У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Бізнес та окремі громадяни — хто більше зробив внесок у розвиток благодійності за минулий рік, і які тенденції простежуються надалі? Мовою цифр та фактів за результатами дослідження Центру Разумкова спільно з фондом «Демократичні ініціативи»

Фінансову допомогу різним благодійним фондам у 2016 році надали лише 37% українського населення, що на 4% менше, ніж у 2015-му. Які основні показники та розподіл благодійників?
<h4><strong>Як українці роблять внески на благодійність?</strong></h4>
Пожертвування на благодійність у 2016 році надходили через:
<ul>
 	<li>благодійні скарбнички (51%),</li>
 	<li>допомогу готівкою безпосередньо нужденним (28%),</li>
 	<li>благодійні пожертвування в церкві (21%),</li>
 	<li>шляхом переказу відсотків від зарплати (20% опитаних).</li>
</ul>
<h4><strong>Яка середня сума внеску?</strong></h4>
27% опитаних зробили внесок від 100 до 300 грн., а у 2015 році ця сума складала від 50 до 100 грн. Однак більша половина пожертвувань опитаних українців сягала менше 100 грн.
<h4><strong>Які стартапи долучилися до благодійності у 2016-му?</strong></h4>
Uber, який у 2016 році вийшов на український ринок, долучився до благодійних заходів через партнерство із фондом «Карістас Київ». Машини Uber для передачі речей та благодійної допомоги у цей фонд минулоріч викликали 6,5 тис киян.
<h4><strong>Які позиції посідає Україна у рейтингу благодійників?</strong></h4>
У грудні 2016 року Україна перемістилася з 89-ї позиції, яку займала в 2015-му, на 106-ту.

2015 року, за даними Державної фіскальної служби, 9,5 тис благодійних організацій витратили на благодійні програми 9 млрд 434 млн 380 тис 442 грн. При цьому, за даними ДФС, на початок 2016-го в Україні було зареєстровано понад 15 тис благодійних фондів.
<h4><strong>Що зміниться для благодійних організацій цьогоріч?</strong></h4>
Вже з липня 2017-го всі благодійні організазації мають пройти обов’язкову державну перереєстрацію.
<h4><strong>Хто входить до числа найбільших благодійників країни?</strong></h4>
Третина всіх офіційних благодійних витрат в Україні 2015 р. припадає на частку першої п'ятірки списку ТОП-100 благодійників:
<ul>
 	<li>МБФ «Альянс громадського здоров’я»,</li>
 	<li>БФ Ріната Ахметова «Розвиток України»,</li>
 	<li>БО «Мережа»,</li>
 	<li>БФ «Квітучий край»,</li>
 	<li>МФ «Відродження».</li>
</ul>

<p>Фінансову допомогу різним благодійним фондам у 2016 році надали лише 37% українського населення, що на 4% менше, ніж у 2015-му. Які основні показники та розподіл благодійників?</p><h4><strong>Як українці роблять внески на благодійність?</strong></h4><p>Пожертвування на благодійність у 2016 році надходили через:</p><ul><li>благодійні скарбнички (51%),</li><li>допомогу готівкою безпосередньо нужденним (28%),</li><li>благодійні пожертвування в церкві (21%),</li><li>шляхом переказу відсотків від зарплати (20% опитаних).</li></ul><h4><strong>Яка середня сума внеску?</strong></h4><p>27% опитаних зробили внесок від 100 до 300 грн., а у 2015 році ця сума складала від 50 до 100 грн. Однак більша половина пожертвувань опитаних українців сягала менше 100 грн.</p><h4><strong>Які стартапи долучилися до благодійності у 2016-му?</strong></h4><p>Uber, який у 2016 році вийшов на український ринок, долучився до благодійних заходів через партнерство із фондом «Карістас Київ». Машини Uber для передачі речей та благодійної допомоги у цей фонд минулоріч викликали 6,5 тис киян.</p><h4><strong>Які позиції посідає Україна у рейтингу благодійників?</strong></h4><p>У грудні 2016 року Україна перемістилася з 89-ї позиції, яку займала в 2015-му, на 106-ту.</p><p>2015 року, за даними Державної фіскальної служби, 9,5 тис благодійних організацій витратили на благодійні програми 9 млрд 434 млн 380 тис 442 грн. При цьому, за даними ДФС, на початок 2016-го в Україні було зареєстровано понад 15 тис благодійних фондів.</p><h4><strong>Що зміниться для благодійних організацій цьогоріч?</strong></h4><p>Вже з липня 2017-го всі благодійні організазації мають пройти обов’язкову державну перереєстрацію.</p><h4><strong>Хто входить до числа найбільших благодійників країни?</strong></h4><p>Третина всіх офіційних благодійних витрат в Україні 2015 р. припадає на частку першої п&#8217;ятірки списку ТОП-100 благодійників:</p><ul><li>МБФ «Альянс громадського здоров’я»,</li><li>БФ Ріната Ахметова «Розвиток України»,</li><li>БО «Мережа»,</li><li>БФ «Квітучий край»,</li><li>МФ «Відродження».</li></ul>

Головні цифри та факти про благодійність в Україні

{:ua}Про що свідчать показники ринку благодійності в Україні?{:}

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Співзасновниця та координаторка проекту Donor.ua Ірина Славінська — про донорство, соціальне підприємництво та виклики організаційного та структурного плану, що постають перед налагодженням системи роботи із донорами крові в Україні

Чим вже змогла стати платформа Donor.ua для українців і які основні виклики постають перед донорами у нашій країні, говоримо із Іриною Славінською:
<h4><strong>Підсумки роботи платформи Donor.ua за 2016 рік</strong></h4>
— Кажуть, що поступити в університет — це 50% успіху, а от інших 50% залежатимуть від того, як ти вчишся і чи закінчиш ти навчання успішно. Вже 2 роки як ми започаткували нашу соціальну ініціативу, а мені здається, що і місяця «навчання» не пройшло. А соціальна ініціатива з кожним днем все стає міцнішою, масштабнішою та ефективнішою — і сьогодні ми є повноцінною автоматизованою системою рекрутингу донорів крові та її компонентів на території України. Наші цифри за 2016 рік підтверджують це.

