Новини

Тисячі науковців, студентів та просто тих, хто цікавиться наукою, пройшли вулицями міст по усьому світу. Мета — підтримати наукову свободу та висловити протест проти практики запровадження «альтернативних фактів» чи пропаганди у людську свідомість.

Як повідомляє агентство KNA, «Марші за науку» відбулися у більш ніж 600 містах світу. Одними із перших до акції долучилися вчені в Австралії.
<h4><strong>Де проходили основні заходи</strong></h4>
Якщо у європейських містах кількість учасників була порівняно невеликою (у Берліні в акції взяли участь приблизно 11 тис осіб, у Бонні — близько 1 тис), то основна хода відбулась у Вашингтоні. Там вчені пройшли повз Білий Дім із гаслами на підтримку свободи слова та проти спроб чинного президента США заперечити науково обґрунтовані дослідження. Йдеться насамперед про незгоду із відкиданням Трампом даних щодо глобального потепління та кліматичних змін на планеті. Також відбулися акції і на підтримку науковців у Туреччині. Там протистояння викликане тим, що зараз представники наукових інституцій часто зазнають утисків через свої погляди. Долучилися до протестів також в Угорщині. В цій країні парламент прагне припинити роботу заснованого мільярдером Джорджем Соросом Центральноєвропейського університету, звинувачуючи його у «неправильних» поглядах та деструктивній діяльності.
<h4><strong>Як європейські чиновники відреагували на «Марш за науку»</strong></h4>
Міністр закордонних справ ФРН Зіґмар Ґабріель висловився на підтримку наукової свободи:

[blockquote_with_author content="На вільні дослідження та навчання спирається відкрите та сучасне суспільство. Якщо науковців звільняють з політичних причин, університети витісняються, а наукові галузі значно послаблюються, — це також атаки на наше розуміння демократії. Ми повинні рішуче захищатися від цього"]

<p>Як повідомляє агентство KNA, «Марші за науку» відбулися у більш ніж 600 містах світу. Одними із перших до акції долучилися вчені в Австралії.</p><h4><strong>Де проходили основні заходи</strong></h4><p>Якщо у європейських містах кількість учасників була порівняно невеликою (у Берліні в акції взяли участь приблизно 11 тис осіб, у Бонні — близько 1 тис), то основна хода відбулась у Вашингтоні. Там вчені пройшли повз Білий Дім із гаслами на підтримку свободи слова та проти спроб чинного президента США заперечити науково обґрунтовані дослідження. Йдеться насамперед про незгоду із відкиданням Трампом даних щодо глобального потепління та кліматичних змін на планеті. Також відбулися акції і на підтримку науковців у Туреччині. Там протистояння викликане тим, що зараз представники наукових інституцій часто зазнають утисків через свої погляди. Долучилися до протестів також в Угорщині. В цій країні парламент прагне припинити роботу заснованого мільярдером Джорджем Соросом Центральноєвропейського університету, звинувачуючи його у «неправильних» поглядах та деструктивній діяльності.</p><h4><strong>Як європейські чиновники відреагували на «Марш за науку»</strong></h4><p>Міністр закордонних справ ФРН Зіґмар Ґабріель висловився на підтримку наукової свободи:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>На вільні дослідження та навчання спирається відкрите та сучасне суспільство. Якщо науковців звільняють з політичних причин, університети витісняються, а наукові галузі значно послаблюються, — це також атаки на наше розуміння демократії. Ми повинні рішуче захищатися від цього</p>			</blockquote>

Вчені пройшли маршем у 600 містах світу

{:ua}Мета, яку ставлять вчені — донести до світу неприпустимість маніпуляцій із наукою чи утисків проти неї{:}

