<p>Велике відкриття 1991 Civic Tech Center у Києві не може не тішити: воно дає «зелене світло» стартапам у державній та громадській сферах. Окрім резидентів хабу, плоди відкриття закладу пожинатимуть й громадяни – з місця нарешті зрушить загальмована електронна демократія, відкритість і підзвітність влади, медицина, освіта, розвиток міського середовища та інші сфери життя, які поступово реформуватимуть команди.

[color_title title="Витоки ідеї"]

Створенню 1991 Civic Tech Center дав поштовх інший успішний проект – <a href="https://nachasi.com/2017/12/04/1991-open-data-incubator-nazvav-peremozhtsiv-fintech-hakatonu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">1991 Open Data Incubator<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/24302005_1458165034282668_6852244212326097950_o-300x200.jpg" />1991 Open Data Incubator назвав переможців fintech-хакатону</span></a>, який за два роки запустив 50 стартапів і зібрав для них $700 тис за допомогою механізмів колективного фінансування, а також залучив до процесу венчурних інвесторів.

Денис Гурський, голова правління SocialBoost и співзасновник 1991 зазначив, що двері Civic Tech Center відкриті для стартапів, активістів, громадських організацій та невеликих державних організацій.

[caption id="attachment_22865" align="aligncenter" width="960"]<img class="size-full wp-image-22865" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/shymkivgurskyj.jpg" alt="Шимків та Гурський на відкритті" width="960" height="640"> Шимків та Гурський на відкритті. Фото: 1991 Civic Tech Center[/caption]

[color_title title="Що чекає на резидентів"]

В стінах центру на представників стартапів та проектів, котрі стануть резидентами, чекає все необхідне для ефективної командної роботи. Перш за все, Civic Tech Center — це великий простір для спільної роботи. Зона коворкінгу розрахована на 43 особи. Додатково тут зорганізовано офіси, кімнати для проведення зустрічей, обговорень та презентацій. Резиденти матимуть доступ до менторів інкубаційних програм. Заходи можна проводити у івент-зоні, котра розрахована на 100 осіб. А надихатися можна, споглядаючи вид на Київ з висоти 18-го поверху. У центрі також працюватиме простір для лекцій про civic tech. Тут проводитимуть також заходи, спрямовані на залучення інвестицій. Деякі з них навіть обіцяють відкрити для вільного відвідування. За словами організаторів, перші компанії заселяться в 1991 Civic Tech Center в середині грудня 2017 року.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="22867,22868,22869" orderby="rand"]

[color_title title="Як потрапити всередину — та дати новий поштовх своїй ідеї"]

Аби розвивати свою ідею у центрі, достатньо лише заповнити анкету <a href="http://1991.center/?utm_source=nachasi&utm_medium=ukraine&utm_campaign=nachasi_report" target="_blank" rel="noopener">на сайті</a> центру. Потім черга за командою центру. Саме вони оцінюють мотивацію, минулі досягнення і майбутні плани, та те, наскільки запропонований стартап може бути корисним для соціального та громадського сектору. Якщо проект не пройде відбір, не варто зневірюватися: в нього все ще буде шанс взяти участь в інкубаційній програмі.

На думку Дмитра Шимківа, заступника глави Адміністрації Президента, 1991 Civic Tech Center змінить не тільки старі порядки в Україні, а й світову спільноту:

[blockquote_with_author content="— Може, це і звучить провокативно, але державна бюрократія, яка по всіх усюдах, суперечить інноваціям. В реальності технології можуть налагодити контакт між урядом і громадянами країни."]

[caption id="attachment_22866" align="aligncenter" width="960"]<img class="size-full wp-image-22866" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/shymkiv.jpg" alt="Дмитро Шимків. Фото: 1991 Civic Tech Center" width="960" height="640"> Дмитро Шимків. Фото: 1991 Civic Tech Center[/caption]

[color_title title="Фінансова сторона справи"]

Кошти на проект шукали спільно громадська організація SocialBoost та філантропи з інвестиційної компанії Omidyar Network. Біля її витоків стоїть один із топ-менеджерів eBay Пьєр Омідьяр. $480 тис склав ґрант від Omidyar Network.

[color_title title="Не перший проект братів Гурських"]

Раніше ми вже публікували матеріал про те, як брати Гурські <a href="https://nachasi.com/2017/06/27/braty-gurski-talk/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розвивають проекти<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/GATE_-0186-1-300x200.jpg" />Як брати Гурські популяризують відкриті дані в Україні</span></a> у сфері великих даних в Україні — та чим це може допомогти у розвитку електронної демократії та соціального підприємнитцва.</p>

<p>Велике відкриття 1991 Civic Tech Center у Києві не може не тішити: воно дає «зелене світло» стартапам у державній та громадській сферах. Окрім резидентів хабу, плоди відкриття закладу пожинатимуть й громадяни – з місця нарешті зрушить загальмована електронна демократія, відкритість і підзвітність влади, медицина, освіта, розвиток міського середовища та інші сфери життя, які поступово реформуватимуть команди.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Витоки ідеї		</span>	</h3><p>Створенню 1991 Civic Tech Center дав поштовх інший успішний проект – <a href="/2017/12/04/1991-open-data-incubator-nazvav-peremozhtsiv-fintech-hakatonu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">1991 Open Data Incubator<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/24302005_1458165034282668_6852244212326097950_o-300x200.jpg" />1991 Open Data Incubator назвав переможців fintech-хакатону</span></a>, який за два роки запустив 50 стартапів і зібрав для них $700 тис за допомогою механізмів колективного фінансування, а також залучив до процесу венчурних інвесторів.</p><p>Денис Гурський, голова правління SocialBoost и співзасновник 1991 зазначив, що двері Civic Tech Center відкриті для стартапів, активістів, громадських організацій та невеликих державних організацій.</p><div id="attachment_22865" style="width: 970px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-22865" loading="lazy" class="size-full wp-image-22865" src="/wp-content/uploads/2017/12/shymkivgurskyj.jpg" alt="Шимків та Гурський на відкритті" width="960" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/shymkivgurskyj.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkivgurskyj-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkivgurskyj-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkivgurskyj-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkivgurskyj-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkivgurskyj-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /><p id="caption-attachment-22865" class="wp-caption-text">Шимків та Гурський на відкритті. Фото: 1991 Civic Tech Center</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Що чекає на резидентів		</span>	</h3><p>В стінах центру на представників стартапів та проектів, котрі стануть резидентами, чекає все необхідне для ефективної командної роботи. Перш за все, Civic Tech Center — це великий простір для спільної роботи. Зона коворкінгу розрахована на 43 особи. Додатково тут зорганізовано офіси, кімнати для проведення зустрічей, обговорень та презентацій. Резиденти матимуть доступ до менторів інкубаційних програм. Заходи можна проводити у івент-зоні, котра розрахована на 100 осіб. А надихатися можна, споглядаючи вид на Київ з висоти 18-го поверху. У центрі також працюватиме простір для лекцій про civic tech. Тут проводитимуть також заходи, спрямовані на залучення інвестицій. Деякі з них навіть обіцяють відкрити для вільного відвідування. За словами організаторів, перші компанії заселяться в 1991 Civic Tech Center в середині грудня 2017 року.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/12/23795596_506540946385324_8230005832788842040_n.jpg",			"caption": "Всередині центру. Фото: 1991 CTC"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/12/24862377_512376925801726_7842430107350743828_n.jpg",			"caption": "Всередині центру. Фото: 1991 CTC"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/12/23659172_505294143176671_8736156626832253424_n.jpg",			"caption": "Всередині центру. Фото: 1991 CTC"		}			]</script>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Як потрапити всередину — та дати новий поштовх своїй ідеї		</span>	</h3><p>Аби розвивати свою ідею у центрі, достатньо лише заповнити анкету <a href="http://1991.center/?utm_source=nachasi&#038;utm_medium=ukraine&#038;utm_campaign=nachasi_report" target="_blank" rel="noopener">на сайті</a> центру. Потім черга за командою центру. Саме вони оцінюють мотивацію, минулі досягнення і майбутні плани, та те, наскільки запропонований стартап може бути корисним для соціального та громадського сектору. Якщо проект не пройде відбір, не варто зневірюватися: в нього все ще буде шанс взяти участь в інкубаційній програмі.</p><p>На думку Дмитра Шимківа, заступника глави Адміністрації Президента, 1991 Civic Tech Center змінить не тільки старі порядки в Україні, а й світову спільноту:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Може, це і звучить провокативно, але державна бюрократія, яка по всіх усюдах, суперечить інноваціям. В реальності технології можуть налагодити контакт між урядом і громадянами країни.</p>			</blockquote><div id="attachment_22866" style="width: 970px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-22866" loading="lazy" class="size-full wp-image-22866" src="/wp-content/uploads/2017/12/shymkiv.jpg" alt="Дмитро Шимків. Фото: 1991 Civic Tech Center" width="960" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/shymkiv.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkiv-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkiv-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkiv-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkiv-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkiv-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /><p id="caption-attachment-22866" class="wp-caption-text">Дмитро Шимків. Фото: 1991 Civic Tech Center</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Фінансова сторона справи		</span>	</h3><p>Кошти на проект шукали спільно громадська організація SocialBoost та філантропи з інвестиційної компанії Omidyar Network. Біля її витоків стоїть один із топ-менеджерів eBay Пьєр Омідьяр. $480 тис склав ґрант від Omidyar Network.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Не перший проект братів Гурських		</span>	</h3><p>Раніше ми вже публікували матеріал про те, як брати Гурські <a href="/2017/06/27/braty-gurski-talk/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розвивають проекти<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/GATE_-0186-1-300x200.jpg" />Як брати Гурські популяризують відкриті дані в Україні</span></a> у сфері великих даних в Україні — та чим це може допомогти у розвитку електронної демократії та соціального підприємнитцва.</p>

