У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Люксембурзька компанія <a href="http://www.mangrove.vc" target="_blank" rel="noopener">Mangrove Capital Partners</a> — одна з провідних у сфері венчурного капіталу в Європі — заснувала фонд. Він буде використовуватися для інвестицій в Європу та Ізраїль

Mangrove з 2000 року інвестувала в більш ніж 130 проектів і є однію з найбільш успішних венчурних компаній в Європі. В цей час компанія має більш ніж $1 млрд, інвестуючи в WalkMe, Lesara, JobToday, FreedomPOP, Wallapop, Kang і Happify. Партнер Mangrove Майкл Джексон, раніше займав посаду головного операційного директора в Skype, а також був частиною команди AXA і Blockchain.  Що варто ще знати про новий фонд?
<h4><strong>Плани, які має фонд Mangrove</strong></h4>
Mangrove вклала $8 млн у Welden, і врешті це стало найбільшим технологічним IPO, що вийшло з Ізраїлю. Також компанія відома тим, що стала першим інвестором в Skype, перетворивши інвестиції в розмірі $2 млн в $200.

Нинішню суму вдалося зібрати за два місяці, причому 90% вкладень — це кошти попередніх інвесторів Mangrove. Марк Тлужч (Mark Tluszcz), співзасновник і головний виконавчий директор, сказав, що компанія надаватиме перевагу інвестуванню в інноваційні або незвичні технології. В компанії також зазначили, що вони вибрали невеликий фонд для того, щоб максимізувати продуктивність.

[blockquote_with_author content="Менший розмір фонду означає менші інвестиції, але потенційно великі прибутки, якщо стартап добре запрацює."]

<p>Mangrove з 2000 року інвестувала в більш ніж 130 проектів і є однію з найбільш успішних венчурних компаній в Європі. В цей час компанія має більш ніж $1 млрд, інвестуючи в WalkMe, Lesara, JobToday, FreedomPOP, Wallapop, Kang і Happify. Партнер Mangrove Майкл Джексон, раніше займав посаду головного операційного директора в Skype, а також був частиною команди AXA і Blockchain.  Що варто ще знати про новий фонд?</p><h4><strong>Плани, які має фонд Mangrove</strong></h4><p>Mangrove вклала $8 млн у Welden, і врешті це стало найбільшим технологічним IPO, що вийшло з Ізраїлю. Також компанія відома тим, що стала першим інвестором в Skype, перетворивши інвестиції в розмірі $2 млн в $200.</p><p>Нинішню суму вдалося зібрати за два місяці, причому 90% вкладень — це кошти попередніх інвесторів Mangrove. Марк Тлужч (Mark Tluszcz), співзасновник і головний виконавчий директор, сказав, що компанія надаватиме перевагу інвестуванню в інноваційні або незвичні технології. В компанії також зазначили, що вони вибрали невеликий фонд для того, щоб максимізувати продуктивність.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Менший розмір фонду означає менші інвестиції, але потенційно великі прибутки, якщо стартап добре запрацює.</p>			</blockquote>

Фонд для європейських стартапів залучив $170 млн

{:ua}Нинішню суму вдалося зібрати за два місяці, причому 90% вкладень — це кошти попередніх інвесторів Mangrove. Що варто знати про новий фонд?{:}

Новини

Це щорічний розширений діалог, започаткований організацією <a href="https://www.facebook.com/garagegangngo/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Garage Gang</a> у 2016 році, щоби виявляти оптимальну взаємодію між громадянськими лідерами, освітніми інноваторами, креативними підприємцями, бізнес-активістами та державними управлінцями

Дана програма фокусується на забезпеченні поінформованої доброчинності через механізм краудфандингу та інструменти соціальних інвестицій. На часі дізнатися, кого запрошують на Форум та про які теми там говоритимуть.
<h4><strong>Деталі того, про що саме хочуть поговорити всі, хто прибуде на Форум</strong></h4>
Ефективна взаємодія між тими, хто вкладає знання, час, і зусилля, та тими, хто долучається до задуму фінансово, потребує довіри партнерів одне до одного, і довіри до спільного майбутнього. <strong> </strong>Цього року організовується розширений діалог між соціальними лідерами і стратегічними філантропами (соціальними інвесторами).<strong> </strong>Тема заходу: що є предметом соціальних інвестицій? Про те, як і для чого такі інвестиції застосовуватимуть, на кого вони скеровані та яким проектам можуть бути корисні, і поговорять під час заходу.
<h4><strong>Час і місце проведення</strong></h4>
Захід, за словами організаторів, відбудеться 25 липня з 9:30 до 19:00, в театрі ім. І.Франка, вул. Незалежності 42 у Івано-Франківську.

<a href="https://goo.gl/VP2wYs" target="_blank" rel="noopener">Реєстрація </a>є обов'язковою для усіх, хто хоче долучитися до проведення заходу в якості учасників чи гостей.

<p>Дана програма фокусується на забезпеченні поінформованої доброчинності через механізм краудфандингу та інструменти соціальних інвестицій. На часі дізнатися, кого запрошують на Форум та про які теми там говоритимуть.</p><h4><strong>Деталі того, про що саме хочуть поговорити всі, хто прибуде на Форум</strong></h4><p>Ефективна взаємодія між тими, хто вкладає знання, час, і зусилля, та тими, хто долучається до задуму фінансово, потребує довіри партнерів одне до одного, і довіри до спільного майбутнього. <strong> </strong>Цього року організовується розширений діалог між соціальними лідерами і стратегічними філантропами (соціальними інвесторами).<strong> </strong>Тема заходу: що є предметом соціальних інвестицій? Про те, як і для чого такі інвестиції застосовуватимуть, на кого вони скеровані та яким проектам можуть бути корисні, і поговорять під час заходу.</p><h4><strong>Час і місце проведення</strong></h4><p>Захід, за словами організаторів, відбудеться 25 липня з 9:30 до 19:00, в театрі ім. І.Франка, вул. Незалежності 42 у Івано-Франківську.</p><p><a href="https://goo.gl/VP2wYs" target="_blank" rel="noopener">Реєстрація </a>є обов&#8217;язковою для усіх, хто хоче долучитися до проведення заходу в якості учасників чи гостей.</p>

В Івано-Франківську відбудеться Форум соцінвесторів

{:ua}Форум створює умови для спільного міркування про соціальні інвестиції в конкретних контекстах. На часі дізнатися більше про це за посиланням{:}

Львівська міська рада оголосила конкурс з вибору інвестора для реалізації проекту «Реконструкція трамвайного депо з метою створення інноваційно-креативного простору»

Проект передбачає реконструкцію будівель трамвайного депо по вулиці Вітовського, 57 та вулиці Тимошенків, 4, орієнтовна площа яких – 5371,22 м². Остаточні техніко-економічні показники та детальна інформація щодо об’єкта інвестування визначатимуться інвестором.
<h4><strong>Умови конкурсу щодо депо</strong></h4>
Інвестор має провести ремонт фасаду будівлі А-3 на вулиці Вітовського, 57, яка є у користуванні ЛКП «Львівелектротранс». Після закінчення робіт об’єкт віддадуть в оренду інвесторові на 50 років за фіксовану орендну плату. Подавати заявки можна в управління інвестицій та проектів на пл. Ринок, 1/317 до 18:00 28 серпня 2017 року. Окрім заявки, необхідно сплатити реєстраційний внесок у розмірі 12 тис. грн.

