У цій рубриці зібрані всі великі та цікаві матеріали користувачів та редакції Na chasi.

Історії

Дізнайтеся про фундаментальні поняття реклами та піару, лайфхаки побудови правильного маркетингу, використання споживацької поведінки та багато іншого — з особистого досвіду спікерів

Projector відкриває онлайн-лекції з маркетингу з 50% знижкою. На цьому тижні будь-яку з 10 лекцій можна придбати за 75 грн до кінця тижня.


<h4><a href="https://prjctr.com.ua/events/kak-privlech-novyh-klientov-s-pomoshyu-referalnogo-marketinga.html" target="_blank" rel="noopener">Як реферальний маркетинг приводить нових клієнтів</a></h4>
<strong>Анастасія Ухова,</strong> campaign management team lead в Talkable, розповідає, як створити і оптимізувати ефективну реферальну програму:

«Інтернет стає все більш person-centric і користувачі вже не так ведуться на традиційну рекламу, а довіряють відгуками і рекомендаціям реальних людей. Саме тому реферальні програми є мастхевом, а не приємним доповненням для e-commerce компаній. Я розповім про те як створити працюючу реферальную програму і як її оптимізувати. Познайомлю з кейсом компанії виробляє взуття з перероблених пластикових пляшок, яка заробляє мільйони на місяць і 25% з них отримує завдяки реферальній програмі. І, зрештою, відповім на питання, що важливіше: власне реферальна програма або її промоушн?»
<h4><strong><a href="https://bit.ly/2NUFNNf" target="_blank" rel="noopener">Роль маркетингу в життєвому циклі продукту</a></strong></h4>
<strong>Анна Здор</strong>,  performance marketing manager в Petcube, про життєвий цикл продукту і специфіку маркетингових стратегій на кожному з його етапів:

«Я хочу розповісти про те, чому маркетинг не повинен і не може існувати окремо від бізнесу і продукту. Чому маркетингову стратегію потрібно розробляти відштовхуючись від того, на якому етапі перебуває бізнес, а не від компетенції нинішніх членів команди і які плоди такий підхід може принести. І ще хочу поділитися деякими лайфхаками побудови правильних маркетингових процесів, які допоможуть досягти позитивного результату швидше. Загалом багато практичних штук, які бери і роби»
<h4><strong>Gilles De Clerck — <a href="https://bit.ly/2MOLzLB" target="_blank" rel="noopener">Наука стає привабливою у світі уваги</a></strong></h4>
Як знаходити нові маркетингові тактики і утримувати увагу споживачів у перенасиченому світі. Розповідає <strong>Gilles DC</strong>, Head of Growth в The Growth Revolution і організатор The Growth Conference.  На лекції розповідали про таке:
<ul>
 	<li>як використовувати споживацьку поведінку для стійкого зростання;</li>
 	<li>як придумати нові маркетингові тактики і перевірити їх за допомогою експериментів;</li>
 	<li>як побудувати і впровадити структуру безперервного навчання в вашому бізнесі.</li>
</ul>
<h4><strong>Павло Кузнєцов — <a href="https://bit.ly/2PT7C5B" target="_blank" rel="noopener">Майбутнє реферального досвіду</a></strong></h4>
Лекція для тих, хто хоче бути на крок попереду<strong>. Павло Кузнєцов</strong>, product manager в Talkable і співзасновник Quokka.io, про реферальні системи майбутнього:
<ul>
 	<li>як виглядатимуть реферальні кампанії для VR і voice інтерфейсів;</li>
 	<li>які будуть нові способи захищати реферальную кампанію від фрода;</li>
 	<li>як AI зможе персоналізувати оффер для визначення нашої мотивації;</li>
 	<li>чому картка «п'ята кава — безкоштовно» повинна бути сімейною, а не особистою і при чому тут великі корпорації тощо.</li>
</ul>
<h4><strong>Владислав Моргун — <a href="https://bit.ly/2pnGpwH" target="_blank" rel="noopener">SEO-Data для маркетинг інсайтів</a></strong></h4>
Чому маркетологам слід звернути увагу на показники SEO і що з ними робити. Пояснює <strong>Владислав Моргун</strong>, куратор курсу «Product SEO» в Projector:
<ul>
 	<li>чим SEOшнікі можуть допомогти маркетологам?</li>
 	<li>які дані можна використовувати і як?</li>
 	<li>які сервіси будуть корисні маркетологам.</li>
</ul>
<h4><strong>Аліна Бокова — <a href="https://bit.ly/2O1JxMK" target="_blank" rel="noopener">Маркетинг-аналітика inside</a></strong></h4>
Занурення у світ маркетинг-аналітики разом із<strong> Аліною Боковою</strong>, head of Marketing Analytics у «Внутри EVO»:
<ul>
 	<li>RFM та Retention: над чим працюють маркетологи;</li>
 	<li>ROMI: складності для офф-лайн каналів;</li>
 	<li>конкурс прогнозистів і тренди. Планування доходів і витрат — справа невдячна, але без неї ніяк.</li>
</ul>
<h4><strong>Руслан Назаренко — <a href="https://bit.ly/2NvwP9C" target="_blank" rel="noopener">Як побудувати User Journey Map</a></strong></h4>
Як правильно побудувати воронку продажів і втричі знизити САС. Досвідом ділиться <strong>Руслан Назаренко</strong>, marketing mentor в Google Launchpad, Brand Ambassador у Branch і засновник Quokka.io. На лекції розібрали:
<ul>
 	<li>який підхід для створення воронки вибрати;</li>
 	<li>як перейти на повний marketing automation;</li>
 	<li>кейс: як ми знизили САС втричі</li>
</ul>
<h4 class="section-head event-head"><strong>Ярослав Ведмідь — ​<a href="https://bit.ly/2xChmtO" target="_blank" rel="noopener">Нові 4P або strategical digital marketing</a></strong></h4>
<strong>Ярослав Ведмідь</strong>, СЕО в Postmen, пояснює на пальцях, що таке цифровий маркетинг та чим він відрізняється від традиційного. Детальніше в лекції про:

Product:

— Аналогові продукти — стара добра ложка;
— Нові продукти: від firm-created до co-created;
— Sprint loop — циклічне оновлення;
— Цифрові продукти – нульова вартість копії;
— #Print&amp;Go–3D-прнтинг — оцифрована нирка, дім, кроссівок — в будь-якій точці світу;
— Concept is a product itself — LILY drone case.

Placement:

— Аналогові торговельні мережі — від «лану до столу»;
— Retail — зайва ланка — China case;
— Дистрибуція онлайн — сайти та dot.comи:
— Маркетплейси;
— Subscription is great again;
— mCommerce — Mobile means where you are;
— Стара логістика/нова логістика.
<h4><strong>Роман Рубан — <a href="https://bit.ly/2xsuWjV" target="_blank" rel="noopener">Налаштування рекламної кампанії в Facebook</a></strong></h4>
Що може бути гіршим за відсутність рекламної кампанії у FB? Тільки неправильно налаштована кампанія. Щоб не припуститися такої помилки і навчитись оцінювати роботу свого digital-маркетолога, слухайте лекцію від <strong>Романа Рубана</strong>, власника LeoDigital та засновник Samokat:

«У сучасному столітті діджитал-маркетингу, якщо у вас немає рекламної кампанії в Facebook, це означає, що ви втрачаєте можливість заволодіти увагою потенційного покупця і не враховуєте цей потенціал для вашого бізнесу. Однак, якщо все розробити і налаштувати з невірним курсом, ефект буде куди більш згубний, ніж якщо рекламні кампанії не проводити зовсім. Як налаштувати і виявити завдання і цілі, як не упустити можливості і виявляти коректність виконання кампаній, як навчитися ставити цілі та контролювати свого Digital-маркетолога, ви і дізнаєтеся на цій лекції».
<h4><strong>Володимир Соболєв — <a href="https://bit.ly/2xt57Ai" target="_blank" rel="noopener">Маркетинг для 20 000 000 клієнтів</a></strong></h4>
Навіщо збирати великі дані та як вимірювати ефективність рекламних кампаній. Розповідає <strong>Володимир Соболєв</strong>, керівник digital-маркетингу в ПриватБанк:

«Поговоримо про те, який шлях пройшли маркетингові комунікації. Як діджитал змінює обличчя сучасного маркетингу. Обговоримо, в чому різниця між мультиканальним та омніканальним маркетингом. Подивимося, як збір великих даних допомагає зробити маркетинг якісніше. На прикладі ПриватБанк розберемо ряд кейсів вимірювання ефективності рекламних кампаній, в тому числі»