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Електронна демократія починається зі створення місць, де стартапи та соціальні підприємці, громадські активісти та інноватори можуть не просто обмінюватися ідеями, а співпрацювати над перетворенням цих ідей у дієві проекти. Минулого тижня саме такий простір з’явився у Києві завдяки 1991 Open Data Incubator

Велике відкриття 1991 Civic Tech Center у Києві не може не тішити: воно дає «зелене світло» стартапам у державній та громадській сферах. Окрім резидентів хабу, плоди відкриття закладу пожинатимуть й громадяни – з місця нарешті зрушить загальмована електронна демократія, відкритість і підзвітність влади, медицина, освіта, розвиток міського середовища та інші сфери життя, які поступово реформуватимуть команди.

[color_title title="Витоки ідеї"]

Створенню 1991 Civic Tech Center дав поштовх інший успішний проект – <a href="https://nachasi.com/2017/12/04/1991-open-data-incubator-nazvav-peremozhtsiv-fintech-hakatonu/" target="_blank" rel="noopener">1991 Open Data Incubator</a>, який за два роки запустив 50 стартапів і зібрав для них $700 тис за допомогою механізмів колективного фінансування, а також залучив до процесу венчурних інвесторів.

Денис Гурський, голова правління SocialBoost и співзасновник 1991 зазначив, що двері Civic Tech Center відкриті для стартапів, активістів, громадських організацій та невеликих державних організацій.

[caption id="attachment_22865" align="aligncenter" width="960"]<img class="size-full wp-image-22865" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/shymkivgurskyj.jpg" alt="Шимків та Гурський на відкритті" width="960" height="640" /> Шимків та Гурський на відкритті. Фото: 1991 Civic Tech Center[/caption]

[color_title title="Що чекає на резидентів"]

В стінах центру на представників стартапів та проектів, котрі стануть резидентами, чекає все необхідне для ефективної командної роботи. Перш за все, Civic Tech Center — це великий простір для спільної роботи. Зона коворкінгу розрахована на 43 особи. Додатково тут зорганізовано офіси, кімнати для проведення зустрічей, обговорень та презентацій. Резиденти матимуть доступ до менторів інкубаційних програм. Заходи можна проводити у івент-зоні, котра розрахована на 100 осіб. А надихатися можна, споглядаючи вид на Київ з висоти 18-го поверху. У центрі також працюватиме простір для лекцій про civic tech. Тут проводитимуть також заходи, спрямовані на залучення інвестицій. Деякі з них навіть обіцяють відкрити для вільного відвідування. За словами організаторів, перші компанії заселяться в 1991 Civic Tech Center в середині грудня 2017 року.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="22867,22868,22869" orderby="rand"]

[color_title title="Як потрапити всередину — та дати новий поштовх своїй ідеї"]

Аби розвивати свою ідею у центрі, достатньо лише заповнити анкету <a href="http://1991.center/?utm_source=nachasi&amp;utm_medium=ukraine&amp;utm_campaign=nachasi_report" target="_blank" rel="noopener">на сайті</a> центру. Потім черга за командою центру. Саме вони оцінюють мотивацію, минулі досягнення і майбутні плани, та те, наскільки запропонований стартап може бути корисним для соціального та громадського сектору. Якщо проект не пройде відбір, не варто зневірюватися: в нього все ще буде шанс взяти участь в інкубаційній програмі.

На думку Дмитра Шимківа, заступника глави Адміністрації Президента, 1991 Civic Tech Center змінить не тільки старі порядки в Україні, а й світову спільноту:

[blockquote_with_author content="— Може, це і звучить провокативно, але державна бюрократія, яка по всіх усюдах, суперечить інноваціям. В реальності технології можуть налагодити контакт між урядом і громадянами країни."]

[caption id="attachment_22866" align="aligncenter" width="960"]<img class="size-full wp-image-22866" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/shymkiv.jpg" alt="Дмитро Шимків. Фото: 1991 Civic Tech Center" width="960" height="640" /> Дмитро Шимків. Фото: 1991 Civic Tech Center[/caption]

[color_title title="Фінансова сторона справи"]

Кошти на проект шукали спільно громадська організація SocialBoost та філантропи з інвестиційної компанії Omidyar Network. Біля її витоків стоїть один із топ-менеджерів eBay Пьєр Омідьяр. $480 тис склав ґрант від Omidyar Network.

[color_title title="Не перший проект братів Гурських"]

Раніше ми вже публікували матеріал про те, як брати Гурські <a href="https://nachasi.com/2017/06/27/braty-gurski-talk/" target="_blank" rel="noopener">розвивають проекти</a> у сфері великих даних в Україні — та чим це може допомогти у розвитку електронної демократії та соціального підприємнитцва.

<p>Велике відкриття 1991 Civic Tech Center у Києві не може не тішити: воно дає «зелене світло» стартапам у державній та громадській сферах. Окрім резидентів хабу, плоди відкриття закладу пожинатимуть й громадяни – з місця нарешті зрушить загальмована електронна демократія, відкритість і підзвітність влади, медицина, освіта, розвиток міського середовища та інші сфери життя, які поступово реформуватимуть команди.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Витоки ідеї		</span>	</h3><p>Створенню 1991 Civic Tech Center дав поштовх інший успішний проект – <a href="/2017/12/04/1991-open-data-incubator-nazvav-peremozhtsiv-fintech-hakatonu/" target="_blank" rel="noopener">1991 Open Data Incubator</a>, який за два роки запустив 50 стартапів і зібрав для них $700 тис за допомогою механізмів колективного фінансування, а також залучив до процесу венчурних інвесторів.</p><p>Денис Гурський, голова правління SocialBoost и співзасновник 1991 зазначив, що двері Civic Tech Center відкриті для стартапів, активістів, громадських організацій та невеликих державних організацій.</p><div id="attachment_22865" style="width: 970px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-22865" loading="lazy" class="size-full wp-image-22865" src="/wp-content/uploads/2017/12/shymkivgurskyj.jpg" alt="Шимків та Гурський на відкритті" width="960" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/shymkivgurskyj.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkivgurskyj-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkivgurskyj-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkivgurskyj-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkivgurskyj-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkivgurskyj-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /><p id="caption-attachment-22865" class="wp-caption-text">Шимків та Гурський на відкритті. Фото: 1991 Civic Tech Center</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Що чекає на резидентів		</span>	</h3><p>В стінах центру на представників стартапів та проектів, котрі стануть резидентами, чекає все необхідне для ефективної командної роботи. Перш за все, Civic Tech Center — це великий простір для спільної роботи. Зона коворкінгу розрахована на 43 особи. Додатково тут зорганізовано офіси, кімнати для проведення зустрічей, обговорень та презентацій. Резиденти матимуть доступ до менторів інкубаційних програм. Заходи можна проводити у івент-зоні, котра розрахована на 100 осіб. А надихатися можна, споглядаючи вид на Київ з висоти 18-го поверху. У центрі також працюватиме простір для лекцій про civic tech. Тут проводитимуть також заходи, спрямовані на залучення інвестицій. Деякі з них навіть обіцяють відкрити для вільного відвідування. За словами організаторів, перші компанії заселяться в 1991 Civic Tech Center в середині грудня 2017 року.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/12/24862377_512376925801726_7842430107350743828_n.jpg",			"caption": "Всередині центру. Фото: 1991 CTC"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/12/23795596_506540946385324_8230005832788842040_n.jpg",			"caption": "Всередині центру. Фото: 1991 CTC"		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2017/12/23659172_505294143176671_8736156626832253424_n.jpg",			"caption": "Всередині центру. Фото: 1991 CTC"		}			]</script>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Як потрапити всередину — та дати новий поштовх своїй ідеї		</span>	</h3><p>Аби розвивати свою ідею у центрі, достатньо лише заповнити анкету <a href="http://1991.center/?utm_source=nachasi&amp;utm_medium=ukraine&amp;utm_campaign=nachasi_report" target="_blank" rel="noopener">на сайті</a> центру. Потім черга за командою центру. Саме вони оцінюють мотивацію, минулі досягнення і майбутні плани, та те, наскільки запропонований стартап може бути корисним для соціального та громадського сектору. Якщо проект не пройде відбір, не варто зневірюватися: в нього все ще буде шанс взяти участь в інкубаційній програмі.</p><p>На думку Дмитра Шимківа, заступника глави Адміністрації Президента, 1991 Civic Tech Center змінить не тільки старі порядки в Україні, а й світову спільноту:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Може, це і звучить провокативно, але державна бюрократія, яка по всіх усюдах, суперечить інноваціям. В реальності технології можуть налагодити контакт між урядом і громадянами країни.</p>			</blockquote><div id="attachment_22866" style="width: 970px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-22866" loading="lazy" class="size-full wp-image-22866" src="/wp-content/uploads/2017/12/shymkiv.jpg" alt="Дмитро Шимків. Фото: 1991 Civic Tech Center" width="960" height="640" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/shymkiv.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkiv-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkiv-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkiv-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkiv-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/shymkiv-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /><p id="caption-attachment-22866" class="wp-caption-text">Дмитро Шимків. Фото: 1991 Civic Tech Center</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Фінансова сторона справи		</span>	</h3><p>Кошти на проект шукали спільно громадська організація SocialBoost та філантропи з інвестиційної компанії Omidyar Network. Біля її витоків стоїть один із топ-менеджерів eBay Пьєр Омідьяр. $480 тис склав ґрант від Omidyar Network.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Не перший проект братів Гурських		</span>	</h3><p>Раніше ми вже публікували матеріал про те, як брати Гурські <a href="/2017/06/27/braty-gurski-talk/" target="_blank" rel="noopener">розвивають проекти</a> у сфері великих даних в Україні — та чим це може допомогти у розвитку електронної демократії та соціального підприємнитцва.</p>