Переможець конкурсу фінансує усі витрати на реконструкцію, реставрацію, введення в експлуатацію, благоустрій інноваційного комплексу, виготовлення технічної документації впродовж 4 років з дати отримання всіх дозвільних документів.
<h4><strong>Контактна інформація</strong></h4>
Зацікавлені претенденти на участь у конкурсі можуть контактувати з начальницею управління інвестицій та проектів департаменту економічного розвитку Ольгою Сивак: пл. Ринок, 1; тел.: +38 032 254 60 06; e-mail – <a href="mailto:olha.syvak@city-adm.lviv.ua">olha.syvak@city-adm.lviv.ua</a>. Конкурсні пропозиції розкриють 29 серпня об 11:00 в управлінні інвестицій та проектів.

<p>Проект передбачає реконструкцію будівель трамвайного депо по вулиці Вітовського, 57 та вулиці Тимошенків, 4, орієнтовна площа яких – 5371,22 м². Остаточні техніко-економічні показники та детальна інформація щодо об’єкта інвестування визначатимуться інвестором.</p><h4><strong>Умови конкурсу щодо депо</strong></h4><p>Інвестор має провести ремонт фасаду будівлі А-3 на вулиці Вітовського, 57, яка є у користуванні ЛКП «Львівелектротранс». Після закінчення робіт об’єкт віддадуть в оренду інвесторові на 50 років за фіксовану орендну плату. Подавати заявки можна в управління інвестицій та проектів на пл. Ринок, 1/317 до 18:00 28 серпня 2017 року. Окрім заявки, необхідно сплатити реєстраційний внесок у розмірі 12 тис. грн.</p><p>Переможець конкурсу фінансує усі витрати на реконструкцію, реставрацію, введення в експлуатацію, благоустрій інноваційного комплексу, виготовлення технічної документації впродовж 4 років з дати отримання всіх дозвільних документів.</p><h4><strong>Контактна інформація</strong></h4><p>Зацікавлені претенденти на участь у конкурсі можуть контактувати з начальницею управління інвестицій та проектів департаменту економічного розвитку Ольгою Сивак: пл. Ринок, 1; тел.: +38 032 254 60 06; e-mail – <a href="mailto:olha.syvak@city-adm.lviv.ua">olha.syvak@city-adm.lviv.ua</a>. Конкурсні пропозиції розкриють 29 серпня об 11:00 в управлінні інвестицій та проектів.</p>

У Львові шукають інвестора для реконструкції депо

{:ua}Кінцева дата подання заявок на інвестиційний конкурс – 28 серпня. На часі дізнатися, як планують реконструювати депо та що для цього потрібно{:}

Бета-версія продукту Kitcast з'явилася в минулому році, проте тепер він був викладений в публічний доступ. Стартап обслуговує клієнтів з 60 країн світу, однак 90% споживачів знаходиться в США

Фонд SMRK, заснований CEO MacPaw Олександром Косованом і підприємцем Андрієм Довженком, інвестував в стартап <a href="https://www.facebook.com/kitcastapp/?ref=ts&amp;fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Kitcast</a>, який розробляє рішення в сфері цифрових вивісок з використанням штучного інтелекту. На часі дізнатися більше про цей стартап.
<h4><strong>Чим особлива розробка</strong></h4>
Компанія має 2 офіси — в Києві та Каліфорнії. За словами Єгора Бєлєнкова, CEO стартапу, головна відмінність софта, що розробляється компанією — наявність системи самонавчання. Контент, який бачать відвідувачі, підбирається на основі ряду факторів, включаючи дані з камер спостереження і платіжних терміналів. На даний момент софт використовує платформу Apple TV, але незабаром буде додана підтримка Android і SmartTV.

Як зазначив керуючий партнер фонду Андрій Довженко, на ринку цифрових вивісок спостерігається хороша динаміка — 25% в рік. Тому незабаром дисплеї, оснащені штучним інтелектом і здатні безпосередньо взаємодіяти з клієнтом, стануть повсякденною реальністю в сфері послуг.

[embed]https://twitter.com/KitcastApp/status/885164019140644864[/embed]

<p>Фонд SMRK, заснований CEO MacPaw Олександром Косованом і підприємцем Андрієм Довженком, інвестував в стартап <a href="https://www.facebook.com/kitcastapp/?ref=ts&amp;fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Kitcast</a>, який розробляє рішення в сфері цифрових вивісок з використанням штучного інтелекту. На часі дізнатися більше про цей стартап.</p><h4><strong>Чим особлива розробка</strong></h4><p>Компанія має 2 офіси — в Києві та Каліфорнії. За словами Єгора Бєлєнкова, CEO стартапу, головна відмінність софта, що розробляється компанією — наявність системи самонавчання. Контент, який бачать відвідувачі, підбирається на основі ряду факторів, включаючи дані з камер спостереження і платіжних терміналів. На даний момент софт використовує платформу Apple TV, але незабаром буде додана підтримка Android і SmartTV.</p><p>Як зазначив керуючий партнер фонду Андрій Довженко, на ринку цифрових вивісок спостерігається хороша динаміка — 25% в рік. Тому незабаром дисплеї, оснащені штучним інтелектом і здатні безпосередньо взаємодіяти з клієнтом, стануть повсякденною реальністю в сфері послуг.</p><p><a href="">&lt;div class=&quot;embedded-twitter&quot;&gt;&lt;blockquote class=&quot;twitter-tweet&quot;&gt;&lt;p lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;&lt;a href=&quot;https://twitter.com/Interior/status/885164019140644864&quot;&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;&lt;/blockquote&gt;&lt;/div&gt;</a></p>

Стартап Kitcast залучив $500 тис від фонду SMRK

{:ua}Стартап Kitcast розробляє рішення в сфері digital signage (цифрових вивісок) з використанням штучного інтелекту. На часі дізнатися більше про цей проект{:}

Представники Китайської державної корпорації «China Road and Bridge Corporation» і державне агентство автомобільних доріг України «Укравтодор» підписали Меморандум про будівництво бетонної дороги в напрямку Одеса-Миколаїв

Сторони домовилися з 2017 року розпочати підготовку проекту, який передбачає реконструкцію дороги національного значення М-14 на ділянці Одеса — Миколаїв — Херсон. Це буде логічним продовженням міжнародного проекту Гданськ-Одеса. На часі дізнатися більше про нову дорогу.
<h4><strong>Умови реалізації проекту: як будуватимуть нову дорогу</strong></h4>
Проект буде реалізований в два етапи з капітальним ремонтом ділянок та реконструкцією існуючих шляхів. В.о. голови «Укравтодору» Славомір Новак зазначив, що для реалізації проектів в Україні китайська корпорація виділяє два пільгові кредити — кредит уряду КНР і експортний купівельний кредит. В ході співробітництва будуть проведені наради з метою технічного обміну досвідом в області дорожнього будівництва. Крім того, в Укравтодорі зазначають 90 км бетонної дороги — це досить серйозний стимул і перспективний проект для будівельної галузі. Тому план створити нову дорогу — це хороша новина для цементної промисловості і українських виробників, кажуть представники влади, оцінюючи цей проект та його прогнозовані результати.

[blockquote_with_author name="Віктор Довгань" position="заступник міністра інфраструктури України" content="Що стосується транспортного сполучення — це стратегічна дорога. Нам важливо, що завдяки цій дорозі ми зможемо оперативно перенаправити вантаж, який буде йти з портів Балтії та ЄС, на порт Миколаїв."]

