Інтернет суттєво змінив <a href="https://nachasi.com/2017/05/09/lviv-mediaforum/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">поняття «медіа»<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/13315218_653088288173324_1591480402822205395_n-300x200.jpg" />Lviv Media Forum кличе обговорити провідні медіатренди</a> і помітно розширив можливості й розуміння поняття «свобода слова». Будь-яке слово, сказане онлайн, може охопити мільйонну аудиторію за лічені секунди. В авторитарних державах Мережа часто стає «острівцем свободи», яка дає шанс обійти державну цензуру. Тут активісти організовуються для проведення масових протестів, поширюють критичні до влади матеріали чи результати антикорупційних розслідувань.

Одночасно інтернет став «клоакою» суспільної дискусії: тут дозволено все — і ніхто ні за що не відповідає. Коментарі «тролів», які погрожують, ображають, висловлюють неполіткоректні думки й <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">поширюють фейки<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</a> та користуються мовою ненависті, стали звичним явищем. Крім того, інтернет — чудовий канал для поширення пропаганди, що для України стало особливо помітним після початку <a href="https://nachasi.com/2017/06/17/mif-documentary/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">війни на Сході<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-17-at-11.45.22-AM-300x200.jpg" />Правда про «Міфа»: Українці зібрали 300 тис грн на фільм про оперного співака</a> з моменту вторгнення військ північно-східного «сусіда».

<h4>Епоха регулювань</h4>
Намагання якимось чином врегулювати поведінку онлайн-користувачів спостерігаються скрізь, демократичні країни часто в цьому питанні не відстають від авторитарних. У Німеччині соціальні мережі змушують <a href="https://nachasi.com/2017/07/05/nettsverkdurhzettsunggezetts-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">платити штрафи<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/social-networking-2187996_1280-300x200.jpg" />Netzwerkdurchsetzungsgesetz — німці, штрафи, інтернет</a>, якщо ті не видаляють нелегальний контент; кремлівський режим прирівняв блоґерів до ЗМІ та змушує їх реєструватися через наглядові органи. Україна теж <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/rus-services-banned/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">блокує російські соцмережі<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/blur-1853305_1280-300x200.jpg" />VK.ru, Ok.ru, «Яндекс» та Mail.ru заблокують в Україні на 3 роки</a>, аби запобігти збиранню даних супротивником, поширенню брехні та вербуванню спільників терористичних угруповань.

Намагання врегулювати онлайн-дискусії викликає запитання: що таке «свобода слова» в еру інтернету і які її обмеження? Розуміння свободи слова відрізняється у різних культурах і країнах. У Німеччині, наприклад, діють жорсткіші правила щодо антисемітизму та ксенофобії. У сусідніх країнах до такого роду висловлювань менш прискіпливо ставляться. Різняться й погляди щодо того, чи дозволені зображення з оголеним тілом. У США правила жорсткіші, ніж, приміром, в країнах ЄС.

[caption id="attachment_9570" align="alignnone" width="620"]<img class="wp-image-9570 size-full" title="Фото американського кореспондента Ніка Ута. Діти та напалм, війна у В'єтнамі, XX ст. © Nick Ut/AP Photo" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/napalm-girl.jpg" alt="Фото американського кореспондента Ніка Ута. Діти та напалм, війна у В'єтнамі, XX ст. © Nick Ut/AP Photo" width="620" height="372"> Фото американського кореспондента Ніка Ута. Діти та напалм, війна у В'єтнамі, XX ст. © Nick Ut/AP Photo[/caption]

Наочно цю тезу проілюстрував випадок з історичною фотографією «Жахи війни», на якому видно оголене тіло в'єтнамської дівчинки, що тікає від вибуху бомби з напалмом. Кадр був знятий у В'єтнамі у 1972 році фотографом Ніком Утом. Facebook видалив його через те, що в кадрі видно оголене тіло — згідно з діючими нормами, якими керується соціальна мережа, такий контент заборонено розміщувати.
<h4>Універсальна свобода</h4>
Британський вчений і журналіст Тімоті Гартон Еш відверто називає інтернет «найбільшою клоакою історії» — і тим не менше виступає за те, аби свобода слова не обмежувалася, а навпаки гарантувалася у повному обсязі. У своїй книзі «10 Principles For a Connected World» він висловлює переконання, що свободи повинно бути більше, а не менше.

Разом з групою науковців з Оксфордського університету Еш запустив проект: Free Speech Debate, що доступний 13 мовами. Таким чином він прагне представити свої 10 принципів та ініціювати дискусію представників різних культур, національностей і держав. Долучитися до розмови може будь-хто.
<h4>Як виглядають 10 принципів свободи слова за Ешем</h4>
1. Свобода пошуку та використання інформації — правила доступу до інформації повинні бути рівними й однаковими для всіх користувачів.

2. Ні насильству — погрози й насильство заборонені.

3. Освіта — заборони на поширення знань не мають права на існування.

4. Жодної цензури щодо журналістики — потрібно забезпечувати свободу і плюралізм медіа ландшафту для того, щоб громадяни різних країн були добре поінформовані та повноцінно брали участь у політичному житті країни.

5. Різноманіття — потрібно забезпечити конструктивну дискусію про всі види людських відмінностей (культурні, національні, політичні, тощо).

6. Релігія — повага до різних релігії, але це не стосується сумнівних змістів.

7. Приватність — кожен має право знати, що відбувається з особистими даними, які потрапили в інтернет. Цей принцип не повинен обмежувати можливість стежити за прозорістю політичного процесу: наприклад відслідковувати заробітки державних службовців тощо.

8. Секретність — в інтересах особистої і державної безпеки приватність може порушуватися.

9. Нелегальне втручання з боку державних органів та приватних корпорацій заборонене — йдеться, зокрема, про встановлення цензури та монополії.

10. Відвага — користувач сам вирішує, де ризикувати й готовий справитися з наслідками.
<h4>Як реагує суспільство</h4>
Еша критикують за надмірний ідеалізм та відірваність від реальності . Йому звинувачують у «західному імперіалізмі», закидаючи, що він намагається нав'язати світові єдині правила поведінки. На такого роду критику він відповідає, що у часи, коли кордони по факту зникають, і різні культури, народи, звички й традиції — хочете ви цього чи ні — наштовхуються один на одного, варто спробувати спосіб мислення тих, хто «по інший бік» інформаційної барикади. Ідеалістично? Можливо. Втім, це не робить ситуацію гіршою у порівнянні із альтернативою — можливим світом «постправди», на порозі створення якого ми стоїмо.