1991 Civic Tech Center — хаб для стартапів, що змінять застарілу «систему»

{:ua}Як 1991 Civic Tech Center прагне змінити реалії електронної демократії та громадянських проектів у сфері технологій{:}

<p>[color_title title="Чому саме студенти"]

За минулі 2 роки бізнес-інкубатор YEP розвинув 75 студентських стартапів в 10 українських вишах. З них 21 ідею її творці та команди, що працюють над втіленням задумів у реальність, вже перетворили на стартапи та продукти, що існують у реальності. Та цей прорив в освітньому напрямкові роботи — лише початок. Чому обрано саме студентів? Причина проста: розумної студентської молоді в нашій країні — сила-силенна. Про простір ідей та можливостей для молодих та амбітних ми почули під час Innovation Market. Саме там сцену на день «окупували» ментори університетських програм із креативного та стартап-підприємництва. Усі вони допомагають розвивати молодіжні ініціативи та стартапи у Сполучених Штатах та Ізраїлі.

[color_title title="Як стартап розвивається в академічному бізнес-інкубаторі"]

За словами засновника YEP Андрія Заікіна, лише 8-10% українських студентів схильні до підприємництва. В кожного такого заповзятливого студента десь в голові роками «дрімає» унікальна — часом дивовижна — ідея. Просто він чи вона й гадки не мають, як свій задум втілити. Причиною стає не «творчий блок» чи брак ініціативності — а відсутність бодай базових знань із підприємництва. На цьому етапі й настає, за словами Заікіна, час звернутися до академічного бізнес-інубатора в своєму університеті. Там студент, що хоче стати підприємцем, спільно із ментором добирає учасників команди, розвиває свій задум і, врешті-решт, створює демоверсію продукту.

Завершальний етап настає тоді, коли команда разом з іншими випускниками інкубатору презентує проект перед партнерами та фондами. Саме вони мають обрати найкращих, найцікавіших та надати їм фінансування. Таким чином за 9 тижнів будь-яка юна мрія дорослішає до рівня продуктової компанії. Так і виникають молодіжні стартапи за підтримки YEP.

На думку Олени Донець, яка 5 років керувала одним з 25 найкращих інкубаторів у світі, роль академічних екосистем полягає у вмінні «не вбити» блиск в очах молоді та навчати підприємницьким якостям. Головне — не заважати і лише підтримувати винахідників.

[blockquote_with_author name="Тал Катран" position="розробник, один із творців стартап-екосистеми Ізраїлю" content="— Студент приходить додому: «Послухайте, мамо, тату. В мене є ідея для стартапу». А батьки кажуть: «Стартап? Що це за дурня?! Схаменися і знайди нормальну роботу»."]

[caption id="attachment_22259" align="aligncenter" width="960"]<img class="size-full wp-image-22259" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/19146049_333059240459741_4282983526278142939_n.jpg" alt="Покоління Z — як українській молоді варто розвивати стартапи" width="960" height="638"> Фото: YEP[/caption]

[color_title title="Академік чи підприємець?"]

Пані Донець вважає, що між вимогами індустрії і освітніми програмами існує глибока прірва. Адже виші неодноразово потрапляють у пастку «академічності» — і дають геть не те, що дійсно потрібно студентам у сучасному світі. Компанії залюбки наймають працівників, які, — окрім теорії, — мають підприємницькі навички. До них належать креативність, вміння керувати процесом і знаходити рішення навіть для тих завдань та ситуацій, відповіді на яких не можна «наґуґлити» чи знайти у підручниках. В тому, що теорія часто відстає від реального навколишнього світу, немає провини викладачів. Зрештою, їхня робота — наукова діяльність, а підприємництво та виховання покоління, здатного перетворювати ідеї на продукти, не належить до викладацької компетенції та повсякденних завдань.

Про це висловився і Чарльз Вайтхед, професор бізнес-права у Корнельському університеті Сполучених Штатів Америки. Він наголосив, що академіки мають замало досвіду, аби спрямовувати стартапи у комерційне русло. Саме для заповнення цієї ніші в університеті має бути ментор. Він має бути фахівцем з бізнесу чи технологій. І тільки за участі такого ментора можливе перетворення університетів на продуктові осередки, на майданчики для розвитку стартапів.

[color_title title="Зауваження до стартап-сфери"]

[caption id="attachment_22260" align="aligncenter" width="1600"]<img class="size-full wp-image-22260" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/P71123-1442561-e1512337461183.jpg" alt="Покоління Z — як українській молоді варто розвивати стартапи" width="1600" height="1200"> Фото: Вікторія Золотова[/caption]

[related_post id="1451"]

Тал Катран розмірковує: «Інкубатори організовують конференції та хакатони для студентів, аби надихати, мотивувати, змушувати мислити. Наступного дня окрилений підприємець-початківець прокидаються, і що він має для втілення задуму? Нічого». Якщо подібні проблеми стаються із країнами з перехідною економікою, то Україна — саме в їхньому колі. Ключова проблема стартап-індустрії України полягає в тому, що ніхто не займається чітко окресленою програмою для стартапів і фінансуванням проектів на державному рівні. Ми й досі не маємо чітких відповідей на питання «куди йдуть наші податки»., коли говоримо про науку, програми із підтримки підприємництва та програми для молоді й вишів. Наразі одним із головних завдань, що стоїть перед інкубаторами, є залучення держави до співпраці. На думку Тала Катрана, гроші держави — це, в першу чергу, наші гроші, гроші усіх громадян. Саме тому українці мають повне право знати, як відбувається розподіл коштів — та частково перекласти фінансування сфери з плечей інвесторів на плечі держави.

Тал також розповів, про те, що дуже дратує його в українських реаліях та спілкуванні із представниками України:

[blockquote_with_author content="— Як ви можете казати про себе «дешева робоча сила»? А як щодо розумної робочої сили? Швидка робоча сила, працьовита робоча сила, інноваційна робоча сила? Чому дешева? Це не те, що хочеться купляти інвесторам. Це — дуже поганий маркетинг."]