Близько 1,5 тис людей з усієї України до нас звернулись з проханням про допомогу по пошуку донорів в 2016 році (якщо бути точними — 1458 осіб). Ці звернення були зафіксовані і через систему ДонорUA та через нашу гарячу лінію. 3199 донорів в цьому році адресно здали кров на наше прохання по всій території України.

[blockquote_with_author content="Ми провели 58 акцій як на місцевих, так і всеукраїнському рівнях, — а це близько 2900 донорів було залучено"]

Якщо врахувати той факт, що 1 донор рятує 3 життя, то діяльність проекту Donor.ua в 2016 році потенційно врятувала 18 297 людей. За цей час наш проект розгорнув свою діяльність в 22 містах України.
<h4><strong>Про технологічну складову платформи</strong></h4>
— Технологічна складність найбільше полягає в тому, що медицина в Україні, — а в нашому випадку служба крові, — є повністю не автоматизованою. Щоби почати будувати систему, нам знадобився досвід багатьох розвинених країн, таких як США, Німеччина, Польща та Ізраїль. Ми до того не мали досвіду в створенні IT-рішень, але точно знали, що саме за інноваціними технологіями не лише майбутнє, а й сьогодення.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/IMG_0917-e1495013901217.jpg" bold="Ірина Славінська" align="right"]

Технічна пітримка Donor.ua вся лежить на плечах співзасновника та технічного керівника проекту Олександра Краковецького та його <a href="http://devrain.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">команди</a>. Щодо актуальності бази даних — є адміністратор та оператор гарячої лінії, завдання якого і полягає в тому, щоби слідкувати за змінами і вчасно їх вносити. Система на себе забирає більшість функцій, які виконуються автоматично: бачить, кому не приходять мейли із запрошенням здати кров чи її компонентів — і ми вже можемо зв'язатись з донорами та уточнити, чому склалась така ситуація. Також вона автоматично приховує неактуальну інформацію через певний період часу, якщо не вносились зміни, переносить інформацію з одного розділу в інший за потреби.

Щоденно ми вносимо зміни в систему, переписуємо алгоритми, інколи переписуємо з нуля, тому що неможливо врахувати те, чого ми вчора ще не знали. Зараз складність полягає в тому, що потрібно вчити людей працювати з новими технологіями, як медичний персонал, так і донорів. Ми створили <a href="https://donor.ua/bot" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ДонорUA.Бот</a> — це розумний інструмент, котрий знає відповіді на всі питання про донорство, з ним просто і легко спілкуватися.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-17-at-12.31.52-PM.png" bold="Олександр Краковецький" align="right"]
<h4><strong>Три головних виклики, з якими довелося зіштовхнутися в процесі розвитку</strong></h4>
Перший і найголовніший — криза у медицині, службі крові, безвідповідальність з боку держави та медичних установ. Ця проблема була і залишається для нас викликом №1. Система ДонорUA викрила так багато проблем, що змушена була стати альтернативою всьому, що сьогодні існує: і рекрутувати донорів, і заматись боротьбою з корупцією.

Попри складність такої боротьби, зараз ми маємо перші результати:
<ul>
 	<li>Батьки можуть не платити лікарю, можуть не шукати десь донорів — їм треба просто зайти на наш сайт і в розділі «<a href="https://donor.ua/donorrequest" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Потрібні донори</a>» подати заявку.</li>
 	<li>За 20 хвилин ми знаходимо донора —раніше цей процес займав від 2 до 4 днів.</li>
 	<li>Система ДонорUA прописана в дорожній карті E-Health, втілення якої автоматично означає зникнення корупції, принаймні в тих масштабах, що є зараз.</li>
</ul>
Наступний виклик — це консервативність поглядів медичної спільноти. В Україні всі, якщо і чекають змін, то від держави, і тоді, коли держава все зробить централізовано, підкріпить це все законом чи офіційними документами, лише так вони почнуть дослухатися та виконувати. До таких кадрів потрібно було шукати абсолютно інший підхід і будувати шляхи співпраці — інколи через департаменти охорони здоров'я, а інколи вистачало звичайного діалогу

Третій виклик—- це фінансування. Donor.ua — проект соціальний, надзвичайно важливий для порятунку життя і продовжуємо його фінансувати із своєї кишені, за вийнятком наших друзів, котрі допомогти в минулому році і перерахували 150 тис грн. Цих грошей достатньо на рік витрат щодо зарплатні. На розвиток проекту потрібні значно більші інвестиції в розмірі $500 тис щорічно — і ми шукаємо ці кошти. Змінили декілька партнерів, що допомагають нам в пошуку коштів, зараз почали співпрацю з маркетинговою аґенцією.