<p>Projector відкриває онлайн-лекції з маркетингу з 50% знижкою. На цьому тижні будь-яку з 10 лекцій можна придбати за 75 грн до кінця тижня.</p><p></p><h4><a href="https://prjctr.com.ua/events/kak-privlech-novyh-klientov-s-pomoshyu-referalnogo-marketinga.html" target="_blank" rel="noopener">Як реферальний маркетинг приводить нових клієнтів</a></h4><p><strong>Анастасія Ухова,</strong> campaign management team lead в Talkable, розповідає, як створити і оптимізувати ефективну реферальну програму:</p><p>«Інтернет стає все більш person-centric і користувачі вже не так ведуться на традиційну рекламу, а довіряють відгуками і рекомендаціям реальних людей. Саме тому реферальні програми є мастхевом, а не приємним доповненням для e-commerce компаній. Я розповім про те як створити працюючу реферальную програму і як її оптимізувати. Познайомлю з кейсом компанії виробляє взуття з перероблених пластикових пляшок, яка заробляє мільйони на місяць і 25% з них отримує завдяки реферальній програмі. І, зрештою, відповім на питання, що важливіше: власне реферальна програма або її промоушн?»</p><h4><strong><a href="https://bit.ly/2NUFNNf" target="_blank" rel="noopener">Роль маркетингу в життєвому циклі продукту</a></strong></h4><p><strong>Анна Здор</strong>,  performance marketing manager в Petcube, про життєвий цикл продукту і специфіку маркетингових стратегій на кожному з його етапів:</p><p>«Я хочу розповісти про те, чому маркетинг не повинен і не може існувати окремо від бізнесу і продукту. Чому маркетингову стратегію потрібно розробляти відштовхуючись від того, на якому етапі перебуває бізнес, а не від компетенції нинішніх членів команди і які плоди такий підхід може принести. І ще хочу поділитися деякими лайфхаками побудови правильних маркетингових процесів, які допоможуть досягти позитивного результату швидше. Загалом багато практичних штук, які бери і роби»</p><h4><strong>Gilles De Clerck — <a href="https://bit.ly/2MOLzLB" target="_blank" rel="noopener">Наука стає привабливою у світі уваги</a></strong></h4><p>Як знаходити нові маркетингові тактики і утримувати увагу споживачів у перенасиченому світі. Розповідає <strong>Gilles DC</strong>, Head of Growth в The Growth Revolution і організатор The Growth Conference.  На лекції розповідали про таке:</p><ul><li>як використовувати споживацьку поведінку для стійкого зростання;</li><li>як придумати нові маркетингові тактики і перевірити їх за допомогою експериментів;</li><li>як побудувати і впровадити структуру безперервного навчання в вашому бізнесі.</li></ul><h4><strong>Павло Кузнєцов — <a href="https://bit.ly/2PT7C5B" target="_blank" rel="noopener">Майбутнє реферального досвіду</a></strong></h4><p>Лекція для тих, хто хоче бути на крок попереду<strong>. Павло Кузнєцов</strong>, product manager в Talkable і співзасновник Quokka.io, про реферальні системи майбутнього:</p><ul><li>як виглядатимуть реферальні кампанії для VR і voice інтерфейсів;</li><li>які будуть нові способи захищати реферальную кампанію від фрода;</li><li>як AI зможе персоналізувати оффер для визначення нашої мотивації;</li><li>чому картка «п&#8217;ята кава — безкоштовно» повинна бути сімейною, а не особистою і при чому тут великі корпорації тощо.</li></ul><h4><strong>Владислав Моргун — <a href="https://bit.ly/2pnGpwH" target="_blank" rel="noopener">SEO-Data для маркетинг інсайтів</a></strong></h4><p>Чому маркетологам слід звернути увагу на показники SEO і що з ними робити. Пояснює <strong>Владислав Моргун</strong>, куратор курсу «Product SEO» в Projector:</p><ul><li>чим SEOшнікі можуть допомогти маркетологам?</li><li>які дані можна використовувати і як?</li><li>які сервіси будуть корисні маркетологам.</li></ul><h4><strong>Аліна Бокова — <a href="https://bit.ly/2O1JxMK" target="_blank" rel="noopener">Маркетинг-аналітика inside</a></strong></h4><p>Занурення у світ маркетинг-аналітики разом із<strong> Аліною Боковою</strong>, head of Marketing Analytics у «Внутри EVO»:</p><ul><li>RFM та Retention: над чим працюють маркетологи;</li><li>ROMI: складності для офф-лайн каналів;</li><li>конкурс прогнозистів і тренди. Планування доходів і витрат — справа невдячна, але без неї ніяк.</li></ul><h4><strong>Руслан Назаренко — <a href="https://bit.ly/2NvwP9C" target="_blank" rel="noopener">Як побудувати User Journey Map</a></strong></h4><p>Як правильно побудувати воронку продажів і втричі знизити САС. Досвідом ділиться <strong>Руслан Назаренко</strong>, marketing mentor в Google Launchpad, Brand Ambassador у Branch і засновник Quokka.io. На лекції розібрали:</p><ul><li>який підхід для створення воронки вибрати;</li><li>як перейти на повний marketing automation;</li><li>кейс: як ми знизили САС втричі</li></ul><h4 class="section-head event-head"><strong>Ярослав Ведмідь — ​<a href="https://bit.ly/2xChmtO" target="_blank" rel="noopener">Нові 4P або strategical digital marketing</a></strong></h4><p><strong>Ярослав Ведмідь</strong>, СЕО в Postmen, пояснює на пальцях, що таке цифровий маркетинг та чим він відрізняється від традиційного. Детальніше в лекції про:</p><p>Product:</p><p>— Аналогові продукти — стара добра ложка;<br />— Нові продукти: від firm-created до co-created;<br />— Sprint loop — циклічне оновлення;<br />— Цифрові продукти – нульова вартість копії;<br />— #Print&amp;Go–3D-прнтинг — оцифрована нирка, дім, кроссівок — в будь-якій точці світу;<br />— Concept is a product itself — LILY drone case.</p><p>Placement:</p><p>— Аналогові торговельні мережі — від «лану до столу»;<br />— Retail — зайва ланка — China case;<br />— Дистрибуція онлайн — сайти та dot.comи:<br />— Маркетплейси;<br />— Subscription is great again;<br />— mCommerce — Mobile means where you are;<br />— Стара логістика/нова логістика.</p><h4><strong>Роман Рубан — <a href="https://bit.ly/2xsuWjV" target="_blank" rel="noopener">Налаштування рекламної кампанії в Facebook</a></strong></h4><p>Що може бути гіршим за відсутність рекламної кампанії у FB? Тільки неправильно налаштована кампанія. Щоб не припуститися такої помилки і навчитись оцінювати роботу свого digital-маркетолога, слухайте лекцію від <strong>Романа Рубана</strong>, власника LeoDigital та засновник Samokat:</p><p>«У сучасному столітті діджитал-маркетингу, якщо у вас немає рекламної кампанії в Facebook, це означає, що ви втрачаєте можливість заволодіти увагою потенційного покупця і не враховуєте цей потенціал для вашого бізнесу. Однак, якщо все розробити і налаштувати з невірним курсом, ефект буде куди більш згубний, ніж якщо рекламні кампанії не проводити зовсім. Як налаштувати і виявити завдання і цілі, як не упустити можливості і виявляти коректність виконання кампаній, як навчитися ставити цілі та контролювати свого Digital-маркетолога, ви і дізнаєтеся на цій лекції».</p><h4><strong>Володимир Соболєв — <a href="https://bit.ly/2xt57Ai" target="_blank" rel="noopener">Маркетинг для 20 000 000 клієнтів</a></strong></h4><p>Навіщо збирати великі дані та як вимірювати ефективність рекламних кампаній. Розповідає <strong>Володимир Соболєв</strong>, керівник digital-маркетингу в ПриватБанк:</p><p>«Поговоримо про те, який шлях пройшли маркетингові комунікації. Як діджитал змінює обличчя сучасного маркетингу. Обговоримо, в чому різниця між мультиканальним та омніканальним маркетингом. Подивимося, як збір великих даних допомагає зробити маркетинг якісніше. На прикладі ПриватБанк розберемо ряд кейсів вимірювання ефективності рекламних кампаній, в тому числі»</p>

10 нових онлайн-лекцій з маркетингу від Projector

<p>[color_title title="Ситуація з ринком графічного дизайну в Україні"]

— Коли немає за що боротися, то й зусиль ніхто не докладає. Графічний дизайн як комунікаційний сектор в нас відстає від IT, від діджитал-сектору тому, що він не наповнений грошима. Він не користується таким попитом в Європі. Розбираємо далі чому так відбувається.



[color_title title="Власні спостереження за дизайн-спільнотою"]

На думку Дмитра, кандидати на роботу перебільшують свої можливості, вміння, досвід, так само як роботодавці висувають нереальні вимоги для того, щоб це вирівняти. Виходять такі собі «перегони озброєнь» — але від цього ніхто не виграє:

— Ми дуже багато усього декларуємо: клієнтоорієнтованість, соціальну відповідальність, плюшки-пєчєньки. Але не беремо до уваги те, що в нас не дуже потужний графічний дизайн в країні. Кілька закладів по дизайн-освіті випускають десь 1000 візуальних спеціалістів на рік. І де дизайн? Він все не з'являється і не з'являється.

Українське дизайн-ком'юніті незріле, тому з дизайнерами ніхто не хоче мати справу, принаймні на Заході. Виходячи зі свого досвіду, Дмитро пояснює, чому так відбувається.

[blockquote_with_author content="— Хочеться, щоб наш ринок і стосунки в ньому трохи подорослішали"]

[color_title title="Торги за ціну"]

[related_post id="7371"]

За словами спікера, коли приходить запит від клієнта, на нього виставляється певна оцінка за строками — а далі починаються торги. В світі так не прийнято. Якщо дизайнер виставляє цінник «навмання», в Європі такий підхід не пройде тому, що в людей є абсолютно конкретний бюджет:

— Вони можуть його не озвучити, щоб під нього не підлаштувалися. Замовники хочуть побачити, чи по кишені ви їм. справжню ціну. І тут починається щось на кшталт «основ теорії ігор». Клієнт робить хід, потім ви. Якщо ви робите невірний хід і хочете пошити його в дурні, тоді він просто скаже, що це — дуже велика сума, на яку він не розраховував і торги на цьому закінчаться.

«Якщо дизайнера змусити працювати за меншу суму, ніж він хотів, для замовника це значить, що він не будете так добре працювати при всьому професіоналізмі. Це — суто психологічна штука», — каже Дмитро. В Європі з клієнтом не прийнято торгуватися і домовлятися. Дизайнер виставляє цінник, якщо він всіх влаштовує — сторони працюють. Якщо ж когось зі сторін не влаштовує — не працюють. І домовитися неможливо.

[blockquote_with_author content="Перша ознака незрілості — невміння скласти собі справжню ціну і в ній «варитися»"]

[color_title title="Що спільного в української дизайн-спільноти із підлітком"]
</p>
<ul>
<li>Невміння вислуховувати критику</li>
 	<li>Агресія</li>
 	<li>Впертість</li>
 	<li>Відсутність терпіння</li>
</ul>
Дмитро Яринич екстрополює це на українську дизайн-індустрію. Ті, хто працюють із закордонними клієнтами, бачать, що в них зовсім інший рівень відносин, який ґрунтується на взаємній повазі. Немає пресингу з боку клієнта, після того, як дизайнер взяв аванс і почав працювати.

