<h4>Хто такий Леонід Каденюк</h4>
[caption id="attachment_90849" align="alignnone" width="400"]<img class="wp-image-90849 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/kadenyuk.jpg" alt="Леонід Каденюк, перший космонавт України" width="400" height="500"> Фото: NASA[/caption]

Леонід Каденюк — український льотчик-випробувач та перший космонавт незалежної України. Герой України. Був також народним депутатом та радником прем'єр-міністра.

Він здійснив перший політ у космос 19 листопада 1997 року на американському космічному кораблі «Колумбія».

Помер 31 січня 2018 року.
<h4><strong>Як Каденюк потрапив до NASA</strong></h4>
У 1995 році Каденюка відібрали в групу космонавтів Національної космічної агенції України. Він пройшов підготовку до космічного польоту в NASA на американському космічному кораблі багаторазового використання як фахівець з корисного навантаження.
<h4><strong>Що робив перший український космонавт на орбіті</strong></h4>
З 19 листопада по 5 грудня 1997 року Леонід Каденюк входив до екіпажу космонавтів американського космічного «човника» «Колумбія» місії STS-87. Під час польоту українець виконував біологічні експерименти. Це була спільна українсько-американська місія, експерименти передбачали дослідження трьох видів рослин.

Космонавти вивчали те, як невагомість впливає на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка, на експресію генів у тканинах сої і ріпи, на утримання фітогормонів у рослинах ріпи, на вуглеводний метаболізм та ультраструктуру клітин проростків сої тощо.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/jTsZU47EtDc" width="810" height="415" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Також в ході місії Леонід Каденюк досліджував вплив невагомості на людський організм. На 9-у добу перебування на орбіті вперше в історії незалежної України відбувся прямий зв’язок із космосом.
<h4><strong>Космонавт про Землю з космосу</strong></h4>
Фотографування та зйомка на відео — це займало майже кожну вільну хвилину космонавтів, за спогадами Каденюка. Проте заняття це ніколи не набридало і завжди давало якісь нові враження. За його словами, вигляд планети з космосу — це 80% того, що ми на Землі не бачимо і не розуміємо, навіть споглядаючи світлини, зняті на орбіті.
<h4><strong>Про музику та інші речі на орбіті</strong></h4>
На орбіту із собою Каденюк узяв аудіокасети з улюбленою музикою. Серед його космічної фонотеки — пісні Анатолія Солов’яненка, Дмитра Гнатюка та інших українських виконавців. За його спогадами, американці із задоволенням слухали українську музику 1980-х.

Пригадував він і про те, що двічі на орбіті лунав державний славень України — і американські астронавти навіть віддавали честь.

За спогадами першого українського космонавта, підготовка до польоту включала щоденні пробіжки — від спринтерських дистанцій до кросів. Серед найбільших вражень від перебування на орбіті пригадував невагомість та те, що бачиш в ілюмінатор, коли дивишся згори на нашу планету.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/J8cPX8Zw_gA" width="810" height="515" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span></iframe>
<h4><strong>Про майбутнє України як космічної держави</strong></h4>
Леонід Каденюк був переконаний: Україна вже є космічною державою. Вже є повний цикл виготовлення космічної техніки, є напрацювання щодо проектування, виготовлення та запуску техніки у космос. Головною проблемою перший український космонавт вважав те, що космічна галузь працює не завдяки, а всупереч економічним та технологічним обставинам, у яких вона перебуває.
<h4>Розповіді про Леоніда Каденюка</h4>
<ul>
<li>Життя такої неординарної особистості як Леонід Каденюк оповіяне неймовірними історіями та цікавими фактами. Ось кілька з них:</li>
 	<li>Корабель, на якому Каденюк полетів у космос, у тому ж році використали для зйомок культого фільму «Армагеддон»</li>
 	<li>Саме завдяки Каденюку, на космічну орбіту вперше в історії був доставлений прапор України, а також музика Дмитра Гнатюка, Софії Ротару та Назарія Яремчука. Також Каденюк взяв з собою на орбіту портрет Тараса Шевченка та примірник «Кобзаря».</li>
 	<li>Кожен космонавт міг обрати мелодію для пробудження на «Колумбії». Завдяки Каденюку, який обрав для цього гімн України, він прозвучав у космосі два рази.</li>
 	<li>Леонід Каденюк написав книгу «Місія — космос», яка стала «Книгою року» у 2009 році. У 2017 книжку перевидали.</li>
</ul>

<h4>Хто такий Леонід Каденюк</h4><div id="attachment_90849" style="width: 410px" class="wp-caption alignnone"><img aria-describedby="caption-attachment-90849" loading="lazy" class="wp-image-90849 size-full" src="/wp-content/uploads/2018/01/kadenyuk.jpg" alt="Леонід Каденюк, перший космонавт України" width="400" height="500" srcset="/wp-content/uploads/2018/01/kadenyuk.jpg 400w, /wp-content/uploads/2018/01/kadenyuk-240x300.jpg 240w" sizes="(max-width: 400px) 100vw, 400px" /><p id="caption-attachment-90849" class="wp-caption-text">Фото: NASA</p></div><p>Леонід Каденюк — український льотчик-випробувач та перший космонавт незалежної України. Герой України. Був також народним депутатом та радником прем&#8217;єр-міністра.</p><p>Він здійснив перший політ у космос 19 листопада 1997 року на американському космічному кораблі «Колумбія».</p><p>Помер 31 січня 2018 року.</p><h4><strong>Як Каденюк потрапив до NASA</strong></h4><p>У 1995 році Каденюка відібрали в групу космонавтів Національної космічної агенції України. Він пройшов підготовку до космічного польоту в NASA на американському космічному кораблі багаторазового використання як фахівець з корисного навантаження.</p><h4><strong>Що робив перший український космонавт на орбіті</strong></h4><p>З 19 листопада по 5 грудня 1997 року Леонід Каденюк входив до екіпажу космонавтів американського космічного «човника» «Колумбія» місії STS-87. Під час польоту українець виконував біологічні експерименти. Це була спільна українсько-американська місія, експерименти передбачали дослідження трьох видів рослин.</p><p>Космонавти вивчали те, як невагомість впливає на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка, на експресію генів у тканинах сої і ріпи, на утримання фітогормонів у рослинах ріпи, на вуглеводний метаболізм та ультраструктуру клітин проростків сої тощо.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/jTsZU47EtDc" width="810" height="415" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Також в ході місії Леонід Каденюк досліджував вплив невагомості на людський організм. На 9-у добу перебування на орбіті вперше в історії незалежної України відбувся прямий зв’язок із космосом.</p><h4><strong>Космонавт про Землю з космосу</strong></h4><p>Фотографування та зйомка на відео — це займало майже кожну вільну хвилину космонавтів, за спогадами Каденюка. Проте заняття це ніколи не набридало і завжди давало якісь нові враження. За його словами, вигляд планети з космосу — це 80% того, що ми на Землі не бачимо і не розуміємо, навіть споглядаючи світлини, зняті на орбіті.</p><h4><strong>Про музику та інші речі на орбіті</strong></h4><p>На орбіту із собою Каденюк узяв аудіокасети з улюбленою музикою. Серед його космічної фонотеки — пісні Анатолія Солов’яненка, Дмитра Гнатюка та інших українських виконавців. За його спогадами, американці із задоволенням слухали українську музику 1980-х.</p><p>Пригадував він і про те, що двічі на орбіті лунав державний славень України — і американські астронавти навіть віддавали честь.</p><p>За спогадами першого українського космонавта, підготовка до польоту включала щоденні пробіжки — від спринтерських дистанцій до кросів. Серед найбільших вражень від перебування на орбіті пригадував невагомість та те, що бачиш в ілюмінатор, коли дивишся згори на нашу планету.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/J8cPX8Zw_gA" width="810" height="515" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span></iframe></div><h4><strong>Про майбутнє України як космічної держави</strong></h4><p>Леонід Каденюк був переконаний: Україна вже є космічною державою. Вже є повний цикл виготовлення космічної техніки, є напрацювання щодо проектування, виготовлення та запуску техніки у космос. Головною проблемою перший український космонавт вважав те, що космічна галузь працює не завдяки, а всупереч економічним та технологічним обставинам, у яких вона перебуває.</p><h4>Розповіді про Леоніда Каденюка</h4><ul><li>Життя такої неординарної особистості як Леонід Каденюк оповіяне неймовірними історіями та цікавими фактами. Ось кілька з них:</li><li>Корабель, на якому Каденюк полетів у космос, у тому ж році використали для зйомок культого фільму «Армагеддон»</li><li>Саме завдяки Каденюку, на космічну орбіту вперше в історії був доставлений прапор України, а також музика Дмитра Гнатюка, Софії Ротару та Назарія Яремчука. Також Каденюк взяв з собою на орбіту портрет Тараса Шевченка та примірник «Кобзаря».</li><li>Кожен космонавт міг обрати мелодію для пробудження на «Колумбії». Завдяки Каденюку, який обрав для цього гімн України, він прозвучав у космосі два рази.</li><li>Леонід Каденюк написав книгу «Місія — космос», яка стала «Книгою року» у 2009 році. У 2017 книжку перевидали.</li></ul>

Картки

Низка ЗМІ повідомили, що 31 січня 2018 року <a href="http://www.bbc.com/ukrainian/news-42884403" target="_blank" rel="noopener">пішов із життя</a> перший космонавт України Леонід Каденюк. Йому було лише 67 років — і ми пропонуємо пригадати знакові моменти, пов’язані із першим українцем за часів відновлення незалежності, який вийшов на Земну орбіту

<h4>Хто такий Леонід Каденюк</h4>
[caption id="attachment_90849" align="alignnone" width="400"]<img class="wp-image-90849 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2018/01/kadenyuk.jpg" alt="Леонід Каденюк, перший космонавт України" width="400" height="500" /> Фото: NASA[/caption]

Леонід Каденюк — український льотчик-випробувач та перший космонавт незалежної України. Герой України. Був також народним депутатом та радником прем'єр-міністра.

Він здійснив перший політ у космос 19 листопада 1997 року на американському космічному кораблі «Колумбія».

Помер 31 січня 2018 року.
<h4><strong>Як Каденюк потрапив до NASA</strong></h4>
У 1995 році Каденюка відібрали в групу космонавтів Національної космічної агенції України. Він пройшов підготовку до космічного польоту в NASA на американському космічному кораблі багаторазового використання як фахівець з корисного навантаження.
<h4><strong>Що робив перший український космонавт на орбіті</strong></h4>
З 19 листопада по 5 грудня 1997 року Леонід Каденюк входив до екіпажу космонавтів американського космічного «човника» «Колумбія» місії STS-87. Під час польоту українець виконував біологічні експерименти. Це була спільна українсько-американська місія, експерименти передбачали дослідження трьох видів рослин.

Космонавти вивчали те, як невагомість впливає на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка, на експресію генів у тканинах сої і ріпи, на утримання фітогормонів у рослинах ріпи, на вуглеводний метаболізм та ультраструктуру клітин проростків сої тощо.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/jTsZU47EtDc" width="810" height="415" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Також в ході місії Леонід Каденюк досліджував вплив невагомості на людський організм. На 9-у добу перебування на орбіті вперше в історії незалежної України відбувся прямий зв’язок із космосом.
<h4><strong>Космонавт про Землю з космосу</strong></h4>
Фотографування та зйомка на відео — це займало майже кожну вільну хвилину космонавтів, за спогадами Каденюка. Проте заняття це ніколи не набридало і завжди давало якісь нові враження. За його словами, вигляд планети з космосу — це 80% того, що ми на Землі не бачимо і не розуміємо, навіть споглядаючи світлини, зняті на орбіті.
<h4><strong>Про музику та інші речі на орбіті</strong></h4>
На орбіту із собою Каденюк узяв аудіокасети з улюбленою музикою. Серед його космічної фонотеки — пісні Анатолія Солов’яненка, Дмитра Гнатюка та інших українських виконавців. За його спогадами, американці із задоволенням слухали українську музику 1980-х.

Пригадував він і про те, що двічі на орбіті лунав державний славень України — і американські астронавти навіть віддавали честь.

За спогадами першого українського космонавта, підготовка до польоту включала щоденні пробіжки — від спринтерських дистанцій до кросів. Серед найбільших вражень від перебування на орбіті пригадував невагомість та те, що бачиш в ілюмінатор, коли дивишся згори на нашу планету.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/J8cPX8Zw_gA" width="810" height="515" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span></iframe>
<h4><strong>Про майбутнє України як космічної держави</strong></h4>
Леонід Каденюк був переконаний: Україна вже є космічною державою. Вже є повний цикл виготовлення космічної техніки, є напрацювання щодо проектування, виготовлення та запуску техніки у космос. Головною проблемою перший український космонавт вважав те, що космічна галузь працює не завдяки, а всупереч економічним та технологічним обставинам, у яких вона перебуває.
<h4>Розповіді про Леоніда Каденюка</h4>
<ul>
 	<li>Життя такої неординарної особистості як Леонід Каденюк оповіяне неймовірними історіями та цікавими фактами. Ось кілька з них:</li>
 	<li>Корабель, на якому Каденюк полетів у космос, у тому ж році використали для зйомок культого фільму «Армагеддон»</li>
 	<li>Саме завдяки Каденюку, на космічну орбіту вперше в історії був доставлений прапор України, а також музика Дмитра Гнатюка, Софії Ротару та Назарія Яремчука. Також Каденюк взяв з собою на орбіту портрет Тараса Шевченка та примірник «Кобзаря».</li>
 	<li>Кожен космонавт міг обрати мелодію для пробудження на «Колумбії». Завдяки Каденюку, який обрав для цього гімн України, він прозвучав у космосі два рази.</li>
 	<li>Леонід Каденюк написав книгу «Місія — космос», яка стала «Книгою року» у 2009 році. У 2017 книжку перевидали.</li>
</ul>

🚀 Каденюк: 5 моментів життя першого космонавта України

У 2018 році українська космонавтика втратила свого піонера — першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка. Розповідаємо про нього

<h4><strong>Як зберігати криптовалюти?</strong></h4>
Обирати спосіб зберігання криптовалют можна в залежності від того, наскільки ви «хардкорний» продавець чи покупець популярних криптовалют. Для новачків підійдуть окремі програми та онлайн-сервіси зберігання. А для тих, хто регулярно продає та купує великі суми — лише апаратні гаманці та ізольовані середовища. Нижче ми розглянемо недоліки та можливості кожного із таких способів.
<ul>
<li>
<strong>Програмні гаманці</strong> — встановлюються на комп’ютер чи телефон користувача у вигляді окремої програми. Ця програма допомагає керувати коштами на рахунку та зазвичай є кросплатформенним рішенням.</li>
 	<li>
<strong>Онлайн-сервіси</strong> — доступ до вашого гаманця та всі кошти зберігаються в захищеному онлайн-сховищі, доступ до якого завдяки логіну та паролю ви отримуєте через браузер.</li>
 	<li>
<strong>Апаратні гаманці</strong> — «залізо» у вигляді окремого токена, брелока чи картки, де зберігається програмний код гаманця та ключа для доступу до нього.</li>
 	<li>
<strong>Ізольовані середовища</strong> — комп’ютери, смартфони чи планшети, на яких зберігається відповідне програмне забезпечення, кошти на криптовалютному рахнку та дані користувача. Після операції такі пристроїв вимикаються і від доступу до інтернету, і від живлення.
</li>
</ul>
<h4><strong>Яку електронну пошту використовувати?</strong></h4>
Для реєстрації на сервісах, пов'язаних з фінансами, рекомендується створити окремий email, який не буде використовуватися для особистого листування і для реєстрації на інших сайтах. Це виключить його потрапляння в спам-бази і в руки зловмисників, навіть при застосуванні методів соціальної інженерії.
<h4><strong>Який пароль обрати для криптовалютного гаманця?</strong></h4>
Паролі доступу до пошти та вашого гаманця в жодному разі не повинні збігатися. Крім того, їх слід зробити достатньо складними, аби не можна було скористатися простим підбиранням. Відмовтесь від кешування паролів, від авторизації без підтвердження на ваш телефон чи прив’язки до IP. Додаткові засоби захисту не завадять. Також не лінуйтеся періодично замінювати паролі на нові.
<h4><strong>Що варто пам’ятати про онлайн-сховища?</strong></h4>
Онлайн-сховища — штука зручна та швидка. Проте у неї є «темна сторона». Злам хакерів, раптовий обшук силових структур чи недоброчесніть засновників і команди онлайн-сервісу — і ви втрачаєте усі свої кошти. Аби цього не сталося, обов'язково перевірте базові параметри захищеності обраного сервісу. Вивчіть публічно доступну документацію, відгуки про обрану платформу зберігання криптовалют, які криптовалюти підтримує такий сервіс. Проте такий спосіб містить однаково найбільшу кількість ризиків. Ліцензування чи гарантування вкладів (як це відбувається із банками чи фінансовими фондами) — про це, на жаль, поки не йдеться у криптосвіті. Крім того, атака на ваш комп’ютер, злам браузеру чи просто доступ до вашого ноутбуку з боку іншого користувача може залишити вас без грошей. Тож такими сховищами можна користуватися лише для невеликих сум та швидких дрібних транзакцій.
<h4><strong>Які вразливості є у локальних гаманців?</strong></h4>
Якщо користувач зберігає кошти на локальному гаманці, то найбільш вразливим місцем є файл ключів. Фактично викрадіть файл ключів — і ви заблокуєте доступ користувачеві до його грошей. Крім того, помилково видаливши чи неправильно скопіювавши файл, ви теж втратите доступ до свого гаманця. А ще — якщо ви не користуєтеся ізольованою машиною чи смартфоном — ви можете потрапити під вплив <a href="https://nachasi.com/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">вірусу-вимагальника<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_158553336_l-2015-300x200.jpg" />Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки</span></a> чи шифрувальника.

Локальний гаманець слід регулярно копіювати. Робіть резервні копію файлу ключів і самого гаманця. При цьому різні копії мають зберігатися на різних типах фізичних носіїв. Архіви та копії слід також шифрувати окремими паролями доступу чи ключами. І не забувайте про антивіруси та їхнє регулярне оновлення.
<h4><strong>Що таке апаратний гаманець?</strong></h4>
Це — найзахищеніший спосіб зберігати криптовалюти. Ключ до гаманця внесено на спеціальний апаратний пристрій. Таке «залізо» як правило має вигляд брелока чи флешки. Щоби отримати чи переказати кошти із такого гаманця з криптовалютою, потрібно вставити його до USB-порту, роз’єму смартфону чи кардрідера. Крім захисту апаратного, такі гаманці найчастіше також мають програмний захист і додаткову верифікацію через онлайн-сервіси.

Використання апаратних гаманців рекомендоване тим, хто регулярно проводить операції із криптовалютами на значні суми. Серед найпопулярніших пристроїв — Trezor, KeepKey, Ledger. Усі вони — завбільшки зі звичайну кредитку. Основний ризик — загубивши такий брелок чи картку, ви автоматично втратите доступ до гаманця зі своїми криптовалютами. А ще викрадення коштів тут можливе, якщо хтось витягне у вас звичайний гаманець із таким брелоком всередині.
<h4><strong>Чому варто користуватися ізольованими системами?</strong></h4>
Насправді найбільший рівень захисту вам забезпечить використання ізольованої системи. Для цього можна скористатися як віртуальною емульованою системою на апаратному забезпеченні, так і окремим пристроєм, на якому ви здійснюєте виключно криптовалютні операції. Для цього підійде окремий комп’ютер, смартфон чи планшет, котрі вимикаються від мережі й від живлення після того, як операцію отримання чи переказу криптовалюти. Найвищий рівень безпеки при цьому забезпечать активний брандмауер, файєрвол та антивірусний пакет. Бази усіх цих програм слід регулярно оновлювати. Користуватися такою апаратною платформою та її операційною системою слід виключно для операцій із криптовалютами. Жодних сторонніх сайтів, встановлення сторонніх додатків — і навіть жодної перевірки робочої пошти з цього пристрою. Ось що таке безпека на хардкорному рівні.
<h4><strong>Про що ще варто пам’ятати?</strong></h4>
Який би спосіб зберігання криптовалют ви не обрали і якими би захисними методиками не користувалися, будьте пильні у транзакціях із різними сайтами та сервісами. Здійснення переказу запускайте, лише пересвідчившись у коректності адреси призначення. Дуже часто зловмисні сайти та застосунки використовують підміну номерів при копіюванні до буфера обміну на мобільних чи настільних пристроях. Також не слід перераховувати кошти на так звані «транзитні» номери гаманців чи користуватися неперевіреними обмінниками та сайтами-посередниками.

<h4><strong>Як зберігати криптовалюти?</strong></h4><p>Обирати спосіб зберігання криптовалют можна в залежності від того, наскільки ви «хардкорний» продавець чи покупець популярних криптовалют. Для новачків підійдуть окремі програми та онлайн-сервіси зберігання. А для тих, хто регулярно продає та купує великі суми — лише апаратні гаманці та ізольовані середовища. Нижче ми розглянемо недоліки та можливості кожного із таких способів.</p><ul><li><strong>Програмні гаманці</strong> — встановлюються на комп’ютер чи телефон користувача у вигляді окремої програми. Ця програма допомагає керувати коштами на рахунку та зазвичай є кросплатформенним рішенням.</li><li><strong>Онлайн-сервіси</strong> — доступ до вашого гаманця та всі кошти зберігаються в захищеному онлайн-сховищі, доступ до якого завдяки логіну та паролю ви отримуєте через браузер.</li><li><strong>Апаратні гаманці</strong> — «залізо» у вигляді окремого токена, брелока чи картки, де зберігається програмний код гаманця та ключа для доступу до нього.</li><li><strong>Ізольовані середовища</strong> — комп’ютери, смартфони чи планшети, на яких зберігається відповідне програмне забезпечення, кошти на криптовалютному рахнку та дані користувача. Після операції такі пристроїв вимикаються і від доступу до інтернету, і від живлення.</li></ul><h4><strong>Яку електронну пошту використовувати?</strong></h4><p>Для реєстрації на сервісах, пов&#8217;язаних з фінансами, рекомендується створити окремий email, який не буде використовуватися для особистого листування і для реєстрації на інших сайтах. Це виключить його потрапляння в спам-бази і в руки зловмисників, навіть при застосуванні методів соціальної інженерії.</p><h4><strong>Який пароль обрати для криптовалютного гаманця?</strong></h4><p>Паролі доступу до пошти та вашого гаманця в жодному разі не повинні збігатися. Крім того, їх слід зробити достатньо складними, аби не можна було скористатися простим підбиранням. Відмовтесь від кешування паролів, від авторизації без підтвердження на ваш телефон чи прив’язки до IP. Додаткові засоби захисту не завадять. Також не лінуйтеся періодично замінювати паролі на нові.</p><h4><strong>Що варто пам’ятати про онлайн-сховища?</strong></h4><p>Онлайн-сховища — штука зручна та швидка. Проте у неї є «темна сторона». Злам хакерів, раптовий обшук силових структур чи недоброчесніть засновників і команди онлайн-сервісу — і ви втрачаєте усі свої кошти. Аби цього не сталося, обов&#8217;язково перевірте базові параметри захищеності обраного сервісу. Вивчіть публічно доступну документацію, відгуки про обрану платформу зберігання криптовалют, які криптовалюти підтримує такий сервіс. Проте такий спосіб містить однаково найбільшу кількість ризиків. Ліцензування чи гарантування вкладів (як це відбувається із банками чи фінансовими фондами) — про це, на жаль, поки не йдеться у криптосвіті. Крім того, атака на ваш комп’ютер, злам браузеру чи просто доступ до вашого ноутбуку з боку іншого користувача може залишити вас без грошей. Тож такими сховищами можна користуватися лише для невеликих сум та швидких дрібних транзакцій.</p><h4><strong>Які вразливості є у локальних гаманців?</strong></h4><p>Якщо користувач зберігає кошти на локальному гаманці, то найбільш вразливим місцем є файл ключів. Фактично викрадіть файл ключів — і ви заблокуєте доступ користувачеві до його грошей. Крім того, помилково видаливши чи неправильно скопіювавши файл, ви теж втратите доступ до свого гаманця. А ще — якщо ви не користуєтеся ізольованою машиною чи смартфоном — ви можете потрапити під вплив <a href="/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">вірусу-вимагальника<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_158553336_l-2015-300x200.jpg" />Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки</span></a> чи шифрувальника.</p><p>Локальний гаманець слід регулярно копіювати. Робіть резервні копію файлу ключів і самого гаманця. При цьому різні копії мають зберігатися на різних типах фізичних носіїв. Архіви та копії слід також шифрувати окремими паролями доступу чи ключами. І не забувайте про антивіруси та їхнє регулярне оновлення.</p><h4><strong>Що таке апаратний гаманець?</strong></h4><p>Це — найзахищеніший спосіб зберігати криптовалюти. Ключ до гаманця внесено на спеціальний апаратний пристрій. Таке «залізо» як правило має вигляд брелока чи флешки. Щоби отримати чи переказати кошти із такого гаманця з криптовалютою, потрібно вставити його до USB-порту, роз’єму смартфону чи кардрідера. Крім захисту апаратного, такі гаманці найчастіше також мають програмний захист і додаткову верифікацію через онлайн-сервіси.</p><p>Використання апаратних гаманців рекомендоване тим, хто регулярно проводить операції із криптовалютами на значні суми. Серед найпопулярніших пристроїв — Trezor, KeepKey, Ledger. Усі вони — завбільшки зі звичайну кредитку. Основний ризик — загубивши такий брелок чи картку, ви автоматично втратите доступ до гаманця зі своїми криптовалютами. А ще викрадення коштів тут можливе, якщо хтось витягне у вас звичайний гаманець із таким брелоком всередині.</p><h4><strong>Чому варто користуватися ізольованими системами?</strong></h4><p>Насправді найбільший рівень захисту вам забезпечить використання ізольованої системи. Для цього можна скористатися як віртуальною емульованою системою на апаратному забезпеченні, так і окремим пристроєм, на якому ви здійснюєте виключно криптовалютні операції. Для цього підійде окремий комп’ютер, смартфон чи планшет, котрі вимикаються від мережі й від живлення після того, як операцію отримання чи переказу криптовалюти. Найвищий рівень безпеки при цьому забезпечать активний брандмауер, файєрвол та антивірусний пакет. Бази усіх цих програм слід регулярно оновлювати. Користуватися такою апаратною платформою та її операційною системою слід виключно для операцій із криптовалютами. Жодних сторонніх сайтів, встановлення сторонніх додатків — і навіть жодної перевірки робочої пошти з цього пристрою. Ось що таке безпека на хардкорному рівні.</p><h4><strong>Про що ще варто пам’ятати?</strong></h4><p>Який би спосіб зберігання криптовалют ви не обрали і якими би захисними методиками не користувалися, будьте пильні у транзакціях із різними сайтами та сервісами. Здійснення переказу запускайте, лише пересвідчившись у коректності адреси призначення. Дуже часто зловмисні сайти та застосунки використовують підміну номерів при копіюванні до буфера обміну на мобільних чи настільних пристроях. Також не слід перераховувати кошти на так звані «транзитні» номери гаманців чи користуватися неперевіреними обмінниками та сайтами-посередниками.</p>

Головне українське криптомедіа. Тут ви знайдете найголовніші новини криптовалют та індустрії блокчейну. А наша Академія з навчальними матеріалами допоможе розібратися новачкам у світі криптоіндустрії, а також підкине корисної інформації досвідченим криптанам.

Крипто

<p style="text-align: center"><strong>Спонсор рубрики</strong></p>

Ми стільки чуємо, читаємо й самі пишемо про криптовалюти, що варто було би зупинитися окремо на питаннях безпеки та захисту своїх криптовалютних гаманців. Про це й поговоримо

<h4><strong>Як зберігати криптовалюти?</strong></h4>
Обирати спосіб зберігання криптовалют можна в залежності від того, наскільки ви «хардкорний» продавець чи покупець популярних криптовалют. Для новачків підійдуть окремі програми та онлайн-сервіси зберігання. А для тих, хто регулярно продає та купує великі суми — лише апаратні гаманці та ізольовані середовища. Нижче ми розглянемо недоліки та можливості кожного із таких способів.
<ul>
 	<li><strong>Програмні гаманці</strong> — встановлюються на комп’ютер чи телефон користувача у вигляді окремої програми. Ця програма допомагає керувати коштами на рахунку та зазвичай є кросплатформенним рішенням.</li>
 	<li><strong>Онлайн-сервіси</strong> — доступ до вашого гаманця та всі кошти зберігаються в захищеному онлайн-сховищі, доступ до якого завдяки логіну та паролю ви отримуєте через браузер.</li>
 	<li><strong>Апаратні гаманці</strong> — «залізо» у вигляді окремого токена, брелока чи картки, де зберігається програмний код гаманця та ключа для доступу до нього.</li>
 	<li><strong>Ізольовані середовища</strong> — комп’ютери, смартфони чи планшети, на яких зберігається відповідне програмне забезпечення, кошти на криптовалютному рахнку та дані користувача. Після операції такі пристроїв вимикаються і від доступу до інтернету, і від живлення.</li>
</ul>
<h4><strong>Яку електронну пошту використовувати?</strong></h4>
Для реєстрації на сервісах, пов'язаних з фінансами, рекомендується створити окремий email, який не буде використовуватися для особистого листування і для реєстрації на інших сайтах. Це виключить його потрапляння в спам-бази і в руки зловмисників, навіть при застосуванні методів соціальної інженерії.
<h4><strong>Який пароль обрати для криптовалютного гаманця?</strong></h4>
Паролі доступу до пошти та вашого гаманця в жодному разі не повинні збігатися. Крім того, їх слід зробити достатньо складними, аби не можна було скористатися простим підбиранням. Відмовтесь від кешування паролів, від авторизації без підтвердження на ваш телефон чи прив’язки до IP. Додаткові засоби захисту не завадять. Також не лінуйтеся періодично замінювати паролі на нові.
<h4><strong>Що варто пам’ятати про онлайн-сховища?</strong></h4>
Онлайн-сховища — штука зручна та швидка. Проте у неї є «темна сторона». Злам хакерів, раптовий обшук силових структур чи недоброчесніть засновників і команди онлайн-сервісу — і ви втрачаєте усі свої кошти. Аби цього не сталося, обов'язково перевірте базові параметри захищеності обраного сервісу. Вивчіть публічно доступну документацію, відгуки про обрану платформу зберігання криптовалют, які криптовалюти підтримує такий сервіс. Проте такий спосіб містить однаково найбільшу кількість ризиків. Ліцензування чи гарантування вкладів (як це відбувається із банками чи фінансовими фондами) — про це, на жаль, поки не йдеться у криптосвіті. Крім того, атака на ваш комп’ютер, злам браузеру чи просто доступ до вашого ноутбуку з боку іншого користувача може залишити вас без грошей. Тож такими сховищами можна користуватися лише для невеликих сум та швидких дрібних транзакцій.
<h4><strong>Які вразливості є у локальних гаманців?</strong></h4>
Якщо користувач зберігає кошти на локальному гаманці, то найбільш вразливим місцем є файл ключів. Фактично викрадіть файл ключів — і ви заблокуєте доступ користувачеві до його грошей. Крім того, помилково видаливши чи неправильно скопіювавши файл, ви теж втратите доступ до свого гаманця. А ще — якщо ви не користуєтеся ізольованою машиною чи смартфоном — ви можете потрапити під вплив <a href="https://nachasi.com/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener">вірусу-вимагальника</a> чи шифрувальника.

Локальний гаманець слід регулярно копіювати. Робіть резервні копію файлу ключів і самого гаманця. При цьому різні копії мають зберігатися на різних типах фізичних носіїв. Архіви та копії слід також шифрувати окремими паролями доступу чи ключами. І не забувайте про антивіруси та їхнє регулярне оновлення.
<h4><strong>Що таке апаратний гаманець?</strong></h4>
Це — найзахищеніший спосіб зберігати криптовалюти. Ключ до гаманця внесено на спеціальний апаратний пристрій. Таке «залізо» як правило має вигляд брелока чи флешки. Щоби отримати чи переказати кошти із такого гаманця з криптовалютою, потрібно вставити його до USB-порту, роз’єму смартфону чи кардрідера. Крім захисту апаратного, такі гаманці найчастіше також мають програмний захист і додаткову верифікацію через онлайн-сервіси.

Використання апаратних гаманців рекомендоване тим, хто регулярно проводить операції із криптовалютами на значні суми. Серед найпопулярніших пристроїв — Trezor, KeepKey, Ledger. Усі вони — завбільшки зі звичайну кредитку. Основний ризик — загубивши такий брелок чи картку, ви автоматично втратите доступ до гаманця зі своїми криптовалютами. А ще викрадення коштів тут можливе, якщо хтось витягне у вас звичайний гаманець із таким брелоком всередині.
<h4><strong>Чому варто користуватися ізольованими системами?</strong></h4>
Насправді найбільший рівень захисту вам забезпечить використання ізольованої системи. Для цього можна скористатися як віртуальною емульованою системою на апаратному забезпеченні, так і окремим пристроєм, на якому ви здійснюєте виключно криптовалютні операції. Для цього підійде окремий комп’ютер, смартфон чи планшет, котрі вимикаються від мережі й від живлення після того, як операцію отримання чи переказу криптовалюти. Найвищий рівень безпеки при цьому забезпечать активний брандмауер, файєрвол та антивірусний пакет. Бази усіх цих програм слід регулярно оновлювати. Користуватися такою апаратною платформою та її операційною системою слід виключно для операцій із криптовалютами. Жодних сторонніх сайтів, встановлення сторонніх додатків — і навіть жодної перевірки робочої пошти з цього пристрою. Ось що таке безпека на хардкорному рівні.
<h4><strong>Про що ще варто пам’ятати?</strong></h4>
Який би спосіб зберігання криптовалют ви не обрали і якими би захисними методиками не користувалися, будьте пильні у транзакціях із різними сайтами та сервісами. Здійснення переказу запускайте, лише пересвідчившись у коректності адреси призначення. Дуже часто зловмисні сайти та застосунки використовують підміну номерів при копіюванні до буфера обміну на мобільних чи настільних пристроях. Також не слід перераховувати кошти на так звані «транзитні» номери гаманців чи користуватися неперевіреними обмінниками та сайтами-посередниками.