<img class="aligncenter size-full wp-image-2495" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/slavinska-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" />
<h4><strong>Як подолати перешкоди для донорського руху в Україні</strong></h4>
— Донорський рух України роблять люди, і чим більше свідомих громадян України будуть донорами, тим швидше ми піднімемо його.

Що для цього потрібно:
<ul>
 	<li>пізнавальна інформація вже в школах, університетах та навчальних закладах — наукові матеріали, цікаві лекції, екскурсіїї на станцію переливання;</li>
 	<li>доступна та проста інформація про те, як стати донором, де і навіщо за допомогою ЗМІ;</li>
 	<li>люб'язне та дружнє ставлення медичного персоналу до донорів;</li>
 	<li>налагоджена система крові в Україні, налагоджена логістика, тестування крові.</li>
</ul>
Я почала недарма із людей, бо з них все починається. Коли людям небайдуже, вони прагнуть кращого життя, кращих умов, кращого ставлення.
<h4><strong> Про регіональну нерівномірність</strong></h4>
— Ми працюємо над збільшення кількості донорів на всій території України. Чим більше донорів в системі, тим краще система працює. Тому одне із перших і надважливих завдань — це збільшення бази донорів, і це завдання для кожного міста однакове. Тут працює звичайна математика. Якщо 500 людей отримає повідомення з проханням здати кров чи її компоненти, то з них 50 людей матимуть можливість здати, а 5 реально здасть.
<h4><strong>Поради тим, хто хоче працювати у сфері соцпідприємництва</strong></h4>
— За замовчуванням варто бути експертом в своїй сфері та відразу працювати над фандрейзингом. Мати ідею і бачення її реалізації — це одне, а от вміти її реалізувати — це зовсім інше. На реалізацію потрібне фінансування. З першого дня займайтесь пошуком фінансування.
<h4><strong>Яким буде Donor.ua за декілька років</strong></h4>
— Ми бачимо наш проект як національну систему рекрутинґу донорів крові, що впроваджена в кожний центр крові як основна модель. Так працює весь цивілізований світ, всі розвинені країни співпрацюють з громадськими організаціями в цьому питанні Україна, сподіваємось, не буде виключенням.