[color_title title="Неконкурентна конкуренція"]

Як каже Дмитро, більш-менш нормальні дизайн-студії можуть собі дозволити ставити клієнтів в чергу — але це взагалі не схоже на конкуренцію. Конкуренція на ринку — це коли ти борешся за клієнта:

— Відкриття останнього року: всі працюють зі своїми клієнтами, й останнім також обрати дуже легко: «мої хлопці»/ «не мої хлопці». Але це несумісне з конкуренцією і в майбутньому закінчиться.

[blockquote_with_author content="— Фактично жодної конкуренції на ринку графічного дизайну немає загалом — як і будь-якого дизайну в Україні. Це — погана перспектива"]

[color_title title="Проблема легалізації"]

— Інтелектуальної власності, яку можна зареєструвати, взяти до рук і комусь продати, ми не створюємо. Більшість людей, які придумують брендинги, бренд-платформи і неймінги — навіть в <a href="https://nachasi.com/2018/04/20/ukrayinskyj-patentbot-rozpochav-reyestratsiyu-torgovyh-marok-v-yes/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">PatentBot<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/04/eu-2891828_1920-300x200.jpg" />Український PatentBot розпочав реєстрацію торгових марок в ЄС</span></a> не заходять перевірити по базі, що там та як.

«Будь-який воркфлоу, процеси, підходи — все до чого ви додумалися — це ваша інтелектуальна власність, яка варта грошей. Але в нас цим ніхто не переймається, тому ВВП креативного сектору просідає. мабуть, на 70% від можливого через те, що ми не володіємо тим, що придумуємо. І так скрізь», — констатував спікер.

[color_title title="Відсутність фінансової моделі — як це подолати"]

— Дуже часто (особливо у дизайн-студій та компаній-початківців) взагалі немає жодної фінмоделі. Проект зробили, гроші отримали і, як і домовлялися, поділили їх на ту кількість людей, які працювали над проектом. Це — не фінмодель.

Дмитро радить графдизайнерам не влаштовувати публічних вендетт з клієнтами: «Краще дотримуватися стандартів індустрії і не опускатися до рівня гопоти».

[blockquote_with_author content="— Повинна бути присутня здорова оцінка власних можливостей. Ми іноді беремося за проекти, які нам чисто адміністративно не по зубах. Можна зробити роботу з дизайну, але не впоратися із адміністративним менеджментом, комунікацією"]

[color_title title="Відсутність терпіння у молодих дизайнерів"]

— Для мене показник дорослості, коли люди усвідомлюють, що проект закінчиться тоді, коли він закінчиться. Клієнт розуміє: якщо проект затягнеться, він трохи доплатить та трохи почекає. А дизайнер розуміє, що клієнт не буде «вписуватися». Завжди можна піти назустріч клієнтові, розуміючи, що він витрачає великі гроші.

[color_title title="Як почати дорослішати"]

[related_post id="7009"]

— Потрібно перестати рости і почати дорослішати. Тоді ми почнемо являти собою певну цінність. Усіх умінь для того, щоби бути найкращим дизайнером на планеті, отримати неможливо. Усі дизайнери підходять для чогось або для когось.

Потрібно міняти наш вузький дисциплінарний світогляд на соціо-культурний бекграунд. Це допомагає в подальшому придумати, раціоналізувати та продати якусь концепцію. Адже дизайнеру навчитися технічних навичок можна за рік. Але щоби ваша голова працювала, читати тільки статті щодо дизайну недостатньо. Потрібно читати книги, літературу, філософію, переглядати класичне кіно, їздити на концерти, ходити в театри, гуляти містом.

[color_title title="Про соціальну відповідальність"]

На модель оцінки стейкхолдерів будь-якого проекту потрібно переходити в незалежності від того, як ви ставитеся до «людиноцентричного» дизайну та інших новомодних підходів, зауважив Дмитро Яринич: «Потрібно включати <span>людей, яких торкнеться ваша робота,</span> в парадигму мислення, коли працюєте над проектом».

[color_title title="Рекомендована література"]
<ul>
<li>«The Field Guide to Human-Centered Design»</li>
 	<li>«Творча впевненість» — український переклад книги «Creative Confidence» авторства братів Девіда та Тома Келлі</li>
 	<li>«Дизайн для реального світу», Віктор Папанек</li>
 	<li>«Листи стоїка» Сенеки</li>
 	<li>«Медитації» Марка Аврелія</li>
 	<li>«How to Be a Stoic: Using Ancient Philosophy to Live a Modern Life», Massimo Pigliucci</li>
 	<li>«Філософія Toyota», Джеффрі К. Лайкер</li>
 	<li>«Економіка бідності. Як звільнити світ від злиднів», Абхіджіт Банерджі, Естер Дуфло</li>
</ul>
<h4 style="text-align: center;"><strong>Для охочих дізнатися більше радимо переглянути повний варіант <a href="https://prjctr.com.ua/events-video.html?utm_source=site&utm_medium=post&utm_campaign=nachasi-projector" target="_blank" rel="noopener">цієї та інших лекцій Школи Projector</a></strong></h4>

<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ситуація з ринком графічного дизайну в Україні		</span>	</h3><p>— Коли немає за що боротися, то й зусиль ніхто не докладає. Графічний дизайн як комунікаційний сектор в нас відстає від IT, від діджитал-сектору тому, що він не наповнений грошима. Він не користується таким попитом в Європі. Розбираємо далі чому так відбувається.</p><p></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Власні спостереження за дизайн-спільнотою		</span>	</h3><p>На думку Дмитра, кандидати на роботу перебільшують свої можливості, вміння, досвід, так само як роботодавці висувають нереальні вимоги для того, щоб це вирівняти. Виходять такі собі «перегони озброєнь» — але від цього ніхто не виграє:</p><p>— Ми дуже багато усього декларуємо: клієнтоорієнтованість, соціальну відповідальність, плюшки-пєчєньки. Але не беремо до уваги те, що в нас не дуже потужний графічний дизайн в країні. Кілька закладів по дизайн-освіті випускають десь 1000 візуальних спеціалістів на рік. І де дизайн? Він все не з&#8217;являється і не з&#8217;являється.</p><p>Українське дизайн-ком&#8217;юніті незріле, тому з дизайнерами ніхто не хоче мати справу, принаймні на Заході. Виходячи зі свого досвіду, Дмитро пояснює, чому так відбувається.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Хочеться, щоб наш ринок і стосунки в ньому трохи подорослішали</p>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Торги за ціну		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/city/2017/07/04/universal-design/" class="link">7 відповідей про те, що таке універсальний дизайн</a>	</div><p>За словами спікера, коли приходить запит від клієнта, на нього виставляється певна оцінка за строками — а далі починаються торги. В світі так не прийнято. Якщо дизайнер виставляє цінник «навмання», в Європі такий підхід не пройде тому, що в людей є абсолютно конкретний бюджет:</p><p>— Вони можуть його не озвучити, щоб під нього не підлаштувалися. Замовники хочуть побачити, чи по кишені ви їм. справжню ціну. І тут починається щось на кшталт «основ теорії ігор». Клієнт робить хід, потім ви. Якщо ви робите невірний хід і хочете пошити його в дурні, тоді він просто скаже, що це — дуже велика сума, на яку він не розраховував і торги на цьому закінчаться.</p><p>«Якщо дизайнера змусити працювати за меншу суму, ніж він хотів, для замовника це значить, що він не будете так добре працювати при всьому професіоналізмі. Це — суто психологічна штука», — каже Дмитро. В Європі з клієнтом не прийнято торгуватися і домовлятися. Дизайнер виставляє цінник, якщо він всіх влаштовує — сторони працюють. Якщо ж когось зі сторін не влаштовує — не працюють. І домовитися неможливо.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Перша ознака незрілості — невміння скласти собі справжню ціну і в ній «варитися»</p>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Що спільного в української дизайн-спільноти із підлітком		</span>	</h3><ul><li>Невміння вислуховувати критику</li><li>Агресія</li><li>Впертість</li><li>Відсутність терпіння</li></ul><p>Дмитро Яринич екстрополює це на українську дизайн-індустрію. Ті, хто працюють із закордонними клієнтами, бачать, що в них зовсім інший рівень відносин, який ґрунтується на взаємній повазі. Немає пресингу з боку клієнта, після того, як дизайнер взяв аванс і почав працювати.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Неконкурентна конкуренція		</span>	</h3><p>Як каже Дмитро, більш-менш нормальні дизайн-студії можуть собі дозволити ставити клієнтів в чергу — але це взагалі не схоже на конкуренцію. Конкуренція на ринку — це коли ти борешся за клієнта:</p><p>— Відкриття останнього року: всі працюють зі своїми клієнтами, й останнім також обрати дуже легко: «мої хлопці»/ «не мої хлопці». Але це несумісне з конкуренцією і в майбутньому закінчиться.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Фактично жодної конкуренції на ринку графічного дизайну немає загалом — як і будь-якого дизайну в Україні. Це — погана перспектива</p>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Проблема легалізації		</span>	</h3><p>— Інтелектуальної власності, яку можна зареєструвати, взяти до рук і комусь продати, ми не створюємо. Більшість людей, які придумують брендинги, бренд-платформи і неймінги — навіть в <a href="/2018/04/20/ukrayinskyj-patentbot-rozpochav-reyestratsiyu-torgovyh-marok-v-yes/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">PatentBot<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/04/eu-2891828_1920-300x200.jpg" />Український PatentBot розпочав реєстрацію торгових марок в ЄС</span></a> не заходять перевірити по базі, що там та як.</p><p>«Будь-який воркфлоу, процеси, підходи — все до чого ви додумалися — це ваша інтелектуальна власність, яка варта грошей. Але в нас цим ніхто не переймається, тому ВВП креативного сектору просідає. мабуть, на 70% від можливого через те, що ми не володіємо тим, що придумуємо. І так скрізь», — констатував спікер.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Відсутність фінансової моделі — як це подолати		</span>	</h3><p>— Дуже часто (особливо у дизайн-студій та компаній-початківців) взагалі немає жодної фінмоделі. Проект зробили, гроші отримали і, як і домовлялися, поділили їх на ту кількість людей, які працювали над проектом. Це — не фінмодель.</p><p>Дмитро радить графдизайнерам не влаштовувати публічних вендетт з клієнтами: «Краще дотримуватися стандартів індустрії і не опускатися до рівня гопоти».</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Повинна бути присутня здорова оцінка власних можливостей. Ми іноді беремося за проекти, які нам чисто адміністративно не по зубах. Можна зробити роботу з дизайну, але не впоратися із адміністративним менеджментом, комунікацією</p>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Відсутність терпіння у молодих дизайнерів		</span>	</h3><p>— Для мене показник дорослості, коли люди усвідомлюють, що проект закінчиться тоді, коли він закінчиться. Клієнт розуміє: якщо проект затягнеться, він трохи доплатить та трохи почекає. А дизайнер розуміє, що клієнт не буде «вписуватися». Завжди можна піти назустріч клієнтові, розуміючи, що він витрачає великі гроші.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Як почати дорослішати		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/06/29/dollar-shave-club-designer/" class="link">Як це — бути дизайнером у Dollar Shave Club</a>	</div><p>— Потрібно перестати рости і почати дорослішати. Тоді ми почнемо являти собою певну цінність. Усіх умінь для того, щоби бути найкращим дизайнером на планеті, отримати неможливо. Усі дизайнери підходять для чогось або для когось.</p><p>Потрібно міняти наш вузький дисциплінарний світогляд на соціо-культурний бекграунд. Це допомагає в подальшому придумати, раціоналізувати та продати якусь концепцію. Адже дизайнеру навчитися технічних навичок можна за рік. Але щоби ваша голова працювала, читати тільки статті щодо дизайну недостатньо. Потрібно читати книги, літературу, філософію, переглядати класичне кіно, їздити на концерти, ходити в театри, гуляти містом.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про соціальну відповідальність		</span>	</h3><p>На модель оцінки стейкхолдерів будь-якого проекту потрібно переходити в незалежності від того, як ви ставитеся до «людиноцентричного» дизайну та інших новомодних підходів, зауважив Дмитро Яринич: «Потрібно включати <span>людей, яких торкнеться ваша робота,</span> в парадигму мислення, коли працюєте над проектом».</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Рекомендована література		</span>	</h3><ul><li>«The Field Guide to Human-Centered Design»</li><li>«Творча впевненість» — український переклад книги «Creative Confidence» авторства братів Девіда та Тома Келлі</li><li>«Дизайн для реального світу», Віктор Папанек</li><li>«Листи стоїка» Сенеки</li><li>«Медитації» Марка Аврелія</li><li>«How to Be a Stoic: Using Ancient Philosophy to Live a Modern Life», Massimo Pigliucci</li><li>«Філософія Toyota», Джеффрі К. Лайкер</li><li>«Економіка бідності. Як звільнити світ від злиднів», Абхіджіт Банерджі, Естер Дуфло</li></ul><h4 style="text-align: center;"><strong>Для охочих дізнатися більше радимо переглянути повний варіант <a href="https://prjctr.com.ua/events-video.html?utm_source=site&#038;utm_medium=post&#038;utm_campaign=nachasi-projector" target="_blank" rel="noopener">цієї та інших лекцій Школи Projector</a></strong></h4>