Балтійська країна буде рада прийняти студентів-стажерів із України

На часі — підготовка до періоду стажувань чи пошуку програм для навчання за кордоном, адже незабаром завершується навчальний рік. І тут може бути корисною інформація про те, що Литва цьогоріч готова взяти на безкоштовне навчання на програми магістратури 40 українських студентів, які мають диплом бакалавра.
<h4><strong>Що представляє собою партнерська програма</strong></h4>
Ось яку інформацію оприлюднив віце-посол Литви в Україні Гвідас Керушаускас: «Україна і Литва співпрацюють у багатьох сферах, і освіта – одна з цих сфер. У нас хороші відносини між нашими міністерствами освіти і науки, підписані угоди, здійснюються спільні наукові проекти. Також дуже хороші стосунки з університетами. Мені дуже приємно сказати, що наш уряд подовжив програму для безкоштовного навчання у Литві. Це вже 4 рік». За словами віце-посла, організатори програми надають 40 стипендій для українських студентів, які покривають навчання та проживання. Університети і від себе також дають стипендії.
<h4><strong>Хто зможе подаватися на стажування та стипендії</strong></h4>
За словами представниці Фонду підтримки освітнього обміну Жанни Орлової із Литви, на безкоштовне навчання за державною програмою можуть потрапити тільки ті, хто закінчив бакалаврат. Навчання буде не просто безкоштовним, але й дає змогу студентам отримуватими близько 380 євро щомісячної стипендії + власні стипендії, які можна отримувати у литовських вишах. Заявки на участь у програмі слід подавати до 10 травня 2017 року.

<p>На часі — підготовка до періоду стажувань чи пошуку програм для навчання за кордоном, адже незабаром завершується навчальний рік. І тут може бути корисною інформація про те, що Литва цьогоріч готова взяти на безкоштовне навчання на програми магістратури 40 українських студентів, які мають диплом бакалавра.</p><h4><strong>Що представляє собою партнерська програма</strong></h4><p>Ось яку інформацію оприлюднив віце-посол Литви в Україні Гвідас Керушаускас: «Україна і Литва співпрацюють у багатьох сферах, і освіта – одна з цих сфер. У нас хороші відносини між нашими міністерствами освіти і науки, підписані угоди, здійснюються спільні наукові проекти. Також дуже хороші стосунки з університетами. Мені дуже приємно сказати, що наш уряд подовжив програму для безкоштовного навчання у Литві. Це вже 4 рік». За словами віце-посла, організатори програми надають 40 стипендій для українських студентів, які покривають навчання та проживання. Університети і від себе також дають стипендії.</p><h4><strong>Хто зможе подаватися на стажування та стипендії</strong></h4><p>За словами представниці Фонду підтримки освітнього обміну Жанни Орлової із Литви, на безкоштовне навчання за державною програмою можуть потрапити тільки ті, хто закінчив бакалаврат. Навчання буде не просто безкоштовним, але й дає змогу студентам отримуватими близько 380 євро щомісячної стипендії + власні стипендії, які можна отримувати у литовських вишах. Заявки на участь у програмі слід подавати до 10 травня 2017 року.</p>

Українських студентів запрошують до Литви на стажування

{:ua}Які можливості відкриває для українських студентів країна-партнер{:}

<p>Для тих, хто вважає, що вивчення штучного інтелекту — це десь у Кремнієвій Долині, а в Україні це зробити складно, на часі новина від університету «Львівська Політехніка». Завдяки цьому вишу у Львові за підтримки Львівського ІТ кластеру запровадять навчальну програму Artificial Intelligence (Системи штучного інтелекту).

Співзасновник програми, Solution Architect компанії SoftServe та викладач Політехніки Зеновій Верес розповів, що зараз на знавців штучного інтелекту – великий попит. За його словами, за 4 роки Політехніка випустить перших випускників цієї програми, які відразу почнуть працювати в галузі. СЕО Кластеру Степан Веселовський зазначив, що Львів має нагоду долучитися до світових тенденцій.
</p>
<h4><strong>Головне, що варто знати про нову програму</strong></h4>
В рамках програми будуть навчатися до 100 студентів: теорію будуть поєднувати із практичними заняттями за методикою blended learning, коли традиційні академічні підходи поєднаються з інтерактивною практикою. Студенти переглядатимуть лекції провідних науковців та професорів іноземних університетів, а предмети викладатимуть українською та англійською мовами. Проректор Львівської Політехніки з науково-педагогічної роботи Дмитро Федасюк зазначив, що цю програму створено на основі спеціалізації «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Цю бакалаврську програму студенти зможуть обрати з початку нового навчального року.
<h4><strong>Що таке штучний інтелект</strong></h4>
Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence, AI) — сфера комп'ютерної лінгвістики та ІТ, котра формалізує завдання та проблеми для комп’ютерних систем в разі, якщо ці завдання нагадують операції та дії, виконувані людиною. До розробки штучного інтелекту існує 2 ключових підходи: низхідний, семіотичний (включає створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо) та висхідний, біологічний (займається вивченням штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів).

