<p>Продаж токенів та ICO — дві теми, що найчастіше обговорювалися цьогоріч в контексті дискусій навколо криптовалют. Але скільки насправді інвестують учасники ринку в криптопроекти через купівлю токенів? Оцінку ринку склали в одному із криптовалютних стартапів.

</p>
<h4><strong>Як виглядав процес розвитку ICO для криптостартапів</strong></h4>

Криптовалютний стартап Elementus створив анімовану візуалізацію для розвитку продаж токенів на відкритому ринку та темпів залучення капіталу під проекти внаслідок ICO. При цьому було використано статистику із відкритих джерел за минулі 4 роки у помісячному розрізі.

Візуалізацію цього процесу зібрали на відео. Перші три роки, відколи почалося розміщення токенів для криптотехнологічних стартапів, були доволі повільними з точки зору технологій. Проте вже в травні 2017 року відбувся справжній «прорив». Десятки розміщень токенів пройшли майже одночасно, залучивши десятки мільйонів доларів як від досвічених інвесторів, так і від новачків у криптотехнологіях.

<iframe width="636" height="357" src="https://www.youtube.com/embed/ac1P3GXkFxc" frameborder="0" gesture="media" allow="encrypted-media" allowfullscreen></iframe>

Попри те, що темпи зростання залучених токенів трохи пригальмували, найпопулярнішими залишаються проекти на блокчейнах Ethereum та Bitcoin. Саме вони продовжують найчастіше використовувати емісію токенів на солідні суми коштів для інвестування ідей на крипторинку:

<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/ico-total-raised-2.png" alt="Стало відомо, скільки мільярдів витратили на ICO з 2014 року" width="723" height="434" class="aligncenter size-full wp-image-23780">

Раніше ми розповідали вам про те, як виглядав ринок криптовалют <a href="https://nachasi.com/2017/12/05/cryptomarket-review/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">у III кварталі 2017 року<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/Depositphotos_120146000_l-2015-300x200.jpg" />Bitcoin та всі-всі-всі — ринок криптовалют у III кварталі 2017-го</span></a>.

<p>Продаж токенів та ICO — дві теми, що найчастіше обговорювалися цьогоріч в контексті дискусій навколо криптовалют. Але скільки насправді інвестують учасники ринку в криптопроекти через купівлю токенів? Оцінку ринку склали в одному із криптовалютних стартапів.</p><h4><strong>Як виглядав процес розвитку ICO для криптостартапів</strong></h4><p>Криптовалютний стартап Elementus створив анімовану візуалізацію для розвитку продаж токенів на відкритому ринку та темпів залучення капіталу під проекти внаслідок ICO. При цьому було використано статистику із відкритих джерел за минулі 4 роки у помісячному розрізі.</p><p>Візуалізацію цього процесу зібрали на відео. Перші три роки, відколи почалося розміщення токенів для криптотехнологічних стартапів, були доволі повільними з точки зору технологій. Проте вже в травні 2017 року відбувся справжній «прорив». Десятки розміщень токенів пройшли майже одночасно, залучивши десятки мільйонів доларів як від досвічених інвесторів, так і від новачків у криптотехнологіях.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" width="636" height="357" src="https://www.youtube.com/embed/ac1P3GXkFxc" frameborder="0" gesture="media" allow="encrypted-media" allowfullscreen></iframe></div><p>Попри те, що темпи зростання залучених токенів трохи пригальмували, найпопулярнішими залишаються проекти на блокчейнах Ethereum та Bitcoin. Саме вони продовжують найчастіше використовувати емісію токенів на солідні суми коштів для інвестування ідей на крипторинку:</p><p><img loading="lazy" src="/wp-content/uploads/2017/12/ico-total-raised-2.png" alt="Стало відомо, скільки мільярдів витратили на ICO з 2014 року" width="723" height="434" class="aligncenter size-full wp-image-23780" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/ico-total-raised-2.png 723w, /wp-content/uploads/2017/12/ico-total-raised-2-300x180.png 300w, /wp-content/uploads/2017/12/ico-total-raised-2-650x390.png 650w" sizes="(max-width: 723px) 100vw, 723px" /></p><p>Раніше ми розповідали вам про те, як виглядав ринок криптовалют <a href="/2017/12/05/cryptomarket-review/" rel="noopener" target="_blank" class=" with_hint_js">у III кварталі 2017 року<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/12/Depositphotos_120146000_l-2015-300x200.jpg" />Bitcoin та всі-всі-всі — ринок криптовалют у III кварталі 2017-го</span></a>.</p>

Головне українське криптомедіа. Тут ви знайдете найголовніші новини криптовалют та індустрії блокчейну. А наша Академія з навчальними матеріалами допоможе розібратися новачкам у світі криптоіндустрії, а також підкине корисної інформації досвідченим криптанам.