<h4><strong>Як зберігати криптовалюти?</strong></h4><p>Обирати спосіб зберігання криптовалют можна в залежності від того, наскільки ви «хардкорний» продавець чи покупець популярних криптовалют. Для новачків підійдуть окремі програми та онлайн-сервіси зберігання. А для тих, хто регулярно продає та купує великі суми — лише апаратні гаманці та ізольовані середовища. Нижче ми розглянемо недоліки та можливості кожного із таких способів.</p><ul><li><strong>Програмні гаманці</strong> — встановлюються на комп’ютер чи телефон користувача у вигляді окремої програми. Ця програма допомагає керувати коштами на рахунку та зазвичай є кросплатформенним рішенням.</li><li><strong>Онлайн-сервіси</strong> — доступ до вашого гаманця та всі кошти зберігаються в захищеному онлайн-сховищі, доступ до якого завдяки логіну та паролю ви отримуєте через браузер.</li><li><strong>Апаратні гаманці</strong> — «залізо» у вигляді окремого токена, брелока чи картки, де зберігається програмний код гаманця та ключа для доступу до нього.</li><li><strong>Ізольовані середовища</strong> — комп’ютери, смартфони чи планшети, на яких зберігається відповідне програмне забезпечення, кошти на криптовалютному рахнку та дані користувача. Після операції такі пристроїв вимикаються і від доступу до інтернету, і від живлення.</li></ul><h4><strong>Яку електронну пошту використовувати?</strong></h4><p>Для реєстрації на сервісах, пов&#8217;язаних з фінансами, рекомендується створити окремий email, який не буде використовуватися для особистого листування і для реєстрації на інших сайтах. Це виключить його потрапляння в спам-бази і в руки зловмисників, навіть при застосуванні методів соціальної інженерії.</p><h4><strong>Який пароль обрати для криптовалютного гаманця?</strong></h4><p>Паролі доступу до пошти та вашого гаманця в жодному разі не повинні збігатися. Крім того, їх слід зробити достатньо складними, аби не можна було скористатися простим підбиранням. Відмовтесь від кешування паролів, від авторизації без підтвердження на ваш телефон чи прив’язки до IP. Додаткові засоби захисту не завадять. Також не лінуйтеся періодично замінювати паролі на нові.</p><h4><strong>Що варто пам’ятати про онлайн-сховища?</strong></h4><p>Онлайн-сховища — штука зручна та швидка. Проте у неї є «темна сторона». Злам хакерів, раптовий обшук силових структур чи недоброчесніть засновників і команди онлайн-сервісу — і ви втрачаєте усі свої кошти. Аби цього не сталося, обов&#8217;язково перевірте базові параметри захищеності обраного сервісу. Вивчіть публічно доступну документацію, відгуки про обрану платформу зберігання криптовалют, які криптовалюти підтримує такий сервіс. Проте такий спосіб містить однаково найбільшу кількість ризиків. Ліцензування чи гарантування вкладів (як це відбувається із банками чи фінансовими фондами) — про це, на жаль, поки не йдеться у криптосвіті. Крім того, атака на ваш комп’ютер, злам браузеру чи просто доступ до вашого ноутбуку з боку іншого користувача може залишити вас без грошей. Тож такими сховищами можна користуватися лише для невеликих сум та швидких дрібних транзакцій.</p><h4><strong>Які вразливості є у локальних гаманців?</strong></h4><p>Якщо користувач зберігає кошти на локальному гаманці, то найбільш вразливим місцем є файл ключів. Фактично викрадіть файл ключів — і ви заблокуєте доступ користувачеві до його грошей. Крім того, помилково видаливши чи неправильно скопіювавши файл, ви теж втратите доступ до свого гаманця. А ще — якщо ви не користуєтеся ізольованою машиною чи смартфоном — ви можете потрапити під вплив <a href="/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener">вірусу-вимагальника</a> чи шифрувальника.</p><p>Локальний гаманець слід регулярно копіювати. Робіть резервні копію файлу ключів і самого гаманця. При цьому різні копії мають зберігатися на різних типах фізичних носіїв. Архіви та копії слід також шифрувати окремими паролями доступу чи ключами. І не забувайте про антивіруси та їхнє регулярне оновлення.</p><h4><strong>Що таке апаратний гаманець?</strong></h4><p>Це — найзахищеніший спосіб зберігати криптовалюти. Ключ до гаманця внесено на спеціальний апаратний пристрій. Таке «залізо» як правило має вигляд брелока чи флешки. Щоби отримати чи переказати кошти із такого гаманця з криптовалютою, потрібно вставити його до USB-порту, роз’єму смартфону чи кардрідера. Крім захисту апаратного, такі гаманці найчастіше також мають програмний захист і додаткову верифікацію через онлайн-сервіси.</p><p>Використання апаратних гаманців рекомендоване тим, хто регулярно проводить операції із криптовалютами на значні суми. Серед найпопулярніших пристроїв — Trezor, KeepKey, Ledger. Усі вони — завбільшки зі звичайну кредитку. Основний ризик — загубивши такий брелок чи картку, ви автоматично втратите доступ до гаманця зі своїми криптовалютами. А ще викрадення коштів тут можливе, якщо хтось витягне у вас звичайний гаманець із таким брелоком всередині.</p><h4><strong>Чому варто користуватися ізольованими системами?</strong></h4><p>Насправді найбільший рівень захисту вам забезпечить використання ізольованої системи. Для цього можна скористатися як віртуальною емульованою системою на апаратному забезпеченні, так і окремим пристроєм, на якому ви здійснюєте виключно криптовалютні операції. Для цього підійде окремий комп’ютер, смартфон чи планшет, котрі вимикаються від мережі й від живлення після того, як операцію отримання чи переказу криптовалюти. Найвищий рівень безпеки при цьому забезпечать активний брандмауер, файєрвол та антивірусний пакет. Бази усіх цих програм слід регулярно оновлювати. Користуватися такою апаратною платформою та її операційною системою слід виключно для операцій із криптовалютами. Жодних сторонніх сайтів, встановлення сторонніх додатків — і навіть жодної перевірки робочої пошти з цього пристрою. Ось що таке безпека на хардкорному рівні.</p><h4><strong>Про що ще варто пам’ятати?</strong></h4><p>Який би спосіб зберігання криптовалют ви не обрали і якими би захисними методиками не користувалися, будьте пильні у транзакціях із різними сайтами та сервісами. Здійснення переказу запускайте, лише пересвідчившись у коректності адреси призначення. Дуже часто зловмисні сайти та застосунки використовують підміну номерів при копіюванні до буфера обміну на мобільних чи настільних пристроях. Також не слід перераховувати кошти на так звані «транзитні» номери гаманців чи користуватися неперевіреними обмінниками та сайтами-посередниками.</p>

Як захистити свій гаманець із криптовалютами — 8 порад

{:ua}Який гаманець забезпечить вам максимальний рівень захисту — і що варто пам’ятати?{:}

Минулоріч вас втомлювали співрозмовники? Цілком можливо саме тому, що вживали занадто часто одне із перерахованих нижче слів та словосполучень. Дізнавайтеся, чого слід уникати у своєму мовленні упродовж цього року

<h4><strong>«Крайній» замість «останній»</strong></h4>
У вас <strong>є лише одне виправдання, якщо ви досі вживаєте це слово</strong> в усному та писемному мовленні — ви військовий, полісмен, співробітник МНС або служби невідкладної медичної допомоги. Все, жодних інших виправдань у вас немає, якщо ви вживаєте «крайній» замість «останній» (і навіть якщо вам дуже подобаються полісмени, це теж вас не виправдовує). Є фахові забобони у певних видах діяльності — давати їм оцінку з точки зору здорової психіки мають не журналісти, а психологи. Проте ці фахові слівця є, і від них нікуди не подінешся.

Але якщо зі зброї ви бачили в своєму житті лише пістолет в аквапарку, а із надзвичайних ситуацій — лише дуже довго чекали бранч в закладі на Подолі, будь ласка, перестаньте замінювати «останній» словом «крайній». Ви виглядаєте смішно в очах ваших співрозмовників (особливо, якщо вони знають, хто й коли може зловживати «жаргонізмами», а кому краще цього не робити). <strong>Ви ж не кажете «4-5-0» замість «усе добре»</strong> у відповідь на запитання про ваші справи?

<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/xT5LME2JffTCJol9M4" width="480" height="368" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>«Давайте присядемо» замість «Сідаймо»</strong></h4>
Рудимент каральної системи ГУЛАГу та психологічна травма країни, де кожен третій «сидів» — це звичка замінювати всі форми дієслова «сідати» на «присідати». Все це залишилося від жаргону завсідників в’язниць. Але у вільному житті присідають на уроках із фізвиховання та допризовної підготовки. Нормальні люди сідають, і не бояться це робити щодня (хіба як у вас в машині грає репертуар любителів поспівати про голубів, що летять над вашою зоною комфорту).

<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/97Woj7vFi2iiI" width="480" height="381" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>«Я тебе почув» замість «Я зрозумів»</strong></h4>
Як слушно <a href="https://www.facebook.com/oksana.forostyna/posts/10155443019408710" target="_blank" rel="noopener">зауважила</a> Оксана Форостина (Yakaboo Publishing) у своєму Facebook-дописі, цей вислів є <strong>невдалим калькуванням із англійської I hear you</strong>. Воно стоїть у синонімічному ряду із «oh, shut up already» — за умови, що ваш співрозмовник вас відверто дратує, і ви хочете, аби цей потік слів уже закінчився. Українські гіпстери та журналісти віднедавна почали послуговуватися цим словосполученням наліво й направо — а даремно, бо насправді цей вислів означає:
<ul>
 	<li>ви вважаєте, що ваш статус вищий за статус співрозмовника/ці і бажаєте підкреслити цінність своєї уваги;</li>
 	<li>ви вважаєте, що ваш співрозмовник/ця не наважується (через свою загрожену позицію) щось сказати прямо і вам здається, що ви зрозуміли натяк;</li>
 	<li>ваш співрозмовник/ця несе маячню, і вам дуже хочеться, щоби це припинилося (так у більшості випадків вживають фразу I hear you в англійській мові).</li>
</ul>
Ось декілька правильних замін до цієї фрази-покруча:
<ul>
 	<li>дякую, я зрозумів, мені треба над цим подумати;</li>
 	<li>зрозумів / зрозуміла;</li>
 	<li>добре.</li>
</ul>
<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/3o72F6XD7Z1HCQIJEY" width="480" height="262" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>«Зрозумів, прийняв»</strong></h4>
Ще одне гіпстерське калькування. Ключ до його походження — це <strong>roger that</strong> у радіозв’язку американських військових. Якщо ви не служили у спецпризначенцях Іраку і не грали у кіно про війну у В’єтнамі, краще покинути цю звичку. Натомість ось декілька варіантів, як варто відповідати, коли ви щось зрозуміли із зауваження чи вимог вашого співрозмовника:
<ul>
 	<li>все зрозуміло;</li>
 	<li>добре, дякую.</li>
</ul>
<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/3o7TKJiziYjEXUR7AQ" width="480" height="320" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>«Давайте після свят»</strong></h4>
По-перше, в українській мові є прекрасне слово «нумо». «Нумо обговорювати це в понеділок». Але якщо без жартів, визначення «після свят» з огляду на їхню гнучку тривалість та кількість в українському календарі насправді не означає жодного терміну і конкретної дати. Завжди призначайте співрозмовнику точну дату, час та часовий проміжок — так усім буде зручно.
<h4><strong>«Токсичний»</strong></h4>
Парад англомовних калькувань продовжують toxic people, toxic relationships та інші «токсичні» американські словосполучення. В українській мові <strong>токсичними бувають лише відходи</strong>, а люди бувають неприємними, стосунки — такими, що виснажують, взаємини — напруженими, умови — несприятливими, а кроки — непопулярними. Розмаїття прикметників, на щастя, у нашому мовленні не бракує.
<h4><strong>«На протязі»</strong></h4>
27 років триває боротьба за цю норму — і однаково залишаються любителі та любительки сідати на протязі. На протягах сидіти не треба — можете легко захворіти на застуду. А от <strong>«протягом певного часу»</strong> — це правильний варіант.

<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/3og0INyCmHlNylks9O" width="480" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>«Лідери суспільної думки»</strong></h4>
Така ж загальна характеристика ні-про-що, як і «кажуть», «подейкують», «чимало людей вважає». Хто вони, ці невловимі лідери, і чому однаково впливовими є київський політичний оглядач, львівський кондитер та інстаблоґерка з Тернополя — загадка. Причому — для них самих теж. Менше «ЛСД» у новому році, більше конкретики і особистостей, а не узагальнень.
<h4><strong>«Стартап-початківець», «IT-технології» та інші подібні повтори-потвори</strong></h4>
Стартап — це вже компанія-початківець. IT — це вже інформаційні технології. До числа «перлів» також належать «коучі з тренерства» та «SMM-маркетологи» разом із «професійними фахівцями» та «досвіченими експертами».
<h4><strong>«Я вибачаюся за...»</strong></h4>
Частина «-сь» / «-ся» в дієсловах вказує на зворотну дію — тобто щось, що ви робите самі відносно себе. Тож ви вибачаєте себе, а не просите вибачення за свою помилку чи неточність. Натомість коректний варіант виглядає так:
<ul>
 	<li><strong>перепрошую;</strong></li>
 	<li>вибачте;</li>
 	<li>прошу вибачення.</li>
</ul>
Сподіваємося, ваше ділове спілкування у 2018 році буде позбавленим подібних недолугостей — і стане комфортним та продуктивним для усіх учасників розмови будь-де і будь-коли.

<h4><strong>«Крайній» замість «останній»</strong></h4><p>У вас <strong>є лише одне виправдання, якщо ви досі вживаєте це слово</strong> в усному та писемному мовленні — ви військовий, полісмен, співробітник МНС або служби невідкладної медичної допомоги. Все, жодних інших виправдань у вас немає, якщо ви вживаєте «крайній» замість «останній» (і навіть якщо вам дуже подобаються полісмени, це теж вас не виправдовує). Є фахові забобони у певних видах діяльності — давати їм оцінку з точки зору здорової психіки мають не журналісти, а психологи. Проте ці фахові слівця є, і від них нікуди не подінешся.</p><p>Але якщо зі зброї ви бачили в своєму житті лише пістолет в аквапарку, а із надзвичайних ситуацій — лише дуже довго чекали бранч в закладі на Подолі, будь ласка, перестаньте замінювати «останній» словом «крайній». Ви виглядаєте смішно в очах ваших співрозмовників (особливо, якщо вони знають, хто й коли може зловживати «жаргонізмами», а кому краще цього не робити). <strong>Ви ж не кажете «4-5-0» замість «усе добре»</strong> у відповідь на запитання про ваші справи?</p><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/xT5LME2JffTCJol9M4" width="480" height="368" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>«Давайте присядемо» замість «Сідаймо»</strong></h4><p>Рудимент каральної системи ГУЛАГу та психологічна травма країни, де кожен третій «сидів» — це звичка замінювати всі форми дієслова «сідати» на «присідати». Все це залишилося від жаргону завсідників в’язниць. Але у вільному житті присідають на уроках із фізвиховання та допризовної підготовки. Нормальні люди сідають, і не бояться це робити щодня (хіба як у вас в машині грає репертуар любителів поспівати про голубів, що летять над вашою зоною комфорту).</p><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/97Woj7vFi2iiI" width="480" height="381" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>«Я тебе почув» замість «Я зрозумів»</strong></h4><p>Як слушно <a href="https://www.facebook.com/oksana.forostyna/posts/10155443019408710" target="_blank" rel="noopener">зауважила</a> Оксана Форостина (Yakaboo Publishing) у своєму Facebook-дописі, цей вислів є <strong>невдалим калькуванням із англійської I hear you</strong>. Воно стоїть у синонімічному ряду із «oh, shut up already» — за умови, що ваш співрозмовник вас відверто дратує, і ви хочете, аби цей потік слів уже закінчився. Українські гіпстери та журналісти віднедавна почали послуговуватися цим словосполученням наліво й направо — а даремно, бо насправді цей вислів означає:</p><ul><li>ви вважаєте, що ваш статус вищий за статус співрозмовника/ці і бажаєте підкреслити цінність своєї уваги;</li><li>ви вважаєте, що ваш співрозмовник/ця не наважується (через свою загрожену позицію) щось сказати прямо і вам здається, що ви зрозуміли натяк;</li><li>ваш співрозмовник/ця несе маячню, і вам дуже хочеться, щоби це припинилося (так у більшості випадків вживають фразу I hear you в англійській мові).</li></ul><p>Ось декілька правильних замін до цієї фрази-покруча:</p><ul><li>дякую, я зрозумів, мені треба над цим подумати;</li><li>зрозумів / зрозуміла;</li><li>добре.</li></ul><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/3o72F6XD7Z1HCQIJEY" width="480" height="262" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>«Зрозумів, прийняв»</strong></h4><p>Ще одне гіпстерське калькування. Ключ до його походження — це <strong>roger that</strong> у радіозв’язку американських військових. Якщо ви не служили у спецпризначенцях Іраку і не грали у кіно про війну у В’єтнамі, краще покинути цю звичку. Натомість ось декілька варіантів, як варто відповідати, коли ви щось зрозуміли із зауваження чи вимог вашого співрозмовника:</p><ul><li>все зрозуміло;</li><li>добре, дякую.</li></ul><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/3o7TKJiziYjEXUR7AQ" width="480" height="320" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>«Давайте після свят»</strong></h4><p>По-перше, в українській мові є прекрасне слово «нумо». «Нумо обговорювати це в понеділок». Але якщо без жартів, визначення «після свят» з огляду на їхню гнучку тривалість та кількість в українському календарі насправді не означає жодного терміну і конкретної дати. Завжди призначайте співрозмовнику точну дату, час та часовий проміжок — так усім буде зручно.</p><h4><strong>«Токсичний»</strong></h4><p>Парад англомовних калькувань продовжують toxic people, toxic relationships та інші «токсичні» американські словосполучення. В українській мові <strong>токсичними бувають лише відходи</strong>, а люди бувають неприємними, стосунки — такими, що виснажують, взаємини — напруженими, умови — несприятливими, а кроки — непопулярними. Розмаїття прикметників, на щастя, у нашому мовленні не бракує.</p><h4><strong>«На протязі»</strong></h4><p>27 років триває боротьба за цю норму — і однаково залишаються любителі та любительки сідати на протязі. На протягах сидіти не треба — можете легко захворіти на застуду. А от <strong>«протягом певного часу»</strong> — це правильний варіант.</p><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/3og0INyCmHlNylks9O" width="480" height="360" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>«Лідери суспільної думки»</strong></h4><p>Така ж загальна характеристика ні-про-що, як і «кажуть», «подейкують», «чимало людей вважає». Хто вони, ці невловимі лідери, і чому однаково впливовими є київський політичний оглядач, львівський кондитер та інстаблоґерка з Тернополя — загадка. Причому — для них самих теж. Менше «ЛСД» у новому році, більше конкретики і особистостей, а не узагальнень.</p><h4><strong>«Стартап-початківець», «IT-технології» та інші подібні повтори-потвори</strong></h4><p>Стартап — це вже компанія-початківець. IT — це вже інформаційні технології. До числа «перлів» також належать «коучі з тренерства» та «SMM-маркетологи» разом із «професійними фахівцями» та «досвіченими експертами».</p><h4><strong>«Я вибачаюся за&#8230;»</strong></h4><p>Частина «-сь» / «-ся» в дієсловах вказує на зворотну дію — тобто щось, що ви робите самі відносно себе. Тож ви вибачаєте себе, а не просите вибачення за свою помилку чи неточність. Натомість коректний варіант виглядає так:</p><ul><li><strong>перепрошую;</strong></li><li>вибачте;</li><li>прошу вибачення.</li></ul><p>Сподіваємося, ваше ділове спілкування у 2018 році буде позбавленим подібних недолугостей — і стане комфортним та продуктивним для усіх учасників розмови будь-де і будь-коли.</p>

10 висловів, які варто прибрати з ділового спілкування у 2018 році

{:ua}Слово не горобець — та все ж інколи краще його «ловити». Дізнавайтеся, як не зіпсувати враження про себе у розмові із діловим партнером{:}

<h4><strong>Яким майбутнє банків у державній власності бачить уряд та фінрегулятор?</strong></h4>
Стратегія Мінфіну щодо держбанків була презентована в заключні дні грудня 2017 року. Вона розрахована до 2022 року включно. Виходячи з документу, у найближчі 5 років держава зосередиться на досягненні в банківському секторі низки показників ефективності. Вони далі позначені як KPI.

Держава хоче встановити фінансову стабільність на ринку. Досягнути цього пропонують шляхом контролю, а контролюватимуть інфляцію, ризики, ліквідність та банківський капітал. В якості KPI пропонують взяти покращення регуляторного середовища, ринок капіталу, дотримання вимог «Базель III» — понад 10% у системі, рівень інфляції — менше 6% до 2020 року. Останнє, до речі, поки складно уявити — але запропоновано було саме таку Стратегію.
Також профільне міністерство наголошує на необхідності <strong>зробити фінансування доступнішим для ключових галузей національної економіки:</strong>
<ul>
<li>Кредитування довгострокових інфраструктурних проектів.</li>
 	<li>Підтримка малого і середнього бізнесу в галузях з високим адміністративним навантаженням.</li>
 	<li>Кредити для експорту та торгівлі. При цьому рівень проникнення кредитування для малого та середнього бізнесу має скласти 4% ВВП.</li>
</ul>
Також держава наполягає на <strong>поширенні фінансових сервісів</strong>, які нададуть доступ до банківських послуг для якомога ширшого кола громадян. Зокрема — для жителів cіл. Рівень проникнення банківських послуг має сягнути 65%.

Також <strong>готівка має скорочуватися в обігу</strong>. Це потрібно, аби подолати тіньовий сектор, який в основному «живе» на готівкових розрахунках. KPI — обіг готівки в економіці нижче 10%. Як висновок — чекаємо на зростання безконтактних, карткових, мобільних та інших подібних платежів.

Наступна складова — створення умов для окупності інвестицій. KPI — <strong>продати</strong> <strong>20% акцій щонайменше трьох банків приватному інвестору</strong>, забезпечити рентабельність капіталу згідно з бізнес-планами держбанків (понад 12% до 2022 року).

Також держава планує запровадити принципи управління ОЕСР до 2019 року, скоротити частку проблемних позик у кредитному портфелі банків до 10% і менше з 2019 року та контролювати менше 20% банківських активів до 2022 року. І «вишенька на торті» — <strong>зниження вартості депозитів</strong> до 1 процентного пункту вище рівня інфляції.

<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/LcNx31pWSuqnm" width="480" height="264" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Попередня банківська криза виявила цілу низку проблемних банків. Чи не потраплять державні фінустанови до подібного переліку?</strong></h4>
Загалом за наступні 4 роки пропонують знизити частку проблемних активів і вибудувати нову модель управління ними. Зробити це на часі: станом на кінець 2017 року на держбанки припадає 57% NPL — прострочених кредитів — у банківському секторі, 93% з яких — корпоративні. Ця цифра від Мінфіну та аналітиків збігається з оцінками Нацбанку. Державний фінрегулятор офіційно визнав: банківська система України у 2017 році встановила світовий рекорд за розміром проблемних кредитів.

Знизити проблемну заборгованість можна по-різному. Українське Міністерство фінансів пропонує варіант, коли погані активи залишатимуться на балансі банків і будуть управлятися незалежним комітетом.
<h4><strong>Чи означає це, що держава візьме банки під жорсткіший контроль?</strong></h4>
Пропонована Мінфіном модель управління держбанками базується на 4 ключових принципах:
<ul>
<li>
<strong>Принцип незалежності</strong> — створення незалежних наглядових рад у всіх держбанках. Зараз вони є лише у Приватбанку та Укргазбанку.</li>
 	<li>
<strong>Принцип залучення управлінців з досвідом</strong> — укладення контрактів з досвідченими управлінцями, які вибудують операційну діяльність банків, вдосконалять інфраструктуру та забезпечать вихід держави з банків не пізніше 2022 року. Аби цей процес зробити швидшим, пропонують робити це шляхом продажу українських активів міжнародним банкам та міжнародним фінансовим інституціям, а також через вихід українських банків на IPO. Продаж українських активів приватним інвестфондам та місцевим інвесторам — можливі, але менш привабливі для України сценарії.</li>
 	<li>
<strong>Принцип суворого контролю</strong> — тут і пояснювати немає що.</li>
 	<li>
<strong>Принцип відокремлення держнагляду</strong> — створення спецпідрозділу з управління та нагляду за державними активами. Субординація така: Кабмін — Мінфін — спецпідрозділ з управління державними банківськими активами — банки.</li>
</ul>
<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/ZLGWc3gggY0i4" width="480" height="320" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Що чекає на вкладників «ПриватБанку»?</strong></h4>
Продаж цього банку можливий не раніше 2022 року, стверджує «Економічна Правда», журналісти якої ознайомилися з проектом Стратегії. Банку пропонується зосередитися на розвитку роздрібного сегмента із значною підтримкою малого та середнього бізнесу. Також можлова робота в корпоративному сегменті, однак цей напрямок для банку буде менш пріоритетним. Поточна частка малого та середнього бізнесу (МСБ) і фізосіб має залишитися щонайменше на поточному рівні. А от пасиви треба скоротити.

<strong>Найближча перспектива</strong> — оновлення функцій продажу та розробки продуктів для МСБ та розвиток напрямку роботи із середнім бізнесом. Серед завдань — оптимізувати управління ризиками, простроченими кредитами та скоротити операційні витрати. <strong>Якщо йдеться про KPI</strong>, тут закладено такі показники до 2022 року:
<ul>
<li>чистий дохід — 8,4 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — коефіцієнт рентабельності власного капіталу — 25%,</li>
 	<li>C/I — cost/income, співвідношення витрат до доходів — 48%,</li>
 	<li>TRS — 81 млрд грн.</li>
</ul>
<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/xT5LMWNOjGqJzUfyve" width="480" height="366" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>«Ощадбанк» змінив імідж і навіть <a href="https://nachasi.com/2017/10/31/servis-bezkontaktnoyi-oplaty-android-pay/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">представив Android Pay<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Depositphotos_162866806_l-2015-300x200.jpg" />В Україні запрацював сервіс Android Pay</span></a>. Що буде далі?</strong></h4>
Цей банк залишиться універсальним з удосконаленими операційними процесами та оптимізованою роздрібною мережею. До 2-21 року «Ощадбанк» має вийти на IPO. Також ця банківська установа має залишитися лідером у корпоративному сегменті, підтримуючи на поточному рівні частку корпоративного кредитування, і нарощувати пасиви юросіб. Мінфін пропонує зробити цей банк в майбутньому лідером ринку іпотечного кредитування.

<strong>Найближча перспектива</strong> — скорочення кількості філій з 3,3 тис до 1900-2100. Ті, що залишаться, мають «пережити» зміну розташування та ребрендинг. Також має удосконалитися система IT та рівень безпеки банку і його цифрових комунікацій. Що стосується KPI, тут <strong>на 2022 рік закладено такі показники:</strong>
<ul>
<li>чистий дохід — 4,7 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — 15%,</li>
 	<li>C/I — 63%,</li>
 	<li>TRS — 43 млрд грн.</li>
</ul>
<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/l0G16tniufNNdd9QY" width="480" height="366" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Держава ще взяла свого часу «Укргазбанк» під свій контроль. Чи стане він приватним?</strong></h4>
Стане, і доволі швидко. До кінця 2018 року держава готова продати його міноритарний пакет, твердять в «ЕП». Пропонується закріпити нинішній бренд банку — Екобанк — та забезпечити фінансування 30% проектів у сфері енергоефективності.

<strong>Найближча перспектива</strong> — крім продажу частки, також упровадження корпоративного управління, що передбачає структурування корпоративної ієрархії за міжнародними стандартами. Також буде удосконалено ліквідність, платоспроможність та кредитний портфель банку. <strong>KPI на 2022 рік такі:</strong>
<ul>
<li>чистий дохід — 0,3 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — 6%,</li>
 	<li>C/I — 82%,</li>
 	<li>TRS — 6 млрд грн.</li>
</ul>
<h4><strong>І один із найстаріших — «Укрексімбанк». Що буде з ним?</strong></h4>
Тут Мінфін розглядає 2 сценарії.

<strong>Перший сценарій — повернення до експортних витоків</strong>. В такому випадку цей банк сфокусується на експортно-імпортних операціях та розвитку некредитних продуктів, наприклад, експортних гарантій. Також банк зменшить обсяг неорієнтованих на експорт кредитів, зосередившись на підтримці стратегічних галузей, наприклад, оборони. Перевага такого варіанту — розвиток клієнтської бази, сприяння розвитку економіки. Щоправда, це означатиме зростання частки проблемних позик та нижчий рівень ефективності для фізосіб та роздрібного бізнесу. <strong>Закладено такі KPI:</strong>
<ul>
<li>чистий дохід — 2 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — 14%,</li>
 	<li>TRS — 23 млрд грн,</li>
 	<li>додатковий чистий дохід, створений експортерами у 2018-2022 роках, — 9 млрд грн.</li>
</ul>
<strong>Другий сценарій — залишити все як є і готувати банк до продажу</strong>. Перевага такого сценарію — підвищення ефективності банку. Недолік — банк, який «готується» на продаж, не буде фокусуватися на добробуті населення та зростанні економіки. За цим сценарієм <strong>закладено такі KPI:</strong>
<ul>
<li>чистий дохід — 2,7 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — 19%,</li>
 	<li>TRS — 29 млрд грн.</li>
</ul>

<h4><strong>Яким майбутнє банків у державній власності бачить уряд та фінрегулятор?</strong></h4><p>Стратегія Мінфіну щодо держбанків була презентована в заключні дні грудня 2017 року. Вона розрахована до 2022 року включно. Виходячи з документу, у найближчі 5 років держава зосередиться на досягненні в банківському секторі низки показників ефективності. Вони далі позначені як KPI.</p><p>Держава хоче встановити фінансову стабільність на ринку. Досягнути цього пропонують шляхом контролю, а контролюватимуть інфляцію, ризики, ліквідність та банківський капітал. В якості KPI пропонують взяти покращення регуляторного середовища, ринок капіталу, дотримання вимог «Базель III» — понад 10% у системі, рівень інфляції — менше 6% до 2020 року. Останнє, до речі, поки складно уявити — але запропоновано було саме таку Стратегію.<br />Також профільне міністерство наголошує на необхідності <strong>зробити фінансування доступнішим для ключових галузей національної економіки:</strong></p><ul><li>Кредитування довгострокових інфраструктурних проектів.</li><li>Підтримка малого і середнього бізнесу в галузях з високим адміністративним навантаженням.</li><li>Кредити для експорту та торгівлі. При цьому рівень проникнення кредитування для малого та середнього бізнесу має скласти 4% ВВП.</li></ul><p>Також держава наполягає на <strong>поширенні фінансових сервісів</strong>, які нададуть доступ до банківських послуг для якомога ширшого кола громадян. Зокрема — для жителів cіл. Рівень проникнення банківських послуг має сягнути 65%.</p><p>Також <strong>готівка має скорочуватися в обігу</strong>. Це потрібно, аби подолати тіньовий сектор, який в основному «живе» на готівкових розрахунках. KPI — обіг готівки в економіці нижче 10%. Як висновок — чекаємо на зростання безконтактних, карткових, мобільних та інших подібних платежів.</p><p>Наступна складова — створення умов для окупності інвестицій. KPI — <strong>продати</strong> <strong>20% акцій щонайменше трьох банків приватному інвестору</strong>, забезпечити рентабельність капіталу згідно з бізнес-планами держбанків (понад 12% до 2022 року).</p><p>Також держава планує запровадити принципи управління ОЕСР до 2019 року, скоротити частку проблемних позик у кредитному портфелі банків до 10% і менше з 2019 року та контролювати менше 20% банківських активів до 2022 року. І «вишенька на торті» — <strong>зниження вартості депозитів</strong> до 1 процентного пункту вище рівня інфляції.</p><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/LcNx31pWSuqnm" width="480" height="264" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Попередня банківська криза виявила цілу низку проблемних банків. Чи не потраплять державні фінустанови до подібного переліку?</strong></h4><p>Загалом за наступні 4 роки пропонують знизити частку проблемних активів і вибудувати нову модель управління ними. Зробити це на часі: станом на кінець 2017 року на держбанки припадає 57% NPL — прострочених кредитів — у банківському секторі, 93% з яких — корпоративні. Ця цифра від Мінфіну та аналітиків збігається з оцінками Нацбанку. Державний фінрегулятор офіційно визнав: банківська система України у 2017 році встановила світовий рекорд за розміром проблемних кредитів.</p><p>Знизити проблемну заборгованість можна по-різному. Українське Міністерство фінансів пропонує варіант, коли погані активи залишатимуться на балансі банків і будуть управлятися незалежним комітетом.</p><h4><strong>Чи означає це, що держава візьме банки під жорсткіший контроль?</strong></h4><p>Пропонована Мінфіном модель управління держбанками базується на 4 ключових принципах:</p><ul><li><strong>Принцип незалежності</strong> — створення незалежних наглядових рад у всіх держбанках. Зараз вони є лише у Приватбанку та Укргазбанку.</li><li><strong>Принцип залучення управлінців з досвідом</strong> — укладення контрактів з досвідченими управлінцями, які вибудують операційну діяльність банків, вдосконалять інфраструктуру та забезпечать вихід держави з банків не пізніше 2022 року. Аби цей процес зробити швидшим, пропонують робити це шляхом продажу українських активів міжнародним банкам та міжнародним фінансовим інституціям, а також через вихід українських банків на IPO. Продаж українських активів приватним інвестфондам та місцевим інвесторам — можливі, але менш привабливі для України сценарії.</li><li><strong>Принцип суворого контролю</strong> — тут і пояснювати немає що.</li><li><strong>Принцип відокремлення держнагляду</strong> — створення спецпідрозділу з управління та нагляду за державними активами. Субординація така: Кабмін — Мінфін — спецпідрозділ з управління державними банківськими активами — банки.</li></ul><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/ZLGWc3gggY0i4" width="480" height="320" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Що чекає на вкладників «ПриватБанку»?</strong></h4><p>Продаж цього банку можливий не раніше 2022 року, стверджує «Економічна Правда», журналісти якої ознайомилися з проектом Стратегії. Банку пропонується зосередитися на розвитку роздрібного сегмента із значною підтримкою малого та середнього бізнесу. Також можлова робота в корпоративному сегменті, однак цей напрямок для банку буде менш пріоритетним. Поточна частка малого та середнього бізнесу (МСБ) і фізосіб має залишитися щонайменше на поточному рівні. А от пасиви треба скоротити.</p><p><strong>Найближча перспектива</strong> — оновлення функцій продажу та розробки продуктів для МСБ та розвиток напрямку роботи із середнім бізнесом. Серед завдань — оптимізувати управління ризиками, простроченими кредитами та скоротити операційні витрати. <strong>Якщо йдеться про KPI</strong>, тут закладено такі показники до 2022 року:</p><ul><li>чистий дохід — 8,4 млрд грн,</li><li>RоE — коефіцієнт рентабельності власного капіталу — 25%,</li><li>C/I — cost/income, співвідношення витрат до доходів — 48%,</li><li>TRS — 81 млрд грн.</li></ul><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/xT5LMWNOjGqJzUfyve" width="480" height="366" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>«Ощадбанк» змінив імідж і навіть <a href="/2017/10/31/servis-bezkontaktnoyi-oplaty-android-pay/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">представив Android Pay<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/Depositphotos_162866806_l-2015-300x200.jpg" />В Україні запрацював сервіс Android Pay</span></a>. Що буде далі?</strong></h4><p>Цей банк залишиться універсальним з удосконаленими операційними процесами та оптимізованою роздрібною мережею. До 2-21 року «Ощадбанк» має вийти на IPO. Також ця банківська установа має залишитися лідером у корпоративному сегменті, підтримуючи на поточному рівні частку корпоративного кредитування, і нарощувати пасиви юросіб. Мінфін пропонує зробити цей банк в майбутньому лідером ринку іпотечного кредитування.</p><p><strong>Найближча перспектива</strong> — скорочення кількості філій з 3,3 тис до 1900-2100. Ті, що залишаться, мають «пережити» зміну розташування та ребрендинг. Також має удосконалитися система IT та рівень безпеки банку і його цифрових комунікацій. Що стосується KPI, тут <strong>на 2022 рік закладено такі показники:</strong></p><ul><li>чистий дохід — 4,7 млрд грн,</li><li>RоE — 15%,</li><li>C/I — 63%,</li><li>TRS — 43 млрд грн.</li></ul><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/l0G16tniufNNdd9QY" width="480" height="366" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Держава ще взяла свого часу «Укргазбанк» під свій контроль. Чи стане він приватним?</strong></h4><p>Стане, і доволі швидко. До кінця 2018 року держава готова продати його міноритарний пакет, твердять в «ЕП». Пропонується закріпити нинішній бренд банку — Екобанк — та забезпечити фінансування 30% проектів у сфері енергоефективності.</p><p><strong>Найближча перспектива</strong> — крім продажу частки, також упровадження корпоративного управління, що передбачає структурування корпоративної ієрархії за міжнародними стандартами. Також буде удосконалено ліквідність, платоспроможність та кредитний портфель банку. <strong>KPI на 2022 рік такі:</strong></p><ul><li>чистий дохід — 0,3 млрд грн,</li><li>RоE — 6%,</li><li>C/I — 82%,</li><li>TRS — 6 млрд грн.</li></ul><h4><strong>І один із найстаріших — «Укрексімбанк». Що буде з ним?</strong></h4><p>Тут Мінфін розглядає 2 сценарії.</p><p><strong>Перший сценарій — повернення до експортних витоків</strong>. В такому випадку цей банк сфокусується на експортно-імпортних операціях та розвитку некредитних продуктів, наприклад, експортних гарантій. Також банк зменшить обсяг неорієнтованих на експорт кредитів, зосередившись на підтримці стратегічних галузей, наприклад, оборони. Перевага такого варіанту — розвиток клієнтської бази, сприяння розвитку економіки. Щоправда, це означатиме зростання частки проблемних позик та нижчий рівень ефективності для фізосіб та роздрібного бізнесу. <strong>Закладено такі KPI:</strong></p><ul><li>чистий дохід — 2 млрд грн,</li><li>RоE — 14%,</li><li>TRS — 23 млрд грн,</li><li>додатковий чистий дохід, створений експортерами у 2018-2022 роках, — 9 млрд грн.</li></ul><p><strong>Другий сценарій — залишити все як є і готувати банк до продажу</strong>. Перевага такого сценарію — підвищення ефективності банку. Недолік — банк, який «готується» на продаж, не буде фокусуватися на добробуті населення та зростанні економіки. За цим сценарієм <strong>закладено такі KPI:</strong></p><ul><li>чистий дохід — 2,7 млрд грн,</li><li>RоE — 19%,</li><li>TRS — 29 млрд грн.</li></ul>