Експерименти та наукові пошуки в сфері штучного інтелекту пов’язані із психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими сферами. Також тут особливе значення мають філософія і робототехніка. Дослідження в сфері створення та розбудови можливостей штучного інтелекту тривають із 1956 року. Серед нещодавніх знакових явищ — намір відомого інноватора Ілона Маска запустити власний підхід до створення та використання штучного інтелекту та нейроінтерфейсів, для чого він <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/neuralink-future/" class=" with_hint_js">оголосив про створення стартапу Neuralink<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/brain-1845944_1280-300x200.jpg" />Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку</span></a>.

<p>Для тих, хто вважає, що вивчення штучного інтелекту — це десь у Кремнієвій Долині, а в Україні це зробити складно, на часі новина від університету «Львівська Політехніка». Завдяки цьому вишу у Львові за підтримки Львівського ІТ кластеру запровадять навчальну програму Artificial Intelligence (Системи штучного інтелекту).</p><p>Співзасновник програми, Solution Architect компанії SoftServe та викладач Політехніки Зеновій Верес розповів, що зараз на знавців штучного інтелекту – великий попит. За його словами, за 4 роки Політехніка випустить перших випускників цієї програми, які відразу почнуть працювати в галузі. СЕО Кластеру Степан Веселовський зазначив, що Львів має нагоду долучитися до світових тенденцій.</p><h4><strong>Головне, що варто знати про нову програму</strong></h4><p>В рамках програми будуть навчатися до 100 студентів: теорію будуть поєднувати із практичними заняттями за методикою blended learning, коли традиційні академічні підходи поєднаються з інтерактивною практикою. Студенти переглядатимуть лекції провідних науковців та професорів іноземних університетів, а предмети викладатимуть українською та англійською мовами. Проректор Львівської Політехніки з науково-педагогічної роботи Дмитро Федасюк зазначив, що цю програму створено на основі спеціалізації «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Цю бакалаврську програму студенти зможуть обрати з початку нового навчального року.</p><h4><strong>Що таке штучний інтелект</strong></h4><p>Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence, AI) — сфера комп&#8217;ютерної лінгвістики та ІТ, котра формалізує завдання та проблеми для комп’ютерних систем в разі, якщо ці завдання нагадують операції та дії, виконувані людиною. До розробки штучного інтелекту існує 2 ключових підходи: низхідний, семіотичний (включає створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо) та висхідний, біологічний (займається вивченням штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів).</p><p>Експерименти та наукові пошуки в сфері штучного інтелекту пов’язані із психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими сферами. Також тут особливе значення мають філософія і робототехніка. Дослідження в сфері створення та розбудови можливостей штучного інтелекту тривають із 1956 року. Серед нещодавніх знакових явищ — намір відомого інноватора Ілона Маска запустити власний підхід до створення та використання штучного інтелекту та нейроінтерфейсів, для чого він <a href="/2017/04/23/neuralink-future/" class=" with_hint_js">оголосив про створення стартапу Neuralink<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/brain-1845944_1280-300x200.jpg" />Ілон Маск за 4 роки хоче створити нейроінтерфейс для мозку</span></a>.</p>

Відтепер для вивчення штучного інтелекту достатньо буде з’їздити до міста Лева

Для тих, хто вважає, що вивчення штучного інтелекту — це десь у Кремнієвій Долині, а в Україні це зробити складно, на часі новина від університету «Львівська Політехніка». Завдяки цьому вишу у Львові за підтримки Львівського ІТ кластеру запровадять навчальну програму Artificial Intelligence (Системи штучного інтелекту).