Інтернет суттєво змінив <a href="/2017/05/09/lviv-mediaforum/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">поняття «медіа»<img src="/wp-content/uploads/2017/05/13315218_653088288173324_1591480402822205395_n-300x200.jpg" />Lviv Media Forum кличе обговорити провідні медіатренди</a> і помітно розширив можливості й розуміння поняття «свобода слова». Будь-яке слово, сказане онлайн, може охопити мільйонну аудиторію за лічені секунди. В авторитарних державах Мережа часто стає «острівцем свободи», яка дає шанс обійти державну цензуру. Тут активісти організовуються для проведення масових протестів, поширюють критичні до влади матеріали чи результати антикорупційних розслідувань.Одночасно інтернет став «клоакою» суспільної дискусії: тут дозволено все — і ніхто ні за що не відповідає. Коментарі «тролів», які погрожують, ображають, висловлюють неполіткоректні думки й <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">поширюють фейки<img src="/wp-content/uploads/2017/05/18156611_10103688678869771_5380910513712331865_o-300x200.jpg" />Марк Цукерберґ — про фейкові новини, бізнес та суспільство</a> та користуються мовою ненависті, стали звичним явищем. Крім того, інтернет — чудовий канал для поширення пропаганди, що для України стало особливо помітним після початку <a href="/2017/06/17/mif-documentary/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">війни на Сході<img src="/wp-content/uploads/2017/06/Screen-Shot-2017-06-17-at-11.45.22-AM-300x200.jpg" />Правда про «Міфа»: Українці зібрали 300 тис грн на фільм про оперного співака</a> з моменту вторгнення військ північно-східного «сусіда».<h4>Епоха регулювань</h4>Намагання якимось чином врегулювати поведінку онлайн-користувачів спостерігаються скрізь, демократичні країни часто в цьому питанні не відстають від авторитарних. У Німеччині соціальні мережі змушують <a href="/2017/07/05/nettsverkdurhzettsunggezetts-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">платити штрафи<img src="/wp-content/uploads/2017/07/social-networking-2187996_1280-300x200.jpg" />Netzwerkdurchsetzungsgesetz — німці, штрафи, інтернет</a>, якщо ті не видаляють нелегальний контент; кремлівський режим прирівняв блоґерів до ЗМІ та змушує їх реєструватися через наглядові органи. Україна теж <a href="/2017/05/16/rus-services-banned/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">блокує російські соцмережі<img src="/wp-content/uploads/2017/05/blur-1853305_1280-300x200.jpg" />VK.ru, Ok.ru, «Яндекс» та Mail.ru заблокують в Україні на 3 роки</a>, аби запобігти збиранню даних супротивником, поширенню брехні та вербуванню спільників терористичних угруповань.Намагання врегулювати онлайн-дискусії викликає запитання: що таке «свобода слова» в еру інтернету і які її обмеження? Розуміння свободи слова відрізняється у різних культурах і країнах. У Німеччині, наприклад, діють жорсткіші правила щодо антисемітизму та ксенофобії. У сусідніх країнах до такого роду висловлювань менш прискіпливо ставляться. Різняться й погляди щодо того, чи дозволені зображення з оголеним тілом. У США правила жорсткіші, ніж, приміром, в країнах ЄС.<div id="attachment_9570" style="width: 630px" class="wp-caption alignnone"><img aria-describedby="caption-attachment-9570" loading="lazy" class="wp-image-9570 size-full" title="Фото американського кореспондента Ніка Ута. Діти та напалм, війна у В'єтнамі, XX ст. © Nick Ut/AP Photo" src="/wp-content/uploads/2017/07/napalm-girl.jpg" alt="Фото американського кореспондента Ніка Ута. Діти та напалм, війна у В'єтнамі, XX ст. © Nick Ut/AP Photo" width="620" height="372" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/napalm-girl.jpg 620w, /wp-content/uploads/2017/07/napalm-girl-300x180.jpg 300w" sizes="(max-width: 620px) 100vw, 620px" />Фото американського кореспондента Ніка Ута. Діти та напалм, війна у В&#8217;єтнамі, XX ст. © Nick Ut/AP Photo</div>Наочно цю тезу проілюстрував випадок з історичною фотографією «Жахи війни», на якому видно оголене тіло в&#8217;єтнамської дівчинки, що тікає від вибуху бомби з напалмом. Кадр був знятий у В&#8217;єтнамі у 1972 році фотографом Ніком Утом. Facebook видалив його через те, що в кадрі видно оголене тіло — згідно з діючими нормами, якими керується соціальна мережа, такий контент заборонено розміщувати.<h4>Універсальна свобода</h4>Британський вчений і журналіст Тімоті Гартон Еш відверто називає інтернет «найбільшою клоакою історії» — і тим не менше виступає за те, аби свобода слова не обмежувалася, а навпаки гарантувалася у повному обсязі. У своїй книзі «10 Principles For a Connected World» він висловлює переконання, що свободи повинно бути більше, а не менше.Разом з групою науковців з Оксфордського університету Еш запустив проект: Free Speech Debate, що доступний 13 мовами. Таким чином він прагне представити свої 10 принципів та ініціювати дискусію представників різних культур, національностей і держав. Долучитися до розмови може будь-хто.<h4>Як виглядають 10 принципів свободи слова за Ешем</h4>1. Свобода пошуку та використання інформації — правила доступу до інформації повинні бути рівними й однаковими для всіх користувачів.2. Ні насильству — погрози й насильство заборонені.3. Освіта — заборони на поширення знань не мають права на існування.4. Жодної цензури щодо журналістики — потрібно забезпечувати свободу і плюралізм медіа ландшафту для того, щоб громадяни різних країн були добре поінформовані та повноцінно брали участь у політичному житті країни.5. Різноманіття — потрібно забезпечити конструктивну дискусію про всі види людських відмінностей (культурні, національні, політичні, тощо).6. Релігія — повага до різних релігії, але це не стосується сумнівних змістів.7. Приватність — кожен має право знати, що відбувається з особистими даними, які потрапили в інтернет. Цей принцип не повинен обмежувати можливість стежити за прозорістю політичного процесу: наприклад відслідковувати заробітки державних службовців тощо.8. Секретність — в інтересах особистої і державної безпеки приватність може порушуватися.9. Нелегальне втручання з боку державних органів та приватних корпорацій заборонене — йдеться, зокрема, про встановлення цензури та монополії.10. Відвага — користувач сам вирішує, де ризикувати й готовий справитися з наслідками.<h4>Як реагує суспільство</h4>Еша критикують за надмірний ідеалізм та відірваність від реальності . Йому звинувачують у «західному імперіалізмі», закидаючи, що він намагається нав&#8217;язати світові єдині правила поведінки. На такого роду критику він відповідає, що у часи, коли кордони по факту зникають, і різні культури, народи, звички й традиції — хочете ви цього чи ні — наштовхуються один на одного, варто спробувати спосіб мислення тих, хто «по інший бік» інформаційної барикади. Ідеалістично? Можливо. Втім, це не робить ситуацію гіршою у порівнянні із альтернативою — можливим світом «постправди», на порозі створення якого ми стоїмо.

Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

«Всесвітня клоака» інтернет натикається останнім часом на низку незграбних законів, які намагаються її очистити. Проблема у тому, що технологія за допомогою можна обійти заборону з великою ймовірністю з'явиться швидше, ніж чергове правило. Британський вчений і журналіст пропонує переосмислити концепцію «свободи слова» і намагається для цього налагодити глобальний діалог різних між різними країнами про те, що ж має містити у собі поняття свободи слова.

Інтернет суттєво змінив <a href="https://nachasi.com/2017/05/09/lviv-mediaforum/" target="_blank" rel="noopener">поняття «медіа»</a> і помітно розширив можливості й розуміння поняття «свобода слова». Будь-яке слово, сказане онлайн, може охопити мільйонну аудиторію за лічені секунди. В авторитарних державах Мережа часто стає «острівцем свободи», яка дає шанс обійти державну цензуру. Тут активісти організовуються для проведення масових протестів, поширюють критичні до влади матеріали чи результати антикорупційних розслідувань.

Одночасно інтернет став «клоакою» суспільної дискусії: тут дозволено все — і ніхто ні за що не відповідає. Коментарі «тролів», які погрожують, ображають, висловлюють неполіткоректні думки й <a href="https://nachasi.com/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener">поширюють фейки</a> та користуються мовою ненависті, стали звичним явищем. Крім того, інтернет — чудовий канал для поширення пропаганди, що для України стало особливо помітним після початку <a href="https://nachasi.com/2017/06/17/mif-documentary/" target="_blank" rel="noopener">війни на Сході</a> з моменту вторгнення військ північно-східного «сусіда».
<h4>Епоха регулювань</h4>
Намагання якимось чином врегулювати поведінку онлайн-користувачів спостерігаються скрізь, демократичні країни часто в цьому питанні не відстають від авторитарних. У Німеччині соціальні мережі змушують <a href="https://nachasi.com/2017/07/05/nettsverkdurhzettsunggezetts-faq/" target="_blank" rel="noopener">платити штрафи</a>, якщо ті не видаляють нелегальний контент; кремлівський режим прирівняв блоґерів до ЗМІ та змушує їх реєструватися через наглядові органи. Україна теж <a href="https://nachasi.com/2017/05/16/rus-services-banned/" target="_blank" rel="noopener">блокує російські соцмережі</a>, аби запобігти збиранню даних супротивником, поширенню брехні та вербуванню спільників терористичних угруповань.

Намагання врегулювати онлайн-дискусії викликає запитання: що таке «свобода слова» в еру інтернету і які її обмеження? Розуміння свободи слова відрізняється у різних культурах і країнах. У Німеччині, наприклад, діють жорсткіші правила щодо антисемітизму та ксенофобії. У сусідніх країнах до такого роду висловлювань менш прискіпливо ставляться. Різняться й погляди щодо того, чи дозволені зображення з оголеним тілом. У США правила жорсткіші, ніж, приміром, в країнах ЄС.

[caption id="attachment_9570" align="alignnone" width="620"]<img class="wp-image-9570 size-full" title="Фото американського кореспондента Ніка Ута. Діти та напалм, війна у В'єтнамі, XX ст. © Nick Ut/AP Photo" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/napalm-girl.jpg" alt="Фото американського кореспондента Ніка Ута. Діти та напалм, війна у В'єтнамі, XX ст. © Nick Ut/AP Photo" width="620" height="372" /> Фото американського кореспондента Ніка Ута. Діти та напалм, війна у В'єтнамі, XX ст. © Nick Ut/AP Photo[/caption]

Наочно цю тезу проілюстрував випадок з історичною фотографією «Жахи війни», на якому видно оголене тіло в'єтнамської дівчинки, що тікає від вибуху бомби з напалмом. Кадр був знятий у В'єтнамі у 1972 році фотографом Ніком Утом. Facebook видалив його через те, що в кадрі видно оголене тіло — згідно з діючими нормами, якими керується соціальна мережа, такий контент заборонено розміщувати.
<h4>Універсальна свобода</h4>
Британський вчений і журналіст Тімоті Гартон Еш відверто називає інтернет «найбільшою клоакою історії» — і тим не менше виступає за те, аби свобода слова не обмежувалася, а навпаки гарантувалася у повному обсязі. У своїй книзі «10 Principles For a Connected World» він висловлює переконання, що свободи повинно бути більше, а не менше.

Разом з групою науковців з Оксфордського університету Еш запустив проект: Free Speech Debate, що доступний 13 мовами. Таким чином він прагне представити свої 10 принципів та ініціювати дискусію представників різних культур, національностей і держав. Долучитися до розмови може будь-хто.
<h4>Як виглядають 10 принципів свободи слова за Ешем</h4>
1. Свобода пошуку та використання інформації — правила доступу до інформації повинні бути рівними й однаковими для всіх користувачів.

2. Ні насильству — погрози й насильство заборонені.

3. Освіта — заборони на поширення знань не мають права на існування.

4. Жодної цензури щодо журналістики — потрібно забезпечувати свободу і плюралізм медіа ландшафту для того, щоб громадяни різних країн були добре поінформовані та повноцінно брали участь у політичному житті країни.

5. Різноманіття — потрібно забезпечити конструктивну дискусію про всі види людських відмінностей (культурні, національні, політичні, тощо).

6. Релігія — повага до різних релігії, але це не стосується сумнівних змістів.

7. Приватність — кожен має право знати, що відбувається з особистими даними, які потрапили в інтернет. Цей принцип не повинен обмежувати можливість стежити за прозорістю політичного процесу: наприклад відслідковувати заробітки державних службовців тощо.

8. Секретність — в інтересах особистої і державної безпеки приватність може порушуватися.

9. Нелегальне втручання з боку державних органів та приватних корпорацій заборонене — йдеться, зокрема, про встановлення цензури та монополії.

10. Відвага — користувач сам вирішує, де ризикувати й готовий справитися з наслідками.
<h4>Як реагує суспільство</h4>
Еша критикують за надмірний ідеалізм та відірваність від реальності . Йому звинувачують у «західному імперіалізмі», закидаючи, що він намагається нав'язати світові єдині правила поведінки. На такого роду критику він відповідає, що у часи, коли кордони по факту зникають, і різні культури, народи, звички й традиції — хочете ви цього чи ні — наштовхуються один на одного, варто спробувати спосіб мислення тих, хто «по інший бік» інформаційної барикади. Ідеалістично? Можливо. Втім, це не робить ситуацію гіршою у порівнянні із альтернативою — можливим світом «постправди», на порозі створення якого ми стоїмо.