Економічна стратегія Мінфіну та <a href="https://nachasi.com/2017/12/26/2017-rik-dlya-ukrayinskyh-bankiriv/" target="_blank" rel="noopener">підсумки року</a> НБУ свідчать — держава готується до змін у банківській сфері. На часі дізнатися, чи варто непокоїтися клієнтам державних банків — і якими будуть ці зміни

<h4><strong>Яким майбутнє банків у державній власності бачить уряд та фінрегулятор?</strong></h4>
Стратегія Мінфіну щодо держбанків була презентована в заключні дні грудня 2017 року. Вона розрахована до 2022 року включно. Виходячи з документу, у найближчі 5 років держава зосередиться на досягненні в банківському секторі низки показників ефективності. Вони далі позначені як KPI.

Держава хоче встановити фінансову стабільність на ринку. Досягнути цього пропонують шляхом контролю, а контролюватимуть інфляцію, ризики, ліквідність та банківський капітал. В якості KPI пропонують взяти покращення регуляторного середовища, ринок капіталу, дотримання вимог «Базель III» — понад 10% у системі, рівень інфляції — менше 6% до 2020 року. Останнє, до речі, поки складно уявити — але запропоновано було саме таку Стратегію.
Також профільне міністерство наголошує на необхідності <strong>зробити фінансування доступнішим для ключових галузей національної економіки:</strong>
<ul>
 	<li>Кредитування довгострокових інфраструктурних проектів.</li>
 	<li>Підтримка малого і середнього бізнесу в галузях з високим адміністративним навантаженням.</li>
 	<li>Кредити для експорту та торгівлі. При цьому рівень проникнення кредитування для малого та середнього бізнесу має скласти 4% ВВП.</li>
</ul>
Також держава наполягає на <strong>поширенні фінансових сервісів</strong>, які нададуть доступ до банківських послуг для якомога ширшого кола громадян. Зокрема — для жителів cіл. Рівень проникнення банківських послуг має сягнути 65%.

Також <strong>готівка має скорочуватися в обігу</strong>. Це потрібно, аби подолати тіньовий сектор, який в основному «живе» на готівкових розрахунках. KPI — обіг готівки в економіці нижче 10%. Як висновок — чекаємо на зростання безконтактних, карткових, мобільних та інших подібних платежів.

Наступна складова — створення умов для окупності інвестицій. KPI — <strong>продати</strong> <strong>20% акцій щонайменше трьох банків приватному інвестору</strong>, забезпечити рентабельність капіталу згідно з бізнес-планами держбанків (понад 12% до 2022 року).

Також держава планує запровадити принципи управління ОЕСР до 2019 року, скоротити частку проблемних позик у кредитному портфелі банків до 10% і менше з 2019 року та контролювати менше 20% банківських активів до 2022 року. І «вишенька на торті» — <strong>зниження вартості депозитів</strong> до 1 процентного пункту вище рівня інфляції.

<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/LcNx31pWSuqnm" width="480" height="264" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Попередня банківська криза виявила цілу низку проблемних банків. Чи не потраплять державні фінустанови до подібного переліку?</strong></h4>
Загалом за наступні 4 роки пропонують знизити частку проблемних активів і вибудувати нову модель управління ними. Зробити це на часі: станом на кінець 2017 року на держбанки припадає 57% NPL — прострочених кредитів — у банківському секторі, 93% з яких — корпоративні. Ця цифра від Мінфіну та аналітиків збігається з оцінками Нацбанку. Державний фінрегулятор офіційно визнав: банківська система України у 2017 році встановила світовий рекорд за розміром проблемних кредитів.

Знизити проблемну заборгованість можна по-різному. Українське Міністерство фінансів пропонує варіант, коли погані активи залишатимуться на балансі банків і будуть управлятися незалежним комітетом.
<h4><strong>Чи означає це, що держава візьме банки під жорсткіший контроль?</strong></h4>
Пропонована Мінфіном модель управління держбанками базується на 4 ключових принципах:
<ul>
 	<li><strong>Принцип незалежності</strong> — створення незалежних наглядових рад у всіх держбанках. Зараз вони є лише у Приватбанку та Укргазбанку.</li>
 	<li><strong>Принцип залучення управлінців з досвідом</strong> — укладення контрактів з досвідченими управлінцями, які вибудують операційну діяльність банків, вдосконалять інфраструктуру та забезпечать вихід держави з банків не пізніше 2022 року. Аби цей процес зробити швидшим, пропонують робити це шляхом продажу українських активів міжнародним банкам та міжнародним фінансовим інституціям, а також через вихід українських банків на IPO. Продаж українських активів приватним інвестфондам та місцевим інвесторам — можливі, але менш привабливі для України сценарії.</li>
 	<li><strong>Принцип суворого контролю</strong> — тут і пояснювати немає що.</li>
 	<li><strong>Принцип відокремлення держнагляду</strong> — створення спецпідрозділу з управління та нагляду за державними активами. Субординація така: Кабмін — Мінфін — спецпідрозділ з управління державними банківськими активами — банки.</li>
</ul>
<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/ZLGWc3gggY0i4" width="480" height="320" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Що чекає на вкладників «ПриватБанку»?</strong></h4>
Продаж цього банку можливий не раніше 2022 року, стверджує «Економічна Правда», журналісти якої ознайомилися з проектом Стратегії. Банку пропонується зосередитися на розвитку роздрібного сегмента із значною підтримкою малого та середнього бізнесу. Також можлова робота в корпоративному сегменті, однак цей напрямок для банку буде менш пріоритетним. Поточна частка малого та середнього бізнесу (МСБ) і фізосіб має залишитися щонайменше на поточному рівні. А от пасиви треба скоротити.

<strong>Найближча перспектива</strong> — оновлення функцій продажу та розробки продуктів для МСБ та розвиток напрямку роботи із середнім бізнесом. Серед завдань — оптимізувати управління ризиками, простроченими кредитами та скоротити операційні витрати. <strong>Якщо йдеться про KPI</strong>, тут закладено такі показники до 2022 року:
<ul>
 	<li>чистий дохід — 8,4 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — коефіцієнт рентабельності власного капіталу — 25%,</li>
 	<li>C/I — cost/income, співвідношення витрат до доходів — 48%,</li>
 	<li>TRS — 81 млрд грн.</li>
</ul>
<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/xT5LMWNOjGqJzUfyve" width="480" height="366" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>«Ощадбанк» змінив імідж і навіть <a href="https://nachasi.com/2017/10/31/servis-bezkontaktnoyi-oplaty-android-pay/" target="_blank" rel="noopener">представив Android Pay</a>. Що буде далі?</strong></h4>
Цей банк залишиться універсальним з удосконаленими операційними процесами та оптимізованою роздрібною мережею. До 2-21 року «Ощадбанк» має вийти на IPO. Також ця банківська установа має залишитися лідером у корпоративному сегменті, підтримуючи на поточному рівні частку корпоративного кредитування, і нарощувати пасиви юросіб. Мінфін пропонує зробити цей банк в майбутньому лідером ринку іпотечного кредитування.

<strong>Найближча перспектива</strong> — скорочення кількості філій з 3,3 тис до 1900-2100. Ті, що залишаться, мають «пережити» зміну розташування та ребрендинг. Також має удосконалитися система IT та рівень безпеки банку і його цифрових комунікацій. Що стосується KPI, тут <strong>на 2022 рік закладено такі показники:</strong>
<ul>
 	<li>чистий дохід — 4,7 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — 15%,</li>
 	<li>C/I — 63%,</li>
 	<li>TRS — 43 млрд грн.</li>
</ul>
<iframe class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/l0G16tniufNNdd9QY" width="480" height="366" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Держава ще взяла свого часу «Укргазбанк» під свій контроль. Чи стане він приватним?</strong></h4>
Стане, і доволі швидко. До кінця 2018 року держава готова продати його міноритарний пакет, твердять в «ЕП». Пропонується закріпити нинішній бренд банку — Екобанк — та забезпечити фінансування 30% проектів у сфері енергоефективності.

<strong>Найближча перспектива</strong> — крім продажу частки, також упровадження корпоративного управління, що передбачає структурування корпоративної ієрархії за міжнародними стандартами. Також буде удосконалено ліквідність, платоспроможність та кредитний портфель банку. <strong>KPI на 2022 рік такі:</strong>
<ul>
 	<li>чистий дохід — 0,3 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — 6%,</li>
 	<li>C/I — 82%,</li>
 	<li>TRS — 6 млрд грн.</li>
</ul>
<h4><strong>І один із найстаріших — «Укрексімбанк». Що буде з ним?</strong></h4>
Тут Мінфін розглядає 2 сценарії.

<strong>Перший сценарій — повернення до експортних витоків</strong>. В такому випадку цей банк сфокусується на експортно-імпортних операціях та розвитку некредитних продуктів, наприклад, експортних гарантій. Також банк зменшить обсяг неорієнтованих на експорт кредитів, зосередившись на підтримці стратегічних галузей, наприклад, оборони. Перевага такого варіанту — розвиток клієнтської бази, сприяння розвитку економіки. Щоправда, це означатиме зростання частки проблемних позик та нижчий рівень ефективності для фізосіб та роздрібного бізнесу. <strong>Закладено такі KPI:</strong>
<ul>
 	<li>чистий дохід — 2 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — 14%,</li>
 	<li>TRS — 23 млрд грн,</li>
 	<li>додатковий чистий дохід, створений експортерами у 2018-2022 роках, — 9 млрд грн.</li>
</ul>
<strong>Другий сценарій — залишити все як є і готувати банк до продажу</strong>. Перевага такого сценарію — підвищення ефективності банку. Недолік — банк, який «готується» на продаж, не буде фокусуватися на добробуті населення та зростанні економіки. За цим сценарієм <strong>закладено такі KPI:</strong>
<ul>
 	<li>чистий дохід — 2,7 млрд грн,</li>
 	<li>RоE — 19%,</li>
 	<li>TRS — 29 млрд грн.</li>
</ul>

<h4><strong>Яким майбутнє банків у державній власності бачить уряд та фінрегулятор?</strong></h4><p>Стратегія Мінфіну щодо держбанків була презентована в заключні дні грудня 2017 року. Вона розрахована до 2022 року включно. Виходячи з документу, у найближчі 5 років держава зосередиться на досягненні в банківському секторі низки показників ефективності. Вони далі позначені як KPI.</p><p>Держава хоче встановити фінансову стабільність на ринку. Досягнути цього пропонують шляхом контролю, а контролюватимуть інфляцію, ризики, ліквідність та банківський капітал. В якості KPI пропонують взяти покращення регуляторного середовища, ринок капіталу, дотримання вимог «Базель III» — понад 10% у системі, рівень інфляції — менше 6% до 2020 року. Останнє, до речі, поки складно уявити — але запропоновано було саме таку Стратегію.<br />Також профільне міністерство наголошує на необхідності <strong>зробити фінансування доступнішим для ключових галузей національної економіки:</strong></p><ul><li>Кредитування довгострокових інфраструктурних проектів.</li><li>Підтримка малого і середнього бізнесу в галузях з високим адміністративним навантаженням.</li><li>Кредити для експорту та торгівлі. При цьому рівень проникнення кредитування для малого та середнього бізнесу має скласти 4% ВВП.</li></ul><p>Також держава наполягає на <strong>поширенні фінансових сервісів</strong>, які нададуть доступ до банківських послуг для якомога ширшого кола громадян. Зокрема — для жителів cіл. Рівень проникнення банківських послуг має сягнути 65%.</p><p>Також <strong>готівка має скорочуватися в обігу</strong>. Це потрібно, аби подолати тіньовий сектор, який в основному «живе» на готівкових розрахунках. KPI — обіг готівки в економіці нижче 10%. Як висновок — чекаємо на зростання безконтактних, карткових, мобільних та інших подібних платежів.</p><p>Наступна складова — створення умов для окупності інвестицій. KPI — <strong>продати</strong> <strong>20% акцій щонайменше трьох банків приватному інвестору</strong>, забезпечити рентабельність капіталу згідно з бізнес-планами держбанків (понад 12% до 2022 року).</p><p>Також держава планує запровадити принципи управління ОЕСР до 2019 року, скоротити частку проблемних позик у кредитному портфелі банків до 10% і менше з 2019 року та контролювати менше 20% банківських активів до 2022 року. І «вишенька на торті» — <strong>зниження вартості депозитів</strong> до 1 процентного пункту вище рівня інфляції.</p><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/LcNx31pWSuqnm" width="480" height="264" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Попередня банківська криза виявила цілу низку проблемних банків. Чи не потраплять державні фінустанови до подібного переліку?</strong></h4><p>Загалом за наступні 4 роки пропонують знизити частку проблемних активів і вибудувати нову модель управління ними. Зробити це на часі: станом на кінець 2017 року на держбанки припадає 57% NPL — прострочених кредитів — у банківському секторі, 93% з яких — корпоративні. Ця цифра від Мінфіну та аналітиків збігається з оцінками Нацбанку. Державний фінрегулятор офіційно визнав: банківська система України у 2017 році встановила світовий рекорд за розміром проблемних кредитів.</p><p>Знизити проблемну заборгованість можна по-різному. Українське Міністерство фінансів пропонує варіант, коли погані активи залишатимуться на балансі банків і будуть управлятися незалежним комітетом.</p><h4><strong>Чи означає це, що держава візьме банки під жорсткіший контроль?</strong></h4><p>Пропонована Мінфіном модель управління держбанками базується на 4 ключових принципах:</p><ul><li><strong>Принцип незалежності</strong> — створення незалежних наглядових рад у всіх держбанках. Зараз вони є лише у Приватбанку та Укргазбанку.</li><li><strong>Принцип залучення управлінців з досвідом</strong> — укладення контрактів з досвідченими управлінцями, які вибудують операційну діяльність банків, вдосконалять інфраструктуру та забезпечать вихід держави з банків не пізніше 2022 року. Аби цей процес зробити швидшим, пропонують робити це шляхом продажу українських активів міжнародним банкам та міжнародним фінансовим інституціям, а також через вихід українських банків на IPO. Продаж українських активів приватним інвестфондам та місцевим інвесторам — можливі, але менш привабливі для України сценарії.</li><li><strong>Принцип суворого контролю</strong> — тут і пояснювати немає що.</li><li><strong>Принцип відокремлення держнагляду</strong> — створення спецпідрозділу з управління та нагляду за державними активами. Субординація така: Кабмін — Мінфін — спецпідрозділ з управління державними банківськими активами — банки.</li></ul><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/ZLGWc3gggY0i4" width="480" height="320" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Що чекає на вкладників «ПриватБанку»?</strong></h4><p>Продаж цього банку можливий не раніше 2022 року, стверджує «Економічна Правда», журналісти якої ознайомилися з проектом Стратегії. Банку пропонується зосередитися на розвитку роздрібного сегмента із значною підтримкою малого та середнього бізнесу. Також можлова робота в корпоративному сегменті, однак цей напрямок для банку буде менш пріоритетним. Поточна частка малого та середнього бізнесу (МСБ) і фізосіб має залишитися щонайменше на поточному рівні. А от пасиви треба скоротити.</p><p><strong>Найближча перспектива</strong> — оновлення функцій продажу та розробки продуктів для МСБ та розвиток напрямку роботи із середнім бізнесом. Серед завдань — оптимізувати управління ризиками, простроченими кредитами та скоротити операційні витрати. <strong>Якщо йдеться про KPI</strong>, тут закладено такі показники до 2022 року:</p><ul><li>чистий дохід — 8,4 млрд грн,</li><li>RоE — коефіцієнт рентабельності власного капіталу — 25%,</li><li>C/I — cost/income, співвідношення витрат до доходів — 48%,</li><li>TRS — 81 млрд грн.</li></ul><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/xT5LMWNOjGqJzUfyve" width="480" height="366" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>«Ощадбанк» змінив імідж і навіть <a href="/2017/10/31/servis-bezkontaktnoyi-oplaty-android-pay/" target="_blank" rel="noopener">представив Android Pay</a>. Що буде далі?</strong></h4><p>Цей банк залишиться універсальним з удосконаленими операційними процесами та оптимізованою роздрібною мережею. До 2-21 року «Ощадбанк» має вийти на IPO. Також ця банківська установа має залишитися лідером у корпоративному сегменті, підтримуючи на поточному рівні частку корпоративного кредитування, і нарощувати пасиви юросіб. Мінфін пропонує зробити цей банк в майбутньому лідером ринку іпотечного кредитування.</p><p><strong>Найближча перспектива</strong> — скорочення кількості філій з 3,3 тис до 1900-2100. Ті, що залишаться, мають «пережити» зміну розташування та ребрендинг. Також має удосконалитися система IT та рівень безпеки банку і його цифрових комунікацій. Що стосується KPI, тут <strong>на 2022 рік закладено такі показники:</strong></p><ul><li>чистий дохід — 4,7 млрд грн,</li><li>RоE — 15%,</li><li>C/I — 63%,</li><li>TRS — 43 млрд грн.</li></ul><p><iframe loading="lazy" class="giphy-embed" src="https://giphy.com/embed/l0G16tniufNNdd9QY" width="480" height="366" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Держава ще взяла свого часу «Укргазбанк» під свій контроль. Чи стане він приватним?</strong></h4><p>Стане, і доволі швидко. До кінця 2018 року держава готова продати його міноритарний пакет, твердять в «ЕП». Пропонується закріпити нинішній бренд банку — Екобанк — та забезпечити фінансування 30% проектів у сфері енергоефективності.</p><p><strong>Найближча перспектива</strong> — крім продажу частки, також упровадження корпоративного управління, що передбачає структурування корпоративної ієрархії за міжнародними стандартами. Також буде удосконалено ліквідність, платоспроможність та кредитний портфель банку. <strong>KPI на 2022 рік такі:</strong></p><ul><li>чистий дохід — 0,3 млрд грн,</li><li>RоE — 6%,</li><li>C/I — 82%,</li><li>TRS — 6 млрд грн.</li></ul><h4><strong>І один із найстаріших — «Укрексімбанк». Що буде з ним?</strong></h4><p>Тут Мінфін розглядає 2 сценарії.</p><p><strong>Перший сценарій — повернення до експортних витоків</strong>. В такому випадку цей банк сфокусується на експортно-імпортних операціях та розвитку некредитних продуктів, наприклад, експортних гарантій. Також банк зменшить обсяг неорієнтованих на експорт кредитів, зосередившись на підтримці стратегічних галузей, наприклад, оборони. Перевага такого варіанту — розвиток клієнтської бази, сприяння розвитку економіки. Щоправда, це означатиме зростання частки проблемних позик та нижчий рівень ефективності для фізосіб та роздрібного бізнесу. <strong>Закладено такі KPI:</strong></p><ul><li>чистий дохід — 2 млрд грн,</li><li>RоE — 14%,</li><li>TRS — 23 млрд грн,</li><li>додатковий чистий дохід, створений експортерами у 2018-2022 роках, — 9 млрд грн.</li></ul><p><strong>Другий сценарій — залишити все як є і готувати банк до продажу</strong>. Перевага такого сценарію — підвищення ефективності банку. Недолік — банк, який «готується» на продаж, не буде фокусуватися на добробуті населення та зростанні економіки. За цим сценарієм <strong>закладено такі KPI:</strong></p><ul><li>чистий дохід — 2,7 млрд грн,</li><li>RоE — 19%,</li><li>TRS — 29 млрд грн.</li></ul>

Що буде з державними банками в Україні до 2022 року

{:ua}Вклали кошти у державний банк? На часі дізнатися, що на вас чекає у найближчі 5 років{:}

Вже третій день ЗМІ обговорюють проблему, яка більша за курс Bitcoin, ризик ядерних випробовувань Північної Кореї чи поновлення «холодної війни». Йдеться про чипи Intel — та проблеми із усім «залізом», яке існує на планеті. На часі розібратися, що відбувається

«Процесорґейт» — все про Meltdown, Spectre та вразливість «заліза» Intel

{:ua}Все, що варто знати про проблему із чипами Intel та інших виробників{:}

<h4><strong>Коротко про те, чому медична реформа набула чинності</strong></h4>
З 1 січня 2018 року реформа української системи охорони здоров’я набула чинності. Сталося це, бо законопроект реформи наприкінці 2017 року <a href="https://health.unian.ua/country/2322774-poroshenko-pidpisav-zakoni-pro-medichnu-reformu-ta-silsku-meditsinu.html" target="_blank" rel="noopener">підписав</a> Президент України Петро Порошенко. Ця реформа набуває чинності як спроба подолати корупцію, черги, бюрократію та неефективне використання державних коштів у сфері медицини. Крім того, у Міністерстві охорони здоров’я України (МОЗ) переконують, що саме так можна реалізувати на практиці принцип роботи «гроші ходять за пацієнтом». Крім райдужних перспектив, у пацієнтів тепер з’являється новий обов’язок. Їм слід підшукати собі сімейного лікаря та укласти з ним угоду.

<iframe src="//1plus1.video/video/embed/Eai8KnXt" width="720" height="576" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Чи означає ця реформа, що тепер мені доведеться їздити лише до свого лікаря, навіть якщо я тимчасово живу в іншому місті? </strong></h4>
Якщо рівень послуг поточного фахівця вас не задовольняє, ви переїхали жити до іншого міста, тимчасово мешкаєте між 2 містами або потребуєте нагального регулярного консультування не за місцем прописки, можете укласти договір із іншим лікарем. Пацієнт не є «кріпосним» відносно одного обраного фахівця, запевняють у МОЗ. За словами представників міністерства, важливий принцип зручності. Тому місце реєстрації чи проживання не визначатиме обов’язковість укладання угоди з лікарем саме там. Укладення та розірвання угод із лікарями та надання ними послуг консультування й огляду будуть безкоштовними. Держава запроваджує такий механізм, аби отримати інструмент визначення компенсацій для лікарів залежно від кількості пацієнтів та завантаженості конкретного фахівця.
<h4><strong>Як працюватимуть розрахунки з лікарями?</strong></h4>
Гроші нести не потрібно. МОЗ розрахувало, що держава сплачуватиме медикам 370 грн щороку за 1 пацієнта без урахування відповідних вікових коефіцієнтів. У 2019 році цю суму буде збільшено до 450 грн на рік. Проблема полягає в іншому: досі немає розрахунків на вторинну та третинну ланку медичного обслуговування. Навіть за найбільш оптимістичними оцінками МОЗ, на це потрібно ще 2 роки. Тому медицина II та III рівнів перейдуть на реформовану систему лише із 2020 року.

Саме з 2020 року пацієнти укладатимуть угоду з лікарнями про перелік ліків та послуг, що надаються безкоштовно. Також можна буде обрати лікарню, не враховуючи місце реєстрації чи постійного проживання пацієнта.
<h4><strong>Я чув / чула про те, що без сімейного лікаря я тепер не зможу потрапити до жодного фахівця. Це правда?</strong></h4>
Не зовсім так. Дійсно, скористатися допомогою спеціалізованого лікаря після запровадження реформи можна буде лише після призначення сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Але це — в разі, якщо ви покладаєтеся виключно на безкоштовне обслуговування. Якщо ж ви не йдете до сімейного лікаря, а напряму звертаєтеся до профільного медика, то самі будете сплачувати за його послуги. У цьому вся відмінність. Тобто якщо у вас немає часу чи фізичної можливості вичекати чергу чи записатися на прийому спочатку до сімейного лікаря, медичні послуги будуть дорожчими для вас. Але держава не в змозі заборонити вам самостійний візит до профільного фахівця. Зрештою, це порушувало би вимоги Конституції України щодо права на медичну допомогу.
<h4><strong>Чи вимагатиме медреформа від мене додаткових платежів за лікування?</strong></h4>
Медреформа передбачає надання послуг на страховій основі. Однак всупереч стереотипам, це не вимагатиме додаткових відрахувань від пацієнтів. Одна зі складових реформування медичної галузі — створення Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Вона перебере на себе роль страховика. Кошти для страхових витрат ця фінансова структура отримуватиме з бюджету держави. А джерелом фінансування виступлять вже чинні податки, які сплачують громадяни.

До реформи держава утримувала медичні заклади. Тепер вона «утримуватиме» закупівлю медичних послуг. Ця практика пошириться не лише на державні та комунальні медичні установи, але й на приватні клініки. МОЗ стверджує, що так медзаклади отримають стимул конкурувати за пацієнтів за рахунок поліпшення якості та оперативності лікування. На безкоштовній основі при цьому надаватимуться невідкладна, первинна та паліативна медична допомога.
<h4><strong>Подейкують, за все доведеться платити і багато — це так?</strong></h4>
Пакет безкоштовних послуг для усіх пацієнтів залишиться. До їхнього переліку входитимуть всі типи звернень до сімейних лікарів, педіатрів та терапевтів, термінові операції, а також догляд і знеболювання для важкохворих та невиліковних хворих. Також до переліку додадуть спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, послуги реабілітації, надання медичної допомоги для дітей до 16 років та породіллям.
<h4><strong>Чи правда, що лікарні самі встановлюватимуть перелік безкоштовних послуг?</strong></h4>
Ні, це не так. МОЗ переконує, що усі лікарні країни матимуть єдиний чинний перелік безкоштовних послуг. Тарифна стіка також буде єдиною без поділу за місцем надання послуг медиків. Натомість частину послуг офіційно зроблять платними, усунувши так звану «благодійну допомогу», яку зараз часто практикують українські лікарні, фактично вимагаючи гроші із пацієнтів. Зокрема, офіційно платною стане естетична хірургія та стоматологія (крім екстренного втручання).
<h4><strong>Доводилося чути про електронну медицину — коли це запрацює, щоби нарешті позбавитися «папірців»?</strong></h4>
Основні складові електронної медицини ще в розробці. Зокрема, електронними стануть картки пацієнтів, а відвідини лікарів формуватимуться завдяки електронній черзі, записатися у яку можна буде за допомогою сайту.

Однак першими цю систему випробують не пацієнти, а лікарі. Спочатку — педіатри, сімейні лікарі та терапевти, а вже потім до неї приєднаються спеціалізовані лікарі. Тут поки немає чітких строків від МОЗ, як і роз’яснень, де лікарні візьмуть кошти на обладнання комп’ютерами та інтернет-підключенням. Раніше ми розповідали вам <a href="https://nachasi.com/2017/06/27/e-health-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">головне про систему<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/progress-1807541_1280-300x200.jpg" />Електронне здоров’я — що варто знати про реформу e-health в Україні</span></a> електронного обслуговування пацієнтів, а також <a href="https://nachasi.com/2017/11/29/yurij-bugaj-ehealth/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">публікували розмову<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/21616105_348528222260416_5072261917070009260_n-300x200.jpg" />Юрій Бугай, eHealth: «Ця система потрібна усім громадянам»</span></a> з керівником програми eHealth в Україні.