Загалом присутні спікери зійшлися на тому, що ініціаторам стартап-ідей та проектів варто гуртуватися та бути наполегливішими і в контактах із представниками бюрократично-чиновницького апарату, і із зовнішнім світом. Адже лише наполегливі досягають успіху.
</p>
<p style="text-align: right;"><em>Раніше ми розповідали вам про те, як освітні практики Ізраїлю <a href="https://nachasi.com/2017/05/20/how-israel-teaches/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">використовують STEM- та STEAM-підходи<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/nadia-main-e1495297355683-300x200.jpg" />Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні</span></a> для розвитку здібностей школярів та студентів, чимало з яким потім стають працівниками технологічних компаній та засновниками стартапів.</em></p>

<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Чому саме студенти		</span>	</h3><p>За минулі 2 роки бізнес-інкубатор YEP розвинув 75 студентських стартапів в 10 українських вишах. З них 21 ідею її творці та команди, що працюють над втіленням задумів у реальність, вже перетворили на стартапи та продукти, що існують у реальності. Та цей прорив в освітньому напрямкові роботи — лише початок. Чому обрано саме студентів? Причина проста: розумної студентської молоді в нашій країні — сила-силенна. Про простір ідей та можливостей для молодих та амбітних ми почули під час Innovation Market. Саме там сцену на день «окупували» ментори університетських програм із креативного та стартап-підприємництва. Усі вони допомагають розвивати молодіжні ініціативи та стартапи у Сполучених Штатах та Ізраїлі.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Як стартап розвивається в академічному бізнес-інкубаторі		</span>	</h3><p>За словами засновника YEP Андрія Заікіна, лише 8-10% українських студентів схильні до підприємництва. В кожного такого заповзятливого студента десь в голові роками «дрімає» унікальна — часом дивовижна — ідея. Просто він чи вона й гадки не мають, як свій задум втілити. Причиною стає не «творчий блок» чи брак ініціативності — а відсутність бодай базових знань із підприємництва. На цьому етапі й настає, за словами Заікіна, час звернутися до академічного бізнес-інубатора в своєму університеті. Там студент, що хоче стати підприємцем, спільно із ментором добирає учасників команди, розвиває свій задум і, врешті-решт, створює демоверсію продукту.</p><p>Завершальний етап настає тоді, коли команда разом з іншими випускниками інкубатору презентує проект перед партнерами та фондами. Саме вони мають обрати найкращих, найцікавіших та надати їм фінансування. Таким чином за 9 тижнів будь-яка юна мрія дорослішає до рівня продуктової компанії. Так і виникають молодіжні стартапи за підтримки YEP.</p><p>На думку Олени Донець, яка 5 років керувала одним з 25 найкращих інкубаторів у світі, роль академічних екосистем полягає у вмінні «не вбити» блиск в очах молоді та навчати підприємницьким якостям. Головне — не заважати і лише підтримувати винахідників.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Студент приходить додому: «Послухайте, мамо, тату. В мене є ідея для стартапу». А батьки кажуть: «Стартап? Що це за дурня?! Схаменися і знайди нормальну роботу».</p>					<cite>									<span><strong>Тал Катран,</strong></span> розробник, один із творців стартап-екосистеми Ізраїлю							</cite>			</blockquote><div id="attachment_22259" style="width: 970px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-22259" loading="lazy" class="size-full wp-image-22259" src="/wp-content/uploads/2017/12/19146049_333059240459741_4282983526278142939_n.jpg" alt="Покоління Z — як українській молоді варто розвивати стартапи" width="960" height="638" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/19146049_333059240459741_4282983526278142939_n.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/12/19146049_333059240459741_4282983526278142939_n-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/19146049_333059240459741_4282983526278142939_n-768x510.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/19146049_333059240459741_4282983526278142939_n-650x432.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/19146049_333059240459741_4282983526278142939_n-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/19146049_333059240459741_4282983526278142939_n-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /><p id="caption-attachment-22259" class="wp-caption-text">Фото: YEP</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Академік чи підприємець?		</span>	</h3><p>Пані Донець вважає, що між вимогами індустрії і освітніми програмами існує глибока прірва. Адже виші неодноразово потрапляють у пастку «академічності» — і дають геть не те, що дійсно потрібно студентам у сучасному світі. Компанії залюбки наймають працівників, які, — окрім теорії, — мають підприємницькі навички. До них належать креативність, вміння керувати процесом і знаходити рішення навіть для тих завдань та ситуацій, відповіді на яких не можна «наґуґлити» чи знайти у підручниках. В тому, що теорія часто відстає від реального навколишнього світу, немає провини викладачів. Зрештою, їхня робота — наукова діяльність, а підприємництво та виховання покоління, здатного перетворювати ідеї на продукти, не належить до викладацької компетенції та повсякденних завдань.</p><p>Про це висловився і Чарльз Вайтхед, професор бізнес-права у Корнельському університеті Сполучених Штатів Америки. Він наголосив, що академіки мають замало досвіду, аби спрямовувати стартапи у комерційне русло. Саме для заповнення цієї ніші в університеті має бути ментор. Він має бути фахівцем з бізнесу чи технологій. І тільки за участі такого ментора можливе перетворення університетів на продуктові осередки, на майданчики для розвитку стартапів.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Зауваження до стартап-сфери		</span>	</h3><div id="attachment_22260" style="width: 1610px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-22260" loading="lazy" class="size-full wp-image-22260" src="/wp-content/uploads/2017/12/P71123-1442561-e1512337461183.jpg" alt="Покоління Z — як українській молоді варто розвивати стартапи" width="1600" height="1200"><p id="caption-attachment-22260" class="wp-caption-text">Фото: Вікторія Золотова</p></div>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/05/04/startup-geography/" class="link">За межами Долини — які країни та континенти стають центрами стартап-бізнесу</a>	</div><p>Тал Катран розмірковує: «Інкубатори організовують конференції та хакатони для студентів, аби надихати, мотивувати, змушувати мислити. Наступного дня окрилений підприємець-початківець прокидаються, і що він має для втілення задуму? Нічого». Якщо подібні проблеми стаються із країнами з перехідною економікою, то Україна — саме в їхньому колі. Ключова проблема стартап-індустрії України полягає в тому, що ніхто не займається чітко окресленою програмою для стартапів і фінансуванням проектів на державному рівні. Ми й досі не маємо чітких відповідей на питання «куди йдуть наші податки»., коли говоримо про науку, програми із підтримки підприємництва та програми для молоді й вишів. Наразі одним із головних завдань, що стоїть перед інкубаторами, є залучення держави до співпраці. На думку Тала Катрана, гроші держави — це, в першу чергу, наші гроші, гроші усіх громадян. Саме тому українці мають повне право знати, як відбувається розподіл коштів — та частково перекласти фінансування сфери з плечей інвесторів на плечі держави.</p><p>Тал також розповів, про те, що дуже дратує його в українських реаліях та спілкуванні із представниками України:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Як ви можете казати про себе «дешева робоча сила»? А як щодо розумної робочої сили? Швидка робоча сила, працьовита робоча сила, інноваційна робоча сила? Чому дешева? Це не те, що хочеться купляти інвесторам. Це — дуже поганий маркетинг.</p>			</blockquote><p>Загалом присутні спікери зійшлися на тому, що ініціаторам стартап-ідей та проектів варто гуртуватися та бути наполегливішими і в контактах із представниками бюрократично-чиновницького апарату, і із зовнішнім світом. Адже лише наполегливі досягають успіху.</p><p style="text-align: right;"><em>Раніше ми розповідали вам про те, як освітні практики Ізраїлю <a href="/2017/05/20/how-israel-teaches/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">використовують STEM- та STEAM-підходи<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/nadia-main-e1495297355683-300x200.jpg" />Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні</span></a> для розвитку здібностей школярів та студентів, чимало з яким потім стають працівниками технологічних компаній та засновниками стартапів.</em></p>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Українські спудеї останнього п’ятиріччя виховані на масовій культурі стартапів. Адже їхні сучасники розробили <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/senstone-story/" target="_blank" rel="noopener">Senstone</a> та <a href="https://nachasi.com/2017/10/26/petcube-funding/" target="_blank" rel="noopener">Petcube</a>. А їхні улюблені вранішні новини щодня повідомляють, що світове підприємництво розвивається все швидше. Докладають до цього процесу зусиль та вмінь і в інкубаторі YEP

[color_title title="Чому саме студенти"]

За минулі 2 роки бізнес-інкубатор YEP розвинув 75 студентських стартапів в 10 українських вишах. З них 21 ідею її творці та команди, що працюють над втіленням задумів у реальність, вже перетворили на стартапи та продукти, що існують у реальності. Та цей прорив в освітньому напрямкові роботи — лише початок. Чому обрано саме студентів? Причина проста: розумної студентської молоді в нашій країні — сила-силенна. Про простір ідей та можливостей для молодих та амбітних ми почули під час Innovation Market. Саме там сцену на день «окупували» ментори університетських програм із креативного та стартап-підприємництва. Усі вони допомагають розвивати молодіжні ініціативи та стартапи у Сполучених Штатах та Ізраїлі.