<p>Сторони домовилися з 2017 року розпочати підготовку проекту, який передбачає реконструкцію дороги національного значення М-14 на ділянці Одеса — Миколаїв — Херсон. Це буде логічним продовженням міжнародного проекту Гданськ-Одеса. На часі дізнатися більше про нову дорогу.</p><h4><strong>Умови реалізації проекту: як будуватимуть нову дорогу</strong></h4><p>Проект буде реалізований в два етапи з капітальним ремонтом ділянок та реконструкцією існуючих шляхів. В.о. голови «Укравтодору» Славомір Новак зазначив, що для реалізації проектів в Україні китайська корпорація виділяє два пільгові кредити — кредит уряду КНР і експортний купівельний кредит. В ході співробітництва будуть проведені наради з метою технічного обміну досвідом в області дорожнього будівництва. Крім того, в Укравтодорі зазначають 90 км бетонної дороги — це досить серйозний стимул і перспективний проект для будівельної галузі. Тому план створити нову дорогу — це хороша новина для цементної промисловості і українських виробників, кажуть представники влади, оцінюючи цей проект та його прогнозовані результати.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Що стосується транспортного сполучення — це стратегічна дорога. Нам важливо, що завдяки цій дорозі ми зможемо оперативно перенаправити вантаж, який буде йти з портів Балтії та ЄС, на порт Миколаїв.</p>					<cite>									<span><strong>Віктор Довгань,</strong></span> заступник міністра інфраструктури України							</cite>			</blockquote>

Китайці прокладуть дорогу Одеса-Миколаїв

{:ua}Для реалізації проектів в Україні китайська корпорація виділяє два пільгові кредити — кредит уряду КНР і експортний купівельний кредит. Як будуватимуть нову дорогу?{:}

<p>Раніше про Македонію рідко можна було почути щось в новинах. Ситуація змінилася під час передвиборчої кампанії 2016 року в Сполучених Штатах: тоді ця балканська країна «прославилася» технічним ноу-хау: тут народилися «фабрики» <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">фейкових новин<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a>, які поширювали позитивну інформацію про одного з кандидатів на пост президента США — і таким чином намагалися зманіпулювати дискусією в медіа й думкою виборців. Працювали, звісно, на американський медіа-простір — і діяли не з політичних переконань, а заради заробітку.
</p>
<h4><strong>Чим «прославилася» Македонія</strong></h4>
Німецьке видання Die Zeit у статті під назвою «Місто брехунів» свого часу <a href="http://www.%20zeit.%20de/2016/52/fake-news-hersteller-unternehmen-mazedonien" target="_blank" rel="noopener">описувало</a> «кар'єрний шлях» деяких таких македонців. Наприклад, Віктор — офіціант з невеличкого міста Велес, працював на один із сайтів, що поширював неправдиву інформацію — The Daily Box. Сам він не писав цих новин, а радше шукав підходящий контент на інших сторінках, копіював їх і поширював далі. «Потрібно розбиратися у Facebook — це найважливіше. Я зосереджувався на американському ринку, як і всі інші», — передає слова Віктора німецьке видання. Крім Віктора, таку роботу виконували ще десятки інших молодих людей, адже таким чином вдавалося заробити чимало грошей. Зарплату отримували за 1 клік: ¢1 / клік на Facebook — і трохи «надбавок» на рекламу Google. Деяки фейкові новини поширювали й коментували понад півмільйона разів. «Від $500 до $700 я заробляв у найкращі часи», — зазначив македонець.
<h4><strong>Крутий поворот</strong></h4>
Виробництвом фейкових новин на міжнародній арені особливо не похизуєшся — тож позитивний імідж доводиться заробляти деінде. Невеличка балканська республіка з населенням близько 2 млн намагається працевлаштувати «фейкових журналістів» та інших безробітних громадян у більш престижному секторі — IT-сфері. Македонія розпочала широку кампанію, аби залучити в країну іноземні інвестиції. Її проводить державне агентсво Invest Macedonia. Раніше намагання «притягнути» іноземний капітал не закінчувалися успіхом — с фері інформаційних технологій вдалося реалізувати лише 10 із 15 інвестиційних угод та проектів.

Утім, держава зрозуміла свої помилки і цього разу намагатиметься втілити оптимістичний сценарій розвитку подій, пише Financial Times. «Після 2007 року змінилося те, що багато інвесторів шукають фахівців для аутсорсингу <a href="https://nachasi.com/2017/07/11/innovatsiyi-ta-tehnologiyi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">у країнах Східної та Центральної Європи<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/electronics-chip-board-hardware-close-up-2-picjumbo-com-300x200.jpg" />Інновації та технології — амбітний план Центральної Європи</span></a>, отже принаймні розглянуть й варіант Македонії», — передає видання слова представника Invest Macedonia Александара Клашніноскі. Він працював у державній аґенції Invest Macedonia ще у 2000-х, коли ситуація виглядала зовсім інакше.

Македонія поки не стала привабливим місцем у порівняні з її сусідами, наприклад Румунією, у яких розмістилися філії великих технічних компаній, таких як <a href="https://nachasi.com/2017/05/12/microsoft-news/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Microsoft<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Microsoft-Fluent-Depth-796x446-300x200.jpg" />Microsoft представила новий дизайн Windows та середовище для розробки додатків</span></a>. Утім, менші інвестори (як, наприклад британські розробники програмного забезпечення для страхових компаній S4i) стверджують, що задоволені рішенням розмістити офіс з надання технічної підтримки у Македонії. «Я переглянув низку локацій у Європі та вирішив, що Скоп'є мені підходить через те, що процес створення відділу іноземної компанії простий, витрати — низькі, а працівники — кваліфіковані», — цитує FT топ-менеджера Джулса Горінджа.
<h4><strong>Що рекламувати, крім туризму</strong></h4>
Невеличкій балканській країни особливо нема чим похизуватися. Утім, державне агентство таки зуміло розробити комунікаційну стратегію для того, щоби привернути увагу потенційних інвесторів. Вона побудована на 4 ключових меседжах: наднизькі податки та зарплати, зацікавленість політиків та зменшення бюрократії.

Македонія намагається створити якомога сприятливіші умви для іноземних інвесторів. Часто тих, хто готовий вкласти кошти в економіку країни, звільняють від великої кількості податків. Крім того, середньостатистина зарплата тут — близько €502 / міс. «Ми пропонуємо європейську якість за китайську ціну», — стверджує Клашніноскі. Та й місцеві політики й чиновники не залишаються осторонь: в інших країнах невеликі інвестиції (обсягом €10-30 млн) не стали би приводом для зустрічей та дискусій на рівні прем'єр-міністра — а в Скоп'є це відбувається.