Інтернет суттєво змінив <a href="/2017/05/09/lviv-mediaforum/" target="_blank" rel="noopener">поняття «медіа»</a> і помітно розширив можливості й розуміння поняття «свобода слова». Будь-яке слово, сказане онлайн, може охопити мільйонну аудиторію за лічені секунди. В авторитарних державах Мережа часто стає «острівцем свободи», яка дає шанс обійти державну цензуру. Тут активісти організовуються для проведення масових протестів, поширюють критичні до влади матеріали чи результати антикорупційних розслідувань.Одночасно інтернет став «клоакою» суспільної дискусії: тут дозволено все — і ніхто ні за що не відповідає. Коментарі «тролів», які погрожують, ображають, висловлюють неполіткоректні думки й <a href="/2017/05/13/zuckerberg-opinions/" target="_blank" rel="noopener">поширюють фейки</a> та користуються мовою ненависті, стали звичним явищем. Крім того, інтернет — чудовий канал для поширення пропаганди, що для України стало особливо помітним після початку <a href="/2017/06/17/mif-documentary/" target="_blank" rel="noopener">війни на Сході</a> з моменту вторгнення військ північно-східного «сусіда».<h4>Епоха регулювань</h4>Намагання якимось чином врегулювати поведінку онлайн-користувачів спостерігаються скрізь, демократичні країни часто в цьому питанні не відстають від авторитарних. У Німеччині соціальні мережі змушують <a href="/2017/07/05/nettsverkdurhzettsunggezetts-faq/" target="_blank" rel="noopener">платити штрафи</a>, якщо ті не видаляють нелегальний контент; кремлівський режим прирівняв блоґерів до ЗМІ та змушує їх реєструватися через наглядові органи. Україна теж <a href="/2017/05/16/rus-services-banned/" target="_blank" rel="noopener">блокує російські соцмережі</a>, аби запобігти збиранню даних супротивником, поширенню брехні та вербуванню спільників терористичних угруповань.Намагання врегулювати онлайн-дискусії викликає запитання: що таке «свобода слова» в еру інтернету і які її обмеження? Розуміння свободи слова відрізняється у різних культурах і країнах. У Німеччині, наприклад, діють жорсткіші правила щодо антисемітизму та ксенофобії. У сусідніх країнах до такого роду висловлювань менш прискіпливо ставляться. Різняться й погляди щодо того, чи дозволені зображення з оголеним тілом. У США правила жорсткіші, ніж, приміром, в країнах ЄС.<div id="attachment_9570" style="width: 630px" class="wp-caption alignnone"><img aria-describedby="caption-attachment-9570" loading="lazy" class="wp-image-9570 size-full" title="Фото американського кореспондента Ніка Ута. Діти та напалм, війна у В'єтнамі, XX ст. © Nick Ut/AP Photo" src="/wp-content/uploads/2017/07/napalm-girl.jpg" alt="Фото американського кореспондента Ніка Ута. Діти та напалм, війна у В'єтнамі, XX ст. © Nick Ut/AP Photo" width="620" height="372" srcset="/wp-content/uploads/2017/07/napalm-girl.jpg 620w, /wp-content/uploads/2017/07/napalm-girl-300x180.jpg 300w" sizes="(max-width: 620px) 100vw, 620px" />Фото американського кореспондента Ніка Ута. Діти та напалм, війна у В&#8217;єтнамі, XX ст. © Nick Ut/AP Photo</div>Наочно цю тезу проілюстрував випадок з історичною фотографією «Жахи війни», на якому видно оголене тіло в&#8217;єтнамської дівчинки, що тікає від вибуху бомби з напалмом. Кадр був знятий у В&#8217;єтнамі у 1972 році фотографом Ніком Утом. Facebook видалив його через те, що в кадрі видно оголене тіло — згідно з діючими нормами, якими керується соціальна мережа, такий контент заборонено розміщувати.<h4>Універсальна свобода</h4>Британський вчений і журналіст Тімоті Гартон Еш відверто називає інтернет «найбільшою клоакою історії» — і тим не менше виступає за те, аби свобода слова не обмежувалася, а навпаки гарантувалася у повному обсязі. У своїй книзі «10 Principles For a Connected World» він висловлює переконання, що свободи повинно бути більше, а не менше.Разом з групою науковців з Оксфордського університету Еш запустив проект: Free Speech Debate, що доступний 13 мовами. Таким чином він прагне представити свої 10 принципів та ініціювати дискусію представників різних культур, національностей і держав. Долучитися до розмови може будь-хто.<h4>Як виглядають 10 принципів свободи слова за Ешем</h4>1. Свобода пошуку та використання інформації — правила доступу до інформації повинні бути рівними й однаковими для всіх користувачів.2. Ні насильству — погрози й насильство заборонені.3. Освіта — заборони на поширення знань не мають права на існування.4. Жодної цензури щодо журналістики — потрібно забезпечувати свободу і плюралізм медіа ландшафту для того, щоб громадяни різних країн були добре поінформовані та повноцінно брали участь у політичному житті країни.5. Різноманіття — потрібно забезпечити конструктивну дискусію про всі види людських відмінностей (культурні, національні, політичні, тощо).6. Релігія — повага до різних релігії, але це не стосується сумнівних змістів.7. Приватність — кожен має право знати, що відбувається з особистими даними, які потрапили в інтернет. Цей принцип не повинен обмежувати можливість стежити за прозорістю політичного процесу: наприклад відслідковувати заробітки державних службовців тощо.8. Секретність — в інтересах особистої і державної безпеки приватність може порушуватися.9. Нелегальне втручання з боку державних органів та приватних корпорацій заборонене — йдеться, зокрема, про встановлення цензури та монополії.10. Відвага — користувач сам вирішує, де ризикувати й готовий справитися з наслідками.<h4>Як реагує суспільство</h4>Еша критикують за надмірний ідеалізм та відірваність від реальності . Йому звинувачують у «західному імперіалізмі», закидаючи, що він намагається нав&#8217;язати світові єдині правила поведінки. На такого роду критику він відповідає, що у часи, коли кордони по факту зникають, і різні культури, народи, звички й традиції — хочете ви цього чи ні — наштовхуються один на одного, варто спробувати спосіб мислення тих, хто «по інший бік» інформаційної барикади. Ідеалістично? Можливо. Втім, це не робить ситуацію гіршою у порівнянні із альтернативою — можливим світом «постправди», на порозі створення якого ми стоїмо.

Свобода слова в епоху інтернету — межі та обмеження

{:ua}Як інтернет визначає свободу слова і які ризики несуть будь-які прояви цензури?{:}

МАУ розраховує отримати чотири Boeing 777. Вони будуть експлуатуватися паралельно з існуючими Boeing 767, які почнуть виводитися з флоту з 2019 року.

<h4>Які плани розвитку озвучують в авіакомпанії</h4>
Мережа далекомагістральних маршрутів «Міжнародних авіаліній України» в 2018 році може бути збільшена за рахунок відкриття польотів в Шанхай і Торонто. Також авіакомпанія хотіла б побудувати новий ангар в аеропорту Бориспіль.

