<p>https://youtu.be/Jw0K-YUnNuQ

Поклик Прип’яті став останнім вінцем першої трилогії S.T.A.L.K.E.R., будучи одночасно її завершенням та даючи затравку до продовження, яке світ побачить лише через понад 13 років. Тож, з чого починався Поклик Прип’яті та яким він був? Давайте розбирати.
</p><h2>Історія створення Поклику Прип’яті</h2>
<div id="attachment_191822" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfd8098481_1.jpeg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191822" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfd8098481_1.jpeg" alt="">
<p id="caption-attachment-191822" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Не встиг зійти жар з дисків Чистого Неба, як в студії вирішили, що ще не все було сказано. Так, на першій же планерці вирішили створювати другий адон, відразу після короткотривалої відпустки.

Насправді робота над ним почалася ще до виходу Чистого Неба. Наприклад, художники після завершення своєї частини роботи над ЧН та чергового відвідування ЧЗВ були перекинуті на новий проєкт. Решта команди дізналася про нову роботу після того, як Чисте небо “відправилося на золото”. Але приступили до праці тільки в жовтні 2008 року, зокрема до створення першого диздоку.

Так розпочалися роздуми над майбутньою грою та діставання з пильних поличок відкинутих ідей попередніх частин та все оце. От ви знали, що Околиці Юпітеру могли з'явитися ще у Чистому небі? Навряд, а в розпакованих архівах ЧН можна знайти мапу, яка стала прототипом локації Поклику Прип'яті!
<div id="attachment_191826" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfe625216d_2.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191826" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfe625216d_2.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-191826" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Розробники вирішили нарешті відпочити від безкінечної стрілянини, змістивши акцент в сторону атмосфери та дослідництва оточуючого світу. Не забули й про оптимізацію. Кількість патчів на Чисте небо, яке стало найкрасивішою грою серії, боляче відгукувалися в’єтнамськими флешбеками. Тому, було вирішено порізати графіку.

Тема Прип’яті доволі сильно запала розробникам у душу. Легендарне місто-привид, один з символів Чорнобилю, якому в попередніх частинах приділявся мізер уваги. На тому й вирішили, що саме довкола цього міста й почнуть створювати гру.

Почалися також обговорення назви проєкту і найбільш вдалою стала Call of Pripyat від Олега Яворського. Але щодо цієї назви у розробників були смутні сумніви. Всім була добре відома назва Call of Duty й аби не втрапити у якийсь скандал з Activision GSC Game World звернулися до західних експертів, які дали зелене світло назві – після чого її остаточно затвердили.
<div id="attachment_191828" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfe7c455b0_3.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191828" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfe7c455b0_3.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-191828" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Розробники ставили перед собою за мету знайти “золоту середину” між атмосферністю Тіні Чорнобилю та шутерністю Чистого Неба. І, треба відмітити, що їм це повністю вдалося. Над сюжетом гри почали працювати із зовсім новим підходом. До нових гравців він став лояльніше, за рахунок передісторії, що спершу вводила в курс справ попередніх частин і лише потім безпосередньо у зав’язку самої гри. Квести, навіть додаткові, стали набагато поглибленіші та представляли з себе унікальні історії.

7 квітня 2009 року Сергій Григорович в інтерв’ю з “Комсомольською правдою” повідомив, що студія вже восени планує випустити адон та почати роботу над S.T.A.L.K.E.R. 2. Ідей в Поклику Прип'яті, як завжди, було багато, але до релізу дійдуть одиниці. Саме так казав Сергій Григорович тоді. І тут він не лукавив. Найвідданіші фанати стовідсотково в курсі, що Дегтярьов є корінним мешканцем Прип'яті, жив там до 86-го року та навіть мав квартиру, яку ми можемо відвідати у грі. Але для гравців, що вперше грали у Поклик Прип'яті, ця інформація майже точно пройде повз.
<div id="attachment_191830" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfe9f3424e_4.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191830" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfe9f3424e_4.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-191830" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Під час розробки акцент саме на головному герої, як корінному прип'ятчанині, був набагато вище. А "поклик" Прип'яті був менш ефемерним та більше вплетеним у сюжет. Від цього, як ви бачите, відмовилися, залишивши лише невеличкі відсилочки.

Вже 30 квітня 2009 гру було офіційно анонсовано на офіційному сайті компанії, заразом розкрили цілу купу цікавих подробиць. 15 травня 2009 року гра й сама отримала власний сайт, на якому світові вперше продемонстрували системні вимоги до комп’ютерів гравців.

20 серпня 2009 року було показано перший трейлер, а 9 вересня з’явилися відомості про підтримку грою технології DirectX 11 від Nvidia. 11 вересня показали другий трейлер, який було виконано у більш горорному стилі.
<div id="attachment_191832" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfeb96eac7_5.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191832" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfeb96eac7_5.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-191832" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Через кілька днів, а саме 15 вересня 2009 року, офіційно повідомили, що гра “пішла на золото”, тобто в тираж. А рівно через 10 днів, 25 вересня 2009, стається неприємна історія. За тиждень до виходу гри, пірати викрали спеціальну версію гри, яка потребувала наявності встановленої ТЧ або ЧН. Того ж дня всі торент-трекери ломилися від захищених образів диска S.T.A.L.K.E.R.: Зов Припяти. Обхід антипіратського StarForce знайшовся дуже швидко.

І 2 жовтня 2009 року ми вперше змогли побачити Поклик Прип’яті на своїх моніторах не тільки в якості красивих скриншотів. Це, до речі, стало єдиним в серії прецедентом, коли гру пообіцяли випустити в такий то строк і обіцянку повністю виконали. До того ж не випустити гру, яка стабільно працювала на релізі та потребувала хіба пару патчів.
<h2>Плюси та мінуси частини</h2>
<div id="attachment_191834" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfef661fc9_6.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191834" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfef661fc9_6.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-191834" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Отож історію створення Поклику Прип’яті ми вже знаємо, тому давайте оцінимо гру, розберемо її сильні сторони і недоліки та підіб’ємо підсумки.
<h3>Графічна складова</h3>
Як вже було вище сказано, графіку Поклику Прип’яті, задля того аби уникнути різних проблем минулої частини та ще й отримати хорошу оптимізацію, порізали. Гра звісно стала виглядати гірше свого попередника, але очі від неї плавитись не будуть, а в деяких місцях, взагалі виглядає атмосферно і приємно оку.

Поклик Прип’яті хоч і не бере ультрамега красивою графікою, але атмосферою точно, тут такий самий прикол як і з Тінями Чорнобилю, аудіосупровід пробирає до мурашок, змушує зануритись у атмосферу Зони Відчуження, а система симуляції життя робить цю зону живою.
<h3>Геймплейна складова</h3>
<div id="attachment_191840" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cffce5a6b2_8.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191840" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cffce5a6b2_8.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-191840" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Геймплейна частина Поклику Прип’яті майже нічим не відрізняється від Чистого Неба, правда трохи покращили систему збору артефактів, де їх в архіаномаліях стає аж на один два більше після викидів, і то не завжди, а по іншому це той самий шутер з елементами горору, правда кількість локацій тут урізали і замість багатьох невеликих карт, нам доступно лише три доволі великі, і наповнені цікавими квестами локації, +2 підземелля.

Також покращили і так круту, на той час, систему симуляції життя, і на відміну від ЧН це дуже суттєві зміни, наприклад: в минулій частині серії викиди для НПС і навіть для самого ГГ не були великою проблемою, просто прийшов, перечекав, пішов, іншим на нього взагалі без різниці, а тут прям таки відчувається небезпечність цього явища, одразу як приходить сповіщення сталкери яким не пофігу на своє життя, метушаться, шукають укриття і т. д.
<div id="attachment_191842" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637d00037673d_9.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191842" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637d00037673d_9.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-191842" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Ще є цікаве нововведення із системою провідників. Оскільки кількість локацій зменшилась, а розміри їх збільшилися, то більш актуальними стали провідники в середині локації. Так, такі дядьки були і в Чистому Небі, але по них доводилось ходити до баз угрупувань та до інших великих точок, а тут прямо можна попросити пересічного сталкера, провести в якусь глушину на іншому кінці локації, не за просто так звісно ж, але сума мізерна, і з ним же піти до головної бази де можна скинути хабар.

А як щодо переходів на інші локації? Їх на жаль вирізали і доведеться тепер тратити дві, а то й п’ять тисяч своїх кровно зароблених місцевому провіднику.
<h3>Сюжет</h3>
<div id="attachment_191844" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637d0030a0d15_0.jpeg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191844" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637d0030a0d15_0.jpeg" alt="">
<p id="caption-attachment-191844" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Мабуть, найслабша сторона Поклику Прип’яті це основний сюжет. Складається таке враження, що його писали на колінці за тиждень до релізу гри, але зводити нанівець яку не яку, але роботу сценаристів GSC ми не будемо, бо додаткові квести вони проробили ну дуже добре. Тут і наче б то звичайний квест з пошуком зниклого сталкера, від якого толком нічого не очікуєш, який в результаті виливається у неочікувану розв’язку, і розбірки сталкерів з бандитами де можна вибрати за яку сторону проходити квести, тому попри не надто цікавий основний сюжет, додаткові квести сумувати не дадуть.
<h2>Вердикт</h2>
<div id="attachment_191846" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637d005a750c1_00.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191846" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637d005a750c1_00.jpg" alt="">
<p id="caption-attachment-191846" class="wp-caption-text"></p>

</div>
І який же ми з цього всього зробимо висновок? Звісно, як і в минулому відео по цій темі ми залишимо цю роботу вам, тому не соромтесь і пишіть свої думку в коментарях. А на нашу суб’єктивну думку попри всі недоліки гри вона в серцях СПРАВЖНІХ фанатів серії, залишила свій хороший слід у їх серденьку. На жаль, ми не встигали з цим матеріалом до 13-річчя Поклику Прип’яті. Але краще пізно, аніж ніколи, чи не так? Ну що ж сталкери, викид закінчився, тому можна знову відправлятись у рейд, на пошуки нової інформації для наступного відео. Слава нації!

Розвіюємо міфи про те, що геймінг — це дитяча забавка. У рубриці ви прочитаєте огляди на ігри, знайдете гру на вечір у підбірках, дізнаєтеся цікаві факти про ігрову індустрію та зрозумієте, чому ігри заробляють більше за кіноіндустрію.

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Ігри

Як створювався Поклик Прип'яті та яким він запам'ятався гравцям?

https://youtu.be/Jw0K-YUnNuQ

Поклик Прип’яті став останнім вінцем першої трилогії S.T.A.L.K.E.R., будучи одночасно її завершенням та даючи затравку до продовження, яке світ побачить лише через понад 13 років. Тож, з чого починався Поклик Прип’яті та яким він був? Давайте розбирати.
<h2>Історія створення Поклику Прип’яті</h2>
<div id="attachment_191822" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfd8098481_1.jpeg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191822" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfd8098481_1.jpeg" alt="" />
<p id="caption-attachment-191822" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Не встиг зійти жар з дисків Чистого Неба, як в студії вирішили, що ще не все було сказано. Так, на першій же планерці вирішили створювати другий адон, відразу після короткотривалої відпустки.

Насправді робота над ним почалася ще до виходу Чистого Неба. Наприклад, художники після завершення своєї частини роботи над ЧН та чергового відвідування ЧЗВ були перекинуті на новий проєкт. Решта команди дізналася про нову роботу після того, як Чисте небо “відправилося на золото”. Але приступили до праці тільки в жовтні 2008 року, зокрема до створення першого диздоку.

Так розпочалися роздуми над майбутньою грою та діставання з пильних поличок відкинутих ідей попередніх частин та все оце. От ви знали, що Околиці Юпітеру могли з'явитися ще у Чистому небі? Навряд, а в розпакованих архівах ЧН можна знайти мапу, яка стала прототипом локації Поклику Прип'яті!
<div id="attachment_191826" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfe625216d_2.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191826" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfe625216d_2.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-191826" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Розробники вирішили нарешті відпочити від безкінечної стрілянини, змістивши акцент в сторону атмосфери та дослідництва оточуючого світу. Не забули й про оптимізацію. Кількість патчів на Чисте небо, яке стало найкрасивішою грою серії, боляче відгукувалися в’єтнамськими флешбеками. Тому, було вирішено порізати графіку.

Тема Прип’яті доволі сильно запала розробникам у душу. Легендарне місто-привид, один з символів Чорнобилю, якому в попередніх частинах приділявся мізер уваги. На тому й вирішили, що саме довкола цього міста й почнуть створювати гру.

Почалися також обговорення назви проєкту і найбільш вдалою стала Call of Pripyat від Олега Яворського. Але щодо цієї назви у розробників були смутні сумніви. Всім була добре відома назва Call of Duty й аби не втрапити у якийсь скандал з Activision GSC Game World звернулися до західних експертів, які дали зелене світло назві – після чого її остаточно затвердили.
<div id="attachment_191828" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfe7c455b0_3.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191828" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfe7c455b0_3.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-191828" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Розробники ставили перед собою за мету знайти “золоту середину” між атмосферністю Тіні Чорнобилю та шутерністю Чистого Неба. І, треба відмітити, що їм це повністю вдалося. Над сюжетом гри почали працювати із зовсім новим підходом. До нових гравців він став лояльніше, за рахунок передісторії, що спершу вводила в курс справ попередніх частин і лише потім безпосередньо у зав’язку самої гри. Квести, навіть додаткові, стали набагато поглибленіші та представляли з себе унікальні історії.

7 квітня 2009 року Сергій Григорович в інтерв’ю з “Комсомольською правдою” повідомив, що студія вже восени планує випустити адон та почати роботу над S.T.A.L.K.E.R. 2. Ідей в Поклику Прип'яті, як завжди, було багато, але до релізу дійдуть одиниці. Саме так казав Сергій Григорович тоді. І тут він не лукавив. Найвідданіші фанати стовідсотково в курсі, що Дегтярьов є корінним мешканцем Прип'яті, жив там до 86-го року та навіть мав квартиру, яку ми можемо відвідати у грі. Але для гравців, що вперше грали у Поклик Прип'яті, ця інформація майже точно пройде повз.
<div id="attachment_191830" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfe9f3424e_4.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191830" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfe9f3424e_4.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-191830" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Під час розробки акцент саме на головному герої, як корінному прип'ятчанині, був набагато вище. А "поклик" Прип'яті був менш ефемерним та більше вплетеним у сюжет. Від цього, як ви бачите, відмовилися, залишивши лише невеличкі відсилочки.

Вже 30 квітня 2009 гру було офіційно анонсовано на офіційному сайті компанії, заразом розкрили цілу купу цікавих подробиць. 15 травня 2009 року гра й сама отримала власний сайт, на якому світові вперше продемонстрували системні вимоги до комп’ютерів гравців.

20 серпня 2009 року було показано перший трейлер, а 9 вересня з’явилися відомості про підтримку грою технології DirectX 11 від Nvidia. 11 вересня показали другий трейлер, який було виконано у більш горорному стилі.
<div id="attachment_191832" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfeb96eac7_5.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191832" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfeb96eac7_5.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-191832" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Через кілька днів, а саме 15 вересня 2009 року, офіційно повідомили, що гра “пішла на золото”, тобто в тираж. А рівно через 10 днів, 25 вересня 2009, стається неприємна історія. За тиждень до виходу гри, пірати викрали спеціальну версію гри, яка потребувала наявності встановленої ТЧ або ЧН. Того ж дня всі торент-трекери ломилися від захищених образів диска S.T.A.L.K.E.R.: Зов Припяти. Обхід антипіратського StarForce знайшовся дуже швидко.

І 2 жовтня 2009 року ми вперше змогли побачити Поклик Прип’яті на своїх моніторах не тільки в якості красивих скриншотів. Це, до речі, стало єдиним в серії прецедентом, коли гру пообіцяли випустити в такий то строк і обіцянку повністю виконали. До того ж не випустити гру, яка стабільно працювала на релізі та потребувала хіба пару патчів.
<h2>Плюси та мінуси частини</h2>
<div id="attachment_191834" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfef661fc9_6.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191834" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cfef661fc9_6.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-191834" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Отож історію створення Поклику Прип’яті ми вже знаємо, тому давайте оцінимо гру, розберемо її сильні сторони і недоліки та підіб’ємо підсумки.
<h3>Графічна складова</h3>
Як вже було вище сказано, графіку Поклику Прип’яті, задля того аби уникнути різних проблем минулої частини та ще й отримати хорошу оптимізацію, порізали. Гра звісно стала виглядати гірше свого попередника, але очі від неї плавитись не будуть, а в деяких місцях, взагалі виглядає атмосферно і приємно оку.

Поклик Прип’яті хоч і не бере ультрамега красивою графікою, але атмосферою точно, тут такий самий прикол як і з Тінями Чорнобилю, аудіосупровід пробирає до мурашок, змушує зануритись у атмосферу Зони Відчуження, а система симуляції життя робить цю зону живою.
<h3>Геймплейна складова</h3>
<div id="attachment_191840" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cffce5a6b2_8.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191840" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637cffce5a6b2_8.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-191840" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Геймплейна частина Поклику Прип’яті майже нічим не відрізняється від Чистого Неба, правда трохи покращили систему збору артефактів, де їх в архіаномаліях стає аж на один два більше після викидів, і то не завжди, а по іншому це той самий шутер з елементами горору, правда кількість локацій тут урізали і замість багатьох невеликих карт, нам доступно лише три доволі великі, і наповнені цікавими квестами локації, +2 підземелля.

Також покращили і так круту, на той час, систему симуляції життя, і на відміну від ЧН це дуже суттєві зміни, наприклад: в минулій частині серії викиди для НПС і навіть для самого ГГ не були великою проблемою, просто прийшов, перечекав, пішов, іншим на нього взагалі без різниці, а тут прям таки відчувається небезпечність цього явища, одразу як приходить сповіщення сталкери яким не пофігу на своє життя, метушаться, шукають укриття і т. д.
<div id="attachment_191842" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637d00037673d_9.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191842" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637d00037673d_9.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-191842" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Ще є цікаве нововведення із системою провідників. Оскільки кількість локацій зменшилась, а розміри їх збільшилися, то більш актуальними стали провідники в середині локації. Так, такі дядьки були і в Чистому Небі, але по них доводилось ходити до баз угрупувань та до інших великих точок, а тут прямо можна попросити пересічного сталкера, провести в якусь глушину на іншому кінці локації, не за просто так звісно ж, але сума мізерна, і з ним же піти до головної бази де можна скинути хабар.

А як щодо переходів на інші локації? Їх на жаль вирізали і доведеться тепер тратити дві, а то й п’ять тисяч своїх кровно зароблених місцевому провіднику.
<h3>Сюжет</h3>
<div id="attachment_191844" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637d0030a0d15_0.jpeg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191844" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637d0030a0d15_0.jpeg" alt="" />
<p id="caption-attachment-191844" class="wp-caption-text"></p>

</div>
Мабуть, найслабша сторона Поклику Прип’яті це основний сюжет. Складається таке враження, що його писали на колінці за тиждень до релізу гри, але зводити нанівець яку не яку, але роботу сценаристів GSC ми не будемо, бо додаткові квести вони проробили ну дуже добре. Тут і наче б то звичайний квест з пошуком зниклого сталкера, від якого толком нічого не очікуєш, який в результаті виливається у неочікувану розв’язку, і розбірки сталкерів з бандитами де можна вибрати за яку сторону проходити квести, тому попри не надто цікавий основний сюжет, додаткові квести сумувати не дадуть.
<h2>Вердикт</h2>
<div id="attachment_191846" class="wp-caption alignnone" data-quill-src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637d005a750c1_00.jpg" data-quill-caption="">

<img class="wp-image-191846" src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/11/637d005a750c1_00.jpg" alt="" />
<p id="caption-attachment-191846" class="wp-caption-text"></p>

</div>
І який же ми з цього всього зробимо висновок? Звісно, як і в минулому відео по цій темі ми залишимо цю роботу вам, тому не соромтесь і пишіть свої думку в коментарях. А на нашу суб’єктивну думку попри всі недоліки гри вона в серцях СПРАВЖНІХ фанатів серії, залишила свій хороший слід у їх серденьку. На жаль, ми не встигали з цим матеріалом до 13-річчя Поклику Прип’яті. Але краще пізно, аніж ніколи, чи не так? Ну що ж сталкери, викид закінчився, тому можна знову відправлятись у рейд, на пошуки нової інформації для наступного відео. Слава нації!

☢️ Поклик Прип‘яті — найгеніальніший з адонів до S.T.A.L.K.E.R.?

<p>Вітання фанатам сталкерського всесвіту! Модифікація Anomaly для S.T.A.L.K.E.R. Call of Pripyat, яка базується на платформі Call of Chornobyl є не просто найпопулярнішим модом на S.T.A.L.K.E.R., але і найбільш популярним модом на всесвітньо відомому ігровому сайті Mod.DB, який має вже більш ніж 20-річну історію.

Про те, у чому секрет успіху цього проєкту, йтиметься мова у моєму відео-огляді. Крім того, обговоримо історію створення та із яких раніших модифікацій він вийшов. У відео я ділюся своїм досвідом гри в Anomaly, що налічує понад 500 годин походеньок Чорнобильською Зоною. Також раджу кілька збірок, зокрема буде одна і від українського ентузіаста, бо Anomaly в першу чергу хороша тим, що це класна пісочниця для створення народних солянок.

Посилання на завантаження усіх згаданих модифікацій та збірок знайдете в описі цього відео. Приємного перегляду!

https://www.youtube.com/watch?v=Ys8H1tYY05U</p>

<p>Вітання фанатам сталкерського всесвіту! Модифікація Anomaly для S.T.A.L.K.E.R. Call of Pripyat, яка базується на платформі Call of Chornobyl є не просто найпопулярнішим модом на S.T.A.L.K.E.R., але і найбільш популярним модом на всесвітньо відомому ігровому сайті Mod.DB, який має вже більш ніж 20-річну історію.</p><p>Про те, у чому секрет успіху цього проєкту, йтиметься мова у моєму відео-огляді. Крім того, обговоримо історію створення та із яких раніших модифікацій він вийшов. У відео я ділюся своїм досвідом гри в Anomaly, що налічує понад 500 годин походеньок Чорнобильською Зоною. Також раджу кілька збірок, зокрема буде одна і від українського ентузіаста, бо Anomaly в першу чергу хороша тим, що це класна пісочниця для створення народних солянок.</p><p>Посилання на завантаження усіх згаданих модифікацій та збірок знайдете в описі цього відео. Приємного перегляду!</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/Ys8H1tYY05U"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div></p>

<p>https://www.youtube.com/watch?v=Ys8H1tYY05U&amp;feature=youtu.be</p>

u0406

Історія створення та огляд модифікації Anomaly для S.T.A.L.K.E.R. Call of Pripyat

Вітання фанатам сталкерського всесвіту! Модифікація Anomaly для S.T.A.L.K.E.R. Call of Pripyat, яка базується на платформі Call of Chornobyl є не просто найпопулярнішим модом на S.T.A.L.K.E.R., але і найбільш популярним модом на всесвітньо відомому ігровому сайті Mod.DB, який має вже більш ніж 20-річну історію.

