Новини

Польща підписала контракт на поставку зрідженого газу зі США — перший корабель чекають у червні. Ця поставка стане першою для американських газових компаній у Північну Європу

У середині червня 2017 року до терміналу ім. президента Лєха Качинського у Свіноуйсті прибуде перший вантажний корабель з американським зрідженим газом. Польська компанія PGNiG підписала контракт на поставку блакитного палива з компанією Chenniere Energy. На часі дізнатися більше про закордонний газ для Польщі — і чому це важливо.
<h4><strong>Коли і за яких умов було укладено угоду</strong></h4>
Угоду про альтернативне постачання блакитного палива було укладено у Лондоні. Її важливість полягає у тому, що це буде перша поставка американського зрідженого газу в Північну Європу з території Сполучених Штатів. Про підписання контракту повідомив голова кабінету президента Польщі, який перебуває у Вашингтоні. Міністр Кшиштоф Щерський представив угоду на поставку зрідженого газу зі США як частину стратегії збільшення енергетичної безпеки Польщі:

[blockquote_with_author content="Нині ми здійснили дуже серйозний крок на шляху до диверсифікації поставок газу в Польщу»]
<h4><strong>Чи стануть поставки регулярними</strong></h4>
Віце-президент PGNiG сказав, що це буде спотова або короткотермінова поставка, однак він сподівається на серію поставок зрідженого блакитного палива зі Сполучених Штатів Америки. Мацєй Возняк підкреслив, що угоду підписано на добрих, вигідних умовах, але ціну і обсяги закуповуваного природного газу із Північної Америки не розкрив. Возняк додав, що PGNiG реалізує політику диверсифікації поставок газу в Польщу. Він нагадав, що ця сировина імпортується в країну також із Катару. Усі ці заходи спрямовані на зменшення залежності Польщі від постачання енергоносіїв та палива з країн колишнього СНД.

<p>У середині червня 2017 року до терміналу ім. президента Лєха Качинського у Свіноуйсті прибуде перший вантажний корабель з американським зрідженим газом. Польська компанія PGNiG підписала контракт на поставку блакитного палива з компанією Chenniere Energy. На часі дізнатися більше про закордонний газ для Польщі — і чому це важливо.</p><h4><strong>Коли і за яких умов було укладено угоду</strong></h4><p>Угоду про альтернативне постачання блакитного палива було укладено у Лондоні. Її важливість полягає у тому, що це буде перша поставка американського зрідженого газу в Північну Європу з території Сполучених Штатів. Про підписання контракту повідомив голова кабінету президента Польщі, який перебуває у Вашингтоні. Міністр Кшиштоф Щерський представив угоду на поставку зрідженого газу зі США як частину стратегії збільшення енергетичної безпеки Польщі:</p><h4><strong>Чи стануть поставки регулярними</strong></h4><p>Віце-президент PGNiG сказав, що це буде спотова або короткотермінова поставка, однак він сподівається на серію поставок зрідженого блакитного палива зі Сполучених Штатів Америки. Мацєй Возняк підкреслив, що угоду підписано на добрих, вигідних умовах, але ціну і обсяги закуповуваного природного газу із Північної Америки не розкрив. Возняк додав, що PGNiG реалізує політику диверсифікації поставок газу в Польщу. Він нагадав, що ця сировина імпортується в країну також із Катару. Усі ці заходи спрямовані на зменшення залежності Польщі від постачання енергоносіїв та палива з країн колишнього СНД.</p>

Із червня 2017 року Польща отримуватиме зріджений газ із США

{:ua}Газ із США — крок до диверсифікації джерел палива з боку польського уряду{:}

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Що стало рушійною силою економічного розвитку і процвітання Західного світу? Не останню роль зіграв обмін інтелектуальним продуктом та становлення вільного ринку ідей.

Що стало рушійною силою економічного розвитку і процвітання Західного світу? Не останню роль зіграв обмін інтелектуальним продуктом та становлення вільного ринку ідей. У XVIII столітті Європа переживає стрімкий розвиток промисловості. Економіка зростає, імперії розвиваються, а добробут країн відчутно збільшується. Але що саме вирізняє цей континент з-поміж інших? На це питання відповіді шукало чимало істориків, економістів, політологів та інших вчених. Доволі цікаву думку висловив Джоель Мокир у статті для видання Aeon.
<h4><strong>Політична роздробленість і конкуренція</strong></h4>
Частина науковців схиляється до думки, що причина проста. Європа ніколи не була політично монотонною, а навпаки завжди складалася з багатьох країн. Усі вони були з різними політичними режимами, які змушені були співіснувати. Впродовж століть жоден політик не зміг централізовано об'єднати західноєвропейські народи на великій території так, як це змогли, наприклад, монголи чи китайці. Більше того, європейці не були об'єднані спільною європейською ідеєю або культурою. Економічний прогрес не розроблявся і не просувався єдиним центром. Він стався завдяки вигідному збігові обставин, які, зокрема, заклали підвалини розвитку економіки знань.

Як і чому це спрацювало? Якщо коротко, то політична роздрібленість Європи створила умови для зародження успішної конкуренції у сфері освіти й знань. Європейські правителі змушені були конкурувати за найкращих інтелектуалів та майстрів. Роздрібленість звісно мала й негативний ефект. Це були майже перманентний стан війни, протекціонізм та інші проблеми координації спільних дій, як зазначає історик-економіст Ерік Л. Джонс.