[blockquote_with_author name="Арон Майберг" position="глава наглядової ради МАУ" content="Нам катастрофічно не вистачає площ для обслуговування. Особливо зараз, коли ми почнемо експлуатацію Boeing 777. І це один з факторів, який нам дозволить технічно та швидше обслуговувати наші літаки і підвищити недостатньо високу регулярність. "]

Нагадуємо, що до 4 серпня триває <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/mau-rozprodazh/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпродаж авіаквитків<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/boeing-1731385_1280-1-300x200.jpg" />МАУ влаштувала розпродаж авіаквитків</a> від МАУ. За зниженими цнами можна полетіти в Європу, Америку, Азію і на Близький Схід.

МАУ розраховує отримати чотири Boeing 777. Вони будуть експлуатуватися паралельно з існуючими Boeing 767, які почнуть виводитися з флоту з 2019 року.<h4>Які плани розвитку озвучують в авіакомпанії</h4>Мережа далекомагістральних маршрутів «Міжнародних авіаліній України» в 2018 році може бути збільшена за рахунок відкриття польотів в Шанхай і Торонто. Також авіакомпанія хотіла б побудувати новий ангар в аеропорту Бориспіль.	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Нам катастрофічно не вистачає площ для обслуговування. Особливо зараз, коли ми почнемо експлуатацію Boeing 777. І це один з факторів, який нам дозволить технічно та швидше обслуговувати наші літаки і підвищити недостатньо високу регулярність. 					<cite>									Арон Майберг, глава наглядової ради МАУ							</cite>			</blockquote>Нагадуємо, що до 4 серпня триває <a href="/2017/07/18/mau-rozprodazh/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розпродаж авіаквитків<img src="/wp-content/uploads/2017/07/boeing-1731385_1280-1-300x200.jpg" />МАУ влаштувала розпродаж авіаквитків</a> від МАУ. За зниженими цнами можна полетіти в Європу, Америку, Азію і на Близький Схід.

Новини

З січня 2018 року «Міжнародні авіалінії України» отримають далекомагістральні літаки Boeing 777, на борту яких пасажири зможуть користуватися інтернетом. Про це повідомив під час інтернет-конференції глава наглядової ради МАУ Арон Майберг

МАУ розраховує отримати чотири Boeing 777. Вони будуть експлуатуватися паралельно з існуючими Boeing 767, які почнуть виводитися з флоту з 2019 року.
<h4>Які плани розвитку озвучують в авіакомпанії</h4>
Мережа далекомагістральних маршрутів «Міжнародних авіаліній України» в 2018 році може бути збільшена за рахунок відкриття польотів в Шанхай і Торонто. Також авіакомпанія хотіла б побудувати новий ангар в аеропорту Бориспіль.

[blockquote_with_author name="Арон Майберг" position="глава наглядової ради МАУ" content="Нам катастрофічно не вистачає площ для обслуговування. Особливо зараз, коли ми почнемо експлуатацію Boeing 777. І це один з факторів, який нам дозволить технічно та швидше обслуговувати наші літаки і підвищити недостатньо високу регулярність. "]

Нагадуємо, що до 4 серпня триває <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/mau-rozprodazh/" target="_blank" rel="noopener">розпродаж авіаквитків</a> від МАУ. За зниженими цнами можна полетіти в Європу, Америку, Азію і на Близький Схід.

МАУ розраховує отримати чотири Boeing 777. Вони будуть експлуатуватися паралельно з існуючими Boeing 767, які почнуть виводитися з флоту з 2019 року.<h4>Які плани розвитку озвучують в авіакомпанії</h4>Мережа далекомагістральних маршрутів «Міжнародних авіаліній України» в 2018 році може бути збільшена за рахунок відкриття польотів в Шанхай і Торонто. Також авіакомпанія хотіла б побудувати новий ангар в аеропорту Бориспіль.	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Нам катастрофічно не вистачає площ для обслуговування. Особливо зараз, коли ми почнемо експлуатацію Boeing 777. І це один з факторів, який нам дозволить технічно та швидше обслуговувати наші літаки і підвищити недостатньо високу регулярність. 					<cite>									Арон Майберг, глава наглядової ради МАУ							</cite>			</blockquote>Нагадуємо, що до 4 серпня триває <a href="/2017/07/18/mau-rozprodazh/" target="_blank" rel="noopener">розпродаж авіаквитків</a> від МАУ. За зниженими цнами можна полетіти в Європу, Америку, Азію і на Близький Схід.

«МАУ» підключить пасажирам бортовий інтернет

{:ua}Літаки будуть також оснащені електронною системою з терміналами, встановленими в кожному кріслі як в бізнес-класі, так і в економ-класі. Що готує МАУ?{:}

Нещодавно були <a href="https://nachasi.com/2017/06/23/4g-v-ukrayini/" target="_blank" rel="noopener">прийняті</a> для громадського обговорення ціни на частоти під 4G. Запропоновано, що 1 МГц у діапазоні 2,6 ГГц для одного регіону буде коштувати трохи більше 1 млн грн. В уряді вже запланували мільярдні тендери на 4G-зв’язок

Право першого викупу на деяких діапазонах будуть надані чинним операторам, які хочуть розвивати 4G. Про це під час засідання уряду заявив голова <a href="https://www.facebook.com/NKRZI/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Національної комісії</a>, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації Олександр Животовський.
<h4>Що відомо про ліцензування 4G</h4>
Очільник НКРЗІ Олександр Животовський зазначив, що ліцензії на впровадження нової технології мають видаватися за обґрунтованою ціною.
[blockquote_with_author content="Єдиний спосіб обґрунтувати ціну — через провести відкритий тендер. Ми очікуємо подальші інвестиції в Україну і розвиток інфраструктури. Бюджет має отримати визначні суми, і початкова вартість ліцензії на продаж — 6,3 млрд грн."]
Він додав, що наразі наявні проблеми в радіочастотному ресурсі: це фрагментація та концентрація. Крім того, немає вільного радіочастотного ресурсу, який розподілений між різними операторами.

Нагадаємо, що впровадження стандарту LTE Advanced можуть розпочати з 1 січня 2018.

Право першого викупу на деяких діапазонах будуть надані чинним операторам, які хочуть розвивати 4G. Про це під час засідання уряду заявив голова <a href="https://www.facebook.com/NKRZI/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener">Національної комісії</a>, що здійснює державне регулювання у сфері зв&#8217;язку та інформатизації Олександр Животовський.<h4>Що відомо про ліцензування 4G</h4>Очільник НКРЗІ Олександр Животовський зазначив, що ліцензії на впровадження нової технології мають видаватися за обґрунтованою ціною.	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Єдиний спосіб обґрунтувати ціну — через провести відкритий тендер. Ми очікуємо подальші інвестиції в Україну і розвиток інфраструктури. Бюджет має отримати визначні суми, і початкова вартість ліцензії на продаж — 6,3 млрд грн.			</blockquote>Він додав, що наразі наявні проблеми в радіочастотному ресурсі: це фрагментація та концентрація. Крім того, немає вільного радіочастотного ресурсу, який розподілений між різними операторами.Нагадаємо, що впровадження стандарту LTE Advanced можуть розпочати з 1 січня 2018.