<p>Чим вже змогла стати платформа Donor.ua для українців і які основні виклики постають перед донорами у нашій країні, говоримо із Іриною Славінською:</p><h4><strong>Підсумки роботи платформи Donor.ua за 2016 рік</strong></h4><p>— Кажуть, що поступити в університет — це 50% успіху, а от інших 50% залежатимуть від того, як ти вчишся і чи закінчиш ти навчання успішно. Вже 2 роки як ми започаткували нашу соціальну ініціативу, а мені здається, що і місяця «навчання» не пройшло. А соціальна ініціатива з кожним днем все стає міцнішою, масштабнішою та ефективнішою — і сьогодні ми є повноцінною автоматизованою системою рекрутингу донорів крові та її компонентів на території України. Наші цифри за 2016 рік підтверджують це.</p><p>Близько 1,5 тис людей з усієї України до нас звернулись з проханням про допомогу по пошуку донорів в 2016 році (якщо бути точними — 1458 осіб). Ці звернення були зафіксовані і через систему ДонорUA та через нашу гарячу лінію. 3199 донорів в цьому році адресно здали кров на наше прохання по всій території України.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми провели 58 акцій як на місцевих, так і всеукраїнському рівнях, — а це близько 2900 донорів було залучено</p>			</blockquote><p>Якщо врахувати той факт, що 1 донор рятує 3 життя, то діяльність проекту Donor.ua в 2016 році потенційно врятувала 18 297 людей. За цей час наш проект розгорнув свою діяльність в 22 містах України.</p><h4><strong>Про технологічну складову платформи</strong></h4><p>— Технологічна складність найбільше полягає в тому, що медицина в Україні, — а в нашому випадку служба крові, — є повністю не автоматизованою. Щоби почати будувати систему, нам знадобився досвід багатьох розвинених країн, таких як США, Німеччина, Польща та Ізраїль. Ми до того не мали досвіду в створенні IT-рішень, але точно знали, що саме за інноваціними технологіями не лише майбутнє, а й сьогодення.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/05/IMG_0917-e1495013901217.jpg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Ірина Славінська</strong> 			</figcaption>			</figure><p>Технічна пітримка Donor.ua вся лежить на плечах співзасновника та технічного керівника проекту Олександра Краковецького та його <a href="http://devrain.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">команди</a>. Щодо актуальності бази даних — є адміністратор та оператор гарячої лінії, завдання якого і полягає в тому, щоби слідкувати за змінами і вчасно їх вносити. Система на себе забирає більшість функцій, які виконуються автоматично: бачить, кому не приходять мейли із запрошенням здати кров чи її компонентів — і ми вже можемо зв&#8217;язатись з донорами та уточнити, чому склалась така ситуація. Також вона автоматично приховує неактуальну інформацію через певний період часу, якщо не вносились зміни, переносить інформацію з одного розділу в інший за потреби.</p><p>Щоденно ми вносимо зміни в систему, переписуємо алгоритми, інколи переписуємо з нуля, тому що неможливо врахувати те, чого ми вчора ще не знали. Зараз складність полягає в тому, що потрібно вчити людей працювати з новими технологіями, як медичний персонал, так і донорів. Ми створили <a href="https://donor.ua/bot" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ДонорUA.Бот</a> — це розумний інструмент, котрий знає відповіді на всі питання про донорство, з ним просто і легко спілкуватися.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-17-at-12.31.52-PM.png" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Олександр Краковецький</strong> 			</figcaption>			</figure><h4><strong>Три головних виклики, з якими довелося зіштовхнутися в процесі розвитку</strong></h4><p>Перший і найголовніший — криза у медицині, службі крові, безвідповідальність з боку держави та медичних установ. Ця проблема була і залишається для нас викликом №1. Система ДонорUA викрила так багато проблем, що змушена була стати альтернативою всьому, що сьогодні існує: і рекрутувати донорів, і заматись боротьбою з корупцією.</p><p>Попри складність такої боротьби, зараз ми маємо перші результати:</p><ul><li>Батьки можуть не платити лікарю, можуть не шукати десь донорів — їм треба просто зайти на наш сайт і в розділі «<a href="https://donor.ua/donorrequest" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Потрібні донори</a>» подати заявку.</li><li>За 20 хвилин ми знаходимо донора —раніше цей процес займав від 2 до 4 днів.</li><li>Система ДонорUA прописана в дорожній карті E-Health, втілення якої автоматично означає зникнення корупції, принаймні в тих масштабах, що є зараз.</li></ul><p>Наступний виклик — це консервативність поглядів медичної спільноти. В Україні всі, якщо і чекають змін, то від держави, і тоді, коли держава все зробить централізовано, підкріпить це все законом чи офіційними документами, лише так вони почнуть дослухатися та виконувати. До таких кадрів потрібно було шукати абсолютно інший підхід і будувати шляхи співпраці — інколи через департаменти охорони здоров&#8217;я, а інколи вистачало звичайного діалогу</p><p>Третій виклик—- це фінансування. Donor.ua — проект соціальний, надзвичайно важливий для порятунку життя і продовжуємо його фінансувати із своєї кишені, за вийнятком наших друзів, котрі допомогти в минулому році і перерахували 150 тис грн. Цих грошей достатньо на рік витрат щодо зарплатні. На розвиток проекту потрібні значно більші інвестиції в розмірі $500 тис щорічно — і ми шукаємо ці кошти. Змінили декілька партнерів, що допомагають нам в пошуку коштів, зараз почали співпрацю з маркетинговою аґенцією.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-2495" src="/wp-content/uploads/2017/05/slavinska-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/slavinska-2.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2017/05/slavinska-2-300x175.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/slavinska-2-768x448.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/slavinska-2-1024x597.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/slavinska-2-650x379.jpg 650w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></p><h4><strong>Як подолати перешкоди для донорського руху в Україні</strong></h4><p>— Донорський рух України роблять люди, і чим більше свідомих громадян України будуть донорами, тим швидше ми піднімемо його.</p><p>Що для цього потрібно:</p><ul><li>пізнавальна інформація вже в школах, університетах та навчальних закладах — наукові матеріали, цікаві лекції, екскурсіїї на станцію переливання;</li><li>доступна та проста інформація про те, як стати донором, де і навіщо за допомогою ЗМІ;</li><li>люб&#8217;язне та дружнє ставлення медичного персоналу до донорів;</li><li>налагоджена система крові в Україні, налагоджена логістика, тестування крові.</li></ul><p>Я почала недарма із людей, бо з них все починається. Коли людям небайдуже, вони прагнуть кращого життя, кращих умов, кращого ставлення.</p><h4><strong> Про регіональну нерівномірність</strong></h4><p>— Ми працюємо над збільшення кількості донорів на всій території України. Чим більше донорів в системі, тим краще система працює. Тому одне із перших і надважливих завдань — це збільшення бази донорів, і це завдання для кожного міста однакове. Тут працює звичайна математика. Якщо 500 людей отримає повідомення з проханням здати кров чи її компоненти, то з них 50 людей матимуть можливість здати, а 5 реально здасть.</p><h4><strong>Поради тим, хто хоче працювати у сфері соцпідприємництва</strong></h4><p>— За замовчуванням варто бути експертом в своїй сфері та відразу працювати над фандрейзингом. Мати ідею і бачення її реалізації — це одне, а от вміти її реалізувати — це зовсім інше. На реалізацію потрібне фінансування. З першого дня займайтесь пошуком фінансування.</p><h4><strong>Яким буде Donor.ua за декілька років</strong></h4><p>— Ми бачимо наш проект як національну систему рекрутинґу донорів крові, що впроваджена в кожний центр крові як основна модель. Так працює весь цивілізований світ, всі розвинені країни співпрацюють з громадськими організаціями в цьому питанні Україна, сподіваємось, не буде виключенням.</p>

Ірина Славінська, Donor.ua: «Все починається з людей та їхнього бажання щось змінити»

{:ua}Про можливості та виклики системі донорства крові в Україні{:}

Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a></p>

Ресторан 4City — не просто ще один заклад гостинного південного міста. Творці цієї ідеї переконані: окрім смачної кухні, можна ще  приносити користь одеситам та Одесі. Частина прибутку цього закладу йтиме на соціальні ініціативи та покращення міста і його можливостей для городян.

Ми поговорили із проектною менеджеркою 4City Олександрою Ільяшенко про те, як розпочиналася робота над проектом та які враження від запуску у перших гостей та у персоналу і співзасновників ініціативи, що покликана змінити Одесу на краще.
<h4><strong>—Які враження від перших днів роботи у вас та у ваших гостей?</strong></h4>
Ми почали працювати з 29-го квiтня зробили щось схоже на pre-party для засновників і друзів (тобто перші гості самого ресторану були безпосередньо засновники). І якщо чесно, то персонал трохибоявся і нервував, тому що це був їх перший повноцінний робочий день, — але все вийшло добре.