<p>Раніше про Македонію рідко можна було почути щось в новинах. Ситуація змінилася під час передвиборчої кампанії 2016 року в Сполучених Штатах: тоді ця балканська країна «прославилася» технічним ноу-хау: тут народилися «фабрики» <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">фейкових новин<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</span></a>, які поширювали позитивну інформацію про одного з кандидатів на пост президента США — і таким чином намагалися зманіпулювати дискусією в медіа й думкою виборців. Працювали, звісно, на американський медіа-простір — і діяли не з політичних переконань, а заради заробітку.</p><h4><strong>Чим «прославилася» Македонія</strong></h4><p>Німецьке видання Die Zeit у статті під назвою «Місто брехунів» свого часу <a href="http://www.%20zeit.%20de/2016/52/fake-news-hersteller-unternehmen-mazedonien" target="_blank" rel="noopener">описувало</a> «кар&#8217;єрний шлях» деяких таких македонців. Наприклад, Віктор — офіціант з невеличкого міста Велес, працював на один із сайтів, що поширював неправдиву інформацію — The Daily Box. Сам він не писав цих новин, а радше шукав підходящий контент на інших сторінках, копіював їх і поширював далі. «Потрібно розбиратися у Facebook — це найважливіше. Я зосереджувався на американському ринку, як і всі інші», — передає слова Віктора німецьке видання. Крім Віктора, таку роботу виконували ще десятки інших молодих людей, адже таким чином вдавалося заробити чимало грошей. Зарплату отримували за 1 клік: ¢1 / клік на Facebook — і трохи «надбавок» на рекламу Google. Деяки фейкові новини поширювали й коментували понад півмільйона разів. «Від $500 до $700 я заробляв у найкращі часи», — зазначив македонець.</p><h4><strong>Крутий поворот</strong></h4><p>Виробництвом фейкових новин на міжнародній арені особливо не похизуєшся — тож позитивний імідж доводиться заробляти деінде. Невеличка балканська республіка з населенням близько 2 млн намагається працевлаштувати «фейкових журналістів» та інших безробітних громадян у більш престижному секторі — IT-сфері. Македонія розпочала широку кампанію, аби залучити в країну іноземні інвестиції. Її проводить державне агентсво Invest Macedonia. Раніше намагання «притягнути» іноземний капітал не закінчувалися успіхом — с фері інформаційних технологій вдалося реалізувати лише 10 із 15 інвестиційних угод та проектів.</p><p>Утім, держава зрозуміла свої помилки і цього разу намагатиметься втілити оптимістичний сценарій розвитку подій, пише Financial Times. «Після 2007 року змінилося те, що багато інвесторів шукають фахівців для аутсорсингу <a href="/2017/07/11/innovatsiyi-ta-tehnologiyi/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">у країнах Східної та Центральної Європи<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/electronics-chip-board-hardware-close-up-2-picjumbo-com-300x200.jpg" />Інновації та технології — амбітний план Центральної Європи</span></a>, отже принаймні розглянуть й варіант Македонії», — передає видання слова представника Invest Macedonia Александара Клашніноскі. Він працював у державній аґенції Invest Macedonia ще у 2000-х, коли ситуація виглядала зовсім інакше.</p><p>Македонія поки не стала привабливим місцем у порівняні з її сусідами, наприклад Румунією, у яких розмістилися філії великих технічних компаній, таких як <a href="/2017/05/12/microsoft-news/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Microsoft<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/Microsoft-Fluent-Depth-796x446-300x200.jpg" />Microsoft представила новий дизайн Windows та середовище для розробки додатків</span></a>. Утім, менші інвестори (як, наприклад британські розробники програмного забезпечення для страхових компаній S4i) стверджують, що задоволені рішенням розмістити офіс з надання технічної підтримки у Македонії. «Я переглянув низку локацій у Європі та вирішив, що Скоп&#8217;є мені підходить через те, що процес створення відділу іноземної компанії простий, витрати — низькі, а працівники — кваліфіковані», — цитує FT топ-менеджера Джулса Горінджа.</p><h4><strong>Що рекламувати, крім туризму</strong></h4><p>Невеличкій балканській країни особливо нема чим похизуватися. Утім, державне агентство таки зуміло розробити комунікаційну стратегію для того, щоби привернути увагу потенційних інвесторів. Вона побудована на 4 ключових меседжах: наднизькі податки та зарплати, зацікавленість політиків та зменшення бюрократії.</p><p>Македонія намагається створити якомога сприятливіші умви для іноземних інвесторів. Часто тих, хто готовий вкласти кошти в економіку країни, звільняють від великої кількості податків. Крім того, середньостатистина зарплата тут — близько €502 / міс. «Ми пропонуємо європейську якість за китайську ціну», — стверджує Клашніноскі. Та й місцеві політики й чиновники не залишаються осторонь: в інших країнах невеликі інвестиції (обсягом €10-30 млн) не стали би приводом для зустрічей та дискусій на рівні прем&#8217;єр-міністра — а в Скоп&#8217;є це відбувається.</p>

Невеличка Македонія під час виборів президента у США прославилася поширенням брехні про одного з кандидатів — а до цього скандалу фігурувала в світових новинах виключно як осередок туризму. Нині ця країна намагається залучити іноземні інвестиції для розбудови IT-сектору — адже це може допомогти у подоланні безробіття. Чи вдається їй включатися у європейську спільноту технологічних країн?

Раніше про Македонію рідко можна було почути щось в новинах. Ситуація змінилася під час передвиборчої кампанії 2016 року в Сполучених Штатах: тоді ця балканська країна «прославилася» технічним ноу-хау: тут народилися «фабрики» <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener">фейкових новин</a>, які поширювали позитивну інформацію про одного з кандидатів на пост президента США — і таким чином намагалися зманіпулювати дискусією в медіа й думкою виборців. Працювали, звісно, на американський медіа-простір — і діяли не з політичних переконань, а заради заробітку.
<h4><strong>Чим «прославилася» Македонія</strong></h4>
Німецьке видання Die Zeit у статті під назвою «Місто брехунів» свого часу <a href="http://www. zeit. de/2016/52/fake-news-hersteller-unternehmen-mazedonien" target="_blank" rel="noopener">описувало</a> «кар'єрний шлях» деяких таких македонців. Наприклад, Віктор — офіціант з невеличкого міста Велес, працював на один із сайтів, що поширював неправдиву інформацію — The Daily Box. Сам він не писав цих новин, а радше шукав підходящий контент на інших сторінках, копіював їх і поширював далі. «Потрібно розбиратися у Facebook — це найважливіше. Я зосереджувався на американському ринку, як і всі інші», — передає слова Віктора німецьке видання. Крім Віктора, таку роботу виконували ще десятки інших молодих людей, адже таким чином вдавалося заробити чимало грошей. Зарплату отримували за 1 клік: ¢1 / клік на Facebook — і трохи «надбавок» на рекламу Google. Деяки фейкові новини поширювали й коментували понад півмільйона разів. «Від $500 до $700 я заробляв у найкращі часи», — зазначив македонець.
<h4><strong>Крутий поворот</strong></h4>
Виробництвом фейкових новин на міжнародній арені особливо не похизуєшся — тож позитивний імідж доводиться заробляти деінде. Невеличка балканська республіка з населенням близько 2 млн намагається працевлаштувати «фейкових журналістів» та інших безробітних громадян у більш престижному секторі — IT-сфері. Македонія розпочала широку кампанію, аби залучити в країну іноземні інвестиції. Її проводить державне агентсво Invest Macedonia. Раніше намагання «притягнути» іноземний капітал не закінчувалися успіхом — с фері інформаційних технологій вдалося реалізувати лише 10 із 15 інвестиційних угод та проектів.

Утім, держава зрозуміла свої помилки і цього разу намагатиметься втілити оптимістичний сценарій розвитку подій, пише Financial Times. «Після 2007 року змінилося те, що багато інвесторів шукають фахівців для аутсорсингу <a href="https://nachasi.com/2017/07/11/innovatsiyi-ta-tehnologiyi/" target="_blank" rel="noopener">у країнах Східної та Центральної Європи</a>, отже принаймні розглянуть й варіант Македонії», — передає видання слова представника Invest Macedonia Александара Клашніноскі. Він працював у державній аґенції Invest Macedonia ще у 2000-х, коли ситуація виглядала зовсім інакше.

Македонія поки не стала привабливим місцем у порівняні з її сусідами, наприклад Румунією, у яких розмістилися філії великих технічних компаній, таких як <a href="https://nachasi.com/2017/05/12/microsoft-news/" target="_blank" rel="noopener">Microsoft</a>. Утім, менші інвестори (як, наприклад британські розробники програмного забезпечення для страхових компаній S4i) стверджують, що задоволені рішенням розмістити офіс з надання технічної підтримки у Македонії. «Я переглянув низку локацій у Європі та вирішив, що Скоп'є мені підходить через те, що процес створення відділу іноземної компанії простий, витрати — низькі, а працівники — кваліфіковані», — цитує FT топ-менеджера Джулса Горінджа.
<h4><strong>Що рекламувати, крім туризму</strong></h4>
Невеличкій балканській країни особливо нема чим похизуватися. Утім, державне агентство таки зуміло розробити комунікаційну стратегію для того, щоби привернути увагу потенційних інвесторів. Вона побудована на 4 ключових меседжах: наднизькі податки та зарплати, зацікавленість політиків та зменшення бюрократії.