Про те, у чому секрет успіху цього проєкту, йтиметься мова у моєму відео-огляді. Крім того, обговоримо історію створення та із яких раніших модифікацій він вийшов. У відео я ділюся своїм досвідом гри в Anomaly, що налічує понад 500 годин походеньок Чорнобильською Зоною. Також раджу кілька збірок, зокрема буде одна і від українського ентузіаста, бо Anomaly в першу чергу хороша тим, що це класна пісочниця для створення народних солянок.

Посилання на завантаження усіх згаданих модифікацій та збірок знайдете в описі цього відео. Приємного перегляду!

https://www.youtube.com/watch?v=Ys8H1tYY05U

<p>Вітання фанатам сталкерського всесвіту! Модифікація Anomaly для S.T.A.L.K.E.R. Call of Pripyat, яка базується на платформі Call of Chornobyl є не просто найпопулярнішим модом на S.T.A.L.K.E.R., але і найбільш популярним модом на всесвітньо відомому ігровому сайті Mod.DB, який має вже більш ніж 20-річну історію.</p><p>Про те, у чому секрет успіху цього проєкту, йтиметься мова у моєму відео-огляді. Крім того, обговоримо історію створення та із яких раніших модифікацій він вийшов. У відео я ділюся своїм досвідом гри в Anomaly, що налічує понад 500 годин походеньок Чорнобильською Зоною. Також раджу кілька збірок, зокрема буде одна і від українського ентузіаста, бо Anomaly в першу чергу хороша тим, що це класна пісочниця для створення народних солянок.</p><p>Посилання на завантаження усіх згаданих модифікацій та збірок знайдете в описі цього відео. Приємного перегляду!</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/Ys8H1tYY05U"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>

☢️ Найпопулярніший мод на S.T.A.L.K.E.R. — Anomaly

<p class="ql-align-center">Аж у 2022 році до українських сталкерських модмейкерів дійшло, що годі бути тінню росіянців та пора нарешті розвивати власну спільноту. Тим не менш, краще пізно, ніж ніколи. Команда розробників TMM Team створила невеличкий сюжетний мод із назвою The Dark Legends, тобто "Темні легенди". Воно планується як ціла серія модів, але на момент публікації цього допису є лише перший коротенький епізод, огляд на який я і зробив у форматі відео. Це дійсно перший мод, який із самого початку випущений із українською локалізацією, адже раніше українські локалізації до популярних модів додавали інші ентузіасти.</p>
<p class="ql-align-center">Посилання на його завантаження можна також знайти в описі відео. Тому бажаю приємного перегляду і вдалого полювання, сталкери!</p>
https://www.youtube.com/watch?v=YxKiOAen9x4

<p class="ql-align-center">Аж у 2022 році до українських сталкерських модмейкерів дійшло, що годі бути тінню росіянців та пора нарешті розвивати власну спільноту. Тим не менш, краще пізно, ніж ніколи. Команда розробників TMM Team створила невеличкий сюжетний мод із назвою The Dark Legends, тобто &#8220;Темні легенди&#8221;. Воно планується як ціла серія модів, але на момент публікації цього допису є лише перший коротенький епізод, огляд на який я і зробив у форматі відео. Це дійсно перший мод, який із самого початку випущений із українською локалізацією, адже раніше українські локалізації до популярних модів додавали інші ентузіасти.</p><p class="ql-align-center">Посилання на його завантаження можна також знайти в описі відео. Тому бажаю приємного перегляду і вдалого полювання, сталкери!</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/YxKiOAen9x4"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>

Відео-огляд модифікації The Dark Legends для "Поклику Прип'яті".

☢️ Перший український мод на S.T.A.L.K.E.R. — The Dark Legends

<p>Розробники S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl із GSC Game World опублікували новий офіційний OST гри. Пісня отримала назву Storming — вона гнітюча, тривожна, як і сам шторм.

https://youtu.be/g9va548SeSM

[blockquote_with_author name="Опис пісні" content="Грім котиться і відлунює в голові. Він проривається крізь одноманітну і сіру атмосферу Зони. Монотонний, постійно повторюваний, гуркіт не дає розслабитися. Він накочується ще раз, і ще, і ще. Але це не засмучує, не давить і не пригнічує. Навпаки, тепер ти дивишся вперед, ретельно вибираєш, куди можна ступити, куди можна піти. Ти готовий, в будь-яку мить можеш дати відсіч кожному, хто зустрінеться на твоєму шляху. Це все ще грім, чи серцебиття, яке поглинуло всі інші звуки? Яка різниця? Результат може бути тільки один, цей саундтрек поглине і вас"]

Також GSC Game World раніше презентували інші пісні — <a href="https://www.youtube.com/watch?v=XHbp2SQPto8&ab_channel=GSCGameWorld" target="_blank" rel="noopener">108 Bit of the Zone</a>, <a href="https://youtu.be/JAASUvriKSI" target="_blank" rel="noopener">Mass</a>, <a href="https://youtu.be/tbbXDlDpyQQ" target="_blank" rel="noopener">Zone Dreams</a>.

Реліз S.T.A.L.K.E.R. 2 очікується у 2023 році на ПК та Xbox Series.</p>

<p>Розробники S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl із GSC Game World опублікували новий офіційний OST гри. Пісня отримала назву Storming — вона гнітюча, тривожна, як і сам шторм.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/g9va548SeSM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Грім котиться і відлунює в голові. Він проривається крізь одноманітну і сіру атмосферу Зони. Монотонний, постійно повторюваний, гуркіт не дає розслабитися. Він накочується ще раз, і ще, і ще. Але це не засмучує, не давить і не пригнічує. Навпаки, тепер ти дивишся вперед, ретельно вибираєш, куди можна ступити, куди можна піти. Ти готовий, в будь-яку мить можеш дати відсіч кожному, хто зустрінеться на твоєму шляху. Це все ще грім, чи серцебиття, яке поглинуло всі інші звуки? Яка різниця? Результат може бути тільки один, цей саундтрек поглине і вас</p>					<cite>									<span><strong>Опис пісні</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Також GSC Game World раніше презентували інші пісні — <a href="https://www.youtube.com/watch?v=XHbp2SQPto8&#038;ab_channel=GSCGameWorld" target="_blank" rel="noopener">108 Bit of the Zone</a>, <a href="https://youtu.be/JAASUvriKSI" target="_blank" rel="noopener">Mass</a>, <a href="https://youtu.be/tbbXDlDpyQQ" target="_blank" rel="noopener">Zone Dreams</a>.</p><p>Реліз S.T.A.L.K.E.R. 2 очікується у 2023 році на ПК та Xbox Series.</p>

Розробники S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl із GSC Game World опублікували новий офіційний OST гри. Пісня отримала назву Storming — вона гнітюча, тривожна, як і сам шторм.

https://youtu.be/g9va548SeSM

[blockquote_with_author name="Опис пісні" content="Грім котиться і відлунює в голові. Він проривається крізь одноманітну і сіру атмосферу Зони. Монотонний, постійно повторюваний, гуркіт не дає розслабитися. Він накочується ще раз, і ще, і ще. Але це не засмучує, не давить і не пригнічує. Навпаки, тепер ти дивишся вперед, ретельно вибираєш, куди можна ступити, куди можна піти. Ти готовий, в будь-яку мить можеш дати відсіч кожному, хто зустрінеться на твоєму шляху. Це все ще грім, чи серцебиття, яке поглинуло всі інші звуки? Яка різниця? Результат може бути тільки один, цей саундтрек поглине і вас"]

Також GSC Game World раніше презентували інші пісні — <a href="https://www.youtube.com/watch?v=XHbp2SQPto8&amp;ab_channel=GSCGameWorld" target="_blank" rel="noopener">108 Bit of the Zone</a>, <a href="https://youtu.be/JAASUvriKSI" target="_blank" rel="noopener">Mass</a>, <a href="https://youtu.be/tbbXDlDpyQQ" target="_blank" rel="noopener">Zone Dreams</a>.

Реліз S.T.A.L.K.E.R. 2 очікується у 2023 році на ПК та Xbox Series.

<p>Розробники S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl із GSC Game World опублікували новий офіційний OST гри. Пісня отримала назву Storming — вона гнітюча, тривожна, як і сам шторм.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/g9va548SeSM"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Грім котиться і відлунює в голові. Він проривається крізь одноманітну і сіру атмосферу Зони. Монотонний, постійно повторюваний, гуркіт не дає розслабитися. Він накочується ще раз, і ще, і ще. Але це не засмучує, не давить і не пригнічує. Навпаки, тепер ти дивишся вперед, ретельно вибираєш, куди можна ступити, куди можна піти. Ти готовий, в будь-яку мить можеш дати відсіч кожному, хто зустрінеться на твоєму шляху. Це все ще грім, чи серцебиття, яке поглинуло всі інші звуки? Яка різниця? Результат може бути тільки один, цей саундтрек поглине і вас</p>					<cite>									<span><strong>Опис пісні</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Також GSC Game World раніше презентували інші пісні — <a href="https://www.youtube.com/watch?v=XHbp2SQPto8&amp;ab_channel=GSCGameWorld" target="_blank" rel="noopener">108 Bit of the Zone</a>, <a href="https://youtu.be/JAASUvriKSI" target="_blank" rel="noopener">Mass</a>, <a href="https://youtu.be/tbbXDlDpyQQ" target="_blank" rel="noopener">Zone Dreams</a>.</p><p>Реліз S.T.A.L.K.E.R. 2 очікується у 2023 році на ПК та Xbox Series.</p>

🌩 Розробники S.T.A.L.K.E.R. 2 опублікували новий офіційний саундтрек

Що це за явище таке, як Сталкерлайк, як його прозвали західні журналісти.

☢️ Stalkerlike-games: як похмура естетика S.T.A.L.K.E.R. вплинула на ігрову індустрію

<p>https://youtu.be/y6h24JRGChE

Ви не раз могли чути про те, як вишки 5G негативно впливають на нас, зомбують людей, викликають хвороби. Людям присущі такі панічні ідеї того, що нас контролюють. Наші смартфони спричиняють рак, від них йде радіоактивне випромінювання, а всі наші конфіденційні дані давно в руках спецслужб США або Китаю.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c3d49b923_cs5.jpeg">

У кожного, хто колись грав у серію S.T.A.L.K.E.R. назавжди оселилося у пам'яті поняття «Випалювач Мізків», яке під впливом ігор стало чітко асоціюватися не тільки з телебаченням, а й з реально існуючим об'єктом ЧЗВ – ЗГРЛС «Дуга» (загоризонтна станція радіолокації). Випалювач мізків нерозривно пов'язаний з поняттям «пси-випромінювання», тобто психоседативного або навіть психотронного випромінювання, яке впливає на людей давлячи на найхворіше - психіку, повільно, але впевнено зводячи людину з розуму, роблячи її підконтрольною. Та чи насправді реальне таке?

Запасайтеся енергетиками та бутербродами справжнього сталкера, а ми починаємо!
</p><h2 class="ql-align-center">Яким пси-випромінювання показане в S.T.A.L.K.E.R.?</h2>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c56d08911_cs1.jpg">

Але спершу, розберемо ігровий сетинг та порівняємо його з реальними історичними фактами. Отже, псі-випромінювання у Всесвіті Сталкера було частиною проекту «Х», яке МОСТ (міністерство оборони та секретних технологій), організувало на території ЧЗВ після 26 квітня 1986 року. Ізольована 30-кілометрова зона стала ідеальним місцем для розгортання наукових лабораторій, що займаються військовими розробками. Фінансування у них було спочатку від радянського уряду, а потім естафету прийняли, найімовірніше, українські чиновники. Власне, метою вчених, яких прозвали «Усвідомлення», було налагодження контакту з «ноосферою».

Поняття «ноосфери» є цілком реальним, так називають сучасний етап розвитку біосфери, інформаційного поля Землі, а ввів цей термін французький математик Ле Руа, розвинув ідею український професор Вернадський. Взагалі, про ноосферу можна розповісти багато, але нам наразі достатньо і цього короткого опису, щоб розуміти суть того, що відбувається.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c58b515cf_cs2.jpg">

Досліджуючи ноосферу, вчені відкрили пси-випромінювання, яке охарактеризували, грубо кажучи, як передачу мозком інформації на відстані. Після цього світила науки стали вивчати вплив цього випромінювання на тваринах і людях. Це призвело до того, що був створений так званий «випромінювач Кайманова», він же «пригнічувач агресії “Райдуга„». З його допомогою вчені відправили сигнал, який був спійманий аж у Карибському морі, але з деякими спотвореннями. Характер цих перекручень і довів існування ноосфери.

Тут варто розуміти, що випромінювач – це повна вигадка сценаристів Сталкера. Насправді ніякий Кайманов не створював жодних випромінювачів.

Розробивши «Райдугу» лабораторії розпочали її складання: Х7 та Х8 займалися теорією, Х18 проводила досліди з впливу випромінювання на живих істот та займалася складанням основних компонентів, Х16 здійснювала остаточне складання та випробування блоку, внаслідок чого до 2012 року там залишався гігантський мозок у колбі, який є штучно вирощеним біологічним джерелом пси-випромінювання, Х19 займалася безпосереднім будівництвом і всякого роду випробуваннями, а Х10 обслуговувала випромінювач, що знаходиться на Радарі, який був переобладнаний з «Дуги».

Але Усвідомлення зайнялася цим проектом лише після аварії на ЧАЕС, у 1986 році. У всесвіті Сталкера, вони були не єдиними, хто взяв на розробку ментальний вплив на людину. До них у 1950-х роках навколо НДІ «Радіохвиля» було засновано наукоград «Лиманськ». Вперше подробиці про це місто ми дізнаємося від Лісника, який охарактеризував його так:

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c5a38680e_cs3.jpg">

«Довго нічого не чути було про це місто. Народ вважає, що не було Лиманська зовсім. Тільки це вони брешуть: місто є, я його ще до першої аварії знав. Там, розумієш, закритий інститут був, такий великий, а навколо нього будинків налаштували для вчених і обслуги. Назва ще така у НДІ цього... «Радіохвиля», чи що... Антену там таку здорову відгрохали, з п'ятиповерхівку цілу розміром! Загалом інтелігенція. Тільки спокою в цьому Лиманську не було. Народ все якийсь собі на умі, на пришлих косився, бубонів щось під ніс, і владу радянську звеличував, навіть коли перебої з постачанням траплялися. Ми, сільські, зазвичай стороною Лиманськ обходили: народ-то не душевний, та й давило недобре на голову поруч із ним, через антену, треба думати що. А як Чорнобиль шандарахнув, звідти навіть евакуації не було. Може, в документах чого наплутали чи із секретністю перемудрили? Але, загалом, я з тих пір і не чув про Лиманськ.»

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c5ba3cff5_cs4.jpg">

 

Як можна зрозуміти, антена, яку розробили в «Радіохвилі», була одним із прототипів психотронної зброї. Можливо, що Кайманов, якимось чином був пов'язаний із Лиманськом або отримав напрацювання з НДІ, перед тим як створити «Райдугу».

Як можна зрозуміти, антена, яку розробили в «Радіохвилі», була одним із прототипів психотронної зброї. Можливо, що Кайманов, якимось чином був пов'язаний із Лиманськом або отримав напрацювання з НДІ, перед тим як створити «Райдугу».
<h2 class="ql-align-center">Психотропний вплив існує в реальності?</h2>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c5ee59c69_cs6.jpg">

 

За що точно можна обожнювати S.T.A.L.K.E.R., так це робота над фантастичними елементами. Ну от здавалося б, буквальне зомбування простих сталкерів. Ну от скільки разів нам у вуха лили лайно про 5G. І нічого, всі живі та здорові. Хіба може таке існувати в реальності? Діставайте свої шапочки з фольги, або таблетки від шизофренії.

Насправді в S.T.A.L.K.E.R. є немало запозичень з радянської, російської та української наукової фантастики. Так і пси-випромінювання взяте звідти ж. Конкретно через книгу російських фантастів Ігоря Винокурова та Георгія Гуртового, під назвою “Психотрона війна”, 1993 року випуску.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c624e5707_s.jpg">

 

В цій книжці через всесвітню змову влада та спецслужби світу влаштовують пси-терор завдяки пси-операторам, які керують психотропною зброєю. Серед ознак того, що на вас впливає такий оператор є дратівливість, візуальні галюцинації, голоси в голові та відчуття того, що за вами слідкують. Також є 2 режими впливу: м’який, від якого жертва навіть не помічає впливу, та катувальний, через який жертва відчуває неймовірні страждання.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c64a7ac8a_cs7.jpg">

 

До того ж сам сетинг Чорнобиля доволі сильно давав поштовх до ідеї додавання зброї, що впливає на розум. У 1976 році ЗГРЛС “Дуга”, що знаходиться в межах ЧЗВ, подавала дивний сигнал, який американці спіймали. Їм здалося, що він схожий на звуки дятла. Через це вони прозвали цей комплекс “Російським дятлом”. Тоді вони підозрювали СРСР в експериментах з контролю мізків, але довести це не змогли.

В реальності ми не маємо жодного підтвердження існування психотропної зброї. Але маємо численні заяви людей про те, що їх контролюють через мікрохвильові випромінювання. З рівнем аргументації таким самим, як в знімках НЛО на Nokia 3310. І ось це вже дійсно підпадає під шизофренію. Точніше параноїдальний синдром Кандинського-Клерамбо. Через нього можливі навіть доволі сумні випадки, коли людям починають чутися заклики до масових вбивств, наприклад.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c673b8477_cs8.jpg">

В існування такого типу зброї не хотілося б вірити, але віриться, на жаль, не важко. Бо тут діє принцип теорії змов. Ми не маємо фактів ані підтвердження цього, ані спростування. Але не втрачаючи оптимізм сподіваємося, що ми дійсно живемо за власними ідеями, а не нав’язаними кимось. І на цій ноті завершуємо. До нових зустрічей!

<p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/y6h24JRGChE"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Ви не раз могли чути про те, як вишки 5G негативно впливають на нас, зомбують людей, викликають хвороби. Людям присущі такі панічні ідеї того, що нас контролюють. Наші смартфони спричиняють рак, від них йде радіоактивне випромінювання, а всі наші конфіденційні дані давно в руках спецслужб США або Китаю.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c3d49b923_cs5.jpeg"></p><p>У кожного, хто колись грав у серію S.T.A.L.K.E.R. назавжди оселилося у пам&#8217;яті поняття «Випалювач Мізків», яке під впливом ігор стало чітко асоціюватися не тільки з телебаченням, а й з реально існуючим об&#8217;єктом ЧЗВ – ЗГРЛС «Дуга» (загоризонтна станція радіолокації). Випалювач мізків нерозривно пов&#8217;язаний з поняттям «пси-випромінювання», тобто психоседативного або навіть психотронного випромінювання, яке впливає на людей давлячи на найхворіше &#8211; психіку, повільно, але впевнено зводячи людину з розуму, роблячи її підконтрольною. Та чи насправді реальне таке?</p><p>Запасайтеся енергетиками та бутербродами справжнього сталкера, а ми починаємо!</p><h2 class="ql-align-center">Яким пси-випромінювання показане в S.T.A.L.K.E.R.?</h2><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c56d08911_cs1.jpg"></p><p>Але спершу, розберемо ігровий сетинг та порівняємо його з реальними історичними фактами. Отже, псі-випромінювання у Всесвіті Сталкера було частиною проекту «Х», яке МОСТ (міністерство оборони та секретних технологій), організувало на території ЧЗВ після 26 квітня 1986 року. Ізольована 30-кілометрова зона стала ідеальним місцем для розгортання наукових лабораторій, що займаються військовими розробками. Фінансування у них було спочатку від радянського уряду, а потім естафету прийняли, найімовірніше, українські чиновники. Власне, метою вчених, яких прозвали «Усвідомлення», було налагодження контакту з «ноосферою».</p><p>Поняття «ноосфери» є цілком реальним, так називають сучасний етап розвитку біосфери, інформаційного поля Землі, а ввів цей термін французький математик Ле Руа, розвинув ідею український професор Вернадський. Взагалі, про ноосферу можна розповісти багато, але нам наразі достатньо і цього короткого опису, щоб розуміти суть того, що відбувається.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c58b515cf_cs2.jpg"></p><p>Досліджуючи ноосферу, вчені відкрили пси-випромінювання, яке охарактеризували, грубо кажучи, як передачу мозком інформації на відстані. Після цього світила науки стали вивчати вплив цього випромінювання на тваринах і людях. Це призвело до того, що був створений так званий «випромінювач Кайманова», він же «пригнічувач агресії “Райдуга„». З його допомогою вчені відправили сигнал, який був спійманий аж у Карибському морі, але з деякими спотвореннями. Характер цих перекручень і довів існування ноосфери.</p><p>Тут варто розуміти, що випромінювач – це повна вигадка сценаристів Сталкера. Насправді ніякий Кайманов не створював жодних випромінювачів.</p><p>Розробивши «Райдугу» лабораторії розпочали її складання: Х7 та Х8 займалися теорією, Х18 проводила досліди з впливу випромінювання на живих істот та займалася складанням основних компонентів, Х16 здійснювала остаточне складання та випробування блоку, внаслідок чого до 2012 року там залишався гігантський мозок у колбі, який є штучно вирощеним біологічним джерелом пси-випромінювання, Х19 займалася безпосереднім будівництвом і всякого роду випробуваннями, а Х10 обслуговувала випромінювач, що знаходиться на Радарі, який був переобладнаний з «Дуги».</p><p>Але Усвідомлення зайнялася цим проектом лише після аварії на ЧАЕС, у 1986 році. У всесвіті Сталкера, вони були не єдиними, хто взяв на розробку ментальний вплив на людину. До них у 1950-х роках навколо НДІ «Радіохвиля» було засновано наукоград «Лиманськ». Вперше подробиці про це місто ми дізнаємося від Лісника, який охарактеризував його так:</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c5a38680e_cs3.jpg"></p><p>«Довго нічого не чути було про це місто. Народ вважає, що не було Лиманська зовсім. Тільки це вони брешуть: місто є, я його ще до першої аварії знав. Там, розумієш, закритий інститут був, такий великий, а навколо нього будинків налаштували для вчених і обслуги. Назва ще така у НДІ цього&#8230; «Радіохвиля», чи що&#8230; Антену там таку здорову відгрохали, з п&#8217;ятиповерхівку цілу розміром! Загалом інтелігенція. Тільки спокою в цьому Лиманську не було. Народ все якийсь собі на умі, на пришлих косився, бубонів щось під ніс, і владу радянську звеличував, навіть коли перебої з постачанням траплялися. Ми, сільські, зазвичай стороною Лиманськ обходили: народ-то не душевний, та й давило недобре на голову поруч із ним, через антену, треба думати що. А як Чорнобиль шандарахнув, звідти навіть евакуації не було. Може, в документах чого наплутали чи із секретністю перемудрили? Але, загалом, я з тих пір і не чув про Лиманськ.»</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c5ba3cff5_cs4.jpg"></p><p> </p><p>Як можна зрозуміти, антена, яку розробили в «Радіохвилі», була одним із прототипів психотронної зброї. Можливо, що Кайманов, якимось чином був пов&#8217;язаний із Лиманськом або отримав напрацювання з НДІ, перед тим як створити «Райдугу».</p><p>Як можна зрозуміти, антена, яку розробили в «Радіохвилі», була одним із прототипів психотронної зброї. Можливо, що Кайманов, якимось чином був пов&#8217;язаний із Лиманськом або отримав напрацювання з НДІ, перед тим як створити «Райдугу».</p><h2 class="ql-align-center">Психотропний вплив існує в реальності?</h2><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c5ee59c69_cs6.jpg"></p><p> </p><p>За що точно можна обожнювати S.T.A.L.K.E.R., так це робота над фантастичними елементами. Ну от здавалося б, буквальне зомбування простих сталкерів. Ну от скільки разів нам у вуха лили лайно про 5G. І нічого, всі живі та здорові. Хіба може таке існувати в реальності? Діставайте свої шапочки з фольги, або таблетки від шизофренії.</p><p>Насправді в S.T.A.L.K.E.R. є немало запозичень з радянської, російської та української наукової фантастики. Так і пси-випромінювання взяте звідти ж. Конкретно через книгу російських фантастів Ігоря Винокурова та Георгія Гуртового, під назвою “Психотрона війна”, 1993 року випуску.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c624e5707_s.jpg"></p><p> </p><p>В цій книжці через всесвітню змову влада та спецслужби світу влаштовують пси-терор завдяки пси-операторам, які керують психотропною зброєю. Серед ознак того, що на вас впливає такий оператор є дратівливість, візуальні галюцинації, голоси в голові та відчуття того, що за вами слідкують. Також є 2 режими впливу: м’який, від якого жертва навіть не помічає впливу, та катувальний, через який жертва відчуває неймовірні страждання.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c64a7ac8a_cs7.jpg"></p><p> </p><p>До того ж сам сетинг Чорнобиля доволі сильно давав поштовх до ідеї додавання зброї, що впливає на розум. У 1976 році ЗГРЛС “Дуга”, що знаходиться в межах ЧЗВ, подавала дивний сигнал, який американці спіймали. Їм здалося, що він схожий на звуки дятла. Через це вони прозвали цей комплекс “Російським дятлом”. Тоді вони підозрювали СРСР в експериментах з контролю мізків, але довести це не змогли.</p><p>В реальності ми не маємо жодного підтвердження існування психотропної зброї. Але маємо численні заяви людей про те, що їх контролюють через мікрохвильові випромінювання. З рівнем аргументації таким самим, як в знімках НЛО на Nokia 3310. І ось це вже дійсно підпадає під шизофренію. Точніше параноїдальний синдром Кандинського-Клерамбо. Через нього можливі навіть доволі сумні випадки, коли людям починають чутися заклики до масових вбивств, наприклад.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c673b8477_cs8.jpg"></p><p>В існування такого типу зброї не хотілося б вірити, але віриться, на жаль, не важко. Бо тут діє принцип теорії змов. Ми не маємо фактів ані підтвердження цього, ані спростування. Але не втрачаючи оптимізм сподіваємося, що ми дійсно живемо за власними ідеями, а не нав’язаними кимось. І на цій ноті завершуємо. До нових зустрічей!</p>