<h4><strong>Коротко про те, чому медична реформа набула чинності</strong></h4><p>З 1 січня 2018 року реформа української системи охорони здоров’я набула чинності. Сталося це, бо законопроект реформи наприкінці 2017 року <a href="https://health.unian.ua/country/2322774-poroshenko-pidpisav-zakoni-pro-medichnu-reformu-ta-silsku-meditsinu.html" target="_blank" rel="noopener">підписав</a> Президент України Петро Порошенко. Ця реформа набуває чинності як спроба подолати корупцію, черги, бюрократію та неефективне використання державних коштів у сфері медицини. Крім того, у Міністерстві охорони здоров’я України (МОЗ) переконують, що саме так можна реалізувати на практиці принцип роботи «гроші ходять за пацієнтом». Крім райдужних перспектив, у пацієнтів тепер з’являється новий обов’язок. Їм слід підшукати собі сімейного лікаря та укласти з ним угоду.</p><p><iframe loading="lazy" src="//1plus1.video/video/embed/Eai8KnXt" width="720" height="576" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Чи означає ця реформа, що тепер мені доведеться їздити лише до свого лікаря, навіть якщо я тимчасово живу в іншому місті? </strong></h4><p>Якщо рівень послуг поточного фахівця вас не задовольняє, ви переїхали жити до іншого міста, тимчасово мешкаєте між 2 містами або потребуєте нагального регулярного консультування не за місцем прописки, можете укласти договір із іншим лікарем. Пацієнт не є «кріпосним» відносно одного обраного фахівця, запевняють у МОЗ. За словами представників міністерства, важливий принцип зручності. Тому місце реєстрації чи проживання не визначатиме обов’язковість укладання угоди з лікарем саме там. Укладення та розірвання угод із лікарями та надання ними послуг консультування й огляду будуть безкоштовними. Держава запроваджує такий механізм, аби отримати інструмент визначення компенсацій для лікарів залежно від кількості пацієнтів та завантаженості конкретного фахівця.</p><h4><strong>Як працюватимуть розрахунки з лікарями?</strong></h4><p>Гроші нести не потрібно. МОЗ розрахувало, що держава сплачуватиме медикам 370 грн щороку за 1 пацієнта без урахування відповідних вікових коефіцієнтів. У 2019 році цю суму буде збільшено до 450 грн на рік. Проблема полягає в іншому: досі немає розрахунків на вторинну та третинну ланку медичного обслуговування. Навіть за найбільш оптимістичними оцінками МОЗ, на це потрібно ще 2 роки. Тому медицина II та III рівнів перейдуть на реформовану систему лише із 2020 року.</p><p>Саме з 2020 року пацієнти укладатимуть угоду з лікарнями про перелік ліків та послуг, що надаються безкоштовно. Також можна буде обрати лікарню, не враховуючи місце реєстрації чи постійного проживання пацієнта.</p><h4><strong>Я чув / чула про те, що без сімейного лікаря я тепер не зможу потрапити до жодного фахівця. Це правда?</strong></h4><p>Не зовсім так. Дійсно, скористатися допомогою спеціалізованого лікаря після запровадження реформи можна буде лише після призначення сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Але це — в разі, якщо ви покладаєтеся виключно на безкоштовне обслуговування. Якщо ж ви не йдете до сімейного лікаря, а напряму звертаєтеся до профільного медика, то самі будете сплачувати за його послуги. У цьому вся відмінність. Тобто якщо у вас немає часу чи фізичної можливості вичекати чергу чи записатися на прийому спочатку до сімейного лікаря, медичні послуги будуть дорожчими для вас. Але держава не в змозі заборонити вам самостійний візит до профільного фахівця. Зрештою, це порушувало би вимоги Конституції України щодо права на медичну допомогу.</p><h4><strong>Чи вимагатиме медреформа від мене додаткових платежів за лікування?</strong></h4><p>Медреформа передбачає надання послуг на страховій основі. Однак всупереч стереотипам, це не вимагатиме додаткових відрахувань від пацієнтів. Одна зі складових реформування медичної галузі — створення Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Вона перебере на себе роль страховика. Кошти для страхових витрат ця фінансова структура отримуватиме з бюджету держави. А джерелом фінансування виступлять вже чинні податки, які сплачують громадяни.</p><p>До реформи держава утримувала медичні заклади. Тепер вона «утримуватиме» закупівлю медичних послуг. Ця практика пошириться не лише на державні та комунальні медичні установи, але й на приватні клініки. МОЗ стверджує, що так медзаклади отримають стимул конкурувати за пацієнтів за рахунок поліпшення якості та оперативності лікування. На безкоштовній основі при цьому надаватимуться невідкладна, первинна та паліативна медична допомога.</p><h4><strong>Подейкують, за все доведеться платити і багато — це так?</strong></h4><p>Пакет безкоштовних послуг для усіх пацієнтів залишиться. До їхнього переліку входитимуть всі типи звернень до сімейних лікарів, педіатрів та терапевтів, термінові операції, а також догляд і знеболювання для важкохворих та невиліковних хворих. Також до переліку додадуть спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, послуги реабілітації, надання медичної допомоги для дітей до 16 років та породіллям.</p><h4><strong>Чи правда, що лікарні самі встановлюватимуть перелік безкоштовних послуг?</strong></h4><p>Ні, це не так. МОЗ переконує, що усі лікарні країни матимуть єдиний чинний перелік безкоштовних послуг. Тарифна стіка також буде єдиною без поділу за місцем надання послуг медиків. Натомість частину послуг офіційно зроблять платними, усунувши так звану «благодійну допомогу», яку зараз часто практикують українські лікарні, фактично вимагаючи гроші із пацієнтів. Зокрема, офіційно платною стане естетична хірургія та стоматологія (крім екстренного втручання).</p><h4><strong>Доводилося чути про електронну медицину — коли це запрацює, щоби нарешті позбавитися «папірців»?</strong></h4><p>Основні складові електронної медицини ще в розробці. Зокрема, електронними стануть картки пацієнтів, а відвідини лікарів формуватимуться завдяки електронній черзі, записатися у яку можна буде за допомогою сайту.</p><p>Однак першими цю систему випробують не пацієнти, а лікарі. Спочатку — педіатри, сімейні лікарі та терапевти, а вже потім до неї приєднаються спеціалізовані лікарі. Тут поки немає чітких строків від МОЗ, як і роз’яснень, де лікарні візьмуть кошти на обладнання комп’ютерами та інтернет-підключенням. Раніше ми розповідали вам <a href="/2017/06/27/e-health-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">головне про систему<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/progress-1807541_1280-300x200.jpg" />Електронне здоров’я — що варто знати про реформу e-health в Україні</span></a> електронного обслуговування пацієнтів, а також <a href="/2017/11/29/yurij-bugaj-ehealth/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">публікували розмову<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/21616105_348528222260416_5072261917070009260_n-300x200.jpg" />Юрій Бугай, eHealth: «Ця система потрібна усім громадянам»</span></a> з керівником програми eHealth в Україні.</p>

Ми вже оприлюднювали <a href="https://nachasi.com/2017/06/14/medreforma-faq/" target="_blank" rel="noopener">путівник основними складовими</a> медичної реформи в Україні. На часі дізнатися, як все це починає працювати із 1 січня 2018 року

<h4><strong>Коротко про те, чому медична реформа набула чинності</strong></h4>
З 1 січня 2018 року реформа української системи охорони здоров’я набула чинності. Сталося це, бо законопроект реформи наприкінці 2017 року <a href="https://health.unian.ua/country/2322774-poroshenko-pidpisav-zakoni-pro-medichnu-reformu-ta-silsku-meditsinu.html" target="_blank" rel="noopener">підписав</a> Президент України Петро Порошенко. Ця реформа набуває чинності як спроба подолати корупцію, черги, бюрократію та неефективне використання державних коштів у сфері медицини. Крім того, у Міністерстві охорони здоров’я України (МОЗ) переконують, що саме так можна реалізувати на практиці принцип роботи «гроші ходять за пацієнтом». Крім райдужних перспектив, у пацієнтів тепер з’являється новий обов’язок. Їм слід підшукати собі сімейного лікаря та укласти з ним угоду.

<iframe src="//1plus1.video/video/embed/Eai8KnXt" width="720" height="576" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Чи означає ця реформа, що тепер мені доведеться їздити лише до свого лікаря, навіть якщо я тимчасово живу в іншому місті? </strong></h4>
Якщо рівень послуг поточного фахівця вас не задовольняє, ви переїхали жити до іншого міста, тимчасово мешкаєте між 2 містами або потребуєте нагального регулярного консультування не за місцем прописки, можете укласти договір із іншим лікарем. Пацієнт не є «кріпосним» відносно одного обраного фахівця, запевняють у МОЗ. За словами представників міністерства, важливий принцип зручності. Тому місце реєстрації чи проживання не визначатиме обов’язковість укладання угоди з лікарем саме там. Укладення та розірвання угод із лікарями та надання ними послуг консультування й огляду будуть безкоштовними. Держава запроваджує такий механізм, аби отримати інструмент визначення компенсацій для лікарів залежно від кількості пацієнтів та завантаженості конкретного фахівця.
<h4><strong>Як працюватимуть розрахунки з лікарями?</strong></h4>
Гроші нести не потрібно. МОЗ розрахувало, що держава сплачуватиме медикам 370 грн щороку за 1 пацієнта без урахування відповідних вікових коефіцієнтів. У 2019 році цю суму буде збільшено до 450 грн на рік. Проблема полягає в іншому: досі немає розрахунків на вторинну та третинну ланку медичного обслуговування. Навіть за найбільш оптимістичними оцінками МОЗ, на це потрібно ще 2 роки. Тому медицина II та III рівнів перейдуть на реформовану систему лише із 2020 року.

Саме з 2020 року пацієнти укладатимуть угоду з лікарнями про перелік ліків та послуг, що надаються безкоштовно. Також можна буде обрати лікарню, не враховуючи місце реєстрації чи постійного проживання пацієнта.
<h4><strong>Я чув / чула про те, що без сімейного лікаря я тепер не зможу потрапити до жодного фахівця. Це правда?</strong></h4>
Не зовсім так. Дійсно, скористатися допомогою спеціалізованого лікаря після запровадження реформи можна буде лише після призначення сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Але це — в разі, якщо ви покладаєтеся виключно на безкоштовне обслуговування. Якщо ж ви не йдете до сімейного лікаря, а напряму звертаєтеся до профільного медика, то самі будете сплачувати за його послуги. У цьому вся відмінність. Тобто якщо у вас немає часу чи фізичної можливості вичекати чергу чи записатися на прийому спочатку до сімейного лікаря, медичні послуги будуть дорожчими для вас. Але держава не в змозі заборонити вам самостійний візит до профільного фахівця. Зрештою, це порушувало би вимоги Конституції України щодо права на медичну допомогу.
<h4><strong>Чи вимагатиме медреформа від мене додаткових платежів за лікування?</strong></h4>
Медреформа передбачає надання послуг на страховій основі. Однак всупереч стереотипам, це не вимагатиме додаткових відрахувань від пацієнтів. Одна зі складових реформування медичної галузі — створення Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Вона перебере на себе роль страховика. Кошти для страхових витрат ця фінансова структура отримуватиме з бюджету держави. А джерелом фінансування виступлять вже чинні податки, які сплачують громадяни.

До реформи держава утримувала медичні заклади. Тепер вона «утримуватиме» закупівлю медичних послуг. Ця практика пошириться не лише на державні та комунальні медичні установи, але й на приватні клініки. МОЗ стверджує, що так медзаклади отримають стимул конкурувати за пацієнтів за рахунок поліпшення якості та оперативності лікування. На безкоштовній основі при цьому надаватимуться невідкладна, первинна та паліативна медична допомога.
<h4><strong>Подейкують, за все доведеться платити і багато — це так?</strong></h4>
Пакет безкоштовних послуг для усіх пацієнтів залишиться. До їхнього переліку входитимуть всі типи звернень до сімейних лікарів, педіатрів та терапевтів, термінові операції, а також догляд і знеболювання для важкохворих та невиліковних хворих. Також до переліку додадуть спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, послуги реабілітації, надання медичної допомоги для дітей до 16 років та породіллям.
<h4><strong>Чи правда, що лікарні самі встановлюватимуть перелік безкоштовних послуг?</strong></h4>
Ні, це не так. МОЗ переконує, що усі лікарні країни матимуть єдиний чинний перелік безкоштовних послуг. Тарифна стіка також буде єдиною без поділу за місцем надання послуг медиків. Натомість частину послуг офіційно зроблять платними, усунувши так звану «благодійну допомогу», яку зараз часто практикують українські лікарні, фактично вимагаючи гроші із пацієнтів. Зокрема, офіційно платною стане естетична хірургія та стоматологія (крім екстренного втручання).
<h4><strong>Доводилося чути про електронну медицину — коли це запрацює, щоби нарешті позбавитися «папірців»?</strong></h4>
Основні складові електронної медицини ще в розробці. Зокрема, електронними стануть картки пацієнтів, а відвідини лікарів формуватимуться завдяки електронній черзі, записатися у яку можна буде за допомогою сайту.

Однак першими цю систему випробують не пацієнти, а лікарі. Спочатку — педіатри, сімейні лікарі та терапевти, а вже потім до неї приєднаються спеціалізовані лікарі. Тут поки немає чітких строків від МОЗ, як і роз’яснень, де лікарні візьмуть кошти на обладнання комп’ютерами та інтернет-підключенням. Раніше ми розповідали вам <a href="https://nachasi.com/2017/06/27/e-health-faq/" target="_blank" rel="noopener">головне про систему</a> електронного обслуговування пацієнтів, а також <a href="https://nachasi.com/2017/11/29/yurij-bugaj-ehealth/" target="_blank" rel="noopener">публікували розмову</a> з керівником програми eHealth в Україні.

<h4><strong>Коротко про те, чому медична реформа набула чинності</strong></h4><p>З 1 січня 2018 року реформа української системи охорони здоров’я набула чинності. Сталося це, бо законопроект реформи наприкінці 2017 року <a href="https://health.unian.ua/country/2322774-poroshenko-pidpisav-zakoni-pro-medichnu-reformu-ta-silsku-meditsinu.html" target="_blank" rel="noopener">підписав</a> Президент України Петро Порошенко. Ця реформа набуває чинності як спроба подолати корупцію, черги, бюрократію та неефективне використання державних коштів у сфері медицини. Крім того, у Міністерстві охорони здоров’я України (МОЗ) переконують, що саме так можна реалізувати на практиці принцип роботи «гроші ходять за пацієнтом». Крім райдужних перспектив, у пацієнтів тепер з’являється новий обов’язок. Їм слід підшукати собі сімейного лікаря та укласти з ним угоду.</p><p><iframe loading="lazy" src="//1plus1.video/video/embed/Eai8KnXt" width="720" height="576" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Чи означає ця реформа, що тепер мені доведеться їздити лише до свого лікаря, навіть якщо я тимчасово живу в іншому місті? </strong></h4><p>Якщо рівень послуг поточного фахівця вас не задовольняє, ви переїхали жити до іншого міста, тимчасово мешкаєте між 2 містами або потребуєте нагального регулярного консультування не за місцем прописки, можете укласти договір із іншим лікарем. Пацієнт не є «кріпосним» відносно одного обраного фахівця, запевняють у МОЗ. За словами представників міністерства, важливий принцип зручності. Тому місце реєстрації чи проживання не визначатиме обов’язковість укладання угоди з лікарем саме там. Укладення та розірвання угод із лікарями та надання ними послуг консультування й огляду будуть безкоштовними. Держава запроваджує такий механізм, аби отримати інструмент визначення компенсацій для лікарів залежно від кількості пацієнтів та завантаженості конкретного фахівця.</p><h4><strong>Як працюватимуть розрахунки з лікарями?</strong></h4><p>Гроші нести не потрібно. МОЗ розрахувало, що держава сплачуватиме медикам 370 грн щороку за 1 пацієнта без урахування відповідних вікових коефіцієнтів. У 2019 році цю суму буде збільшено до 450 грн на рік. Проблема полягає в іншому: досі немає розрахунків на вторинну та третинну ланку медичного обслуговування. Навіть за найбільш оптимістичними оцінками МОЗ, на це потрібно ще 2 роки. Тому медицина II та III рівнів перейдуть на реформовану систему лише із 2020 року.</p><p>Саме з 2020 року пацієнти укладатимуть угоду з лікарнями про перелік ліків та послуг, що надаються безкоштовно. Також можна буде обрати лікарню, не враховуючи місце реєстрації чи постійного проживання пацієнта.</p><h4><strong>Я чув / чула про те, що без сімейного лікаря я тепер не зможу потрапити до жодного фахівця. Це правда?</strong></h4><p>Не зовсім так. Дійсно, скористатися допомогою спеціалізованого лікаря після запровадження реформи можна буде лише після призначення сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Але це — в разі, якщо ви покладаєтеся виключно на безкоштовне обслуговування. Якщо ж ви не йдете до сімейного лікаря, а напряму звертаєтеся до профільного медика, то самі будете сплачувати за його послуги. У цьому вся відмінність. Тобто якщо у вас немає часу чи фізичної можливості вичекати чергу чи записатися на прийому спочатку до сімейного лікаря, медичні послуги будуть дорожчими для вас. Але держава не в змозі заборонити вам самостійний візит до профільного фахівця. Зрештою, це порушувало би вимоги Конституції України щодо права на медичну допомогу.</p><h4><strong>Чи вимагатиме медреформа від мене додаткових платежів за лікування?</strong></h4><p>Медреформа передбачає надання послуг на страховій основі. Однак всупереч стереотипам, це не вимагатиме додаткових відрахувань від пацієнтів. Одна зі складових реформування медичної галузі — створення Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Вона перебере на себе роль страховика. Кошти для страхових витрат ця фінансова структура отримуватиме з бюджету держави. А джерелом фінансування виступлять вже чинні податки, які сплачують громадяни.</p><p>До реформи держава утримувала медичні заклади. Тепер вона «утримуватиме» закупівлю медичних послуг. Ця практика пошириться не лише на державні та комунальні медичні установи, але й на приватні клініки. МОЗ стверджує, що так медзаклади отримають стимул конкурувати за пацієнтів за рахунок поліпшення якості та оперативності лікування. На безкоштовній основі при цьому надаватимуться невідкладна, первинна та паліативна медична допомога.</p><h4><strong>Подейкують, за все доведеться платити і багато — це так?</strong></h4><p>Пакет безкоштовних послуг для усіх пацієнтів залишиться. До їхнього переліку входитимуть всі типи звернень до сімейних лікарів, педіатрів та терапевтів, термінові операції, а також догляд і знеболювання для важкохворих та невиліковних хворих. Також до переліку додадуть спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, послуги реабілітації, надання медичної допомоги для дітей до 16 років та породіллям.</p><h4><strong>Чи правда, що лікарні самі встановлюватимуть перелік безкоштовних послуг?</strong></h4><p>Ні, це не так. МОЗ переконує, що усі лікарні країни матимуть єдиний чинний перелік безкоштовних послуг. Тарифна стіка також буде єдиною без поділу за місцем надання послуг медиків. Натомість частину послуг офіційно зроблять платними, усунувши так звану «благодійну допомогу», яку зараз часто практикують українські лікарні, фактично вимагаючи гроші із пацієнтів. Зокрема, офіційно платною стане естетична хірургія та стоматологія (крім екстренного втручання).</p><h4><strong>Доводилося чути про електронну медицину — коли це запрацює, щоби нарешті позбавитися «папірців»?</strong></h4><p>Основні складові електронної медицини ще в розробці. Зокрема, електронними стануть картки пацієнтів, а відвідини лікарів формуватимуться завдяки електронній черзі, записатися у яку можна буде за допомогою сайту.</p><p>Однак першими цю систему випробують не пацієнти, а лікарі. Спочатку — педіатри, сімейні лікарі та терапевти, а вже потім до неї приєднаються спеціалізовані лікарі. Тут поки немає чітких строків від МОЗ, як і роз’яснень, де лікарні візьмуть кошти на обладнання комп’ютерами та інтернет-підключенням. Раніше ми розповідали вам <a href="/2017/06/27/e-health-faq/" target="_blank" rel="noopener">головне про систему</a> електронного обслуговування пацієнтів, а також <a href="/2017/11/29/yurij-bugaj-ehealth/" target="_blank" rel="noopener">публікували розмову</a> з керівником програми eHealth в Україні.</p>

Набула чинності медреформа — що варто знати пацієнтам

{:ua}Як медична реформа працюватиме з 1 січня 2018-го і що змінюється для пацієнтів?{:}

<h4><strong>В двох словах: що саме зміниться для іноземних громадян?</strong></h4>
Україна вводить біометричний контроль для іноземців. Стосується він усіх, хто в’їжджатиме до України з 1 січня 2018 року. На митному контролі відбиратимуть біометричні дані особи, яка перетинає український кордон. Йдеться насамперед про відбитки пальців. Особлива увага прикордонників при цьому спрямована на громадян північно-східного федеративного «сусіда». Але загалом цю систему збору даних поширено на громадян 70 країн, звідки можуть виходити загрози для українців й національної безпеки України.
<h4><strong>Це будуть якісь окремі пункти чи все здійснюється в аеропортах і в наземних пунктах митниці?</strong></h4>
Система біометричного контролю працюватиме у 157 міжнародних пунктах пропуску для наземного транспорту й в аеропортах. Жодних окремих пунктів, які би ускладнювали чи затягували процедуру перетину кордону, немає. Систему «біометрики» підключено напряму до баз даних Інтерполу та Європолу. Також зібрана інформація передаватиметься до Національної системи верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства.
<h4><strong>Чи правда, що громадян Російської Федерації контролюватимуть ще й додатковим обліком?</strong></h4>
Такі плани були. Зокрема, вихідці із сусідньої федерації мали би перед поїздкою до України попередньо зареєструватися у відповідній електронній системі та повідомити щонайменше за 30 днів до свого візиту про намір відвідати Україну. Озвучувалися навіть плани запровадити обов’язкову реєстрацію цих громадян за місцем перебування та правила щодо докладного інформування про маршрути пересування. Це начебто мало мінімізувати терористичні загрози. Проте поки що механізм такої електронної реєстрації та моніторингу не напрацьований. Тому із 1 січня 2018-го почала працювати лише система біометричного контролю на кордоні.
<h4><strong>Які наступні етапи біометричного контролю не-українців?</strong></h4>
За словами Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, у майбутньому заплановано контроль за переміщенням російських громадян на всій території України. Після першого етапу із біометричним контролем буде запроваджено систему подачі заяв про відвідини України до Державної міграційної служби із копією на МЗС. На третьому етапі запровадять повний контроль за переміщенням. Чітких термінів для двох наступних етапів міністр не назвав.

<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fmvs.gov.ua%2Fvideos%2F1592847174135301%2F&show_text=0&width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Як відбувається ця процедура при перетині кордону з Україною?</strong></h4>
При першому перетині кордону представники країн, щодо яких рішенням РНБО введено біометричний контроль, зобов’язані надати відбитки 5 пальців правої руки. При цьому тип, рівень візи чи наявність документу для перетину кордону значення не має. При наступних візитах система буде сканувати 4 пальці.
<h4><strong>Громадяни яких країн потрапили в «контрольний» список?</strong></h4>
Здавати відбитки крім громадян РФ мають також представники таких країн:
<ul>
<li>Алжир, Ангола, Афганістан,</li>
 	<li>Бангладеш, Бенін, Ботсвана, Буркіна-Фасо, Бурунді,</li>
 	<li>В'єтнам,</li>
 	<li>Габон, Гамбія, Гаяна, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Екваторіальна Гвінея, Папуа-Нова Гвінея,</li>
 	<li>Джибуті,</li>
 	<li>Еритрея, Ефіопія,</li>
 	<li>Єгипет, Ємен,</li>
 	<li>Замбія, Зімбабве,</li>
 	<li>Ірак, Іран,</li>
 	<li>Йорданія,</li>
 	<li>Кабо-Верде, Камерун, Кенія, Киргизстан, Коморські острови, Республіка Конго, Демократична Республіка Конго, Корейська Народно-Демократична Республіка, Кот-Д'івуар,</li>
 	<li>Лесото, Ліберія, Ліван, Лівія,</li>
 	<li>Мавританія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Марокко, Мозамбік,</li>
 	<li>Намібія, Нігер, Нігерія,</li>
 	<li>Пакистан, Палестина,</li>
 	<li>Російська Федерація,</li>
 	<li>Південний Судан,</li>
 	<li>Руанда,</li>
 	<li>Сан-Томе і Принсіпі, Свазіленд, Сенегал, Сирія, Сомалі, Судан, Сьєрра-Леоне,</li>
 	<li>Таджикистан, Танзанія, Того, Тонга, Туніс,</li>
 	<li>Уганда, ЦАР, Чад, Шрі-Ланка.</li>
</ul>
Щодо інших іноземців та осіб без громадянства фіксування біометричних даних у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється за результатами аналізу та оцінки ризиків.
<h4><strong>Чи правда, що біометричний контроль запровадили також для мешканців ОРДЛО та Автономної Республіки Крим?</strong></h4>
Ні, це міф. Тимчасово окуповані території не підпадають під процедуру біометричного контролю. Рішення РНБО стосується іноземних громадян та осіб без громадянства. На тимчасово окупованих територіях Донеччини, Луганщини та Криму проживають громадяни України. «Паспорти», видані терористичними формуваннями «Л/ДНР» та так звані «російські паспорти» в Криму не є чинними юридичними документами з точки зору національного та міжнародного законодавства і ніким не визнані за межами окупованих територій.

«Якщо громадянин Росії в'їхав через поромну переправу і хоче потрапити на материкову Україну через адмінкордон, він порушив законодавство України, тому що заїхав через закритий пункт пропуску. Він не проїде і ми йому, швидше за все, поставимо заборону в'їзду на 3 роки», — заявив у коментарі телеканалу «Еспресо» речник Держприкордонслужби України Олег Слободян.
<h4><strong>Хто не складає біометричні дані при перетині кордону?</strong></h4>
Біометричний контроль та відбитки пальців не здаватимуть:
<ul>
<li>очільники держав й урядів зарубіжних країн, члени парламентських та урядових делегацій, технічний персонал, який обслуговує такі делегації (осіб) й членів їхніх сімей, які прибули до Україну на запрошення президента України, Ради чи Кабміну, Верховної Ради АР Крим чи ради Міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади України;</li>
 	<li>особи та члени сімей осіб, які прибули в Україну за посвідченнями ООН та організацій системи ООН;</li>
 	<li>іноземці або особи без громадянства, які не досягли 18-річного віку;</li>
 	<li>іноземні туристи, які здійснюють круїз;</li>
 	<li>члени екіпажів іноземних військових кораблів (літаків), які в установленому порядку прибули до України;</li>
 	<li>особи, які входять до складу екіпажів іноземних невійськових суден;</li>
 	<li>особи, які входять до складу екіпажу цивільних повітряних суден міжнародних авіаліній, бригад поїздів міжнародного сполучення, у разі перебування в аеропортах чи на вокзалах (станціях), зазначених у розкладі;</li>
 	<li>голови закордонних дипломатичних представництв і консульських установ, членів дипломатичного персоналу, консульські посадові особи, адміністративно-технічний й персонал з обслуговування дипломатичних представництв і консульських установ, працівників апарату військових аташе і торговельних представництв та їхні дружини (чоловіки), діти, батьки, які перебувають на утриманні зазначених осіб;</li>
 	<li>працівники органів закордонних справ іноземних держав, які прибули до України у справах і мають дипломатичний чи службовий паспорт, та члени їхніх сімей;</li>
 	<li>посадові особи міжнародних організацій, які прибули в Україну у справах, працівники представництв таких організацій в Україні, а також працівники представництв держав при міжнародних організаціях, які мають штаб-квартиру в Україні й відповідно до статутних документів зазначених організацій чи відповідних міжнародних договорів користуються дипломатичними привілеями та імунітетом, а також члени їхніх сімей.</li>
</ul>
<h4><strong>А якщо я відмовлюся здавати відбитки пальців і при цьому не є громадянином України — мене депортують?</strong></h4>
Якщо ви — іноземний громадянин чи особа без громадянства і відмовляєтеся відсканувати відбитки пальців, відносно вас проводиться контроль другої лінії. За його результатами працівники ДПС приймають рішення про пропуск (чи непропуск) через державний кордон.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/rXtIp3CbM94" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<p style="text-align: center;"><em>Нагадаємо, в тестовому режимі система біометричного контролю <a href="https://nachasi.com/2017/12/25/ukrayina-zaprovadzhuye-biometrychnyj-kontrol/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпочала роботу<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/finger-2081169-300x200.jpg" />Україна запроваджує біометричний контроль на північно-східному кордоні</span></a> на контрольних пунктах пропуску наприкінці грудня 2017 року.</em></p>

<h4><strong>В двох словах: що саме зміниться для іноземних громадян?</strong></h4><p>Україна вводить біометричний контроль для іноземців. Стосується він усіх, хто в’їжджатиме до України з 1 січня 2018 року. На митному контролі відбиратимуть біометричні дані особи, яка перетинає український кордон. Йдеться насамперед про відбитки пальців. Особлива увага прикордонників при цьому спрямована на громадян північно-східного федеративного «сусіда». Але загалом цю систему збору даних поширено на громадян 70 країн, звідки можуть виходити загрози для українців й національної безпеки України.</p><h4><strong>Це будуть якісь окремі пункти чи все здійснюється в аеропортах і в наземних пунктах митниці?</strong></h4><p>Система біометричного контролю працюватиме у 157 міжнародних пунктах пропуску для наземного транспорту й в аеропортах. Жодних окремих пунктів, які би ускладнювали чи затягували процедуру перетину кордону, немає. Систему «біометрики» підключено напряму до баз даних Інтерполу та Європолу. Також зібрана інформація передаватиметься до Національної системи верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства.</p><h4><strong>Чи правда, що громадян Російської Федерації контролюватимуть ще й додатковим обліком?</strong></h4><p>Такі плани були. Зокрема, вихідці із сусідньої федерації мали би перед поїздкою до України попередньо зареєструватися у відповідній електронній системі та повідомити щонайменше за 30 днів до свого візиту про намір відвідати Україну. Озвучувалися навіть плани запровадити обов’язкову реєстрацію цих громадян за місцем перебування та правила щодо докладного інформування про маршрути пересування. Це начебто мало мінімізувати терористичні загрози. Проте поки що механізм такої електронної реєстрації та моніторингу не напрацьований. Тому із 1 січня 2018-го почала працювати лише система біометричного контролю на кордоні.</p><h4><strong>Які наступні етапи біометричного контролю не-українців?</strong></h4><p>За словами Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, у майбутньому заплановано контроль за переміщенням російських громадян на всій території України. Після першого етапу із біометричним контролем буде запроваджено систему подачі заяв про відвідини України до Державної міграційної служби із копією на МЗС. На третьому етапі запровадять повний контроль за переміщенням. Чітких термінів для двох наступних етапів міністр не назвав.</p><p><iframe loading="lazy" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fmvs.gov.ua%2Fvideos%2F1592847174135301%2F&#038;show_text=0&#038;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Як відбувається ця процедура при перетині кордону з Україною?</strong></h4><p>При першому перетині кордону представники країн, щодо яких рішенням РНБО введено біометричний контроль, зобов’язані надати відбитки 5 пальців правої руки. При цьому тип, рівень візи чи наявність документу для перетину кордону значення не має. При наступних візитах система буде сканувати 4 пальці.</p><h4><strong>Громадяни яких країн потрапили в «контрольний» список?</strong></h4><p>Здавати відбитки крім громадян РФ мають також представники таких країн:</p><ul><li>Алжир, Ангола, Афганістан,</li><li>Бангладеш, Бенін, Ботсвана, Буркіна-Фасо, Бурунді,</li><li>В&#8217;єтнам,</li><li>Габон, Гамбія, Гаяна, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Екваторіальна Гвінея, Папуа-Нова Гвінея,</li><li>Джибуті,</li><li>Еритрея, Ефіопія,</li><li>Єгипет, Ємен,</li><li>Замбія, Зімбабве,</li><li>Ірак, Іран,</li><li>Йорданія,</li><li>Кабо-Верде, Камерун, Кенія, Киргизстан, Коморські острови, Республіка Конго, Демократична Республіка Конго, Корейська Народно-Демократична Республіка, Кот-Д&#8217;івуар,</li><li>Лесото, Ліберія, Ліван, Лівія,</li><li>Мавританія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Марокко, Мозамбік,</li><li>Намібія, Нігер, Нігерія,</li><li>Пакистан, Палестина,</li><li>Російська Федерація,</li><li>Південний Судан,</li><li>Руанда,</li><li>Сан-Томе і Принсіпі, Свазіленд, Сенегал, Сирія, Сомалі, Судан, Сьєрра-Леоне,</li><li>Таджикистан, Танзанія, Того, Тонга, Туніс,</li><li>Уганда, ЦАР, Чад, Шрі-Ланка.</li></ul><p>Щодо інших іноземців та осіб без громадянства фіксування біометричних даних у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється за результатами аналізу та оцінки ризиків.</p><h4><strong>Чи правда, що біометричний контроль запровадили також для мешканців ОРДЛО та Автономної Республіки Крим?</strong></h4><p>Ні, це міф. Тимчасово окуповані території не підпадають під процедуру біометричного контролю. Рішення РНБО стосується іноземних громадян та осіб без громадянства. На тимчасово окупованих територіях Донеччини, Луганщини та Криму проживають громадяни України. «Паспорти», видані терористичними формуваннями «Л/ДНР» та так звані «російські паспорти» в Криму не є чинними юридичними документами з точки зору національного та міжнародного законодавства і ніким не визнані за межами окупованих територій.</p><p>«Якщо громадянин Росії в&#8217;їхав через поромну переправу і хоче потрапити на материкову Україну через адмінкордон, він порушив законодавство України, тому що заїхав через закритий пункт пропуску. Він не проїде і ми йому, швидше за все, поставимо заборону в&#8217;їзду на 3 роки», — заявив у коментарі телеканалу «Еспресо» речник Держприкордонслужби України Олег Слободян.</p><h4><strong>Хто не складає біометричні дані при перетині кордону?</strong></h4><p>Біометричний контроль та відбитки пальців не здаватимуть:</p><ul><li>очільники держав й урядів зарубіжних країн, члени парламентських та урядових делегацій, технічний персонал, який обслуговує такі делегації (осіб) й членів їхніх сімей, які прибули до Україну на запрошення президента України, Ради чи Кабміну, Верховної Ради АР Крим чи ради Міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади України;</li><li>особи та члени сімей осіб, які прибули в Україну за посвідченнями ООН та організацій системи ООН;</li><li>іноземці або особи без громадянства, які не досягли 18-річного віку;</li><li>іноземні туристи, які здійснюють круїз;</li><li>члени екіпажів іноземних військових кораблів (літаків), які в установленому порядку прибули до України;</li><li>особи, які входять до складу екіпажів іноземних невійськових суден;</li><li>особи, які входять до складу екіпажу цивільних повітряних суден міжнародних авіаліній, бригад поїздів міжнародного сполучення, у разі перебування в аеропортах чи на вокзалах (станціях), зазначених у розкладі;</li><li>голови закордонних дипломатичних представництв і консульських установ, членів дипломатичного персоналу, консульські посадові особи, адміністративно-технічний й персонал з обслуговування дипломатичних представництв і консульських установ, працівників апарату військових аташе і торговельних представництв та їхні дружини (чоловіки), діти, батьки, які перебувають на утриманні зазначених осіб;</li><li>працівники органів закордонних справ іноземних держав, які прибули до України у справах і мають дипломатичний чи службовий паспорт, та члени їхніх сімей;</li><li>посадові особи міжнародних організацій, які прибули в Україну у справах, працівники представництв таких організацій в Україні, а також працівники представництв держав при міжнародних організаціях, які мають штаб-квартиру в Україні й відповідно до статутних документів зазначених організацій чи відповідних міжнародних договорів користуються дипломатичними привілеями та імунітетом, а також члени їхніх сімей.</li></ul><h4><strong>А якщо я відмовлюся здавати відбитки пальців і при цьому не є громадянином України — мене депортують?</strong></h4><p>Якщо ви — іноземний громадянин чи особа без громадянства і відмовляєтеся відсканувати відбитки пальців, відносно вас проводиться контроль другої лінії. За його результатами працівники ДПС приймають рішення про пропуск (чи непропуск) через державний кордон.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/rXtIp3CbM94" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p style="text-align: center;"><em>Нагадаємо, в тестовому режимі система біометричного контролю <a href="/2017/12/25/ukrayina-zaprovadzhuye-biometrychnyj-kontrol/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпочала роботу<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/finger-2081169-300x200.jpg" />Україна запроваджує біометричний контроль на північно-східному кордоні</span></a> на контрольних пунктах пропуску наприкінці грудня 2017 року.</em></p>

Із 1 січня 2018 року при перетині кордону з Україною громадяни 70 інших країн мають надавати відбитки пальців та проходити процедуру обов’язкового біометричного контролю. На часі розібратися зі стереотипами та міфами щодо цього нововведення

<h4><strong>В двох словах: що саме зміниться для іноземних громадян?</strong></h4>
Україна вводить біометричний контроль для іноземців. Стосується він усіх, хто в’їжджатиме до України з 1 січня 2018 року. На митному контролі відбиратимуть біометричні дані особи, яка перетинає український кордон. Йдеться насамперед про відбитки пальців. Особлива увага прикордонників при цьому спрямована на громадян північно-східного федеративного «сусіда». Але загалом цю систему збору даних поширено на громадян 70 країн, звідки можуть виходити загрози для українців й національної безпеки України.
<h4><strong>Це будуть якісь окремі пункти чи все здійснюється в аеропортах і в наземних пунктах митниці?</strong></h4>
Система біометричного контролю працюватиме у 157 міжнародних пунктах пропуску для наземного транспорту й в аеропортах. Жодних окремих пунктів, які би ускладнювали чи затягували процедуру перетину кордону, немає. Систему «біометрики» підключено напряму до баз даних Інтерполу та Європолу. Також зібрана інформація передаватиметься до Національної системи верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства.
<h4><strong>Чи правда, що громадян Російської Федерації контролюватимуть ще й додатковим обліком?</strong></h4>
Такі плани були. Зокрема, вихідці із сусідньої федерації мали би перед поїздкою до України попередньо зареєструватися у відповідній електронній системі та повідомити щонайменше за 30 днів до свого візиту про намір відвідати Україну. Озвучувалися навіть плани запровадити обов’язкову реєстрацію цих громадян за місцем перебування та правила щодо докладного інформування про маршрути пересування. Це начебто мало мінімізувати терористичні загрози. Проте поки що механізм такої електронної реєстрації та моніторингу не напрацьований. Тому із 1 січня 2018-го почала працювати лише система біометричного контролю на кордоні.
<h4><strong>Які наступні етапи біометричного контролю не-українців?</strong></h4>
За словами Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, у майбутньому заплановано контроль за переміщенням російських громадян на всій території України. Після першого етапу із біометричним контролем буде запроваджено систему подачі заяв про відвідини України до Державної міграційної служби із копією на МЗС. На третьому етапі запровадять повний контроль за переміщенням. Чітких термінів для двох наступних етапів міністр не назвав.