<span>Креативний директор Hooga, викладач та куратор курсу Graphic Design Advanced в KAMA Дмитро Яринич на конференції Formacia виступив з лекцією «Дизайн і філософія». Публікуємо другий конспект по темі дизайну спільно з школою Projector, де проходила лекція</span>

[color_title title="Ситуація з ринком графічного дизайну в Україні"]

— Коли немає за що боротися, то й зусиль ніхто не докладає. Графічний дизайн як комунікаційний сектор в нас відстає від IT, від діджитал-сектору тому, що він не наповнений грошима. Він не користується таким попитом в Європі. Розбираємо далі чому так відбувається.



[color_title title="Власні спостереження за дизайн-спільнотою"]

На думку Дмитра, кандидати на роботу перебільшують свої можливості, вміння, досвід, так само як роботодавці висувають нереальні вимоги для того, щоб це вирівняти. Виходять такі собі «перегони озброєнь» — але від цього ніхто не виграє:

— Ми дуже багато усього декларуємо: клієнтоорієнтованість, соціальну відповідальність, плюшки-пєчєньки. Але не беремо до уваги те, що в нас не дуже потужний графічний дизайн в країні. Кілька закладів по дизайн-освіті випускають десь 1000 візуальних спеціалістів на рік. І де дизайн? Він все не з'являється і не з'являється.

Українське дизайн-ком'юніті незріле, тому з дизайнерами ніхто не хоче мати справу, принаймні на Заході. Виходячи зі свого досвіду, Дмитро пояснює, чому так відбувається.

[blockquote_with_author content="— Хочеться, щоб наш ринок і стосунки в ньому трохи подорослішали"]

[color_title title="Торги за ціну"]

[related_post id="7371"]

За словами спікера, коли приходить запит від клієнта, на нього виставляється певна оцінка за строками — а далі починаються торги. В світі так не прийнято. Якщо дизайнер виставляє цінник «навмання», в Європі такий підхід не пройде тому, що в людей є абсолютно конкретний бюджет:

— Вони можуть його не озвучити, щоб під нього не підлаштувалися. Замовники хочуть побачити, чи по кишені ви їм. справжню ціну. І тут починається щось на кшталт «основ теорії ігор». Клієнт робить хід, потім ви. Якщо ви робите невірний хід і хочете пошити його в дурні, тоді він просто скаже, що це — дуже велика сума, на яку він не розраховував і торги на цьому закінчаться.

«Якщо дизайнера змусити працювати за меншу суму, ніж він хотів, для замовника це значить, що він не будете так добре працювати при всьому професіоналізмі. Це — суто психологічна штука», — каже Дмитро. В Європі з клієнтом не прийнято торгуватися і домовлятися. Дизайнер виставляє цінник, якщо він всіх влаштовує — сторони працюють. Якщо ж когось зі сторін не влаштовує — не працюють. І домовитися неможливо.

[blockquote_with_author content="Перша ознака незрілості — невміння скласти собі справжню ціну і в ній «варитися»"]

[color_title title="Що спільного в української дизайн-спільноти із підлітком"]
<ul>
 	<li>Невміння вислуховувати критику</li>
 	<li>Агресія</li>
 	<li>Впертість</li>
 	<li>Відсутність терпіння</li>
</ul>
Дмитро Яринич екстрополює це на українську дизайн-індустрію. Ті, хто працюють із закордонними клієнтами, бачать, що в них зовсім інший рівень відносин, який ґрунтується на взаємній повазі. Немає пресингу з боку клієнта, після того, як дизайнер взяв аванс і почав працювати.

[color_title title="Неконкурентна конкуренція"]

Як каже Дмитро, більш-менш нормальні дизайн-студії можуть собі дозволити ставити клієнтів в чергу — але це взагалі не схоже на конкуренцію. Конкуренція на ринку — це коли ти борешся за клієнта:

— Відкриття останнього року: всі працюють зі своїми клієнтами, й останнім також обрати дуже легко: «мої хлопці»/ «не мої хлопці». Але це несумісне з конкуренцією і в майбутньому закінчиться.

[blockquote_with_author content="— Фактично жодної конкуренції на ринку графічного дизайну немає загалом — як і будь-якого дизайну в Україні. Це — погана перспектива"]

[color_title title="Проблема легалізації"]

— Інтелектуальної власності, яку можна зареєструвати, взяти до рук і комусь продати, ми не створюємо. Більшість людей, які придумують брендинги, бренд-платформи і неймінги — навіть в <a href="https://nachasi.com/2018/04/20/ukrayinskyj-patentbot-rozpochav-reyestratsiyu-torgovyh-marok-v-yes/" target="_blank" rel="noopener">PatentBot</a> не заходять перевірити по базі, що там та як.

«Будь-який воркфлоу, процеси, підходи — все до чого ви додумалися — це ваша інтелектуальна власність, яка варта грошей. Але в нас цим ніхто не переймається, тому ВВП креативного сектору просідає. мабуть, на 70% від можливого через те, що ми не володіємо тим, що придумуємо. І так скрізь», — констатував спікер.

[color_title title="Відсутність фінансової моделі — як це подолати"]

— Дуже часто (особливо у дизайн-студій та компаній-початківців) взагалі немає жодної фінмоделі. Проект зробили, гроші отримали і, як і домовлялися, поділили їх на ту кількість людей, які працювали над проектом. Це — не фінмодель.

Дмитро радить графдизайнерам не влаштовувати публічних вендетт з клієнтами: «Краще дотримуватися стандартів індустрії і не опускатися до рівня гопоти».

[blockquote_with_author content="— Повинна бути присутня здорова оцінка власних можливостей. Ми іноді беремося за проекти, які нам чисто адміністративно не по зубах. Можна зробити роботу з дизайну, але не впоратися із адміністративним менеджментом, комунікацією"]

[color_title title="Відсутність терпіння у молодих дизайнерів"]

— Для мене показник дорослості, коли люди усвідомлюють, що проект закінчиться тоді, коли він закінчиться. Клієнт розуміє: якщо проект затягнеться, він трохи доплатить та трохи почекає. А дизайнер розуміє, що клієнт не буде «вписуватися». Завжди можна піти назустріч клієнтові, розуміючи, що він витрачає великі гроші.

[color_title title="Як почати дорослішати"]

[related_post id="7009"]

— Потрібно перестати рости і почати дорослішати. Тоді ми почнемо являти собою певну цінність. Усіх умінь для того, щоби бути найкращим дизайнером на планеті, отримати неможливо. Усі дизайнери підходять для чогось або для когось.

Потрібно міняти наш вузький дисциплінарний світогляд на соціо-культурний бекграунд. Це допомагає в подальшому придумати, раціоналізувати та продати якусь концепцію. Адже дизайнеру навчитися технічних навичок можна за рік. Але щоби ваша голова працювала, читати тільки статті щодо дизайну недостатньо. Потрібно читати книги, літературу, філософію, переглядати класичне кіно, їздити на концерти, ходити в театри, гуляти містом.