Але нині серед істориків лунають голоси про те, що <strong>вигода від стану постійного протистояння між країнами більша за негатив</strong>. Чільні взаємозв'язки й необхідність співіснувати пліч-о-пліч, приміром, дещо звужує можливість політичної чи релігійної влади контролювати інтелектуальну спільноту. Наприклад, коли консервативні правителі починають придушувати «єретиків і провокаторів», якими часто вважалися оригінальні й креативні мислителі, більшість найрозумніших громадян шукали можливість реалізації свого потенціалу в інших країнах. Власне, так і ставалося. Гіббон, приміром, вважає, що стан постійної конкуренції між країнами обмежує можливості тиранії через взаємне почуття «страху і сорому». Це змушує її ставати дещо поміркованішими, а найжорстокіші конституції — справедливішими.

Інший позитивний аспект — конкуренція між країнами сприяє розвитку науки і знань. Так, чи під час ранніх реформ Петра І, які мали сприяти модернізації способу життя народу, чи під час панічної технологічної мобілізації з боку США у відповідь на запуск космічної програми країн Варшавського договору, міждержавні «перегони» можна вважати потужною рушійною силою для наукового та економічного прогресу.

<img class="aligncenter size-large wp-image-857" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/building-79221_1280-1024x642.jpg" alt="" width="1024" height="642" />
<h4><strong>Вільний ринок ідей</strong></h4>
Однак політичної фрагментації було недостатньо, аби дати поштовх потужному економічному розвитку. Індія або Близький Схід, не кажучи вже про Африканський континент, значну частину своєї історії також поділялися на багато дрібних держав з різними політичними режимами, але подібного економічного зростання і добробуту не досягли.

Важливу роль у цьому контексті відіграє розмір «ринку» інтелектуальних та технологічних інновацій та його вплив на розвиток науки — аспект, який не отримав заслуженої уваги в історичному дискурсі на цю тему. У 1769 році, наприклад, Метью Боултон написав своєму партнеру Джеймсу Ватту:

[blockquote_with_author content="Розробка мотору лише для трьох країн не варта мого часу, але дуже доречною є його розробка для всього світу"]

Те ж саме стосується і книг, наукових робіт з найрізноманітніших дисциплін. Написання таких праць передбачає певні витрати, тому цікавіше орієнтуватися на широкий ринок. Роздрібленість на ринку інтелектуального продукту означала б, що «аудиторія» кожного інноватора ставала б невеликою, що могло б подавляти ініціативу.
<h4><strong>Обмін ідеями і досягненнями</strong></h4>
Цікаво, що у тогочасній Європі політична та релігійна фрагментація не означала поділ на невеликі аудиторії для інноваторів. <strong>Політичні розбіжності у поглядах дивним чином співіснували з вражаючою інтелектуальною та культурною єдністю.</strong> У Європі утворився більшою чи меншою мірою інтегрований ринок ідей, об'єднана мережа вчених — жінок та чоловіків, — між якими відбувався жвавий обмін ідеями. Європейська культурна єдність у спільній спадщині класиків та поміж інтелектуалів — у <strong>використанні латини як мови загального вжитку</strong>. Власне, навіть структура християнської церкви також певним чином сприяла тіснішим контактам на континенті.

І якщо європейські інтелектуали багато подорожували світом, їхні ідеї переміщувалися навіть швидше. Завдяки розвитку друкованої преси та вдосконаленні поштової системи знання у формі письма швидко поширювалися світом. У доволі плюралістичній атмосфері ранньої сучасної Європи, особливо у порівнянні зі Східною Азією, спроби з боку консервативних політичних сил придушити інноваційні ідеї зазнавали поразки. Репутація таких зірок-інтелектуалів, як Галілей чи Спіноза, дозволяла їм публікувати свої роботи у найкоротші терміни за кордоном, якщо вдома вони зіштовхувалися з цензурою. Наприклад, заборонені праці Галілея швидко вивезли з Італії та опублікували в протестантських містах. Для інтелектуалів <strong>поділена Європа та відсутність єдиного політичного центру сприяла обміну думками</strong> та налагодженню контактів, чого просто-напросто не могло існувати у Китаї чи Османській імперії.

Вільний ринок ідей, який розвинувся після 1600 року, заклав підґрунтя епохи європейського Просвітництва, під час якої віра у науковий та інтелектуальний прогрес була безпосередньо пов'язана з політикою й залишається такою до наших днів. Попри труднощі, сила технологічного і наукового прогресу набирає обертів. Нинішній світ досі складається з конкуруючих між собою держав або блоків держав — і його об'єднання не стало набагато ближчим, ніж у 1600 році. Ринок ідей став активнішим, ніж будь-коли, а інновації з'являються з неймовірною швидкістю. <strong>Найцікавіше ще попереду.</strong>