[color_title title="Як стартап розвивається в академічному бізнес-інкубаторі"]

За словами засновника YEP Андрія Заікіна, лише 8-10% українських студентів схильні до підприємництва. В кожного такого заповзятливого студента десь в голові роками «дрімає» унікальна — часом дивовижна — ідея. Просто він чи вона й гадки не мають, як свій задум втілити. Причиною стає не «творчий блок» чи брак ініціативності — а відсутність бодай базових знань із підприємництва. На цьому етапі й настає, за словами Заікіна, час звернутися до академічного бізнес-інубатора в своєму університеті. Там студент, що хоче стати підприємцем, спільно із ментором добирає учасників команди, розвиває свій задум і, врешті-решт, створює демоверсію продукту.

Завершальний етап настає тоді, коли команда разом з іншими випускниками інкубатору презентує проект перед партнерами та фондами. Саме вони мають обрати найкращих, найцікавіших та надати їм фінансування. Таким чином за 9 тижнів будь-яка юна мрія дорослішає до рівня продуктової компанії. Так і виникають молодіжні стартапи за підтримки YEP.

На думку Олени Донець, яка 5 років керувала одним з 25 найкращих інкубаторів у світі, роль академічних екосистем полягає у вмінні «не вбити» блиск в очах молоді та навчати підприємницьким якостям. Головне — не заважати і лише підтримувати винахідників.

[blockquote_with_author name="Тал Катран" position="розробник, один із творців стартап-екосистеми Ізраїлю" content="— Студент приходить додому: «Послухайте, мамо, тату. В мене є ідея для стартапу». А батьки кажуть: «Стартап? Що це за дурня?! Схаменися і знайди нормальну роботу»."]

[caption id="attachment_22259" align="aligncenter" width="960"]<img class="size-full wp-image-22259" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/19146049_333059240459741_4282983526278142939_n.jpg" alt="Покоління Z — як українській молоді варто розвивати стартапи" width="960" height="638" /> Фото: YEP[/caption]

[color_title title="Академік чи підприємець?"]

Пані Донець вважає, що між вимогами індустрії і освітніми програмами існує глибока прірва. Адже виші неодноразово потрапляють у пастку «академічності» — і дають геть не те, що дійсно потрібно студентам у сучасному світі. Компанії залюбки наймають працівників, які, — окрім теорії, — мають підприємницькі навички. До них належать креативність, вміння керувати процесом і знаходити рішення навіть для тих завдань та ситуацій, відповіді на яких не можна «наґуґлити» чи знайти у підручниках. В тому, що теорія часто відстає від реального навколишнього світу, немає провини викладачів. Зрештою, їхня робота — наукова діяльність, а підприємництво та виховання покоління, здатного перетворювати ідеї на продукти, не належить до викладацької компетенції та повсякденних завдань.

Про це висловився і Чарльз Вайтхед, професор бізнес-права у Корнельському університеті Сполучених Штатів Америки. Він наголосив, що академіки мають замало досвіду, аби спрямовувати стартапи у комерційне русло. Саме для заповнення цієї ніші в університеті має бути ментор. Він має бути фахівцем з бізнесу чи технологій. І тільки за участі такого ментора можливе перетворення університетів на продуктові осередки, на майданчики для розвитку стартапів.

[color_title title="Зауваження до стартап-сфери"]

[caption id="attachment_22260" align="aligncenter" width="1600"]<img class="size-full wp-image-22260" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/P71123-1442561-e1512337461183.jpg" alt="Покоління Z — як українській молоді варто розвивати стартапи" width="1600" height="1200" /> Фото: Вікторія Золотова[/caption]

[related_post id="1451"]

Тал Катран розмірковує: «Інкубатори організовують конференції та хакатони для студентів, аби надихати, мотивувати, змушувати мислити. Наступного дня окрилений підприємець-початківець прокидаються, і що він має для втілення задуму? Нічого». Якщо подібні проблеми стаються із країнами з перехідною економікою, то Україна — саме в їхньому колі. Ключова проблема стартап-індустрії України полягає в тому, що ніхто не займається чітко окресленою програмою для стартапів і фінансуванням проектів на державному рівні. Ми й досі не маємо чітких відповідей на питання «куди йдуть наші податки»., коли говоримо про науку, програми із підтримки підприємництва та програми для молоді й вишів. Наразі одним із головних завдань, що стоїть перед інкубаторами, є залучення держави до співпраці. На думку Тала Катрана, гроші держави — це, в першу чергу, наші гроші, гроші усіх громадян. Саме тому українці мають повне право знати, як відбувається розподіл коштів — та частково перекласти фінансування сфери з плечей інвесторів на плечі держави.

Тал також розповів, про те, що дуже дратує його в українських реаліях та спілкуванні із представниками України:

[blockquote_with_author content="— Як ви можете казати про себе «дешева робоча сила»? А як щодо розумної робочої сили? Швидка робоча сила, працьовита робоча сила, інноваційна робоча сила? Чому дешева? Це не те, що хочеться купляти інвесторам. Це — дуже поганий маркетинг."]

Загалом присутні спікери зійшлися на тому, що ініціаторам стартап-ідей та проектів варто гуртуватися та бути наполегливішими і в контактах із представниками бюрократично-чиновницького апарату, і із зовнішнім світом. Адже лише наполегливі досягають успіху.
<p style="text-align: right;"><em>Раніше ми розповідали вам про те, як освітні практики Ізраїлю <a href="https://nachasi.com/2017/05/20/how-israel-teaches/" target="_blank" rel="noopener">використовують STEM- та STEAM-підходи</a> для розвитку здібностей школярів та студентів, чимало з яким потім стають працівниками технологічних компаній та засновниками стартапів.</em></p>