[color_title title="Про соціальну відповідальність"]

На модель оцінки стейкхолдерів будь-якого проекту потрібно переходити в незалежності від того, як ви ставитеся до «людиноцентричного» дизайну та інших новомодних підходів, зауважив Дмитро Яринич: «Потрібно включати <span>людей, яких торкнеться ваша робота,</span> в парадигму мислення, коли працюєте над проектом».

[color_title title="Рекомендована література"]
<ul>
 	<li>«The Field Guide to Human-Centered Design»</li>
 	<li>«Творча впевненість» — український переклад книги «Creative Confidence» авторства братів Девіда та Тома Келлі</li>
 	<li>«Дизайн для реального світу», Віктор Папанек</li>
 	<li>«Листи стоїка» Сенеки</li>
 	<li>«Медитації» Марка Аврелія</li>
 	<li>«How to Be a Stoic: Using Ancient Philosophy to Live a Modern Life», Massimo Pigliucci</li>
 	<li>«Філософія Toyota», Джеффрі К. Лайкер</li>
 	<li>«Економіка бідності. Як звільнити світ від злиднів», Абхіджіт Банерджі, Естер Дуфло</li>
</ul>
<h4 style="text-align: center;"><strong>Для охочих дізнатися більше радимо переглянути повний варіант <a href="https://prjctr.com.ua/events-video.html?utm_source=site&amp;utm_medium=post&amp;utm_campaign=nachasi-projector" target="_blank" rel="noopener">цієї та інших лекцій Школи Projector</a></strong></h4>

<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Ситуація з ринком графічного дизайну в Україні		</span>	</h3><p>— Коли немає за що боротися, то й зусиль ніхто не докладає. Графічний дизайн як комунікаційний сектор в нас відстає від IT, від діджитал-сектору тому, що він не наповнений грошима. Він не користується таким попитом в Європі. Розбираємо далі чому так відбувається.</p><p></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Власні спостереження за дизайн-спільнотою		</span>	</h3><p>На думку Дмитра, кандидати на роботу перебільшують свої можливості, вміння, досвід, так само як роботодавці висувають нереальні вимоги для того, щоб це вирівняти. Виходять такі собі «перегони озброєнь» — але від цього ніхто не виграє:</p><p>— Ми дуже багато усього декларуємо: клієнтоорієнтованість, соціальну відповідальність, плюшки-пєчєньки. Але не беремо до уваги те, що в нас не дуже потужний графічний дизайн в країні. Кілька закладів по дизайн-освіті випускають десь 1000 візуальних спеціалістів на рік. І де дизайн? Він все не з&#8217;являється і не з&#8217;являється.</p><p>Українське дизайн-ком&#8217;юніті незріле, тому з дизайнерами ніхто не хоче мати справу, принаймні на Заході. Виходячи зі свого досвіду, Дмитро пояснює, чому так відбувається.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Хочеться, щоб наш ринок і стосунки в ньому трохи подорослішали</p>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Торги за ціну		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/city/2017/07/04/universal-design/" class="link">7 відповідей про те, що таке універсальний дизайн</a>	</div><p>За словами спікера, коли приходить запит від клієнта, на нього виставляється певна оцінка за строками — а далі починаються торги. В світі так не прийнято. Якщо дизайнер виставляє цінник «навмання», в Європі такий підхід не пройде тому, що в людей є абсолютно конкретний бюджет:</p><p>— Вони можуть його не озвучити, щоб під нього не підлаштувалися. Замовники хочуть побачити, чи по кишені ви їм. справжню ціну. І тут починається щось на кшталт «основ теорії ігор». Клієнт робить хід, потім ви. Якщо ви робите невірний хід і хочете пошити його в дурні, тоді він просто скаже, що це — дуже велика сума, на яку він не розраховував і торги на цьому закінчаться.</p><p>«Якщо дизайнера змусити працювати за меншу суму, ніж він хотів, для замовника це значить, що він не будете так добре працювати при всьому професіоналізмі. Це — суто психологічна штука», — каже Дмитро. В Європі з клієнтом не прийнято торгуватися і домовлятися. Дизайнер виставляє цінник, якщо він всіх влаштовує — сторони працюють. Якщо ж когось зі сторін не влаштовує — не працюють. І домовитися неможливо.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Перша ознака незрілості — невміння скласти собі справжню ціну і в ній «варитися»</p>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Що спільного в української дизайн-спільноти із підлітком		</span>	</h3><ul><li>Невміння вислуховувати критику</li><li>Агресія</li><li>Впертість</li><li>Відсутність терпіння</li></ul><p>Дмитро Яринич екстрополює це на українську дизайн-індустрію. Ті, хто працюють із закордонними клієнтами, бачать, що в них зовсім інший рівень відносин, який ґрунтується на взаємній повазі. Немає пресингу з боку клієнта, після того, як дизайнер взяв аванс і почав працювати.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Неконкурентна конкуренція		</span>	</h3><p>Як каже Дмитро, більш-менш нормальні дизайн-студії можуть собі дозволити ставити клієнтів в чергу — але це взагалі не схоже на конкуренцію. Конкуренція на ринку — це коли ти борешся за клієнта:</p><p>— Відкриття останнього року: всі працюють зі своїми клієнтами, й останнім також обрати дуже легко: «мої хлопці»/ «не мої хлопці». Але це несумісне з конкуренцією і в майбутньому закінчиться.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Фактично жодної конкуренції на ринку графічного дизайну немає загалом — як і будь-якого дизайну в Україні. Це — погана перспектива</p>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Проблема легалізації		</span>	</h3><p>— Інтелектуальної власності, яку можна зареєструвати, взяти до рук і комусь продати, ми не створюємо. Більшість людей, які придумують брендинги, бренд-платформи і неймінги — навіть в <a href="/2018/04/20/ukrayinskyj-patentbot-rozpochav-reyestratsiyu-torgovyh-marok-v-yes/" target="_blank" rel="noopener">PatentBot</a> не заходять перевірити по базі, що там та як.</p><p>«Будь-який воркфлоу, процеси, підходи — все до чого ви додумалися — це ваша інтелектуальна власність, яка варта грошей. Але в нас цим ніхто не переймається, тому ВВП креативного сектору просідає. мабуть, на 70% від можливого через те, що ми не володіємо тим, що придумуємо. І так скрізь», — констатував спікер.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Відсутність фінансової моделі — як це подолати		</span>	</h3><p>— Дуже часто (особливо у дизайн-студій та компаній-початківців) взагалі немає жодної фінмоделі. Проект зробили, гроші отримали і, як і домовлялися, поділили їх на ту кількість людей, які працювали над проектом. Це — не фінмодель.</p><p>Дмитро радить графдизайнерам не влаштовувати публічних вендетт з клієнтами: «Краще дотримуватися стандартів індустрії і не опускатися до рівня гопоти».</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>— Повинна бути присутня здорова оцінка власних можливостей. Ми іноді беремося за проекти, які нам чисто адміністративно не по зубах. Можна зробити роботу з дизайну, але не впоратися із адміністративним менеджментом, комунікацією</p>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Відсутність терпіння у молодих дизайнерів		</span>	</h3><p>— Для мене показник дорослості, коли люди усвідомлюють, що проект закінчиться тоді, коли він закінчиться. Клієнт розуміє: якщо проект затягнеться, він трохи доплатить та трохи почекає. А дизайнер розуміє, що клієнт не буде «вписуватися». Завжди можна піти назустріч клієнтові, розуміючи, що він витрачає великі гроші.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Як почати дорослішати		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/06/29/dollar-shave-club-designer/" class="link">Як це — бути дизайнером у Dollar Shave Club</a>	</div><p>— Потрібно перестати рости і почати дорослішати. Тоді ми почнемо являти собою певну цінність. Усіх умінь для того, щоби бути найкращим дизайнером на планеті, отримати неможливо. Усі дизайнери підходять для чогось або для когось.</p><p>Потрібно міняти наш вузький дисциплінарний світогляд на соціо-культурний бекграунд. Це допомагає в подальшому придумати, раціоналізувати та продати якусь концепцію. Адже дизайнеру навчитися технічних навичок можна за рік. Але щоби ваша голова працювала, читати тільки статті щодо дизайну недостатньо. Потрібно читати книги, літературу, філософію, переглядати класичне кіно, їздити на концерти, ходити в театри, гуляти містом.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про соціальну відповідальність		</span>	</h3><p>На модель оцінки стейкхолдерів будь-якого проекту потрібно переходити в незалежності від того, як ви ставитеся до «людиноцентричного» дизайну та інших новомодних підходів, зауважив Дмитро Яринич: «Потрібно включати <span>людей, яких торкнеться ваша робота,</span> в парадигму мислення, коли працюєте над проектом».</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Рекомендована література		</span>	</h3><ul><li>«The Field Guide to Human-Centered Design»</li><li>«Творча впевненість» — український переклад книги «Creative Confidence» авторства братів Девіда та Тома Келлі</li><li>«Дизайн для реального світу», Віктор Папанек</li><li>«Листи стоїка» Сенеки</li><li>«Медитації» Марка Аврелія</li><li>«How to Be a Stoic: Using Ancient Philosophy to Live a Modern Life», Massimo Pigliucci</li><li>«Філософія Toyota», Джеффрі К. Лайкер</li><li>«Економіка бідності. Як звільнити світ від злиднів», Абхіджіт Банерджі, Естер Дуфло</li></ul><h4 style="text-align: center;"><strong>Для охочих дізнатися більше радимо переглянути повний варіант <a href="https://prjctr.com.ua/events-video.html?utm_source=site&amp;utm_medium=post&amp;utm_campaign=nachasi-projector" target="_blank" rel="noopener">цієї та інших лекцій Школи Projector</a></strong></h4>

Дмитро Яринич, Hooga: «Українська дизайн-спільнота нагадує підлітка»