<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fmvs.gov.ua%2Fvideos%2F1592847174135301%2F&amp;show_text=0&amp;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Як відбувається ця процедура при перетині кордону з Україною?</strong></h4>
При першому перетині кордону представники країн, щодо яких рішенням РНБО введено біометричний контроль, зобов’язані надати відбитки 5 пальців правої руки. При цьому тип, рівень візи чи наявність документу для перетину кордону значення не має. При наступних візитах система буде сканувати 4 пальці.
<h4><strong>Громадяни яких країн потрапили в «контрольний» список?</strong></h4>
Здавати відбитки крім громадян РФ мають також представники таких країн:
<ul>
 	<li>Алжир, Ангола, Афганістан,</li>
 	<li>Бангладеш, Бенін, Ботсвана, Буркіна-Фасо, Бурунді,</li>
 	<li>В'єтнам,</li>
 	<li>Габон, Гамбія, Гаяна, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Екваторіальна Гвінея, Папуа-Нова Гвінея,</li>
 	<li>Джибуті,</li>
 	<li>Еритрея, Ефіопія,</li>
 	<li>Єгипет, Ємен,</li>
 	<li>Замбія, Зімбабве,</li>
 	<li>Ірак, Іран,</li>
 	<li>Йорданія,</li>
 	<li>Кабо-Верде, Камерун, Кенія, Киргизстан, Коморські острови, Республіка Конго, Демократична Республіка Конго, Корейська Народно-Демократична Республіка, Кот-Д'івуар,</li>
 	<li>Лесото, Ліберія, Ліван, Лівія,</li>
 	<li>Мавританія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Марокко, Мозамбік,</li>
 	<li>Намібія, Нігер, Нігерія,</li>
 	<li>Пакистан, Палестина,</li>
 	<li>Російська Федерація,</li>
 	<li>Південний Судан,</li>
 	<li>Руанда,</li>
 	<li>Сан-Томе і Принсіпі, Свазіленд, Сенегал, Сирія, Сомалі, Судан, Сьєрра-Леоне,</li>
 	<li>Таджикистан, Танзанія, Того, Тонга, Туніс,</li>
 	<li>Уганда, ЦАР, Чад, Шрі-Ланка.</li>
</ul>
Щодо інших іноземців та осіб без громадянства фіксування біометричних даних у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється за результатами аналізу та оцінки ризиків.
<h4><strong>Чи правда, що біометричний контроль запровадили також для мешканців ОРДЛО та Автономної Республіки Крим?</strong></h4>
Ні, це міф. Тимчасово окуповані території не підпадають під процедуру біометричного контролю. Рішення РНБО стосується іноземних громадян та осіб без громадянства. На тимчасово окупованих територіях Донеччини, Луганщини та Криму проживають громадяни України. «Паспорти», видані терористичними формуваннями «Л/ДНР» та так звані «російські паспорти» в Криму не є чинними юридичними документами з точки зору національного та міжнародного законодавства і ніким не визнані за межами окупованих територій.

«Якщо громадянин Росії в'їхав через поромну переправу і хоче потрапити на материкову Україну через адмінкордон, він порушив законодавство України, тому що заїхав через закритий пункт пропуску. Він не проїде і ми йому, швидше за все, поставимо заборону в'їзду на 3 роки», — заявив у коментарі телеканалу «Еспресо» речник Держприкордонслужби України Олег Слободян.
<h4><strong>Хто не складає біометричні дані при перетині кордону?</strong></h4>
Біометричний контроль та відбитки пальців не здаватимуть:
<ul>
 	<li>очільники держав й урядів зарубіжних країн, члени парламентських та урядових делегацій, технічний персонал, який обслуговує такі делегації (осіб) й членів їхніх сімей, які прибули до Україну на запрошення президента України, Ради чи Кабміну, Верховної Ради АР Крим чи ради Міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади України;</li>
 	<li>особи та члени сімей осіб, які прибули в Україну за посвідченнями ООН та організацій системи ООН;</li>
 	<li>іноземці або особи без громадянства, які не досягли 18-річного віку;</li>
 	<li>іноземні туристи, які здійснюють круїз;</li>
 	<li>члени екіпажів іноземних військових кораблів (літаків), які в установленому порядку прибули до України;</li>
 	<li>особи, які входять до складу екіпажів іноземних невійськових суден;</li>
 	<li>особи, які входять до складу екіпажу цивільних повітряних суден міжнародних авіаліній, бригад поїздів міжнародного сполучення, у разі перебування в аеропортах чи на вокзалах (станціях), зазначених у розкладі;</li>
 	<li>голови закордонних дипломатичних представництв і консульських установ, членів дипломатичного персоналу, консульські посадові особи, адміністративно-технічний й персонал з обслуговування дипломатичних представництв і консульських установ, працівників апарату військових аташе і торговельних представництв та їхні дружини (чоловіки), діти, батьки, які перебувають на утриманні зазначених осіб;</li>
 	<li>працівники органів закордонних справ іноземних держав, які прибули до України у справах і мають дипломатичний чи службовий паспорт, та члени їхніх сімей;</li>
 	<li>посадові особи міжнародних організацій, які прибули в Україну у справах, працівники представництв таких організацій в Україні, а також працівники представництв держав при міжнародних організаціях, які мають штаб-квартиру в Україні й відповідно до статутних документів зазначених організацій чи відповідних міжнародних договорів користуються дипломатичними привілеями та імунітетом, а також члени їхніх сімей.</li>
</ul>
<h4><strong>А якщо я відмовлюся здавати відбитки пальців і при цьому не є громадянином України — мене депортують?</strong></h4>
Якщо ви — іноземний громадянин чи особа без громадянства і відмовляєтеся відсканувати відбитки пальців, відносно вас проводиться контроль другої лінії. За його результатами працівники ДПС приймають рішення про пропуск (чи непропуск) через державний кордон.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/rXtIp3CbM94" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<p style="text-align: center;"><em>Нагадаємо, в тестовому режимі система біометричного контролю <a href="https://nachasi.com/2017/12/25/ukrayina-zaprovadzhuye-biometrychnyj-kontrol/" target="_blank" rel="noopener">розпочала роботу</a> на контрольних пунктах пропуску наприкінці грудня 2017 року.</em></p>

<h4><strong>В двох словах: що саме зміниться для іноземних громадян?</strong></h4><p>Україна вводить біометричний контроль для іноземців. Стосується він усіх, хто в’їжджатиме до України з 1 січня 2018 року. На митному контролі відбиратимуть біометричні дані особи, яка перетинає український кордон. Йдеться насамперед про відбитки пальців. Особлива увага прикордонників при цьому спрямована на громадян північно-східного федеративного «сусіда». Але загалом цю систему збору даних поширено на громадян 70 країн, звідки можуть виходити загрози для українців й національної безпеки України.</p><h4><strong>Це будуть якісь окремі пункти чи все здійснюється в аеропортах і в наземних пунктах митниці?</strong></h4><p>Система біометричного контролю працюватиме у 157 міжнародних пунктах пропуску для наземного транспорту й в аеропортах. Жодних окремих пунктів, які би ускладнювали чи затягували процедуру перетину кордону, немає. Систему «біометрики» підключено напряму до баз даних Інтерполу та Європолу. Також зібрана інформація передаватиметься до Національної системи верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства.</p><h4><strong>Чи правда, що громадян Російської Федерації контролюватимуть ще й додатковим обліком?</strong></h4><p>Такі плани були. Зокрема, вихідці із сусідньої федерації мали би перед поїздкою до України попередньо зареєструватися у відповідній електронній системі та повідомити щонайменше за 30 днів до свого візиту про намір відвідати Україну. Озвучувалися навіть плани запровадити обов’язкову реєстрацію цих громадян за місцем перебування та правила щодо докладного інформування про маршрути пересування. Це начебто мало мінімізувати терористичні загрози. Проте поки що механізм такої електронної реєстрації та моніторингу не напрацьований. Тому із 1 січня 2018-го почала працювати лише система біометричного контролю на кордоні.</p><h4><strong>Які наступні етапи біометричного контролю не-українців?</strong></h4><p>За словами Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, у майбутньому заплановано контроль за переміщенням російських громадян на всій території України. Після першого етапу із біометричним контролем буде запроваджено систему подачі заяв про відвідини України до Державної міграційної служби із копією на МЗС. На третьому етапі запровадять повний контроль за переміщенням. Чітких термінів для двох наступних етапів міністр не назвав.</p><p><iframe loading="lazy" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fmvs.gov.ua%2Fvideos%2F1592847174135301%2F&amp;show_text=0&amp;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p><h4><strong>Як відбувається ця процедура при перетині кордону з Україною?</strong></h4><p>При першому перетині кордону представники країн, щодо яких рішенням РНБО введено біометричний контроль, зобов’язані надати відбитки 5 пальців правої руки. При цьому тип, рівень візи чи наявність документу для перетину кордону значення не має. При наступних візитах система буде сканувати 4 пальці.</p><h4><strong>Громадяни яких країн потрапили в «контрольний» список?</strong></h4><p>Здавати відбитки крім громадян РФ мають також представники таких країн:</p><ul><li>Алжир, Ангола, Афганістан,</li><li>Бангладеш, Бенін, Ботсвана, Буркіна-Фасо, Бурунді,</li><li>В&#8217;єтнам,</li><li>Габон, Гамбія, Гаяна, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Екваторіальна Гвінея, Папуа-Нова Гвінея,</li><li>Джибуті,</li><li>Еритрея, Ефіопія,</li><li>Єгипет, Ємен,</li><li>Замбія, Зімбабве,</li><li>Ірак, Іран,</li><li>Йорданія,</li><li>Кабо-Верде, Камерун, Кенія, Киргизстан, Коморські острови, Республіка Конго, Демократична Республіка Конго, Корейська Народно-Демократична Республіка, Кот-Д&#8217;івуар,</li><li>Лесото, Ліберія, Ліван, Лівія,</li><li>Мавританія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Марокко, Мозамбік,</li><li>Намібія, Нігер, Нігерія,</li><li>Пакистан, Палестина,</li><li>Російська Федерація,</li><li>Південний Судан,</li><li>Руанда,</li><li>Сан-Томе і Принсіпі, Свазіленд, Сенегал, Сирія, Сомалі, Судан, Сьєрра-Леоне,</li><li>Таджикистан, Танзанія, Того, Тонга, Туніс,</li><li>Уганда, ЦАР, Чад, Шрі-Ланка.</li></ul><p>Щодо інших іноземців та осіб без громадянства фіксування біометричних даних у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється за результатами аналізу та оцінки ризиків.</p><h4><strong>Чи правда, що біометричний контроль запровадили також для мешканців ОРДЛО та Автономної Республіки Крим?</strong></h4><p>Ні, це міф. Тимчасово окуповані території не підпадають під процедуру біометричного контролю. Рішення РНБО стосується іноземних громадян та осіб без громадянства. На тимчасово окупованих територіях Донеччини, Луганщини та Криму проживають громадяни України. «Паспорти», видані терористичними формуваннями «Л/ДНР» та так звані «російські паспорти» в Криму не є чинними юридичними документами з точки зору національного та міжнародного законодавства і ніким не визнані за межами окупованих територій.</p><p>«Якщо громадянин Росії в&#8217;їхав через поромну переправу і хоче потрапити на материкову Україну через адмінкордон, він порушив законодавство України, тому що заїхав через закритий пункт пропуску. Він не проїде і ми йому, швидше за все, поставимо заборону в&#8217;їзду на 3 роки», — заявив у коментарі телеканалу «Еспресо» речник Держприкордонслужби України Олег Слободян.</p><h4><strong>Хто не складає біометричні дані при перетині кордону?</strong></h4><p>Біометричний контроль та відбитки пальців не здаватимуть:</p><ul><li>очільники держав й урядів зарубіжних країн, члени парламентських та урядових делегацій, технічний персонал, який обслуговує такі делегації (осіб) й членів їхніх сімей, які прибули до Україну на запрошення президента України, Ради чи Кабміну, Верховної Ради АР Крим чи ради Міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади України;</li><li>особи та члени сімей осіб, які прибули в Україну за посвідченнями ООН та організацій системи ООН;</li><li>іноземці або особи без громадянства, які не досягли 18-річного віку;</li><li>іноземні туристи, які здійснюють круїз;</li><li>члени екіпажів іноземних військових кораблів (літаків), які в установленому порядку прибули до України;</li><li>особи, які входять до складу екіпажів іноземних невійськових суден;</li><li>особи, які входять до складу екіпажу цивільних повітряних суден міжнародних авіаліній, бригад поїздів міжнародного сполучення, у разі перебування в аеропортах чи на вокзалах (станціях), зазначених у розкладі;</li><li>голови закордонних дипломатичних представництв і консульських установ, членів дипломатичного персоналу, консульські посадові особи, адміністративно-технічний й персонал з обслуговування дипломатичних представництв і консульських установ, працівників апарату військових аташе і торговельних представництв та їхні дружини (чоловіки), діти, батьки, які перебувають на утриманні зазначених осіб;</li><li>працівники органів закордонних справ іноземних держав, які прибули до України у справах і мають дипломатичний чи службовий паспорт, та члени їхніх сімей;</li><li>посадові особи міжнародних організацій, які прибули в Україну у справах, працівники представництв таких організацій в Україні, а також працівники представництв держав при міжнародних організаціях, які мають штаб-квартиру в Україні й відповідно до статутних документів зазначених організацій чи відповідних міжнародних договорів користуються дипломатичними привілеями та імунітетом, а також члени їхніх сімей.</li></ul><h4><strong>А якщо я відмовлюся здавати відбитки пальців і при цьому не є громадянином України — мене депортують?</strong></h4><p>Якщо ви — іноземний громадянин чи особа без громадянства і відмовляєтеся відсканувати відбитки пальців, відносно вас проводиться контроль другої лінії. За його результатами працівники ДПС приймають рішення про пропуск (чи непропуск) через державний кордон.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/rXtIp3CbM94" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p style="text-align: center;"><em>Нагадаємо, в тестовому режимі система біометричного контролю <a href="/2017/12/25/ukrayina-zaprovadzhuye-biometrychnyj-kontrol/" target="_blank" rel="noopener">розпочала роботу</a> на контрольних пунктах пропуску наприкінці грудня 2017 року.</em></p>

Біометричний контроль на кордоні з 1 січня 2018-го — що варто знати

{:ua}Як змінюються правила перетину кордону з Україною для іноземців із 70 країн?{:}

<p>Серед ключових напрямків виділення коштів із бюджету-2018 — витрати на економічне зростання, енергоефективність, посилення обороноздатності, розвиток людського капіталу. Проте й це — далеко не всі витрати.


</p>
<h4><strong>Скільки виділять на енергоефективність та інвестиційну активність держави?</strong></h4>
Особлива увага у бюджеті на наступний рік приділена енергоефективності. 1,6 млрд грн скерують на функціонування Фонду енергоефективності та ще 0,4 млрд грн — на реалізацію державної цільової економічної програми із енергозбереження.

За 1,8 млрд грн мають розробити та реалізувати у 2018 році 11 державних інвестиційних проектів. Крім того, чиновники розрахували, що інвестиційна складова ВВП зросте у 2018 році до 15%.

За прогнозами уряду, збільшенню інвестицій сприятимуть зростання чистого приросту прямих іноземних інвестицій. Очікується, що у 2018 році їхня сума складе близько $3-3,5 млрд.
<h4><strong>Якими будуть витрати на освіту, оборону та дипломатію? </strong></h4>
Значно зросте фінансування освітньої галузі в наступному році. Так, за 1 млрд грн планують модернізувати початкову школу. Ще за 100 млн грн модернізують та оновлять матеріально-технічну базу професійно-технічних навчальних закладів.

Понад 165 млрд грн передбачено на оборону та безпеку. Це – 5% валового внутрішнього продукту. Показник склав на 28,8 млрд грн більше, ніж у 2017 році.

Фінансування дипломатичної служби у наступному році оцінили у 4,5 млрд грн, що на півмільярда більше, ніж у 2017-му.
<h4><strong>Яким буде фінансування креативних індустрій у 2018-му в Україні?</strong></h4>
Значне місце у бюджеті на наступний рік займає інформаційна політика та культура. Суми також збільшилися у порівнянні із попереднім роком:
<ul>
<li>362,5 млн грн – заходи у сфері національного інформаційного простору;</li>
 	<li>483,2 млн грн – фінансування системи державного іномовлення України;</li>
 	<li>990 млн грн – підтримка суспільної національної телерадіокомпанії;</li>
 	<li>1 млрд грн – державна підтримка вітчизняного кінематографу;</li>
 	<li>300 млн грн – будівництво другої черги Національного музею Меморіал жертв Голодомору;</li>
 	<li>200 млн грн – проектування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.</li>
</ul>
Додамо, що у бюджеті на наступний рік є і приємний сюрприз для шанувальників електрокарів. Правки, внесені до Податкового кодексу, з 1 січня 2018 року <a href="https://nachasi.com/2017/12/08/elektroavtomobili-v-ukrayinu-mozhna-vvozyty-bez-pdv-ta-aktsyzu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запускають<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/electric-car-1718679_1280-300x200.jpg" />Електромобілі без ПДВ й акцизу — нові умови імпорту</span></a> нові правила ввезення електромобілів в Україну — без сплати ПДВ та акцизу. Зміни передбачають, що ця норма діятиме лише рік, хоча спочатку планувалося встановити п'ятирічний термін. Втім, в уряді заспокоюють: на початку 2018 року з'явиться комплексний законопроект, який продовжить дію пільг.
<h4><strong>Як це виглядає в цілому?</strong></h4>
Для тих, хто любить усе візуалізувати — невелика інфографіка від КабМіну:

<img class="aligncenter size-full wp-image-22937" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/derzhbyudzhet1.jpg" alt="Бюджет-2018 — скільки мільйонів та куди віддасть держава" width="1024" height="2414">

<p>Серед ключових напрямків виділення коштів із бюджету-2018 — витрати на економічне зростання, енергоефективність, посилення обороноздатності, розвиток людського капіталу. Проте й це — далеко не всі витрати.</p><p></p><h4><strong>Скільки виділять на енергоефективність та інвестиційну активність держави?</strong></h4><p>Особлива увага у бюджеті на наступний рік приділена енергоефективності. 1,6 млрд грн скерують на функціонування Фонду енергоефективності та ще 0,4 млрд грн — на реалізацію державної цільової економічної програми із енергозбереження.</p><p>За 1,8 млрд грн мають розробити та реалізувати у 2018 році 11 державних інвестиційних проектів. Крім того, чиновники розрахували, що інвестиційна складова ВВП зросте у 2018 році до 15%.</p><p>За прогнозами уряду, збільшенню інвестицій сприятимуть зростання чистого приросту прямих іноземних інвестицій. Очікується, що у 2018 році їхня сума складе близько $3-3,5 млрд.</p><h4><strong>Якими будуть витрати на освіту, оборону та дипломатію? </strong></h4><p>Значно зросте фінансування освітньої галузі в наступному році. Так, за 1 млрд грн планують модернізувати початкову школу. Ще за 100 млн грн модернізують та оновлять матеріально-технічну базу професійно-технічних навчальних закладів.</p><p>Понад 165 млрд грн передбачено на оборону та безпеку. Це – 5% валового внутрішнього продукту. Показник склав на 28,8 млрд грн більше, ніж у 2017 році.</p><p>Фінансування дипломатичної служби у наступному році оцінили у 4,5 млрд грн, що на півмільярда більше, ніж у 2017-му.</p><h4><strong>Яким буде фінансування креативних індустрій у 2018-му в Україні?</strong></h4><p>Значне місце у бюджеті на наступний рік займає інформаційна політика та культура. Суми також збільшилися у порівнянні із попереднім роком:</p><ul><li>362,5 млн грн – заходи у сфері національного інформаційного простору;</li><li>483,2 млн грн – фінансування системи державного іномовлення України;</li><li>990 млн грн – підтримка суспільної національної телерадіокомпанії;</li><li>1 млрд грн – державна підтримка вітчизняного кінематографу;</li><li>300 млн грн – будівництво другої черги Національного музею Меморіал жертв Голодомору;</li><li>200 млн грн – проектування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.</li></ul><p>Додамо, що у бюджеті на наступний рік є і приємний сюрприз для шанувальників електрокарів. Правки, внесені до Податкового кодексу, з 1 січня 2018 року <a href="/2017/12/08/elektroavtomobili-v-ukrayinu-mozhna-vvozyty-bez-pdv-ta-aktsyzu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">запускають<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/electric-car-1718679_1280-300x200.jpg" />Електромобілі без ПДВ й акцизу — нові умови імпорту</span></a> нові правила ввезення електромобілів в Україну — без сплати ПДВ та акцизу. Зміни передбачають, що ця норма діятиме лише рік, хоча спочатку планувалося встановити п&#8217;ятирічний термін. Втім, в уряді заспокоюють: на початку 2018 року з&#8217;явиться комплексний законопроект, який продовжить дію пільг.</p><h4><strong>Як це виглядає в цілому?</strong></h4><p>Для тих, хто любить усе візуалізувати — невелика інфографіка від КабМіну:</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-22937" src="/wp-content/uploads/2017/12/derzhbyudzhet1.jpg" alt="Бюджет-2018 — скільки мільйонів та куди віддасть держава" width="1024" height="2414" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/derzhbyudzhet1.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/derzhbyudzhet1-127x300.jpg 127w, /wp-content/uploads/2017/12/derzhbyudzhet1-768x1811.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/derzhbyudzhet1-434x1024.jpg 434w, /wp-content/uploads/2017/12/derzhbyudzhet1-276x650.jpg 276w, /wp-content/uploads/2017/12/derzhbyudzhet1-314x740.jpg 314w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p>

Доходи бюджету у наступному році заплановані на рівні 913,6 млрд грн. На часі дізнатися не лише про те, скільки планують отримати, але й на які напрямки виділити кошти — та як все це збалансовано

Серед ключових напрямків виділення коштів із бюджету-2018 — витрати на економічне зростання, енергоефективність, посилення обороноздатності, розвиток людського капіталу. Проте й це — далеко не всі витрати.


<h4><strong>Скільки виділять на енергоефективність та інвестиційну активність держави?</strong></h4>
Особлива увага у бюджеті на наступний рік приділена енергоефективності. 1,6 млрд грн скерують на функціонування Фонду енергоефективності та ще 0,4 млрд грн — на реалізацію державної цільової економічної програми із енергозбереження.

За 1,8 млрд грн мають розробити та реалізувати у 2018 році 11 державних інвестиційних проектів. Крім того, чиновники розрахували, що інвестиційна складова ВВП зросте у 2018 році до 15%.

За прогнозами уряду, збільшенню інвестицій сприятимуть зростання чистого приросту прямих іноземних інвестицій. Очікується, що у 2018 році їхня сума складе близько $3-3,5 млрд.
<h4><strong>Якими будуть витрати на освіту, оборону та дипломатію? </strong></h4>
Значно зросте фінансування освітньої галузі в наступному році. Так, за 1 млрд грн планують модернізувати початкову школу. Ще за 100 млн грн модернізують та оновлять матеріально-технічну базу професійно-технічних навчальних закладів.

Понад 165 млрд грн передбачено на оборону та безпеку. Це – 5% валового внутрішнього продукту. Показник склав на 28,8 млрд грн більше, ніж у 2017 році.

Фінансування дипломатичної служби у наступному році оцінили у 4,5 млрд грн, що на півмільярда більше, ніж у 2017-му.
<h4><strong>Яким буде фінансування креативних індустрій у 2018-му в Україні?</strong></h4>
Значне місце у бюджеті на наступний рік займає інформаційна політика та культура. Суми також збільшилися у порівнянні із попереднім роком:
<ul>
 	<li>362,5 млн грн – заходи у сфері національного інформаційного простору;</li>
 	<li>483,2 млн грн – фінансування системи державного іномовлення України;</li>
 	<li>990 млн грн – підтримка суспільної національної телерадіокомпанії;</li>
 	<li>1 млрд грн – державна підтримка вітчизняного кінематографу;</li>
 	<li>300 млн грн – будівництво другої черги Національного музею Меморіал жертв Голодомору;</li>
 	<li>200 млн грн – проектування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.</li>
</ul>
Додамо, що у бюджеті на наступний рік є і приємний сюрприз для шанувальників електрокарів. Правки, внесені до Податкового кодексу, з 1 січня 2018 року <a href="https://nachasi.com/2017/12/08/elektroavtomobili-v-ukrayinu-mozhna-vvozyty-bez-pdv-ta-aktsyzu/" target="_blank" rel="noopener">запускають</a> нові правила ввезення електромобілів в Україну — без сплати ПДВ та акцизу. Зміни передбачають, що ця норма діятиме лише рік, хоча спочатку планувалося встановити п'ятирічний термін. Втім, в уряді заспокоюють: на початку 2018 року з'явиться комплексний законопроект, який продовжить дію пільг.
<h4><strong>Як це виглядає в цілому?</strong></h4>
Для тих, хто любить усе візуалізувати — невелика інфографіка від КабМіну:

<img class="aligncenter size-full wp-image-22937" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/derzhbyudzhet1.jpg" alt="Бюджет-2018 — скільки мільйонів та куди віддасть держава" width="1024" height="2414" />

<p>Серед ключових напрямків виділення коштів із бюджету-2018 — витрати на економічне зростання, енергоефективність, посилення обороноздатності, розвиток людського капіталу. Проте й це — далеко не всі витрати.</p><p></p><h4><strong>Скільки виділять на енергоефективність та інвестиційну активність держави?</strong></h4><p>Особлива увага у бюджеті на наступний рік приділена енергоефективності. 1,6 млрд грн скерують на функціонування Фонду енергоефективності та ще 0,4 млрд грн — на реалізацію державної цільової економічної програми із енергозбереження.</p><p>За 1,8 млрд грн мають розробити та реалізувати у 2018 році 11 державних інвестиційних проектів. Крім того, чиновники розрахували, що інвестиційна складова ВВП зросте у 2018 році до 15%.</p><p>За прогнозами уряду, збільшенню інвестицій сприятимуть зростання чистого приросту прямих іноземних інвестицій. Очікується, що у 2018 році їхня сума складе близько $3-3,5 млрд.</p><h4><strong>Якими будуть витрати на освіту, оборону та дипломатію? </strong></h4><p>Значно зросте фінансування освітньої галузі в наступному році. Так, за 1 млрд грн планують модернізувати початкову школу. Ще за 100 млн грн модернізують та оновлять матеріально-технічну базу професійно-технічних навчальних закладів.</p><p>Понад 165 млрд грн передбачено на оборону та безпеку. Це – 5% валового внутрішнього продукту. Показник склав на 28,8 млрд грн більше, ніж у 2017 році.</p><p>Фінансування дипломатичної служби у наступному році оцінили у 4,5 млрд грн, що на півмільярда більше, ніж у 2017-му.</p><h4><strong>Яким буде фінансування креативних індустрій у 2018-му в Україні?</strong></h4><p>Значне місце у бюджеті на наступний рік займає інформаційна політика та культура. Суми також збільшилися у порівнянні із попереднім роком:</p><ul><li>362,5 млн грн – заходи у сфері національного інформаційного простору;</li><li>483,2 млн грн – фінансування системи державного іномовлення України;</li><li>990 млн грн – підтримка суспільної національної телерадіокомпанії;</li><li>1 млрд грн – державна підтримка вітчизняного кінематографу;</li><li>300 млн грн – будівництво другої черги Національного музею Меморіал жертв Голодомору;</li><li>200 млн грн – проектування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.</li></ul><p>Додамо, що у бюджеті на наступний рік є і приємний сюрприз для шанувальників електрокарів. Правки, внесені до Податкового кодексу, з 1 січня 2018 року <a href="/2017/12/08/elektroavtomobili-v-ukrayinu-mozhna-vvozyty-bez-pdv-ta-aktsyzu/" target="_blank" rel="noopener">запускають</a> нові правила ввезення електромобілів в Україну — без сплати ПДВ та акцизу. Зміни передбачають, що ця норма діятиме лише рік, хоча спочатку планувалося встановити п&#8217;ятирічний термін. Втім, в уряді заспокоюють: на початку 2018 року з&#8217;явиться комплексний законопроект, який продовжить дію пільг.</p><h4><strong>Як це виглядає в цілому?</strong></h4><p>Для тих, хто любить усе візуалізувати — невелика інфографіка від КабМіну:</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-22937" src="/wp-content/uploads/2017/12/derzhbyudzhet1.jpg" alt="Бюджет-2018 — скільки мільйонів та куди віддасть держава" width="1024" height="2414" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/derzhbyudzhet1.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/12/derzhbyudzhet1-127x300.jpg 127w, /wp-content/uploads/2017/12/derzhbyudzhet1-768x1811.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/12/derzhbyudzhet1-434x1024.jpg 434w, /wp-content/uploads/2017/12/derzhbyudzhet1-276x650.jpg 276w, /wp-content/uploads/2017/12/derzhbyudzhet1-314x740.jpg 314w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p>

Бюджет-2018 — скільки мільйонів та куди віддасть держава

{:ua}Кому та скільки – як в уряді поділили 913,6 млрд грн на наступний рік{:}

<h4><strong>В чому суть рішення по ф’ючерсам на криптовалюти?</strong></h4>
<a href="https://nachasi.com/2017/12/05/cryptomarket-review/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Криптовалюти<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/Depositphotos_120146000_l-2015-300x200.jpg" />Bitcoin та всі-всі-всі — ринок криптовалют у III кварталі 2017-го</span></a> зазвичай критикують за високу волатильність (тобто курс може коливатися у досить значних розмірах як вгору, так і вниз). Запуск ф’ючерсів має на меті понизити цей градус коливань та навіть виграти від падіння цін. 10 грудня 2017 року Чиказька біржа опціонів (CBOE) <a href="https://www.reuters.com/article/us-bitcoin-futures/hotly-anticipated-bitcoin-futures-surge-21-percent-on-debut-idUSKBN1E404D" target="_blank" rel="noopener">запустила</a> торги ф’ючерсами на Bitcoin. 18 грудня 2017 року такий же фінансовий інструмент має запустити найстаріша сировинна біржа у світі. Її також розташовано у Чикаго — це Чиказька товарна біржа CME.
<h4><strong>Що таке ф’ючерс (для не-фінансистів)?</strong></h4>
Якщо коротко — це тип контракту між покупцем та продавцем щодо майбутньої вартості активу та строків й умов його передачі з боку продавця до покупця. Ще ф’ючерси називають <strong>деривативами</strong> — тобто похідними фінансовими інструментами.

Основна причина, чому свого часу з’явилися ф’ючерси — це бажання знизити ризик. Процес зниження фінансових ризиків називають <strong>хеджуванням</strong>. Якщо ви думаєте, що такі контракти та процеси притаманні лише американському чи європейському ринку, то для вас стане відкриттям, що в Азії подібні інструменти використовували не менше активно. Зокрема, самураї користувалися ф’ючерсами. Їм треба було обмінювати отриманий за службу рис на паперові гроші чи монети (ті фіати, про які ми часто чуємо тепер в контексті розмови про відмінності та можливості криптовалют). Так от, аби не втратити зароблене у випадку, коли рису на ринку вже забагато і його ціна падає, японські воїни користувалися укладанням контрактів наперед, аби зафіксувати поточну вартість за одиницю виміру ваги рису. Так вони могли застрахувати (хеджувати) свій ризик у випадку різких коливань вартості активу (рису).

Зараз, звісно, не середньовіччя — тому дуже часто хеджуваня ризиків поступається спекулятивним мотивам. Хтось вірить, що базовий актив зростатиме в ціні. Хтось із учасників ринку — що ціна впаде. Відтак вони обирають свою стратегію подальших дій та укладають контракти, аби заробити на курсовій різниці у майбутньому. Ф’ючерси сучасного фондового ринку можуть стосуватися навіть кредитних ставок чи коливань курсу цінних паперів (тобто активів, які навіть не мають «фізичного тіла»).
<h4><strong>Які бувають ф’ючерси?</strong></h4>
Є декілька основних видів біржового ф’ючерса:
<ul>
<li>На поставку, або physically-settled — за цим ф’ючерсом одна зі сторін має отримати фізичне надання базисного активу, щодо якого укладено угоду.</li>
 	<li>Розрахунковий, або cash-settled — за ним передбачено виключно грошовий розрахунок. Його розмір складає різницю між ціною, за якою укладено контракт зараз, та фактичною вартістю базисного активу на момент, коли треба буде виконати ф'ючерс.</li>
</ul>
<h4><strong>Як працює дериватив для біткоїнів?</strong></h4>
Ось як із 18 грудня 2017-го це виглядатиме на Чиказькій біржі CME. Торги розпочнуться у цей день. В 1 контракті можна буде продати 5 біткоїнів. Мінімальна кількість контрактів в рамках 1 біржового лоту — 5. При цьому реальної поставки біткоїна немає, такий ф’ючерс називається розрахунковим. Строк його обігу складає 1 місяць. Кінцеві розрахунки та вичерпання строку ф’ючерса настають в заключну п’ятницю розрахункового місяця. Передбачено також низку обмежень щодо добової волатильності. При рівні 13% торги цього ф’ючерса призупиняють на 2 хв. При рівні волатильності 20% — повна зупинка торгів.