<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Чому саме студенти		</span>	</h3><p>За минулі 2 роки бізнес-інкубатор YEP розвинув 75 студентських стартапів в 10 українських вишах. З них 21 ідею її творці та команди, що працюють над втіленням задумів у реальність, вже перетворили на стартапи та продукти, що існують у реальності. Та цей прорив в освітньому напрямкові роботи — лише початок. Чому обрано саме студентів? Причина проста: розумної студентської молоді в нашій країні — сила-силенна. Про простір ідей та можливостей для молодих та амбітних ми почули під час Innovation Market. Саме там сцену на день «окупували» ментори університетських програм із креативного та стартап-підприємництва. Усі вони допомагають розвивати молодіжні ініціативи та стартапи у Сполучених Штатах та Ізраїлі.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Як стартап розвивається в академічному бізнес-інкубаторі		</span>	</h3><p>За словами засновника YEP Андрія Заікіна, лише 8-10% українських студентів схильні до підприємництва. В кожного такого заповзятливого студента десь в голові роками «дрімає» унікальна — часом дивовижна — ідея. Просто він чи вона й гадки не мають, як свій задум втілити. Причиною стає не «творчий блок» чи брак ініціативності — а відсутність бодай базових знань із підприємництва. На цьому етапі й настає, за словами Заікіна, час звернутися до академічного бізнес-інубатора в своєму університеті. Там студент, що хоче стати підприємцем, спільно із ментором добирає учасників команди, розвиває свій задум і, врешті-решт, створює демоверсію продукту.</p><p>Завершальний етап настає тоді, коли команда разом з іншими випускниками інкубатору презентує проект перед партнерами та фондами. Саме вони мають обрати найкращих, найцікавіших та надати їм фінансування. Таким чином за 9 тижнів будь-яка юна мрія дорослішає до рівня продуктової компанії. Так і виникають молодіжні стартапи за підтримки YEP.</p><p>На думку Олени Донець, яка 5 років керувала одним з 25 найкращих інкубаторів у світі, роль академічних екосистем полягає у вмінні «не вбити» блиск в очах молоді та навчати підприємницьким якостям. Головне — не заважати і лише підтримувати винахідників.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Студент приходить додому: «Послухайте, мамо, тату. В мене є ідея для стартапу». А батьки кажуть: «Стартап? Що це за дурня?! Схаменися і знайди нормальну роботу».</p>					<cite>									<span><strong>Тал Катран,</strong></span> розробник, один із творців стартап-екосистеми Ізраїлю							</cite>			</blockquote><div id="attachment_22259" style="width: 970px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-22259" loading="lazy" class="size-full wp-image-22259" src="/wp-content/uploads/2017/12/19146049_333059240459741_4282983526278142939_n.jpg" alt="Покоління Z — як українській молоді варто розвивати стартапи" width="960" height="638" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/19146049_333059240459741_4282983526278142939_n.jpg 960w, /wp-content/uploads/2017/12/19146049_333059240459741_4282983526278142939_n-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/12/19146049_333059240459741_4282983526278142939_n-768x510.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/19146049_333059240459741_4282983526278142939_n-650x432.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/12/19146049_333059240459741_4282983526278142939_n-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/12/19146049_333059240459741_4282983526278142939_n-730x486.jpg 730w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" /><p id="caption-attachment-22259" class="wp-caption-text">Фото: YEP</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Академік чи підприємець?		</span>	</h3><p>Пані Донець вважає, що між вимогами індустрії і освітніми програмами існує глибока прірва. Адже виші неодноразово потрапляють у пастку «академічності» — і дають геть не те, що дійсно потрібно студентам у сучасному світі. Компанії залюбки наймають працівників, які, — окрім теорії, — мають підприємницькі навички. До них належать креативність, вміння керувати процесом і знаходити рішення навіть для тих завдань та ситуацій, відповіді на яких не можна «наґуґлити» чи знайти у підручниках. В тому, що теорія часто відстає від реального навколишнього світу, немає провини викладачів. Зрештою, їхня робота — наукова діяльність, а підприємництво та виховання покоління, здатного перетворювати ідеї на продукти, не належить до викладацької компетенції та повсякденних завдань.</p><p>Про це висловився і Чарльз Вайтхед, професор бізнес-права у Корнельському університеті Сполучених Штатів Америки. Він наголосив, що академіки мають замало досвіду, аби спрямовувати стартапи у комерційне русло. Саме для заповнення цієї ніші в університеті має бути ментор. Він має бути фахівцем з бізнесу чи технологій. І тільки за участі такого ментора можливе перетворення університетів на продуктові осередки, на майданчики для розвитку стартапів.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Зауваження до стартап-сфери		</span>	</h3><div id="attachment_22260" style="width: 1610px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-22260" loading="lazy" class="size-full wp-image-22260" src="/wp-content/uploads/2017/12/P71123-1442561-e1512337461183.jpg" alt="Покоління Z — як українській молоді варто розвивати стартапи" width="1600" height="1200" /><p id="caption-attachment-22260" class="wp-caption-text">Фото: Вікторія Золотова</p></div>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/05/04/startup-geography/" class="link">За межами Долини — які країни та континенти стають центрами стартап-бізнесу</a>	</div><p>Тал Катран розмірковує: «Інкубатори організовують конференції та хакатони для студентів, аби надихати, мотивувати, змушувати мислити. Наступного дня окрилений підприємець-початківець прокидаються, і що він має для втілення задуму? Нічого». Якщо подібні проблеми стаються із країнами з перехідною економікою, то Україна — саме в їхньому колі. Ключова проблема стартап-індустрії України полягає в тому, що ніхто не займається чітко окресленою програмою для стартапів і фінансуванням проектів на державному рівні. Ми й досі не маємо чітких відповідей на питання «куди йдуть наші податки»., коли говоримо про науку, програми із підтримки підприємництва та програми для молоді й вишів. Наразі одним із головних завдань, що стоїть перед інкубаторами, є залучення держави до співпраці. На думку Тала Катрана, гроші держави — це, в першу чергу, наші гроші, гроші усіх громадян. Саме тому українці мають повне право знати, як відбувається розподіл коштів — та частково перекласти фінансування сфери з плечей інвесторів на плечі держави.</p><p>Тал також розповів, про те, що дуже дратує його в українських реаліях та спілкуванні із представниками України:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Як ви можете казати про себе «дешева робоча сила»? А як щодо розумної робочої сили? Швидка робоча сила, працьовита робоча сила, інноваційна робоча сила? Чому дешева? Це не те, що хочеться купляти інвесторам. Це — дуже поганий маркетинг.</p>			</blockquote><p>Загалом присутні спікери зійшлися на тому, що ініціаторам стартап-ідей та проектів варто гуртуватися та бути наполегливішими і в контактах із представниками бюрократично-чиновницького апарату, і із зовнішнім світом. Адже лише наполегливі досягають успіху.</p><p style="text-align: right;"><em>Раніше ми розповідали вам про те, як освітні практики Ізраїлю <a href="/2017/05/20/how-israel-teaches/" target="_blank" rel="noopener">використовують STEM- та STEAM-підходи</a> для розвитку здібностей школярів та студентів, чимало з яким потім стають працівниками технологічних компаній та засновниками стартапів.</em></p>

Покоління Z — як українській молоді варто розвивати стартапи

{:ua}Як стартапи, створені студентами, можуть стати основою інновацій в освіті та економіці України{:}

Цьогорічний Software Development Forum 5.0.відвідало близько 300 гостей. Саме їм 50 освітян, урядовців та міжнародних «ІТ-баронів» розповіли про українських спеціалістів на світовій арені, їхній вклад у економіку держави — та слабкі місця індустрії

То що ж так вабить і водночас насторожує міжнародних інвесторів в Україні? 

[color_title title="Яке місце ІТ-індустрії в українській економіці?"]

Першим цю тему зачепив <strong>Юрій Антонюк</strong>, керуючий директор <strong>EPAM Ukraine</strong> та Президент Асоціації «ІТ України». За його словами, у 2016 році рівень зростання доходу ІТ-галузі піднявся до 17-18% на фоні слабкої економіки країни: «Ми маємо повернутися до темпу 20+% і за три роки індустрія подвоїть дохід. Сьогодні ця сума — $3 млрд, і це — III місце серед українських експортерів, чого ніколи раніше не було».

<strong>Станіслав Шелякін</strong>, старший консультант <strong>PwC Ukraine</strong>, виступив з результатами дослідження впливу ІТ-галузь на економіку країни. За наведеними у його презентації цифрами, минулого року в Україні працювало 100 тис спеціалістів, з яких 20 тис — високоспеціалізовані, тобто senior developers. У 2016-му програмісти сплатили 13 млрд грн податків і згенерували 3% ВВП України.

[blockquote_with_author content="До 2025 року галузь може зрости до $8,4 млрд, а кількість робочих місць збільшиться до 240 тис осіб"]

[color_title title="Портрет українського «айтішника»"]

Асоціація «ІТ України» провела дослідження, яке дало відповіді на питання, що довгий час цікавили представників галузі. Вони опитали майже 2,6 тис фахівців від 18 до 36+ років з усіх куточків країни. Тепер ми знаємо про людський капітал більше:
<ul>
 	<li><strong>50% працюють у Києві.</strong> На другому місці Дніпро (14,7%), за ним – Львів (14,3%).</li>
 	<li>Майже <strong>60% працівників не є вихідцями з великих міст</strong>.</li>
 	<li><strong>Жінки</strong> складають лише трохи 1/4 від загальної кількості фахівців у галузі.</li>
 	<li>Майже <strong>46%</strong> українських ІТ-спеціалістів оцінили свої <strong>знання англійської</strong> на рівні <strong>Upper Intermediate</strong> (вище середнього).</li>
 	<li><strong>36%</strong> фахівців не мають диплому про вищу технічну освіту.</li>
</ul>
[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/000-6-e1510772488605.jpg" img_id="20853" title="НТУ «КПІ ім. І.Сікорського» випускає найбільшу кількість представників IT-індустрії – 19% опитаних є вихідцями саме з цього вишу" parallax="true" title_on_img="true"]

[color_title title="Позитивні сторони України на світовому ринку"]

[related_post id="20446"]

Зміни на краще підкреслив <strong>Чіраг Рават</strong>, заступник директора консалтингової компанії <strong>Avasant</strong>. Він зазначив, що досвід роботи у сфері дослідження та розробки — наша сильна сторона, яку потрібно використати, оскільки в Україні функціонує понад 100 науково-дослідних центрів міжнародних компаній. Крім цього, українські ІТ-компанії можуть заповнити ніші у популярних сферах — blockchain, автоматизація процесів, розробка ігор та візуальних ефектів, створення систем електронного урядування для країн, що розвиваються. Він також побачив в Україні стрімке зростання економічного клімату для бізнесу та високу якість роботи, яку виконують програмісти.