Македонія намагається створити якомога сприятливіші умви для іноземних інвесторів. Часто тих, хто готовий вкласти кошти в економіку країни, звільняють від великої кількості податків. Крім того, середньостатистина зарплата тут — близько €502 / міс. «Ми пропонуємо європейську якість за китайську ціну», — стверджує Клашніноскі. Та й місцеві політики й чиновники не залишаються осторонь: в інших країнах невеликі інвестиції (обсягом €10-30 млн) не стали би приводом для зустрічей та дискусій на рівні прем'єр-міністра — а в Скоп'є це відбувається.

<p>Раніше про Македонію рідко можна було почути щось в новинах. Ситуація змінилася під час передвиборчої кампанії 2016 року в Сполучених Штатах: тоді ця балканська країна «прославилася» технічним ноу-хау: тут народилися «фабрики» <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener">фейкових новин</a>, які поширювали позитивну інформацію про одного з кандидатів на пост президента США — і таким чином намагалися зманіпулювати дискусією в медіа й думкою виборців. Працювали, звісно, на американський медіа-простір — і діяли не з політичних переконань, а заради заробітку.</p><h4><strong>Чим «прославилася» Македонія</strong></h4><p>Німецьке видання Die Zeit у статті під назвою «Місто брехунів» свого часу <a href="http://www. zeit. de/2016/52/fake-news-hersteller-unternehmen-mazedonien" target="_blank" rel="noopener">описувало</a> «кар&#8217;єрний шлях» деяких таких македонців. Наприклад, Віктор — офіціант з невеличкого міста Велес, працював на один із сайтів, що поширював неправдиву інформацію — The Daily Box. Сам він не писав цих новин, а радше шукав підходящий контент на інших сторінках, копіював їх і поширював далі. «Потрібно розбиратися у Facebook — це найважливіше. Я зосереджувався на американському ринку, як і всі інші», — передає слова Віктора німецьке видання. Крім Віктора, таку роботу виконували ще десятки інших молодих людей, адже таким чином вдавалося заробити чимало грошей. Зарплату отримували за 1 клік: ¢1 / клік на Facebook — і трохи «надбавок» на рекламу Google. Деяки фейкові новини поширювали й коментували понад півмільйона разів. «Від $500 до $700 я заробляв у найкращі часи», — зазначив македонець.</p><h4><strong>Крутий поворот</strong></h4><p>Виробництвом фейкових новин на міжнародній арені особливо не похизуєшся — тож позитивний імідж доводиться заробляти деінде. Невеличка балканська республіка з населенням близько 2 млн намагається працевлаштувати «фейкових журналістів» та інших безробітних громадян у більш престижному секторі — IT-сфері. Македонія розпочала широку кампанію, аби залучити в країну іноземні інвестиції. Її проводить державне агентсво Invest Macedonia. Раніше намагання «притягнути» іноземний капітал не закінчувалися успіхом — с фері інформаційних технологій вдалося реалізувати лише 10 із 15 інвестиційних угод та проектів.</p><p>Утім, держава зрозуміла свої помилки і цього разу намагатиметься втілити оптимістичний сценарій розвитку подій, пише Financial Times. «Після 2007 року змінилося те, що багато інвесторів шукають фахівців для аутсорсингу <a href="/2017/07/11/innovatsiyi-ta-tehnologiyi/" target="_blank" rel="noopener">у країнах Східної та Центральної Європи</a>, отже принаймні розглянуть й варіант Македонії», — передає видання слова представника Invest Macedonia Александара Клашніноскі. Він працював у державній аґенції Invest Macedonia ще у 2000-х, коли ситуація виглядала зовсім інакше.</p><p>Македонія поки не стала привабливим місцем у порівняні з її сусідами, наприклад Румунією, у яких розмістилися філії великих технічних компаній, таких як <a href="/2017/05/12/microsoft-news/" target="_blank" rel="noopener">Microsoft</a>. Утім, менші інвестори (як, наприклад британські розробники програмного забезпечення для страхових компаній S4i) стверджують, що задоволені рішенням розмістити офіс з надання технічної підтримки у Македонії. «Я переглянув низку локацій у Європі та вирішив, що Скоп&#8217;є мені підходить через те, що процес створення відділу іноземної компанії простий, витрати — низькі, а працівники — кваліфіковані», — цитує FT топ-менеджера Джулса Горінджа.</p><h4><strong>Що рекламувати, крім туризму</strong></h4><p>Невеличкій балканській країни особливо нема чим похизуватися. Утім, державне агентство таки зуміло розробити комунікаційну стратегію для того, щоби привернути увагу потенційних інвесторів. Вона побудована на 4 ключових меседжах: наднизькі податки та зарплати, зацікавленість політиків та зменшення бюрократії.</p><p>Македонія намагається створити якомога сприятливіші умви для іноземних інвесторів. Часто тих, хто готовий вкласти кошти в економіку країни, звільняють від великої кількості податків. Крім того, середньостатистина зарплата тут — близько €502 / міс. «Ми пропонуємо європейську якість за китайську ціну», — стверджує Клашніноскі. Та й місцеві політики й чиновники не залишаються осторонь: в інших країнах невеликі інвестиції (обсягом €10-30 млн) не стали би приводом для зустрічей та дискусій на рівні прем&#8217;єр-міністра — а в Скоп&#8217;є це відбувається.</p>

Македонія — від «фабрики» фейкових новин до IT-країни

{:ua}Як невеличка балканська країна намагається включитися в IT-ринок Європи{:}

Угоду про зону вільної торгівлі між Україною та Туреччиною укладуть цьогоріч — підписання анонсували у турецькому Міністерстві економіки

Заступник міністра економіки Туреччини Фатіх Метін на засіданні Асоціації турецьких бізнесменів в Україні (TUİD) в Києві, заявив, що угода про вільну торгівлю між Туреччиною і Україною буде підписана остаточно до кінця 2017 року. На часі дізнатися більше про цю угоду та потенційні наслідки для її імплементації.
<h4><strong>Який поточний стан документу з боку Туреччини</strong></h4>
Наразі угода про вільну торгівлю між Туреччиною і Україною знаходиться на стадії розробки. Але сторонам вдалось обговорити та узгодити свою позицію щодо більшості пунктів документа. Переговори щодо угоди потребують більше часу в зв'язку з великою різницею в собівартості товарів промислового виробництва в Україні і Туреччині. Фатіх Метін зауважив, що за останні роки товарообіг між двома країнами скоротився.

[blockquote_with_author name="Фатіх Метін" position="заступник міністра економіки Туреччини" content="У турецької та української сторін є достатній потенціал для зростання товарообігу"]

&nbsp;

<p>Заступник міністра економіки Туреччини Фатіх Метін на засіданні Асоціації турецьких бізнесменів в Україні (TUİD) в Києві, заявив, що угода про вільну торгівлю між Туреччиною і Україною буде підписана остаточно до кінця 2017 року. На часі дізнатися більше про цю угоду та потенційні наслідки для її імплементації.</p><h4><strong>Який поточний стан документу з боку Туреччини</strong></h4><p>Наразі угода про вільну торгівлю між Туреччиною і Україною знаходиться на стадії розробки. Але сторонам вдалось обговорити та узгодити свою позицію щодо більшості пунктів документа. Переговори щодо угоди потребують більше часу в зв&#8217;язку з великою різницею в собівартості товарів промислового виробництва в Україні і Туреччині. Фатіх Метін зауважив, що за останні роки товарообіг між двома країнами скоротився.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>У турецької та української сторін є достатній потенціал для зростання товарообігу</p>					<cite>									<span><strong>Фатіх Метін,</strong></span> заступник міністра економіки Туреччини							</cite>			</blockquote><p>&nbsp;</p>