Звідки була взята ідея пси-випромінювання та чи можливе існування такого випромінювання, що впливає на психіку людини, як в S.T.A.L.K.E.R.?

https://youtu.be/y6h24JRGChE

Ви не раз могли чути про те, як вишки 5G негативно впливають на нас, зомбують людей, викликають хвороби. Людям присущі такі панічні ідеї того, що нас контролюють. Наші смартфони спричиняють рак, від них йде радіоактивне випромінювання, а всі наші конфіденційні дані давно в руках спецслужб США або Китаю.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c3d49b923_cs5.jpeg" />

У кожного, хто колись грав у серію S.T.A.L.K.E.R. назавжди оселилося у пам'яті поняття «Випалювач Мізків», яке під впливом ігор стало чітко асоціюватися не тільки з телебаченням, а й з реально існуючим об'єктом ЧЗВ – ЗГРЛС «Дуга» (загоризонтна станція радіолокації). Випалювач мізків нерозривно пов'язаний з поняттям «пси-випромінювання», тобто психоседативного або навіть психотронного випромінювання, яке впливає на людей давлячи на найхворіше - психіку, повільно, але впевнено зводячи людину з розуму, роблячи її підконтрольною. Та чи насправді реальне таке?

Запасайтеся енергетиками та бутербродами справжнього сталкера, а ми починаємо!
<h2 class="ql-align-center">Яким пси-випромінювання показане в S.T.A.L.K.E.R.?</h2>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c56d08911_cs1.jpg" />

Але спершу, розберемо ігровий сетинг та порівняємо його з реальними історичними фактами. Отже, псі-випромінювання у Всесвіті Сталкера було частиною проекту «Х», яке МОСТ (міністерство оборони та секретних технологій), організувало на території ЧЗВ після 26 квітня 1986 року. Ізольована 30-кілометрова зона стала ідеальним місцем для розгортання наукових лабораторій, що займаються військовими розробками. Фінансування у них було спочатку від радянського уряду, а потім естафету прийняли, найімовірніше, українські чиновники. Власне, метою вчених, яких прозвали «Усвідомлення», було налагодження контакту з «ноосферою».

Поняття «ноосфери» є цілком реальним, так називають сучасний етап розвитку біосфери, інформаційного поля Землі, а ввів цей термін французький математик Ле Руа, розвинув ідею український професор Вернадський. Взагалі, про ноосферу можна розповісти багато, але нам наразі достатньо і цього короткого опису, щоб розуміти суть того, що відбувається.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c58b515cf_cs2.jpg" />

Досліджуючи ноосферу, вчені відкрили пси-випромінювання, яке охарактеризували, грубо кажучи, як передачу мозком інформації на відстані. Після цього світила науки стали вивчати вплив цього випромінювання на тваринах і людях. Це призвело до того, що був створений так званий «випромінювач Кайманова», він же «пригнічувач агресії “Райдуга„». З його допомогою вчені відправили сигнал, який був спійманий аж у Карибському морі, але з деякими спотвореннями. Характер цих перекручень і довів існування ноосфери.

Тут варто розуміти, що випромінювач – це повна вигадка сценаристів Сталкера. Насправді ніякий Кайманов не створював жодних випромінювачів.

Розробивши «Райдугу» лабораторії розпочали її складання: Х7 та Х8 займалися теорією, Х18 проводила досліди з впливу випромінювання на живих істот та займалася складанням основних компонентів, Х16 здійснювала остаточне складання та випробування блоку, внаслідок чого до 2012 року там залишався гігантський мозок у колбі, який є штучно вирощеним біологічним джерелом пси-випромінювання, Х19 займалася безпосереднім будівництвом і всякого роду випробуваннями, а Х10 обслуговувала випромінювач, що знаходиться на Радарі, який був переобладнаний з «Дуги».

Але Усвідомлення зайнялася цим проектом лише після аварії на ЧАЕС, у 1986 році. У всесвіті Сталкера, вони були не єдиними, хто взяв на розробку ментальний вплив на людину. До них у 1950-х роках навколо НДІ «Радіохвиля» було засновано наукоград «Лиманськ». Вперше подробиці про це місто ми дізнаємося від Лісника, який охарактеризував його так:

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c5a38680e_cs3.jpg" />

«Довго нічого не чути було про це місто. Народ вважає, що не було Лиманська зовсім. Тільки це вони брешуть: місто є, я його ще до першої аварії знав. Там, розумієш, закритий інститут був, такий великий, а навколо нього будинків налаштували для вчених і обслуги. Назва ще така у НДІ цього... «Радіохвиля», чи що... Антену там таку здорову відгрохали, з п'ятиповерхівку цілу розміром! Загалом інтелігенція. Тільки спокою в цьому Лиманську не було. Народ все якийсь собі на умі, на пришлих косився, бубонів щось під ніс, і владу радянську звеличував, навіть коли перебої з постачанням траплялися. Ми, сільські, зазвичай стороною Лиманськ обходили: народ-то не душевний, та й давило недобре на голову поруч із ним, через антену, треба думати що. А як Чорнобиль шандарахнув, звідти навіть евакуації не було. Може, в документах чого наплутали чи із секретністю перемудрили? Але, загалом, я з тих пір і не чув про Лиманськ.»

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c5ba3cff5_cs4.jpg" />

&nbsp;

Як можна зрозуміти, антена, яку розробили в «Радіохвилі», була одним із прототипів психотронної зброї. Можливо, що Кайманов, якимось чином був пов'язаний із Лиманськом або отримав напрацювання з НДІ, перед тим як створити «Райдугу».

Як можна зрозуміти, антена, яку розробили в «Радіохвилі», була одним із прототипів психотронної зброї. Можливо, що Кайманов, якимось чином був пов'язаний із Лиманськом або отримав напрацювання з НДІ, перед тим як створити «Райдугу».
<h2 class="ql-align-center">Психотропний вплив існує в реальності?</h2>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c5ee59c69_cs6.jpg" />

&nbsp;

За що точно можна обожнювати S.T.A.L.K.E.R., так це робота над фантастичними елементами. Ну от здавалося б, буквальне зомбування простих сталкерів. Ну от скільки разів нам у вуха лили лайно про 5G. І нічого, всі живі та здорові. Хіба може таке існувати в реальності? Діставайте свої шапочки з фольги, або таблетки від шизофренії.

Насправді в S.T.A.L.K.E.R. є немало запозичень з радянської, російської та української наукової фантастики. Так і пси-випромінювання взяте звідти ж. Конкретно через книгу російських фантастів Ігоря Винокурова та Георгія Гуртового, під назвою “Психотрона війна”, 1993 року випуску.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c624e5707_s.jpg" />

&nbsp;

В цій книжці через всесвітню змову влада та спецслужби світу влаштовують пси-терор завдяки пси-операторам, які керують психотропною зброєю. Серед ознак того, що на вас впливає такий оператор є дратівливість, візуальні галюцинації, голоси в голові та відчуття того, що за вами слідкують. Також є 2 режими впливу: м’який, від якого жертва навіть не помічає впливу, та катувальний, через який жертва відчуває неймовірні страждання.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c64a7ac8a_cs7.jpg" />

&nbsp;

До того ж сам сетинг Чорнобиля доволі сильно давав поштовх до ідеї додавання зброї, що впливає на розум. У 1976 році ЗГРЛС “Дуга”, що знаходиться в межах ЧЗВ, подавала дивний сигнал, який американці спіймали. Їм здалося, що він схожий на звуки дятла. Через це вони прозвали цей комплекс “Російським дятлом”. Тоді вони підозрювали СРСР в експериментах з контролю мізків, але довести це не змогли.

В реальності ми не маємо жодного підтвердження існування психотропної зброї. Але маємо численні заяви людей про те, що їх контролюють через мікрохвильові випромінювання. З рівнем аргументації таким самим, як в знімках НЛО на Nokia 3310. І ось це вже дійсно підпадає під шизофренію. Точніше параноїдальний синдром Кандинського-Клерамбо. Через нього можливі навіть доволі сумні випадки, коли людям починають чутися заклики до масових вбивств, наприклад.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/09/6310c673b8477_cs8.jpg" />

В існування такого типу зброї не хотілося б вірити, але віриться, на жаль, не важко. Бо тут діє принцип теорії змов. Ми не маємо фактів ані підтвердження цього, ані спростування. Але не втрачаючи оптимізм сподіваємося, що ми дійсно живемо за власними ідеями, а не нав’язаними кимось. І на цій ноті завершуємо. До нових зустрічей!

<div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/y6h24JRGChE"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Ви не раз могли чути про те, як вишки 5G негативно впливають на нас, зомбують людей, викликають хвороби. Людям присущі такі панічні ідеї того, що нас контролюють. Наші смартфони спричиняють рак, від них йде радіоактивне випромінювання, а всі наші конфіденційні дані давно в руках спецслужб США або Китаю.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c3d49b923_cs5.jpeg" /></p><p>У кожного, хто колись грав у серію S.T.A.L.K.E.R. назавжди оселилося у пам&#8217;яті поняття «Випалювач Мізків», яке під впливом ігор стало чітко асоціюватися не тільки з телебаченням, а й з реально існуючим об&#8217;єктом ЧЗВ – ЗГРЛС «Дуга» (загоризонтна станція радіолокації). Випалювач мізків нерозривно пов&#8217;язаний з поняттям «пси-випромінювання», тобто психоседативного або навіть психотронного випромінювання, яке впливає на людей давлячи на найхворіше &#8211; психіку, повільно, але впевнено зводячи людину з розуму, роблячи її підконтрольною. Та чи насправді реальне таке?</p><p>Запасайтеся енергетиками та бутербродами справжнього сталкера, а ми починаємо!</p><h2 class="ql-align-center">Яким пси-випромінювання показане в S.T.A.L.K.E.R.?</h2><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c56d08911_cs1.jpg" /></p><p>Але спершу, розберемо ігровий сетинг та порівняємо його з реальними історичними фактами. Отже, псі-випромінювання у Всесвіті Сталкера було частиною проекту «Х», яке МОСТ (міністерство оборони та секретних технологій), організувало на території ЧЗВ після 26 квітня 1986 року. Ізольована 30-кілометрова зона стала ідеальним місцем для розгортання наукових лабораторій, що займаються військовими розробками. Фінансування у них було спочатку від радянського уряду, а потім естафету прийняли, найімовірніше, українські чиновники. Власне, метою вчених, яких прозвали «Усвідомлення», було налагодження контакту з «ноосферою».</p><p>Поняття «ноосфери» є цілком реальним, так називають сучасний етап розвитку біосфери, інформаційного поля Землі, а ввів цей термін французький математик Ле Руа, розвинув ідею український професор Вернадський. Взагалі, про ноосферу можна розповісти багато, але нам наразі достатньо і цього короткого опису, щоб розуміти суть того, що відбувається.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c58b515cf_cs2.jpg" /></p><p>Досліджуючи ноосферу, вчені відкрили пси-випромінювання, яке охарактеризували, грубо кажучи, як передачу мозком інформації на відстані. Після цього світила науки стали вивчати вплив цього випромінювання на тваринах і людях. Це призвело до того, що був створений так званий «випромінювач Кайманова», він же «пригнічувач агресії “Райдуга„». З його допомогою вчені відправили сигнал, який був спійманий аж у Карибському морі, але з деякими спотвореннями. Характер цих перекручень і довів існування ноосфери.</p><p>Тут варто розуміти, що випромінювач – це повна вигадка сценаристів Сталкера. Насправді ніякий Кайманов не створював жодних випромінювачів.</p><p>Розробивши «Райдугу» лабораторії розпочали її складання: Х7 та Х8 займалися теорією, Х18 проводила досліди з впливу випромінювання на живих істот та займалася складанням основних компонентів, Х16 здійснювала остаточне складання та випробування блоку, внаслідок чого до 2012 року там залишався гігантський мозок у колбі, який є штучно вирощеним біологічним джерелом пси-випромінювання, Х19 займалася безпосереднім будівництвом і всякого роду випробуваннями, а Х10 обслуговувала випромінювач, що знаходиться на Радарі, який був переобладнаний з «Дуги».</p><p>Але Усвідомлення зайнялася цим проектом лише після аварії на ЧАЕС, у 1986 році. У всесвіті Сталкера, вони були не єдиними, хто взяв на розробку ментальний вплив на людину. До них у 1950-х роках навколо НДІ «Радіохвиля» було засновано наукоград «Лиманськ». Вперше подробиці про це місто ми дізнаємося від Лісника, який охарактеризував його так:</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c5a38680e_cs3.jpg" /></p><p>«Довго нічого не чути було про це місто. Народ вважає, що не було Лиманська зовсім. Тільки це вони брешуть: місто є, я його ще до першої аварії знав. Там, розумієш, закритий інститут був, такий великий, а навколо нього будинків налаштували для вчених і обслуги. Назва ще така у НДІ цього&#8230; «Радіохвиля», чи що&#8230; Антену там таку здорову відгрохали, з п&#8217;ятиповерхівку цілу розміром! Загалом інтелігенція. Тільки спокою в цьому Лиманську не було. Народ все якийсь собі на умі, на пришлих косився, бубонів щось під ніс, і владу радянську звеличував, навіть коли перебої з постачанням траплялися. Ми, сільські, зазвичай стороною Лиманськ обходили: народ-то не душевний, та й давило недобре на голову поруч із ним, через антену, треба думати що. А як Чорнобиль шандарахнув, звідти навіть евакуації не було. Може, в документах чого наплутали чи із секретністю перемудрили? Але, загалом, я з тих пір і не чув про Лиманськ.»</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c5ba3cff5_cs4.jpg" /></p><p>&nbsp;</p><p>Як можна зрозуміти, антена, яку розробили в «Радіохвилі», була одним із прототипів психотронної зброї. Можливо, що Кайманов, якимось чином був пов&#8217;язаний із Лиманськом або отримав напрацювання з НДІ, перед тим як створити «Райдугу».</p><p>Як можна зрозуміти, антена, яку розробили в «Радіохвилі», була одним із прототипів психотронної зброї. Можливо, що Кайманов, якимось чином був пов&#8217;язаний із Лиманськом або отримав напрацювання з НДІ, перед тим як створити «Райдугу».</p><h2 class="ql-align-center">Психотропний вплив існує в реальності?</h2><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c5ee59c69_cs6.jpg" /></p><p>&nbsp;</p><p>За що точно можна обожнювати S.T.A.L.K.E.R., так це робота над фантастичними елементами. Ну от здавалося б, буквальне зомбування простих сталкерів. Ну от скільки разів нам у вуха лили лайно про 5G. І нічого, всі живі та здорові. Хіба може таке існувати в реальності? Діставайте свої шапочки з фольги, або таблетки від шизофренії.</p><p>Насправді в S.T.A.L.K.E.R. є немало запозичень з радянської, російської та української наукової фантастики. Так і пси-випромінювання взяте звідти ж. Конкретно через книгу російських фантастів Ігоря Винокурова та Георгія Гуртового, під назвою “Психотрона війна”, 1993 року випуску.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c624e5707_s.jpg" /></p><p>&nbsp;</p><p>В цій книжці через всесвітню змову влада та спецслужби світу влаштовують пси-терор завдяки пси-операторам, які керують психотропною зброєю. Серед ознак того, що на вас впливає такий оператор є дратівливість, візуальні галюцинації, голоси в голові та відчуття того, що за вами слідкують. Також є 2 режими впливу: м’який, від якого жертва навіть не помічає впливу, та катувальний, через який жертва відчуває неймовірні страждання.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c64a7ac8a_cs7.jpg" /></p><p>&nbsp;</p><p>До того ж сам сетинг Чорнобиля доволі сильно давав поштовх до ідеї додавання зброї, що впливає на розум. У 1976 році ЗГРЛС “Дуга”, що знаходиться в межах ЧЗВ, подавала дивний сигнал, який американці спіймали. Їм здалося, що він схожий на звуки дятла. Через це вони прозвали цей комплекс “Російським дятлом”. Тоді вони підозрювали СРСР в експериментах з контролю мізків, але довести це не змогли.</p><p>В реальності ми не маємо жодного підтвердження існування психотропної зброї. Але маємо численні заяви людей про те, що їх контролюють через мікрохвильові випромінювання. З рівнем аргументації таким самим, як в знімках НЛО на Nokia 3310. І ось це вже дійсно підпадає під шизофренію. Точніше параноїдальний синдром Кандинського-Клерамбо. Через нього можливі навіть доволі сумні випадки, коли людям починають чутися заклики до масових вбивств, наприклад.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/09/6310c673b8477_cs8.jpg" /></p><p>В існування такого типу зброї не хотілося б вірити, але віриться, на жаль, не важко. Бо тут діє принцип теорії змов. Ми не маємо фактів ані підтвердження цього, ані спростування. Але не втрачаючи оптимізм сподіваємося, що ми дійсно живемо за власними ідеями, а не нав’язаними кимось. І на цій ноті завершуємо. До нових зустрічей!</p>

☢️ ЛОР гри S.T.A.L.K.E.R.: що таке пси-випромінювання?

<p>https://youtu.be/u_gr8WXcs9s

 

Серед фанатів S.T.A.L.K.E.R. вже давно закріпилося твердження: Чисте Небо — це повний провал GSC, яким у 2008 році вдалося перевершити самих себе, випуском гри, яка гірша за першу частину, що робилася в умовах виробничого пекла понад 6 років. Але чи дійсно це так? Розберімося разом! Вітаємо кожного, хто заглянув до нашого Аномального притулку, діставайте свої батони, відкривайте енергетик (чи щось міцніше), влаштовуйтеся біля багаття та насолоджуйтеся переглядом!
</p><h2 class="ql-align-center">Працює — не чіпай</h2>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/630cec674c356_s.jpg">

Головною проблемою Чистого Неба на релізі стала її технічна реалізація. Розробники так поспішали випустити доповнення, що геть забули про “аномалії” в коді, кілька разів наступили на граблі, які залишили ще під час розробки Тіней Чорнобилю, та були змушені латати його завдяки десятьом (!) патчам. Такого “успіху” дійсно не було навіть у першої частини. Тож ви можете собі уявити (чи згадати) наскільки “приємно” було пробиратися крізь “зеленого жука”. Але з релізу минуло вже 14 років і ми хоча б можемо її пройти без особливих пригод. Втім, цікавить нас питання, а чи були у цієї частини гри інші проблеми?

Почати хотілось би з приємної ноти, в чому гра об’єктивно точно є найсильнішою з оригінальної трилогії - так це <strong>графіка</strong>. Навіть в Поклику Прип’яті довелося урізати графічні нововведення Чистого Неба. Тому проходження гри буде точно приємним для ваших очей. Це вже радує, бо з гарної графіки випливає наступний плюс.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/630cec7df0941_cs2.jpg">

Серію S.T.A.L.K.E.R. завжди приводять як<strong> еталон атмосферності</strong>. Зона таке місце, де навколо відбувається щось містичне, інколи пронизуючи до самих кісток. В буквальному сенсі, там навіть якщо кістки знайдуть - то це вже чудо. Навколо бігають якісь собачки та кабани, які під впливом радіації мутували в щось химерне. Ти не знаєш, чи можна довіряти навіть сталкерами в мирному таборові, бо чого, чого, а дружби в Зоні ніхто не бачив. Кожний крок може бути фатальним, а перспектива кружляти в білому танці з якоюсь М’ясорубкою зовсім не виглядає приємною.

Розробники з GSC попрацювали над цими аспектами напрочуд чудово. А в купі з рівнем графіки - це дає вам подвійне задоволення. Деякі моменти ігрового дизайн уможуть дати фору сучасним іграм. Наприклад, відсутність чорного та білого. Навіть фракції є дуже розмитими. Не “ось ці хороші, а вони погані - стріляй в них швидше”, а такі, що ідеологічно виступають повною протилежністю, але можуть бути однаково близькими тобі.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/630cecaa68549_cs.jpg">

Сучасна “сіра мораль” звучить начебто красиво, але скочується до банального вибору меншого зла. І в цьому немає нічого поганого, але коли ти обираєш між тим же “Долгом” та “Волею” обидві фракції не є ні злом, ні добром. Ідеї в них різні, мета тим паче, навіть поведінка різниться. Але якщо вдумливо проходити гру, то обидва табори по своєму праві й однозначно назвати когось з них меншим злом вийде тільки в коментаторських боях з рівнем аргументації “Долг - топ” або “Воля - лайно”.