[caption id="attachment_20863" align="aligncenter" width="887"]<img class="wp-image-20863 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/chirag-ravat-1-e1510773330505.jpg" alt="Місце України в IT-спільноті за Чірагом Раватом" width="887" height="487" /> Місце України в IT-спільноті за Чірагом Раватом[/caption]

Заступниця Міністра економічного розвитку і торгівлі <strong>Наталія Микольська</strong> розповіла про результати останньої торговельної місії у Індії:

[blockquote_with_author content="Ми приїхали з типовими для нас продуктами: аграркою та машинобудуванням. І в результаті почули: “No, we’re looking for the partnership with your IT industry”. Для мене це було відкриттям, тому що я розглядала Індію як нашого конкурента"]

&nbsp;

[caption id="attachment_20858" align="aligncenter" width="876"]<img class="wp-image-20858 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-2-e1510772950918.jpg" alt="Портрет IT-фахівця в Україні" width="876" height="493" /> Портрет IT-фахівця в Україні[/caption]

[caption id="attachment_20859" align="aligncenter" width="877"]<img class="size-full wp-image-20859" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-3.jpg" alt="Портрет IT-фахівця в Україні" width="877" height="493" /> Портрет IT-фахівця в Україні[/caption]

[caption id="attachment_20857" align="aligncenter" width="882"]<img class="size-full wp-image-20857" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-1.jpg" alt="Портрет IT-фахівця в Україні" width="882" height="496" /> Портрет IT-фахівця в Україні[/caption]

[color_title title="Слабкі місця"]

На думку <strong>Валерія Куцого</strong>, скільки б ми не руйнували систему освіти — технічного персоналу буде більше, ніж компаній, здатних продати послуги. Більш болісне питання — це <strong>культура, з якою працює персонал</strong>. Тобто не технічні знання, а soft skills: знання англійської мови, які ми отримали внаслідок старої системи освіти, і культура спілкування, через що ми часто втрачаємо замовників.

Ще один складний момент — <strong>українські реалії</strong>, в які замовник потрапляє і більше не хоче повертатися. Єдине, чим може зарадити держава — це змінити старі закони та вкрай зруйновану інфраструктуру, які спіткають інвесторів.

<strong>Керрі Холлард</strong>, Президент та Генеральний директор британської <strong>Global Sourcing Association</strong>, що цьогоріч відзначила Україну як найкращого постачальника ІТ-послуг до Великобританії, порадила більше рекламувати українську ІТ-галузь серед міжнародних замовників:

[blockquote_with_author content="Як великі клієнти шукають собі партнерів? Перший критерій — географічне положення. Другий — дивляться на імідж. І вже потім, якщо перші 2 пункти влаштовують, обирають компанію для співпраці. Тому бренд країни вкрай важливий для розвитку міжнародної торгівлі, а отже, і економіки цієї країни"]

[caption id="attachment_20855" align="aligncenter" width="715"]<img class="size-full wp-image-20855" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/keri-hollard-1.jpg" alt="Стереотипи за Керрі Холлард" width="715" height="536" /> Стереотипи за Керрі Холлард[/caption]

На цьому також наголосив <strong>Дмитро Кушнір</strong>, віце-президент <strong>Luxoft</strong>. Він зазначив, що замовники, знаючи плюси та мінуси країн, обирають ту, де активніша промоція послуг. Наприклад, Польща набагато яскравіше виглядає, ніж Україна, хоч ми маємо більше переваг. Про Україну часто говорять з негативним відтінком, але ІТ-індустрія дає позитивне враження — і нам потрібно, щоби це відбивалося в закордонній пресі. У сегменті цифрових технологій — таких, як інтернет речей, blockchain, машинне навчання та індустрія великих даних — є хороші приклади. І в цьому напрямку точно потрібно продовжувати працювати.

[color_title title="План на 2018 рік"]

Усі спікери у своїх доповідях зійшлися на кроках, які підприємцям разом з урядом потрібно зробити, аби ІТ-індустрія розвивалася швидше.
<h4><strong>Конкретні практичні завдання:</strong></h4>
<ul>
 	<li><strong>Адміністративна реформа</strong>. Створити Міністерство цифрової економіки і прибрати 4 інших міністерства та 18 департаментів, які піклуються, але нічого не роблять.</li>
 	<li><strong>Інвесторів не лякає війна, їх лякає корупція.</strong></li>
 	<li><strong>Дисбаланс імпорт-експорт.</strong> Окрім аутсорсу, звернути увагу на продукти для внутрішнього ринку, якому необхідна підтримка.</li>
 	<li><strong>Реформувати освіту.</strong> Піти від Радянського союзу і того, що він лишив після себе.</li>
 	<li><strong>Трудовий кодекс і ІТ індустрія несумісні.</strong> Ми вже давно не дивимось на роботу, як щось вічне. Робітники мають бути мобільні.</li>
 	<li><strong>Міграційна політика.</strong> Залучати світлі розуми з усього світу і зацікавити українців працювати тут.</li>
 	<li><strong>Податкова політика</strong>, надокучлива і вигідна лише старій економіці.</li>
</ul>
<h4><strong>Стратегічні кроки:</strong></h4>
<ul>
 	<li><strong>Мобілізація ресурсів і об’єднання бізнесу, уряду та університетів</strong>. Перестати дивитися на уряд, як на щось чуже, від чого треба сховатися. Не використовуючи власну державу як інструмент для просування власного бізнесу, ми будемо розвиватися швидко, але набагато повільніше, ніж інші країни.</li>
 	<li><strong>Експортна амбіція</strong>, яка б просувала нас у 7-10 разів, а не у 2 рази.</li>
 	<li>Сьогодні індустрія виглядає як «черв’як, голова якого — кілька потужних українських компаній, які почувають себе добре на ринку і розвиваються, а основна маса — це середній бізнес, який мріє не про зростання, а про вихід з бізнесу через продаж компанії. І спільних інтересів в них дуже мало». <strong>Без консолідації нічого не буде.</strong></li>
</ul>