Зараз ми працюємо в тестовому режимі. Можна прийти замовити майже все меню, але це стосовно кожного дня окремо. Наприклад, якщо ви приходите в понеділок, то можете замовити меню «Нью-Йорк», якщо у вівторок — меню «Тель-Авів», у середу — «Одесу» і так далі. В майбутньому ми відкриємо повністю все меню, всі 4 країни. 19 травня все буде готове — і ми офіційно відкриваємось.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="2428,2429,2430"]
<h4><strong>— Якими будуть перші соціальні проекти, що їх підтримає 4City?</strong></h4>
Наразі ми ще не обрали ніякого проекту, тому що працюємо над створенням форми для подачі проектних заявок, а також над створенням курсу для усіх бажаючих, хто хоче подати проект, але не знає, як це зробити правильно. Українці часто плутають ідею з готовим проектом. Тому наші співзасновники вирішили зробити безкоштовний навчальний курс, усі бажаючі зможуть його пройти і дізнатись як правильно подати свій проект. Ми будемо розглядати всі ідеї, але будемо обирати проекти, що будуть корисними для нашого міста, для Одеси загалом, але не на користь якоїсь окремої людини. Перші збори засновників мають відбутися у серпні, тож саме тоді буде обрано проект на який піде фінансування.
<h4><strong>—Чому обрали шлях запуску свого окремого закладу, а не долучення — наприклад — до вже існуючої франшизи Urban Space?</strong></h4>
Ми дуже поважаємо Юру Филюка, ми з ним товаришуємо. Часом Юрко допомагав та консультував. Але ще на початку ми вирішили, що робимо окремий проект зі схожою ідеєю. Чому окремий? Тому що в нас є дуже гарний підпріємиць і ресторатор Алекс Купер, який розробив окрему концепцію, також не потрібно було платити за франшизу. І звісно, Одеса — все-таки інше місто, і ми орієнтувались на людей, на саму Одесу, захотіли підкреслити її винятковий статус, зробити власний, окремий бренд.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="2431,2432,2433,2434"]
<h4><strong>—Які бачите основні перспективи, ризики і можливості соціального підприємництва в Україні?</strong></h4>
Особисто моя думка така: сам термін «соціальне підприємництво» не дуже розповсюджений, і не кожна пересічна людина його знає та розуміє, що це таке. Нашою метою є донести до людей, до українців, до одеситів, що таке соціальне підприємство, як воно працює, як його побудувати, як працювати, як долучатись до подібних ініціатив. І звичайно, ми маємо на меті зробити дуже популярне місце. <a href="https://www.facebook.com/4cityod/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">4City</a> має стати локацією, куди б люди не просто приходили поїсти, а й долучитися до класних проектів. Сподіваємося, що таким власним прикладом покажемо і змотивуємо когось зробити щось своє. Це необов’язково має бути ресторан, це може бути будь-який бізнес, з якого можна віддавати відсоток на корисні проекти або на покращення міста. Ну, а що стосується ризиків, то ризики є всюди і постійно.
<h4><strong>—Три головних уроки, які ви винесли із запуску</strong></h4>
Із інсайтів: коли ти стартуєш, то розказуєш усім про свої плани,— і дуже багато людей, які одразу, ще навіть не прочитавши твою ідею, не долучившись до спільного створення, починають говорити, що це дуже погано, що це «ще одна ідея, з якою всіх обдурять»; що це просто якесь відмивання грошей тощо. Такі відгуки дуже демотивують — і взагалі не хочеться нічого робити, втрачаються сили; але ми це побороли за 9 місяців.

Ми точно знаємо: будь-який проект можна реалізувати, якщо багато людей об’єднуються навколо якоїсь ідеї, — тоді все вийде. У нас більше 200 засновників, розраховуємо на 300 — і не плануємо відступати. Цифра 300 не просто так з’явилась у нас. Середній показник ремонту в ресторані в Одесі — приблизно $1 тис. Ми розрахували, що зберемо 300 осіб, які дадуть по $1 тис — і в нас будуть кошти для того, щоб ми збудували цей ресторан. Ми зібрали більше $200 тис — і майже всі їх витратили. Та кілька засновників, які на сьогоднішній день долучились до нашого проекту, вирішили надати нам «безвідсоткову позику», допоки до нас не долучаться усі 300 осіб. Це зроблено, аби ми відкрились зараз. Ми повернемо ці кошти, коли усі 300 засновників будуть зібрані.

Коли ми запустили лендінґ проекту, нам прийшло декілька відгуків стосовно того, що він не україномовний. Тоді, коли ми це чули — нас це дещо шокувало. На сайті, який ми зараз робимо, ми передбачаємо можливість перемикання на кілька мов: англійську, російську та українську. Тож ще один урок — це дослухайтесь до порад інших людей.

Хочеться, щоб про цей простір знали не тільки в Одесі, але і знали в інших містах. У нас засновники не всі одесити: багато засновників з інших міст України, дуже багато засновників прийшло до нас з інших країн, тож можна сказати, що 4City - це міжнародний проект.
<h4><strong>—Якою ви бачите Одесу за 2-3 роки після початку роботи 4City?</strong></h4>
Хочеться, щоб наше місто стало кращим. По-перше — чистим. Я не хочу сказати, що у нас брудне місто, але просто хочеться, щоб люди долучились до ідеї покрашення, щоб задумувались про те, що треба сортувати сміття, прибирати за собою, не ламати те, що створив інший. Хочеться, щоб місто було охайним. Хочеться, щоб люди любили своє місто, щоб туристи приїжджали до нас. Хочеться бачити Одесу — відкритою, цікавою, яскраво та квітучою.