<p>Що стало рушійною силою економічного розвитку і процвітання Західного світу? Не останню роль зіграв обмін інтелектуальним продуктом та становлення вільного ринку ідей. У XVIII столітті Європа переживає стрімкий розвиток промисловості. Економіка зростає, імперії розвиваються, а добробут країн відчутно збільшується. Але що саме вирізняє цей континент з-поміж інших? На це питання відповіді шукало чимало істориків, економістів, політологів та інших вчених. Доволі цікаву думку висловив Джоель Мокир у статті для видання Aeon.</p><h4><strong>Політична роздробленість і конкуренція</strong></h4><p>Частина науковців схиляється до думки, що причина проста. Європа ніколи не була політично монотонною, а навпаки завжди складалася з багатьох країн. Усі вони були з різними політичними режимами, які змушені були співіснувати. Впродовж століть жоден політик не зміг централізовано об&#8217;єднати західноєвропейські народи на великій території так, як це змогли, наприклад, монголи чи китайці. Більше того, європейці не були об&#8217;єднані спільною європейською ідеєю або культурою. Економічний прогрес не розроблявся і не просувався єдиним центром. Він стався завдяки вигідному збігові обставин, які, зокрема, заклали підвалини розвитку економіки знань.</p><p>Як і чому це спрацювало? Якщо коротко, то політична роздрібленість Європи створила умови для зародження успішної конкуренції у сфері освіти й знань. Європейські правителі змушені були конкурувати за найкращих інтелектуалів та майстрів. Роздрібленість звісно мала й негативний ефект. Це були майже перманентний стан війни, протекціонізм та інші проблеми координації спільних дій, як зазначає історик-економіст Ерік Л. Джонс.</p><p>Але нині серед істориків лунають голоси про те, що <strong>вигода від стану постійного протистояння між країнами більша за негатив</strong>. Чільні взаємозв&#8217;язки й необхідність співіснувати пліч-о-пліч, приміром, дещо звужує можливість політичної чи релігійної влади контролювати інтелектуальну спільноту. Наприклад, коли консервативні правителі починають придушувати «єретиків і провокаторів», якими часто вважалися оригінальні й креативні мислителі, більшість найрозумніших громадян шукали можливість реалізації свого потенціалу в інших країнах. Власне, так і ставалося. Гіббон, приміром, вважає, що стан постійної конкуренції між країнами обмежує можливості тиранії через взаємне почуття «страху і сорому». Це змушує її ставати дещо поміркованішими, а найжорстокіші конституції — справедливішими.</p><p>Інший позитивний аспект — конкуренція між країнами сприяє розвитку науки і знань. Так, чи під час ранніх реформ Петра І, які мали сприяти модернізації способу життя народу, чи під час панічної технологічної мобілізації з боку США у відповідь на запуск космічної програми країн Варшавського договору, міждержавні «перегони» можна вважати потужною рушійною силою для наукового та економічного прогресу.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-857" src="/wp-content/uploads/2017/04/building-79221_1280-1024x642.jpg" alt="" width="1024" height="642" srcset="/wp-content/uploads/2017/04/building-79221_1280-1024x642.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/04/building-79221_1280-300x188.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/04/building-79221_1280-768x481.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/04/building-79221_1280-650x407.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/04/building-79221_1280-1181x740.jpg 1181w, /wp-content/uploads/2017/04/building-79221_1280.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><h4><strong>Вільний ринок ідей</strong></h4><p>Однак політичної фрагментації було недостатньо, аби дати поштовх потужному економічному розвитку. Індія або Близький Схід, не кажучи вже про Африканський континент, значну частину своєї історії також поділялися на багато дрібних держав з різними політичними режимами, але подібного економічного зростання і добробуту не досягли.</p><p>Важливу роль у цьому контексті відіграє розмір «ринку» інтелектуальних та технологічних інновацій та його вплив на розвиток науки — аспект, який не отримав заслуженої уваги в історичному дискурсі на цю тему. У 1769 році, наприклад, Метью Боултон написав своєму партнеру Джеймсу Ватту:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Розробка мотору лише для трьох країн не варта мого часу, але дуже доречною є його розробка для всього світу</p>			</blockquote><p>Те ж саме стосується і книг, наукових робіт з найрізноманітніших дисциплін. Написання таких праць передбачає певні витрати, тому цікавіше орієнтуватися на широкий ринок. Роздрібленість на ринку інтелектуального продукту означала б, що «аудиторія» кожного інноватора ставала б невеликою, що могло б подавляти ініціативу.</p><h4><strong>Обмін ідеями і досягненнями</strong></h4><p>Цікаво, що у тогочасній Європі політична та релігійна фрагментація не означала поділ на невеликі аудиторії для інноваторів. <strong>Політичні розбіжності у поглядах дивним чином співіснували з вражаючою інтелектуальною та культурною єдністю.</strong> У Європі утворився більшою чи меншою мірою інтегрований ринок ідей, об&#8217;єднана мережа вчених — жінок та чоловіків, — між якими відбувався жвавий обмін ідеями. Європейська культурна єдність у спільній спадщині класиків та поміж інтелектуалів — у <strong>використанні латини як мови загального вжитку</strong>. Власне, навіть структура християнської церкви також певним чином сприяла тіснішим контактам на континенті.</p><p>І якщо європейські інтелектуали багато подорожували світом, їхні ідеї переміщувалися навіть швидше. Завдяки розвитку друкованої преси та вдосконаленні поштової системи знання у формі письма швидко поширювалися світом. У доволі плюралістичній атмосфері ранньої сучасної Європи, особливо у порівнянні зі Східною Азією, спроби з боку консервативних політичних сил придушити інноваційні ідеї зазнавали поразки. Репутація таких зірок-інтелектуалів, як Галілей чи Спіноза, дозволяла їм публікувати свої роботи у найкоротші терміни за кордоном, якщо вдома вони зіштовхувалися з цензурою. Наприклад, заборонені праці Галілея швидко вивезли з Італії та опублікували в протестантських містах. Для інтелектуалів <strong>поділена Європа та відсутність єдиного політичного центру сприяла обміну думками</strong> та налагодженню контактів, чого просто-напросто не могло існувати у Китаї чи Османській імперії.</p><p>Вільний ринок ідей, який розвинувся після 1600 року, заклав підґрунтя епохи європейського Просвітництва, під час якої віра у науковий та інтелектуальний прогрес була безпосередньо пов&#8217;язана з політикою й залишається такою до наших днів. Попри труднощі, сила технологічного і наукового прогресу набирає обертів. Нинішній світ досі складається з конкуруючих між собою держав або блоків держав — і його об&#8217;єднання не стало набагато ближчим, ніж у 1600 році. Ринок ідей став активнішим, ніж будь-коли, а інновації з&#8217;являються з неймовірною швидкістю. <strong>Найцікавіше ще попереду.</strong></p>

