Новини

Законопроект <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61994" target="_blank" rel="noopener">5670-д</a> «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ухвалений у другому читанні. Розбираємося, які зміни він містить для бізнесу та громадян

[color_title title="? Навіщо потрібен закон 5670-д"]

До закону 5670-д української регулювався так званим «законом Ківалова-Колесніченка» – цей документ фактично нівелював статус української мови як єдиної державної в Україні. Після Революції Гідності його намагалися скасувати, але тодішній спікер парламенту не підписав це рішення Ради, посилаючись на необхідність спочатку розробити новий закон.

Саме для того, щоб замінити нині чинний, але визнаний неконституційним «закон Ківалова-Колесніченка» розробили законопроект 5670-д. У першому читанні парламент ухвалив його восени минулого року. Його також називають «громадським законом», бо в написанні брало участь багато громадських активістів та експертів.

[color_title title="? Що змінюється у медіа"]

Майже всі фільми в кінотеатрах будуть українською мовою. Допускаються субтитровані іноземні репліки в фільмах (до 15%).

[background_substrate_simple color="#749bbf" content="Фільми мовою оригіналу в кінотеатрах нікуди не зникнуть. Закон дозволяє показувати таке кіно, лише в обсязі не більшому, ніж 10% від всіх сеансів у кінотеатрі. Також такі фільми мають бути субтитровані українською. Щоправда, норма ставить хрест на кінотеатрах, які б повністю спеціалізувалися на кіно мовою оригіналу. Не те, щоб таких зараз було багато (ми не можемо пригадати жодного, але, можливо, в майбутньому це виправлять."]

Втім, інтернет-сайти таки перейдуть на солов'їну — українська версія має завантажуватися за замовчанням, але поряд з українською можуть існувати й інші мовні версії. Це стосується не тільки безпосередньо українських компаній, але й іноземних.

Телебачення та радіомовлення буде україномовним, щонайменше, на 75% кожного дня і на 60% за тиждень. Пісні на радіо регулюються окремим законом – там квота україномовної музики становить 35% на даний момент.

Всі зареєстровані в Україні видання – як друковані, так і онлайнові, будуть україномовними за замовчанням. Версії іншими мовами матимуть право на життя, якщо є також і українська.

Видавці видаватимуть не менше, ніж половину своїх книжок українською.

[background_substrate_simple color="#749bbf" content="Багато ЗМІ написали про те, що софт та ігри також зобов'яжуть локалізувати українською, проте це не зовсім так. Формулювання вимагає переклад «державною мовою та/або офіційними мовами Європейського Союзу». Через оце «та/або» достатньо випустити на український ринок продукт, якщо він локалізований хоча б одною офіційною мовою ЄС – наприклад, англійською. Тож на практиці суттєвих змін не відбудеться."]

Українського стане більше на прилавках – в асортименті газетних кіосків та книжкових магазинів має бути не менше, ніж 50% україномовних видань. Додаткова умова – якщо в продажу є іншомовна версія видання, то має бути й україномовна.

Конферанс концертів та театральні вистави мають також бути лише українською – за допомогою перекладу, якщо потрібно. Проте, це не стосується пісень та випадків, коли інші мови виправдані творчим задумом.

[color_title title="? Освіта"]

Мова освіти – українська. В школах для нацменшин створять окремі класи з вивченням мовою нацменшини.

У вишах схожа ситуація – навчання відбуватиметься українською, а для студентів-іноземців обов'язково створять умови для вивчення державної мови. Втім, одна чи кілька дисциплін можуть викладатися англійською чи офіційними мовами ЄС.

[color_title title="? Держава і політика"]

Українською мовою зобов'язані володіти всі посадовці в Україні – президент, голова Верховної Ради, Уряду, депутати всіх рівнів та інші. Окрім цього, судді, адвокати, викладачі та медики.

Всі державні зустрічі та засідання проводяться також лише українською.

Те ж саме стосується політичної агітації. Передвиборчі плакати коштом держбюджету, інформаційні стенди та все, що стосується виборів – лише українською.