Фахівець з пошукової оптимізації, SEO-спеціаліст в ЛУН та Flatfy Владислав Моргун презентував у Школі Projector свій курс «Product SEO». Редакція Na chasi спільно з Projector публікуватиме конспекти лекцій стосовно дизайну, технологій та інтернет-маркетингу — і першим матеріалом стане виклад виступу Владислава

Владислав Моргун, LUN.ua, Flatfy — про синергію SEO та дизайну

<span>Дизайн-кампус – це тиждень, насичений воркшопами, лекціями, екскурсіями, мітапами, візитами в офіси агентств і продуктових компаній. Мета: побачити та відчути світову індустрію зсередини.</span>


<h4><strong>Хто серед менторів кампусу</strong></h4>
<span>Учасники будуть вчитися, переймати досвід провідних спеціалістів, спілкуватися, досліджувати культуру та індустрію. І, звісно, подорожувати у хорошій компанії. </span><span>Ділитися досвідом на кампусі будуть світові спеціалісти: </span>
<ul>
<li><span>Vitaly Friedman, засновник і головний редактор авторитетного видання Smashing Magazine</span></li>
 	<li><span>Matteo Cavucci, провідний консультант у ThoughtWorks</span></li>
 	<li><span>Eike König, креативний директор берлінської студії Hort</span></li>
 	<li><span>Ben Lowdon, UX дизайнер у HERE maps (Nokia).</span></li>
</ul>
[blockquote_with_author name="Vitaly Friedman" position="співзасновник Berlin Design Campus та Smashing Magazine" content="Ідея Берлінського кампусу в тому, щоб побудувати міст між теорією і практикою, відкриваючи для себе досвід дизайн-агентств та продуктових компаній Німеччини. Кампус стане цінним досвідом, який мало хто здатен отримати за свою кар'єру"]

<span>Навчання та спілкування проходитиме в офісах провідних креативних агентств: </span><span>Fjord</span><span>, </span><span>Mozilla</span><span>, </span><span>SinnerSchrader</span><span>, </span><span>Eden-spiekermann</span><span>, </span><span>Contentful</span><span>, </span><span>Thoughtworks</span><span>, </span><span>Smashing Magazine</span><span>, </span><span>Hort</span><span>.</span>

Детальніше про <span>Berlin Design Campus 15-22 липня можна почитати<a href="https://prjctr.com.ua/berlin" target="_blank" rel="noopener"> за посиланням. </a></span>

Додамо, що школі Projector <a href="https://nachasi.com/2018/03/15/30862/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">виповнилося<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/19388593_823908617765047_6409866962519466618_o-300x200.jpg" />Олександр Трегуб, Projector: «Людина має бути зарядженою на результат»</span></a> 3 роки. Ми починали як маленький освітній проект з навчання веб-дизайну. Щодня в школі виступають провідні дизайнери, маркетологи, розробники, копірайтери, ілюстратори, менеджери, стратеги і юристи. Навчання будується на 3 принципах — Practicult, Flame, Feedback.
<ul>
<li>Practicult — культ практики. Курси важкі, тут доводиться працювати. Студенти навчаються не на лекціях, а на власних зусиллях, помилках і успіхах.</li>
 	<li>Flame — це задача надихнути студента предметом, забезпечити максимальне занурення. Поки студент самовмотивований, батіг йому не потрібен.</li>
 	<li>Feedback — студенти роблять масу домашніх завдань, які оперативно коментують куратори курсів.</li>
</ul>

<p><span>Дизайн-кампус – це тиждень, насичений воркшопами, лекціями, екскурсіями, мітапами, візитами в офіси агентств і продуктових компаній. Мета: побачити та відчути світову індустрію зсередини.</span></p><p></p><h4><strong>Хто серед менторів кампусу</strong></h4><p><span>Учасники будуть вчитися, переймати досвід провідних спеціалістів, спілкуватися, досліджувати культуру та індустрію. І, звісно, подорожувати у хорошій компанії. </span><span>Ділитися досвідом на кампусі будуть світові спеціалісти: </span></p><ul><li><span>Vitaly Friedman, засновник і головний редактор авторитетного видання Smashing Magazine</span></li><li><span>Matteo Cavucci, провідний консультант у ThoughtWorks</span></li><li><span>Eike König, креативний директор берлінської студії Hort</span></li><li><span>Ben Lowdon, UX дизайнер у HERE maps (Nokia).</span></li></ul>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ідея Берлінського кампусу в тому, щоб побудувати міст між теорією і практикою, відкриваючи для себе досвід дизайн-агентств та продуктових компаній Німеччини. Кампус стане цінним досвідом, який мало хто здатен отримати за свою кар'єру</p>					<cite>									<span><strong>Vitaly Friedman,</strong></span> співзасновник Berlin Design Campus та Smashing Magazine							</cite>			</blockquote><p><span>Навчання та спілкування проходитиме в офісах провідних креативних агентств: </span><span>Fjord</span><span>, </span><span>Mozilla</span><span>, </span><span>SinnerSchrader</span><span>, </span><span>Eden-spiekermann</span><span>, </span><span>Contentful</span><span>, </span><span>Thoughtworks</span><span>, </span><span>Smashing Magazine</span><span>, </span><span>Hort</span><span>.</span></p><p>Детальніше про <span>Berlin Design Campus 15-22 липня можна почитати<a href="https://prjctr.com.ua/berlin" target="_blank" rel="noopener"> за посиланням. </a></span></p><p>Додамо, що школі Projector <a href="/2018/03/15/30862/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">виповнилося<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2018/03/19388593_823908617765047_6409866962519466618_o-300x200.jpg" />Олександр Трегуб, Projector: «Людина має бути зарядженою на результат»</span></a> 3 роки. Ми починали як маленький освітній проект з навчання веб-дизайну. Щодня в школі виступають провідні дизайнери, маркетологи, розробники, копірайтери, ілюстратори, менеджери, стратеги і юристи. Навчання будується на 3 принципах — Practicult, Flame, Feedback.</p><ul><li>Practicult — культ практики. Курси важкі, тут доводиться працювати. Студенти навчаються не на лекціях, а на власних зусиллях, помилках і успіхах.</li><li>Flame — це задача надихнути студента предметом, забезпечити максимальне занурення. Поки студент самовмотивований, батіг йому не потрібен.</li><li>Feedback — студенти роблять масу домашніх завдань, які оперативно коментують куратори курсів.</li></ul>

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

<span>Projector</span><span> та Smashing Magazine запускають Berlin Design Campus — тижневий освітній кампус у Берліні. Він об’єднає освітню програму разом зі знайомством зі столицею Німеччини</span>

<span>Дизайн-кампус – це тиждень, насичений воркшопами, лекціями, екскурсіями, мітапами, візитами в офіси агентств і продуктових компаній. Мета: побачити та відчути світову індустрію зсередини.</span>


<h4><strong>Хто серед менторів кампусу</strong></h4>
<span>Учасники будуть вчитися, переймати досвід провідних спеціалістів, спілкуватися, досліджувати культуру та індустрію. І, звісно, подорожувати у хорошій компанії. </span><span>Ділитися досвідом на кампусі будуть світові спеціалісти: </span>
<ul>
 	<li><span>Vitaly Friedman, засновник і головний редактор авторитетного видання Smashing Magazine</span></li>
 	<li><span>Matteo Cavucci, провідний консультант у ThoughtWorks</span></li>
 	<li><span>Eike König, креативний директор берлінської студії Hort</span></li>
 	<li><span>Ben Lowdon, UX дизайнер у HERE maps (Nokia).</span></li>
</ul>
[blockquote_with_author name="Vitaly Friedman" position="співзасновник Berlin Design Campus та Smashing Magazine" content="Ідея Берлінського кампусу в тому, щоб побудувати міст між теорією і практикою, відкриваючи для себе досвід дизайн-агентств та продуктових компаній Німеччини. Кампус стане цінним досвідом, який мало хто здатен отримати за свою кар'єру"]

<span>Навчання та спілкування проходитиме в офісах провідних креативних агентств: </span><span>Fjord</span><span>, </span><span>Mozilla</span><span>, </span><span>SinnerSchrader</span><span>, </span><span>Eden-spiekermann</span><span>, </span><span>Contentful</span><span>, </span><span>Thoughtworks</span><span>, </span><span>Smashing Magazine</span><span>, </span><span>Hort</span><span>.</span>

Детальніше про <span>Berlin Design Campus 15-22 липня можна почитати<a href="https://prjctr.com.ua/berlin" target="_blank" rel="noopener"> за посиланням. </a></span>

Додамо, що школі Projector <a href="https://nachasi.com/2018/03/15/30862/" target="_blank" rel="noopener">виповнилося</a> 3 роки. Ми починали як маленький освітній проект з навчання веб-дизайну. Щодня в школі виступають провідні дизайнери, маркетологи, розробники, копірайтери, ілюстратори, менеджери, стратеги і юристи. Навчання будується на 3 принципах — Practicult, Flame, Feedback.
<ul>
 	<li>Practicult — культ практики. Курси важкі, тут доводиться працювати. Студенти навчаються не на лекціях, а на власних зусиллях, помилках і успіхах.</li>
 	<li>Flame — це задача надихнути студента предметом, забезпечити максимальне занурення. Поки студент самовмотивований, батіг йому не потрібен.</li>
 	<li>Feedback — студенти роблять масу домашніх завдань, які оперативно коментують куратори курсів.</li>
</ul>