Ти приходиш вперше до Бару, зустрічаєшся з долгівцями і наче й непогані хлопці, і однострій у них нічогенький, від нечисті Зонівської сталкерів оберігають, бар на своїй території відкрити дозволять і одинакам культурно відпочивати не заважатимуть. Так, є деяка вояччина, але хто не без гріха?

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/630ced1a2ecd2_cs1.jpg">

З іншого боку зустрічаєш волівців, які й привітні, й пожартують, та ще й патріоти на додачу. Зустрічають тебе по дружньому, Бар’єр у 2012 охоронятимуть від нашесть монолітівських орд. Те, що речовини заборонені в адекватному суспільстві вживають, ну знову ж таки - святих серед нас немає.

Навіть Моноліт, в який ми з необхідності стріляємо щосекундно, якщо глянути на їх тло - то виявиться, що ці нещасні просто напросто були зомбовані Усвідомленням. Їм хочеться хіба що поспівчувати. А Усвідомлення? Науковці, які хотіли припинити всі нещастя на планеті шляхом впливу на Ноосферу, але вийшло трішки… Та не вийшло в них це зовсім, лишень погіршили ситуацію. Неприємні хлопці, але мотиви то цілком благородні. Може бандити? Однозначно мерзенні типи, але де їх немає? Ти навіть не відчуваєш якусь злість щодо них.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/630ced32dc9ac_cs3.jpg">

Але повернемося до наших баранів, тобто до сюжету. Знаєте, ніщо так не бісить більше, ніж квести в Чистому Небі. Наче й основний сюжет непогано розкриває передісторію Тіні Чорнобилю, але все так зав’язано на безкінечних перестрілках, що в якусь мить забуваєш про інші цікаві особливості сталкерської професії. Та взяти хоча б пошук артефактів. Існує дуже велика ймовірність просто забути про них в потоці нескінченної стрілянини та не відвідати жодну аномалію, якщо в це не тикнути носом по сюжету. Це погано.

Про додаткові квести навіть говорити не хочеться… але доведеться. Вони, звісно, й у Тіні були не надто цікавими, але при проходженні Чистого Неба здається, що в офісі GSC в якусь мить зібралася команда і поставила на планерці питання: як перетворити супутні завдання в справжню муку. Вони всі буквально однотипні: знайди флешку/артефакт/зброю/ще якесь лайно. Причому пошуки, наприклад, унікального артефакту не потребують навіть наявність аномалії або детектору. Хоча інколи описи цих артефактів, доволі непогані, мали під собою основу для цікавої історії, яку успішно було злито в унітаз. Такі квести з Кіберпанку в порівнянні з Чистим небом здадуться неймовірно прописаними.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/630ced4719b10_cs4.jpg">

Так вже повелося, що всі три частини S.T.A.L.K.E.R. мають в собі <strong>імерсивність</strong>. Пояснення для тих, хто не в темі: імерсивність - це можливість проходження гри не одним методом, а розбавляти ігролад, шукаючи інші рішення, а також певні механіки, які не роблять з гри суцільну біганину локаціями. Але є моменти, коли палицю буквально перегнули. Гадаю, кожен так чи інакше різав собі пальця, та бодай на кухні, намагаючись зробити бутерброда зранку. Тож, з поняттям кровотечі знайомі. Коли у вас стріляють, то зрозуміло, що її ефект набагато більший, ніж подряпина на пальці й вмерти від нього простіше простого. ну, якщо в реальності у вас поцілять, то шанси вмерти від кровотечі шанси дуже великі, тому не повторюйте цього в реальному житті. Але Чисте Небо - це гра, і в грі це викликає горіння п’ятої точки не гірше за збереження біля вогнищ в NLC 7. Інколи навіть здається, що Шрам насправді Франкенштейн обмотаний бинтами, бо без них кровотечу не зупинити жодною аптечкою й ти за все проходження КАМАЗами збираєш ці бісові бинти.

А спробуйте згадати, скільки разів ви бачили, щоб майже цілісінька зброя робила осічки так само часто, як це показують в грі? Навіть в реальному житті якийсь умовний пістолет Макарова, який з 1960-х років стоїть на озброєнні, ламається рідше, ніж в Чистому Небі. Це бісить.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/630ceda318c31_cs5.jpeg">

Ну і звичайно, занадто лінійна схема проходження. Це спостерігалося й у Тінях Чорнобилю, але там можна було пройти гру кількома методами. В Чистому небі це все було зведено до прямого коридору. Ви скажете, що та це ж передісторія, ми вже знаємо, що буде потім. Та й біс з ним, що ми знаємо. Можна було б залишити одну кінцівку, але розбавити завершення гри спостеріганням за наслідками наших діянь, які не вплинуть на глобальну історію. В Поклику Прип’яті ж це зробити змогли.

Ну й найбільшим каменем спотикання є Війна Угруповань. Сповнена вад, неоднозначна, та й чи потрібна взагалі? Зона це закрита місцевість, де кількість сталкерів дуже обмежена, а тут нам в повноцінну війну погратися дають. Виникає певний дисонанс, взагалі-то. Та ще й боти постійно туплять, не приходять на захопленні точки…
<h2 class="ql-align-center">***</h2>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/630ceffa6582b_cs6-scaled.jpg">

Одним словом, ідея цікава, але її ані прописали нормально, ані реалізувати на достойному рівні не змогли.

Тож, чи є Чисте Небо - найгіршим Сталкером? Об’єктивно - це найслабша гра з трилогії. Але це не робить її прямо таки суцільно невдалою. До нових зустрічей! Слава нації!

<p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/u_gr8WXcs9s"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p> </p><p>Серед фанатів S.T.A.L.K.E.R. вже давно закріпилося твердження: Чисте Небо — це повний провал GSC, яким у 2008 році вдалося перевершити самих себе, випуском гри, яка гірша за першу частину, що робилася в умовах виробничого пекла понад 6 років. Але чи дійсно це так? Розберімося разом! Вітаємо кожного, хто заглянув до нашого Аномального притулку, діставайте свої батони, відкривайте енергетик (чи щось міцніше), влаштовуйтеся біля багаття та насолоджуйтеся переглядом!</p><h2 class="ql-align-center">Працює — не чіпай</h2><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/630cec674c356_s.jpg"></p><p>Головною проблемою Чистого Неба на релізі стала її технічна реалізація. Розробники так поспішали випустити доповнення, що геть забули про “аномалії” в коді, кілька разів наступили на граблі, які залишили ще під час розробки Тіней Чорнобилю, та були змушені латати його завдяки десятьом (!) патчам. Такого “успіху” дійсно не було навіть у першої частини. Тож ви можете собі уявити (чи згадати) наскільки “приємно” було пробиратися крізь “зеленого жука”. Але з релізу минуло вже 14 років і ми хоча б можемо її пройти без особливих пригод. Втім, цікавить нас питання, а чи були у цієї частини гри інші проблеми?</p><p>Почати хотілось би з приємної ноти, в чому гра об’єктивно точно є найсильнішою з оригінальної трилогії &#8211; так це <strong>графіка</strong>. Навіть в Поклику Прип’яті довелося урізати графічні нововведення Чистого Неба. Тому проходження гри буде точно приємним для ваших очей. Це вже радує, бо з гарної графіки випливає наступний плюс.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/630cec7df0941_cs2.jpg"></p><p>Серію S.T.A.L.K.E.R. завжди приводять як<strong> еталон атмосферності</strong>. Зона таке місце, де навколо відбувається щось містичне, інколи пронизуючи до самих кісток. В буквальному сенсі, там навіть якщо кістки знайдуть &#8211; то це вже чудо. Навколо бігають якісь собачки та кабани, які під впливом радіації мутували в щось химерне. Ти не знаєш, чи можна довіряти навіть сталкерами в мирному таборові, бо чого, чого, а дружби в Зоні ніхто не бачив. Кожний крок може бути фатальним, а перспектива кружляти в білому танці з якоюсь М’ясорубкою зовсім не виглядає приємною.</p><p>Розробники з GSC попрацювали над цими аспектами напрочуд чудово. А в купі з рівнем графіки &#8211; це дає вам подвійне задоволення. Деякі моменти ігрового дизайн уможуть дати фору сучасним іграм. Наприклад, відсутність чорного та білого. Навіть фракції є дуже розмитими. Не “ось ці хороші, а вони погані &#8211; стріляй в них швидше”, а такі, що ідеологічно виступають повною протилежністю, але можуть бути однаково близькими тобі.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/630cecaa68549_cs.jpg"></p><p>Сучасна “сіра мораль” звучить начебто красиво, але скочується до банального вибору меншого зла. І в цьому немає нічого поганого, але коли ти обираєш між тим же “Долгом” та “Волею” обидві фракції не є ні злом, ні добром. Ідеї в них різні, мета тим паче, навіть поведінка різниться. Але якщо вдумливо проходити гру, то обидва табори по своєму праві й однозначно назвати когось з них меншим злом вийде тільки в коментаторських боях з рівнем аргументації “Долг &#8211; топ” або “Воля &#8211; лайно”.</p><p>Ти приходиш вперше до Бару, зустрічаєшся з долгівцями і наче й непогані хлопці, і однострій у них нічогенький, від нечисті Зонівської сталкерів оберігають, бар на своїй території відкрити дозволять і одинакам культурно відпочивати не заважатимуть. Так, є деяка вояччина, але хто не без гріха?</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/630ced1a2ecd2_cs1.jpg"></p><p>З іншого боку зустрічаєш волівців, які й привітні, й пожартують, та ще й патріоти на додачу. Зустрічають тебе по дружньому, Бар’єр у 2012 охоронятимуть від нашесть монолітівських орд. Те, що речовини заборонені в адекватному суспільстві вживають, ну знову ж таки &#8211; святих серед нас немає.</p><p>Навіть Моноліт, в який ми з необхідності стріляємо щосекундно, якщо глянути на їх тло &#8211; то виявиться, що ці нещасні просто напросто були зомбовані Усвідомленням. Їм хочеться хіба що поспівчувати. А Усвідомлення? Науковці, які хотіли припинити всі нещастя на планеті шляхом впливу на Ноосферу, але вийшло трішки… Та не вийшло в них це зовсім, лишень погіршили ситуацію. Неприємні хлопці, але мотиви то цілком благородні. Може бандити? Однозначно мерзенні типи, але де їх немає? Ти навіть не відчуваєш якусь злість щодо них.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/630ced32dc9ac_cs3.jpg"></p><p>Але повернемося до наших баранів, тобто до сюжету. Знаєте, ніщо так не бісить більше, ніж квести в Чистому Небі. Наче й основний сюжет непогано розкриває передісторію Тіні Чорнобилю, але все так зав’язано на безкінечних перестрілках, що в якусь мить забуваєш про інші цікаві особливості сталкерської професії. Та взяти хоча б пошук артефактів. Існує дуже велика ймовірність просто забути про них в потоці нескінченної стрілянини та не відвідати жодну аномалію, якщо в це не тикнути носом по сюжету. Це погано.</p><p>Про додаткові квести навіть говорити не хочеться… але доведеться. Вони, звісно, й у Тіні були не надто цікавими, але при проходженні Чистого Неба здається, що в офісі GSC в якусь мить зібралася команда і поставила на планерці питання: як перетворити супутні завдання в справжню муку. Вони всі буквально однотипні: знайди флешку/артефакт/зброю/ще якесь лайно. Причому пошуки, наприклад, унікального артефакту не потребують навіть наявність аномалії або детектору. Хоча інколи описи цих артефактів, доволі непогані, мали під собою основу для цікавої історії, яку успішно було злито в унітаз. Такі квести з Кіберпанку в порівнянні з Чистим небом здадуться неймовірно прописаними.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/630ced4719b10_cs4.jpg"></p><p>Так вже повелося, що всі три частини S.T.A.L.K.E.R. мають в собі <strong>імерсивність</strong>. Пояснення для тих, хто не в темі: імерсивність &#8211; це можливість проходження гри не одним методом, а розбавляти ігролад, шукаючи інші рішення, а також певні механіки, які не роблять з гри суцільну біганину локаціями. Але є моменти, коли палицю буквально перегнули. Гадаю, кожен так чи інакше різав собі пальця, та бодай на кухні, намагаючись зробити бутерброда зранку. Тож, з поняттям кровотечі знайомі. Коли у вас стріляють, то зрозуміло, що її ефект набагато більший, ніж подряпина на пальці й вмерти від нього простіше простого. ну, якщо в реальності у вас поцілять, то шанси вмерти від кровотечі шанси дуже великі, тому не повторюйте цього в реальному житті. Але Чисте Небо &#8211; це гра, і в грі це викликає горіння п’ятої точки не гірше за збереження біля вогнищ в NLC 7. Інколи навіть здається, що Шрам насправді Франкенштейн обмотаний бинтами, бо без них кровотечу не зупинити жодною аптечкою й ти за все проходження КАМАЗами збираєш ці бісові бинти.</p><p>А спробуйте згадати, скільки разів ви бачили, щоб майже цілісінька зброя робила осічки так само часто, як це показують в грі? Навіть в реальному житті якийсь умовний пістолет Макарова, який з 1960-х років стоїть на озброєнні, ламається рідше, ніж в Чистому Небі. Це бісить.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/630ceda318c31_cs5.jpeg"></p><p>Ну і звичайно, занадто лінійна схема проходження. Це спостерігалося й у Тінях Чорнобилю, але там можна було пройти гру кількома методами. В Чистому небі це все було зведено до прямого коридору. Ви скажете, що та це ж передісторія, ми вже знаємо, що буде потім. Та й біс з ним, що ми знаємо. Можна було б залишити одну кінцівку, але розбавити завершення гри спостеріганням за наслідками наших діянь, які не вплинуть на глобальну історію. В Поклику Прип’яті ж це зробити змогли.</p><p>Ну й найбільшим каменем спотикання є Війна Угруповань. Сповнена вад, неоднозначна, та й чи потрібна взагалі? Зона це закрита місцевість, де кількість сталкерів дуже обмежена, а тут нам в повноцінну війну погратися дають. Виникає певний дисонанс, взагалі-то. Та ще й боти постійно туплять, не приходять на захопленні точки…</p><h2 class="ql-align-center">***</h2><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/630ceffa6582b_cs6-scaled.jpg"></p><p>Одним словом, ідея цікава, але її ані прописали нормально, ані реалізувати на достойному рівні не змогли.</p><p>Тож, чи є Чисте Небо &#8211; найгіршим Сталкером? Об’єктивно &#8211; це найслабша гра з трилогії. Але це не робить її прямо таки суцільно невдалою. До нових зустрічей! Слава нації!</p>

S.T.A.L.K.E.R. Clear Sky u043du0430u0439u0433u0456u0440u0448u0430 u0447u0430u0441u0442u0438u043du0430 u0441u0435u0440u0456u0457? [u0420u043eu0437u0431u0456u0440 u0442u0440u0438u043bu043eu0433u0456u0457 S.T.A.L.K.E.R.]

u0427u0438u0441u0442u0435 u043du0435u0431u043e u0441u0442u0430u0432 u043fu0435u0440u0448u0438u043c u0430u0434u0434u043eu043du043eu043c u0434u043e S.T.A.L.K.E.R., u0432 u044fu043au043eu043cu0443 GSC u043eu0434u043du043eu0447u0430u0441u043du043e u0456 u0432u0438u043fu0440u0430u0432u0438u043bu0430 u043fu043eu043cu0438u043bu043au0438 u043fu0435u0440u0448u043eu0457 u0447u0430u0441u0442u0438u043du0438, u0456 u043du0430u0440u043eu0431u0438u043bu0430 u043du043eu0432u0438u0445. u0422u043e u044fu043au0438u043c u0436u0435 u0431u0443u0432 u0427u041d?

Чисте небо став першим аддоном до S.T.A.L.K.E.R., в якому GSC одночасно і виправила помилки першої частини, і наробила нових. То яким же був ЧН?

https://youtu.be/u_gr8WXcs9s

&nbsp;

Серед фанатів S.T.A.L.K.E.R. вже давно закріпилося твердження: Чисте Небо — це повний провал GSC, яким у 2008 році вдалося перевершити самих себе, випуском гри, яка гірша за першу частину, що робилася в умовах виробничого пекла понад 6 років. Але чи дійсно це так? Розберімося разом! Вітаємо кожного, хто заглянув до нашого Аномального притулку, діставайте свої батони, відкривайте енергетик (чи щось міцніше), влаштовуйтеся біля багаття та насолоджуйтеся переглядом!
<h2 class="ql-align-center">Працює — не чіпай</h2>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/630cec674c356_s.jpg" />

Головною проблемою Чистого Неба на релізі стала її технічна реалізація. Розробники так поспішали випустити доповнення, що геть забули про “аномалії” в коді, кілька разів наступили на граблі, які залишили ще під час розробки Тіней Чорнобилю, та були змушені латати його завдяки десятьом (!) патчам. Такого “успіху” дійсно не було навіть у першої частини. Тож ви можете собі уявити (чи згадати) наскільки “приємно” було пробиратися крізь “зеленого жука”. Але з релізу минуло вже 14 років і ми хоча б можемо її пройти без особливих пригод. Втім, цікавить нас питання, а чи були у цієї частини гри інші проблеми?

Почати хотілось би з приємної ноти, в чому гра об’єктивно точно є найсильнішою з оригінальної трилогії - так це <strong>графіка</strong>. Навіть в Поклику Прип’яті довелося урізати графічні нововведення Чистого Неба. Тому проходження гри буде точно приємним для ваших очей. Це вже радує, бо з гарної графіки випливає наступний плюс.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/630cec7df0941_cs2.jpg" />

Серію S.T.A.L.K.E.R. завжди приводять як<strong> еталон атмосферності</strong>. Зона таке місце, де навколо відбувається щось містичне, інколи пронизуючи до самих кісток. В буквальному сенсі, там навіть якщо кістки знайдуть - то це вже чудо. Навколо бігають якісь собачки та кабани, які під впливом радіації мутували в щось химерне. Ти не знаєш, чи можна довіряти навіть сталкерами в мирному таборові, бо чого, чого, а дружби в Зоні ніхто не бачив. Кожний крок може бути фатальним, а перспектива кружляти в білому танці з якоюсь М’ясорубкою зовсім не виглядає приємною.

Розробники з GSC попрацювали над цими аспектами напрочуд чудово. А в купі з рівнем графіки - це дає вам подвійне задоволення. Деякі моменти ігрового дизайн уможуть дати фору сучасним іграм. Наприклад, відсутність чорного та білого. Навіть фракції є дуже розмитими. Не “ось ці хороші, а вони погані - стріляй в них швидше”, а такі, що ідеологічно виступають повною протилежністю, але можуть бути однаково близькими тобі.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/630cecaa68549_cs.jpg" />

Сучасна “сіра мораль” звучить начебто красиво, але скочується до банального вибору меншого зла. І в цьому немає нічого поганого, але коли ти обираєш між тим же “Долгом” та “Волею” обидві фракції не є ні злом, ні добром. Ідеї в них різні, мета тим паче, навіть поведінка різниться. Але якщо вдумливо проходити гру, то обидва табори по своєму праві й однозначно назвати когось з них меншим злом вийде тільки в коментаторських боях з рівнем аргументації “Долг - топ” або “Воля - лайно”.

Ти приходиш вперше до Бару, зустрічаєшся з долгівцями і наче й непогані хлопці, і однострій у них нічогенький, від нечисті Зонівської сталкерів оберігають, бар на своїй території відкрити дозволять і одинакам культурно відпочивати не заважатимуть. Так, є деяка вояччина, але хто не без гріха?

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/630ced1a2ecd2_cs1.jpg" />

З іншого боку зустрічаєш волівців, які й привітні, й пожартують, та ще й патріоти на додачу. Зустрічають тебе по дружньому, Бар’єр у 2012 охоронятимуть від нашесть монолітівських орд. Те, що речовини заборонені в адекватному суспільстві вживають, ну знову ж таки - святих серед нас немає.

Навіть Моноліт, в який ми з необхідності стріляємо щосекундно, якщо глянути на їх тло - то виявиться, що ці нещасні просто напросто були зомбовані Усвідомленням. Їм хочеться хіба що поспівчувати. А Усвідомлення? Науковці, які хотіли припинити всі нещастя на планеті шляхом впливу на Ноосферу, але вийшло трішки… Та не вийшло в них це зовсім, лишень погіршили ситуацію. Неприємні хлопці, але мотиви то цілком благородні. Може бандити? Однозначно мерзенні типи, але де їх немає? Ти навіть не відчуваєш якусь злість щодо них.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/630ced32dc9ac_cs3.jpg" />

Але повернемося до наших баранів, тобто до сюжету. Знаєте, ніщо так не бісить більше, ніж квести в Чистому Небі. Наче й основний сюжет непогано розкриває передісторію Тіні Чорнобилю, але все так зав’язано на безкінечних перестрілках, що в якусь мить забуваєш про інші цікаві особливості сталкерської професії. Та взяти хоча б пошук артефактів. Існує дуже велика ймовірність просто забути про них в потоці нескінченної стрілянини та не відвідати жодну аномалію, якщо в це не тикнути носом по сюжету. Це погано.

Про додаткові квести навіть говорити не хочеться… але доведеться. Вони, звісно, й у Тіні були не надто цікавими, але при проходженні Чистого Неба здається, що в офісі GSC в якусь мить зібралася команда і поставила на планерці питання: як перетворити супутні завдання в справжню муку. Вони всі буквально однотипні: знайди флешку/артефакт/зброю/ще якесь лайно. Причому пошуки, наприклад, унікального артефакту не потребують навіть наявність аномалії або детектору. Хоча інколи описи цих артефактів, доволі непогані, мали під собою основу для цікавої історії, яку успішно було злито в унітаз. Такі квести з Кіберпанку в порівнянні з Чистим небом здадуться неймовірно прописаними.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/630ced4719b10_cs4.jpg" />

Так вже повелося, що всі три частини S.T.A.L.K.E.R. мають в собі <strong>імерсивність</strong>. Пояснення для тих, хто не в темі: імерсивність - це можливість проходження гри не одним методом, а розбавляти ігролад, шукаючи інші рішення, а також певні механіки, які не роблять з гри суцільну біганину локаціями. Але є моменти, коли палицю буквально перегнули. Гадаю, кожен так чи інакше різав собі пальця, та бодай на кухні, намагаючись зробити бутерброда зранку. Тож, з поняттям кровотечі знайомі. Коли у вас стріляють, то зрозуміло, що її ефект набагато більший, ніж подряпина на пальці й вмерти від нього простіше простого. ну, якщо в реальності у вас поцілять, то шанси вмерти від кровотечі шанси дуже великі, тому не повторюйте цього в реальному житті. Але Чисте Небо - це гра, і в грі це викликає горіння п’ятої точки не гірше за збереження біля вогнищ в NLC 7. Інколи навіть здається, що Шрам насправді Франкенштейн обмотаний бинтами, бо без них кровотечу не зупинити жодною аптечкою й ти за все проходження КАМАЗами збираєш ці бісові бинти.