Буде укладено угоду про ЗВТ Туреччини й України

{:ua}Коли чекати на підписання ЗВТ Туреччини та України? У матеріалі за посиланням шукайте відповіді на це питання та дізнавайтеся подробиці{:}

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відкрив віртуальну кімнату даних. Інформація про перший лот уже завантажена у систему. Надалі на захищеному сайті розміщуватиметься повний пакет документації на активи, передусім права вимоги за кредитами, балансовою вартістю понад 50 млн грн

Запуск віртуальної кімнати даних повинен спростити доступ потенційних покупців до інформації про виставлені на продаж активи банків, що ліквідуються. На спеціальному ресурсі розміщуватиметься повний пакет документів на лоти, у тому числі й дані, що містять банківську таємницю. У віртуальну кімнату даних завантажуватимуться відскановані матеріали кредитних справ із зазначенням позичальника, уся інформація про проведену судово-претензійну роботу, а також – фінансова звітність позичальника.
<h4><strong>Доступ до кабінету</strong></h4>
Доступ  та посилання на сервіс надаватиметься після підписання заявки на зацікавленість та стандартного договору про нерозголошення інформації. Сервіс працюватиме цілодобово сім днів на тиждень. Переглядати матеріали щодо одного лоту зможуть одночасно необмежена кількість інвесторів.
<h4><strong>Доступ до даних</strong></h4>
Доступ до інформації забезпечуватиметься за допомогою двофакторної системи автентифікації: окрім створення «особистого кабінету інвестора» (надання логіну та паролю), щоразу при спробі входу до віртуальної кімнати даних на мобільний телефон чи e-mail кожного авторизованого користувача додатково надсилатиметься унікальний пароль, який буде дійсним тільки для конкретного користувача і для конкретної сесії.
<h4><strong>Конфіденційність</strong></h4>
Адміністратори зможуть відстежувати, хто з інвесторів, як довго та з якими документами працюватиме. Роздрукувати чи ж зберегти матеріали про активи не вдасться. Крім того, усі документи, розміщені у кімнаті даних, будуть промарковані спеціальними водяними знаками.

[blockquote_with_author name="Світлана Рекрут" position="заступник директора-розпорядника Фонду" content="80% активів в управлінні Фонду – кредити. Аби зважитись на купівлю прав вимог, інвестор повинен знати все. Ми і раніше для кожного активу відкривали кімнату даних – в одному із відділень розміщували комп’ютер. Інвестор повинен був прийти саме у це відділення і саме до цього комп’ютера. Із відкриттям віртуальної кімнати потреба щоразу приходити до банку відпадає. Вивчати матеріали кредитних справ інвестор може будь-де та будь-коли. "]

&nbsp;

<p>Запуск віртуальної кімнати даних повинен спростити доступ потенційних покупців до інформації про виставлені на продаж активи банків, що ліквідуються. На спеціальному ресурсі розміщуватиметься повний пакет документів на лоти, у тому числі й дані, що містять банківську таємницю. У віртуальну кімнату даних завантажуватимуться відскановані матеріали кредитних справ із зазначенням позичальника, уся інформація про проведену судово-претензійну роботу, а також – фінансова звітність позичальника.</p><h4><strong>Доступ до кабінету</strong></h4><p>Доступ  та посилання на сервіс надаватиметься після підписання заявки на зацікавленість та стандартного договору про нерозголошення інформації. Сервіс працюватиме цілодобово сім днів на тиждень. Переглядати матеріали щодо одного лоту зможуть одночасно необмежена кількість інвесторів.</p><h4><strong>Доступ до даних</strong></h4><p>Доступ до інформації забезпечуватиметься за допомогою двофакторної системи автентифікації: окрім створення «особистого кабінету інвестора» (надання логіну та паролю), щоразу при спробі входу до віртуальної кімнати даних на мобільний телефон чи e-mail кожного авторизованого користувача додатково надсилатиметься унікальний пароль, який буде дійсним тільки для конкретного користувача і для конкретної сесії.</p><h4><strong>Конфіденційність</strong></h4><p>Адміністратори зможуть відстежувати, хто з інвесторів, як довго та з якими документами працюватиме. Роздрукувати чи ж зберегти матеріали про активи не вдасться. Крім того, усі документи, розміщені у кімнаті даних, будуть промарковані спеціальними водяними знаками.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>80% активів в управлінні Фонду – кредити. Аби зважитись на купівлю прав вимог, інвестор повинен знати все. Ми і раніше для кожного активу відкривали кімнату даних – в одному із відділень розміщували комп’ютер. Інвестор повинен був прийти саме у це відділення і саме до цього комп’ютера. Із відкриттям віртуальної кімнати потреба щоразу приходити до банку відпадає. Вивчати матеріали кредитних справ інвестор може будь-де та будь-коли. </p>					<cite>									<span><strong>Світлана Рекрут,</strong></span> заступник директора-розпорядника Фонду							</cite>			</blockquote><p>&nbsp;</p>

Фонд гарантування вкладів запустив віртуальні кімнати даних

{:ua}Запуск віртуальної кімнати даних повинен спростити доступ потенційних покупців до інформації про виставлені на продаж активи банків, що ліквідуються.{:}

<p>Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.

«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем'єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».

Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.
</p>
<h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4>
Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.

Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="https://nachasi.com/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Естонія<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/tallin-889886_1280-300x200.jpg" />Приклад для України — чим вабить електронна Естонія</span></a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="https://nachasi.com/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Словаччина<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_55695391_l-2015-300x200.jpg" />Дунайська Долина замість Кремнієвої — стартап-можливості Словаччини</span></a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="https://nachasi.com/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ESET<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_158553336_l-2015-300x200.jpg" />Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки</span></a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Кремнієвою Долиною<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/office-594119_1280-300x200.jpg" />За межами Долини — які країни та континенти стають центрами стартап-бізнесу</span></a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.

Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з'являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.
<h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4>
Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.

<p>Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.</p><p>«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем&#8217;єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».</p><p>Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ЄС<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/europe-609118_1280-300x200.jpg" />Від диктатури до нових паспортів — хронологія отримання безвізу із ЄС</span></a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.</p><h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4><p>Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.</p><p>Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Естонія<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/tallin-889886_1280-300x200.jpg" />Приклад для України — чим вабить електронна Естонія</span></a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Словаччина<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_55695391_l-2015-300x200.jpg" />Дунайська Долина замість Кремнієвої — стартап-можливості Словаччини</span></a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ESET<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Depositphotos_158553336_l-2015-300x200.jpg" />Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки</span></a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">Кремнієвою Долиною<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/office-594119_1280-300x200.jpg" />За межами Долини — які країни та континенти стають центрами стартап-бізнесу</span></a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.</p><p>Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з&#8217;являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.</p><h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4><p>Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.</p>

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Темпами економічного зростання вже не здивуєш, тож центральноєвропейські країни вирішили поборотися за першість у царині інновацій та технологій. Утім, на цьому шляху на них чекає низка перепон

Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.

«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем'єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».

Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="https://nachasi.com/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.
<h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4>
Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.

Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="https://nachasi.com/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener">Естонія</a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="https://nachasi.com/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener">Словаччина</a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="https://nachasi.com/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener">ESET</a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="https://nachasi.com/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener">Кремнієвою Долиною</a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.

Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з'являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.
<h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4>
Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.