[color_title title="? Відповідальність"]

[background_substrate_simple color="#749bbf" content="Хоча володіння українською мовою стає обов'язковим для кожного громадянина України, за спілкування будь-якою іншою мовою ніхто не каратиме і не штрафуватиме. Закон взагалі не регулює приватне спілкування, про що в ньому прямо зазначено."]

Чиновники за порушення «своїх» статей закону як-то порушення в документообігу або на офіційних зустрічах заплатять від 200 до 400 неоподаткованих мінімумів – людськими цифрами це від 3 400₴ до 6 800₴ на даний момент.

[related_post id="7826"]

За порушення закону про застосування української в освіті, науці, культурі, книговиданні, електронних інформаційних системах, публічних заходах, рекламі – від 3 400₴ до 5 100₴.

Друковані медіа заплатять від 6 800₴ до 8 500₴.

Телевізійники та радіостанції платитимуть більше за всіх – 8 500-10 200₴ за кожне порушення.

[color_title title="?️‍♀️ Хто слідкуватиме?"]

З'явиться Уповноважений із захисту української мови. Він або вона слідкуватиме за дотриманням норм закону. Саме цьому чиновнику можна буде подати скаргу на порушення закону або ваших прав на вивчення української мови.

Офіс Уповноваженого має вивчити та відреагувати на скаргу протягом 10 днів з моменту подання.

Окрім цього, створять Національну комісію зі стандартів державної мови. Вона визначатиме, як писати українською правильно.

Щоб закон почав діяти, його ще мають підписати спікер парламенту та чинний президент Петро Порошенко.