Чому Європа стала найбагатшою частиною світу?

{:ua}Розмаїття ідей та відцентрові тенденції — як Європа насправді стала об’єднаною і заможною{:}

27 квітня в Одесі пройде Перший міжнародний форум інноваторів Цифрова Україна – Switch on your business. Що варто знати про цей захід?

Під час форуму, котрий пройде 27 квітня 2017-го, будуть запропоновані практики, ініціативи та проекти, які допоможуть підняти ефективність бізнесу під час цифрової трансформації, кажуть організатори. Окрім представників влади місцевого рівня, очікують також Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва та Голову парламентського Комітету з питань інформатизації та зв’язку Олександра Данченка.
<h4><strong>Чи будуть закордонні гості</strong></h4>
Для тих, хто хочу почути закордонних спікерів на тему цифрового суспільства, варто зазначити, що серед заявлених учасників є посол Республіки Корея в Україні Лі Янг Гу, директор Nokia зі співробітництва з ЄС та стратегії Розвитку Олаф Шульц (Німеччина) та Яннек Легре – виконавчий директор Європейської Грід Інфраструктури (EGI) із Франції.
<h4><strong>Чому буде присвячено панельні дискусії</strong></h4>
<strong>Перша панель</strong> в якості головної теми обрала «Цифровий порядок денний – досвід ЄС і можливості України–. Тут говоритимуть про нові технології, новий тип мислення, інтеграцію цифрових технологій в національну економічну систему. Крім того, тут обговорять основні напрямки створення сучасної нормативно-правової та регуляторної бази для забезпечення цифрової трансформації.

Дискусія відбудеться за участі:
<ul>
 	<li>Валерій Фіщук – регіональний менеджер Cisco з розвитку бізнесу в Україні та країнах СНД, віце-президент асоціації Інноваційний розвиток України.</li>
 	<li>Олександр Риженко – Голова державного агентства з питань електронного урядування України.</li>
 	<li>Дмитро Каліта – Генеральний директор офісу Intel в Україні, Білорусі, Молдові.</li>
 	<li>Олександр Скляров – член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.</li>
 	<li>Калман Гайер – Радник головного наукового бюро при Міністерстві економіки, Радник Національної Ради з R &amp; D у Міністерстві науки, технології та космосу, Радник Світового банку з моніторингу та оцінки ефективності сербського інноваційного фонду, Ізраїль.</li>
 	<li>Андрій Омельченко – завідувач кафедри, професор у Київському Національному економічному університеті, експерт BRDO.</li>
 	<li>Оксен Лісовий – директор Малої академії наук України.</li>
 	<li>Даниїла Олійник – начальник відділу Інституту стратегічних досліджень.</li>
 	<li>Олександр Супрун – директор аналітичного агентства IT-PRO.</li>
 	<li>Володимир Ночвай – координатор Суспільної Інноваційної мережі України.</li>
 	<li>Надія Костриба – член Комітету з електронних комунікацій при ТПП України.</li>
</ul>
<strong>В рамках другої дискусійної панелі</strong> обговорюватимуться практичні аспекти цифрової трансформації бізнесу та суспільства. Шляхи підтримки малого та середнього бізнесу в налаштуванні цифрових інструментів у бізнес-процесах. Також тут пройде road-шоу продуктів та рішень «ПриватБанку» для бізнесу, присвячене технологіям, які змінюють країну. Учасники форуму зможуть випробувати найсучасніші розробки найкращих в Європі технологій, які впроваджує «ПриватБанк».