Є також обмеження і за рівнем рекомендованих розміщень. Максимальна кількість контрактів складатиме 1 тис щомісяця. Це — не більше 5 тис Bitcoin.
<h4><strong>Як біржа визначить курс Bitcoin?</strong></h4>
Поки що ми можемо говорити лише про те, як це працюватиме в межах Чиказької біржі. там запровадили окремий індекс CME CF Bitcoin Reference Rate — BRR. Для обчислення цього показника використовують середньозважене значення вартості біткоїну за попередню добу за результатами торгів на криптобіржах Bitstamp, GDAX, itBit та Kraken. Включено ті біржі, які не ставлять суворих обмежень щодо виводу фіатних грошей.

У новоствореного біржового індексу є низка недоліків у порівнянні із постійно оновлюваними показниками криптобірж. Він має затримку коригування до 1 доби та не оновлюється у вихідні (коли біржа не працює). Аби це не призвело до суттєвих спотворень курсу, Чиказька біржа також запропонувала Bitcoin Real Time Index (BRTI). Його період оновлення складає 1 хв. Його перевагою є можливість використання цього індикатора для об’єктивного курсу у договорах.
<h4><strong>Кому вигідна торгівля такими ф’ючерсами?</strong></h4>
Насамперед — тим учасника ринку криптовалют, які хочуть спробувати інструменти класичної біржі та хеджувати свої ризики. Крім того, активніше до процесу операцій із криптовалютами та їхнім курсом обміну залучатимуться так звані <strong>маркет-мейкери</strong>. Це — особи або компанії, що забезпечують потрібний рівень ліквідності на біржі для похідних фінансових інструментів. Їхнє завдання — поєднати попит та пропозицію, згладжуючи розрив між кількістю покупців та продавців. При цьому вони заробляють на так званих спредах (тобто різниці між вартістю купівлі та продажу у різні моменти часу).

Проте маркет-мейкери роблять це не на власний ризик. Вони також підстраховуються. Тому оперуючи із ф’ючерсами на біржі, базисний актив вони продають на інших ринках. Таким чином вони активно оперуватимуть як з деривативами для біткоїну, так і власне із самою криптовалютою — і часто робитимуть це паралельно, аби мінімізувати ризики недоотримання прибутку чи потрапляння у зону збитковості. Крім біткоїнів, вони можуть також страхувати власні ризики через купівлю інших криптовалют та валютних пар.
<h4><strong>Якщо я — інвестор і купую ф’ючерс, в яких випадках мені варто купувати?</strong></h4>
Слід купувати, якщо ви переконані, що ціна й надалі зростатиме. Прибуток тут генеруватиме курсова різниця між поточою вартістю купівлі та майбутньою. Це — найкоротший шлях до заробітку, без потреби володіти фізично гаманцями чи зберігати або утримувати криптоактиви. Маркет-мейкери при цьому купуватимуть не ф’ючерси, а біткоїни — адже в момент вичерпання строків ф’ючерсу вони можуть втратити, якщо курс дійсно продовжить зростання.
<h4><strong>Якщо я — інвестор, в яких випадках мені варто продавати?</strong></h4>
Є сенс продавати, якщо ви прогнозуєте спад курсу і хочете захистити свої капіталовкладення від негативних коливань. Основним чином продаватимуть <a href="https://nachasi.com/2017/07/24/cryptomining-hardware/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">майнери<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_159877682_l-2015-300x200.jpg" />На хвилі «ефіру» — як виробники відеокарт заробили $900 млн</span></a>. Адже вони вкладають чимало коштів у обладнання та операційні витрати — тому хочуть захиститися від падіння курсу біткоїна.

Інший учасник ринку, який продаватиме, — це хедж-фонд, який заробляє гроші на падінні курсів. Застереженням для дій марке-мейкерів може стати відсутність напрацьованого інструментарію для «коротких» ф’ючерсів. Поки що операції з біткоїнами без належного покриття будуть малочисельними.
<h4><strong>Як уся ця ситуація вплине на курс біткоїнів та ставлення держав до криптовалюти?</strong></h4>
Якщо ви ще не читали бестселер «Гра на пониження» — саме час це зробити. Поява деривативів та класичної біржі на ринку операцій із біткоїнами означає, що великі інвестори та тримачі біткоїнів тепер гратимуть на біржі активніше. Причому вони тепер можуть розраховувати як на зростання курсу, так і на його падіння.

Ті, хто побоюється обвалу Bitcoin, мають не забувати: маркет-мейкери можуть розподіляти (хеджувати) ризики, адже контрактів для біржі доступна скінченна кількість, та й сам Bitcoin є обмеженим ресурсом.

Запуск ф’ючерсів у їхньому класичному вигляді означає, що зроблено перший крок до формування наступної супутньої інфраструктури для проведення біржових торгів — тобто далі запустяться індекси, обмін даними між біржовими майданчиками (не криптобіржами, а саме класичними фондовими ринками), підтягнуться фахові брокери та інші гравці. Відтак поменшає маніпуляцій на ринку криптовалюти (пам’ятаєте, ми раніше писали про <a href="https://nachasi.com/2017/11/20/tema-dnya-shho-vidbuvayetsya-z-bitcoin-ta-bitcoin-cash/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">тиск на курси Bitcoin та Bitcoin Cash<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/vitaly-145502-300x200.jpg" />Що відбувається з Bitcoin та Bitcoin Cash</span></a> з боку китайських майнерів та виробників обладнанння для видобутку біткоїнів? От саме цей фактор почне втрачати свій вплив із запуском класичних інструментів регулювання попиту та пропозиції на біржі).

На тлі таких перетворень державні регулятори не лише у США, але й у інших країнах світу можуть покращити своє ставлення до біткоїну та інших криптовалют як легального засобу інвестування. Проте не слід надмірно захоплюватися: прихід Bitcoin до ринку легальних інвестицій означатиме також і зростання ризиків на макроекономічному рівні.

<h4><strong>В чому суть рішення по ф’ючерсам на криптовалюти?</strong></h4><p><a href="/2017/12/05/cryptomarket-review/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Криптовалюти<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/Depositphotos_120146000_l-2015-300x200.jpg" />Bitcoin та всі-всі-всі — ринок криптовалют у III кварталі 2017-го</span></a> зазвичай критикують за високу волатильність (тобто курс може коливатися у досить значних розмірах як вгору, так і вниз). Запуск ф’ючерсів має на меті понизити цей градус коливань та навіть виграти від падіння цін. 10 грудня 2017 року Чиказька біржа опціонів (CBOE) <a href="https://www.reuters.com/article/us-bitcoin-futures/hotly-anticipated-bitcoin-futures-surge-21-percent-on-debut-idUSKBN1E404D" target="_blank" rel="noopener">запустила</a> торги ф’ючерсами на Bitcoin. 18 грудня 2017 року такий же фінансовий інструмент має запустити найстаріша сировинна біржа у світі. Її також розташовано у Чикаго — це Чиказька товарна біржа CME.</p><h4><strong>Що таке ф’ючерс (для не-фінансистів)?</strong></h4><p>Якщо коротко — це тип контракту між покупцем та продавцем щодо майбутньої вартості активу та строків й умов його передачі з боку продавця до покупця. Ще ф’ючерси називають <strong>деривативами</strong> — тобто похідними фінансовими інструментами.</p><p>Основна причина, чому свого часу з’явилися ф’ючерси — це бажання знизити ризик. Процес зниження фінансових ризиків називають <strong>хеджуванням</strong>. Якщо ви думаєте, що такі контракти та процеси притаманні лише американському чи європейському ринку, то для вас стане відкриттям, що в Азії подібні інструменти використовували не менше активно. Зокрема, самураї користувалися ф’ючерсами. Їм треба було обмінювати отриманий за службу рис на паперові гроші чи монети (ті фіати, про які ми часто чуємо тепер в контексті розмови про відмінності та можливості криптовалют). Так от, аби не втратити зароблене у випадку, коли рису на ринку вже забагато і його ціна падає, японські воїни користувалися укладанням контрактів наперед, аби зафіксувати поточну вартість за одиницю виміру ваги рису. Так вони могли застрахувати (хеджувати) свій ризик у випадку різких коливань вартості активу (рису).</p><p>Зараз, звісно, не середньовіччя — тому дуже часто хеджуваня ризиків поступається спекулятивним мотивам. Хтось вірить, що базовий актив зростатиме в ціні. Хтось із учасників ринку — що ціна впаде. Відтак вони обирають свою стратегію подальших дій та укладають контракти, аби заробити на курсовій різниці у майбутньому. Ф’ючерси сучасного фондового ринку можуть стосуватися навіть кредитних ставок чи коливань курсу цінних паперів (тобто активів, які навіть не мають «фізичного тіла»).</p><h4><strong>Які бувають ф’ючерси?</strong></h4><p>Є декілька основних видів біржового ф’ючерса:</p><ul><li>На поставку, або physically-settled — за цим ф’ючерсом одна зі сторін має отримати фізичне надання базисного активу, щодо якого укладено угоду.</li><li>Розрахунковий, або cash-settled — за ним передбачено виключно грошовий розрахунок. Його розмір складає різницю між ціною, за якою укладено контракт зараз, та фактичною вартістю базисного активу на момент, коли треба буде виконати ф&#8217;ючерс.</li></ul><h4><strong>Як працює дериватив для біткоїнів?</strong></h4><p>Ось як із 18 грудня 2017-го це виглядатиме на Чиказькій біржі CME. Торги розпочнуться у цей день. В 1 контракті можна буде продати 5 біткоїнів. Мінімальна кількість контрактів в рамках 1 біржового лоту — 5. При цьому реальної поставки біткоїна немає, такий ф’ючерс називається розрахунковим. Строк його обігу складає 1 місяць. Кінцеві розрахунки та вичерпання строку ф’ючерса настають в заключну п’ятницю розрахункового місяця. Передбачено також низку обмежень щодо добової волатильності. При рівні 13% торги цього ф’ючерса призупиняють на 2 хв. При рівні волатильності 20% — повна зупинка торгів.</p><p>Є також обмеження і за рівнем рекомендованих розміщень. Максимальна кількість контрактів складатиме 1 тис щомісяця. Це — не більше 5 тис Bitcoin.</p><h4><strong>Як біржа визначить курс Bitcoin?</strong></h4><p>Поки що ми можемо говорити лише про те, як це працюватиме в межах Чиказької біржі. там запровадили окремий індекс CME CF Bitcoin Reference Rate — BRR. Для обчислення цього показника використовують середньозважене значення вартості біткоїну за попередню добу за результатами торгів на криптобіржах Bitstamp, GDAX, itBit та Kraken. Включено ті біржі, які не ставлять суворих обмежень щодо виводу фіатних грошей.</p><p>У новоствореного біржового індексу є низка недоліків у порівнянні із постійно оновлюваними показниками криптобірж. Він має затримку коригування до 1 доби та не оновлюється у вихідні (коли біржа не працює). Аби це не призвело до суттєвих спотворень курсу, Чиказька біржа також запропонувала Bitcoin Real Time Index (BRTI). Його період оновлення складає 1 хв. Його перевагою є можливість використання цього індикатора для об’єктивного курсу у договорах.</p><h4><strong>Кому вигідна торгівля такими ф’ючерсами?</strong></h4><p>Насамперед — тим учасника ринку криптовалют, які хочуть спробувати інструменти класичної біржі та хеджувати свої ризики. Крім того, активніше до процесу операцій із криптовалютами та їхнім курсом обміну залучатимуться так звані <strong>маркет-мейкери</strong>. Це — особи або компанії, що забезпечують потрібний рівень ліквідності на біржі для похідних фінансових інструментів. Їхнє завдання — поєднати попит та пропозицію, згладжуючи розрив між кількістю покупців та продавців. При цьому вони заробляють на так званих спредах (тобто різниці між вартістю купівлі та продажу у різні моменти часу).</p><p>Проте маркет-мейкери роблять це не на власний ризик. Вони також підстраховуються. Тому оперуючи із ф’ючерсами на біржі, базисний актив вони продають на інших ринках. Таким чином вони активно оперуватимуть як з деривативами для біткоїну, так і власне із самою криптовалютою — і часто робитимуть це паралельно, аби мінімізувати ризики недоотримання прибутку чи потрапляння у зону збитковості. Крім біткоїнів, вони можуть також страхувати власні ризики через купівлю інших криптовалют та валютних пар.</p><h4><strong>Якщо я — інвестор і купую ф’ючерс, в яких випадках мені варто купувати?</strong></h4><p>Слід купувати, якщо ви переконані, що ціна й надалі зростатиме. Прибуток тут генеруватиме курсова різниця між поточою вартістю купівлі та майбутньою. Це — найкоротший шлях до заробітку, без потреби володіти фізично гаманцями чи зберігати або утримувати криптоактиви. Маркет-мейкери при цьому купуватимуть не ф’ючерси, а біткоїни — адже в момент вичерпання строків ф’ючерсу вони можуть втратити, якщо курс дійсно продовжить зростання.</p><h4><strong>Якщо я — інвестор, в яких випадках мені варто продавати?</strong></h4><p>Є сенс продавати, якщо ви прогнозуєте спад курсу і хочете захистити свої капіталовкладення від негативних коливань. Основним чином продаватимуть <a href="/2017/07/24/cryptomining-hardware/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">майнери<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_159877682_l-2015-300x200.jpg" />На хвилі «ефіру» — як виробники відеокарт заробили $900 млн</span></a>. Адже вони вкладають чимало коштів у обладнання та операційні витрати — тому хочуть захиститися від падіння курсу біткоїна.</p><p>Інший учасник ринку, який продаватиме, — це хедж-фонд, який заробляє гроші на падінні курсів. Застереженням для дій марке-мейкерів може стати відсутність напрацьованого інструментарію для «коротких» ф’ючерсів. Поки що операції з біткоїнами без належного покриття будуть малочисельними.</p><h4><strong>Як уся ця ситуація вплине на курс біткоїнів та ставлення держав до криптовалюти?</strong></h4><p>Якщо ви ще не читали бестселер «Гра на пониження» — саме час це зробити. Поява деривативів та класичної біржі на ринку операцій із біткоїнами означає, що великі інвестори та тримачі біткоїнів тепер гратимуть на біржі активніше. Причому вони тепер можуть розраховувати як на зростання курсу, так і на його падіння.</p><p>Ті, хто побоюється обвалу Bitcoin, мають не забувати: маркет-мейкери можуть розподіляти (хеджувати) ризики, адже контрактів для біржі доступна скінченна кількість, та й сам Bitcoin є обмеженим ресурсом.</p><p>Запуск ф’ючерсів у їхньому класичному вигляді означає, що зроблено перший крок до формування наступної супутньої інфраструктури для проведення біржових торгів — тобто далі запустяться індекси, обмін даними між біржовими майданчиками (не криптобіржами, а саме класичними фондовими ринками), підтягнуться фахові брокери та інші гравці. Відтак поменшає маніпуляцій на ринку криптовалюти (пам’ятаєте, ми раніше писали про <a href="/2017/11/20/tema-dnya-shho-vidbuvayetsya-z-bitcoin-ta-bitcoin-cash/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">тиск на курси Bitcoin та Bitcoin Cash<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/vitaly-145502-300x200.jpg" />Що відбувається з Bitcoin та Bitcoin Cash</span></a> з боку китайських майнерів та виробників обладнанння для видобутку біткоїнів? От саме цей фактор почне втрачати свій вплив із запуском класичних інструментів регулювання попиту та пропозиції на біржі).</p><p>На тлі таких перетворень державні регулятори не лише у США, але й у інших країнах світу можуть покращити своє ставлення до біткоїну та інших криптовалют як легального засобу інвестування. Проте не слід надмірно захоплюватися: прихід Bitcoin до ринку легальних інвестицій означатиме також і зростання ризиків на макроекономічному рівні.</p>

У Чикаго почалися біржові операції із ф’ючерсами на одну із найпопулярніших криптовалют. На часі розібратися, чому це важливо не лише для американського ринку, що таке ф’ючерс та як це вплине на курс Bitcoin

<h4><strong>В чому суть рішення по ф’ючерсам на криптовалюти?</strong></h4>
<a href="https://nachasi.com/2017/12/05/cryptomarket-review/" target="_blank" rel="noopener">Криптовалюти</a> зазвичай критикують за високу волатильність (тобто курс може коливатися у досить значних розмірах як вгору, так і вниз). Запуск ф’ючерсів має на меті понизити цей градус коливань та навіть виграти від падіння цін. 10 грудня 2017 року Чиказька біржа опціонів (CBOE) <a href="https://www.reuters.com/article/us-bitcoin-futures/hotly-anticipated-bitcoin-futures-surge-21-percent-on-debut-idUSKBN1E404D" target="_blank" rel="noopener">запустила</a> торги ф’ючерсами на Bitcoin. 18 грудня 2017 року такий же фінансовий інструмент має запустити найстаріша сировинна біржа у світі. Її також розташовано у Чикаго — це Чиказька товарна біржа CME.
<h4><strong>Що таке ф’ючерс (для не-фінансистів)?</strong></h4>
Якщо коротко — це тип контракту між покупцем та продавцем щодо майбутньої вартості активу та строків й умов його передачі з боку продавця до покупця. Ще ф’ючерси називають <strong>деривативами</strong> — тобто похідними фінансовими інструментами.

Основна причина, чому свого часу з’явилися ф’ючерси — це бажання знизити ризик. Процес зниження фінансових ризиків називають <strong>хеджуванням</strong>. Якщо ви думаєте, що такі контракти та процеси притаманні лише американському чи європейському ринку, то для вас стане відкриттям, що в Азії подібні інструменти використовували не менше активно. Зокрема, самураї користувалися ф’ючерсами. Їм треба було обмінювати отриманий за службу рис на паперові гроші чи монети (ті фіати, про які ми часто чуємо тепер в контексті розмови про відмінності та можливості криптовалют). Так от, аби не втратити зароблене у випадку, коли рису на ринку вже забагато і його ціна падає, японські воїни користувалися укладанням контрактів наперед, аби зафіксувати поточну вартість за одиницю виміру ваги рису. Так вони могли застрахувати (хеджувати) свій ризик у випадку різких коливань вартості активу (рису).

Зараз, звісно, не середньовіччя — тому дуже часто хеджуваня ризиків поступається спекулятивним мотивам. Хтось вірить, що базовий актив зростатиме в ціні. Хтось із учасників ринку — що ціна впаде. Відтак вони обирають свою стратегію подальших дій та укладають контракти, аби заробити на курсовій різниці у майбутньому. Ф’ючерси сучасного фондового ринку можуть стосуватися навіть кредитних ставок чи коливань курсу цінних паперів (тобто активів, які навіть не мають «фізичного тіла»).
<h4><strong>Які бувають ф’ючерси?</strong></h4>
Є декілька основних видів біржового ф’ючерса:
<ul>
 	<li>На поставку, або physically-settled — за цим ф’ючерсом одна зі сторін має отримати фізичне надання базисного активу, щодо якого укладено угоду.</li>
 	<li>Розрахунковий, або cash-settled — за ним передбачено виключно грошовий розрахунок. Його розмір складає різницю між ціною, за якою укладено контракт зараз, та фактичною вартістю базисного активу на момент, коли треба буде виконати ф'ючерс.</li>
</ul>
<h4><strong>Як працює дериватив для біткоїнів?</strong></h4>
Ось як із 18 грудня 2017-го це виглядатиме на Чиказькій біржі CME. Торги розпочнуться у цей день. В 1 контракті можна буде продати 5 біткоїнів. Мінімальна кількість контрактів в рамках 1 біржового лоту — 5. При цьому реальної поставки біткоїна немає, такий ф’ючерс називається розрахунковим. Строк його обігу складає 1 місяць. Кінцеві розрахунки та вичерпання строку ф’ючерса настають в заключну п’ятницю розрахункового місяця. Передбачено також низку обмежень щодо добової волатильності. При рівні 13% торги цього ф’ючерса призупиняють на 2 хв. При рівні волатильності 20% — повна зупинка торгів.

Є також обмеження і за рівнем рекомендованих розміщень. Максимальна кількість контрактів складатиме 1 тис щомісяця. Це — не більше 5 тис Bitcoin.
<h4><strong>Як біржа визначить курс Bitcoin?</strong></h4>
Поки що ми можемо говорити лише про те, як це працюватиме в межах Чиказької біржі. там запровадили окремий індекс CME CF Bitcoin Reference Rate — BRR. Для обчислення цього показника використовують середньозважене значення вартості біткоїну за попередню добу за результатами торгів на криптобіржах Bitstamp, GDAX, itBit та Kraken. Включено ті біржі, які не ставлять суворих обмежень щодо виводу фіатних грошей.

У новоствореного біржового індексу є низка недоліків у порівнянні із постійно оновлюваними показниками криптобірж. Він має затримку коригування до 1 доби та не оновлюється у вихідні (коли біржа не працює). Аби це не призвело до суттєвих спотворень курсу, Чиказька біржа також запропонувала Bitcoin Real Time Index (BRTI). Його період оновлення складає 1 хв. Його перевагою є можливість використання цього індикатора для об’єктивного курсу у договорах.
<h4><strong>Кому вигідна торгівля такими ф’ючерсами?</strong></h4>
Насамперед — тим учасника ринку криптовалют, які хочуть спробувати інструменти класичної біржі та хеджувати свої ризики. Крім того, активніше до процесу операцій із криптовалютами та їхнім курсом обміну залучатимуться так звані <strong>маркет-мейкери</strong>. Це — особи або компанії, що забезпечують потрібний рівень ліквідності на біржі для похідних фінансових інструментів. Їхнє завдання — поєднати попит та пропозицію, згладжуючи розрив між кількістю покупців та продавців. При цьому вони заробляють на так званих спредах (тобто різниці між вартістю купівлі та продажу у різні моменти часу).

Проте маркет-мейкери роблять це не на власний ризик. Вони також підстраховуються. Тому оперуючи із ф’ючерсами на біржі, базисний актив вони продають на інших ринках. Таким чином вони активно оперуватимуть як з деривативами для біткоїну, так і власне із самою криптовалютою — і часто робитимуть це паралельно, аби мінімізувати ризики недоотримання прибутку чи потрапляння у зону збитковості. Крім біткоїнів, вони можуть також страхувати власні ризики через купівлю інших криптовалют та валютних пар.
<h4><strong>Якщо я — інвестор і купую ф’ючерс, в яких випадках мені варто купувати?</strong></h4>
Слід купувати, якщо ви переконані, що ціна й надалі зростатиме. Прибуток тут генеруватиме курсова різниця між поточою вартістю купівлі та майбутньою. Це — найкоротший шлях до заробітку, без потреби володіти фізично гаманцями чи зберігати або утримувати криптоактиви. Маркет-мейкери при цьому купуватимуть не ф’ючерси, а біткоїни — адже в момент вичерпання строків ф’ючерсу вони можуть втратити, якщо курс дійсно продовжить зростання.
<h4><strong>Якщо я — інвестор, в яких випадках мені варто продавати?</strong></h4>
Є сенс продавати, якщо ви прогнозуєте спад курсу і хочете захистити свої капіталовкладення від негативних коливань. Основним чином продаватимуть <a href="https://nachasi.com/2017/07/24/cryptomining-hardware/" target="_blank" rel="noopener">майнери</a>. Адже вони вкладають чимало коштів у обладнання та операційні витрати — тому хочуть захиститися від падіння курсу біткоїна.

Інший учасник ринку, який продаватиме, — це хедж-фонд, який заробляє гроші на падінні курсів. Застереженням для дій марке-мейкерів може стати відсутність напрацьованого інструментарію для «коротких» ф’ючерсів. Поки що операції з біткоїнами без належного покриття будуть малочисельними.
<h4><strong>Як уся ця ситуація вплине на курс біткоїнів та ставлення держав до криптовалюти?</strong></h4>
Якщо ви ще не читали бестселер «Гра на пониження» — саме час це зробити. Поява деривативів та класичної біржі на ринку операцій із біткоїнами означає, що великі інвестори та тримачі біткоїнів тепер гратимуть на біржі активніше. Причому вони тепер можуть розраховувати як на зростання курсу, так і на його падіння.

Ті, хто побоюється обвалу Bitcoin, мають не забувати: маркет-мейкери можуть розподіляти (хеджувати) ризики, адже контрактів для біржі доступна скінченна кількість, та й сам Bitcoin є обмеженим ресурсом.

Запуск ф’ючерсів у їхньому класичному вигляді означає, що зроблено перший крок до формування наступної супутньої інфраструктури для проведення біржових торгів — тобто далі запустяться індекси, обмін даними між біржовими майданчиками (не криптобіржами, а саме класичними фондовими ринками), підтягнуться фахові брокери та інші гравці. Відтак поменшає маніпуляцій на ринку криптовалюти (пам’ятаєте, ми раніше писали про <a href="https://nachasi.com/2017/11/20/tema-dnya-shho-vidbuvayetsya-z-bitcoin-ta-bitcoin-cash/" target="_blank" rel="noopener">тиск на курси Bitcoin та Bitcoin Cash</a> з боку китайських майнерів та виробників обладнанння для видобутку біткоїнів? От саме цей фактор почне втрачати свій вплив із запуском класичних інструментів регулювання попиту та пропозиції на біржі).

На тлі таких перетворень державні регулятори не лише у США, але й у інших країнах світу можуть покращити своє ставлення до біткоїну та інших криптовалют як легального засобу інвестування. Проте не слід надмірно захоплюватися: прихід Bitcoin до ринку легальних інвестицій означатиме також і зростання ризиків на макроекономічному рівні.

<h4><strong>В чому суть рішення по ф’ючерсам на криптовалюти?</strong></h4><p><a href="/2017/12/05/cryptomarket-review/" target="_blank" rel="noopener">Криптовалюти</a> зазвичай критикують за високу волатильність (тобто курс може коливатися у досить значних розмірах як вгору, так і вниз). Запуск ф’ючерсів має на меті понизити цей градус коливань та навіть виграти від падіння цін. 10 грудня 2017 року Чиказька біржа опціонів (CBOE) <a href="https://www.reuters.com/article/us-bitcoin-futures/hotly-anticipated-bitcoin-futures-surge-21-percent-on-debut-idUSKBN1E404D" target="_blank" rel="noopener">запустила</a> торги ф’ючерсами на Bitcoin. 18 грудня 2017 року такий же фінансовий інструмент має запустити найстаріша сировинна біржа у світі. Її також розташовано у Чикаго — це Чиказька товарна біржа CME.</p><h4><strong>Що таке ф’ючерс (для не-фінансистів)?</strong></h4><p>Якщо коротко — це тип контракту між покупцем та продавцем щодо майбутньої вартості активу та строків й умов його передачі з боку продавця до покупця. Ще ф’ючерси називають <strong>деривативами</strong> — тобто похідними фінансовими інструментами.</p><p>Основна причина, чому свого часу з’явилися ф’ючерси — це бажання знизити ризик. Процес зниження фінансових ризиків називають <strong>хеджуванням</strong>. Якщо ви думаєте, що такі контракти та процеси притаманні лише американському чи європейському ринку, то для вас стане відкриттям, що в Азії подібні інструменти використовували не менше активно. Зокрема, самураї користувалися ф’ючерсами. Їм треба було обмінювати отриманий за службу рис на паперові гроші чи монети (ті фіати, про які ми часто чуємо тепер в контексті розмови про відмінності та можливості криптовалют). Так от, аби не втратити зароблене у випадку, коли рису на ринку вже забагато і його ціна падає, японські воїни користувалися укладанням контрактів наперед, аби зафіксувати поточну вартість за одиницю виміру ваги рису. Так вони могли застрахувати (хеджувати) свій ризик у випадку різких коливань вартості активу (рису).</p><p>Зараз, звісно, не середньовіччя — тому дуже часто хеджуваня ризиків поступається спекулятивним мотивам. Хтось вірить, що базовий актив зростатиме в ціні. Хтось із учасників ринку — що ціна впаде. Відтак вони обирають свою стратегію подальших дій та укладають контракти, аби заробити на курсовій різниці у майбутньому. Ф’ючерси сучасного фондового ринку можуть стосуватися навіть кредитних ставок чи коливань курсу цінних паперів (тобто активів, які навіть не мають «фізичного тіла»).</p><h4><strong>Які бувають ф’ючерси?</strong></h4><p>Є декілька основних видів біржового ф’ючерса:</p><ul><li>На поставку, або physically-settled — за цим ф’ючерсом одна зі сторін має отримати фізичне надання базисного активу, щодо якого укладено угоду.</li><li>Розрахунковий, або cash-settled — за ним передбачено виключно грошовий розрахунок. Його розмір складає різницю між ціною, за якою укладено контракт зараз, та фактичною вартістю базисного активу на момент, коли треба буде виконати ф&#8217;ючерс.</li></ul><h4><strong>Як працює дериватив для біткоїнів?</strong></h4><p>Ось як із 18 грудня 2017-го це виглядатиме на Чиказькій біржі CME. Торги розпочнуться у цей день. В 1 контракті можна буде продати 5 біткоїнів. Мінімальна кількість контрактів в рамках 1 біржового лоту — 5. При цьому реальної поставки біткоїна немає, такий ф’ючерс називається розрахунковим. Строк його обігу складає 1 місяць. Кінцеві розрахунки та вичерпання строку ф’ючерса настають в заключну п’ятницю розрахункового місяця. Передбачено також низку обмежень щодо добової волатильності. При рівні 13% торги цього ф’ючерса призупиняють на 2 хв. При рівні волатильності 20% — повна зупинка торгів.</p><p>Є також обмеження і за рівнем рекомендованих розміщень. Максимальна кількість контрактів складатиме 1 тис щомісяця. Це — не більше 5 тис Bitcoin.</p><h4><strong>Як біржа визначить курс Bitcoin?</strong></h4><p>Поки що ми можемо говорити лише про те, як це працюватиме в межах Чиказької біржі. там запровадили окремий індекс CME CF Bitcoin Reference Rate — BRR. Для обчислення цього показника використовують середньозважене значення вартості біткоїну за попередню добу за результатами торгів на криптобіржах Bitstamp, GDAX, itBit та Kraken. Включено ті біржі, які не ставлять суворих обмежень щодо виводу фіатних грошей.</p><p>У новоствореного біржового індексу є низка недоліків у порівнянні із постійно оновлюваними показниками криптобірж. Він має затримку коригування до 1 доби та не оновлюється у вихідні (коли біржа не працює). Аби це не призвело до суттєвих спотворень курсу, Чиказька біржа також запропонувала Bitcoin Real Time Index (BRTI). Його період оновлення складає 1 хв. Його перевагою є можливість використання цього індикатора для об’єктивного курсу у договорах.</p><h4><strong>Кому вигідна торгівля такими ф’ючерсами?</strong></h4><p>Насамперед — тим учасника ринку криптовалют, які хочуть спробувати інструменти класичної біржі та хеджувати свої ризики. Крім того, активніше до процесу операцій із криптовалютами та їхнім курсом обміну залучатимуться так звані <strong>маркет-мейкери</strong>. Це — особи або компанії, що забезпечують потрібний рівень ліквідності на біржі для похідних фінансових інструментів. Їхнє завдання — поєднати попит та пропозицію, згладжуючи розрив між кількістю покупців та продавців. При цьому вони заробляють на так званих спредах (тобто різниці між вартістю купівлі та продажу у різні моменти часу).</p><p>Проте маркет-мейкери роблять це не на власний ризик. Вони також підстраховуються. Тому оперуючи із ф’ючерсами на біржі, базисний актив вони продають на інших ринках. Таким чином вони активно оперуватимуть як з деривативами для біткоїну, так і власне із самою криптовалютою — і часто робитимуть це паралельно, аби мінімізувати ризики недоотримання прибутку чи потрапляння у зону збитковості. Крім біткоїнів, вони можуть також страхувати власні ризики через купівлю інших криптовалют та валютних пар.</p><h4><strong>Якщо я — інвестор і купую ф’ючерс, в яких випадках мені варто купувати?</strong></h4><p>Слід купувати, якщо ви переконані, що ціна й надалі зростатиме. Прибуток тут генеруватиме курсова різниця між поточою вартістю купівлі та майбутньою. Це — найкоротший шлях до заробітку, без потреби володіти фізично гаманцями чи зберігати або утримувати криптоактиви. Маркет-мейкери при цьому купуватимуть не ф’ючерси, а біткоїни — адже в момент вичерпання строків ф’ючерсу вони можуть втратити, якщо курс дійсно продовжить зростання.</p><h4><strong>Якщо я — інвестор, в яких випадках мені варто продавати?</strong></h4><p>Є сенс продавати, якщо ви прогнозуєте спад курсу і хочете захистити свої капіталовкладення від негативних коливань. Основним чином продаватимуть <a href="/2017/07/24/cryptomining-hardware/" target="_blank" rel="noopener">майнери</a>. Адже вони вкладають чимало коштів у обладнання та операційні витрати — тому хочуть захиститися від падіння курсу біткоїна.</p><p>Інший учасник ринку, який продаватиме, — це хедж-фонд, який заробляє гроші на падінні курсів. Застереженням для дій марке-мейкерів може стати відсутність напрацьованого інструментарію для «коротких» ф’ючерсів. Поки що операції з біткоїнами без належного покриття будуть малочисельними.</p><h4><strong>Як уся ця ситуація вплине на курс біткоїнів та ставлення держав до криптовалюти?</strong></h4><p>Якщо ви ще не читали бестселер «Гра на пониження» — саме час це зробити. Поява деривативів та класичної біржі на ринку операцій із біткоїнами означає, що великі інвестори та тримачі біткоїнів тепер гратимуть на біржі активніше. Причому вони тепер можуть розраховувати як на зростання курсу, так і на його падіння.</p><p>Ті, хто побоюється обвалу Bitcoin, мають не забувати: маркет-мейкери можуть розподіляти (хеджувати) ризики, адже контрактів для біржі доступна скінченна кількість, та й сам Bitcoin є обмеженим ресурсом.</p><p>Запуск ф’ючерсів у їхньому класичному вигляді означає, що зроблено перший крок до формування наступної супутньої інфраструктури для проведення біржових торгів — тобто далі запустяться індекси, обмін даними між біржовими майданчиками (не криптобіржами, а саме класичними фондовими ринками), підтягнуться фахові брокери та інші гравці. Відтак поменшає маніпуляцій на ринку криптовалюти (пам’ятаєте, ми раніше писали про <a href="/2017/11/20/tema-dnya-shho-vidbuvayetsya-z-bitcoin-ta-bitcoin-cash/" target="_blank" rel="noopener">тиск на курси Bitcoin та Bitcoin Cash</a> з боку китайських майнерів та виробників обладнанння для видобутку біткоїнів? От саме цей фактор почне втрачати свій вплив із запуском класичних інструментів регулювання попиту та пропозиції на біржі).</p><p>На тлі таких перетворень державні регулятори не лише у США, але й у інших країнах світу можуть покращити своє ставлення до біткоїну та інших криптовалют як легального засобу інвестування. Проте не слід надмірно захоплюватися: прихід Bitcoin до ринку легальних інвестицій означатиме також і зростання ризиків на макроекономічному рівні.</p>

Чому біржові ф’ючерси на Bitcoin важливі для світової економіки

{:ua}Що таке ф’ючерси і що означає їхній запуск для Bitcoin для світової еокноміки?{:}

<h4><strong>Як зміниться розмір прожиткового мінімуму і на що це вплине</strong></h4>
Згідно з Законом «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено збільшення з 1 грудня 2017 року прожиткового мінімуму. Нова сума складатиме 1762 грн. І зміняться не лише ці показники, а й усі інші, які безпосередньо від них залежать. Зокрема:
<ul>
<li>максимальна величина доходу для нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ),</li>
 	<li>максимальний розмір ЄСВ, який можуть сплачувати підприємці-«єдинники» за себе,</li>
 	<li>розмір плати за ліцензії окремих видів господарської діяльності.</li>
</ul>
Також через коригування прожиткового мінімуму зростуть розміри соціальної допомоги. Це відбувається через безпосередню прив'язку таких виплат до розміру цього індикатора. Зокрема, зростуть виплати у зв'язку з вагітністю та пологами, одиноким матерям, малозабезпеченим сім’ям, дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

Підвищення прожиткового мінімуму відобразиться й на індексації зарплат. Грудень 2017 року стане місяцем, коли роботодавці мають переглянути коефіцієнти ставок. Додатково слід вперше індексувати зарплату працівникам, яким підвищували оклади у червні - серпні 2017 року.
<h4><strong>Що зміниться в електронному документообігу</strong></h4>
Грудень приніс і нове в укладанні договорів про визнання електронних документів. Із 01.12.2017 року відповідно до вимог наказу № 557 у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» Державної фіскальної служби України буде розміщено договори про визнання електронних документів. Це зроблено для перегляду та надання платникам можливості подальшого приєднання до договору за основним місцем обліку. У період з 01.12.2017 р. по 01.01.2018 р. Договори укладатимуться за формою, що діяла до набрання чинності наказу № 557. Якщо ці номери та назви наказів вам ні про що не говорять, проконсультуйтеся зі своїм бухгалтером чи у податковій за місцем реєстрації.
<h4><strong>Які зміни чекають в грудні на автовласників</strong></h4>
Якщо ви користуєтеся автомобілем для частого перетину кордонів України, зверніть увагу: з 1 грудня діє оновлений порядок перевірки авто, які перетинають кордон. Зміни затверджено МВС — і вони стосуються перевірки автомобілів, які перетинають державний кордон або адміністративний кордон між Херсонською областю та тимчасово окупованою територією АР Крим. Мета змін — виявлення викрадених автівок. Зокрема, врегульовано механізм взаємодії Держприкордонслужби та поліції при пошуку викрадених автомобілів.
<h4><strong>Що змінює «Укрзалізниця»</strong></h4>
Якщо у вас немає автівки і Україною ви подорожуєте потягами, зверніть увагу на зміни, що їх наступного тижня зробить чинними національний залізничний перевізник. Із 10 грудня запроваджується новий графік руху поїздів на 2017-2018 роки. Стосується він пасажирських потягів. Фактично ця робота вже завершується, але розклад деяких поїздів ще допрацьовується. Буде також запущено додаткові потяги на період свят. Продажі квитків на нові напрямки стартує незабаром — радимо слідкувати за компанією <a href="https://www.facebook.com/JSCUkrzaliznytsia/" target="_blank" rel="noopener">у Facebook</a>, аби нічого не проґавити.
<h4><strong>Що варто пам'ятати тим, хто хоче перейти на спрощену форму податкового обліку</strong></h4>
Щоби стати «спрощенцем» з I кварталу 2018 року, слід не забути: термін подачі заяв про перехід — до 15 грудня 2017 року.