<p>Ми поговорили із проектною менеджеркою 4City Олександрою Ільяшенко про те, як розпочиналася робота над проектом та які враження від запуску у перших гостей та у персоналу і співзасновників ініціативи, що покликана змінити Одесу на краще.</p><h4><strong>—Які враження від перших днів роботи у вас та у ваших гостей?</strong></h4><p>Ми почали працювати з 29-го квiтня зробили щось схоже на pre-party для засновників і друзів (тобто перші гості самого ресторану були безпосередньо засновники). І якщо чесно, то персонал трохибоявся і нервував, тому що це був їх перший повноцінний робочий день, — але все вийшло добре.</p><p>Зараз ми працюємо в тестовому режимі. Можна прийти замовити майже все меню, але це стосовно кожного дня окремо. Наприклад, якщо ви приходите в понеділок, то можете замовити меню «Нью-Йорк», якщо у вівторок — меню «Тель-Авів», у середу — «Одесу» і так далі. В майбутньому ми відкриємо повністю все меню, всі 4 країни. 19 травня все буде готове — і ми офіційно відкриваємось.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18237993_742225929293331_4260349175037776069_o.jpg",			"caption": "Вечір відкриття 4City у тестовому режимі"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18403952_746127972236460_5794856999404920195_o.jpg",			"caption": "Робочий простір"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18422096_746127715569819_5106519640286400747_o.jpg",			"caption": "Місце, де живе свіжа кава"		}			]</script><h4><strong>— Якими будуть перші соціальні проекти, що їх підтримає 4City?</strong></h4><p>Наразі ми ще не обрали ніякого проекту, тому що працюємо над створенням форми для подачі проектних заявок, а також над створенням курсу для усіх бажаючих, хто хоче подати проект, але не знає, як це зробити правильно. Українці часто плутають ідею з готовим проектом. Тому наші співзасновники вирішили зробити безкоштовний навчальний курс, усі бажаючі зможуть його пройти і дізнатись як правильно подати свій проект. Ми будемо розглядати всі ідеї, але будемо обирати проекти, що будуть корисними для нашого міста, для Одеси загалом, але не на користь якоїсь окремої людини. Перші збори засновників мають відбутися у серпні, тож саме тоді буде обрано проект на який піде фінансування.</p><h4><strong>—Чому обрали шлях запуску свого окремого закладу, а не долучення — наприклад — до вже існуючої франшизи Urban Space?</strong></h4><p>Ми дуже поважаємо Юру Филюка, ми з ним товаришуємо. Часом Юрко допомагав та консультував. Але ще на початку ми вирішили, що робимо окремий проект зі схожою ідеєю. Чому окремий? Тому що в нас є дуже гарний підпріємиць і ресторатор Алекс Купер, який розробив окрему концепцію, також не потрібно було платити за франшизу. І звісно, Одеса — все-таки інше місто, і ми орієнтувались на людей, на саму Одесу, захотіли підкреслити її винятковий статус, зробити власний, окремий бренд.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/17991387_746131338902790_5246324967768039839_o.jpg",			"caption": "Інтер’єри 4City "		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18358625_746128215569769_2445503423392534011_o.jpg",			"caption": "Інтер’єри 4City "		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18358819_746133298902594_1519872614462630181_o.jpg",			"caption": "Інтер’єри 4City "		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/05/18358991_746133155569275_6645998498394736445_o.jpg",			"caption": "Інтер’єри 4City "		}			]</script><h4><strong>—Які бачите основні перспективи, ризики і можливості соціального підприємництва в Україні?</strong></h4><p>Особисто моя думка така: сам термін «соціальне підприємництво» не дуже розповсюджений, і не кожна пересічна людина його знає та розуміє, що це таке. Нашою метою є донести до людей, до українців, до одеситів, що таке соціальне підприємство, як воно працює, як його побудувати, як працювати, як долучатись до подібних ініціатив. І звичайно, ми маємо на меті зробити дуже популярне місце. <a href="https://www.facebook.com/4cityod/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">4City</a> має стати локацією, куди б люди не просто приходили поїсти, а й долучитися до класних проектів. Сподіваємося, що таким власним прикладом покажемо і змотивуємо когось зробити щось своє. Це необов’язково має бути ресторан, це може бути будь-який бізнес, з якого можна віддавати відсоток на корисні проекти або на покращення міста. Ну, а що стосується ризиків, то ризики є всюди і постійно.</p><h4><strong>—Три головних уроки, які ви винесли із запуску</strong></h4><p>Із інсайтів: коли ти стартуєш, то розказуєш усім про свої плани,— і дуже багато людей, які одразу, ще навіть не прочитавши твою ідею, не долучившись до спільного створення, починають говорити, що це дуже погано, що це «ще одна ідея, з якою всіх обдурять»; що це просто якесь відмивання грошей тощо. Такі відгуки дуже демотивують — і взагалі не хочеться нічого робити, втрачаються сили; але ми це побороли за 9 місяців.</p><p>Ми точно знаємо: будь-який проект можна реалізувати, якщо багато людей об’єднуються навколо якоїсь ідеї, — тоді все вийде. У нас більше 200 засновників, розраховуємо на 300 — і не плануємо відступати. Цифра 300 не просто так з’явилась у нас. Середній показник ремонту в ресторані в Одесі — приблизно $1 тис. Ми розрахували, що зберемо 300 осіб, які дадуть по $1 тис — і в нас будуть кошти для того, щоб ми збудували цей ресторан. Ми зібрали більше $200 тис — і майже всі їх витратили. Та кілька засновників, які на сьогоднішній день долучились до нашого проекту, вирішили надати нам «безвідсоткову позику», допоки до нас не долучаться усі 300 осіб. Це зроблено, аби ми відкрились зараз. Ми повернемо ці кошти, коли усі 300 засновників будуть зібрані.</p><p>Коли ми запустили лендінґ проекту, нам прийшло декілька відгуків стосовно того, що він не україномовний. Тоді, коли ми це чули — нас це дещо шокувало. На сайті, який ми зараз робимо, ми передбачаємо можливість перемикання на кілька мов: англійську, російську та українську. Тож ще один урок — це дослухайтесь до порад інших людей.</p><p>Хочеться, щоб про цей простір знали не тільки в Одесі, але і знали в інших містах. У нас засновники не всі одесити: багато засновників з інших міст України, дуже багато засновників прийшло до нас з інших країн, тож можна сказати, що 4City &#8211; це міжнародний проект.</p><h4><strong>—Якою ви бачите Одесу за 2-3 роки після початку роботи 4City?</strong></h4><p>Хочеться, щоб наше місто стало кращим. По-перше — чистим. Я не хочу сказати, що у нас брудне місто, але просто хочеться, щоб люди долучились до ідеї покрашення, щоб задумувались про те, що треба сортувати сміття, прибирати за собою, не ламати те, що створив інший. Хочеться, щоб місто було охайним. Хочеться, щоб люди любили своє місто, щоб туристи приїжджали до нас. Хочеться бачити Одесу — відкритою, цікавою, яскраво та квітучою.</p>