Крипто

<p style="text-align: center"><strong>Спонсор рубрики</strong></p>

Криптовалютний стартап Elementus підрахував, що із 2014 року в рамках ICO було продано токенів на $6,4 млрд

Продаж токенів та ICO — дві теми, що найчастіше обговорювалися цьогоріч в контексті дискусій навколо криптовалют. Але скільки насправді інвестують учасники ринку в криптопроекти через купівлю токенів? Оцінку ринку склали в одному із криптовалютних стартапів.

<h4><strong>Як виглядав процес розвитку ICO для криптостартапів</strong></h4>

Криптовалютний стартап Elementus створив анімовану візуалізацію для розвитку продаж токенів на відкритому ринку та темпів залучення капіталу під проекти внаслідок ICO. При цьому було використано статистику із відкритих джерел за минулі 4 роки у помісячному розрізі.

Візуалізацію цього процесу зібрали на відео. Перші три роки, відколи почалося розміщення токенів для криптотехнологічних стартапів, були доволі повільними з точки зору технологій. Проте вже в травні 2017 року відбувся справжній «прорив». Десятки розміщень токенів пройшли майже одночасно, залучивши десятки мільйонів доларів як від досвічених інвесторів, так і від новачків у криптотехнологіях.

<iframe width="636" height="357" src="https://www.youtube.com/embed/ac1P3GXkFxc" frameborder="0" gesture="media" allow="encrypted-media" allowfullscreen></iframe>

Попри те, що темпи зростання залучених токенів трохи пригальмували, найпопулярнішими залишаються проекти на блокчейнах Ethereum та Bitcoin. Саме вони продовжують найчастіше використовувати емісію токенів на солідні суми коштів для інвестування ідей на крипторинку:

<img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/12/ico-total-raised-2.png" alt="Стало відомо, скільки мільярдів витратили на ICO з 2014 року" width="723" height="434" class="aligncenter size-full wp-image-23780" />

Раніше ми розповідали вам про те, як виглядав ринок криптовалют <a href="https://nachasi.com/2017/12/05/cryptomarket-review/" rel="noopener" target="_blank">у III кварталі 2017 року</a>.

<p>Продаж токенів та ICO — дві теми, що найчастіше обговорювалися цьогоріч в контексті дискусій навколо криптовалют. Але скільки насправді інвестують учасники ринку в криптопроекти через купівлю токенів? Оцінку ринку склали в одному із криптовалютних стартапів.</p><h4><strong>Як виглядав процес розвитку ICO для криптостартапів</strong></h4><p>Криптовалютний стартап Elementus створив анімовану візуалізацію для розвитку продаж токенів на відкритому ринку та темпів залучення капіталу під проекти внаслідок ICO. При цьому було використано статистику із відкритих джерел за минулі 4 роки у помісячному розрізі.</p><p>Візуалізацію цього процесу зібрали на відео. Перші три роки, відколи почалося розміщення токенів для криптотехнологічних стартапів, були доволі повільними з точки зору технологій. Проте вже в травні 2017 року відбувся справжній «прорив». Десятки розміщень токенів пройшли майже одночасно, залучивши десятки мільйонів доларів як від досвічених інвесторів, так і від новачків у криптотехнологіях.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" width="636" height="357" src="https://www.youtube.com/embed/ac1P3GXkFxc" frameborder="0" gesture="media" allow="encrypted-media" allowfullscreen></iframe></div><p>Попри те, що темпи зростання залучених токенів трохи пригальмували, найпопулярнішими залишаються проекти на блокчейнах Ethereum та Bitcoin. Саме вони продовжують найчастіше використовувати емісію токенів на солідні суми коштів для інвестування ідей на крипторинку:</p><p><img loading="lazy" src="/wp-content/uploads/2017/12/ico-total-raised-2.png" alt="Стало відомо, скільки мільярдів витратили на ICO з 2014 року" width="723" height="434" class="aligncenter size-full wp-image-23780" srcset="/wp-content/uploads/2017/12/ico-total-raised-2.png 723w, /wp-content/uploads/2017/12/ico-total-raised-2-300x180.png 300w, /wp-content/uploads/2017/12/ico-total-raised-2-650x390.png 650w" sizes="(max-width: 723px) 100vw, 723px" /></p><p>Раніше ми розповідали вам про те, як виглядав ринок криптовалют <a href="/2017/12/05/cryptomarket-review/" rel="noopener" target="_blank">у III кварталі 2017 року</a>.</p>

Стало відомо, скільки мільярдів витратили на ICO з 2014 року

{:ua}Які темпи фінансування стартапів через ICO спостерігалися за 4 роки?{:}

<p>Сергій має понад 20 років досвіду роботи у галузі ІТ та телекомунікацій, є провідним фахівцем з технологій та очолює групу «Технології та інтеграція» в департаменті консалтингу Deloitte Ukraine. Він має багатий досвід керування проектами з ІТ-аудиту, розробки архітектури підприємств, розробки ІТ-стратегій та довгострокових планів розвитку, гармонізації відносин між підрозділами ІТ та бізнесом. Є членом ISACA з 2008 року, а також сертифікованим аудитором ІТ (CISA).