4G принесе Україні мільярдні прибутки від ліцензій

{:ua}Український бюджет отримає не меншt 6,3 млрд грн від продажу ліцензій на 4G-зв'язок{:}

В інтернеті публікують антикорупційні дослідження, активісти в державах з репресивними режимами мають можливість об'єднуватися й обмінюватися інформацією. У багатьох країнах, де діє цензура в традиційних засобах масової інформації, Мережа залишається останнім острівцем свободи слова. Навіть у найжорсткіших диктатурах на кшталт Китаю чи Ірану прогресивні користувачі мають можливість за допомогою програм для обходу цензури отримати доступ до альтернативних джерел інформації. Контролювати інтернет складно — ба навіть більше: майже неможливо.

Однак обмеження свободи не можна назвати проблемою лише відверто репресивних режимів. Загроза існує й для традиційно демократичних суспільств. Відрізняє її те, що вона походить не від злої волі відомств і політиків, а з боку великих корпорацій.

<h4>Монополія GAFA</h4>
Загрозу для дотримання прав людини та стандартів свободи слова може створити своєрідна «монополія» великих телекомунікаційних компаній, які нині встановлюють свої «правила гри» у цифровому просторі. Належить ця монополія так званій «четвірці GAFA» — Google, Amazon, Facebook, Alibaba. Наочний приклад: алгоритми Facebook замість вас вирішують, які саме новини показувати у вашій стрічці. Так само <a href="https://nachasi.com/2017/05/05/google-shutdown/" class=" with_hint_js">Google<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/google-on-your-smartphone-1796337_1280-300x200.jpg" />Півгодини без Google — що станеться, якщо відключити пошуковик</a> може обирати, яка інформація з'явиться у відповідь на ваш пошуковий запит. Отже, система, відштовхуючись від зібраних про вас даних, фактично може вирішити, показувати вам критичну інформацію про того чи іншого політика чи ні. Або якщо ви, наприклад, дотримуєтеся праворадикальних (чи ліворадикальних) поглядів, то у вашій стрічці з'являтимуться матеріали лише на цю тематику. З великою ймовірністю погляди стануть ще жорсткішими, адже альтернативна інформація, яка могла б змінити думку, автоматично «відфільтровується». Як бачите, виникає підґрунтя для маніпуляцій громадською думкою.

Звісно, можна вдатися до простого контраргументу: користувач сам обирає, на кого підписуватися у соціальній мережі. Навіть більше, ніхто не забороняє йому отримувати інформацію з альтернативних джерел. Така аргументація звучить справедливо, але все ж варто пам'ятати, що якщо згадані інтернет-компанії тримають монополію в онлайн-просторі, то користувачеві значною мірою ускладнюється доступ до інших джерел. Саме з цієї причини у політичних та наукових колах заговорили про потребу збереження балансу і неприпустимість лише однієї групи компаній визначати інформаційну політику:

[blockquote_with_author content="Ми стаємо свідками нової абсолютної влади. Google переміщує свою радикальну політику з кіберпростору у реальність. Компанія зароблятиме гроші за рахунок того, що знатиме, маніпулюватиме та контролюватиме реальність до найдрібніших деталей,"]

—<a href="http://let.snowden.in/2016/01/16/zuboff-shoshana-dark-google-response-to-mathias-dopfner-20140430/">вважає</a> дослідниця Шошанна Зубов, яка вивчає особливості інформаційного суспільства.

<img class="aligncenter size-large wp-image-2164" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280-1024x682.jpg" alt="Як інтернет може обмежити свободу слова — і як цьому запобігти" width="1024" height="682"><h4>Ефект заборон</h4>
Політикум вже давно розмірковує над питанням, як саме реагувати на виклики, які приносить собою інформаційне суспільство. «Facebook, Goolge, Alibaba, Amazon – цим компаніям неможна дозволяти формувати новий світовий порядок. Вони не отримували на це дозволу! Визначення правил гри та їх укріплення в законах має залишатися обов'язком демократично обраних представників народу,» — зазначив під час однієї з промов колишній глава європейського парламенту Мартін Шульц. Він вважає, що технології та інтернет потрібно регулювати юридичними методами, які забезпечили б захист демократичних цінностей.

Такий план безумовно підкріплений добрими намірами, однак його практична імплементація малоймовірна. Технологічний прогрес важко <a href="https://global.oup.com/academic/product/rights-regulation-and-the-technological-revolution-9780199276806?cc=de&lang=en&">піддається</a> регулюванню, вважає науковець Роджер Браунсворд, автор дослідження «Права, регулювання та технологічна революція». Він пояснює, чому система «регулювання-технології» доволі складна. Перш за все, дослідник звертає увагу на те, що технології розвиваються швидше, ніж пишеться закон. Тож, якщо ми сьогодні ухвалимо правило, згідно з яким інтернет-гіганти змушені будуть публікувати алгоритми формування новинної стрічки, можна розраховувати на те, що невдовзі ці компанії знайдуть спосіб інакше впливати на те, як ця стрічка новин формуватиметься.