<p>Країни Центральної та Східної Європи впродовж останніх двох десятиліть демонстрували неабиякі економічні успіхи. Зокрема, Польща дивувала темпами економічного зростання. Утім, останнім часом, схоже, ця тенденція дещо збавила оберти. Кілька місяців тому лідери чотирьох центральноєвропейських країн зустрілися у Варшаві, аби поміркувати, чим же тепер може вразити цей регіон. Вони зійшлися на думці, що у всіх країн є потенціал, аби зарекомендувати себе своєрідним світовим хабом технологічних інновацій, а не лише за допомогою у збільшенні обсягів промислового виробництва, пише Financial Times.</p><p>«Ми хочемо, щоб регіон став центром інновацій», — передає видання слова прем&#8217;єр-міністерки Польщі Беати Шидло. Таку думку вона висловила під час заходу, на якому зібралися близько 1 тис підприємців та інвесторів. — «Наша відповідальність — створити умови, у яких стартапи зможуть розгорнути свої таланти».</p><p>Після падіння «залізної завіси» центральноєвропейські країни, що увійшли до складу <a href="/2017/06/10/visafree-timeline/" target="_blank" rel="noopener">ЄС</a>, приваблювали іноземних інвесторів передусім дешевою робочою силою. За таких умов вони ставали привабливими місцями для будівництва нових заводів і фабрик. Утім, низький рівень зарплатні не підштовхував до того, щоби делегувати ресурси для наукових розробок у цих місцях. Після фінансової кризи темпи економічного зростання вже не так вражають, як ще 15 років тому. Нині цим країнам потрібно знайти нову нішу, де вони можуть бути конкурентоздатними — особливо, якщо йдеться про стартапи.</p><h4><strong>Економіка інновацій та оновлена Європа</strong></h4><p>Перехід від планової економіки до ринкової, а тепер ще назустріч економіці інновацій — шлях непростий. Досі центрально- та східноєвропейські країни особливо не приділяли уваги розвитку науки. Видатки, як зазначає Financial Times, становили лише 1,2% від ВВП, у той час, як в середньому країни ЄС витрачають близько 2,1%.</p><p>Крім того, рівень розвитку сфери науки та інновацій суттєво відрізняється у країнах, що входять до регіону. <a href="/2017/06/29/e-estonia/" target="_blank" rel="noopener">Естонія</a>, наприклад, стала чи не головним центром для підприємців-інноваторів, що займаються цифровими технологіями. Чехія та <a href="/2017/06/16/slovak-ambitions/" target="_blank" rel="noopener">Словаччина</a> витратили на розвиток науки та інновацій стільки ж, скільки й інші європейські країни, а Словаччина навіть більше. Цей регіон може похизуватися кількома справжніми історіями успіху: винаходом Skype у Естонії, створенням тут значної частини робіт щодо системи TransferWise. Компанії, що розробляють антивірусне забезпечення, такі як Avast, AVG чи <a href="/2017/07/06/petya-notpetya-faq/" target="_blank" rel="noopener">ESET</a>, стали відомими на ринку. Словаки нещодавно представили першу летючу машину — Aeromobil — конкуруючи цим самим з <a href="/2017/05/04/startup-geography/" target="_blank" rel="noopener">Кремнієвою Долиною</a>. А румунські програмісти написали додаток UiPath, який може автоматизувати офісні завдання, що повторюються. Нещодавно компанія отримала інвестицію у розмірі $30 млн для виведення продукту на міжнародний ринок.</p><p>Представник інвестиційного фонду Credo Ventures відзначила, що ситуація у регіоні разюче змінилася. «Кілька років тому ми б отримали 300 бізнес-планів за рік, а минулого їх було близько 1,2 тис», — зазначив Андрей Кіска. З такою думкою погоджується й Лусьяна Ліксандру з Accel Partners, яка переконана, що цікавих та перспективних компаній з&#8217;являтиметься дедалі більше, що приваблюватиме іноземні інвестиції, зазначає Financial Times.</p><h4><strong>У чому причина такого зростання</strong></h4><p>Інвестори, аналізуючи причини, за яких відбувається зростання IT-сектору та різного роду інновацій, пояснюють, що у цих країнах є велика кількість талановитих розробників програмного забезпечення, які готові працювати за нижчу ціну, ніж їхні колеги із Західної Європи. Поки що до ролі «технологічного хаба» інновацій центральноєвропейським країнам ще далеко. Адже загалом залучити іноземних інвестицій вдалося небагато: у 2015 році обсяг склав €1,6 млрд — а це лише 3% від суми, витраченої у ЄС загалом. Поки що у цих країнах не налагоджена система залучення інвестицій, стартапи часто фінансуються з боку держави, що може завадити вільному формуванню ринку та конкуренції.</p>

Інновації та технології — амбітний план Центральної Європи

{:ua}Як стартапи та технології можуть змінити країни Центральної та Східної Європи{:}

Алгоритми та боти допоможуть національній британській новинарній аґенції писати новини — до 30 тис матеріалів щомісяця. Унікальна контент-платформа буде створена завдяки фінансуванню від Google. Загальний розмір ґранту становить €706 тис

Асоціація преси (The Press Association) отримала ґрант у розмірі £621 тис для запуску сервісу локальних новин на основі роботизованої платформи. Комп'ютерний алгоритм обслуговуватиме інтереси новинарної платформи. Вона працює для аудиторії Сполученого Королівства та Ірландії. Команда для проекту — це стартап Urbs Media, який ставить за мету створення потоку оптимізованого контенту для локальних видань у великих обсягах.
<h4><strong>Як це працюватиме в плані створення новин</strong></h4>
Проект отримав один із найбільших ґрантів в рамках Google’s Digital News Initiative (DNI). Мета ініціативи — підтримувати інновації в країнах Європи стосовно цифрової журналістики. Асоціація PA та Urbs Media запустять платформу під кодовою назвою RADAR – Reporters And Data And Robots. Вона випускатиме тисячі новин щомісяця.

Втім, автоматизація не означатиме повної відмови від «людського» ресурсу. Пошук та написання основних ліній до матеріалів однаково залучатиме до процесу журналістів-людей, а не тільки ботів. Штучний інтелект дозволить просто масштабувати процес створення та рерайтинґу для новинарного контенту. Жоден живий журналіст не здатен працювати із такою швидкістю. Журналісти ж створюватимуть шаблони для написання новин на основі даних із місцевих та загальнонаціональних відкритих баз чи представництв влади — а розмножувати та рерайтити контент буде штучний інтелект на основі Natural Language Software.

<p>Асоціація преси (The Press Association) отримала ґрант у розмірі £621 тис для запуску сервісу локальних новин на основі роботизованої платформи. Комп&#8217;ютерний алгоритм обслуговуватиме інтереси новинарної платформи. Вона працює для аудиторії Сполученого Королівства та Ірландії. Команда для проекту — це стартап Urbs Media, який ставить за мету створення потоку оптимізованого контенту для локальних видань у великих обсягах.</p><h4><strong>Як це працюватиме в плані створення новин</strong></h4><p>Проект отримав один із найбільших ґрантів в рамках Google’s Digital News Initiative (DNI). Мета ініціативи — підтримувати інновації в країнах Європи стосовно цифрової журналістики. Асоціація PA та Urbs Media запустять платформу під кодовою назвою RADAR – Reporters And Data And Robots. Вона випускатиме тисячі новин щомісяця.</p><p>Втім, автоматизація не означатиме повної відмови від «людського» ресурсу. Пошук та написання основних ліній до матеріалів однаково залучатиме до процесу журналістів-людей, а не тільки ботів. Штучний інтелект дозволить просто масштабувати процес створення та рерайтинґу для новинарного контенту. Жоден живий журналіст не здатен працювати із такою швидкістю. Журналісти ж створюватимуть шаблони для написання новин на основі даних із місцевих та загальнонаціональних відкритих баз чи представництв влади — а розмножувати та рерайтити контент буде штучний інтелект на основі Natural Language Software.</p>

Google профінансує написання новин роботами

{:ua}Як працюватиме новий механізм роботизації новин, профінансований Google? На часі дізнатися більше подробиць про новий проект компанії{:}

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) може виділити кредит в сумі €150 млн на електрифікацію залізничної лінії протяжністю 253 км за напрямом станцій Долинська — Миколаїв — Колосівка на півдні України

У жовтні 2016 року «Укрзалізниця» погодила останні деталі кредиту від ЄІБ і ЄБРР на електрифікацію згаданого напрямку. Метою проекту є підвищення ефективності залізничних операцій, підтримка існуючого процесу реформування залізниці. Почнуть внески із €124,5 млн. На часі дізнатися про це більше.
<h4><strong>Кредит передбачатиме два транші, почнуть із €124,5 млн:</strong></h4>
<ul>
 	<li>перший — до 124,5 млн євро — для електрифікації залізничної лінії Долинська — Миколаїв (148 км);</li>
 	<li>другий — до 25,5 млн євро — для електрифікації ділянки Миколаїв — Колосівка (105 км).</li>
</ul>
Загальна вартість проекту оцінюється в розмірі до 367,9 млн євро. Проект, можливо, буде співфінансувати Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) в розмірі, що дорівнює кредиту ЄБРР, а також внесок робитиме «Укралізниця». Про подальші напрямки розвитку обіцяють повідомити додатково.