Щодо пропозицій для бізнесу говоритимуть:
<ul>
 	<li>Олексій Хахлюк – Глава представництва Nokia в Україні.</li>
 	<li>Олег Якимчук – директор по взаємодії з органами державної влади Google.</li>
 	<li>Петро Яцук – Голова Наглядової ради Анте Медіа дата-центру Парковий.</li>
 	<li>Дмитро Йоргачов – генеральний директор ВАТ Одескабель.</li>
 	<li>Леон Кацнельсон – технічний директор IBM Analytics Platform, Canada.</li>
 	<li>Володимир Попов – генеральний директор компанії UALinux.</li>
 	<li>Віктор Онопрієнко – директор Інституту інформаційних технологій.</li>
 	<li>Дмитро Прядко – директор компанії APS Solutions, президент Асоціації закупівельників України.</li>
</ul>

<p>Під час форуму, котрий пройде 27 квітня 2017-го, будуть запропоновані практики, ініціативи та проекти, які допоможуть підняти ефективність бізнесу під час цифрової трансформації, кажуть організатори. Окрім представників влади місцевого рівня, очікують також Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва та Голову парламентського Комітету з питань інформатизації та зв’язку Олександра Данченка.</p><h4><strong>Чи будуть закордонні гості</strong></h4><p>Для тих, хто хочу почути закордонних спікерів на тему цифрового суспільства, варто зазначити, що серед заявлених учасників є посол Республіки Корея в Україні Лі Янг Гу, директор Nokia зі співробітництва з ЄС та стратегії Розвитку Олаф Шульц (Німеччина) та Яннек Легре – виконавчий директор Європейської Грід Інфраструктури (EGI) із Франції.</p><h4><strong>Чому буде присвячено панельні дискусії</strong></h4><p><strong>Перша панель</strong> в якості головної теми обрала «Цифровий порядок денний – досвід ЄС і можливості України–. Тут говоритимуть про нові технології, новий тип мислення, інтеграцію цифрових технологій в національну економічну систему. Крім того, тут обговорять основні напрямки створення сучасної нормативно-правової та регуляторної бази для забезпечення цифрової трансформації.</p><p>Дискусія відбудеться за участі:</p><ul><li>Валерій Фіщук – регіональний менеджер Cisco з розвитку бізнесу в Україні та країнах СНД, віце-президент асоціації Інноваційний розвиток України.</li><li>Олександр Риженко – Голова державного агентства з питань електронного урядування України.</li><li>Дмитро Каліта – Генеральний директор офісу Intel в Україні, Білорусі, Молдові.</li><li>Олександр Скляров – член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.</li><li>Калман Гайер – Радник головного наукового бюро при Міністерстві економіки, Радник Національної Ради з R &amp; D у Міністерстві науки, технології та космосу, Радник Світового банку з моніторингу та оцінки ефективності сербського інноваційного фонду, Ізраїль.</li><li>Андрій Омельченко – завідувач кафедри, професор у Київському Національному економічному університеті, експерт BRDO.</li><li>Оксен Лісовий – директор Малої академії наук України.</li><li>Даниїла Олійник – начальник відділу Інституту стратегічних досліджень.</li><li>Олександр Супрун – директор аналітичного агентства IT-PRO.</li><li>Володимир Ночвай – координатор Суспільної Інноваційної мережі України.</li><li>Надія Костриба – член Комітету з електронних комунікацій при ТПП України.</li></ul><p><strong>В рамках другої дискусійної панелі</strong> обговорюватимуться практичні аспекти цифрової трансформації бізнесу та суспільства. Шляхи підтримки малого та середнього бізнесу в налаштуванні цифрових інструментів у бізнес-процесах. Також тут пройде road-шоу продуктів та рішень «ПриватБанку» для бізнесу, присвячене технологіям, які змінюють країну. Учасники форуму зможуть випробувати найсучасніші розробки найкращих в Європі технологій, які впроваджує «ПриватБанк».</p><p>Щодо пропозицій для бізнесу говоритимуть:</p><ul><li>Олексій Хахлюк – Глава представництва Nokia в Україні.</li><li>Олег Якимчук – директор по взаємодії з органами державної влади Google.</li><li>Петро Яцук – Голова Наглядової ради Анте Медіа дата-центру Парковий.</li><li>Дмитро Йоргачов – генеральний директор ВАТ Одескабель.</li><li>Леон Кацнельсон – технічний директор IBM Analytics Platform, Canada.</li><li>Володимир Попов – генеральний директор компанії UALinux.</li><li>Віктор Онопрієнко – директор Інституту інформаційних технологій.</li><li>Дмитро Прядко – директор компанії APS Solutions, президент Асоціації закупівельників України.</li></ul>

До Одеси запрошують поговорити про цифрову Україну

{:ua}В Одесі 27 квітня проведуть розмову про цифрову Україну та перспективи бізнесу — будуть гості з Європи та Азії. Що варто відвідати — читайте далі{:}

Нове підприємство буде займатися логістикою та менеджментом науково-технічного парку на Поділлі

У східній частині Вінниці 2016 року було започатковано індустріальний парк. Тут триває будівництво заводу із виготовлення холодильного обладнання. Тепер Вінницька мерія підписала Меморандум з UBC-group. Документ передбачає створення кластеру машинобудування. Це дасть змогу залучити суміжних виробників до індустріального парку у Вінниці, котрий вже будується. Щоби розвивати індустріальний парк, малий бізнес та освіту, влада міста створить також комунальне підприємство «Вінницький муніципальний центр інновацій».
<h4><strong>Чому постало питання створення нових структур</strong></h4>
[blockquote_with_author content="Згідно із законодавством України, після того як створено індустріальний парк та внесено його в реєстр, необхідно протягом 2 років провести конкурс і укласти договір з управляючою компанією міста. Ми спілкувались з багатьма потенційними партнерами з-за кордону. Проблема в тому, що ми можемо легко знайти управляючу компанію, якщо на межі нашого індустріального парку будуть всі комунікації"]

Представники влади наголошують на потребі сформувати інфраструктурний майданчик та створити нові можливості для розміщення потужних інноваційних вриобництв, які споживатимуть велику кількість електроенергії і потребують відповідних ліній та підстанцій.
<h4><strong>Чим займатиметься Центр інновацій</strong></h4>
До складу новоствореного комунального підприємства «Вінницький муніципальний центр інновацій» увійде спочатку лише 5 співробітників. Вони відповідатимуть на участь у конкурсі на керуючу компанію індустріального парку. За словами заступника Вінницького мера Владислава Скальського, підприємство буде займатись проектуванням і комунікаціями логістичного парку, а також самим науково-технологічним парком.