А спробуйте згадати, скільки разів ви бачили, щоб майже цілісінька зброя робила осічки так само часто, як це показують в грі? Навіть в реальному житті якийсь умовний пістолет Макарова, який з 1960-х років стоїть на озброєнні, ламається рідше, ніж в Чистому Небі. Це бісить.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/630ceda318c31_cs5.jpeg" />

Ну і звичайно, занадто лінійна схема проходження. Це спостерігалося й у Тінях Чорнобилю, але там можна було пройти гру кількома методами. В Чистому небі це все було зведено до прямого коридору. Ви скажете, що та це ж передісторія, ми вже знаємо, що буде потім. Та й біс з ним, що ми знаємо. Можна було б залишити одну кінцівку, але розбавити завершення гри спостеріганням за наслідками наших діянь, які не вплинуть на глобальну історію. В Поклику Прип’яті ж це зробити змогли.

Ну й найбільшим каменем спотикання є Війна Угруповань. Сповнена вад, неоднозначна, та й чи потрібна взагалі? Зона це закрита місцевість, де кількість сталкерів дуже обмежена, а тут нам в повноцінну війну погратися дають. Виникає певний дисонанс, взагалі-то. Та ще й боти постійно туплять, не приходять на захопленні точки…
<h2 class="ql-align-center">***</h2>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/630ceffa6582b_cs6-scaled.jpg" />

Одним словом, ідея цікава, але її ані прописали нормально, ані реалізувати на достойному рівні не змогли.

Тож, чи є Чисте Небо - найгіршим Сталкером? Об’єктивно - це найслабша гра з трилогії. Але це не робить її прямо таки суцільно невдалою. До нових зустрічей! Слава нації!

<div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/u_gr8WXcs9s"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>&nbsp;</p><p>Серед фанатів S.T.A.L.K.E.R. вже давно закріпилося твердження: Чисте Небо — це повний провал GSC, яким у 2008 році вдалося перевершити самих себе, випуском гри, яка гірша за першу частину, що робилася в умовах виробничого пекла понад 6 років. Але чи дійсно це так? Розберімося разом! Вітаємо кожного, хто заглянув до нашого Аномального притулку, діставайте свої батони, відкривайте енергетик (чи щось міцніше), влаштовуйтеся біля багаття та насолоджуйтеся переглядом!</p><h2 class="ql-align-center">Працює — не чіпай</h2><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/630cec674c356_s.jpg" /></p><p>Головною проблемою Чистого Неба на релізі стала її технічна реалізація. Розробники так поспішали випустити доповнення, що геть забули про “аномалії” в коді, кілька разів наступили на граблі, які залишили ще під час розробки Тіней Чорнобилю, та були змушені латати його завдяки десятьом (!) патчам. Такого “успіху” дійсно не було навіть у першої частини. Тож ви можете собі уявити (чи згадати) наскільки “приємно” було пробиратися крізь “зеленого жука”. Але з релізу минуло вже 14 років і ми хоча б можемо її пройти без особливих пригод. Втім, цікавить нас питання, а чи були у цієї частини гри інші проблеми?</p><p>Почати хотілось би з приємної ноти, в чому гра об’єктивно точно є найсильнішою з оригінальної трилогії &#8211; так це <strong>графіка</strong>. Навіть в Поклику Прип’яті довелося урізати графічні нововведення Чистого Неба. Тому проходження гри буде точно приємним для ваших очей. Це вже радує, бо з гарної графіки випливає наступний плюс.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/630cec7df0941_cs2.jpg" /></p><p>Серію S.T.A.L.K.E.R. завжди приводять як<strong> еталон атмосферності</strong>. Зона таке місце, де навколо відбувається щось містичне, інколи пронизуючи до самих кісток. В буквальному сенсі, там навіть якщо кістки знайдуть &#8211; то це вже чудо. Навколо бігають якісь собачки та кабани, які під впливом радіації мутували в щось химерне. Ти не знаєш, чи можна довіряти навіть сталкерами в мирному таборові, бо чого, чого, а дружби в Зоні ніхто не бачив. Кожний крок може бути фатальним, а перспектива кружляти в білому танці з якоюсь М’ясорубкою зовсім не виглядає приємною.</p><p>Розробники з GSC попрацювали над цими аспектами напрочуд чудово. А в купі з рівнем графіки &#8211; це дає вам подвійне задоволення. Деякі моменти ігрового дизайн уможуть дати фору сучасним іграм. Наприклад, відсутність чорного та білого. Навіть фракції є дуже розмитими. Не “ось ці хороші, а вони погані &#8211; стріляй в них швидше”, а такі, що ідеологічно виступають повною протилежністю, але можуть бути однаково близькими тобі.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/630cecaa68549_cs.jpg" /></p><p>Сучасна “сіра мораль” звучить начебто красиво, але скочується до банального вибору меншого зла. І в цьому немає нічого поганого, але коли ти обираєш між тим же “Долгом” та “Волею” обидві фракції не є ні злом, ні добром. Ідеї в них різні, мета тим паче, навіть поведінка різниться. Але якщо вдумливо проходити гру, то обидва табори по своєму праві й однозначно назвати когось з них меншим злом вийде тільки в коментаторських боях з рівнем аргументації “Долг &#8211; топ” або “Воля &#8211; лайно”.</p><p>Ти приходиш вперше до Бару, зустрічаєшся з долгівцями і наче й непогані хлопці, і однострій у них нічогенький, від нечисті Зонівської сталкерів оберігають, бар на своїй території відкрити дозволять і одинакам культурно відпочивати не заважатимуть. Так, є деяка вояччина, але хто не без гріха?</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/630ced1a2ecd2_cs1.jpg" /></p><p>З іншого боку зустрічаєш волівців, які й привітні, й пожартують, та ще й патріоти на додачу. Зустрічають тебе по дружньому, Бар’єр у 2012 охоронятимуть від нашесть монолітівських орд. Те, що речовини заборонені в адекватному суспільстві вживають, ну знову ж таки &#8211; святих серед нас немає.</p><p>Навіть Моноліт, в який ми з необхідності стріляємо щосекундно, якщо глянути на їх тло &#8211; то виявиться, що ці нещасні просто напросто були зомбовані Усвідомленням. Їм хочеться хіба що поспівчувати. А Усвідомлення? Науковці, які хотіли припинити всі нещастя на планеті шляхом впливу на Ноосферу, але вийшло трішки… Та не вийшло в них це зовсім, лишень погіршили ситуацію. Неприємні хлопці, але мотиви то цілком благородні. Може бандити? Однозначно мерзенні типи, але де їх немає? Ти навіть не відчуваєш якусь злість щодо них.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/630ced32dc9ac_cs3.jpg" /></p><p>Але повернемося до наших баранів, тобто до сюжету. Знаєте, ніщо так не бісить більше, ніж квести в Чистому Небі. Наче й основний сюжет непогано розкриває передісторію Тіні Чорнобилю, але все так зав’язано на безкінечних перестрілках, що в якусь мить забуваєш про інші цікаві особливості сталкерської професії. Та взяти хоча б пошук артефактів. Існує дуже велика ймовірність просто забути про них в потоці нескінченної стрілянини та не відвідати жодну аномалію, якщо в це не тикнути носом по сюжету. Це погано.</p><p>Про додаткові квести навіть говорити не хочеться… але доведеться. Вони, звісно, й у Тіні були не надто цікавими, але при проходженні Чистого Неба здається, що в офісі GSC в якусь мить зібралася команда і поставила на планерці питання: як перетворити супутні завдання в справжню муку. Вони всі буквально однотипні: знайди флешку/артефакт/зброю/ще якесь лайно. Причому пошуки, наприклад, унікального артефакту не потребують навіть наявність аномалії або детектору. Хоча інколи описи цих артефактів, доволі непогані, мали під собою основу для цікавої історії, яку успішно було злито в унітаз. Такі квести з Кіберпанку в порівнянні з Чистим небом здадуться неймовірно прописаними.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/630ced4719b10_cs4.jpg" /></p><p>Так вже повелося, що всі три частини S.T.A.L.K.E.R. мають в собі <strong>імерсивність</strong>. Пояснення для тих, хто не в темі: імерсивність &#8211; це можливість проходження гри не одним методом, а розбавляти ігролад, шукаючи інші рішення, а також певні механіки, які не роблять з гри суцільну біганину локаціями. Але є моменти, коли палицю буквально перегнули. Гадаю, кожен так чи інакше різав собі пальця, та бодай на кухні, намагаючись зробити бутерброда зранку. Тож, з поняттям кровотечі знайомі. Коли у вас стріляють, то зрозуміло, що її ефект набагато більший, ніж подряпина на пальці й вмерти від нього простіше простого. ну, якщо в реальності у вас поцілять, то шанси вмерти від кровотечі шанси дуже великі, тому не повторюйте цього в реальному житті. Але Чисте Небо &#8211; це гра, і в грі це викликає горіння п’ятої точки не гірше за збереження біля вогнищ в NLC 7. Інколи навіть здається, що Шрам насправді Франкенштейн обмотаний бинтами, бо без них кровотечу не зупинити жодною аптечкою й ти за все проходження КАМАЗами збираєш ці бісові бинти.</p><p>А спробуйте згадати, скільки разів ви бачили, щоб майже цілісінька зброя робила осічки так само часто, як це показують в грі? Навіть в реальному житті якийсь умовний пістолет Макарова, який з 1960-х років стоїть на озброєнні, ламається рідше, ніж в Чистому Небі. Це бісить.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/630ceda318c31_cs5.jpeg" /></p><p>Ну і звичайно, занадто лінійна схема проходження. Це спостерігалося й у Тінях Чорнобилю, але там можна було пройти гру кількома методами. В Чистому небі це все було зведено до прямого коридору. Ви скажете, що та це ж передісторія, ми вже знаємо, що буде потім. Та й біс з ним, що ми знаємо. Можна було б залишити одну кінцівку, але розбавити завершення гри спостеріганням за наслідками наших діянь, які не вплинуть на глобальну історію. В Поклику Прип’яті ж це зробити змогли.</p><p>Ну й найбільшим каменем спотикання є Війна Угруповань. Сповнена вад, неоднозначна, та й чи потрібна взагалі? Зона це закрита місцевість, де кількість сталкерів дуже обмежена, а тут нам в повноцінну війну погратися дають. Виникає певний дисонанс, взагалі-то. Та ще й боти постійно туплять, не приходять на захопленні точки…</p><h2 class="ql-align-center">***</h2><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/630ceffa6582b_cs6-scaled.jpg" /></p><p>Одним словом, ідея цікава, але її ані прописали нормально, ані реалізувати на достойному рівні не змогли.</p><p>Тож, чи є Чисте Небо &#8211; найгіршим Сталкером? Об’єктивно &#8211; це найслабша гра з трилогії. Але це не робить її прямо таки суцільно невдалою. До нових зустрічей! Слава нації!</p>

☢️ S.T.A.L.K.E.R. Clear Sky найгірша частина серії? [Розбір трилогії S.T.A.L.K.E.R.]

<p>https://youtu.be/Jp9ufGsUwJ8

 

<strong>Інколи буває так, що нам щось неймовірно сильно подобається. Можемо годинами розповідати про це і бути впевненими, що це дійсно щось величне не тільки для нас. Наприклад, серія ігор S.T.A.L.K.E.R. для кожного фаната є найвидатнішим витвором ігрового мистецтва. У тому числі для нас. І якщо запитати себе у серці чи вплинув якось S.T.A.L.K.E.R. на ігрову індустрію, то відповідь прослідує без запинок і вона буде ствердним ТАК!</strong>

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d23d60259_maxresdefault.jpg">

S.T.A.L.K.E.R. без сумніву став культовим витвором української ігрової індустрії і залишиться таким назавжди. Важливість цієї гри та її статус для України безперечний. Та якщо ми копнемо глибше та вийдемо за межі України та всього пострадянського простору, чи буде ця відповідь “ТАК” такою ж ствердною?
</p><h1 class="ql-align-center">S.T.A.L.K.E.R. був фінансовим успіхом?</h1>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d2a768594_ss_user_08-10-22_12-03-05_(l01_escape).jpg">

2007 рік згадують дуже часто, як рік в який хочеться повернутися. І він дійсно став культовим майже у всьому, у тому числі і для ігрової індустрії. Ви лишень згадайте мільйони втрачених світлових годин в Mass Effect, згорівший ПК від красот Crysis, знайомство з легендарним братством вбивць в першому Assasins Creed, подорож Прип'яттю в Call of Duty Modern Warfare, першого Відьмака та Біошок! І це лише частина просто культових ігор, які з’явилися на світ в 2007.

Серед них затесався і наш улюблений Сталкер: Тіні Чорнобилю. З тим, що всі вище перераховані ігри здобули світову популярність не посперечатися. А що ж наш Сталкер? Для русні, наприклад, найулюбленішим аргументом є тикання пальцем в те, що без них Сталкер чекає тільки забуття та фінансовий провал. Чому точно не бувати, навіть у їх вологих мріях.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d2b8504e8_stalker_fa_308_src.jpg">

Давайте от просто порівняємо дохід Crysis, який був найпопулярнішою грою 2007, та серії S.T.A.L.K.E.R.! В 2020 році Electronic Arts повідомили, що загальний тираж серії Crysis склав 18 мільйонів копій. При цьому в 2021 році GSC Game World розповіли, що серія S.T.A.L.K.E.R. продалася в 15 мільйонів. Навіть беручи до уваги розрив між даними в 1 рік, ми наглядно бачимо мізерну різницю в 2-3 мільйони примірники. В те, що така різниця між ними сталася лише завдяки русні та пострадянському просторі, повірити дуже складно.

Враховуючи таку доволі солідну суму точно можна сказати, що Сталкер був фінансово успішним. Але такі цифри за гарні оченята не здобути. Як і за метафоричну атмосферу. На щастя нам та на лихо русні, західні журналісти розбирали успіх Сталкеру, причому ще в 2011 році. По-перше, це розбиває рожеві окуляри русні про їх важливість для Сталкеру. По-друге, з багатьма пунктами їх розбору ми згодні та хочемо з вами поділитися.
<h1 class="ql-align-center">Унікальний сталкерський мікс</h1>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d2e6ee22f_s1.jpg">

Американська культура давно просочилася в усі можливі щілини. Образи бравих американців, які рятують світ, та постійні відвідування Вашингтону прибульцями вже у 2007 році доволі давно приїлися навіть самим американцям.

S.T.A.L.K.E.R. показував світ за межами Америки та всієї західної тусовочки, даючи ковток свіжого повітря. При цьому взявши усе, що міг, від таких шутерів, як Quake, Half-Life і Unreal. Буквально будучи просоченим, як влучно підмітив журналіст, “східним песимізмом”. Як не сумно визнавати, але це і є та сама метафорична атмосфера, якою обмазуються. Для нас же це було совковою реальністю, з якої ми так важко вибиралися і в яку знову хоче, як в трясовину, затягнути путін зі своїм рузкім міром.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d315ce85b_s2.jpg">

Ще однією диковиною для тогочасних геймерів стало поєднання шутерних та РПГ механік. Спробуйте згадати, як багато шутерів до S.T.A.L.K.E.R. мали системи інвентарю, наприклад? Навіть в іконі всіх шутерів, серії Фар Край така механіка з’явилася тільки з третьої частини, що вийшла в 2012. Такий гармонійний жанровий мікс безперечно не міг пройти непомітно, а з часом був довершений в інших шутерах. З останніх таких, Кіберпанк та Dying Light 2.

На додачу, в Сталкері на той момент був унікальний підхід до горору. Небагатьом іграм вдалося так передати таке відчуття загрози у ворогах та оточенні. А Сталкер лякає клаустрофобічними, виючими жахами.
<h1 class="ql-align-center">Справді живий світ</h1>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d347b43d9_s3.jpg">

Про систему A-Life, яку вигадали в GSC міг не чути, хіба що глухий. Русня так взагалі кидається з крайнощі в крайність, не знаючи зізнаватися їй в коханні чи всім серцем ненавидіти. На Заході ж до неї відносяться з повагою.

Так, А-Лайф не був ідеально досконалим. Але ілюзія живого світу, яку він створив завдяки величезній купі рандомізованих та незалежних від гравця подій, була настільки сильною, що його вдалість важко не відмітити.

В цьому сталкерському світі здається, ніби усе відбувається без вашої участі. Інколи навіть коли насправді ви перебуваєте в центрі всього цього. Наприклад, проходите ви повз на Звалищі, а там одинаки з бандитами зчепилися в нерівнім бою. Просто спостерігати за її перебігом, втрутитися чи ні – цей вибір завжди залишається за вами. При цьому Зона не крутиться довкола гравця. Від цього вибору не зникнуть артефакти, не почнуть мироточити аномалії, а мутанти не стануть свійськими тваринками.

В більшості ігор такого вибору просто не існує. Він нав’язується сценаристами, головний герой завжди знаходиться в центрі, а кожна його дія створює якісь суттєві зміни в оточенні. А це не виглядає не таким справжнім та живим, як в S.T.A.L.K.E.R.
<h1 class="ql-align-center">Невибагливий сюжет з глибинною</h1>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d387edc12_s4.jpg">

Були часи, коли шутери не мали сюжету взагалі. Це були ігри про зброю, криваве місиливо та без жодних натяків на щось філософське чи глибоке. Навіть Джон Ромеро, один з батьків-засновників цього жанру акцентував увагу на тому, що сюжет в шутері як п’яте колесо возу.

От просто зараз спробуйте отак сказати, про що був Сталкер? Чого він вас навчив? Так сходу й не скажеш. Бо сюжет в Сталкері далеко невибагливий. Але все одне є відчуття, що він і не простий. Бо в ньому знайшло місце іронії, алюзіям та закладено важливий меседж. Не забувати про трагедію та пам’ятати про її жахливі наслідки в майбутньому, неможливості здобуття легкої наживи без угод з совістю, про ціну брехні та зрадництва і так далі.

В 2007 році саме S.T.A.L.K.E.R. наочно показав, що шутери можуть бути не тільки лінійними пострілушками, в них є місце та час для роздумів, дослідництва та просто блукання. Що вони можуть бути не віддаленими від іронії чи гіперболічного абсурду.
<h1 class="ql-align-center">Висновок</h1>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d3b58d010_s5.jpg">

S.T.A.L.K.E.R., звісно, не став неймовірним проривом для ігрової індустрії. Але в свій час, він став для багатьох ігротворців прикладом вдалого експериментування з жанрами, необхідності роботи над живістю відкритого світу. Ретельного поєднання свободи та жорстокості бою. Дехто виніс уроки Сталкеру, вдосконалив їх, але не повторив. Навіть така близька за духом та культовістю серія Fallout на фоні похмурого та реалістичного Сталкеру виглядає блюзнірством.

Намагатися повторити успіх української гри пробували не раз. Через що, ця унікальна мішанина Сталкеру навіть породила на Заході термін “Stalkerlike games”, тобто “Сталкероподібні ігри”, які за ігровим процесом нагадують Сталкер та використовують східноєвропейську похмуру естетику. Ні на що не натякаємо, але тему наступного відео ви вже здається знаєте)

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d3d62643c_s6.jpg">

Тож, якби того не хотілося русні, GSC Game World своїм рішенням виходу з їх ринку не стріляла собі в коліно. І його там теж чекають, бо увесь цей коктейль так само яскраво не вдалося поєднати ще нікому. А чи вдасться S.T.A.L.K.E.R. 2 не менш феєрично повернутися - покаже час!

Вдалого полювання, сталкери! Слава нації та мирного неба!