<h3>					? Навіщо потрібен закон 5670-д			</h3>До закону 5670-д української регулювався так званим «законом Ківалова-Колесніченка» – цей документ фактично нівелював статус української мови як єдиної державної в Україні. Після Революції Гідності його намагалися скасувати, але тодішній спікер парламенту не підписав це рішення Ради, посилаючись на необхідність спочатку розробити новий закон.Саме для того, щоб замінити нині чинний, але визнаний неконституційним «закон Ківалова-Колесніченка» розробили законопроект 5670-д. У першому читанні парламент ухвалив його восени минулого року. Його також називають «громадським законом», бо в написанні брало участь багато громадських активістів та експертів.	<h3>					? Що змінюється у медіа			</h3>Майже всі фільми в кінотеатрах будуть українською мовою. Допускаються субтитровані іноземні репліки в фільмах (до 15%).	<div class="note" style="background-color:#749bbf">		Фільми мовою оригіналу в кінотеатрах нікуди не зникнуть. Закон дозволяє показувати таке кіно, лише в обсязі не більшому, ніж 10% від всіх сеансів у кінотеатрі. Також такі фільми мають бути субтитровані українською. Щоправда, норма ставить хрест на кінотеатрах, які б повністю спеціалізувалися на кіно мовою оригіналу. Не те, щоб таких зараз було багато (ми не можемо пригадати жодного, але, можливо, в майбутньому це виправлять.		<div class="corner"></div>	</div>Втім, інтернет-сайти таки перейдуть на солов&#8217;їну — українська версія має завантажуватися за замовчанням, але поряд з українською можуть існувати й інші мовні версії. Це стосується не тільки безпосередньо українських компаній, але й іноземних.Телебачення та радіомовлення буде україномовним, щонайменше, на 75% кожного дня і на 60% за тиждень. Пісні на радіо регулюються окремим законом – там квота україномовної музики становить 35% на даний момент.Всі зареєстровані в Україні видання – як друковані, так і онлайнові, будуть україномовними за замовчанням. Версії іншими мовами матимуть право на життя, якщо є також і українська.Видавці видаватимуть не менше, ніж половину своїх книжок українською.	<div class="note" style="background-color:#749bbf">		Багато ЗМІ написали про те, що софт та ігри також зобов'яжуть локалізувати українською, проте це не зовсім так. Формулювання вимагає переклад «державною мовою та/або офіційними мовами Європейського Союзу». Через оце «та/або» достатньо випустити на український ринок продукт, якщо він локалізований хоча б одною офіційною мовою ЄС – наприклад, англійською. Тож на практиці суттєвих змін не відбудеться.		<div class="corner"></div>	</div>Українського стане більше на прилавках – в асортименті газетних кіосків та книжкових магазинів має бути не менше, ніж 50% україномовних видань. Додаткова умова – якщо в продажу є іншомовна версія видання, то має бути й україномовна.Конферанс концертів та театральні вистави мають також бути лише українською – за допомогою перекладу, якщо потрібно. Проте, це не стосується пісень та випадків, коли інші мови виправдані творчим задумом.	<h3>					? Освіта			</h3>Мова освіти – українська. В школах для нацменшин створять окремі класи з вивченням мовою нацменшини.У вишах схожа ситуація – навчання відбуватиметься українською, а для студентів-іноземців обов&#8217;язково створять умови для вивчення державної мови. Втім, одна чи кілька дисциплін можуть викладатися англійською чи офіційними мовами ЄС.	<h3>					? Держава і політика			</h3>Українською мовою зобов&#8217;язані володіти всі посадовці в Україні – президент, голова Верховної Ради, Уряду, депутати всіх рівнів та інші. Окрім цього, судді, адвокати, викладачі та медики.Всі державні зустрічі та засідання проводяться також лише українською.Те ж саме стосується політичної агітації. Передвиборчі плакати коштом держбюджету, інформаційні стенди та все, що стосується виборів – лише українською.	<h3>					? Відповідальність			</h3>	<div class="note" style="background-color:#749bbf">		Хоча володіння українською мовою стає обов'язковим для кожного громадянина України, за спілкування будь-якою іншою мовою ніхто не каратиме і не штрафуватиме. Закон взагалі не регулює приватне спілкування, про що в ньому прямо зазначено.		<div class="corner"></div>	</div>Чиновники за порушення «своїх» статей закону як-то порушення в документообігу або на офіційних зустрічах заплатять від 200 до 400 неоподаткованих мінімумів – людськими цифрами це від 3 400₴ до 6 800₴ на даний момент.	<div class="related-post">		Читайте також:		<a href="/society/2017/07/05/ukr-lang-myths/" class="link">Міфи та правда стосовно найобговорюванішого законопроекту про мову</a>	</div>За порушення закону про застосування української в освіті, науці, культурі, книговиданні, електронних інформаційних системах, публічних заходах, рекламі – від 3 400₴ до 5 100₴.Друковані медіа заплатять від 6 800₴ до 8 500₴.Телевізійники та радіостанції платитимуть більше за всіх – 8 500-10 200₴ за кожне порушення.	<h3>					?️‍♀️ Хто слідкуватиме?			</h3>З&#8217;явиться Уповноважений із захисту української мови. Він або вона слідкуватиме за дотриманням норм закону. Саме цьому чиновнику можна буде подати скаргу на порушення закону або ваших прав на вивчення української мови.Офіс Уповноваженого має вивчити та відреагувати на скаргу протягом 10 днів з моменту подання.Окрім цього, створять Національну комісію зі стандартів державної мови. Вона визначатиме, як писати українською правильно.Щоб закон почав діяти, його ще мають підписати спікер парламенту та чинний президент Петро Порошенко.

🇺🇦 Рада ухвалила новий мовний закон 5670-д. Що зміниться

Художники, артисти, видавці, музиканти, волонтери, військові, державні та релігійні діячі звернулися до народних депутатів із закликом ухвалити закон про функціонування української мови як державної.

25 квітня Верховна Рада повинна прийняти законопроект, який має забезпечити функціонування української мови як державної.

Напередодні відомі українські культурні, політичні та релігійні діячі звернулися до народних депутатів у відео, де закликали Верховну Раду ухвалити закон, пояснивши його важливість для України.

Український поет, видавець Іван Малкович каже, що є сторінки, які важко перевернути:

«Такою сторінкою є закон про державну мову, який приймають уже 28 років і ніяк не можуть прийняти».

