабба, зобразити, зокрема, планується сонячні викиди, магнітне поле навколо Землі і лавову трубу в штаті Айдахо. Робиться це для того, щоб співробітники різних лабораторій <a href="/2017/11/13/yak-nasa-daye-posluhaty-kosmos/" target="_blank" rel="noopener">космічного агенства</a> змогли на власні очі поспостерігати за тим чи іншим явищем, залишаючись в цілковитій безпеці. В кінцевому підсумку, застосування віртуальної реальності саме в рамках дослідницької діяльності має стати повсякденною річчю.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Звичайно, реального відвідування тієї чи іншої локації віртуальні окуляри повністю замінити не зможуть, але вони здатні виявитися вкрай корисними в плані підготовки до експедиції.</p>					<cite>									<span><strong>Томас Грабб,</strong></span> інженер NASA							</cite>			</blockquote>

У NASA хочуть використовувати VR-окуляри для наукових досліджень

{:ua}Як заявили в космічному агенстві NASA, вже активно ведеться робота задля  використання окулярів віртуальної реальності в наукових дослідженнях{:}

#VR