<p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/Jp9ufGsUwJ8"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p> </p><p><strong>Інколи буває так, що нам щось неймовірно сильно подобається. Можемо годинами розповідати про це і бути впевненими, що це дійсно щось величне не тільки для нас. Наприклад, серія ігор S.T.A.L.K.E.R. для кожного фаната є найвидатнішим витвором ігрового мистецтва. У тому числі для нас. І якщо запитати себе у серці чи вплинув якось S.T.A.L.K.E.R. на ігрову індустрію, то відповідь прослідує без запинок і вона буде ствердним ТАК!</strong></p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d23d60259_maxresdefault.jpg"></p><p>S.T.A.L.K.E.R. без сумніву став культовим витвором української ігрової індустрії і залишиться таким назавжди. Важливість цієї гри та її статус для України безперечний. Та якщо ми копнемо глибше та вийдемо за межі України та всього пострадянського простору, чи буде ця відповідь “ТАК” такою ж ствердною?</p><h1 class="ql-align-center">S.T.A.L.K.E.R. був фінансовим успіхом?</h1><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d2a768594_ss_user_08-10-22_12-03-05_(l01_escape).jpg"></p><p>2007 рік згадують дуже часто, як рік в який хочеться повернутися. І він дійсно став культовим майже у всьому, у тому числі і для ігрової індустрії. Ви лишень згадайте мільйони втрачених світлових годин в Mass Effect, згорівший ПК від красот Crysis, знайомство з легендарним братством вбивць в першому Assasins Creed, подорож Прип&#8217;яттю в Call of Duty Modern Warfare, першого Відьмака та Біошок! І це лише частина просто культових ігор, які з’явилися на світ в 2007.</p><p>Серед них затесався і наш улюблений Сталкер: Тіні Чорнобилю. З тим, що всі вище перераховані ігри здобули світову популярність не посперечатися. А що ж наш Сталкер? Для русні, наприклад, найулюбленішим аргументом є тикання пальцем в те, що без них Сталкер чекає тільки забуття та фінансовий провал. Чому точно не бувати, навіть у їх вологих мріях.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d2b8504e8_stalker_fa_308_src.jpg"></p><p>Давайте от просто порівняємо дохід Crysis, який був найпопулярнішою грою 2007, та серії S.T.A.L.K.E.R.! В 2020 році Electronic Arts повідомили, що загальний тираж серії Crysis склав 18 мільйонів копій. При цьому в 2021 році GSC Game World розповіли, що серія S.T.A.L.K.E.R. продалася в 15 мільйонів. Навіть беручи до уваги розрив між даними в 1 рік, ми наглядно бачимо мізерну різницю в 2-3 мільйони примірники. В те, що така різниця між ними сталася лише завдяки русні та пострадянському просторі, повірити дуже складно.</p><p>Враховуючи таку доволі солідну суму точно можна сказати, що Сталкер був фінансово успішним. Але такі цифри за гарні оченята не здобути. Як і за метафоричну атмосферу. На щастя нам та на лихо русні, західні журналісти розбирали успіх Сталкеру, причому ще в 2011 році. По-перше, це розбиває рожеві окуляри русні про їх важливість для Сталкеру. По-друге, з багатьма пунктами їх розбору ми згодні та хочемо з вами поділитися.</p><h1 class="ql-align-center">Унікальний сталкерський мікс</h1><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d2e6ee22f_s1.jpg"></p><p>Американська культура давно просочилася в усі можливі щілини. Образи бравих американців, які рятують світ, та постійні відвідування Вашингтону прибульцями вже у 2007 році доволі давно приїлися навіть самим американцям.</p><p>S.T.A.L.K.E.R. показував світ за межами Америки та всієї західної тусовочки, даючи ковток свіжого повітря. При цьому взявши усе, що міг, від таких шутерів, як Quake, Half-Life і Unreal. Буквально будучи просоченим, як влучно підмітив журналіст, “східним песимізмом”. Як не сумно визнавати, але це і є та сама метафорична атмосфера, якою обмазуються. Для нас же це було совковою реальністю, з якої ми так важко вибиралися і в яку знову хоче, як в трясовину, затягнути путін зі своїм рузкім міром.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d315ce85b_s2.jpg"></p><p>Ще однією диковиною для тогочасних геймерів стало поєднання шутерних та РПГ механік. Спробуйте згадати, як багато шутерів до S.T.A.L.K.E.R. мали системи інвентарю, наприклад? Навіть в іконі всіх шутерів, серії Фар Край така механіка з’явилася тільки з третьої частини, що вийшла в 2012. Такий гармонійний жанровий мікс безперечно не міг пройти непомітно, а з часом був довершений в інших шутерах. З останніх таких, Кіберпанк та Dying Light 2.</p><p>На додачу, в Сталкері на той момент був унікальний підхід до горору. Небагатьом іграм вдалося так передати таке відчуття загрози у ворогах та оточенні. А Сталкер лякає клаустрофобічними, виючими жахами.</p><h1 class="ql-align-center">Справді живий світ</h1><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d347b43d9_s3.jpg"></p><p>Про систему A-Life, яку вигадали в GSC міг не чути, хіба що глухий. Русня так взагалі кидається з крайнощі в крайність, не знаючи зізнаватися їй в коханні чи всім серцем ненавидіти. На Заході ж до неї відносяться з повагою.</p><p>Так, А-Лайф не був ідеально досконалим. Але ілюзія живого світу, яку він створив завдяки величезній купі рандомізованих та незалежних від гравця подій, була настільки сильною, що його вдалість важко не відмітити.</p><p>В цьому сталкерському світі здається, ніби усе відбувається без вашої участі. Інколи навіть коли насправді ви перебуваєте в центрі всього цього. Наприклад, проходите ви повз на Звалищі, а там одинаки з бандитами зчепилися в нерівнім бою. Просто спостерігати за її перебігом, втрутитися чи ні – цей вибір завжди залишається за вами. При цьому Зона не крутиться довкола гравця. Від цього вибору не зникнуть артефакти, не почнуть мироточити аномалії, а мутанти не стануть свійськими тваринками.</p><p>В більшості ігор такого вибору просто не існує. Він нав’язується сценаристами, головний герой завжди знаходиться в центрі, а кожна його дія створює якісь суттєві зміни в оточенні. А це не виглядає не таким справжнім та живим, як в S.T.A.L.K.E.R.</p><h1 class="ql-align-center">Невибагливий сюжет з глибинною</h1><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d387edc12_s4.jpg"></p><p>Були часи, коли шутери не мали сюжету взагалі. Це були ігри про зброю, криваве місиливо та без жодних натяків на щось філософське чи глибоке. Навіть Джон Ромеро, один з батьків-засновників цього жанру акцентував увагу на тому, що сюжет в шутері як п’яте колесо возу.</p><p>От просто зараз спробуйте отак сказати, про що був Сталкер? Чого він вас навчив? Так сходу й не скажеш. Бо сюжет в Сталкері далеко невибагливий. Але все одне є відчуття, що він і не простий. Бо в ньому знайшло місце іронії, алюзіям та закладено важливий меседж. Не забувати про трагедію та пам’ятати про її жахливі наслідки в майбутньому, неможливості здобуття легкої наживи без угод з совістю, про ціну брехні та зрадництва і так далі.</p><p>В 2007 році саме S.T.A.L.K.E.R. наочно показав, що шутери можуть бути не тільки лінійними пострілушками, в них є місце та час для роздумів, дослідництва та просто блукання. Що вони можуть бути не віддаленими від іронії чи гіперболічного абсурду.</p><h1 class="ql-align-center">Висновок</h1><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d3b58d010_s5.jpg"></p><p>S.T.A.L.K.E.R., звісно, не став неймовірним проривом для ігрової індустрії. Але в свій час, він став для багатьох ігротворців прикладом вдалого експериментування з жанрами, необхідності роботи над живістю відкритого світу. Ретельного поєднання свободи та жорстокості бою. Дехто виніс уроки Сталкеру, вдосконалив їх, але не повторив. Навіть така близька за духом та культовістю серія Fallout на фоні похмурого та реалістичного Сталкеру виглядає блюзнірством.</p><p>Намагатися повторити успіх української гри пробували не раз. Через що, ця унікальна мішанина Сталкеру навіть породила на Заході термін “Stalkerlike games”, тобто “Сталкероподібні ігри”, які за ігровим процесом нагадують Сталкер та використовують східноєвропейську похмуру естетику. Ні на що не натякаємо, але тему наступного відео ви вже здається знаєте)</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d3d62643c_s6.jpg"></p><p>Тож, якби того не хотілося русні, GSC Game World своїм рішенням виходу з їх ринку не стріляла собі в коліно. І його там теж чекають, бо увесь цей коктейль так само яскраво не вдалося поєднати ще нікому. А чи вдасться S.T.A.L.K.E.R. 2 не менш феєрично повернутися &#8211; покаже час!</p><p>Вдалого полювання, сталкери! Слава нації та мирного неба!</p>

u0427u0438 u043fu043eu0442u0440u0456u0431u0435u043d S.T.A.L.K.E.R. u043du0430 u0417u0430u0445u043eu0434u0456 u0442u0430 u044fu043a u0432u0456u043d u0432u043fu043bu0438u043du0443u0432 u043du0430 u0456u0433u0440u043eu0432u0443 u0456u043du0434u0443u0441u0442u0440u0456u044e?

u0412u0430u0436u043bu0438u0432u0456u0441u0442u044c u0446u0456u0454u0457 u0433u0440u0438 u0442u0430 u0457u0457 u0441u0442u0430u0442u0443u0441 u0434u043bu044f u0423u043au0440u0430u0457u043du0438 u0431u0435u0437u043fu0435u0440u0435u0447u043du0438u0439. u0422u0430 u044fu043au0449u043e u0432u0438u0439u0442u0438 u0437u0430 u043cu0435u0436u0456 u0423u043au0440u0430u0457u043du0438 u0442u0430 u043fu043eu0441u0442u0440u0430u0434u044fu043du0441u044cu043au043eu0433u043e u043fu0440u043eu0441u0442u043eu0440u0443, u0447u0438 u0437u0430u043bu0438u0448u0438u0442u044cu0441u044f u0432u0456u043d u0442u0430u043au0438u043c?

Важливість цієї гри та її статус для України безперечний. Та якщо вийти за межі України та пострадянського простору, чи залишиться він таким?

https://youtu.be/Jp9ufGsUwJ8

&nbsp;

<strong>Інколи буває так, що нам щось неймовірно сильно подобається. Можемо годинами розповідати про це і бути впевненими, що це дійсно щось величне не тільки для нас. Наприклад, серія ігор S.T.A.L.K.E.R. для кожного фаната є найвидатнішим витвором ігрового мистецтва. У тому числі для нас. І якщо запитати себе у серці чи вплинув якось S.T.A.L.K.E.R. на ігрову індустрію, то відповідь прослідує без запинок і вона буде ствердним ТАК!</strong>

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d23d60259_maxresdefault.jpg" />

S.T.A.L.K.E.R. без сумніву став культовим витвором української ігрової індустрії і залишиться таким назавжди. Важливість цієї гри та її статус для України безперечний. Та якщо ми копнемо глибше та вийдемо за межі України та всього пострадянського простору, чи буде ця відповідь “ТАК” такою ж ствердною?
<h1 class="ql-align-center">S.T.A.L.K.E.R. був фінансовим успіхом?</h1>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d2a768594_ss_user_08-10-22_12-03-05_(l01_escape).jpg" />

2007 рік згадують дуже часто, як рік в який хочеться повернутися. І він дійсно став культовим майже у всьому, у тому числі і для ігрової індустрії. Ви лишень згадайте мільйони втрачених світлових годин в Mass Effect, згорівший ПК від красот Crysis, знайомство з легендарним братством вбивць в першому Assasins Creed, подорож Прип'яттю в Call of Duty Modern Warfare, першого Відьмака та Біошок! І це лише частина просто культових ігор, які з’явилися на світ в 2007.

Серед них затесався і наш улюблений Сталкер: Тіні Чорнобилю. З тим, що всі вище перераховані ігри здобули світову популярність не посперечатися. А що ж наш Сталкер? Для русні, наприклад, найулюбленішим аргументом є тикання пальцем в те, що без них Сталкер чекає тільки забуття та фінансовий провал. Чому точно не бувати, навіть у їх вологих мріях.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d2b8504e8_stalker_fa_308_src.jpg" />

Давайте от просто порівняємо дохід Crysis, який був найпопулярнішою грою 2007, та серії S.T.A.L.K.E.R.! В 2020 році Electronic Arts повідомили, що загальний тираж серії Crysis склав 18 мільйонів копій. При цьому в 2021 році GSC Game World розповіли, що серія S.T.A.L.K.E.R. продалася в 15 мільйонів. Навіть беручи до уваги розрив між даними в 1 рік, ми наглядно бачимо мізерну різницю в 2-3 мільйони примірники. В те, що така різниця між ними сталася лише завдяки русні та пострадянському просторі, повірити дуже складно.

Враховуючи таку доволі солідну суму точно можна сказати, що Сталкер був фінансово успішним. Але такі цифри за гарні оченята не здобути. Як і за метафоричну атмосферу. На щастя нам та на лихо русні, західні журналісти розбирали успіх Сталкеру, причому ще в 2011 році. По-перше, це розбиває рожеві окуляри русні про їх важливість для Сталкеру. По-друге, з багатьма пунктами їх розбору ми згодні та хочемо з вами поділитися.
<h1 class="ql-align-center">Унікальний сталкерський мікс</h1>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d2e6ee22f_s1.jpg" />

Американська культура давно просочилася в усі можливі щілини. Образи бравих американців, які рятують світ, та постійні відвідування Вашингтону прибульцями вже у 2007 році доволі давно приїлися навіть самим американцям.

S.T.A.L.K.E.R. показував світ за межами Америки та всієї західної тусовочки, даючи ковток свіжого повітря. При цьому взявши усе, що міг, від таких шутерів, як Quake, Half-Life і Unreal. Буквально будучи просоченим, як влучно підмітив журналіст, “східним песимізмом”. Як не сумно визнавати, але це і є та сама метафорична атмосфера, якою обмазуються. Для нас же це було совковою реальністю, з якої ми так важко вибиралися і в яку знову хоче, як в трясовину, затягнути путін зі своїм рузкім міром.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d315ce85b_s2.jpg" />

Ще однією диковиною для тогочасних геймерів стало поєднання шутерних та РПГ механік. Спробуйте згадати, як багато шутерів до S.T.A.L.K.E.R. мали системи інвентарю, наприклад? Навіть в іконі всіх шутерів, серії Фар Край така механіка з’явилася тільки з третьої частини, що вийшла в 2012. Такий гармонійний жанровий мікс безперечно не міг пройти непомітно, а з часом був довершений в інших шутерах. З останніх таких, Кіберпанк та Dying Light 2.

На додачу, в Сталкері на той момент був унікальний підхід до горору. Небагатьом іграм вдалося так передати таке відчуття загрози у ворогах та оточенні. А Сталкер лякає клаустрофобічними, виючими жахами.
<h1 class="ql-align-center">Справді живий світ</h1>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d347b43d9_s3.jpg" />

Про систему A-Life, яку вигадали в GSC міг не чути, хіба що глухий. Русня так взагалі кидається з крайнощі в крайність, не знаючи зізнаватися їй в коханні чи всім серцем ненавидіти. На Заході ж до неї відносяться з повагою.

Так, А-Лайф не був ідеально досконалим. Але ілюзія живого світу, яку він створив завдяки величезній купі рандомізованих та незалежних від гравця подій, була настільки сильною, що його вдалість важко не відмітити.

В цьому сталкерському світі здається, ніби усе відбувається без вашої участі. Інколи навіть коли насправді ви перебуваєте в центрі всього цього. Наприклад, проходите ви повз на Звалищі, а там одинаки з бандитами зчепилися в нерівнім бою. Просто спостерігати за її перебігом, втрутитися чи ні – цей вибір завжди залишається за вами. При цьому Зона не крутиться довкола гравця. Від цього вибору не зникнуть артефакти, не почнуть мироточити аномалії, а мутанти не стануть свійськими тваринками.

В більшості ігор такого вибору просто не існує. Він нав’язується сценаристами, головний герой завжди знаходиться в центрі, а кожна його дія створює якісь суттєві зміни в оточенні. А це не виглядає не таким справжнім та живим, як в S.T.A.L.K.E.R.
<h1 class="ql-align-center">Невибагливий сюжет з глибинною</h1>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d387edc12_s4.jpg" />

Були часи, коли шутери не мали сюжету взагалі. Це були ігри про зброю, криваве місиливо та без жодних натяків на щось філософське чи глибоке. Навіть Джон Ромеро, один з батьків-засновників цього жанру акцентував увагу на тому, що сюжет в шутері як п’яте колесо возу.

От просто зараз спробуйте отак сказати, про що був Сталкер? Чого він вас навчив? Так сходу й не скажеш. Бо сюжет в Сталкері далеко невибагливий. Але все одне є відчуття, що він і не простий. Бо в ньому знайшло місце іронії, алюзіям та закладено важливий меседж. Не забувати про трагедію та пам’ятати про її жахливі наслідки в майбутньому, неможливості здобуття легкої наживи без угод з совістю, про ціну брехні та зрадництва і так далі.

В 2007 році саме S.T.A.L.K.E.R. наочно показав, що шутери можуть бути не тільки лінійними пострілушками, в них є місце та час для роздумів, дослідництва та просто блукання. Що вони можуть бути не віддаленими від іронії чи гіперболічного абсурду.
<h1 class="ql-align-center">Висновок</h1>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d3b58d010_s5.jpg" />

S.T.A.L.K.E.R., звісно, не став неймовірним проривом для ігрової індустрії. Але в свій час, він став для багатьох ігротворців прикладом вдалого експериментування з жанрами, необхідності роботи над живістю відкритого світу. Ретельного поєднання свободи та жорстокості бою. Дехто виніс уроки Сталкеру, вдосконалив їх, але не повторив. Навіть така близька за духом та культовістю серія Fallout на фоні похмурого та реалістичного Сталкеру виглядає блюзнірством.

Намагатися повторити успіх української гри пробували не раз. Через що, ця унікальна мішанина Сталкеру навіть породила на Заході термін “Stalkerlike games”, тобто “Сталкероподібні ігри”, які за ігровим процесом нагадують Сталкер та використовують східноєвропейську похмуру естетику. Ні на що не натякаємо, але тему наступного відео ви вже здається знаєте)

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/08/6301d3d62643c_s6.jpg" />

Тож, якби того не хотілося русні, GSC Game World своїм рішенням виходу з їх ринку не стріляла собі в коліно. І його там теж чекають, бо увесь цей коктейль так само яскраво не вдалося поєднати ще нікому. А чи вдасться S.T.A.L.K.E.R. 2 не менш феєрично повернутися - покаже час!

Вдалого полювання, сталкери! Слава нації та мирного неба!

<div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/Jp9ufGsUwJ8"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>&nbsp;</p><p><strong>Інколи буває так, що нам щось неймовірно сильно подобається. Можемо годинами розповідати про це і бути впевненими, що це дійсно щось величне не тільки для нас. Наприклад, серія ігор S.T.A.L.K.E.R. для кожного фаната є найвидатнішим витвором ігрового мистецтва. У тому числі для нас. І якщо запитати себе у серці чи вплинув якось S.T.A.L.K.E.R. на ігрову індустрію, то відповідь прослідує без запинок і вона буде ствердним ТАК!</strong></p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d23d60259_maxresdefault.jpg" /></p><p>S.T.A.L.K.E.R. без сумніву став культовим витвором української ігрової індустрії і залишиться таким назавжди. Важливість цієї гри та її статус для України безперечний. Та якщо ми копнемо глибше та вийдемо за межі України та всього пострадянського простору, чи буде ця відповідь “ТАК” такою ж ствердною?</p><h1 class="ql-align-center">S.T.A.L.K.E.R. був фінансовим успіхом?</h1><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d2a768594_ss_user_08-10-22_12-03-05_(l01_escape).jpg" /></p><p>2007 рік згадують дуже часто, як рік в який хочеться повернутися. І він дійсно став культовим майже у всьому, у тому числі і для ігрової індустрії. Ви лишень згадайте мільйони втрачених світлових годин в Mass Effect, згорівший ПК від красот Crysis, знайомство з легендарним братством вбивць в першому Assasins Creed, подорож Прип&#8217;яттю в Call of Duty Modern Warfare, першого Відьмака та Біошок! І це лише частина просто культових ігор, які з’явилися на світ в 2007.</p><p>Серед них затесався і наш улюблений Сталкер: Тіні Чорнобилю. З тим, що всі вище перераховані ігри здобули світову популярність не посперечатися. А що ж наш Сталкер? Для русні, наприклад, найулюбленішим аргументом є тикання пальцем в те, що без них Сталкер чекає тільки забуття та фінансовий провал. Чому точно не бувати, навіть у їх вологих мріях.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d2b8504e8_stalker_fa_308_src.jpg" /></p><p>Давайте от просто порівняємо дохід Crysis, який був найпопулярнішою грою 2007, та серії S.T.A.L.K.E.R.! В 2020 році Electronic Arts повідомили, що загальний тираж серії Crysis склав 18 мільйонів копій. При цьому в 2021 році GSC Game World розповіли, що серія S.T.A.L.K.E.R. продалася в 15 мільйонів. Навіть беручи до уваги розрив між даними в 1 рік, ми наглядно бачимо мізерну різницю в 2-3 мільйони примірники. В те, що така різниця між ними сталася лише завдяки русні та пострадянському просторі, повірити дуже складно.</p><p>Враховуючи таку доволі солідну суму точно можна сказати, що Сталкер був фінансово успішним. Але такі цифри за гарні оченята не здобути. Як і за метафоричну атмосферу. На щастя нам та на лихо русні, західні журналісти розбирали успіх Сталкеру, причому ще в 2011 році. По-перше, це розбиває рожеві окуляри русні про їх важливість для Сталкеру. По-друге, з багатьма пунктами їх розбору ми згодні та хочемо з вами поділитися.</p><h1 class="ql-align-center">Унікальний сталкерський мікс</h1><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d2e6ee22f_s1.jpg" /></p><p>Американська культура давно просочилася в усі можливі щілини. Образи бравих американців, які рятують світ, та постійні відвідування Вашингтону прибульцями вже у 2007 році доволі давно приїлися навіть самим американцям.</p><p>S.T.A.L.K.E.R. показував світ за межами Америки та всієї західної тусовочки, даючи ковток свіжого повітря. При цьому взявши усе, що міг, від таких шутерів, як Quake, Half-Life і Unreal. Буквально будучи просоченим, як влучно підмітив журналіст, “східним песимізмом”. Як не сумно визнавати, але це і є та сама метафорична атмосфера, якою обмазуються. Для нас же це було совковою реальністю, з якої ми так важко вибиралися і в яку знову хоче, як в трясовину, затягнути путін зі своїм рузкім міром.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d315ce85b_s2.jpg" /></p><p>Ще однією диковиною для тогочасних геймерів стало поєднання шутерних та РПГ механік. Спробуйте згадати, як багато шутерів до S.T.A.L.K.E.R. мали системи інвентарю, наприклад? Навіть в іконі всіх шутерів, серії Фар Край така механіка з’явилася тільки з третьої частини, що вийшла в 2012. Такий гармонійний жанровий мікс безперечно не міг пройти непомітно, а з часом був довершений в інших шутерах. З останніх таких, Кіберпанк та Dying Light 2.</p><p>На додачу, в Сталкері на той момент був унікальний підхід до горору. Небагатьом іграм вдалося так передати таке відчуття загрози у ворогах та оточенні. А Сталкер лякає клаустрофобічними, виючими жахами.</p><h1 class="ql-align-center">Справді живий світ</h1><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d347b43d9_s3.jpg" /></p><p>Про систему A-Life, яку вигадали в GSC міг не чути, хіба що глухий. Русня так взагалі кидається з крайнощі в крайність, не знаючи зізнаватися їй в коханні чи всім серцем ненавидіти. На Заході ж до неї відносяться з повагою.</p><p>Так, А-Лайф не був ідеально досконалим. Але ілюзія живого світу, яку він створив завдяки величезній купі рандомізованих та незалежних від гравця подій, була настільки сильною, що його вдалість важко не відмітити.</p><p>В цьому сталкерському світі здається, ніби усе відбувається без вашої участі. Інколи навіть коли насправді ви перебуваєте в центрі всього цього. Наприклад, проходите ви повз на Звалищі, а там одинаки з бандитами зчепилися в нерівнім бою. Просто спостерігати за її перебігом, втрутитися чи ні – цей вибір завжди залишається за вами. При цьому Зона не крутиться довкола гравця. Від цього вибору не зникнуть артефакти, не почнуть мироточити аномалії, а мутанти не стануть свійськими тваринками.</p><p>В більшості ігор такого вибору просто не існує. Він нав’язується сценаристами, головний герой завжди знаходиться в центрі, а кожна його дія створює якісь суттєві зміни в оточенні. А це не виглядає не таким справжнім та живим, як в S.T.A.L.K.E.R.</p><h1 class="ql-align-center">Невибагливий сюжет з глибинною</h1><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d387edc12_s4.jpg" /></p><p>Були часи, коли шутери не мали сюжету взагалі. Це були ігри про зброю, криваве місиливо та без жодних натяків на щось філософське чи глибоке. Навіть Джон Ромеро, один з батьків-засновників цього жанру акцентував увагу на тому, що сюжет в шутері як п’яте колесо возу.</p><p>От просто зараз спробуйте отак сказати, про що був Сталкер? Чого він вас навчив? Так сходу й не скажеш. Бо сюжет в Сталкері далеко невибагливий. Але все одне є відчуття, що він і не простий. Бо в ньому знайшло місце іронії, алюзіям та закладено важливий меседж. Не забувати про трагедію та пам’ятати про її жахливі наслідки в майбутньому, неможливості здобуття легкої наживи без угод з совістю, про ціну брехні та зрадництва і так далі.</p><p>В 2007 році саме S.T.A.L.K.E.R. наочно показав, що шутери можуть бути не тільки лінійними пострілушками, в них є місце та час для роздумів, дослідництва та просто блукання. Що вони можуть бути не віддаленими від іронії чи гіперболічного абсурду.</p><h1 class="ql-align-center">Висновок</h1><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d3b58d010_s5.jpg" /></p><p>S.T.A.L.K.E.R., звісно, не став неймовірним проривом для ігрової індустрії. Але в свій час, він став для багатьох ігротворців прикладом вдалого експериментування з жанрами, необхідності роботи над живістю відкритого світу. Ретельного поєднання свободи та жорстокості бою. Дехто виніс уроки Сталкеру, вдосконалив їх, але не повторив. Навіть така близька за духом та культовістю серія Fallout на фоні похмурого та реалістичного Сталкеру виглядає блюзнірством.</p><p>Намагатися повторити успіх української гри пробували не раз. Через що, ця унікальна мішанина Сталкеру навіть породила на Заході термін “Stalkerlike games”, тобто “Сталкероподібні ігри”, які за ігровим процесом нагадують Сталкер та використовують східноєвропейську похмуру естетику. Ні на що не натякаємо, але тему наступного відео ви вже здається знаєте)</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/08/6301d3d62643c_s6.jpg" /></p><p>Тож, якби того не хотілося русні, GSC Game World своїм рішенням виходу з їх ринку не стріляла собі в коліно. І його там теж чекають, бо увесь цей коктейль так само яскраво не вдалося поєднати ще нікому. А чи вдасться S.T.A.L.K.E.R. 2 не менш феєрично повернутися &#8211; покаже час!</p><p>Вдалого полювання, сталкери! Слава нації та мирного неба!</p>

☢️ Чи потрібен S.T.A.L.K.E.R. на Заході та як він вплинув на ігрову індустрію?