<p>У жовтні 2016 року «Укрзалізниця» погодила останні деталі кредиту від ЄІБ і ЄБРР на електрифікацію згаданого напрямку. Метою проекту є підвищення ефективності залізничних операцій, підтримка існуючого процесу реформування залізниці. Почнуть внески із €124,5 млн. На часі дізнатися про це більше.</p><h4><strong>Кредит передбачатиме два транші, почнуть із €124,5 млн:</strong></h4><ul><li>перший — до 124,5 млн євро — для електрифікації залізничної лінії Долинська — Миколаїв (148 км);</li><li>другий — до 25,5 млн євро — для електрифікації ділянки Миколаїв — Колосівка (105 км).</li></ul><p>Загальна вартість проекту оцінюється в розмірі до 367,9 млн євро. Проект, можливо, буде співфінансувати Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) в розмірі, що дорівнює кредиту ЄБРР, а також внесок робитиме «Укралізниця». Про подальші напрямки розвитку обіцяють повідомити додатково.</p>

ЄБРР надаcть €150 млн на залізницю на півдні України

{:ua}Перший транш кредиту складе €124,5 млн. Яким буде подальший процес електрифікації та які внески будуть робити сторони для розвитку проекту?{:}

<p>Індекс інвестиційної привабливості України за результатами опитування компаній-членів ЄБА досяг максимального значення з 2011 року. Тепер він становить 3,15 бала за 5-бальною шкалою. На часі дізнатися, як Україна отримала такі показники та що це означатиме для країни в подальшому.

</p>
<h4><strong>Що вплинуло на покращення рейтингу, що його має Україна</strong></h4>
У числі позитивних факторів дослідники називають прискорення дерегуляції, відкритість державних даних і впровадження електронних сервісів, спрощення дозвільних процедур при будівництві, впровадження інституту приватних виконавців судових рішень та інше. Водночас негативними факторами залишаються військові дії на Сході, темпи реформ та вплив тіньової економіки. Нагадаємо також, що за рік наша країна <a href="https://nachasi.com/2017/06/16/ukrayina-rejtyng-innovatsii/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">піднялася<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_105207100_m-2015-300x200.jpg" />Україна опинилася у півсотні найбільш інноваційних країн</span></a> з 56 на 50 місце в рейтингу інноваційних країн.

<img class="alignleft wp-image-7571 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/1499084461-7686.jpg" alt="" width="1023" height="651">

<p>Індекс інвестиційної привабливості України за результатами опитування компаній-членів ЄБА досяг максимального значення з 2011 року. Тепер він становить 3,15 бала за 5-бальною шкалою. На часі дізнатися, як Україна отримала такі показники та що це означатиме для країни в подальшому.<br /></p><h4><strong>Що вплинуло на покращення рейтингу, що його має Україна</strong></h4><p>У числі позитивних факторів дослідники називають прискорення дерегуляції, відкритість державних даних і впровадження електронних сервісів, спрощення дозвільних процедур при будівництві, впровадження інституту приватних виконавців судових рішень та інше. Водночас негативними факторами залишаються військові дії на Сході, темпи реформ та вплив тіньової економіки. Нагадаємо також, що за рік наша країна <a href="/2017/06/16/ukrayina-rejtyng-innovatsii/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">піднялася<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/Depositphotos_105207100_m-2015-300x200.jpg" />Україна опинилася у півсотні найбільш інноваційних країн</span></a> з 56 на 50 місце в рейтингу інноваційних країн.</p><p><img loading="lazy" class="alignleft wp-image-7571 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/07/1499084461-7686.jpg" alt="" width="1023" height="651" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/1499084461-7686.jpg 1023w, /wp-content/uploads/2017/07/1499084461-7686-300x191.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/07/1499084461-7686-768x489.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/07/1499084461-7686-650x414.jpg 650w" sizes="(max-width: 1023px) 100vw, 1023px" /></p>

Індекс інвестиційної привабливості України складається з 2008 року. Найменші значення було зафіксовано в 2014-2015 роках, що було пов'язане з політичною та економічною нестабільністю. Цьогоріч цей показник досяг свого максимуму

Індекс інвестиційної привабливості України за результатами опитування компаній-членів ЄБА досяг максимального значення з 2011 року. Тепер він становить 3,15 бала за 5-бальною шкалою. На часі дізнатися, як Україна отримала такі показники та що це означатиме для країни в подальшому.

<h4><strong>Що вплинуло на покращення рейтингу, що його має Україна</strong></h4>
У числі позитивних факторів дослідники називають прискорення дерегуляції, відкритість державних даних і впровадження електронних сервісів, спрощення дозвільних процедур при будівництві, впровадження інституту приватних виконавців судових рішень та інше. Водночас негативними факторами залишаються військові дії на Сході, темпи реформ та вплив тіньової економіки. Нагадаємо також, що за рік наша країна <a href="https://nachasi.com/2017/06/16/ukrayina-rejtyng-innovatsii/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">піднялася</a> з 56 на 50 місце в рейтингу інноваційних країн.

<img class="alignleft wp-image-7571 size-full" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/1499084461-7686.jpg" alt="" width="1023" height="651" />

<p>Індекс інвестиційної привабливості України за результатами опитування компаній-членів ЄБА досяг максимального значення з 2011 року. Тепер він становить 3,15 бала за 5-бальною шкалою. На часі дізнатися, як Україна отримала такі показники та що це означатиме для країни в подальшому.<br /></p><h4><strong>Що вплинуло на покращення рейтингу, що його має Україна</strong></h4><p>У числі позитивних факторів дослідники називають прискорення дерегуляції, відкритість державних даних і впровадження електронних сервісів, спрощення дозвільних процедур при будівництві, впровадження інституту приватних виконавців судових рішень та інше. Водночас негативними факторами залишаються військові дії на Сході, темпи реформ та вплив тіньової економіки. Нагадаємо також, що за рік наша країна <a href="/2017/06/16/ukrayina-rejtyng-innovatsii/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">піднялася</a> з 56 на 50 місце в рейтингу інноваційних країн.</p><p><img loading="lazy" class="alignleft wp-image-7571 size-full" src="/wp-content/uploads/2017/07/1499084461-7686.jpg" alt="" width="1023" height="651" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/1499084461-7686.jpg 1023w, /wp-content/uploads/2017/07/1499084461-7686-300x191.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/07/1499084461-7686-768x489.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/07/1499084461-7686-650x414.jpg 650w" sizes="(max-width: 1023px) 100vw, 1023px" /></p>

Україна сягнула 6-річного максимуму привабливості

{:ua}Які показники має Україна в рейтингу інвестиційної привабливості? На часі дізнатися більше про рівень інвестицій та визначальні чинники для інвесторів{:}

#інвестиції