Олександра Ільяшенко, 4City: «Хочеться, щоб наше місто стало кращим»

{:ua}Олександра Ільяшенко — про новий ресторан 4City в Одесі{:}

Новини

30 квітня 2017 року у тестовому режимі розпочне роботу одеський ресторан, який перераховуватиме 70% прибутку на міські соціальні проекти. Старт тестового дня — 10:00 за адресою вул. Канатна, 27/1. Окрім власне ресторану, передбачено також коворкінг та лекторій

За словами менеджерів проекту в Одесі, шум ресторанного приміщення не заважатиме роботі у коворкінгу чи проведенню заходів у лекторії, бо робочий простір розташовано на другому поверсі. 4 травня у лекторії вже відбудеться перша лекція — її обіцяють присвятити використанню можливостей YouТube для бізнесу.
<h4><strong>Що буде у меню нового закладу</strong></h4>
Згідно із концепцією 4City, гості ресторану зможуть скуштувати страви європейської, азіатської, американської та української кухні. У меню буде 4 розділи по 8 позицій кожен: 4 основних страви, 2 салати, суп та десерт. Барна стійка запропонує класичні коктейлі та звичайний алкоголь. У планах засновників — періодично запрошувати гостьових барменів із інших коктейльних закладів Одеси.
<h4><strong>Чим тестовий режим відрізнятиметься від звичайного</strong></h4>
У такому режимі передбачено налаштування усіх процесів: приготування страв, роботи обладнання, роботи персоналу. Організатори не приховують, що можливі недоліки, але сподіваються на розуміння та підтримку з боку гостей упродовж тестового дня.
<h4><strong>Чи є в Україні аналогічні проекти</strong></h4>
Ресторан 4City було створено за аналогією до вже існуючого проекту із Івано-Франківська — там є ресторан такого типу із назвою Urban Space 100. У Івано-Франківську 100 жителів міста вклали по $1 тис у створення закладу — і за підтримки досвічених рестораторів відкрили в центрі міста заклад, прибуток якого перераховують на запуск соціально значущих проектів. Зокрема, так було створено Urban Space Radio, видано низку книг, створено публічні простори, комфортні для дітей та дорослих. В Одесі тепер буде 4City — для його запуску потрібні були 300 засновників, поки що знайдено лише 200. Керуючим у ресторані став Алекс Купер, власник мережі закладів у Одесі. Серед організаторів — платформа соціальних проектів «Мой Город» та креативний IT-простір IQSpace.
<h4><strong>Коли відбудеться офіційне відкриття ресторану</strong></h4>
Повноцінний запуск заплановано на 19 травня 2017 року