<p>Вже 16 серпня у Києві відкриється новий супермаркет «Сільпо» у стилі культової української ігрової франшизи S.T.A.L.K.E.R. Магазин знаходиться за адресою вул. Березнева, 12А (найближчі станції метро — Лівобережна та Дарниця), орієнтир — житловий комплекс «Комфорт-Таун».

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=476&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fsilpo%2Fvideos%2F1261085727960637%2F&show_text=false&width=476&t=0" width="476" height="476" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Для відкриття цього магазину мережа завезла обладнання, евакуйоване з інших «Сільпо».

[blockquote_with_author name="Сільпо" content="Задум про його створення з’явився ще влітку минулого року – зустріли неймовірних однодумців GSC Game World, з якими у співтворчості розробили оформлення"]

Як зазначають у компанії, наразі готові ще не всі задумані артоб'єкти — їх планують доробити вже після перемоги.

Реліз S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl після початку повномасштабної агресії проти України перенесли на 2023 рік. Раніше ми також розповідали про нові скріншоти гри, які <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/07/28/heart-of-chornobyl-stills/" target="_blank" rel="noopener">показали у липні</a>.</p>

<p>Вже 16 серпня у Києві відкриється новий супермаркет «Сільпо» у стилі культової української ігрової франшизи S.T.A.L.K.E.R. Магазин знаходиться за адресою вул. Березнева, 12А (найближчі станції метро — Лівобережна та Дарниця), орієнтир — житловий комплекс «Комфорт-Таун».</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=476&#038;href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fsilpo%2Fvideos%2F1261085727960637%2F&#038;show_text=false&#038;width=476&#038;t=0" width="476" height="476" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><p>Для відкриття цього магазину мережа завезла обладнання, евакуйоване з інших «Сільпо».</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Задум про його створення з’явився ще влітку минулого року – зустріли неймовірних однодумців GSC Game World, з якими у співтворчості розробили оформлення</p>					<cite>									<span><strong>Сільпо</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Як зазначають у компанії, наразі готові ще не всі задумані артоб&#8217;єкти — їх планують доробити вже після перемоги.</p><p>Реліз S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl після початку повномасштабної агресії проти України перенесли на 2023 рік. Раніше ми також розповідали про нові скріншоти гри, які <a href="/videogames/2022/07/28/heart-of-chornobyl-stills/" target="_blank" rel="noopener">показали у липні</a>.</p>

Відчуйте серцебиття великого міста — найцікавіші події, нові заклади, магазини, реконструкції, архітектурні проєкти, а також урбаністичні ініціативи та як технології змінюють міста. Все про Київ та великі міста України.

Місто

<p style="text-align: center">Хочете стати спонсором іншої рубрики? Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com" data-schema-attribute="">adv@nachasi.com</a></p>

Вже 16 серпня у Києві відкриється новий супермаркет «Сільпо» у стилі культової української ігрової франшизи S.T.A.L.K.E.R. Магазин знаходиться за адресою вул. Березнева, 12А (найближчі станції метро — Лівобережна та Дарниця), орієнтир — житловий комплекс «Комфорт-Таун».

<iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=476&amp;href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fsilpo%2Fvideos%2F1261085727960637%2F&amp;show_text=false&amp;width=476&amp;t=0" width="476" height="476" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Для відкриття цього магазину мережа завезла обладнання, евакуйоване з інших «Сільпо».

[blockquote_with_author name="Сільпо" content="Задум про його створення з’явився ще влітку минулого року – зустріли неймовірних однодумців GSC Game World, з якими у співтворчості розробили оформлення"]

Як зазначають у компанії, наразі готові ще не всі задумані артоб'єкти — їх планують доробити вже після перемоги.

Реліз S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl після початку повномасштабної агресії проти України перенесли на 2023 рік. Раніше ми також розповідали про нові скріншоти гри, які <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/07/28/heart-of-chornobyl-stills/" target="_blank" rel="noopener">показали у липні</a>.

<p>Вже 16 серпня у Києві відкриється новий супермаркет «Сільпо» у стилі культової української ігрової франшизи S.T.A.L.K.E.R. Магазин знаходиться за адресою вул. Березнева, 12А (найближчі станції метро — Лівобережна та Дарниця), орієнтир — житловий комплекс «Комфорт-Таун».</p><p><iframe loading="lazy" style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=476&amp;href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fsilpo%2Fvideos%2F1261085727960637%2F&amp;show_text=false&amp;width=476&amp;t=0" width="476" height="476" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><p>Для відкриття цього магазину мережа завезла обладнання, евакуйоване з інших «Сільпо».</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Задум про його створення з’явився ще влітку минулого року – зустріли неймовірних однодумців GSC Game World, з якими у співтворчості розробили оформлення</p>					<cite>									<span><strong>Сільпо</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Як зазначають у компанії, наразі готові ще не всі задумані артоб&#8217;єкти — їх планують доробити вже після перемоги.</p><p>Реліз S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl після початку повномасштабної агресії проти України перенесли на 2023 рік. Раніше ми також розповідали про нові скріншоти гри, які <a href="/videogames/2022/07/28/heart-of-chornobyl-stills/" target="_blank" rel="noopener">показали у липні</a>.</p>

☢️ «Сільпо» відкриє в Києві новий супермаркет у стилі S.T.A.L.K.E.R.

<p>Розробники S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl з GSC Game World опублікували три нові скріншоти гри. На них показана вантажівка, яка не встигає доїхати до місця призначення та потрапляє до Викиду. Про це <a href="https://t.me/stalker_news_ua/397" target="_blank" rel="noopener">передає</a> телеграм-спільнота S.T.A.L.K.E.R. NEWS UA.

[cut_in_image_fullwidth img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/photo_2022-07-28-10.23.10.jpeg" img_id="177625"]

[cut_in_image_fullwidth img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/photo_2022-07-28-10.23.12.jpeg" img_id="177627"]

[cut_in_image_fullwidth img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/photo_2022-07-28-10.23.13.jpeg" img_id="177629"]

[blockquote_with_author name="GSC Game World" content="Чимало різноманітних життєвих історій можна спостерігати у Зоні — найзагадковішому та найбільш небезпечному місці на всій Землі. Тисячі сміливців звідусіль шукають тут нового життя або спрямовано йдуть до власних цілей, кожен з особистою мотивацією та долею"]

Варто зазначити, що кадри не нові, а взяті з останнього трейлера гри <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/06/15/s-t-a-l-k-e-r-2-trailer-and-war-diary/" target="_blank" rel="noopener">«Вхід у Зону»</a>. Вихід S.T.A.L.K.E.R. 2 очікується у 2023 році на PC та Xbox Series.

https://youtu.be/4PqR5OBb1Ys

Раніше наш користувач <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/06/13/heart-of-chornobyl-russian/" target="_blank" rel="noopener">повідомляв</a> про те, що з гри виріжуть російський дубляж.</p>

<p>Розробники S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl з GSC Game World опублікували три нові скріншоти гри. На них показана вантажівка, яка не встигає доїхати до місця призначення та потрапляє до Викиду. Про це <a href="https://t.me/stalker_news_ua/397" target="_blank" rel="noopener">передає</a> телеграм-спільнота S.T.A.L.K.E.R. NEWS UA.</p>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2022/07/photo_2022-07-28-10.23.10.jpeg">			</div>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2022/07/photo_2022-07-28-10.23.12.jpeg">			</div>	<div class="wp-caption full-screen  ">				<img src="/wp-content/uploads/2022/07/photo_2022-07-28-10.23.13.jpeg">			</div>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Чимало різноманітних життєвих історій можна спостерігати у Зоні — найзагадковішому та найбільш небезпечному місці на всій Землі. Тисячі сміливців звідусіль шукають тут нового життя або спрямовано йдуть до власних цілей, кожен з особистою мотивацією та долею</p>					<cite>									<span><strong>GSC Game World</strong></span> 							</cite>			</blockquote><p>Варто зазначити, що кадри не нові, а взяті з останнього трейлера гри <a href="/videogames/2022/06/15/s-t-a-l-k-e-r-2-trailer-and-war-diary/" target="_blank" rel="noopener">«Вхід у Зону»</a>. Вихід S.T.A.L.K.E.R. 2 очікується у 2023 році на PC та Xbox Series.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/4PqR5OBb1Ys"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Раніше наш користувач <a href="/videogames/2022/06/13/heart-of-chornobyl-russian/" target="_blank" rel="noopener">повідомляв</a> про те, що з гри виріжуть російський дубляж.</p>

Розробники S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl з GSC Game World опублікували три нові скріншоти гри. На них показана вантажівка, яка не встигає доїхати до місця призначення та потрапляє до Викиду. Про це <a href="https://t.me/stalker_news_ua/397" target="_blank" rel="noopener">передає</a> телеграм-спільнота S.T.A.L.K.E.R. NEWS UA.

[cut_in_image_fullwidth img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/photo_2022-07-28-10.23.10.jpeg" img_id="177625"]

[cut_in_image_fullwidth img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/photo_2022-07-28-10.23.12.jpeg" img_id="177627"]

[cut_in_image_fullwidth img="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/07/photo_2022-07-28-10.23.13.jpeg" img_id="177629"]

[blockquote_with_author name="GSC Game World" content="Чимало різноманітних життєвих історій можна спостерігати у Зоні — найзагадковішому та найбільш небезпечному місці на всій Землі. Тисячі сміливців звідусіль шукають тут нового життя або спрямовано йдуть до власних цілей, кожен з особистою мотивацією та долею"]

Варто зазначити, що кадри не нові, а взяті з останнього трейлера гри <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/06/15/s-t-a-l-k-e-r-2-trailer-and-war-diary/" target="_blank" rel="noopener">«Вхід у Зону»</a>. Вихід S.T.A.L.K.E.R. 2 очікується у 2023 році на PC та Xbox Series.

https://youtu.be/4PqR5OBb1Ys

Раніше наш користувач <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/06/13/heart-of-chornobyl-russian/" target="_blank" rel="noopener">повідомляв</a> про те, що з гри виріжуть російський дубляж.

😲 Опублікували нові офіційні скріншоти S.T.A.L.K.E.R. Heart of Chornobyl 

<p>В рамках розширеної презентації Xbox, що пройшла ввечері 14 червня, вийшло два відео від української студії GSC Game World. Перше — це новий трейлер S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl. За планом, гра мала вийти 8 грудня 2022 року, але через повномасштабну агресію росії проти України реліз перенесли на 2023 рік.

Також можна помітити маленьку, але дуже важливу зміну у назві гри: назву міста Чорнобиль тепер транслітерують з української мови, а не російської.

https://youtu.be/yt6x-_jVa60

У другому короткому відео розробники поділилися з аудиторією Xbox буднями створення гри під час бойових дій. Так деякі розробники були змушені поїхати за кордон (принаймні частину штату компанія перевезла до Праги), деякі працюють з дому та сховищ, а деякі працівники студії служать у лавах ЗСУ та захищають Україну на фронті.

https://youtu.be/RhHlZHbbIBE

Раніше наш користувач <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/06/13/heart-of-chornobyl-russian/" target="_blank" rel="noopener">повідомляв</a> про те, що з гри виріжуть російський дубляж.</p>

<p>В рамках розширеної презентації Xbox, що пройшла ввечері 14 червня, вийшло два відео від української студії GSC Game World. Перше — це новий трейлер S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl. За планом, гра мала вийти 8 грудня 2022 року, але через повномасштабну агресію росії проти України реліз перенесли на 2023 рік.</p><p>Також можна помітити маленьку, але дуже важливу зміну у назві гри: назву міста Чорнобиль тепер транслітерують з української мови, а не російської.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/yt6x-_jVa60"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>У другому короткому відео розробники поділилися з аудиторією Xbox буднями створення гри під час бойових дій. Так деякі розробники були змушені поїхати за кордон (принаймні частину штату компанія перевезла до Праги), деякі працюють з дому та сховищ, а деякі працівники студії служать у лавах ЗСУ та захищають Україну на фронті.</p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/RhHlZHbbIBE"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Раніше наш користувач <a href="/videogames/2022/06/13/heart-of-chornobyl-russian/" target="_blank" rel="noopener">повідомляв</a> про те, що з гри виріжуть російський дубляж.</p>

В рамках розширеної презентації Xbox, що пройшла ввечері 14 червня, вийшло два відео від української студії GSC Game World. Перше — це новий трейлер S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl. За планом, гра мала вийти 8 грудня 2022 року, але через повномасштабну агресію росії проти України реліз перенесли на 2023 рік.

Також можна помітити маленьку, але дуже важливу зміну у назві гри: назву міста Чорнобиль тепер транслітерують з української мови, а не російської.

https://youtu.be/yt6x-_jVa60

У другому короткому відео розробники поділилися з аудиторією Xbox буднями створення гри під час бойових дій. Так деякі розробники були змушені поїхати за кордон (принаймні частину штату компанія перевезла до Праги), деякі працюють з дому та сховищ, а деякі працівники студії служать у лавах ЗСУ та захищають Україну на фронті.

https://youtu.be/RhHlZHbbIBE

Раніше наш користувач <a href="https://nachasi.com/videogames/2022/06/13/heart-of-chornobyl-russian/" target="_blank" rel="noopener">повідомляв</a> про те, що з гри виріжуть російський дубляж.

☢️ Студія GSC Game World показала новий трейлер S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl та розповіла про розробку гри під час війни

<p>https://youtu.be/T2gVB4Y02UU

Ви не раз могли чути від росіянських блогерів, що «стара» GSC була справді аполітичною компанією і в оригінальній трилогії Сталкеру жодним чином не зачепили гострих тем свого часу. Що вже казати, коли навіть в якийсь момент хіт Ґринджол “Разом нас багато”, який став гімном Помаранчевої революції, розробники безжально вирізали.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/6293252b6c6a4_7j08tza1kDczSxIXyZUbhVJ1L_5-lV3_q2hU97aNpbYvLszMsVQYFgw8uaIWjtHFuwYd4pxzXt-zU5Th1pPyJF53.jpg">

У цьому випуску Оповідок ви дізнаєтесь, чи була GSC Game World колись насправді аполітичною компанією, чи торкалися в серії Сталкер політичних тем та наскільки сильно це було просто не пов’язано з росіянами. Спойлер: концентрувалося все на внутрішніх проблемах України, які були просто незрозумілими для Мордору.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/6293254962d67_d7LSQQmup4xCCKmdYcWEncLu8rxpWGV1libOF_VfQaVjiXmD9l9iHnfDynW7_wsnTDzXjukDNK7VdK21x2g8arCN.jpg">

Політика завжди йде обабіч нас. Якби там кому не хотілося, але острів Тузла, за який в 2004 році між Україною та Росією ледь не спалахнула війна ніхто не забув. І розробники Сталкер теж його додали на Болотах. Тож, що ще можна сприйняти, як політичні аналогії?
</p><h1 class="ql-align-center">Корумпованість МВС та ВСУ</h1>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/62932aa61e229_kI_TuSRThEwBw5IjJmG0P_Hio6PiZbU23WdDOqmcTDHUW-1byShVkPymuNhJxwQUa1z5ED2E.jpg">

Починаючи заводити тему політизованості Сталкеру на думку приходять військові зі Служби охорони Периметра. Технічно, якщо придивитися на шеврони та «бобіки», що стоять на блокпосту — це підрозділ Міністерства внутрішніх справ.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/6293256d30edb_EHUTKHU-C-obTiPubX8JjPPdLPOB8U3kNbqEjo-8Hmra1NJ7JtoPvW8WT_JRzYtIbAxbId4lEHDVtR9jzjdYEL1i.jpg">

Якщо ми візьмемо реальність, то охороною Чорнобильської Зони дійсно займалися Внутрішні війська, які відносилися до МВС та зрештою були перетворені на Національну гвардію. Історія Національної гвардії України має свою цікаву історію, від створення підрозділу ВВ до розформування в 90-х та відновлення після Майдану. Нацгвардія продовжила охорону периметра та взяла на себе удар рашистських орд під час захоплення орками Чорнобильської атомної електростанції. Ніякого «СОП», звісно ж, не існувало в реальності.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/6293258ad4f98_grLEqhrtiezQ0rX8CHtWX-OCPdAbiMJ5qkCAZFz8xnmwPdHk7SpORcytvHzIwMBMggrXaGpvJ4P_jDthq4k-1F7q.jpg">

Але не варто забувати про шеврон, який є повністю скопійованим з Державної служби охорони при МВС України. ДСО після реформи поліції стала, власне, «поліцією охорони». Вони займаються охороною квартир, фізичною охороною і т.д., але не носять військову форму та не стоять на блок-постах при в‘їзді на територію Чорнобилю. І начебто ніколи там і не стояли.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/629325b2833a6_JxwdL7RoiEMkYvA7wMAlNyK6fiuNtJm0RMJiGBxRID3vW0xNScxmF3Qvg0ouJ9digK_VtItdTYg7f0Ehp8YlArn4.jpg">

Щодо опису в грі все набагато заплутаніше. Очевидно, що розробники намішали соляночки з різного роду військ та наліпили всім шевронів ДСО, які до армії мають таке ж відношення, як Путлєр до адекватності.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/629325d376dbf_lv8OnlKe7DsOMwxyO1gvoT0RaHV2yrQYb_vl-OGrFOlqZeSnt9Hrq9iBbDvxM-gmHf50KwDVRmO0sk6XRk3g3lz5.jpg">

Втім, сутність політичної повісточки пов’язаної з військовими далеко не в її незрозумілості в грі. Лишень згадайте, якими показані військові! Здирники, хабарники, ображені на життя та командування. Навіть їх екіпірування далеке від гарного. Ні для кого не секрет, що події Тіні Чорнобилю розгортаються в 2012 році, тобто під час президентства Януковича. І дехто вважає, що алегорія заключається саме в цьому. Але не варто забувати, що гра вийшла в 2007 році.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/62932631e0b2e_photo_2022-05-22_00-47-15.jpg">

Насправді корупція в Україні у 2000-х була чимось звичним. Її не намагалися приховувати, як зараз, а часто казали напряму скільки треба відстьогнути. До речі, це яскраво показує саме майор Кузнєцов, який бере хабарі на блокпосту біля залізничного насипу. Він абсолютно не приховує того, що йому потрібна мзда за прохід, а в білдах навіть розповідав чому саме він їх бере.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/6293274213166_photo_2022-05-25_13-17-27.jpg">

Проблема української армії була навіть не в тому, що там було хабарництво. Ні, її грабували методично. Як до Яника, так і при ньому. А коли в ній дійсно постала необхідність в 2014 році - довелося терміново щось вигадувати.

Особливо хабарництво та здирництво було поширеним в міліції. В ті часи багато людей навіть спеціально йшли туди, бо прекрасно розуміли, що лівих заробітків там буде вагон. А міліція підпорядковувалася Міністерству внутрішніх справ, яке фігурує в грі.
<h1 class="ql-align-center">Мовні війни в Україні</h1>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/62932affd0878_QgifXniUYl-j1BUX2tgMHKscMMsJNxVFilZDaxx256v7CEA16J3rlSi-eTVZBYz5FJazEFMsupWX4kxujTGvB9k4.jpg">

Мовні війни в Україні теж завжди були гарячою темою. І їх таки показали в Сталкері доволі цікавим способом. У вічному протистоянні Долгу та Волі. Які тільки не намагалися знайти асоціації з реальністю росіяни. А вона виглядає доволі простою. Якщо придивитися, інколи здається, що їх ніби переплутали. І це не просто так.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/6293280056cc2_QgifXniUYl-j1BUX2tgMHKscMMsJNxVFilZDaxx256v7CEA16J3rlSi-eTVZBYz5FJazEFMsupWX4kxujTGvB9k4.jpg">

Червоно-чорний прапор УПА, який символізує українську землю та кров борців за незалежність, є символікою російськомовного Долгу (що є тонкою іронією). Воєнізованого, інколи агресивного угруповання, яке часто розповідає про “защіту міра от зарази Зони”. Чи не здається вам ця риторика доволі таки знайомою? Лишень поміняйте увесь світ на рускоговорящіх і перед нами явно наш недолугий сусід по території.

При цьому в камуфляжі ходить Воля, в українській локалізації розмовляють солов‘їною та носять шеврон з українською символікою. Легкі у спілкуванні та свободолюбиві, що дуже чітко характеризує наших українців.

І на усьому цьому контрасті йде справжня війна між цими двома протилежними угрупованнями. Як такі «мовні війни» точилися довгий час всередині нашої країни.
<h2><strong>***</strong></h2>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/62932b24ec649_VRo5wTrtbDg9UCDsahGB9e6wfgKHs6naEvxww95GuimzxK_0OmY4LX57sSTOeFlxUEwJRATGmqKkHKvc2HZjuNmu.jpg">

Далеко не факт, що це всі подібні аналогії. Можливо навіть ви й самі помічали щось подібне в грі. Якщо так — чекаємо ваші спостереження в коментарях! А на цьому наша розповідь завершується. Вдалого полювання, сталкери та скорішої всім нам перемоги над рашистською ордою!