В інтернеті публікують антикорупційні дослідження, активісти в державах з репресивними режимами мають можливість об&#8217;єднуватися й обмінюватися інформацією. У багатьох країнах, де діє цензура в традиційних засобах масової інформації, Мережа залишається останнім острівцем свободи слова. Навіть у найжорсткіших диктатурах на кшталт Китаю чи Ірану прогресивні користувачі мають можливість за допомогою програм для обходу цензури отримати доступ до альтернативних джерел інформації. Контролювати інтернет складно — ба навіть більше: майже неможливо.Однак обмеження свободи не можна назвати проблемою лише відверто репресивних режимів. Загроза існує й для традиційно демократичних суспільств. Відрізняє її те, що вона походить не від злої волі відомств і політиків, а з боку великих корпорацій.<h4>Монополія GAFA</h4>Загрозу для дотримання прав людини та стандартів свободи слова може створити своєрідна «монополія» великих телекомунікаційних компаній, які нині встановлюють свої «правила гри» у цифровому просторі. Належить ця монополія так званій «четвірці GAFA» — Google, Amazon, Facebook, Alibaba. Наочний приклад: алгоритми Facebook замість вас вирішують, які саме новини показувати у вашій стрічці. Так само <a href="/2017/05/05/google-shutdown/" class=" with_hint_js">Google<img src="/wp-content/uploads/2017/05/google-on-your-smartphone-1796337_1280-300x200.jpg" />Півгодини без Google — що станеться, якщо відключити пошуковик</a> може обирати, яка інформація з&#8217;явиться у відповідь на ваш пошуковий запит. Отже, система, відштовхуючись від зібраних про вас даних, фактично може вирішити, показувати вам критичну інформацію про того чи іншого політика чи ні. Або якщо ви, наприклад, дотримуєтеся праворадикальних (чи ліворадикальних) поглядів, то у вашій стрічці з&#8217;являтимуться матеріали лише на цю тематику. З великою ймовірністю погляди стануть ще жорсткішими, адже альтернативна інформація, яка могла б змінити думку, автоматично «відфільтровується». Як бачите, виникає підґрунтя для маніпуляцій громадською думкою.Звісно, можна вдатися до простого контраргументу: користувач сам обирає, на кого підписуватися у соціальній мережі. Навіть більше, ніхто не забороняє йому отримувати інформацію з альтернативних джерел. Така аргументація звучить справедливо, але все ж варто пам&#8217;ятати, що якщо згадані інтернет-компанії тримають монополію в онлайн-просторі, то користувачеві значною мірою ускладнюється доступ до інших джерел. Саме з цієї причини у політичних та наукових колах заговорили про потребу збереження балансу і неприпустимість лише однієї групи компаній визначати інформаційну політику:	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Ми стаємо свідками нової абсолютної влади. Google переміщує свою радикальну політику з кіберпростору у реальність. Компанія зароблятиме гроші за рахунок того, що знатиме, маніпулюватиме та контролюватиме реальність до найдрібніших деталей,			</blockquote>—<a href="http://let.snowden.in/2016/01/16/zuboff-shoshana-dark-google-response-to-mathias-dopfner-20140430/">вважає</a> дослідниця Шошанна Зубов, яка вивчає особливості інформаційного суспільства.<img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-2164" src="/wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280-1024x682.jpg" alt="Як інтернет може обмежити свободу слова — і як цьому запобігти" width="1024" height="682" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><h4>Ефект заборон</h4>Політикум вже давно розмірковує над питанням, як саме реагувати на виклики, які приносить собою інформаційне суспільство. «Facebook, Goolge, Alibaba, Amazon – цим компаніям неможна дозволяти формувати новий світовий порядок. Вони не отримували на це дозволу! Визначення правил гри та їх укріплення в законах має залишатися обов&#8217;язком демократично обраних представників народу,» — зазначив під час однієї з промов колишній глава європейського парламенту Мартін Шульц. Він вважає, що технології та інтернет потрібно регулювати юридичними методами, які забезпечили б захист демократичних цінностей.Такий план безумовно підкріплений добрими намірами, однак його практична імплементація малоймовірна. Технологічний прогрес важко <a href="https://global.oup.com/academic/product/rights-regulation-and-the-technological-revolution-9780199276806?cc=de&#038;lang=en&#038;">піддається</a> регулюванню, вважає науковець Роджер Браунсворд, автор дослідження «Права, регулювання та технологічна революція». Він пояснює, чому система «регулювання-технології» доволі складна. Перш за все, дослідник звертає увагу на те, що технології розвиваються швидше, ніж пишеться закон. Тож, якщо ми сьогодні ухвалимо правило, згідно з яким інтернет-гіганти змушені будуть публікувати алгоритми формування новинної стрічки, можна розраховувати на те, що невдовзі ці компанії знайдуть спосіб інакше впливати на те, як ця стрічка новин формуватиметься.

Українська та світова наука, нові гаджети, дослідження на межі прогресу, Обговорюємо тренди, розбираємося у наукових відкриттях та пояснюємо простими словами, а також разом з вами прогнозуємо майбутнє. Рубрика, у якій нас цікавить усе: від tech-стартапів до науковців-експериментаторів.

Техно

Інтернет асоціюється зі свободою. Політики і юристи не знають, як його регулювати і як ефективно встановлювати заборони. Значно успішні у цій сфері міжнародні корпорації. #На_часі дізнатися, чому інтернет перестає бути простором вільного висловлення думок — і поміркувати, що із цим можна зробити

В інтернеті публікують антикорупційні дослідження, активісти в державах з репресивними режимами мають можливість об'єднуватися й обмінюватися інформацією. У багатьох країнах, де діє цензура в традиційних засобах масової інформації, Мережа залишається останнім острівцем свободи слова. Навіть у найжорсткіших диктатурах на кшталт Китаю чи Ірану прогресивні користувачі мають можливість за допомогою програм для обходу цензури отримати доступ до альтернативних джерел інформації. Контролювати інтернет складно — ба навіть більше: майже неможливо.

Однак обмеження свободи не можна назвати проблемою лише відверто репресивних режимів. Загроза існує й для традиційно демократичних суспільств. Відрізняє її те, що вона походить не від злої волі відомств і політиків, а з боку великих корпорацій.
<h4>Монополія GAFA</h4>
Загрозу для дотримання прав людини та стандартів свободи слова може створити своєрідна «монополія» великих телекомунікаційних компаній, які нині встановлюють свої «правила гри» у цифровому просторі. Належить ця монополія так званій «четвірці GAFA» — Google, Amazon, Facebook, Alibaba. Наочний приклад: алгоритми Facebook замість вас вирішують, які саме новини показувати у вашій стрічці. Так само <a href="https://nachasi.com/2017/05/05/google-shutdown/">Google</a> може обирати, яка інформація з'явиться у відповідь на ваш пошуковий запит. Отже, система, відштовхуючись від зібраних про вас даних, фактично може вирішити, показувати вам критичну інформацію про того чи іншого політика чи ні. Або якщо ви, наприклад, дотримуєтеся праворадикальних (чи ліворадикальних) поглядів, то у вашій стрічці з'являтимуться матеріали лише на цю тематику. З великою ймовірністю погляди стануть ще жорсткішими, адже альтернативна інформація, яка могла б змінити думку, автоматично «відфільтровується». Як бачите, виникає підґрунтя для маніпуляцій громадською думкою.

Звісно, можна вдатися до простого контраргументу: користувач сам обирає, на кого підписуватися у соціальній мережі. Навіть більше, ніхто не забороняє йому отримувати інформацію з альтернативних джерел. Така аргументація звучить справедливо, але все ж варто пам'ятати, що якщо згадані інтернет-компанії тримають монополію в онлайн-просторі, то користувачеві значною мірою ускладнюється доступ до інших джерел. Саме з цієї причини у політичних та наукових колах заговорили про потребу збереження балансу і неприпустимість лише однієї групи компаній визначати інформаційну політику:

[blockquote_with_author content="Ми стаємо свідками нової абсолютної влади. Google переміщує свою радикальну політику з кіберпростору у реальність. Компанія зароблятиме гроші за рахунок того, що знатиме, маніпулюватиме та контролюватиме реальність до найдрібніших деталей,"]

—<a href="http://let.snowden.in/2016/01/16/zuboff-shoshana-dark-google-response-to-mathias-dopfner-20140430/">вважає</a> дослідниця Шошанна Зубов, яка вивчає особливості інформаційного суспільства.