<p>У східній частині Вінниці 2016 року було започатковано індустріальний парк. Тут триває будівництво заводу із виготовлення холодильного обладнання. Тепер Вінницька мерія підписала Меморандум з UBC-group. Документ передбачає створення кластеру машинобудування. Це дасть змогу залучити суміжних виробників до індустріального парку у Вінниці, котрий вже будується. Щоби розвивати індустріальний парк, малий бізнес та освіту, влада міста створить також комунальне підприємство «Вінницький муніципальний центр інновацій».</p><h4><strong>Чому постало питання створення нових структур</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Згідно із законодавством України, після того як створено індустріальний парк та внесено його в реєстр, необхідно протягом 2 років провести конкурс і укласти договір з управляючою компанією міста. Ми спілкувались з багатьма потенційними партнерами з-за кордону. Проблема в тому, що ми можемо легко знайти управляючу компанію, якщо на межі нашого індустріального парку будуть всі комунікації</p>			</blockquote><p>Представники влади наголошують на потребі сформувати інфраструктурний майданчик та створити нові можливості для розміщення потужних інноваційних вриобництв, які споживатимуть велику кількість електроенергії і потребують відповідних ліній та підстанцій.</p><h4><strong>Чим займатиметься Центр інновацій</strong></h4><p>До складу новоствореного комунального підприємства «Вінницький муніципальний центр інновацій» увійде спочатку лише 5 співробітників. Вони відповідатимуть на участь у конкурсі на керуючу компанію індустріального парку. За словами заступника Вінницького мера Владислава Скальського, підприємство буде займатись проектуванням і комунікаціями логістичного парку, а також самим науково-технологічним парком.</p>

У Вінниці на додачу до індустріального парку створять Центр інновацій

{:ua}Що започаткували у Вінниці?{:}

Наступного разу, коли ви використовуватиме Перекладач, зверніть увагу, що переклад став точнішим — все завдяки використанню нейротехнології

Якщо ви постійно перекладаєте тексти з інших мов, ця новина має вас потішити. Технологія нейронного машинного перекладу Google є набагато кращою, ніж попередня. Про це кажуть представники компанії. Новітня технологія здійснює переклад цілісних речень, а не окремих фраз чи слів і частин речення, як це було раніше. Нововведення допоможе зробити автоматично перекладені тексти природнішими. На часі дізнатися про подробиці змін у перекладацьких сервісах від Google, якими тепер можуть скористатися українці.
<h4><strong>Чи стосується оновлення тільки веб-версії Google</strong></h4>
Оновлення мехенізмів перекладу не обмежиться лише версією для сайту, наголошують представники компанії. Перекладач оновиться автоматично у мобільних додатках для операційних систем іOS і Android. Оновлення відбудеться також у рядку пошуку, де є опція перекладу з інших мов українською мовою. Незабаром розробники обіцяють нову функціональність і для автоматичного перекладу сторінок в браузері Chrome, який випускає корпорація. Таким чином українська мова приєднується до низки інших мов, які були оновлені до нейронного перекладу на основі новітніх розробок компанії. Це має зробити використання сервісів корпорації зручнішим для користувачів з України.

Варто зазначити, що минулого року розробники перекладацького сервісу від Google вже заявляли, що за допомогою системи Neural Machine Translation скоротили кількість помилок на 55-85% у декількох мовних парах. Сервіс перекладу корпорація представила 2006 року. Відтоді його постійно покращують та змінюють.

<p>Якщо ви постійно перекладаєте тексти з інших мов, ця новина має вас потішити. Технологія нейронного машинного перекладу Google є набагато кращою, ніж попередня. Про це кажуть представники компанії. Новітня технологія здійснює переклад цілісних речень, а не окремих фраз чи слів і частин речення, як це було раніше. Нововведення допоможе зробити автоматично перекладені тексти природнішими. На часі дізнатися про подробиці змін у перекладацьких сервісах від Google, якими тепер можуть скористатися українці.</p><h4><strong>Чи стосується оновлення тільки веб-версії Google</strong></h4><p>Оновлення мехенізмів перекладу не обмежиться лише версією для сайту, наголошують представники компанії. Перекладач оновиться автоматично у мобільних додатках для операційних систем іOS і Android. Оновлення відбудеться також у рядку пошуку, де є опція перекладу з інших мов українською мовою. Незабаром розробники обіцяють нову функціональність і для автоматичного перекладу сторінок в браузері Chrome, який випускає корпорація. Таким чином українська мова приєднується до низки інших мов, які були оновлені до нейронного перекладу на основі новітніх розробок компанії. Це має зробити використання сервісів корпорації зручнішим для користувачів з України.</p><p>Варто зазначити, що минулого року розробники перекладацького сервісу від Google вже заявляли, що за допомогою системи Neural Machine Translation скоротили кількість помилок на 55-85% у декількох мовних парах. Сервіс перекладу корпорація представила 2006 року. Відтоді його постійно покращують та змінюють.</p>