Перейти з загальної системи оподаткування на спрощену можна з будь-якого кварталу, але тільки одноразово протягом календарного року. Для того, аби почати новий рік у спрощеній формі оподаткування, слід подати до <a href="https://nachasi.com/2017/09/04/podatky-programnyj-modul/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ДФС<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/09/oliver-thomas-klein-144899-300x200.jpg" />ДФС модернізувала Електронний кабінет платника податків</span></a> заяву про перехід на спрощену систему оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік до 15 грудня 2017 року. Якщо ж ви хочете відмовитися від спрощеної системи оподаткування з I кварталу 2018 року, подайте відповідну заяву заяву до 21 грудня 2017-го.
<h4><strong>Яке свято додалося у грудні</strong></h4>
Роботодавцям слід пам'ятати: починаючи з грудня 2017-го в українському календарі побільшало вихідних. 25 грудня - ще один святковий день в українців. Згідно із законом, Різдво за Григоріанським календарем визнане офіційним святковим днем. Український парламент ухвалив відповідний законопроект 16 листопада 2017 року, а 29 листопада його підписав Президент України. 2 грудня закон набув чинності.
<h4><strong>Як працюватимуть банки на час різдвяно-новорічних свят</strong></h4>
Якщо ви працюєте із міжбанківськими переказами та НБУ, зверніть увагу: на час святкових вихідних НБУ <a href="https://news.dtkt.ua/finance/banks/46210" target="_blank" rel="noopener">коригує</a> роботу системи електронних платежів (СЕП), тому можливі відповідні затримки чи відсутність обслуговування у відповідні дні для рахунків фізосіб чи СПД.

27, 28 грудня 2017 року СЕП працюватиме в режимі подовженого банківського дня на 2 години.

29 грудня 2017 року до 13%00 у СЕП можуть здійснюватися лише платежі між банківськими установами, підпорядкованими одній юридичній особі, а також платежі, спрямовані до НБУ та органів Держказначейства. Національний банк та органи Державної казначейської служби України можуть здійснювати платежі на адресу всіх учасників СЕП. Банківський день у СЕП закінчується о 15:00.

Повний вихідний у банківській системи України буде 1 та 8 січня 2018 року. В ці дні не працюватимуть СЕП, система електронної пошти НБУ, депозитарій Національного банку України, Система СЕРТИФ, Система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України, система з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку України «КредІнфо2», Автоматизована інформаційна система «Реєстр договорів з нерезидентами 2».

2 січня 2018 року банки працюватимуть без клієнтів і забезпечуватимуть комплекс робіт, пов’язаних із початком нового звітного року. Міжбанківські перекази коштів через СЕП у цей день не здійснюватимуться.

Між 3 та 5 січня і 9 січня 2018 року СЕП і банківська система України працюють у звичайному режимі.

Із 29 грудня 2017 року до 3 січня 2018 року включно діятиме офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, установлений <a href="https://nachasi.com/2017/11/24/nbu-oprylyudnyt-dani-pro-stavky-po-kredytah-dlya-biznesu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">НБУ<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/11/chart-2785902_1920-300x200.jpg" />НБУ оприлюднить ставки за кредитами для бізнесу</span></a> 28 грудня 2017 року.

У період із 30 грудня 2017 року до 8 січня 2018 року включно банки мають забезпечити безперебійну роботу банкоматів, підкріплення їх готівкою різних номіналів для обслуговування клієнтів.

<h4><strong>Як зміниться розмір прожиткового мінімуму і на що це вплине</strong></h4><p>Згідно з Законом «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено збільшення з 1 грудня 2017 року прожиткового мінімуму. Нова сума складатиме 1762 грн. І зміняться не лише ці показники, а й усі інші, які безпосередньо від них залежать. Зокрема:</p><ul><li>максимальна величина доходу для нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ),</li><li>максимальний розмір ЄСВ, який можуть сплачувати підприємці-«єдинники» за себе,</li><li>розмір плати за ліцензії окремих видів господарської діяльності.</li></ul><p>Також через коригування прожиткового мінімуму зростуть розміри соціальної допомоги. Це відбувається через безпосередню прив&#8217;язку таких виплат до розміру цього індикатора. Зокрема, зростуть виплати у зв&#8217;язку з вагітністю та пологами, одиноким матерям, малозабезпеченим сім’ям, дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.</p><p>Підвищення прожиткового мінімуму відобразиться й на індексації зарплат. Грудень 2017 року стане місяцем, коли роботодавці мають переглянути коефіцієнти ставок. Додатково слід вперше індексувати зарплату працівникам, яким підвищували оклади у червні &#8211; серпні 2017 року.</p><h4><strong>Що зміниться в електронному документообігу</strong></h4><p>Грудень приніс і нове в укладанні договорів про визнання електронних документів. Із 01.12.2017 року відповідно до вимог наказу № 557 у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» Державної фіскальної служби України буде розміщено договори про визнання електронних документів. Це зроблено для перегляду та надання платникам можливості подальшого приєднання до договору за основним місцем обліку. У період з 01.12.2017 р. по 01.01.2018 р. Договори укладатимуться за формою, що діяла до набрання чинності наказу № 557. Якщо ці номери та назви наказів вам ні про що не говорять, проконсультуйтеся зі своїм бухгалтером чи у податковій за місцем реєстрації.</p><h4><strong>Які зміни чекають в грудні на автовласників</strong></h4><p>Якщо ви користуєтеся автомобілем для частого перетину кордонів України, зверніть увагу: з 1 грудня діє оновлений порядок перевірки авто, які перетинають кордон. Зміни затверджено МВС — і вони стосуються перевірки автомобілів, які перетинають державний кордон або адміністративний кордон між Херсонською областю та тимчасово окупованою територією АР Крим. Мета змін — виявлення викрадених автівок. Зокрема, врегульовано механізм взаємодії Держприкордонслужби та поліції при пошуку викрадених автомобілів.</p><h4><strong>Що змінює «Укрзалізниця»</strong></h4><p>Якщо у вас немає автівки і Україною ви подорожуєте потягами, зверніть увагу на зміни, що їх наступного тижня зробить чинними національний залізничний перевізник. Із 10 грудня запроваджується новий графік руху поїздів на 2017-2018 роки. Стосується він пасажирських потягів. Фактично ця робота вже завершується, але розклад деяких поїздів ще допрацьовується. Буде також запущено додаткові потяги на період свят. Продажі квитків на нові напрямки стартує незабаром — радимо слідкувати за компанією <a href="https://www.facebook.com/JSCUkrzaliznytsia/" target="_blank" rel="noopener">у Facebook</a>, аби нічого не проґавити.</p><h4><strong>Що варто пам&#8217;ятати тим, хто хоче перейти на спрощену форму податкового обліку</strong></h4><p>Щоби стати «спрощенцем» з I кварталу 2018 року, слід не забути: термін подачі заяв про перехід — до 15 грудня 2017 року.</p><p>Перейти з загальної системи оподаткування на спрощену можна з будь-якого кварталу, але тільки одноразово протягом календарного року. Для того, аби почати новий рік у спрощеній формі оподаткування, слід подати до <a href="/2017/09/04/podatky-programnyj-modul/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ДФС<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/09/oliver-thomas-klein-144899-300x200.jpg" />ДФС модернізувала Електронний кабінет платника податків</span></a> заяву про перехід на спрощену систему оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік до 15 грудня 2017 року. Якщо ж ви хочете відмовитися від спрощеної системи оподаткування з I кварталу 2018 року, подайте відповідну заяву заяву до 21 грудня 2017-го.</p><h4><strong>Яке свято додалося у грудні</strong></h4><p>Роботодавцям слід пам&#8217;ятати: починаючи з грудня 2017-го в українському календарі побільшало вихідних. 25 грудня &#8211; ще один святковий день в українців. Згідно із законом, Різдво за Григоріанським календарем визнане офіційним святковим днем. Український парламент ухвалив відповідний законопроект 16 листопада 2017 року, а 29 листопада його підписав Президент України. 2 грудня закон набув чинності.</p><h4><strong>Як працюватимуть банки на час різдвяно-новорічних свят</strong></h4><p>Якщо ви працюєте із міжбанківськими переказами та НБУ, зверніть увагу: на час святкових вихідних НБУ <a href="https://news.dtkt.ua/finance/banks/46210" target="_blank" rel="noopener">коригує</a> роботу системи електронних платежів (СЕП), тому можливі відповідні затримки чи відсутність обслуговування у відповідні дні для рахунків фізосіб чи СПД.</p><p>27, 28 грудня 2017 року СЕП працюватиме в режимі подовженого банківського дня на 2 години.</p><p>29 грудня 2017 року до 13%00 у СЕП можуть здійснюватися лише платежі між банківськими установами, підпорядкованими одній юридичній особі, а також платежі, спрямовані до НБУ та органів Держказначейства. Національний банк та органи Державної казначейської служби України можуть здійснювати платежі на адресу всіх учасників СЕП. Банківський день у СЕП закінчується о 15:00.</p><p>Повний вихідний у банківській системи України буде 1 та 8 січня 2018 року. В ці дні не працюватимуть СЕП, система електронної пошти НБУ, депозитарій Національного банку України, Система СЕРТИФ, Система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України, система з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку України «КредІнфо2», Автоматизована інформаційна система «Реєстр договорів з нерезидентами 2».</p><p>2 січня 2018 року банки працюватимуть без клієнтів і забезпечуватимуть комплекс робіт, пов’язаних із початком нового звітного року. Міжбанківські перекази коштів через СЕП у цей день не здійснюватимуться.</p><p>Між 3 та 5 січня і 9 січня 2018 року СЕП і банківська система України працюють у звичайному режимі.</p><p>Із 29 грудня 2017 року до 3 січня 2018 року включно діятиме офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, установлений <a href="/2017/11/24/nbu-oprylyudnyt-dani-pro-stavky-po-kredytah-dlya-biznesu/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">НБУ<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/11/chart-2785902_1920-300x200.jpg" />НБУ оприлюднить ставки за кредитами для бізнесу</span></a> 28 грудня 2017 року.</p><p>У період із 30 грудня 2017 року до 8 січня 2018 року включно банки мають забезпечити безперебійну роботу банкоматів, підкріплення їх готівкою різних номіналів для обслуговування клієнтів.</p>

Завершальний місяць року — не лише час підсумків та опитувань, але й час змін. Зокрема, змінюється низка економічних показників та коригується робота фінансових та інфраструктурних установ. На часі дізнатися про все докладніше

<h4><strong>Як зміниться розмір прожиткового мінімуму і на що це вплине</strong></h4>
Згідно з Законом «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено збільшення з 1 грудня 2017 року прожиткового мінімуму. Нова сума складатиме 1762 грн. І зміняться не лише ці показники, а й усі інші, які безпосередньо від них залежать. Зокрема:
<ul>
 	<li>максимальна величина доходу для нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ),</li>
 	<li>максимальний розмір ЄСВ, який можуть сплачувати підприємці-«єдинники» за себе,</li>
 	<li>розмір плати за ліцензії окремих видів господарської діяльності.</li>
</ul>
Також через коригування прожиткового мінімуму зростуть розміри соціальної допомоги. Це відбувається через безпосередню прив'язку таких виплат до розміру цього індикатора. Зокрема, зростуть виплати у зв'язку з вагітністю та пологами, одиноким матерям, малозабезпеченим сім’ям, дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

Підвищення прожиткового мінімуму відобразиться й на індексації зарплат. Грудень 2017 року стане місяцем, коли роботодавці мають переглянути коефіцієнти ставок. Додатково слід вперше індексувати зарплату працівникам, яким підвищували оклади у червні - серпні 2017 року.
<h4><strong>Що зміниться в електронному документообігу</strong></h4>
Грудень приніс і нове в укладанні договорів про визнання електронних документів. Із 01.12.2017 року відповідно до вимог наказу № 557 у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» Державної фіскальної служби України буде розміщено договори про визнання електронних документів. Це зроблено для перегляду та надання платникам можливості подальшого приєднання до договору за основним місцем обліку. У період з 01.12.2017 р. по 01.01.2018 р. Договори укладатимуться за формою, що діяла до набрання чинності наказу № 557. Якщо ці номери та назви наказів вам ні про що не говорять, проконсультуйтеся зі своїм бухгалтером чи у податковій за місцем реєстрації.
<h4><strong>Які зміни чекають в грудні на автовласників</strong></h4>
Якщо ви користуєтеся автомобілем для частого перетину кордонів України, зверніть увагу: з 1 грудня діє оновлений порядок перевірки авто, які перетинають кордон. Зміни затверджено МВС — і вони стосуються перевірки автомобілів, які перетинають державний кордон або адміністративний кордон між Херсонською областю та тимчасово окупованою територією АР Крим. Мета змін — виявлення викрадених автівок. Зокрема, врегульовано механізм взаємодії Держприкордонслужби та поліції при пошуку викрадених автомобілів.
<h4><strong>Що змінює «Укрзалізниця»</strong></h4>
Якщо у вас немає автівки і Україною ви подорожуєте потягами, зверніть увагу на зміни, що їх наступного тижня зробить чинними національний залізничний перевізник. Із 10 грудня запроваджується новий графік руху поїздів на 2017-2018 роки. Стосується він пасажирських потягів. Фактично ця робота вже завершується, але розклад деяких поїздів ще допрацьовується. Буде також запущено додаткові потяги на період свят. Продажі квитків на нові напрямки стартує незабаром — радимо слідкувати за компанією <a href="https://www.facebook.com/JSCUkrzaliznytsia/" target="_blank" rel="noopener">у Facebook</a>, аби нічого не проґавити.
<h4><strong>Що варто пам'ятати тим, хто хоче перейти на спрощену форму податкового обліку</strong></h4>
Щоби стати «спрощенцем» з I кварталу 2018 року, слід не забути: термін подачі заяв про перехід — до 15 грудня 2017 року.

Перейти з загальної системи оподаткування на спрощену можна з будь-якого кварталу, але тільки одноразово протягом календарного року. Для того, аби почати новий рік у спрощеній формі оподаткування, слід подати до <a href="https://nachasi.com/2017/09/04/podatky-programnyj-modul/" target="_blank" rel="noopener">ДФС</a> заяву про перехід на спрощену систему оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік до 15 грудня 2017 року. Якщо ж ви хочете відмовитися від спрощеної системи оподаткування з I кварталу 2018 року, подайте відповідну заяву заяву до 21 грудня 2017-го.
<h4><strong>Яке свято додалося у грудні</strong></h4>
Роботодавцям слід пам'ятати: починаючи з грудня 2017-го в українському календарі побільшало вихідних. 25 грудня - ще один святковий день в українців. Згідно із законом, Різдво за Григоріанським календарем визнане офіційним святковим днем. Український парламент ухвалив відповідний законопроект 16 листопада 2017 року, а 29 листопада його підписав Президент України. 2 грудня закон набув чинності.
<h4><strong>Як працюватимуть банки на час різдвяно-новорічних свят</strong></h4>
Якщо ви працюєте із міжбанківськими переказами та НБУ, зверніть увагу: на час святкових вихідних НБУ <a href="https://news.dtkt.ua/finance/banks/46210" target="_blank" rel="noopener">коригує</a> роботу системи електронних платежів (СЕП), тому можливі відповідні затримки чи відсутність обслуговування у відповідні дні для рахунків фізосіб чи СПД.

27, 28 грудня 2017 року СЕП працюватиме в режимі подовженого банківського дня на 2 години.

29 грудня 2017 року до 13%00 у СЕП можуть здійснюватися лише платежі між банківськими установами, підпорядкованими одній юридичній особі, а також платежі, спрямовані до НБУ та органів Держказначейства. Національний банк та органи Державної казначейської служби України можуть здійснювати платежі на адресу всіх учасників СЕП. Банківський день у СЕП закінчується о 15:00.

Повний вихідний у банківській системи України буде 1 та 8 січня 2018 року. В ці дні не працюватимуть СЕП, система електронної пошти НБУ, депозитарій Національного банку України, Система СЕРТИФ, Система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України, система з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку України «КредІнфо2», Автоматизована інформаційна система «Реєстр договорів з нерезидентами 2».

2 січня 2018 року банки працюватимуть без клієнтів і забезпечуватимуть комплекс робіт, пов’язаних із початком нового звітного року. Міжбанківські перекази коштів через СЕП у цей день не здійснюватимуться.

Між 3 та 5 січня і 9 січня 2018 року СЕП і банківська система України працюють у звичайному режимі.

Із 29 грудня 2017 року до 3 січня 2018 року включно діятиме офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, установлений <a href="https://nachasi.com/2017/11/24/nbu-oprylyudnyt-dani-pro-stavky-po-kredytah-dlya-biznesu/" target="_blank" rel="noopener">НБУ</a> 28 грудня 2017 року.

У період із 30 грудня 2017 року до 8 січня 2018 року включно банки мають забезпечити безперебійну роботу банкоматів, підкріплення їх готівкою різних номіналів для обслуговування клієнтів.

<h4><strong>Як зміниться розмір прожиткового мінімуму і на що це вплине</strong></h4><p>Згідно з Законом «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено збільшення з 1 грудня 2017 року прожиткового мінімуму. Нова сума складатиме 1762 грн. І зміняться не лише ці показники, а й усі інші, які безпосередньо від них залежать. Зокрема:</p><ul><li>максимальна величина доходу для нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ),</li><li>максимальний розмір ЄСВ, який можуть сплачувати підприємці-«єдинники» за себе,</li><li>розмір плати за ліцензії окремих видів господарської діяльності.</li></ul><p>Також через коригування прожиткового мінімуму зростуть розміри соціальної допомоги. Це відбувається через безпосередню прив&#8217;язку таких виплат до розміру цього індикатора. Зокрема, зростуть виплати у зв&#8217;язку з вагітністю та пологами, одиноким матерям, малозабезпеченим сім’ям, дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.</p><p>Підвищення прожиткового мінімуму відобразиться й на індексації зарплат. Грудень 2017 року стане місяцем, коли роботодавці мають переглянути коефіцієнти ставок. Додатково слід вперше індексувати зарплату працівникам, яким підвищували оклади у червні &#8211; серпні 2017 року.</p><h4><strong>Що зміниться в електронному документообігу</strong></h4><p>Грудень приніс і нове в укладанні договорів про визнання електронних документів. Із 01.12.2017 року відповідно до вимог наказу № 557 у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» Державної фіскальної служби України буде розміщено договори про визнання електронних документів. Це зроблено для перегляду та надання платникам можливості подальшого приєднання до договору за основним місцем обліку. У період з 01.12.2017 р. по 01.01.2018 р. Договори укладатимуться за формою, що діяла до набрання чинності наказу № 557. Якщо ці номери та назви наказів вам ні про що не говорять, проконсультуйтеся зі своїм бухгалтером чи у податковій за місцем реєстрації.</p><h4><strong>Які зміни чекають в грудні на автовласників</strong></h4><p>Якщо ви користуєтеся автомобілем для частого перетину кордонів України, зверніть увагу: з 1 грудня діє оновлений порядок перевірки авто, які перетинають кордон. Зміни затверджено МВС — і вони стосуються перевірки автомобілів, які перетинають державний кордон або адміністративний кордон між Херсонською областю та тимчасово окупованою територією АР Крим. Мета змін — виявлення викрадених автівок. Зокрема, врегульовано механізм взаємодії Держприкордонслужби та поліції при пошуку викрадених автомобілів.</p><h4><strong>Що змінює «Укрзалізниця»</strong></h4><p>Якщо у вас немає автівки і Україною ви подорожуєте потягами, зверніть увагу на зміни, що їх наступного тижня зробить чинними національний залізничний перевізник. Із 10 грудня запроваджується новий графік руху поїздів на 2017-2018 роки. Стосується він пасажирських потягів. Фактично ця робота вже завершується, але розклад деяких поїздів ще допрацьовується. Буде також запущено додаткові потяги на період свят. Продажі квитків на нові напрямки стартує незабаром — радимо слідкувати за компанією <a href="https://www.facebook.com/JSCUkrzaliznytsia/" target="_blank" rel="noopener">у Facebook</a>, аби нічого не проґавити.</p><h4><strong>Що варто пам&#8217;ятати тим, хто хоче перейти на спрощену форму податкового обліку</strong></h4><p>Щоби стати «спрощенцем» з I кварталу 2018 року, слід не забути: термін подачі заяв про перехід — до 15 грудня 2017 року.</p><p>Перейти з загальної системи оподаткування на спрощену можна з будь-якого кварталу, але тільки одноразово протягом календарного року. Для того, аби почати новий рік у спрощеній формі оподаткування, слід подати до <a href="/2017/09/04/podatky-programnyj-modul/" target="_blank" rel="noopener">ДФС</a> заяву про перехід на спрощену систему оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік до 15 грудня 2017 року. Якщо ж ви хочете відмовитися від спрощеної системи оподаткування з I кварталу 2018 року, подайте відповідну заяву заяву до 21 грудня 2017-го.</p><h4><strong>Яке свято додалося у грудні</strong></h4><p>Роботодавцям слід пам&#8217;ятати: починаючи з грудня 2017-го в українському календарі побільшало вихідних. 25 грудня &#8211; ще один святковий день в українців. Згідно із законом, Різдво за Григоріанським календарем визнане офіційним святковим днем. Український парламент ухвалив відповідний законопроект 16 листопада 2017 року, а 29 листопада його підписав Президент України. 2 грудня закон набув чинності.</p><h4><strong>Як працюватимуть банки на час різдвяно-новорічних свят</strong></h4><p>Якщо ви працюєте із міжбанківськими переказами та НБУ, зверніть увагу: на час святкових вихідних НБУ <a href="https://news.dtkt.ua/finance/banks/46210" target="_blank" rel="noopener">коригує</a> роботу системи електронних платежів (СЕП), тому можливі відповідні затримки чи відсутність обслуговування у відповідні дні для рахунків фізосіб чи СПД.</p><p>27, 28 грудня 2017 року СЕП працюватиме в режимі подовженого банківського дня на 2 години.</p><p>29 грудня 2017 року до 13%00 у СЕП можуть здійснюватися лише платежі між банківськими установами, підпорядкованими одній юридичній особі, а також платежі, спрямовані до НБУ та органів Держказначейства. Національний банк та органи Державної казначейської служби України можуть здійснювати платежі на адресу всіх учасників СЕП. Банківський день у СЕП закінчується о 15:00.</p><p>Повний вихідний у банківській системи України буде 1 та 8 січня 2018 року. В ці дні не працюватимуть СЕП, система електронної пошти НБУ, депозитарій Національного банку України, Система СЕРТИФ, Система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України, система з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку України «КредІнфо2», Автоматизована інформаційна система «Реєстр договорів з нерезидентами 2».</p><p>2 січня 2018 року банки працюватимуть без клієнтів і забезпечуватимуть комплекс робіт, пов’язаних із початком нового звітного року. Міжбанківські перекази коштів через СЕП у цей день не здійснюватимуться.</p><p>Між 3 та 5 січня і 9 січня 2018 року СЕП і банківська система України працюють у звичайному режимі.</p><p>Із 29 грудня 2017 року до 3 січня 2018 року включно діятиме офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, установлений <a href="/2017/11/24/nbu-oprylyudnyt-dani-pro-stavky-po-kredytah-dlya-biznesu/" target="_blank" rel="noopener">НБУ</a> 28 грудня 2017 року.</p><p>У період із 30 грудня 2017 року до 8 січня 2018 року включно банки мають забезпечити безперебійну роботу банкоматів, підкріплення їх готівкою різних номіналів для обслуговування клієнтів.</p>

Що зміниться в грудні для українського бізнесу

{:ua}Що зміниться у грудні 2017-го для бізнесу?{:}

Чому одну з п'ятниць року називають «чорною»? Звідки пішла традиція робити великі знижки? І чи варто ставати учасником розпродажів в Україні? На часі дізнатися відповіді на усі ці запитання

<h4><strong>Звідки з'явилися традиційні розпродажі</strong></h4>
Історія «Чорної П'ятниці» починається раніше, ніж ми звикли уявляти — і точно не пов'язана із інтернет-магазинами. У сиву давнину, коли ще не було жодного інтернету, айфонів та кур'єрської доставки за 2 години, наступний день за Днем подяки у США ставав початком святкових розпродажів. Торгівці та покупці таким чином відкривали сезон підготовки до Різдва (яке у західній традиції християнства відзначається 25 грудня). Президент США Лінкольн визначив, що День подяки слід офіційно святкувати в останній четвер листопада. В ті часи розпродажі наступної п'ятниці не мали ніякої окремої назви. А «чорною» п'ятницю називали зовсім іншу — 24 вересня 1869 року, коли спекуляції на ринку золота спричинили небувалий стрибок, а потім обвал цін.

А тепер, аби зрозуміти, звідки пішла традиція розпродажів, ненадовго перенесімося до Канади. 1905 року канадський супермаркет <a href="http://hssh.journals.yorku.ca/index.php/hssh/article/viewFile/38815/35223" target="_blank" rel="nofollow noopener" data-component="link" data-source="inlineLink" data-type="externalLink" data-ordinal="3">Eaton's почав проводити</a> паради на честь Дня подяки із Санта-Клаусом у фургоні, який їхав вулицями Торонто. 1913-го фургон замінили справжньою запрягою з оленів. А 1916-го додали цілу низку персонажів — помічників Санти. Приклад канадців надихнув 1924 року мережу магазинів Macy's  запустити власний парад до Дня подяки у Нью-Йорку. Парад відкривав сезон шопінґу — а знижки та пропозиції рітейлери притримували до цього дня, попередньо домовившись не розпочинати розпродажі до проведення святкового параду.

1939 року, у розпал Великої Депресії, День подяки випав на 5-й тиждень місяця. Великі постачальники та мережі магазинів написали колективного листа президентові США Рузвельту із проханням перенести День подяки з останнього тижня місяця на 4-й тиждень — інакше в очікуванні розпродажів вони усі просто збанкрутують, бо не матимуть змоги виплатити вчасно зарплати та борги і податки. Виникла плутанина — частина покупців пішли на «нову дату», частина — на »стару». Постанову Рузвельта виконали лише 32 штати, і багатьом компаніям довелося давати своїм співробітникам 2 додаткових вихідних замість одного.
<h4 id="billboard2-sticky_1-0" class="comp billboard2-sticky billboard-sticky is-lockable" data-height="600"><strong>Як і коли «Чорна п'ятниця» отримала остаточну дату проведення</strong></h4>
1941 року в цю справу втрутився <a href="https://www.archives.gov/legislative/features/thanksgiving" target="_blank" rel="noopener" data-component="link" data-source="inlineLink" data-type="externalLink" data-ordinal="7">Конгрес США</a>. Законодавчо було закріплено, що День подяки відзначають у 4-й четвер листопада, на яку би дату він не припадав. Із 1950-х люди почали у Штатах масово брати вихідний за власний кошт, скаржачись на недуги чи проблеми в родині після Дня подяки — таким чином отримуючи 4-денний робочий тиждень замість звичайного. Більшість крамниць у цей час були відчинені і саме починали активні продажі до Різдва — тож аби не з'ясовувати, кому слід урізати зарплатню за прогули, бізнеси почали просто стимулювати своїх співробітників до виходу в цей день у відпустку.
<h4><strong>Які міфи пов'язано з цією назвою</strong></h4>
Інтернет-міфологія — річ уперта. Постійно в цей період соцмережами поширюється міф про те, що мовляв п'ятницю назвали «чорною» бо колись торгівці рабами організовували в цей день аукціони із продажу «живого чорного золота». Проте це не так. Назва «Чорна п'ятниця» не була популярною аж до 1966 року. Під таким заголовком вийшла публікація про затори у Філадельфії через старт святкового сезону (більшість автомобілів тоді були чорного кольору), а також реклама в журналі The American Philatelist.
<h4><strong>Яка динаміка продажів у сучасній торгівлі завдяки цьому дню</strong></h4>
Історично майже половина усіх закупівель подарунків та товарів до Різдва й Нового року відбуваються в Північній Америці та Європі саме в цей день. Відстеження обсягів та динаміки продажів у США розпочалося офіційно з 1992 року. Перше падіння продажів сталося під час сезону економічної кризи у 2008-му — після того продажі постійно зростали. Вже 2011 року розпродажі у цей день склали в еквіваленті $12,3 млрд.
<div class="article-content-block-last">
<h4><strong>Що готує український рітейл до «Чорної п'ятниці»</strong></h4>
Українські рітейлери другий рік поспіль активно долучаються до розпродажів, хоча День подяки ніякого стосунку до України не має. Але Різдво католики та греко-католики в Україні відзначають 25 грудня — тому сезон підготувань стартує приблизно за місяць до цього дня.

Українські знижки не надто щедрі — більшість інтернет-крамниць та офлайн-магазинів пропонують знижки від 20% до 50%. Для порівняння: у США основна маса товарів продається зі знижками у 70-90%, аби звільнити склади від запасів. У випадку українського ринку також можна спостерігати підняття ціни на 30-40% на початку листопада, аби потім нібито «знизити» її на цю ж суму і продати товар за «новою»-старою ціною, подаючи це як знижку (найуважніші покупці українських інтернет-магазинів можуть простежити це на прикладі ґаджетів та аксесуарів Apple). Тому варто все-таки придивитися до асортименту закордонних інтернет-магазинів у ці дні.
<h4><strong>Хто на цьому заробляє</strong></h4>
Звісно, такий крок не є виявом благодійності. Ціни та знижки ділять між собою постачальники та представники роздрібної мережі продажів. Найбільшу націнку ставить рітейлер, тому для нього розпродажі навіть зі знижкою вигідні, бо дають змогу позбутися надлишку складських запасів, при цьому все одно збільшивши виручку.