<img class="aligncenter wp-image-56958" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/4.png" alt="" width="586" height="329" />

«Церква наполягає на тому, щоб в Україні була державною українська мова», – заявив патріарх Філарет.

<img class="aligncenter wp-image-56957" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/3_copy_copy.png" alt="" width="900" height="502" />

«Це питання національної безпеки», – вважає Валерій Ананьєв, ветеран війни, письменник.

<img class="aligncenter wp-image-56956" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2019/04/6.png" alt="" width="901" height="499" />

У записі відео взяли участь Патріарх Філарет, Володимир Василенко, Ігор Гордійчук, Іван Малкович, Оксана Забужко, Олег Скрипка, Сергій Фоменко, Тарас Компаніченко, сестри Тельнюк, Ірма Вітовська, Ахтем Сеітаблаєв Анжеліка Рудницька, Яна Зінкевич, Валерій Ананьєв, Володимир В'ятрович, Євген Нищук, Павло Розенко, В'ячеслав Кириленко, Роман Скрипін, Віталій Гайдукевич, Лариса Івшина, Лесь Подерв'янський, Наталія Сумська.

https://www.youtube.com/watch?v=FYuRHCkf2g4

25 квітня Верховна Рада повинна прийняти законопроект, який має забезпечити функціонування української мови як державної.Напередодні відомі українські культурні, політичні та релігійні діячі звернулися до народних депутатів у відео, де закликали Верховну Раду ухвалити закон, пояснивши його важливість для України.Український поет, видавець Іван Малкович каже, що є сторінки, які важко перевернути:«Такою сторінкою є закон про державну мову, який приймають уже 28 років і ніяк не можуть прийняти».<img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-56958" src="/wp-content/uploads/2019/04/4.png" alt="" width="586" height="329" srcset="/wp-content/uploads/2019/04/4.png 720w, /wp-content/uploads/2019/04/4-300x168.png 300w, /wp-content/uploads/2019/04/4-650x365.png 650w" sizes="(max-width: 586px) 100vw, 586px" />«Церква наполягає на тому, щоб в Україні була державною українська мова», – заявив патріарх Філарет.<img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-56957" src="/wp-content/uploads/2019/04/3_copy_copy.png" alt="" width="900" height="502" srcset="/wp-content/uploads/2019/04/3_copy_copy.png 721w, /wp-content/uploads/2019/04/3_copy_copy-300x167.png 300w, /wp-content/uploads/2019/04/3_copy_copy-650x362.png 650w" sizes="(max-width: 900px) 100vw, 900px" />«Це питання національної безпеки», – вважає Валерій Ананьєв, ветеран війни, письменник.<img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-56956" src="/wp-content/uploads/2019/04/6.png" alt="" width="901" height="499" srcset="/wp-content/uploads/2019/04/6.png 731w, /wp-content/uploads/2019/04/6-300x166.png 300w, /wp-content/uploads/2019/04/6-650x360.png 650w, /wp-content/uploads/2019/04/6-730x405.png 730w" sizes="(max-width: 901px) 100vw, 901px" />У записі відео взяли участь Патріарх Філарет, Володимир Василенко, Ігор Гордійчук, Іван Малкович, Оксана Забужко, Олег Скрипка, Сергій Фоменко, Тарас Компаніченко, сестри Тельнюк, Ірма Вітовська, Ахтем Сеітаблаєв Анжеліка Рудницька, Яна Зінкевич, Валерій Ананьєв, Володимир В&#8217;ятрович, Євген Нищук, Павло Розенко, В&#8217;ячеслав Кириленко, Роман Скрипін, Віталій Гайдукевич, Лариса Івшина, Лесь Подерв&#8217;янський, Наталія Сумська.<div class="embedded-video">							<iframe loading="lazy" width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/FYuRHCkf2g4"												title="YouTube video player" frameborder="0"												allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture"												allowfullscreen="true"></iframe></div>

#мова

🇺🇦 Рада ухвалила новий мовний закон 5670-д. Що зміниться

Відомі українці записали відео, у якому закликали ухвалити «мовний» закон