<p>То що ж так вабить і водночас насторожує міжнародних інвесторів в Україні? </p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Яке місце ІТ-індустрії в українській економіці?		</span>	</h3><p>Першим цю тему зачепив <strong>Юрій Антонюк</strong>, керуючий директор <strong>EPAM Ukraine</strong> та Президент Асоціації «ІТ України». За його словами, у 2016 році рівень зростання доходу ІТ-галузі піднявся до 17-18% на фоні слабкої економіки країни: «Ми маємо повернутися до темпу 20+% і за три роки індустрія подвоїть дохід. Сьогодні ця сума — $3 млрд, і це — III місце серед українських експортерів, чого ніколи раніше не було».</p><p><strong>Станіслав Шелякін</strong>, старший консультант <strong>PwC Ukraine</strong>, виступив з результатами дослідження впливу ІТ-галузь на економіку країни. За наведеними у його презентації цифрами, минулого року в Україні працювало 100 тис спеціалістів, з яких 20 тис — високоспеціалізовані, тобто senior developers. У 2016-му програмісти сплатили 13 млрд грн податків і згенерували 3% ВВП України.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>До 2025 року галузь може зрости до $8,4 млрд, а кількість робочих місць збільшиться до 240 тис осіб</p>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Портрет українського «айтішника»		</span>	</h3><p>Асоціація «ІТ України» провела дослідження, яке дало відповіді на питання, що довгий час цікавили представників галузі. Вони опитали майже 2,6 тис фахівців від 18 до 36+ років з усіх куточків країни. Тепер ми знаємо про людський капітал більше:</p><ul><li><strong>50% працюють у Києві.</strong> На другому місці Дніпро (14,7%), за ним – Львів (14,3%).</li><li>Майже <strong>60% працівників не є вихідцями з великих міст</strong>.</li><li><strong>Жінки</strong> складають лише трохи 1/4 від загальної кількості фахівців у галузі.</li><li>Майже <strong>46%</strong> українських ІТ-спеціалістів оцінили свої <strong>знання англійської</strong> на рівні <strong>Upper Intermediate</strong> (вище середнього).</li><li><strong>36%</strong> фахівців не мають диплому про вищу технічну освіту.</li></ul>	<div class="wp-caption full-screen full-screen-with-bg-title content_paralax_js content-paralax">					<div class="img" data-speed="1" style="background-image: url(/wp-content/uploads/2017/11/000-6-e1510772488605.jpg)"></div>				<img src="/wp-content/uploads/2017/11/000-6-e1510772488605.jpg">														<div class="bg-title-wrap">						<b class="bg-title">НТУ «КПІ ім. І.Сікорського» випускає найбільшу кількість представників IT-індустрії – 19% опитаних є вихідцями саме з цього вишу</b>					</div>										</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Позитивні сторони України на світовому ринку		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/11/09/komanda-openmarket/" class="link">Команда OpenMarket: «Зараз ми йдемо до електронної децентралізації»</a>	</div><p>Зміни на краще підкреслив <strong>Чіраг Рават</strong>, заступник директора консалтингової компанії <strong>Avasant</strong>. Він зазначив, що досвід роботи у сфері дослідження та розробки — наша сильна сторона, яку потрібно використати, оскільки в Україні функціонує понад 100 науково-дослідних центрів міжнародних компаній. Крім цього, українські ІТ-компанії можуть заповнити ніші у популярних сферах — blockchain, автоматизація процесів, розробка ігор та візуальних ефектів, створення систем електронного урядування для країн, що розвиваються. Він також побачив в Україні стрімке зростання економічного клімату для бізнесу та високу якість роботи, яку виконують програмісти.</p><div id="attachment_20863" style="width: 897px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-20863" loading="lazy" class="wp-image-20863 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/11/chirag-ravat-1-e1510773330505.jpg" alt="Місце України в IT-спільноті за Чірагом Раватом" width="887" height="487" srcset="/wp-content/uploads/2017/11/chirag-ravat-1-e1510773330505.jpg 887w, /wp-content/uploads/2017/11/chirag-ravat-1-e1510773330505-300x165.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/11/chirag-ravat-1-e1510773330505-768x422.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/11/chirag-ravat-1-e1510773330505-650x357.jpg 650w" sizes="(max-width: 887px) 100vw, 887px" /><p id="caption-attachment-20863" class="wp-caption-text">Місце України в IT-спільноті за Чірагом Раватом</p></div><p>Заступниця Міністра економічного розвитку і торгівлі <strong>Наталія Микольська</strong> розповіла про результати останньої торговельної місії у Індії:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми приїхали з типовими для нас продуктами: аграркою та машинобудуванням. І в результаті почули: “No, we’re looking for the partnership with your IT industry”. Для мене це було відкриттям, тому що я розглядала Індію як нашого конкурента</p>			</blockquote><p>&nbsp;</p><div id="attachment_20858" style="width: 886px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-20858" loading="lazy" class="wp-image-20858 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-2-e1510772950918.jpg" alt="Портрет IT-фахівця в Україні" width="876" height="493" srcset="/wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-2-e1510772950918.jpg 876w, /wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-2-e1510772950918-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-2-e1510772950918-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-2-e1510772950918-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 876px) 100vw, 876px" /><p id="caption-attachment-20858" class="wp-caption-text">Портрет IT-фахівця в Україні</p></div><div id="attachment_20859" style="width: 887px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-20859" loading="lazy" class="size-full wp-image-20859" src="/wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-3.jpg" alt="Портрет IT-фахівця в Україні" width="877" height="493" srcset="/wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-3.jpg 877w, /wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-3-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-3-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-3-650x365.jpg 650w" sizes="(max-width: 877px) 100vw, 877px" /><p id="caption-attachment-20859" class="wp-caption-text">Портрет IT-фахівця в Україні</p></div><div id="attachment_20857" style="width: 892px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-20857" loading="lazy" class="size-full wp-image-20857" src="/wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-1.jpg" alt="Портрет IT-фахівця в Україні" width="882" height="496" srcset="/wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-1.jpg 882w, /wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-1-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-1-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/11/portret-ajtishnyka-1-650x366.jpg 650w" sizes="(max-width: 882px) 100vw, 882px" /><p id="caption-attachment-20857" class="wp-caption-text">Портрет IT-фахівця в Україні</p></div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Слабкі місця		</span>	</h3><p>На думку <strong>Валерія Куцого</strong>, скільки б ми не руйнували систему освіти — технічного персоналу буде більше, ніж компаній, здатних продати послуги. Більш болісне питання — це <strong>культура, з якою працює персонал</strong>. Тобто не технічні знання, а soft skills: знання англійської мови, які ми отримали внаслідок старої системи освіти, і культура спілкування, через що ми часто втрачаємо замовників.</p><p>Ще один складний момент — <strong>українські реалії</strong>, в які замовник потрапляє і більше не хоче повертатися. Єдине, чим може зарадити держава — це змінити старі закони та вкрай зруйновану інфраструктуру, які спіткають інвесторів.</p><p><strong>Керрі Холлард</strong>, Президент та Генеральний директор британської <strong>Global Sourcing Association</strong>, що цьогоріч відзначила Україну як найкращого постачальника ІТ-послуг до Великобританії, порадила більше рекламувати українську ІТ-галузь серед міжнародних замовників:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Як великі клієнти шукають собі партнерів? Перший критерій — географічне положення. Другий — дивляться на імідж. І вже потім, якщо перші 2 пункти влаштовують, обирають компанію для співпраці. Тому бренд країни вкрай важливий для розвитку міжнародної торгівлі, а отже, і економіки цієї країни</p>			</blockquote><div id="attachment_20855" style="width: 725px" class="wp-caption aligncenter"><img aria-describedby="caption-attachment-20855" loading="lazy" class="size-full wp-image-20855" src="/wp-content/uploads/2017/11/keri-hollard-1.jpg" alt="Стереотипи за Керрі Холлард" width="715" height="536" srcset="/wp-content/uploads/2017/11/keri-hollard-1.jpg 715w, /wp-content/uploads/2017/11/keri-hollard-1-300x225.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/11/keri-hollard-1-650x487.jpg 650w" sizes="(max-width: 715px) 100vw, 715px" /><p id="caption-attachment-20855" class="wp-caption-text">Стереотипи за Керрі Холлард</p></div><p>На цьому також наголосив <strong>Дмитро Кушнір</strong>, віце-президент <strong>Luxoft</strong>. Він зазначив, що замовники, знаючи плюси та мінуси країн, обирають ту, де активніша промоція послуг. Наприклад, Польща набагато яскравіше виглядає, ніж Україна, хоч ми маємо більше переваг. Про Україну часто говорять з негативним відтінком, але ІТ-індустрія дає позитивне враження — і нам потрібно, щоби це відбивалося в закордонній пресі. У сегменті цифрових технологій — таких, як інтернет речей, blockchain, машинне навчання та індустрія великих даних — є хороші приклади. І в цьому напрямку точно потрібно продовжувати працювати.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			План на 2018 рік		</span>	</h3><p>Усі спікери у своїх доповідях зійшлися на кроках, які підприємцям разом з урядом потрібно зробити, аби ІТ-індустрія розвивалася швидше.</p><h4><strong>Конкретні практичні завдання:</strong></h4><ul><li><strong>Адміністративна реформа</strong>. Створити Міністерство цифрової економіки і прибрати 4 інших міністерства та 18 департаментів, які піклуються, але нічого не роблять.</li><li><strong>Інвесторів не лякає війна, їх лякає корупція.</strong></li><li><strong>Дисбаланс імпорт-експорт.</strong> Окрім аутсорсу, звернути увагу на продукти для внутрішнього ринку, якому необхідна підтримка.</li><li><strong>Реформувати освіту.</strong> Піти від Радянського союзу і того, що він лишив після себе.</li><li><strong>Трудовий кодекс і ІТ індустрія несумісні.</strong> Ми вже давно не дивимось на роботу, як щось вічне. Робітники мають бути мобільні.</li><li><strong>Міграційна політика.</strong> Залучати світлі розуми з усього світу і зацікавити українців працювати тут.</li><li><strong>Податкова політика</strong>, надокучлива і вигідна лише старій економіці.</li></ul><h4><strong>Стратегічні кроки:</strong></h4><ul><li><strong>Мобілізація ресурсів і об’єднання бізнесу, уряду та університетів</strong>. Перестати дивитися на уряд, як на щось чуже, від чого треба сховатися. Не використовуючи власну державу як інструмент для просування власного бізнесу, ми будемо розвиватися швидко, але набагато повільніше, ніж інші країни.</li><li><strong>Експортна амбіція</strong>, яка б просувала нас у 7-10 разів, а не у 2 рази.</li><li>Сьогодні індустрія виглядає як «черв’як, голова якого — кілька потужних українських компаній, які почувають себе добре на ринку і розвиваються, а основна маса — це середній бізнес, який мріє не про зростання, а про вихід з бізнесу через продаж компанії. І спільних інтересів в них дуже мало». <strong>Без консолідації нічого не буде.</strong></li></ul>

5 ключових нотаток з Ukrainian Software Development Forum 5.0

{:ua}Думки та прогнози топ-менеджерів щодо майбутнього IT в Україні{:}

#репортажі

1991 Civic Tech Center — хаб для стартапів, що змінять застарілу «систему»

Покоління Z — як українській молоді варто розвивати стартапи

5 ключових нотаток з Ukrainian Software Development Forum 5.0