<img class="aligncenter size-large wp-image-2164" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280-1024x682.jpg" alt="Як інтернет може обмежити свободу слова — і як цьому запобігти" width="1024" height="682" />
<h4>Ефект заборон</h4>
Політикум вже давно розмірковує над питанням, як саме реагувати на виклики, які приносить собою інформаційне суспільство. «Facebook, Goolge, Alibaba, Amazon – цим компаніям неможна дозволяти формувати новий світовий порядок. Вони не отримували на це дозволу! Визначення правил гри та їх укріплення в законах має залишатися обов'язком демократично обраних представників народу,» — зазначив під час однієї з промов колишній глава європейського парламенту Мартін Шульц. Він вважає, що технології та інтернет потрібно регулювати юридичними методами, які забезпечили б захист демократичних цінностей.

Такий план безумовно підкріплений добрими намірами, однак його практична імплементація малоймовірна. Технологічний прогрес важко <a href="https://global.oup.com/academic/product/rights-regulation-and-the-technological-revolution-9780199276806?cc=de&amp;lang=en&amp;">піддається</a> регулюванню, вважає науковець Роджер Браунсворд, автор дослідження «Права, регулювання та технологічна революція». Він пояснює, чому система «регулювання-технології» доволі складна. Перш за все, дослідник звертає увагу на те, що технології розвиваються швидше, ніж пишеться закон. Тож, якщо ми сьогодні ухвалимо правило, згідно з яким інтернет-гіганти змушені будуть публікувати алгоритми формування новинної стрічки, можна розраховувати на те, що невдовзі ці компанії знайдуть спосіб інакше впливати на те, як ця стрічка новин формуватиметься.

В інтернеті публікують антикорупційні дослідження, активісти в державах з репресивними режимами мають можливість об&#8217;єднуватися й обмінюватися інформацією. У багатьох країнах, де діє цензура в традиційних засобах масової інформації, Мережа залишається останнім острівцем свободи слова. Навіть у найжорсткіших диктатурах на кшталт Китаю чи Ірану прогресивні користувачі мають можливість за допомогою програм для обходу цензури отримати доступ до альтернативних джерел інформації. Контролювати інтернет складно — ба навіть більше: майже неможливо.Однак обмеження свободи не можна назвати проблемою лише відверто репресивних режимів. Загроза існує й для традиційно демократичних суспільств. Відрізняє її те, що вона походить не від злої волі відомств і політиків, а з боку великих корпорацій.<h4>Монополія GAFA</h4>Загрозу для дотримання прав людини та стандартів свободи слова може створити своєрідна «монополія» великих телекомунікаційних компаній, які нині встановлюють свої «правила гри» у цифровому просторі. Належить ця монополія так званій «четвірці GAFA» — Google, Amazon, Facebook, Alibaba. Наочний приклад: алгоритми Facebook замість вас вирішують, які саме новини показувати у вашій стрічці. Так само <a href="/2017/05/05/google-shutdown/">Google</a> може обирати, яка інформація з&#8217;явиться у відповідь на ваш пошуковий запит. Отже, система, відштовхуючись від зібраних про вас даних, фактично може вирішити, показувати вам критичну інформацію про того чи іншого політика чи ні. Або якщо ви, наприклад, дотримуєтеся праворадикальних (чи ліворадикальних) поглядів, то у вашій стрічці з&#8217;являтимуться матеріали лише на цю тематику. З великою ймовірністю погляди стануть ще жорсткішими, адже альтернативна інформація, яка могла б змінити думку, автоматично «відфільтровується». Як бачите, виникає підґрунтя для маніпуляцій громадською думкою.Звісно, можна вдатися до простого контраргументу: користувач сам обирає, на кого підписуватися у соціальній мережі. Навіть більше, ніхто не забороняє йому отримувати інформацію з альтернативних джерел. Така аргументація звучить справедливо, але все ж варто пам&#8217;ятати, що якщо згадані інтернет-компанії тримають монополію в онлайн-просторі, то користувачеві значною мірою ускладнюється доступ до інших джерел. Саме з цієї причини у політичних та наукових колах заговорили про потребу збереження балансу і неприпустимість лише однієї групи компаній визначати інформаційну політику:	<blockquote class="shortcode-blockquote">		Ми стаємо свідками нової абсолютної влади. Google переміщує свою радикальну політику з кіберпростору у реальність. Компанія зароблятиме гроші за рахунок того, що знатиме, маніпулюватиме та контролюватиме реальність до найдрібніших деталей,			</blockquote>—<a href="http://let.snowden.in/2016/01/16/zuboff-shoshana-dark-google-response-to-mathias-dopfner-20140430/">вважає</a> дослідниця Шошанна Зубов, яка вивчає особливості інформаційного суспільства.<img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-2164" src="/wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280-1024x682.jpg" alt="Як інтернет може обмежити свободу слова — і як цьому запобігти" width="1024" height="682" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280-1024x682.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280-650x433.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280-1110x740.jpg 1110w, /wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/05/security-265130_1280.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /><h4>Ефект заборон</h4>Політикум вже давно розмірковує над питанням, як саме реагувати на виклики, які приносить собою інформаційне суспільство. «Facebook, Goolge, Alibaba, Amazon – цим компаніям неможна дозволяти формувати новий світовий порядок. Вони не отримували на це дозволу! Визначення правил гри та їх укріплення в законах має залишатися обов&#8217;язком демократично обраних представників народу,» — зазначив під час однієї з промов колишній глава європейського парламенту Мартін Шульц. Він вважає, що технології та інтернет потрібно регулювати юридичними методами, які забезпечили б захист демократичних цінностей.Такий план безумовно підкріплений добрими намірами, однак його практична імплементація малоймовірна. Технологічний прогрес важко <a href="https://global.oup.com/academic/product/rights-regulation-and-the-technological-revolution-9780199276806?cc=de&amp;lang=en&amp;">піддається</a> регулюванню, вважає науковець Роджер Браунсворд, автор дослідження «Права, регулювання та технологічна революція». Він пояснює, чому система «регулювання-технології» доволі складна. Перш за все, дослідник звертає увагу на те, що технології розвиваються швидше, ніж пишеться закон. Тож, якщо ми сьогодні ухвалимо правило, згідно з яким інтернет-гіганти змушені будуть публікувати алгоритми формування новинної стрічки, можна розраховувати на те, що невдовзі ці компанії знайдуть спосіб інакше впливати на те, як ця стрічка новин формуватиметься.

Як інтернет може обмежити свободу слова — і як цьому запобігти

{:ua}Чому великі компанії, які забезпечують роботу провідних інтернет-ресурсів, можуть нашкодити свободі слова — і як цьому запобігти{:}

#інтернет

Свобода слова в епоху інтернету — межі та обмеження

«МАУ» підключить пасажирам бортовий інтернет

4G принесе Україні мільярдні прибутки від ліцензій

Як інтернет може обмежити свободу слова — і як цьому запобігти