<p><span>Дизайн-кампус – це тиждень, насичений воркшопами, лекціями, екскурсіями, мітапами, візитами в офіси агентств і продуктових компаній. Мета: побачити та відчути світову індустрію зсередини.</span></p><p></p><h4><strong>Хто серед менторів кампусу</strong></h4><p><span>Учасники будуть вчитися, переймати досвід провідних спеціалістів, спілкуватися, досліджувати культуру та індустрію. І, звісно, подорожувати у хорошій компанії. </span><span>Ділитися досвідом на кампусі будуть світові спеціалісти: </span></p><ul><li><span>Vitaly Friedman, засновник і головний редактор авторитетного видання Smashing Magazine</span></li><li><span>Matteo Cavucci, провідний консультант у ThoughtWorks</span></li><li><span>Eike König, креативний директор берлінської студії Hort</span></li><li><span>Ben Lowdon, UX дизайнер у HERE maps (Nokia).</span></li></ul>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ідея Берлінського кампусу в тому, щоб побудувати міст між теорією і практикою, відкриваючи для себе досвід дизайн-агентств та продуктових компаній Німеччини. Кампус стане цінним досвідом, який мало хто здатен отримати за свою кар'єру</p>					<cite>									<span><strong>Vitaly Friedman,</strong></span> співзасновник Berlin Design Campus та Smashing Magazine							</cite>			</blockquote><p><span>Навчання та спілкування проходитиме в офісах провідних креативних агентств: </span><span>Fjord</span><span>, </span><span>Mozilla</span><span>, </span><span>SinnerSchrader</span><span>, </span><span>Eden-spiekermann</span><span>, </span><span>Contentful</span><span>, </span><span>Thoughtworks</span><span>, </span><span>Smashing Magazine</span><span>, </span><span>Hort</span><span>.</span></p><p>Детальніше про <span>Berlin Design Campus 15-22 липня можна почитати<a href="https://prjctr.com.ua/berlin" target="_blank" rel="noopener"> за посиланням. </a></span></p><p>Додамо, що школі Projector <a href="/2018/03/15/30862/" target="_blank" rel="noopener">виповнилося</a> 3 роки. Ми починали як маленький освітній проект з навчання веб-дизайну. Щодня в школі виступають провідні дизайнери, маркетологи, розробники, копірайтери, ілюстратори, менеджери, стратеги і юристи. Навчання будується на 3 принципах — Practicult, Flame, Feedback.</p><ul><li>Practicult — культ практики. Курси важкі, тут доводиться працювати. Студенти навчаються не на лекціях, а на власних зусиллях, помилках і успіхах.</li><li>Flame — це задача надихнути студента предметом, забезпечити максимальне занурення. Поки студент самовмотивований, батіг йому не потрібен.</li><li>Feedback — студенти роблять масу домашніх завдань, які оперативно коментують куратори курсів.</li></ul>

Projector запускає освітній кампус у Берліні

Школа Projector — платформа, яка допомагає професіоналам різного рівня і спеціалізацій розвивати системні і точкові навички в дизайні інтерфейсів, графдизайні, розробці, фронт-енді, проджект-менеджменті, інтернет-маркетингу та англійській мові. Про суть проекту та його формат ми поспілкувалися у інтерв'ю з керівником Projector Олександром Трегубом

Як засвідчує Олександр, головний капітал <a href="https://www.facebook.com/prjctrcomua/" target="_blank" rel="noopener">Projector</a> — це люди. Щодня в школі виступають провідні дизайнери, маркетологи, розробники, копірайтери, ілюстратори, менеджери, стратеги і юристи. Навчання будується <strong>на 3 принципах — Practicult, Flame, Feedback.</strong>
<ul>
 	<li>Practicult — культ практики. Курси важкі, тут доводиться працювати. Студенти навчаються не на лекціях, а на власних зусиллях, помилках і успіхах.</li>
 	<li>Flame — це задача надихнути студента предметом, забезпечити максимальне занурення. Поки студент самовмотивований, батіг йому не потрібен.</li>
 	<li>Feedback — студенти роблять масу домашніх завдань, які оперативно коментують куратори курсів.</li>
</ul>


[color_title title="Про роботу на ринку освітніх послуг"]

— Школі Projector 3 роки. Ми починали як маленький освітній проект з навчання веб-дизайну. Власне я його започаткував і почав проводити. Перша група була на 15 людей, а зараз це — досить масштабні проекти. Наразі створено 60 різних програм, з яких одночасно проходить близько 30 в Києві, і є ще курси у Львові та Одесі.

Можна сказати, що за декілька років Projector вийшов за рамки дизайн-школи. <strong>Ми вчимо різним напрямкам:</strong>
<ul>
 	<li>дизайн інтерфейсу,</li>
 	<li>графічний,</li>
 	<li>моушн-дизайн,</li>
 	<li>програмування,</li>
 	<li>цифровий маркетинг,</li>
 	<li>розробка ігор та багато іншого.</li>
</ul>
Ми започаткували Projector як люди, які працювали в індустрії і нам важко було знаходити співробітників. В якийсь момент стало зрозуміло, що формальна освіта генерує надто слабких спеціалістів, а іноді навіть шкодить їм, оскільки люди приходять без розуміння своєї професії.

[gallery type="slideshow" link="none" size="full" ids="31139,31140,31141,31142,31143" orderby="rand"]

Я шукав дизайнерів інтерфейсів і в якийсь момент просто перестав розглядати резюме людей, які приходили з академій чи дизайнерських інституцій, тому що вони зовсім не розуміли, що таке дизайн інтерфейсів. Власне тому й створили першу програму, в якій були не теоретичні професори, а люди з реальних проектів. Ці люди роблять дану справу щодня і можуть поділитися практичним досвідом.

[color_title title="Про стан із освітніми проектами в Україні і різницю між онлайн/офлайн навчанням"]

— Я думаю, що перша проблема, яку варто підіймати — це криза вищої освіти і професій. Якщо говорити про альтернативну освіту, то вона ще трохи не доросла в Україні. Є певна прірва між тим, що університети вже не можуть дати, а альтернативні школи ще не навчилися.

Якщо говорити про онлайн-освіту, то це взагалі інший формат, його не варто порівнювати з університетським навчанням. Онлайн дозволяє закрити якісь точкові пробіли в знаннях, але не може виховати повноцінних спеціалістів.

<img class="aligncenter size-large wp-image-30888" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/28423297_961519660670608_6668340948308552331_o-1024x576.jpg" alt="" width="1024" height="576" />

[color_title title="Про події та курси Projector"]

— Якщо говорити про разові події, то вони в нас проходять щодня і їх досить багато. Але це не є фундаментальна освіта. Це — щось між гарним проведенням часу в ком'юніті та можливістю познайомитися зі спеціалістами в певній сфері. За 1 лекцію людина не може глибоко засвоїти матеріал. Добре, коли на наступний день ти можеш хоч щось змінити у своїй практиці. Якщо говорити про наші тримісячні курси, то це вже освітній формат, який вимагає багато часу й зусиль, в якому людина має зробити багато практичних робіт, завдань і проектів.

[related_post id="1825"]

Ми дійшли до висновку, що в форматі тримісячних курсів можна закрити якусь одну компетенцію. Але цього часу просто недостатньо для того, щоби виховати повноцінно розвиненого спеціаліста. Якщо я вмію малювати іконки, то це зовсім не означає, що я можу спроектувати складну інтерфейсну систему.

Завдання річних курсів — дати фундаментальну системну освіту. Це вже досить багато часу, при тому що ми його інтенсивно намагаємося використовувати. Це — формат, у якому ми можемо гарантувати, що людина, яка цей курс закінчить (а зробити це не так вже й легко), стане добрим дизайнером справді.

[blockquote_with_author content="Ми віримо в те, що реальну користь приносить виконання практичних завдань, завдяки яким людина отримує досвід і може використовувати його в своїх проектах. Більшість курсів, які ми проводимо — тримісячні. Звісно, в них є свої особливості, свої слабкі місця, які ми намагаємося компенсувати іншими курсами. "]

[cut_in_image_fullwidth img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/03/laptop-2838921_1920.jpg" img_id="30969" title="Ми не працюємо з представниками корпоративного сегменту. Ми робимо всі програми для людей, яким це просто потрібно." parallax="true" title_on_img="true"]

[color_title title="Про новий курс із продакт-менеджменту"]

— Якщо подивитися на ринок стартапів, технологічних продуктів, то в Україні з'явилося вже декілька десятків компаній, які розвиваються. Їм дуже потрібні продакт-менеджери. Задача знайти сильного, технологічно підкованого продакт-менеджера закривається в середньому протягом року.

Гарний «продакт» розуміється на маркетингу, на дизайні, на технологіях, він вміє керувати командою і створювати бізнес-рішення. На жаль, в Україні сильних спеціалістів дуже мало і всі вони вже зайняли певну нішу. Наша задача — <strong>виростити нову генерацію продакт-менеджерів</strong>, які хоча би на рівні знань і практичних навичок розумітимуть, як керувати технічним проектом. Тому на цей курс варто йти тим, хто вже «в темі», але хоче досягти більшого.

[color_title title="Про корпоративну культуру в Україні"]

— На те вона й корпоративна культура, що в кожній компанії вона різна. Дуже важливо <strong>виховувати право на помилку</strong>. Коли співробітник тремтить і боїться, що його за щось звільнять або оштрафують — це створює погану робочу атмосферу. Врешті компанія виграє від експериментів і розгляду різноманітних рішень. Важливо стимулювати ініціативність і самостійність.

Ми у Projector намагаємося створювати таку ситуацію, у якій керівник не прийде і не скаже що робити, а лише вкаже напрям. Інакше, якщо співробітник не вміє приймати самостійних рішень, то все зламається. Прийняття рішень важливе для того, щоб люди були проактивні і кожен знав що він робить і для чого.

[related_post id="7371"]

Третє — люди повинні вболівати за свій проект. Вони мають відчувати, що це щось, що належить їм і не бути байдужими. Я ніколи в інших колективах не працював і мені невідомо що таке «робити по інструкції».

У Projector дуже багато компаній відправляють своїх співробітників підвищувати рівень знань. Проте варто розуміти, що <strong>курси — це не єдина можливість чогось навчитися.</strong> Людина може мати результат, просто працюючи над проектом і отримуючи зворотній зв’язок. Усе досить індивідуально. Як правило, швидше і легше пройти курс із наставником, який може показати короткий шлях.

