Вікторія Золотова
То що ж так вабить і водночас насторожує міжнародних інвесторів в Україні?
Яке місце ІТ-індустрії в українській економіці?
Першим цю тему зачепив Юрій Антонюк, керуючий директор EPAM Ukraine та Президент Асоціації «ІТ України». За його словами, у 2016 році рівень зростання доходу ІТ-галузі піднявся до 17-18% на фоні слабкої економіки країни: «Ми маємо повернутися до темпу 20+% і за три роки індустрія подвоїть дохід. Сьогодні ця сума — $3 млрд, і це — III місце серед українських експортерів, чого ніколи раніше не було».
Станіслав Шелякін, старший консультант PwC Ukraine, виступив з результатами дослідження впливу ІТ-галузь на економіку країни. За наведеними у його презентації цифрами, минулого року в Україні працювало 100 тис спеціалістів, з яких 20 тис — високоспеціалізовані, тобто senior developers. У 2016-му програмісти сплатили 13 млрд грн податків і згенерували 3% ВВП України.
До 2025 року галузь може зрости до $8,4 млрд, а кількість робочих місць збільшиться до 240 тис осіб
Портрет українського «айтішника»
Асоціація «ІТ України» провела дослідження, яке дало відповіді на питання, що довгий час цікавили представників галузі. Вони опитали майже 2,6 тис фахівців від 18 до 36+ років з усіх куточків країни. Тепер ми знаємо про людський капітал більше:
- 50% працюють у Києві. На другому місці Дніпро (14,7%), за ним – Львів (14,3%).
- Майже 60% працівників не є вихідцями з великих міст.
- Жінки складають лише трохи 1/4 від загальної кількості фахівців у галузі.
- Майже 46% українських ІТ-спеціалістів оцінили свої знання англійської на рівні Upper Intermediate (вище середнього).
- 36% фахівців не мають диплому про вищу технічну освіту.
Позитивні сторони України на світовому ринку
Зміни на краще підкреслив Чіраг Рават, заступник директора консалтингової компанії Avasant. Він зазначив, що досвід роботи у сфері дослідження та розробки — наша сильна сторона, яку потрібно використати, оскільки в Україні функціонує понад 100 науково-дослідних центрів міжнародних компаній. Крім цього, українські ІТ-компанії можуть заповнити ніші у популярних сферах — blockchain, автоматизація процесів, розробка ігор та візуальних ефектів, створення систем електронного урядування для країн, що розвиваються. Він також побачив в Україні стрімке зростання економічного клімату для бізнесу та високу якість роботи, яку виконують програмісти.
Місце України в IT-спільноті за Чірагом Раватом
Заступниця Міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська розповіла про результати останньої торговельної місії у Індії:
Ми приїхали з типовими для нас продуктами: аграркою та машинобудуванням. І в результаті почули: “No, we’re looking for the partnership with your IT industry”. Для мене це було відкриттям, тому що я розглядала Індію як нашого конкурента
Портрет IT-фахівця в Україні
Портрет IT-фахівця в Україні
Портрет IT-фахівця в Україні
Слабкі місця
На думку Валерія Куцого, скільки б ми не руйнували систему освіти — технічного персоналу буде більше, ніж компаній, здатних продати послуги. Більш болісне питання — це культура, з якою працює персонал. Тобто не технічні знання, а soft skills: знання англійської мови, які ми отримали внаслідок старої системи освіти, і культура спілкування, через що ми часто втрачаємо замовників.
Ще один складний момент — українські реалії, в які замовник потрапляє і більше не хоче повертатися. Єдине, чим може зарадити держава — це змінити старі закони та вкрай зруйновану інфраструктуру, які спіткають інвесторів.
Керрі Холлард, Президент та Генеральний директор британської Global Sourcing Association, що цьогоріч відзначила Україну як найкращого постачальника ІТ-послуг до Великобританії, порадила більше рекламувати українську ІТ-галузь серед міжнародних замовників:
Як великі клієнти шукають собі партнерів? Перший критерій — географічне положення. Другий — дивляться на імідж. І вже потім, якщо перші 2 пункти влаштовують, обирають компанію для співпраці. Тому бренд країни вкрай важливий для розвитку міжнародної торгівлі, а отже, і економіки цієї країни
Стереотипи за Керрі Холлард
На цьому також наголосив Дмитро Кушнір, віце-президент Luxoft. Він зазначив, що замовники, знаючи плюси та мінуси країн, обирають ту, де активніша промоція послуг. Наприклад, Польща набагато яскравіше виглядає, ніж Україна, хоч ми маємо більше переваг. Про Україну часто говорять з негативним відтінком, але ІТ-індустрія дає позитивне враження — і нам потрібно, щоби це відбивалося в закордонній пресі. У сегменті цифрових технологій — таких, як інтернет речей, blockchain, машинне навчання та індустрія великих даних — є хороші приклади. І в цьому напрямку точно потрібно продовжувати працювати.
План на 2018 рік
Усі спікери у своїх доповідях зійшлися на кроках, які підприємцям разом з урядом потрібно зробити, аби ІТ-індустрія розвивалася швидше.
Конкретні практичні завдання:
- Адміністративна реформа. Створити Міністерство цифрової економіки і прибрати 4 інших міністерства та 18 департаментів, які піклуються, але нічого не роблять.
- Інвесторів не лякає війна, їх лякає корупція.
- Дисбаланс імпорт-експорт. Окрім аутсорсу, звернути увагу на продукти для внутрішнього ринку, якому необхідна підтримка.
- Реформувати освіту. Піти від Радянського союзу і того, що він лишив після себе.
- Трудовий кодекс і ІТ індустрія несумісні. Ми вже давно не дивимось на роботу, як щось вічне. Робітники мають бути мобільні.
- Міграційна політика. Залучати світлі розуми з усього світу і зацікавити українців працювати тут.
- Податкова політика, надокучлива і вигідна лише старій економіці.
Стратегічні кроки:
- Мобілізація ресурсів і об’єднання бізнесу, уряду та університетів. Перестати дивитися на уряд, як на щось чуже, від чого треба сховатися. Не використовуючи власну державу як інструмент для просування власного бізнесу, ми будемо розвиватися швидко, але набагато повільніше, ніж інші країни.
- Експортна амбіція, яка б просувала нас у 7-10 разів, а не у 2 рази.
- Сьогодні індустрія виглядає як «черв’як, голова якого — кілька потужних українських компаній, які почувають себе добре на ринку і розвиваються, а основна маса — це середній бізнес, який мріє не про зростання, а про вихід з бізнесу через продаж компанії. І спільних інтересів в них дуже мало». Без консолідації нічого не буде.