<p>За словами менеджерів проекту в Одесі, шум ресторанного приміщення не заважатиме роботі у коворкінгу чи проведенню заходів у лекторії, бо робочий простір розташовано на другому поверсі. 4 травня у лекторії вже відбудеться перша лекція — її обіцяють присвятити використанню можливостей YouТube для бізнесу.</p><h4><strong>Що буде у меню нового закладу</strong></h4><p>Згідно із концепцією 4City, гості ресторану зможуть скуштувати страви європейської, азіатської, американської та української кухні. У меню буде 4 розділи по 8 позицій кожен: 4 основних страви, 2 салати, суп та десерт. Барна стійка запропонує класичні коктейлі та звичайний алкоголь. У планах засновників — періодично запрошувати гостьових барменів із інших коктейльних закладів Одеси.</p><h4><strong>Чим тестовий режим відрізнятиметься від звичайного</strong></h4><p>У такому режимі передбачено налаштування усіх процесів: приготування страв, роботи обладнання, роботи персоналу. Організатори не приховують, що можливі недоліки, але сподіваються на розуміння та підтримку з боку гостей упродовж тестового дня.</p><h4><strong>Чи є в Україні аналогічні проекти</strong></h4><p>Ресторан 4City було створено за аналогією до вже існуючого проекту із Івано-Франківська — там є ресторан такого типу із назвою Urban Space 100. У Івано-Франківську 100 жителів міста вклали по $1 тис у створення закладу — і за підтримки досвічених рестораторів відкрили в центрі міста заклад, прибуток якого перераховують на запуск соціально значущих проектів. Зокрема, так було створено Urban Space Radio, видано низку книг, створено публічні простори, комфортні для дітей та дорослих. В Одесі тепер буде 4City — для його запуску потрібні були 300 засновників, поки що знайдено лише 200. Керуючим у ресторані став Алекс Купер, власник мережі закладів у Одесі. Серед організаторів — платформа соціальних проектів «Мой Город» та креативний IT-простір IQSpace.</p><h4><strong>Коли відбудеться офіційне відкриття ресторану</strong></h4><p>Повноцінний запуск заплановано на 19 травня 2017 року</p>

Завтра в Одесі 4City відкриється у тестовому режимі

{:ua}Перший одеський ресторан, який допомагатиме втіленню міських проектів, відзавтра почне роботу у тестовому режимі{:}

Купуючи поп-корн, не забувайте про благодійність. До цього вас закликають у київському кінотеатрі «Планета Кіно»

Благодійність у столиці набуває нових форм — для її популяризації тепер використовуватимуть технології безконтактних платежів. Залучили для цього один із київських кінотеатрів. У столичному кінотеатрі «Планета Кіно» встановили пристрій для пожертв із підтримкою технології бездротових платежів NFC. З його допомогою мешканці та гості Києва зможуть робити благодійні внески із використанням безконтактної оплати. Використати для цього можна картки Pay Pass чи Pay Wave у платіжних системах Visa чи MasterCard. На часі дізнатися докладніше про цю нову можливість.
<h4><strong>Як цей спосіб підтримки онкохворих дітей працює на практиці</strong></h4>
Починаючи із 22 квітня 2017 року, відвідувачі кінотеатру зможуть здійснити благодійний внесок. Для цього їм треба буде скористатися спеціальним автоматизованим пристроєм із назвою NFC Donation Box. Для сплати благочинного внеску потрібно піднести пластикову картку із безконтактним чіпом до спеціального датчика. З рахунку благодійника при цьому списується сума у 60 грн. Гроші будуть перераховані на допомогу онкохворим дітям. Ці кошти підуть на реалізацію проекту «Діти проти Раку».
<h4><strong>Як дізнатися, скільки людей вже долучилися до ініціативи</strong></h4>
NFC Donation Box має вбудований мультимедійний екран. Він у режимі реального часу інформує людей про те, скільки коштів надійшло на рахунок програми, а також висвітлює дані про те, які ці кошти використовуються. Про строк, до якого діятиме такий пристрій, поки нічого невідомо.

<p>Благодійність у столиці набуває нових форм — для її популяризації тепер використовуватимуть технології безконтактних платежів. Залучили для цього один із київських кінотеатрів. У столичному кінотеатрі «Планета Кіно» встановили пристрій для пожертв із підтримкою технології бездротових платежів NFC. З його допомогою мешканці та гості Києва зможуть робити благодійні внески із використанням безконтактної оплати. Використати для цього можна картки Pay Pass чи Pay Wave у платіжних системах Visa чи MasterCard. На часі дізнатися докладніше про цю нову можливість.</p><h4><strong>Як цей спосіб підтримки онкохворих дітей працює на практиці</strong></h4><p>Починаючи із 22 квітня 2017 року, відвідувачі кінотеатру зможуть здійснити благодійний внесок. Для цього їм треба буде скористатися спеціальним автоматизованим пристроєм із назвою NFC Donation Box. Для сплати благочинного внеску потрібно піднести пластикову картку із безконтактним чіпом до спеціального датчика. З рахунку благодійника при цьому списується сума у 60 грн. Гроші будуть перераховані на допомогу онкохворим дітям. Ці кошти підуть на реалізацію проекту «Діти проти Раку».</p><h4><strong>Як дізнатися, скільки людей вже долучилися до ініціативи</strong></h4><p>NFC Donation Box має вбудований мультимедійний екран. Він у режимі реального часу інформує людей про те, скільки коштів надійшло на рахунок програми, а також висвітлює дані про те, які ці кошти використовуються. Про строк, до якого діятиме такий пристрій, поки нічого невідомо.</p>

У киян є можливість робити благодійні внески NFC-платежами в кіно

{:ua}У столичному кінотеатрі «Планета Кіно» встановили пристрій для пожертв із підтримкою технології NFC{:}

#соцпідприємництво

Головні цифри та факти про благодійність в Україні

Ірина Славінська, Donor.ua: «Все починається з людей та їхнього бажання щось змінити»

Олександра Ільяшенко, 4City: «Хочеться, щоб наше місто стало кращим»

Завтра в Одесі 4City відкриється у тестовому режимі

У киян є можливість робити благодійні внески NFC-платежами в кіно