<p><div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/T2gVB4Y02UU"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Ви не раз могли чути від росіянських блогерів, що «стара» GSC була справді аполітичною компанією і в оригінальній трилогії Сталкеру жодним чином не зачепили гострих тем свого часу. Що вже казати, коли навіть в якийсь момент хіт Ґринджол “Разом нас багато”, який став гімном Помаранчевої революції, розробники безжально вирізали.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/6293252b6c6a4_7j08tza1kDczSxIXyZUbhVJ1L_5-lV3_q2hU97aNpbYvLszMsVQYFgw8uaIWjtHFuwYd4pxzXt-zU5Th1pPyJF53.jpg"></p><p>У цьому випуску Оповідок ви дізнаєтесь, чи була GSC Game World колись насправді аполітичною компанією, чи торкалися в серії Сталкер політичних тем та наскільки сильно це було просто не пов’язано з росіянами. Спойлер: концентрувалося все на внутрішніх проблемах України, які були просто незрозумілими для Мордору.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/6293254962d67_d7LSQQmup4xCCKmdYcWEncLu8rxpWGV1libOF_VfQaVjiXmD9l9iHnfDynW7_wsnTDzXjukDNK7VdK21x2g8arCN.jpg"></p><p>Політика завжди йде обабіч нас. Якби там кому не хотілося, але острів Тузла, за який в 2004 році між Україною та Росією ледь не спалахнула війна ніхто не забув. І розробники Сталкер теж його додали на Болотах. Тож, що ще можна сприйняти, як політичні аналогії?</p><h1 class="ql-align-center">Корумпованість МВС та ВСУ</h1><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/62932aa61e229_kI_TuSRThEwBw5IjJmG0P_Hio6PiZbU23WdDOqmcTDHUW-1byShVkPymuNhJxwQUa1z5ED2E.jpg"></p><p>Починаючи заводити тему політизованості Сталкеру на думку приходять військові зі Служби охорони Периметра. Технічно, якщо придивитися на шеврони та «бобіки», що стоять на блокпосту — це підрозділ Міністерства внутрішніх справ.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/6293256d30edb_EHUTKHU-C-obTiPubX8JjPPdLPOB8U3kNbqEjo-8Hmra1NJ7JtoPvW8WT_JRzYtIbAxbId4lEHDVtR9jzjdYEL1i.jpg"></p><p>Якщо ми візьмемо реальність, то охороною Чорнобильської Зони дійсно займалися Внутрішні війська, які відносилися до МВС та зрештою були перетворені на Національну гвардію. Історія Національної гвардії України має свою цікаву історію, від створення підрозділу ВВ до розформування в 90-х та відновлення після Майдану. Нацгвардія продовжила охорону периметра та взяла на себе удар рашистських орд під час захоплення орками Чорнобильської атомної електростанції. Ніякого «СОП», звісно ж, не існувало в реальності.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/6293258ad4f98_grLEqhrtiezQ0rX8CHtWX-OCPdAbiMJ5qkCAZFz8xnmwPdHk7SpORcytvHzIwMBMggrXaGpvJ4P_jDthq4k-1F7q.jpg"></p><p>Але не варто забувати про шеврон, який є повністю скопійованим з Державної служби охорони при МВС України. ДСО після реформи поліції стала, власне, «поліцією охорони». Вони займаються охороною квартир, фізичною охороною і т.д., але не носять військову форму та не стоять на блок-постах при в‘їзді на територію Чорнобилю. І начебто ніколи там і не стояли.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/629325b2833a6_JxwdL7RoiEMkYvA7wMAlNyK6fiuNtJm0RMJiGBxRID3vW0xNScxmF3Qvg0ouJ9digK_VtItdTYg7f0Ehp8YlArn4.jpg"></p><p>Щодо опису в грі все набагато заплутаніше. Очевидно, що розробники намішали соляночки з різного роду військ та наліпили всім шевронів ДСО, які до армії мають таке ж відношення, як Путлєр до адекватності.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/629325d376dbf_lv8OnlKe7DsOMwxyO1gvoT0RaHV2yrQYb_vl-OGrFOlqZeSnt9Hrq9iBbDvxM-gmHf50KwDVRmO0sk6XRk3g3lz5.jpg"></p><p>Втім, сутність політичної повісточки пов’язаної з військовими далеко не в її незрозумілості в грі. Лишень згадайте, якими показані військові! Здирники, хабарники, ображені на життя та командування. Навіть їх екіпірування далеке від гарного. Ні для кого не секрет, що події Тіні Чорнобилю розгортаються в 2012 році, тобто під час президентства Януковича. І дехто вважає, що алегорія заключається саме в цьому. Але не варто забувати, що гра вийшла в 2007 році.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/62932631e0b2e_photo_2022-05-22_00-47-15.jpg"></p><p>Насправді корупція в Україні у 2000-х була чимось звичним. Її не намагалися приховувати, як зараз, а часто казали напряму скільки треба відстьогнути. До речі, це яскраво показує саме майор Кузнєцов, який бере хабарі на блокпосту біля залізничного насипу. Він абсолютно не приховує того, що йому потрібна мзда за прохід, а в білдах навіть розповідав чому саме він їх бере.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/6293274213166_photo_2022-05-25_13-17-27.jpg"></p><p>Проблема української армії була навіть не в тому, що там було хабарництво. Ні, її грабували методично. Як до Яника, так і при ньому. А коли в ній дійсно постала необхідність в 2014 році &#8211; довелося терміново щось вигадувати.</p><p>Особливо хабарництво та здирництво було поширеним в міліції. В ті часи багато людей навіть спеціально йшли туди, бо прекрасно розуміли, що лівих заробітків там буде вагон. А міліція підпорядковувалася Міністерству внутрішніх справ, яке фігурує в грі.</p><h1 class="ql-align-center">Мовні війни в Україні</h1><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/62932affd0878_QgifXniUYl-j1BUX2tgMHKscMMsJNxVFilZDaxx256v7CEA16J3rlSi-eTVZBYz5FJazEFMsupWX4kxujTGvB9k4.jpg"></p><p>Мовні війни в Україні теж завжди були гарячою темою. І їх таки показали в Сталкері доволі цікавим способом. У вічному протистоянні Долгу та Волі. Які тільки не намагалися знайти асоціації з реальністю росіяни. А вона виглядає доволі простою. Якщо придивитися, інколи здається, що їх ніби переплутали. І це не просто так.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/6293280056cc2_QgifXniUYl-j1BUX2tgMHKscMMsJNxVFilZDaxx256v7CEA16J3rlSi-eTVZBYz5FJazEFMsupWX4kxujTGvB9k4.jpg"></p><p>Червоно-чорний прапор УПА, який символізує українську землю та кров борців за незалежність, є символікою російськомовного Долгу (що є тонкою іронією). Воєнізованого, інколи агресивного угруповання, яке часто розповідає про “защіту міра от зарази Зони”. Чи не здається вам ця риторика доволі таки знайомою? Лишень поміняйте увесь світ на рускоговорящіх і перед нами явно наш недолугий сусід по території.</p><p>При цьому в камуфляжі ходить Воля, в українській локалізації розмовляють солов‘їною та носять шеврон з українською символікою. Легкі у спілкуванні та свободолюбиві, що дуже чітко характеризує наших українців.</p><p>І на усьому цьому контрасті йде справжня війна між цими двома протилежними угрупованнями. Як такі «мовні війни» точилися довгий час всередині нашої країни.</p><h2><strong>***</strong></h2><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/62932b24ec649_VRo5wTrtbDg9UCDsahGB9e6wfgKHs6naEvxww95GuimzxK_0OmY4LX57sSTOeFlxUEwJRATGmqKkHKvc2HZjuNmu.jpg"></p><p>Далеко не факт, що це всі подібні аналогії. Можливо навіть ви й самі помічали щось подібне в грі. Якщо так — чекаємо ваші спостереження в коментарях! А на цьому наша розповідь завершується. Вдалого полювання, сталкери та скорішої всім нам перемоги над рашистською ордою!</p>

u041f

Часто згадувалося, що оригінальні частини Сталкеру — «це справжні приклади повністю аполітичних ігор». Принаймні, в це вірить русня.

https://youtu.be/T2gVB4Y02UU

Ви не раз могли чути від росіянських блогерів, що «стара» GSC була справді аполітичною компанією і в оригінальній трилогії Сталкеру жодним чином не зачепили гострих тем свого часу. Що вже казати, коли навіть в якийсь момент хіт Ґринджол “Разом нас багато”, який став гімном Помаранчевої революції, розробники безжально вирізали.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/6293252b6c6a4_7j08tza1kDczSxIXyZUbhVJ1L_5-lV3_q2hU97aNpbYvLszMsVQYFgw8uaIWjtHFuwYd4pxzXt-zU5Th1pPyJF53.jpg" />

У цьому випуску Оповідок ви дізнаєтесь, чи була GSC Game World колись насправді аполітичною компанією, чи торкалися в серії Сталкер політичних тем та наскільки сильно це було просто не пов’язано з росіянами. Спойлер: концентрувалося все на внутрішніх проблемах України, які були просто незрозумілими для Мордору.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/6293254962d67_d7LSQQmup4xCCKmdYcWEncLu8rxpWGV1libOF_VfQaVjiXmD9l9iHnfDynW7_wsnTDzXjukDNK7VdK21x2g8arCN.jpg" />

Політика завжди йде обабіч нас. Якби там кому не хотілося, але острів Тузла, за який в 2004 році між Україною та Росією ледь не спалахнула війна ніхто не забув. І розробники Сталкер теж його додали на Болотах. Тож, що ще можна сприйняти, як політичні аналогії?
<h1 class="ql-align-center">Корумпованість МВС та ВСУ</h1>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/62932aa61e229_kI_TuSRThEwBw5IjJmG0P_Hio6PiZbU23WdDOqmcTDHUW-1byShVkPymuNhJxwQUa1z5ED2E.jpg" />

Починаючи заводити тему політизованості Сталкеру на думку приходять військові зі Служби охорони Периметра. Технічно, якщо придивитися на шеврони та «бобіки», що стоять на блокпосту — це підрозділ Міністерства внутрішніх справ.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/6293256d30edb_EHUTKHU-C-obTiPubX8JjPPdLPOB8U3kNbqEjo-8Hmra1NJ7JtoPvW8WT_JRzYtIbAxbId4lEHDVtR9jzjdYEL1i.jpg" />

Якщо ми візьмемо реальність, то охороною Чорнобильської Зони дійсно займалися Внутрішні війська, які відносилися до МВС та зрештою були перетворені на Національну гвардію. Історія Національної гвардії України має свою цікаву історію, від створення підрозділу ВВ до розформування в 90-х та відновлення після Майдану. Нацгвардія продовжила охорону периметра та взяла на себе удар рашистських орд під час захоплення орками Чорнобильської атомної електростанції. Ніякого «СОП», звісно ж, не існувало в реальності.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/6293258ad4f98_grLEqhrtiezQ0rX8CHtWX-OCPdAbiMJ5qkCAZFz8xnmwPdHk7SpORcytvHzIwMBMggrXaGpvJ4P_jDthq4k-1F7q.jpg" />

Але не варто забувати про шеврон, який є повністю скопійованим з Державної служби охорони при МВС України. ДСО після реформи поліції стала, власне, «поліцією охорони». Вони займаються охороною квартир, фізичною охороною і т.д., але не носять військову форму та не стоять на блок-постах при в‘їзді на територію Чорнобилю. І начебто ніколи там і не стояли.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/629325b2833a6_JxwdL7RoiEMkYvA7wMAlNyK6fiuNtJm0RMJiGBxRID3vW0xNScxmF3Qvg0ouJ9digK_VtItdTYg7f0Ehp8YlArn4.jpg" />

Щодо опису в грі все набагато заплутаніше. Очевидно, що розробники намішали соляночки з різного роду військ та наліпили всім шевронів ДСО, які до армії мають таке ж відношення, як Путлєр до адекватності.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/629325d376dbf_lv8OnlKe7DsOMwxyO1gvoT0RaHV2yrQYb_vl-OGrFOlqZeSnt9Hrq9iBbDvxM-gmHf50KwDVRmO0sk6XRk3g3lz5.jpg" />

Втім, сутність політичної повісточки пов’язаної з військовими далеко не в її незрозумілості в грі. Лишень згадайте, якими показані військові! Здирники, хабарники, ображені на життя та командування. Навіть їх екіпірування далеке від гарного. Ні для кого не секрет, що події Тіні Чорнобилю розгортаються в 2012 році, тобто під час президентства Януковича. І дехто вважає, що алегорія заключається саме в цьому. Але не варто забувати, що гра вийшла в 2007 році.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/62932631e0b2e_photo_2022-05-22_00-47-15.jpg" />

Насправді корупція в Україні у 2000-х була чимось звичним. Її не намагалися приховувати, як зараз, а часто казали напряму скільки треба відстьогнути. До речі, це яскраво показує саме майор Кузнєцов, який бере хабарі на блокпосту біля залізничного насипу. Він абсолютно не приховує того, що йому потрібна мзда за прохід, а в білдах навіть розповідав чому саме він їх бере.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/6293274213166_photo_2022-05-25_13-17-27.jpg" />

Проблема української армії була навіть не в тому, що там було хабарництво. Ні, її грабували методично. Як до Яника, так і при ньому. А коли в ній дійсно постала необхідність в 2014 році - довелося терміново щось вигадувати.

Особливо хабарництво та здирництво було поширеним в міліції. В ті часи багато людей навіть спеціально йшли туди, бо прекрасно розуміли, що лівих заробітків там буде вагон. А міліція підпорядковувалася Міністерству внутрішніх справ, яке фігурує в грі.
<h1 class="ql-align-center">Мовні війни в Україні</h1>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/62932affd0878_QgifXniUYl-j1BUX2tgMHKscMMsJNxVFilZDaxx256v7CEA16J3rlSi-eTVZBYz5FJazEFMsupWX4kxujTGvB9k4.jpg" />

Мовні війни в Україні теж завжди були гарячою темою. І їх таки показали в Сталкері доволі цікавим способом. У вічному протистоянні Долгу та Волі. Які тільки не намагалися знайти асоціації з реальністю росіяни. А вона виглядає доволі простою. Якщо придивитися, інколи здається, що їх ніби переплутали. І це не просто так.

<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/6293280056cc2_QgifXniUYl-j1BUX2tgMHKscMMsJNxVFilZDaxx256v7CEA16J3rlSi-eTVZBYz5FJazEFMsupWX4kxujTGvB9k4.jpg" />

Червоно-чорний прапор УПА, який символізує українську землю та кров борців за незалежність, є символікою російськомовного Долгу (що є тонкою іронією). Воєнізованого, інколи агресивного угруповання, яке часто розповідає про “защіту міра от зарази Зони”. Чи не здається вам ця риторика доволі таки знайомою? Лишень поміняйте увесь світ на рускоговорящіх і перед нами явно наш недолугий сусід по території.

При цьому в камуфляжі ходить Воля, в українській локалізації розмовляють солов‘їною та носять шеврон з українською символікою. Легкі у спілкуванні та свободолюбиві, що дуже чітко характеризує наших українців.

І на усьому цьому контрасті йде справжня війна між цими двома протилежними угрупованнями. Як такі «мовні війни» точилися довгий час всередині нашої країни.
<h2><strong>***</strong></h2>
<img src="https://admin.nachasi.com/wp-content/uploads/2022/05/62932b24ec649_VRo5wTrtbDg9UCDsahGB9e6wfgKHs6naEvxww95GuimzxK_0OmY4LX57sSTOeFlxUEwJRATGmqKkHKvc2HZjuNmu.jpg" />

Далеко не факт, що це всі подібні аналогії. Можливо навіть ви й самі помічали щось подібне в грі. Якщо так — чекаємо ваші спостереження в коментарях! А на цьому наша розповідь завершується. Вдалого полювання, сталкери та скорішої всім нам перемоги над рашистською ордою!

<div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/T2gVB4Y02UU"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div><p>Ви не раз могли чути від росіянських блогерів, що «стара» GSC була справді аполітичною компанією і в оригінальній трилогії Сталкеру жодним чином не зачепили гострих тем свого часу. Що вже казати, коли навіть в якийсь момент хіт Ґринджол “Разом нас багато”, який став гімном Помаранчевої революції, розробники безжально вирізали.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/6293252b6c6a4_7j08tza1kDczSxIXyZUbhVJ1L_5-lV3_q2hU97aNpbYvLszMsVQYFgw8uaIWjtHFuwYd4pxzXt-zU5Th1pPyJF53.jpg" /></p><p>У цьому випуску Оповідок ви дізнаєтесь, чи була GSC Game World колись насправді аполітичною компанією, чи торкалися в серії Сталкер політичних тем та наскільки сильно це було просто не пов’язано з росіянами. Спойлер: концентрувалося все на внутрішніх проблемах України, які були просто незрозумілими для Мордору.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/6293254962d67_d7LSQQmup4xCCKmdYcWEncLu8rxpWGV1libOF_VfQaVjiXmD9l9iHnfDynW7_wsnTDzXjukDNK7VdK21x2g8arCN.jpg" /></p><p>Політика завжди йде обабіч нас. Якби там кому не хотілося, але острів Тузла, за який в 2004 році між Україною та Росією ледь не спалахнула війна ніхто не забув. І розробники Сталкер теж його додали на Болотах. Тож, що ще можна сприйняти, як політичні аналогії?</p><h1 class="ql-align-center">Корумпованість МВС та ВСУ</h1><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/62932aa61e229_kI_TuSRThEwBw5IjJmG0P_Hio6PiZbU23WdDOqmcTDHUW-1byShVkPymuNhJxwQUa1z5ED2E.jpg" /></p><p>Починаючи заводити тему політизованості Сталкеру на думку приходять військові зі Служби охорони Периметра. Технічно, якщо придивитися на шеврони та «бобіки», що стоять на блокпосту — це підрозділ Міністерства внутрішніх справ.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/6293256d30edb_EHUTKHU-C-obTiPubX8JjPPdLPOB8U3kNbqEjo-8Hmra1NJ7JtoPvW8WT_JRzYtIbAxbId4lEHDVtR9jzjdYEL1i.jpg" /></p><p>Якщо ми візьмемо реальність, то охороною Чорнобильської Зони дійсно займалися Внутрішні війська, які відносилися до МВС та зрештою були перетворені на Національну гвардію. Історія Національної гвардії України має свою цікаву історію, від створення підрозділу ВВ до розформування в 90-х та відновлення після Майдану. Нацгвардія продовжила охорону периметра та взяла на себе удар рашистських орд під час захоплення орками Чорнобильської атомної електростанції. Ніякого «СОП», звісно ж, не існувало в реальності.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/6293258ad4f98_grLEqhrtiezQ0rX8CHtWX-OCPdAbiMJ5qkCAZFz8xnmwPdHk7SpORcytvHzIwMBMggrXaGpvJ4P_jDthq4k-1F7q.jpg" /></p><p>Але не варто забувати про шеврон, який є повністю скопійованим з Державної служби охорони при МВС України. ДСО після реформи поліції стала, власне, «поліцією охорони». Вони займаються охороною квартир, фізичною охороною і т.д., але не носять військову форму та не стоять на блок-постах при в‘їзді на територію Чорнобилю. І начебто ніколи там і не стояли.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/629325b2833a6_JxwdL7RoiEMkYvA7wMAlNyK6fiuNtJm0RMJiGBxRID3vW0xNScxmF3Qvg0ouJ9digK_VtItdTYg7f0Ehp8YlArn4.jpg" /></p><p>Щодо опису в грі все набагато заплутаніше. Очевидно, що розробники намішали соляночки з різного роду військ та наліпили всім шевронів ДСО, які до армії мають таке ж відношення, як Путлєр до адекватності.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/629325d376dbf_lv8OnlKe7DsOMwxyO1gvoT0RaHV2yrQYb_vl-OGrFOlqZeSnt9Hrq9iBbDvxM-gmHf50KwDVRmO0sk6XRk3g3lz5.jpg" /></p><p>Втім, сутність політичної повісточки пов’язаної з військовими далеко не в її незрозумілості в грі. Лишень згадайте, якими показані військові! Здирники, хабарники, ображені на життя та командування. Навіть їх екіпірування далеке від гарного. Ні для кого не секрет, що події Тіні Чорнобилю розгортаються в 2012 році, тобто під час президентства Януковича. І дехто вважає, що алегорія заключається саме в цьому. Але не варто забувати, що гра вийшла в 2007 році.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/62932631e0b2e_photo_2022-05-22_00-47-15.jpg" /></p><p>Насправді корупція в Україні у 2000-х була чимось звичним. Її не намагалися приховувати, як зараз, а часто казали напряму скільки треба відстьогнути. До речі, це яскраво показує саме майор Кузнєцов, який бере хабарі на блокпосту біля залізничного насипу. Він абсолютно не приховує того, що йому потрібна мзда за прохід, а в білдах навіть розповідав чому саме він їх бере.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/6293274213166_photo_2022-05-25_13-17-27.jpg" /></p><p>Проблема української армії була навіть не в тому, що там було хабарництво. Ні, її грабували методично. Як до Яника, так і при ньому. А коли в ній дійсно постала необхідність в 2014 році &#8211; довелося терміново щось вигадувати.</p><p>Особливо хабарництво та здирництво було поширеним в міліції. В ті часи багато людей навіть спеціально йшли туди, бо прекрасно розуміли, що лівих заробітків там буде вагон. А міліція підпорядковувалася Міністерству внутрішніх справ, яке фігурує в грі.</p><h1 class="ql-align-center">Мовні війни в Україні</h1><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/62932affd0878_QgifXniUYl-j1BUX2tgMHKscMMsJNxVFilZDaxx256v7CEA16J3rlSi-eTVZBYz5FJazEFMsupWX4kxujTGvB9k4.jpg" /></p><p>Мовні війни в Україні теж завжди були гарячою темою. І їх таки показали в Сталкері доволі цікавим способом. У вічному протистоянні Долгу та Волі. Які тільки не намагалися знайти асоціації з реальністю росіяни. А вона виглядає доволі простою. Якщо придивитися, інколи здається, що їх ніби переплутали. І це не просто так.</p><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/6293280056cc2_QgifXniUYl-j1BUX2tgMHKscMMsJNxVFilZDaxx256v7CEA16J3rlSi-eTVZBYz5FJazEFMsupWX4kxujTGvB9k4.jpg" /></p><p>Червоно-чорний прапор УПА, який символізує українську землю та кров борців за незалежність, є символікою російськомовного Долгу (що є тонкою іронією). Воєнізованого, інколи агресивного угруповання, яке часто розповідає про “защіту міра от зарази Зони”. Чи не здається вам ця риторика доволі таки знайомою? Лишень поміняйте увесь світ на рускоговорящіх і перед нами явно наш недолугий сусід по території.</p><p>При цьому в камуфляжі ходить Воля, в українській локалізації розмовляють солов‘їною та носять шеврон з українською символікою. Легкі у спілкуванні та свободолюбиві, що дуже чітко характеризує наших українців.</p><p>І на усьому цьому контрасті йде справжня війна між цими двома протилежними угрупованнями. Як такі «мовні війни» точилися довгий час всередині нашої країни.</p><h2><strong>***</strong></h2><p><img src="/wp-content/uploads/2022/05/62932b24ec649_VRo5wTrtbDg9UCDsahGB9e6wfgKHs6naEvxww95GuimzxK_0OmY4LX57sSTOeFlxUEwJRATGmqKkHKvc2HZjuNmu.jpg" /></p><p>Далеко не факт, що це всі подібні аналогії. Можливо навіть ви й самі помічали щось подібне в грі. Якщо так — чекаємо ваші спостереження в коментарях! А на цьому наша розповідь завершується. Вдалого полювання, сталкери та скорішої всім нам перемоги над рашистською ордою!</p>

🇺🇦 S.T.A.L.K.E.R. ніколи не був аполітичним

S.T.A.L.K.E.R. u043du0456u043au043eu043bu0438 u043du0435 u0431u0443u0432 u0430u043fu043eu043bu0456u0442u0438u0447u043du0438u043c

u0427u0430u0441u0442u043e u0437u0433u0430u0434u0443u0432u0430u043bu043eu0441u044f, u0449u043e u043eu0440u0438u0433u0456u043du0430u043bu044cu043du0456 u0447u0430u0441u0442u0438u043du0438 u0421u0442u0430u043bu043au0435u0440u0443 u2014 u00abu0446u0435 u0441u043fu0440u0430u0432u0436u043du0456 u043fu0440u0438u043au043bu0430u0434u0438 u043fu043eu0432u043du0456u0441u0442u044e u0430u043fu043eu043bu0456u0442u0438u0447u043du0438u0445 u0456u0433u043eu0440u00bb. u041fu0440u0438u043du0430u0439u043cu043du0456, u0432 u0446u0435 u0432u0456u0440u0438u0442u044c u0440u0443u0441u043du044f.

#S.T.A.L.K.E.R