[color_title title="— Як виглядає ситуація із впровадженням смарт-контрактів в Україні? Чи впроваджують аудиторські компанії, банки або біржі подібні напрацювання?"]

Дивлячись що мається на увазі під впровадженням. Розробка смарт-контрактів знаходиться в ранній експериментальній області. Продуктивних рішень на смарт-контрактах в Україні в реальному секторі економіки я поки не зустрічав. Найбільша концентрація такої розробки сфокусована на ICO та інших blockchain-рішеннях. Основними причинами низького проникнення смарт-контрактів я вважаю:
</p>
<ul>
<li>мовний розрив між користувачами і авторами смарт контрактів;</li>
 	<li>відсутність стандартів в області blockchain, в т.ч. смарт-контрактів;</li>
 	<li>відсутність кращих прикладів практичного досвіду, на якому можна було би вибудовувати свою розробку.
</li>
</ul>
[color_title title="— Статус криптовалют в цілому і токенів та ICO в Україні зараз не є врегульованим законодавчо. Одночасно із цим провадяться залучення коштів через ICO для українських проектів на міжнародному ринку. Нещодавно відбулося успішне ICO українського майданчика для торгівлі ігровими предметами та ґеймерськими активами. На вашу думку, чому цей процес досі не має відповідної законодавчої бази — і якою ця база мала би бути?"]

Розробка законодавчої бази для будь-якого нового економічного явища - довгий і ресурсомісткий процес. Як правило, він будується на реактивній основі, наприклад — сталося велике шахрайство або масовий обман вкладників, є постраждалі, низка судових позовів, зареєстровані збитки. Тоді, як реакція, з'являється ряд заборон або контролів, щоби цього більше не відбувалося. У випадку з ІРО на це пішло майже 400 років. ІСО ж є абсолютно новим явищем, зі своєю природою ризиків і дуже малою історією розвитку. Просто ще «не набито» достатньо «гуль», щоби серйозно займатися відповідним законодавством.

[related_post id="8749"]

По-друге, природа крипто-токенів така, що до них не застосовуються в чистому вигляді визначення відомих фінансових інструментів, або відомих класів активів. На вивчення цієї природи і узгодження стандартів, що визначають технологію, теж зазвичай йде досить багато часу.

По-третє, серед законодавців, які вже щось почали робити, немає єдності. Одні країни забороняють ІСО, інші — заохочують і підлаштовують законодавство, треті займають вичікувальну позицію.

[blockquote_with_author content="Децентралізований характер blockchain-технологій — це окремий серйозний виклик для законодавців і регуляторів, які звикли діяти виключно в централізованій моделі світу. Дозволити чомусь працювати в режимі саморегулювання і мінімуму контролю з боку влади часто є непереборною ментальною перешкодою для руху вперед"]

[color_title title="— Три напрямки, які на ваш погляд, найбільше можуть виграти в Україні від запровадження криптотехнологій в найближчому майбутньому"]

Головним чином це:
<ul>
<li>переведення державних реєстрів на blockchain з прямою участю власників записів в цих реєстрах;</li>
 	<li>електронний юридично значущий документообіг і електронний нотаріат на blockchain та позбавлення кримінальних схем, побудованих на папері;</li>
 	<li>легалізація <a href="https://nachasi.com/2017/10/20/10-najpopulyarnishyh-krypovalyut/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">криптовалют<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/Depositphotos_41335121_l-2015-300x200.jpg" />Що варто знати про 10 найпопулярніших криптовалют</span></a>.</li>
</ul>
[color_title title="— Перехід державних аукціонів майна на blockchain — це PR-хід з боку держави чи практика, яку згодом реально поширити на нижчі ланки документообігу та тендерів / аукціонів на місцях? Які компетенції (кадрові чи технологічні) та зміни для цього потрібні?"]

[related_post id="5592"]

Це може показати тільки час. Оскільки всі державні проекти з використанням таких технологій знаходяться на ранніх стадіях розробки і впровадження, їхню результативність оцінити вкрай складно. При цьому я не виключаю їх PR-спрямованості, адже blockchain — розкручений маркетинговий мем, і хто тільки цією обставиною не користується! Держава повинна забезпечити технічно чесні правила гри, які не зможе порушити навіть вона сама, — а це дуже складний і воістину революційний крок.