Співзасновник програми, Solution Architect компанії SoftServe та викладач Політехніки Зеновій Верес розповів, що зараз на знавців штучного інтелекту – великий попит. За його словами, за 4 роки Політехніка випустить перших випускників цієї програми, які відразу почнуть працювати в галузі. СЕО Кластеру Степан Веселовський зазначив, що Львів має нагоду долучитися до світових тенденцій.
<h4><strong>Головне, що варто знати про нову програму</strong></h4>
В рамках програми будуть навчатися до 100 студентів: теорію будуть поєднувати із практичними заняттями за методикою blended learning, коли традиційні академічні підходи поєднаються з інтерактивною практикою. Студенти переглядатимуть лекції провідних науковців та професорів іноземних університетів, а предмети викладатимуть українською та англійською мовами. Проректор Львівської Політехніки з науково-педагогічної роботи Дмитро Федасюк зазначив, що цю програму створено на основі спеціалізації «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Цю бакалаврську програму студенти зможуть обрати з початку нового навчального року.
<h4><strong>Що таке штучний інтелект</strong></h4>
Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence, AI) — сфера комп'ютерної лінгвістики та ІТ, котра формалізує завдання та проблеми для комп’ютерних систем в разі, якщо ці завдання нагадують операції та дії, виконувані людиною. До розробки штучного інтелекту існує 2 ключових підходи: низхідний, семіотичний (включає створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо) та висхідний, біологічний (займається вивченням штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів).

Експерименти та наукові пошуки в сфері штучного інтелекту пов’язані із психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими сферами. Також тут особливе значення мають філософія і робототехніка. Дослідження в сфері створення та розбудови можливостей штучного інтелекту тривають із 1956 року. Серед нещодавніх знакових явищ — намір відомого інноватора Ілона Маска запустити власний підхід до створення та використання штучного інтелекту та нейроінтерфейсів, для чого він <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/neuralink-future/">оголосив про створення стартапу Neuralink</a>.

<p>Для тих, хто вважає, що вивчення штучного інтелекту — це десь у Кремнієвій Долині, а в Україні це зробити складно, на часі новина від університету «Львівська Політехніка». Завдяки цьому вишу у Львові за підтримки Львівського ІТ кластеру запровадять навчальну програму Artificial Intelligence (Системи штучного інтелекту).</p><p>Співзасновник програми, Solution Architect компанії SoftServe та викладач Політехніки Зеновій Верес розповів, що зараз на знавців штучного інтелекту – великий попит. За його словами, за 4 роки Політехніка випустить перших випускників цієї програми, які відразу почнуть працювати в галузі. СЕО Кластеру Степан Веселовський зазначив, що Львів має нагоду долучитися до світових тенденцій.</p><h4><strong>Головне, що варто знати про нову програму</strong></h4><p>В рамках програми будуть навчатися до 100 студентів: теорію будуть поєднувати із практичними заняттями за методикою blended learning, коли традиційні академічні підходи поєднаються з інтерактивною практикою. Студенти переглядатимуть лекції провідних науковців та професорів іноземних університетів, а предмети викладатимуть українською та англійською мовами. Проректор Львівської Політехніки з науково-педагогічної роботи Дмитро Федасюк зазначив, що цю програму створено на основі спеціалізації «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Цю бакалаврську програму студенти зможуть обрати з початку нового навчального року.</p><h4><strong>Що таке штучний інтелект</strong></h4><p>Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence, AI) — сфера комп&#8217;ютерної лінгвістики та ІТ, котра формалізує завдання та проблеми для комп’ютерних систем в разі, якщо ці завдання нагадують операції та дії, виконувані людиною. До розробки штучного інтелекту існує 2 ключових підходи: низхідний, семіотичний (включає створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо) та висхідний, біологічний (займається вивченням штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів).</p><p>Експерименти та наукові пошуки в сфері штучного інтелекту пов’язані із психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими сферами. Також тут особливе значення мають філософія і робототехніка. Дослідження в сфері створення та розбудови можливостей штучного інтелекту тривають із 1956 року. Серед нещодавніх знакових явищ — намір відомого інноватора Ілона Маска запустити власний підхід до створення та використання штучного інтелекту та нейроінтерфейсів, для чого він <a href="/2017/04/23/neuralink-future/">оголосив про створення стартапу Neuralink</a>.</p>

У Львові навчатимуть роботі зі штучним інтелектом

{:ua}У Львові запускається курс із навчання технологіям штучного інтелекту на базі «Політехніки»{:}

#освіта

Вчені пройшли маршем у 600 містах світу

Українських студентів запрошують до Литви на стажування

У Львові навчатимуть роботі зі штучним інтелектом