Google краще перекладатиме українською

Компанія Google вдосконалила мовну перекладацьку пару «англійська-українська»

Забудьте про пін-коди, чіпи та підписи, NFC-смартфони з платіжними інструментами чи інші подібні речі. Ваш відбиток пальця можна додати просто на банківську картку

Найновіший винахід MasterCard — це кредитна картка із вбудованим датчиком відбитків пальців, щоби запобігти шахрайству в інтернет-магазинах та офлайн-крамницях.
<h4><strong>Що являє собою новинка</strong></h4>
Картка нового типу на даний час проходить тестування у Південній Африці. Вонавключає в себе датчик, вбудований в пластикову поверхню кредитки. Це дозволяє клієнтам авторизувати платіж відбитком власного пальця, не вводячи PIN-коду і не залишаючи підписів чи інших даних. Платіжний гігант заявив, що нова біометрична кредитна картка буде сумісною із існуючими кардрідерами в магазинах та офісах. Тому не треба буде переобладнувати термінали, які вже приймають чіповані картки. Єдині пристрої, які не зможуть працювати з такими картками — це старі зразки, призначені для прийому виключно пластикових карток із магнічною стрічкою, без чіпу.
<h4><strong>Чи справді сканер відбитків може захистити картку від викрадення коштів</strong></h4>
Дактилоскопічні датчики неодноразово легко обходили протягом кількох минулих років. Розробку у Apple, вперше представлену в iPhone 5S, — найперший сканер відбитків пальців у телефоні — зуміли «хакнути» усього за кілька днів після появи телефону на ринку. Незабаром після того компанія Samsung випустила Galaxy S5 зі сканером відбитків — і його теж доволі скоро навчилися зламувати і розблоковувати. А нещодавно сканер відбитків iPhone дав хакеру інформацію про відбиток пальця міністра оборони Німеччини, тож неясно, наскільки технологія дактилоскопічного захисту взагалі є виправданим інструментом для банківських карток.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/ts2Awn6ei4c?rel=0" width="853" height="480" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Коли чекати на таку картку у загальному доступі</strong></h4>
MasterCard каже, що процес впровадження нових карток буде розширюватися в Європі та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні в найближчі місяці, а до кінця 2017-го картки із сенсором з’являться в усьому світі.

<p>Найновіший винахід MasterCard — це кредитна картка із вбудованим датчиком відбитків пальців, щоби запобігти шахрайству в інтернет-магазинах та офлайн-крамницях.</p><h4><strong>Що являє собою новинка</strong></h4><p>Картка нового типу на даний час проходить тестування у Південній Африці. Вонавключає в себе датчик, вбудований в пластикову поверхню кредитки. Це дозволяє клієнтам авторизувати платіж відбитком власного пальця, не вводячи PIN-коду і не залишаючи підписів чи інших даних. Платіжний гігант заявив, що нова біометрична кредитна картка буде сумісною із існуючими кардрідерами в магазинах та офісах. Тому не треба буде переобладнувати термінали, які вже приймають чіповані картки. Єдині пристрої, які не зможуть працювати з такими картками — це старі зразки, призначені для прийому виключно пластикових карток із магнічною стрічкою, без чіпу.</p><h4><strong>Чи справді сканер відбитків може захистити картку від викрадення коштів</strong></h4><p>Дактилоскопічні датчики неодноразово легко обходили протягом кількох минулих років. Розробку у Apple, вперше представлену в iPhone 5S, — найперший сканер відбитків пальців у телефоні — зуміли «хакнути» усього за кілька днів після появи телефону на ринку. Незабаром після того компанія Samsung випустила Galaxy S5 зі сканером відбитків — і його теж доволі скоро навчилися зламувати і розблоковувати. А нещодавно сканер відбитків iPhone дав хакеру інформацію про відбиток пальця міністра оборони Німеччини, тож неясно, наскільки технологія дактилоскопічного захисту взагалі є виправданим інструментом для банківських карток.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/ts2Awn6ei4c?rel=0" width="853" height="480" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Коли чекати на таку картку у загальному доступі</strong></h4><p>MasterCard каже, що процес впровадження нових карток буде розширюватися в Європі та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні в найближчі місяці, а до кінця 2017-го картки із сенсором з’являться в усьому світі.</p>

MasterCard представила сенсорні кредитки

{:ua}Нова картка дозволить сплачувати за покупки без використання пін-коду чи інших механізмів захисту, окрім відбитку пальця{:}

Тепер пристрої можуть легко підключатися до інтернету в мільйонах публічних точок доступу по всьому світу — тож недивно, що рейтинг найдоступнішого Wi-Fi у громадських місцях має значення в масштабах цілих країн