</div>

<h4><strong>Звідки з&#8217;явилися традиційні розпродажі</strong></h4><p>Історія «Чорної П&#8217;ятниці» починається раніше, ніж ми звикли уявляти — і точно не пов&#8217;язана із інтернет-магазинами. У сиву давнину, коли ще не було жодного інтернету, айфонів та кур&#8217;єрської доставки за 2 години, наступний день за Днем подяки у США ставав початком святкових розпродажів. Торгівці та покупці таким чином відкривали сезон підготовки до Різдва (яке у західній традиції християнства відзначається 25 грудня). Президент США Лінкольн визначив, що День подяки слід офіційно святкувати в останній четвер листопада. В ті часи розпродажі наступної п&#8217;ятниці не мали ніякої окремої назви. А «чорною» п&#8217;ятницю називали зовсім іншу — 24 вересня 1869 року, коли спекуляції на ринку золота спричинили небувалий стрибок, а потім обвал цін.</p><p>А тепер, аби зрозуміти, звідки пішла традиція розпродажів, ненадовго перенесімося до Канади. 1905 року канадський супермаркет <a href="http://hssh.journals.yorku.ca/index.php/hssh/article/viewFile/38815/35223" target="_blank" rel="nofollow noopener" data-component="link" data-source="inlineLink" data-type="externalLink" data-ordinal="3">Eaton&#8217;s почав проводити</a> паради на честь Дня подяки із Санта-Клаусом у фургоні, який їхав вулицями Торонто. 1913-го фургон замінили справжньою запрягою з оленів. А 1916-го додали цілу низку персонажів — помічників Санти. Приклад канадців надихнув 1924 року мережу магазинів Macy&#8217;s  запустити власний парад до Дня подяки у Нью-Йорку. Парад відкривав сезон шопінґу — а знижки та пропозиції рітейлери притримували до цього дня, попередньо домовившись не розпочинати розпродажі до проведення святкового параду.</p><p>1939 року, у розпал Великої Депресії, День подяки випав на 5-й тиждень місяця. Великі постачальники та мережі магазинів написали колективного листа президентові США Рузвельту із проханням перенести День подяки з останнього тижня місяця на 4-й тиждень — інакше в очікуванні розпродажів вони усі просто збанкрутують, бо не матимуть змоги виплатити вчасно зарплати та борги і податки. Виникла плутанина — частина покупців пішли на «нову дату», частина — на »стару». Постанову Рузвельта виконали лише 32 штати, і багатьом компаніям довелося давати своїм співробітникам 2 додаткових вихідних замість одного.</p><h4 id="billboard2-sticky_1-0" class="comp billboard2-sticky billboard-sticky is-lockable" data-height="600"><strong>Як і коли «Чорна п&#8217;ятниця» отримала остаточну дату проведення</strong></h4><p>1941 року в цю справу втрутився <a href="https://www.archives.gov/legislative/features/thanksgiving" target="_blank" rel="noopener" data-component="link" data-source="inlineLink" data-type="externalLink" data-ordinal="7">Конгрес США</a>. Законодавчо було закріплено, що День подяки відзначають у 4-й четвер листопада, на яку би дату він не припадав. Із 1950-х люди почали у Штатах масово брати вихідний за власний кошт, скаржачись на недуги чи проблеми в родині після Дня подяки — таким чином отримуючи 4-денний робочий тиждень замість звичайного. Більшість крамниць у цей час були відчинені і саме починали активні продажі до Різдва — тож аби не з&#8217;ясовувати, кому слід урізати зарплатню за прогули, бізнеси почали просто стимулювати своїх співробітників до виходу в цей день у відпустку.</p><h4><strong>Які міфи пов&#8217;язано з цією назвою</strong></h4><p>Інтернет-міфологія — річ уперта. Постійно в цей період соцмережами поширюється міф про те, що мовляв п&#8217;ятницю назвали «чорною» бо колись торгівці рабами організовували в цей день аукціони із продажу «живого чорного золота». Проте це не так. Назва «Чорна п&#8217;ятниця» не була популярною аж до 1966 року. Під таким заголовком вийшла публікація про затори у Філадельфії через старт святкового сезону (більшість автомобілів тоді були чорного кольору), а також реклама в журналі The American Philatelist.</p><h4><strong>Яка динаміка продажів у сучасній торгівлі завдяки цьому дню</strong></h4><p>Історично майже половина усіх закупівель подарунків та товарів до Різдва й Нового року відбуваються в Північній Америці та Європі саме в цей день. Відстеження обсягів та динаміки продажів у США розпочалося офіційно з 1992 року. Перше падіння продажів сталося під час сезону економічної кризи у 2008-му — після того продажі постійно зростали. Вже 2011 року розпродажі у цей день склали в еквіваленті $12,3 млрд.</p><div class="article-content-block-last"><h4><strong>Що готує український рітейл до «Чорної п&#8217;ятниці»</strong></h4><p>Українські рітейлери другий рік поспіль активно долучаються до розпродажів, хоча День подяки ніякого стосунку до України не має. Але Різдво католики та греко-католики в Україні відзначають 25 грудня — тому сезон підготувань стартує приблизно за місяць до цього дня.</p><p>Українські знижки не надто щедрі — більшість інтернет-крамниць та офлайн-магазинів пропонують знижки від 20% до 50%. Для порівняння: у США основна маса товарів продається зі знижками у 70-90%, аби звільнити склади від запасів. У випадку українського ринку також можна спостерігати підняття ціни на 30-40% на початку листопада, аби потім нібито «знизити» її на цю ж суму і продати товар за «новою»-старою ціною, подаючи це як знижку (найуважніші покупці українських інтернет-магазинів можуть простежити це на прикладі ґаджетів та аксесуарів Apple). Тому варто все-таки придивитися до асортименту закордонних інтернет-магазинів у ці дні.</p><h4><strong>Хто на цьому заробляє</strong></h4><p>Звісно, такий крок не є виявом благодійності. Ціни та знижки ділять між собою постачальники та представники роздрібної мережі продажів. Найбільшу націнку ставить рітейлер, тому для нього розпродажі навіть зі знижкою вигідні, бо дають змогу позбутися надлишку складських запасів, при цьому все одно збільшивши виручку.</p></div>

Що таке «Чорна П’ятниця»

{:ua}Як п'ятниця стала Чорною і до чого тут День подяки, Санта-Клаус та інтернет-магазини{:}

<h4><strong>Яким був шлях цієї соцмережі до 500 млн користувачів</strong></h4>
Якщо спробувати охарактеризувати LinkedIn у 2015 році, найкраще для цього підходила фраза «відмінна професійна мережа» чи «ідеальне місце для пошуку роботи». В Україні так залишилося й досі. Але якщо поглянути на 2017 рік, на його фінал, який ми переживаємо зараз — ця платформа швидко стає силою, яку слід враховувати в світі B2B-маркетингу. Саме тому Microsoft недаремно заплатив свої $26,2 млрд наприкінці 2016 року за цю соцмережу.

Еволюція в цифрах виглядає ось так:
<ul>
<li>2003 рік (0 учасників): Запуск</li>
 	<li>2005 (1,6 млн осіб): Введення функціональності зазначення робочих місць та підписки на користувачів</li>
 	<li>2006 (4,2 млн учасників): Запуск публічних профілів для членів</li>
 	<li>2009 (33 млн учасників): Джефф Вайнер приєднується в ролі президента</li>
 	<li>2011 (вже 140 млн): LinkedIn виходить на IPO</li>
 	<li>2013 (до 250 млн учасників): 10-річчя запуску платформи</li>
 	<li>2015 (330 млн осіб): команда купує Lynda.com — $1,5 млрд. І запускає Pulse</li>
 	<li>2016 (400 млн): Microsoft купує LinkedIn за $26,2 млрд</li>
 	<li>2017 (500 млн учасників): щотижня у соцмережі публікується 100 тис нових статей</li>
</ul>
Найбільш дивним є те, наскільки швидко ця соцмережа виросла за минулі 6 років. У період з 2011 по 2017 роки користувацька база зросла з 140 до 500 млн — хоча темпи зростання не такі стрімкі, як були на початку.
<h4><strong>Хто «сидить» у LinkedIn</strong></h4>
Одним з найцікавіших аспектів є демографія користувачів:
<ul>
<li>29% дорослих онлайн-користувачів використовують цю соцмережу</li>
 	<li>56% користувачів — чоловіки, а 44% жінок</li>
 	<li>51% користувачів мають ступінь коледжу</li>
 	<li>13% міленіалів (15-34-річні) використовують LinkedIn</li>
 	<li>44% користувачів заробляють понад $75 тис на рік</li>
 	<li>41% мільйонерів використовують LinkedIn</li>
 	<li>Середній генеральний директор має 930 контактів</li>
 	<li>Статистичний аналіз та збирання даних — це навички, котрі найчастіше вказують у LinkedIn.</li>
</ul>
Головний виконавчий директор Джефф Вайнер планує «розробити перший економічний графік у світі» з надією зробити соцмережу «цифровим відображенням світової економіки». Якщо врахувати, що цей майданчик для ділових контактів має глибокий набір даних про компанію, промисловість та індивідуальну контактну інформацію для понад 500 млн учасників, — ця мета не така вже й недосяжна.
<h4><strong>Чи правда, що це — платформа, де контент має значення</strong></h4>
В цьому плані варто звернути увагу на функціональність LinkedIn Pulse. 2010 року це все розпочалося із університетського проекту в Стенфордському університеті. Але лише 2015 року LinkedIn повністю інтегрувала Pulse в платформу.

Перш ніж купити Pulse, LinkedIn не пропонував користувачам чи лідерам думки органічного контенту. Коли у LinkedIn оголосили про відкриття своєї платформи для видавництва контенту Pulse для громадськості в лютому 2014 року, це стало революційним кроком для B2B-орієнтованої аудиторії. Сьогодні Pulse більше не працює як окрема програма. Він легко інтегрується в канали учасників соцмережі для поширення та написання статей, які допомагають покращити загальний досвід використання соцмережі. Станом на 2017 рік щотижня в LinkedIn публікуються понад 100 тис органічних статей, багато з яких написані топ-менеджерами брендів у всьому світі.
<h4><strong>Відео як контент — чи можна ним скористатися тут</strong></h4>
22 серпня 2017 року LinkedIn запустив те, що може стати їх найбільшим оновленням після Pulse — нативне відео. За декілька місяців після запуску відеоролики переглядають десь у 20+ разів частіше за інший контент. У найближчому майбутньому компанія LinkedIn планує випустити власну відеофункцію для брендів та компаній. Це оновлення може стати знаковим для всіх нас.
<h4><strong>Лідери думок — шукайте їх не у Фейсбуці</strong></h4>
[related_post id="10698"]

Компанія розробила програму Influencer, яка пропонує лише доступ за запрошеннями. Як пише Даніель Рот, головний редактор в LinkedIn, це буде група, до якої включено лише обраних представників великого бізнесу та топ-менеджерів світових компаній. Користувачі отримають доступ до брифінгів, даних та матеріалів від експертів на високому рівні.

Запропоновані інструменти — це по суті ексклюзивна платформа для публікації контенту. Influenters виведе свою аудиторію на платформу LinkedIn, просто поділившись своїм вмістом зі своїми учасниками та тими, хто підпишеться на цей контент. Цей крок посилює репутацію LinkedIn як лідера думки в декількох секторах комунікацій та бізнесу. Серед перших представників LinkedIn Influencer Program — Білл Ґейтс, Річард Бренсон, Салі Кравчек та низка інших.

Фактично 36% учасників цієї соціальної мережі тепер читають цікаві статті, які вони знаходять у своєму каналі, — це на 20% більше, ніж 2014 року. Активація впливових факторів для написання якісного контенту дає цій соцмережі суттєву перевагу перед іншими соціальними мережами, якщо орієнтуватися на можливості контент-маркетингу в 2018 році.
<h4><strong>Як використати LinkedIn для побудови персонального бренду</strong></h4>
У кінцевому підсумку, найбільша цінність цієї платформи та її причина зростання полягають у спроможності учасників розвивати сильний персональний бренд:
<ul>
<li>79% професіоналів кажуть, що мережа є цінною для кар'єрного зростання.</li>
 	<li>61% професіоналів стверджують, що регулярна онлайн-взаємодія з контактами у цій мережі може призвести до працевлаштування.</li>
</ul>
<h4><strong>Але що це означає для B2C та B2B компаній?</strong></h4>
Коли бренди мають співробітників, які відчувають себе вповноваженими створювати особистий бренд та починати сторонні проекти за межами своєї традиційної роботи, це виграш як для індивідуума, так і для бренду. Докладніше про те, яким є найближче майбутнє <a href="https://nachasi.com/2017/10/17/linkedin-testuye-videoreklamu-v-mobilnyh-prystroyah/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">LinkedIn<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/linkedin-2616651_1920-300x200.jpg" />LinkedIn тестує відеорекламу для користувачів смартфонів</span></a> в якості платформи для соцмедіа-комунікацій та контент-маркетингу, можна дізнатися із випуску тематичного подкасту:

<iframe src="https://w.soundcloud.com/player/?url=https%3A//api.soundcloud.com/tracks/354860273&color=%230313d7&auto_play=false&hide_related=true&show_comments=false&show_user=true&show_reposts=false&show_teaser=true&visual=true" width="100%" height="300" frameborder="no" scrolling="no"></iframe>

<h4><strong>Яким був шлях цієї соцмережі до 500 млн користувачів</strong></h4><p>Якщо спробувати охарактеризувати LinkedIn у 2015 році, найкраще для цього підходила фраза «відмінна професійна мережа» чи «ідеальне місце для пошуку роботи». В Україні так залишилося й досі. Але якщо поглянути на 2017 рік, на його фінал, який ми переживаємо зараз — ця платформа швидко стає силою, яку слід враховувати в світі B2B-маркетингу. Саме тому Microsoft недаремно заплатив свої $26,2 млрд наприкінці 2016 року за цю соцмережу.</p><p>Еволюція в цифрах виглядає ось так:</p><ul><li>2003 рік (0 учасників): Запуск</li><li>2005 (1,6 млн осіб): Введення функціональності зазначення робочих місць та підписки на користувачів</li><li>2006 (4,2 млн учасників): Запуск публічних профілів для членів</li><li>2009 (33 млн учасників): Джефф Вайнер приєднується в ролі президента</li><li>2011 (вже 140 млн): LinkedIn виходить на IPO</li><li>2013 (до 250 млн учасників): 10-річчя запуску платформи</li><li>2015 (330 млн осіб): команда купує Lynda.com — $1,5 млрд. І запускає Pulse</li><li>2016 (400 млн): Microsoft купує LinkedIn за $26,2 млрд</li><li>2017 (500 млн учасників): щотижня у соцмережі публікується 100 тис нових статей</li></ul><p>Найбільш дивним є те, наскільки швидко ця соцмережа виросла за минулі 6 років. У період з 2011 по 2017 роки користувацька база зросла з 140 до 500 млн — хоча темпи зростання не такі стрімкі, як були на початку.</p><h4><strong>Хто «сидить» у LinkedIn</strong></h4><p>Одним з найцікавіших аспектів є демографія користувачів:</p><ul><li>29% дорослих онлайн-користувачів використовують цю соцмережу</li><li>56% користувачів — чоловіки, а 44% жінок</li><li>51% користувачів мають ступінь коледжу</li><li>13% міленіалів (15-34-річні) використовують LinkedIn</li><li>44% користувачів заробляють понад $75 тис на рік</li><li>41% мільйонерів використовують LinkedIn</li><li>Середній генеральний директор має 930 контактів</li><li>Статистичний аналіз та збирання даних — це навички, котрі найчастіше вказують у LinkedIn.</li></ul><p>Головний виконавчий директор Джефф Вайнер планує «розробити перший економічний графік у світі» з надією зробити соцмережу «цифровим відображенням світової економіки». Якщо врахувати, що цей майданчик для ділових контактів має глибокий набір даних про компанію, промисловість та індивідуальну контактну інформацію для понад 500 млн учасників, — ця мета не така вже й недосяжна.</p><h4><strong>Чи правда, що це — платформа, де контент має значення</strong></h4><p>В цьому плані варто звернути увагу на функціональність LinkedIn Pulse. 2010 року це все розпочалося із університетського проекту в Стенфордському університеті. Але лише 2015 року LinkedIn повністю інтегрувала Pulse в платформу.</p><p>Перш ніж купити Pulse, LinkedIn не пропонував користувачам чи лідерам думки органічного контенту. Коли у LinkedIn оголосили про відкриття своєї платформи для видавництва контенту Pulse для громадськості в лютому 2014 року, це стало революційним кроком для B2B-орієнтованої аудиторії. Сьогодні Pulse більше не працює як окрема програма. Він легко інтегрується в канали учасників соцмережі для поширення та написання статей, які допомагають покращити загальний досвід використання соцмережі. Станом на 2017 рік щотижня в LinkedIn публікуються понад 100 тис органічних статей, багато з яких написані топ-менеджерами брендів у всьому світі.</p><h4><strong>Відео як контент — чи можна ним скористатися тут</strong></h4><p>22 серпня 2017 року LinkedIn запустив те, що може стати їх найбільшим оновленням після Pulse — нативне відео. За декілька місяців після запуску відеоролики переглядають десь у 20+ разів частіше за інший контент. У найближчому майбутньому компанія LinkedIn планує випустити власну відеофункцію для брендів та компаній. Це оновлення може стати знаковим для всіх нас.</p><h4><strong>Лідери думок — шукайте їх не у Фейсбуці</strong></h4>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/08/03/prorok-bill/" class="link">Пророк Білл — 15 реалізованих передбачень CEO Microsoft із 1999-го</a>	</div><p>Компанія розробила програму Influencer, яка пропонує лише доступ за запрошеннями. Як пише Даніель Рот, головний редактор в LinkedIn, це буде група, до якої включено лише обраних представників великого бізнесу та топ-менеджерів світових компаній. Користувачі отримають доступ до брифінгів, даних та матеріалів від експертів на високому рівні.</p><p>Запропоновані інструменти — це по суті ексклюзивна платформа для публікації контенту. Influenters виведе свою аудиторію на платформу LinkedIn, просто поділившись своїм вмістом зі своїми учасниками та тими, хто підпишеться на цей контент. Цей крок посилює репутацію LinkedIn як лідера думки в декількох секторах комунікацій та бізнесу. Серед перших представників LinkedIn Influencer Program — Білл Ґейтс, Річард Бренсон, Салі Кравчек та низка інших.</p><p>Фактично 36% учасників цієї соціальної мережі тепер читають цікаві статті, які вони знаходять у своєму каналі, — це на 20% більше, ніж 2014 року. Активація впливових факторів для написання якісного контенту дає цій соцмережі суттєву перевагу перед іншими соціальними мережами, якщо орієнтуватися на можливості контент-маркетингу в 2018 році.</p><h4><strong>Як використати LinkedIn для побудови персонального бренду</strong></h4><p>У кінцевому підсумку, найбільша цінність цієї платформи та її причина зростання полягають у спроможності учасників розвивати сильний персональний бренд:</p><ul><li>79% професіоналів кажуть, що мережа є цінною для кар&#8217;єрного зростання.</li><li>61% професіоналів стверджують, що регулярна онлайн-взаємодія з контактами у цій мережі може призвести до працевлаштування.</li></ul><h4><strong>Але що це означає для B2C та B2B компаній?</strong></h4><p>Коли бренди мають співробітників, які відчувають себе вповноваженими створювати особистий бренд та починати сторонні проекти за межами своєї традиційної роботи, це виграш як для індивідуума, так і для бренду. Докладніше про те, яким є найближче майбутнє <a href="/2017/10/17/linkedin-testuye-videoreklamu-v-mobilnyh-prystroyah/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">LinkedIn<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/linkedin-2616651_1920-300x200.jpg" />LinkedIn тестує відеорекламу для користувачів смартфонів</span></a> в якості платформи для соцмедіа-комунікацій та контент-маркетингу, можна дізнатися із випуску тематичного подкасту:</p><p><iframe loading="lazy" src="https://w.soundcloud.com/player/?url=https%3A//api.soundcloud.com/tracks/354860273&#038;color=%230313d7&#038;auto_play=false&#038;hide_related=true&#038;show_comments=false&#038;show_user=true&#038;show_reposts=false&#038;show_teaser=true&#038;visual=true" width="100%" height="300" frameborder="no" scrolling="no"></iframe></p>

Українці не надто часто користуються LinkedIn. Виняток — ви HR, ви готуєтеся стати HR-ом (чи HR-кою) або ви шукаєте роботу в сфері IT. На часі переглянути своє ставлення до найпотужнішої мережі фахових контактів. У 2018-му LinkedIn знадобиться вам — і ось чому

<h4><strong>Яким був шлях цієї соцмережі до 500 млн користувачів</strong></h4>
Якщо спробувати охарактеризувати LinkedIn у 2015 році, найкраще для цього підходила фраза «відмінна професійна мережа» чи «ідеальне місце для пошуку роботи». В Україні так залишилося й досі. Але якщо поглянути на 2017 рік, на його фінал, який ми переживаємо зараз — ця платформа швидко стає силою, яку слід враховувати в світі B2B-маркетингу. Саме тому Microsoft недаремно заплатив свої $26,2 млрд наприкінці 2016 року за цю соцмережу.

Еволюція в цифрах виглядає ось так:
<ul>
 	<li>2003 рік (0 учасників): Запуск</li>
 	<li>2005 (1,6 млн осіб): Введення функціональності зазначення робочих місць та підписки на користувачів</li>
 	<li>2006 (4,2 млн учасників): Запуск публічних профілів для членів</li>
 	<li>2009 (33 млн учасників): Джефф Вайнер приєднується в ролі президента</li>
 	<li>2011 (вже 140 млн): LinkedIn виходить на IPO</li>
 	<li>2013 (до 250 млн учасників): 10-річчя запуску платформи</li>
 	<li>2015 (330 млн осіб): команда купує Lynda.com — $1,5 млрд. І запускає Pulse</li>
 	<li>2016 (400 млн): Microsoft купує LinkedIn за $26,2 млрд</li>
 	<li>2017 (500 млн учасників): щотижня у соцмережі публікується 100 тис нових статей</li>
</ul>
Найбільш дивним є те, наскільки швидко ця соцмережа виросла за минулі 6 років. У період з 2011 по 2017 роки користувацька база зросла з 140 до 500 млн — хоча темпи зростання не такі стрімкі, як були на початку.
<h4><strong>Хто «сидить» у LinkedIn</strong></h4>
Одним з найцікавіших аспектів є демографія користувачів:
<ul>
 	<li>29% дорослих онлайн-користувачів використовують цю соцмережу</li>
 	<li>56% користувачів — чоловіки, а 44% жінок</li>
 	<li>51% користувачів мають ступінь коледжу</li>
 	<li>13% міленіалів (15-34-річні) використовують LinkedIn</li>
 	<li>44% користувачів заробляють понад $75 тис на рік</li>
 	<li>41% мільйонерів використовують LinkedIn</li>
 	<li>Середній генеральний директор має 930 контактів</li>
 	<li>Статистичний аналіз та збирання даних — це навички, котрі найчастіше вказують у LinkedIn.</li>
</ul>
Головний виконавчий директор Джефф Вайнер планує «розробити перший економічний графік у світі» з надією зробити соцмережу «цифровим відображенням світової економіки». Якщо врахувати, що цей майданчик для ділових контактів має глибокий набір даних про компанію, промисловість та індивідуальну контактну інформацію для понад 500 млн учасників, — ця мета не така вже й недосяжна.
<h4><strong>Чи правда, що це — платформа, де контент має значення</strong></h4>
В цьому плані варто звернути увагу на функціональність LinkedIn Pulse. 2010 року це все розпочалося із університетського проекту в Стенфордському університеті. Але лише 2015 року LinkedIn повністю інтегрувала Pulse в платформу.

Перш ніж купити Pulse, LinkedIn не пропонував користувачам чи лідерам думки органічного контенту. Коли у LinkedIn оголосили про відкриття своєї платформи для видавництва контенту Pulse для громадськості в лютому 2014 року, це стало революційним кроком для B2B-орієнтованої аудиторії. Сьогодні Pulse більше не працює як окрема програма. Він легко інтегрується в канали учасників соцмережі для поширення та написання статей, які допомагають покращити загальний досвід використання соцмережі. Станом на 2017 рік щотижня в LinkedIn публікуються понад 100 тис органічних статей, багато з яких написані топ-менеджерами брендів у всьому світі.
<h4><strong>Відео як контент — чи можна ним скористатися тут</strong></h4>
22 серпня 2017 року LinkedIn запустив те, що може стати їх найбільшим оновленням після Pulse — нативне відео. За декілька місяців після запуску відеоролики переглядають десь у 20+ разів частіше за інший контент. У найближчому майбутньому компанія LinkedIn планує випустити власну відеофункцію для брендів та компаній. Це оновлення може стати знаковим для всіх нас.
<h4><strong>Лідери думок — шукайте їх не у Фейсбуці</strong></h4>
[related_post id="10698"]

Компанія розробила програму Influencer, яка пропонує лише доступ за запрошеннями. Як пише Даніель Рот, головний редактор в LinkedIn, це буде група, до якої включено лише обраних представників великого бізнесу та топ-менеджерів світових компаній. Користувачі отримають доступ до брифінгів, даних та матеріалів від експертів на високому рівні.

Запропоновані інструменти — це по суті ексклюзивна платформа для публікації контенту. Influenters виведе свою аудиторію на платформу LinkedIn, просто поділившись своїм вмістом зі своїми учасниками та тими, хто підпишеться на цей контент. Цей крок посилює репутацію LinkedIn як лідера думки в декількох секторах комунікацій та бізнесу. Серед перших представників LinkedIn Influencer Program — Білл Ґейтс, Річард Бренсон, Салі Кравчек та низка інших.

Фактично 36% учасників цієї соціальної мережі тепер читають цікаві статті, які вони знаходять у своєму каналі, — це на 20% більше, ніж 2014 року. Активація впливових факторів для написання якісного контенту дає цій соцмережі суттєву перевагу перед іншими соціальними мережами, якщо орієнтуватися на можливості контент-маркетингу в 2018 році.
<h4><strong>Як використати LinkedIn для побудови персонального бренду</strong></h4>
У кінцевому підсумку, найбільша цінність цієї платформи та її причина зростання полягають у спроможності учасників розвивати сильний персональний бренд:
<ul>
 	<li>79% професіоналів кажуть, що мережа є цінною для кар'єрного зростання.</li>
 	<li>61% професіоналів стверджують, що регулярна онлайн-взаємодія з контактами у цій мережі може призвести до працевлаштування.</li>
</ul>
<h4><strong>Але що це означає для B2C та B2B компаній?</strong></h4>
Коли бренди мають співробітників, які відчувають себе вповноваженими створювати особистий бренд та починати сторонні проекти за межами своєї традиційної роботи, це виграш як для індивідуума, так і для бренду. Докладніше про те, яким є найближче майбутнє <a href="https://nachasi.com/2017/10/17/linkedin-testuye-videoreklamu-v-mobilnyh-prystroyah/" target="_blank" rel="noopener">LinkedIn</a> в якості платформи для соцмедіа-комунікацій та контент-маркетингу, можна дізнатися із випуску тематичного подкасту:

<iframe src="https://w.soundcloud.com/player/?url=https%3A//api.soundcloud.com/tracks/354860273&amp;color=%230313d7&amp;auto_play=false&amp;hide_related=true&amp;show_comments=false&amp;show_user=true&amp;show_reposts=false&amp;show_teaser=true&amp;visual=true" width="100%" height="300" frameborder="no" scrolling="no"></iframe>

<h4><strong>Яким був шлях цієї соцмережі до 500 млн користувачів</strong></h4><p>Якщо спробувати охарактеризувати LinkedIn у 2015 році, найкраще для цього підходила фраза «відмінна професійна мережа» чи «ідеальне місце для пошуку роботи». В Україні так залишилося й досі. Але якщо поглянути на 2017 рік, на його фінал, який ми переживаємо зараз — ця платформа швидко стає силою, яку слід враховувати в світі B2B-маркетингу. Саме тому Microsoft недаремно заплатив свої $26,2 млрд наприкінці 2016 року за цю соцмережу.</p><p>Еволюція в цифрах виглядає ось так:</p><ul><li>2003 рік (0 учасників): Запуск</li><li>2005 (1,6 млн осіб): Введення функціональності зазначення робочих місць та підписки на користувачів</li><li>2006 (4,2 млн учасників): Запуск публічних профілів для членів</li><li>2009 (33 млн учасників): Джефф Вайнер приєднується в ролі президента</li><li>2011 (вже 140 млн): LinkedIn виходить на IPO</li><li>2013 (до 250 млн учасників): 10-річчя запуску платформи</li><li>2015 (330 млн осіб): команда купує Lynda.com — $1,5 млрд. І запускає Pulse</li><li>2016 (400 млн): Microsoft купує LinkedIn за $26,2 млрд</li><li>2017 (500 млн учасників): щотижня у соцмережі публікується 100 тис нових статей</li></ul><p>Найбільш дивним є те, наскільки швидко ця соцмережа виросла за минулі 6 років. У період з 2011 по 2017 роки користувацька база зросла з 140 до 500 млн — хоча темпи зростання не такі стрімкі, як були на початку.</p><h4><strong>Хто «сидить» у LinkedIn</strong></h4><p>Одним з найцікавіших аспектів є демографія користувачів:</p><ul><li>29% дорослих онлайн-користувачів використовують цю соцмережу</li><li>56% користувачів — чоловіки, а 44% жінок</li><li>51% користувачів мають ступінь коледжу</li><li>13% міленіалів (15-34-річні) використовують LinkedIn</li><li>44% користувачів заробляють понад $75 тис на рік</li><li>41% мільйонерів використовують LinkedIn</li><li>Середній генеральний директор має 930 контактів</li><li>Статистичний аналіз та збирання даних — це навички, котрі найчастіше вказують у LinkedIn.</li></ul><p>Головний виконавчий директор Джефф Вайнер планує «розробити перший економічний графік у світі» з надією зробити соцмережу «цифровим відображенням світової економіки». Якщо врахувати, що цей майданчик для ділових контактів має глибокий набір даних про компанію, промисловість та індивідуальну контактну інформацію для понад 500 млн учасників, — ця мета не така вже й недосяжна.</p><h4><strong>Чи правда, що це — платформа, де контент має значення</strong></h4><p>В цьому плані варто звернути увагу на функціональність LinkedIn Pulse. 2010 року це все розпочалося із університетського проекту в Стенфордському університеті. Але лише 2015 року LinkedIn повністю інтегрувала Pulse в платформу.</p><p>Перш ніж купити Pulse, LinkedIn не пропонував користувачам чи лідерам думки органічного контенту. Коли у LinkedIn оголосили про відкриття своєї платформи для видавництва контенту Pulse для громадськості в лютому 2014 року, це стало революційним кроком для B2B-орієнтованої аудиторії. Сьогодні Pulse більше не працює як окрема програма. Він легко інтегрується в канали учасників соцмережі для поширення та написання статей, які допомагають покращити загальний досвід використання соцмережі. Станом на 2017 рік щотижня в LinkedIn публікуються понад 100 тис органічних статей, багато з яких написані топ-менеджерами брендів у всьому світі.</p><h4><strong>Відео як контент — чи можна ним скористатися тут</strong></h4><p>22 серпня 2017 року LinkedIn запустив те, що може стати їх найбільшим оновленням після Pulse — нативне відео. За декілька місяців після запуску відеоролики переглядають десь у 20+ разів частіше за інший контент. У найближчому майбутньому компанія LinkedIn планує випустити власну відеофункцію для брендів та компаній. Це оновлення може стати знаковим для всіх нас.</p><h4><strong>Лідери думок — шукайте їх не у Фейсбуці</strong></h4>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/creative/2017/08/03/prorok-bill/" class="link">Пророк Білл — 15 реалізованих передбачень CEO Microsoft із 1999-го</a>	</div><p>Компанія розробила програму Influencer, яка пропонує лише доступ за запрошеннями. Як пише Даніель Рот, головний редактор в LinkedIn, це буде група, до якої включено лише обраних представників великого бізнесу та топ-менеджерів світових компаній. Користувачі отримають доступ до брифінгів, даних та матеріалів від експертів на високому рівні.</p><p>Запропоновані інструменти — це по суті ексклюзивна платформа для публікації контенту. Influenters виведе свою аудиторію на платформу LinkedIn, просто поділившись своїм вмістом зі своїми учасниками та тими, хто підпишеться на цей контент. Цей крок посилює репутацію LinkedIn як лідера думки в декількох секторах комунікацій та бізнесу. Серед перших представників LinkedIn Influencer Program — Білл Ґейтс, Річард Бренсон, Салі Кравчек та низка інших.</p><p>Фактично 36% учасників цієї соціальної мережі тепер читають цікаві статті, які вони знаходять у своєму каналі, — це на 20% більше, ніж 2014 року. Активація впливових факторів для написання якісного контенту дає цій соцмережі суттєву перевагу перед іншими соціальними мережами, якщо орієнтуватися на можливості контент-маркетингу в 2018 році.</p><h4><strong>Як використати LinkedIn для побудови персонального бренду</strong></h4><p>У кінцевому підсумку, найбільша цінність цієї платформи та її причина зростання полягають у спроможності учасників розвивати сильний персональний бренд:</p><ul><li>79% професіоналів кажуть, що мережа є цінною для кар&#8217;єрного зростання.</li><li>61% професіоналів стверджують, що регулярна онлайн-взаємодія з контактами у цій мережі може призвести до працевлаштування.</li></ul><h4><strong>Але що це означає для B2C та B2B компаній?</strong></h4><p>Коли бренди мають співробітників, які відчувають себе вповноваженими створювати особистий бренд та починати сторонні проекти за межами своєї традиційної роботи, це виграш як для індивідуума, так і для бренду. Докладніше про те, яким є найближче майбутнє <a href="/2017/10/17/linkedin-testuye-videoreklamu-v-mobilnyh-prystroyah/" target="_blank" rel="noopener">LinkedIn</a> в якості платформи для соцмедіа-комунікацій та контент-маркетингу, можна дізнатися із випуску тематичного подкасту:</p><p><iframe loading="lazy" src="https://w.soundcloud.com/player/?url=https%3A//api.soundcloud.com/tracks/354860273&amp;color=%230313d7&amp;auto_play=false&amp;hide_related=true&amp;show_comments=false&amp;show_user=true&amp;show_reposts=false&amp;show_teaser=true&amp;visual=true" width="100%" height="300" frameborder="no" scrolling="no"></iframe></p>

#картки