[color_title title="Поради для тих, хто ще жодного разу не пробував навчатися на курсах"]

— <strong>Тричі подумати, чи людині потрібне навчання</strong>. Якщо курс на 3 місяці, то ти маєш практично повністю випасти зі звичного життя. Також варто розуміти, чого ти чекаєш від цього навчання — щоби не було розчарування. Нещодавно для цього ми ввели вступні тести на курси. А ще людина має бути зарядженою до знань і готовою працювати з проблемними місцями. Коли тебе 15 разів просять переробити проект, то це часом вибиває з колії. Але без цього ніяк, тому що лише так ми отримуємо емпіричний досвід.

<p>Як засвідчує Олександр, головний капітал <a href="https://www.facebook.com/prjctrcomua/" target="_blank" rel="noopener">Projector</a> — це люди. Щодня в школі виступають провідні дизайнери, маркетологи, розробники, копірайтери, ілюстратори, менеджери, стратеги і юристи. Навчання будується <strong>на 3 принципах — Practicult, Flame, Feedback.</strong></p><ul><li>Practicult — культ практики. Курси важкі, тут доводиться працювати. Студенти навчаються не на лекціях, а на власних зусиллях, помилках і успіхах.</li><li>Flame — це задача надихнути студента предметом, забезпечити максимальне занурення. Поки студент самовмотивований, батіг йому не потрібен.</li><li>Feedback — студенти роблять масу домашніх завдань, які оперативно коментують куратори курсів.</li></ul><p></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про роботу на ринку освітніх послуг		</span>	</h3><p>— Школі Projector 3 роки. Ми починали як маленький освітній проект з навчання веб-дизайну. Власне я його започаткував і почав проводити. Перша група була на 15 людей, а зараз це — досить масштабні проекти. Наразі створено 60 різних програм, з яких одночасно проходить близько 30 в Києві, і є ще курси у Львові та Одесі.</p><p>Можна сказати, що за декілька років Projector вийшов за рамки дизайн-школи. <strong>Ми вчимо різним напрямкам:</strong></p><ul><li>дизайн інтерфейсу,</li><li>графічний,</li><li>моушн-дизайн,</li><li>програмування,</li><li>цифровий маркетинг,</li><li>розробка ігор та багато іншого.</li></ul><p>Ми започаткували Projector як люди, які працювали в індустрії і нам важко було знаходити співробітників. В якийсь момент стало зрозуміло, що формальна освіта генерує надто слабких спеціалістів, а іноді навіть шкодить їм, оскільки люди приходять без розуміння своєї професії.</p><script type="application/json" class="shortcode-slider-json">	[				{			"url": "/wp-content/uploads/2018/03/15167669_710132505809326_1298655063088495859_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2018/03/17917854_786804351475474_842449271421376951_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2018/03/15540714_725222594300317_3168114489625858058_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2018/03/15271896_714479402041303_528728664745927643_o.jpg",			"caption": ""		},				{			"url": "/wp-content/uploads/2018/03/16251996_742165929272650_2379494668688033466_o.jpg",			"caption": ""		}			]</script><p>Я шукав дизайнерів інтерфейсів і в якийсь момент просто перестав розглядати резюме людей, які приходили з академій чи дизайнерських інституцій, тому що вони зовсім не розуміли, що таке дизайн інтерфейсів. Власне тому й створили першу програму, в якій були не теоретичні професори, а люди з реальних проектів. Ці люди роблять дану справу щодня і можуть поділитися практичним досвідом.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про стан із освітніми проектами в Україні і різницю між онлайн/офлайн навчанням		</span>	</h3><p>— Я думаю, що перша проблема, яку варто підіймати — це криза вищої освіти і професій. Якщо говорити про альтернативну освіту, то вона ще трохи не доросла в Україні. Є певна прірва між тим, що університети вже не можуть дати, а альтернативні школи ще не навчилися.</p><p>Якщо говорити про онлайн-освіту, то це взагалі інший формат, його не варто порівнювати з університетським навчанням. Онлайн дозволяє закрити якісь точкові пробіли в знаннях, але не може виховати повноцінних спеціалістів.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-30888" src="/wp-content/uploads/2018/03/28423297_961519660670608_6668340948308552331_o-1024x576.jpg" alt="" width="1024" height="576" srcset="/wp-content/uploads/2018/03/28423297_961519660670608_6668340948308552331_o-1024x576.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2018/03/28423297_961519660670608_6668340948308552331_o-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2018/03/28423297_961519660670608_6668340948308552331_o-768x432.jpg 768w, /wp-content/uploads/2018/03/28423297_961519660670608_6668340948308552331_o-650x365.jpg 650w, /wp-content/uploads/2018/03/28423297_961519660670608_6668340948308552331_o-1300x731.jpg 1300w, /wp-content/uploads/2018/03/28423297_961519660670608_6668340948308552331_o.jpg 1612w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про події та курси Projector		</span>	</h3><p>— Якщо говорити про разові події, то вони в нас проходять щодня і їх досить багато. Але це не є фундаментальна освіта. Це — щось між гарним проведенням часу в ком&#8217;юніті та можливістю познайомитися зі спеціалістами в певній сфері. За 1 лекцію людина не може глибоко засвоїти матеріал. Добре, коли на наступний день ти можеш хоч щось змінити у своїй практиці. Якщо говорити про наші тримісячні курси, то це вже освітній формат, який вимагає багато часу й зусиль, в якому людина має зробити багато практичних робіт, завдань і проектів.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/05/20/how-israel-teaches/" class="link">Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні</a>	</div><p>Ми дійшли до висновку, що в форматі тримісячних курсів можна закрити якусь одну компетенцію. Але цього часу просто недостатньо для того, щоби виховати повноцінно розвиненого спеціаліста. Якщо я вмію малювати іконки, то це зовсім не означає, що я можу спроектувати складну інтерфейсну систему.</p><p>Завдання річних курсів — дати фундаментальну системну освіту. Це вже досить багато часу, при тому що ми його інтенсивно намагаємося використовувати. Це — формат, у якому ми можемо гарантувати, що людина, яка цей курс закінчить (а зробити це не так вже й легко), стане добрим дизайнером справді.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми віримо в те, що реальну користь приносить виконання практичних завдань, завдяки яким людина отримує досвід і може використовувати його в своїх проектах. Більшість курсів, які ми проводимо — тримісячні. Звісно, в них є свої особливості, свої слабкі місця, які ми намагаємося компенсувати іншими курсами. </p>			</blockquote>	<div class="wp-caption full-screen full-screen-with-bg-title content_paralax_js content-paralax">					<div class="img" data-speed="1" style="background-image: url(/wp-content/uploads/2018/03/laptop-2838921_1920.jpg)"></div>				<img src="/wp-content/uploads/2018/03/laptop-2838921_1920.jpg">														<div class="bg-title-wrap">						<b class="bg-title">Ми не працюємо з представниками корпоративного сегменту. Ми робимо всі програми для людей, яким це просто потрібно.</b>					</div>										</div>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про новий курс із продакт-менеджменту		</span>	</h3><p>— Якщо подивитися на ринок стартапів, технологічних продуктів, то в Україні з&#8217;явилося вже декілька десятків компаній, які розвиваються. Їм дуже потрібні продакт-менеджери. Задача знайти сильного, технологічно підкованого продакт-менеджера закривається в середньому протягом року.</p><p>Гарний «продакт» розуміється на маркетингу, на дизайні, на технологіях, він вміє керувати командою і створювати бізнес-рішення. На жаль, в Україні сильних спеціалістів дуже мало і всі вони вже зайняли певну нішу. Наша задача — <strong>виростити нову генерацію продакт-менеджерів</strong>, які хоча би на рівні знань і практичних навичок розумітимуть, як керувати технічним проектом. Тому на цей курс варто йти тим, хто вже «в темі», але хоче досягти більшого.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Про корпоративну культуру в Україні		</span>	</h3><p>— На те вона й корпоративна культура, що в кожній компанії вона різна. Дуже важливо <strong>виховувати право на помилку</strong>. Коли співробітник тремтить і боїться, що його за щось звільнять або оштрафують — це створює погану робочу атмосферу. Врешті компанія виграє від експериментів і розгляду різноманітних рішень. Важливо стимулювати ініціативність і самостійність.</p><p>Ми у Projector намагаємося створювати таку ситуацію, у якій керівник не прийде і не скаже що робити, а лише вкаже напрям. Інакше, якщо співробітник не вміє приймати самостійних рішень, то все зламається. Прийняття рішень важливе для того, щоб люди були проактивні і кожен знав що він робить і для чого.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/city/2017/07/04/universal-design/" class="link">7 відповідей про те, що таке універсальний дизайн</a>	</div><p>Третє — люди повинні вболівати за свій проект. Вони мають відчувати, що це щось, що належить їм і не бути байдужими. Я ніколи в інших колективах не працював і мені невідомо що таке «робити по інструкції».</p><p>У Projector дуже багато компаній відправляють своїх співробітників підвищувати рівень знань. Проте варто розуміти, що <strong>курси — це не єдина можливість чогось навчитися.</strong> Людина може мати результат, просто працюючи над проектом і отримуючи зворотній зв’язок. Усе досить індивідуально. Як правило, швидше і легше пройти курс із наставником, який може показати короткий шлях.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			Поради для тих, хто ще жодного разу не пробував навчатися на курсах		</span>	</h3><p>— <strong>Тричі подумати, чи людині потрібне навчання</strong>. Якщо курс на 3 місяці, то ти маєш практично повністю випасти зі звичного життя. Також варто розуміти, чого ти чекаєш від цього навчання — щоби не було розчарування. Нещодавно для цього ми ввели вступні тести на курси. А ще людина має бути зарядженою до знань і готовою працювати з проблемними місцями. Коли тебе 15 разів просять переробити проект, то це часом вибиває з колії. Але без цього ніяк, тому що лише так ми отримуємо емпіричний досвід.</p>

#Projector

<br> <br> Спецпроект Na chasi<br> та Школи Projector

10 нових онлайн-лекцій з маркетингу від Projector

Дмитро Яринич, Hooga: «Українська дизайн-спільнота нагадує підлітка»

Владислав Моргун, LUN.ua, Flatfy — про синергію SEO та дизайну

Projector запускає освітній кампус у Берліні

Олександр Трегуб, Projector: «Людина має бути зарядженою на результат»