За різними оцінками, рівень споживання бездротового інтернету у світі може зрости увосьмеро — до 300 млн хотспотів в усіх країнах світу вже у 2018 році. Чимало компаній, які забезпечують інтернет-доступ для більшої частини планети, розташовані у США. Та це не робить Штати лідером зі швидкості громадського Wi-Fi. Країна займає лише 19 місце, згідно із даними RottenWifi. А п’ятірка світових лідерів виглядає наступним чином.&lt;! - більше -&gt;
<h4><strong>Литва</strong></h4>
Очолює список найшвидших громадського Wi-Fi Литва — із середньою швидкістю завантаження 16,6 Mbps. Це — майже вдвічі швидше за США. Ця невелика прибалтійська країна — хороший варіант для створення стартапу і пошуку інвестицій. Вкладені в країну кошти йдуть у тому числі і на розбудову бездротових мереж у громадських місцях та просторах.
<h4><strong>Сингапур</strong></h4>
Сингапур перемістився до списку лідерів в останні роки, коли став одним із ключових осередків фінансово-ділової та технологічної активності. Сингапурський уряд створив програму, яка пропонує безкоштовний громадський Wi-Fi доступ через тисячі хотспотів по всьому місту-державі під назвою «Wireless @ SG.» У минулому році місцевий уряд оголосив, що модернізує точки доступу, додасть їм швидкості і подвоїть їхнє число до 20 тис по всій країні до 2018 року.
<h4><strong>Швейцарія</strong></h4>
Ця країна серйозно ставиться до громадського Wi-Fi. Місцеві жителі і гості можуть отримати доступ в інтернет в громадських місцях, таких як парки, пляжі, музеї, сквери та на інших відкритих майданчиках. Країна також відома своїми лижними курортами. Курорт поблизу Давосу нещодавно відкрив новий підйомник, оснащений датчиками, які регулюють висоту сидіння лижника, має підігрів сидінь та надає безкоштовний Wi-Fi доступ упродовж 8 хвилин, поки ви їдете до вершини спуску.
<h4><strong>Данія</strong></h4>
Тут ще у 2014 році було оголошено про довгостроковий переобладнати стовпи вуличного освітлення таким чином, щоби окрім адаптації освітленості до часу доби, вони ще й роздавали безкоштовний бездротовий доступ в інтернет. Програма розробляється у Копенгагені в поєднанні із зусиллями корпорації Cisco в рамках ініціативи «розумних міст».
<h4><strong>Великобританія</strong></h4>
В цій країні компанії-партнери працюють, щоби встановити сотні пристроїв в громадських місцях на базі ліхтарних стовпів по усьому Лондону до кінця 2017 року. Ці хотспоти підтримуватимуть швидкість підключення до 1 Гбіт — це майже у 100 разів швидше за середню швидкість підключення у країні в цілому.

<p>За різними оцінками, рівень споживання бездротового інтернету у світі може зрости увосьмеро — до 300 млн хотспотів в усіх країнах світу вже у 2018 році. Чимало компаній, які забезпечують інтернет-доступ для більшої частини планети, розташовані у США. Та це не робить Штати лідером зі швидкості громадського Wi-Fi. Країна займає лише 19 місце, згідно із даними RottenWifi. А п’ятірка світових лідерів виглядає наступним чином.<! - більше -></p><h4><strong>Литва</strong></h4><p>Очолює список найшвидших громадського Wi-Fi Литва — із середньою швидкістю завантаження 16,6 Mbps. Це — майже вдвічі швидше за США. Ця невелика прибалтійська країна — хороший варіант для створення стартапу і пошуку інвестицій. Вкладені в країну кошти йдуть у тому числі і на розбудову бездротових мереж у громадських місцях та просторах.</p><h4><strong>Сингапур</strong></h4><p>Сингапур перемістився до списку лідерів в останні роки, коли став одним із ключових осередків фінансово-ділової та технологічної активності. Сингапурський уряд створив програму, яка пропонує безкоштовний громадський Wi-Fi доступ через тисячі хотспотів по всьому місту-державі під назвою «Wireless @ SG.» У минулому році місцевий уряд оголосив, що модернізує точки доступу, додасть їм швидкості і подвоїть їхнє число до 20 тис по всій країні до 2018 року.</p><h4><strong>Швейцарія</strong></h4><p>Ця країна серйозно ставиться до громадського Wi-Fi. Місцеві жителі і гості можуть отримати доступ в інтернет в громадських місцях, таких як парки, пляжі, музеї, сквери та на інших відкритих майданчиках. Країна також відома своїми лижними курортами. Курорт поблизу Давосу нещодавно відкрив новий підйомник, оснащений датчиками, які регулюють висоту сидіння лижника, має підігрів сидінь та надає безкоштовний Wi-Fi доступ упродовж 8 хвилин, поки ви їдете до вершини спуску.</p><h4><strong>Данія</strong></h4><p>Тут ще у 2014 році було оголошено про довгостроковий переобладнати стовпи вуличного освітлення таким чином, щоби окрім адаптації освітленості до часу доби, вони ще й роздавали безкоштовний бездротовий доступ в інтернет. Програма розробляється у Копенгагені в поєднанні із зусиллями корпорації Cisco в рамках ініціативи «розумних міст».</p><h4><strong>Великобританія</strong></h4><p>В цій країні компанії-партнери працюють, щоби встановити сотні пристроїв в громадських місцях на базі ліхтарних стовпів по усьому Лондону до кінця 2017 року. Ці хотспоти підтримуватимуть швидкість підключення до 1 Гбіт — це майже у 100 разів швидше за середню швидкість підключення у країні в цілому.</p>

Литва увійшла до ТОП-5 країн із найшвидшим громадським Wi-Fi

{:ua}Які ще країни потрапили до списку лідерів із громадського Wi-Fi доступу?{:}