Можемо говорити про успіх blockchain-рішень, коли, наприклад, стане технічно неможливою передача об'єкта нерухомості у власність іншого власника без прямої згоди поточного власника і без необхідності в будь-яких арбітрів, або судах, які потрібні для вирішення спірних ситуацій. Спірних ситуацій бути не повинно в принципі — і це те, що може дати blockchain.

<img class="aligncenter size-full wp-image-19402" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/DSC05478.jpg" alt="Сергій Бондаренко, Deloitte Ukraine — про смарт-контракти і blockchain в Україні" width="1600" height="991">

[color_title title="— Китай та деякі інші країни світу зараз ідуть шляхом заборони ICO та криптовалют, але при цьому не забороняють саму технологію blockchain. Чи не є це тим сценарієм, до якого може вдатися й українська влада? Як цьому можна запобігти?"]

Маю велику надію, що українська влада буде мудрішою, оскільки заборона криптовалют в різних країнах приводить тільки до одного результату — зростання їхньої популярності та попиту серед населення. Сам blockchain заборонити не можна, як явище природи. Хоч скільки забороняй схід Сонця — воно однаково буде сходити. Це така ж технологія, як і протокол TCP/IP, на якому працює інтернет. Ці технології та програми на їхній основі необхідно вивчати і досліджувати, щоби прийти до правильних форматів регулювання цієї сфери.

Якщо взяти за приклад інтернет, то на усвідомлення підходів до його регулювання пішло близько 20 років. Тому я вважаю, що blockchain буде швидше розвиватися в недержавному секторі економіки, де набагато більше ресурсу, — в т.ч. інтелектуального, — вища швидкість прийняття рішень і готовність до експериментів значніша за державну. Буду радий, якщо в результаті завдяки blockchain-технологіям ми побачимо економіку, яка успішно розвивається і якій не потрібно для цього державне регулювання.

[color_title title="— Зараз на розгляді в українському парламенті перебуває законопроект щодо легалізації та унормування криптовалют, пропонуючи визначити біткойн та аналогічні валюти і токени як засіб обміну, а не фінансовий інструмент — ваше ставлення до цієї ініціативи, і які переваги / ризики вона має"]

Вважаю, що обидва законопроекти про регулювання криптовалют, які зареєстровані у Верховній Раді, дуже «сирі». В їхній розробці не брали участь широкі кола експертів, яких в Україні чимало (законопроекти розроблялися депутатами парламенту). Ці законопроекти не виносилися на громадське обговорення. А визначення ключових понять, які наводяться в цих законопроектах, далекі від реальності і викликають у фахівців безліч питань.

В цілому намір гарний, але самі законопроекти ще не ті. У зв'язку з цим має сенс звернути увагу на аналогічне законодавство в Європі, якість якого значно вище.

<img class="aligncenter size-full wp-image-19404" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/DSC05485.jpg" alt="Сергій Бондаренко, Deloitte Ukraine — про смарт-контракти і blockchain в Україні" width="1600" height="989">

[color_title title="— Як банки в Україні сприймають криптотехнології (і чи сприймають взагалі)?"]

На жаль, банківський сектор по відношенню до blockchain-технологій знаходиться в стані забобонів і побоювань. Багато банкірів на повному серйозі вважають Bitcoin фінансовою пірамідою і не бачать в ньому величезного підривного потенціалу для банків. Тому нашу місію на сьогодні ми бачимо перш за все в освіті топ-менеджерів і акціонерів банків в області криптовалют і blockchain.

Крім того, банки в Україні все ще не відкриті до кооперації між собою, а це — важлива умова для розвитку blockchain-рішень в банківському секторі. Для того, щоби сповна отримати переваги від цих рішень, банкам необхідно зробити «домашню роботу» — цілком перейти на безпаперовий юридично значущий документообіг, відкрити свої API і повернутися обличчям до fintech-сектору, поки він не поглинув традиційний банківський бізнес.

<p>Сергій має понад 20 років досвіду роботи у галузі ІТ та телекомунікацій, є провідним фахівцем з технологій та очолює групу «Технології та інтеграція» в департаменті консалтингу Deloitte Ukraine. Він має багатий досвід керування проектами з ІТ-аудиту, розробки архітектури підприємств, розробки ІТ-стратегій та довгострокових планів розвитку, гармонізації відносин між підрозділами ІТ та бізнесом. Є членом ISACA з 2008 року, а також сертифікованим аудитором ІТ (CISA).</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Як виглядає ситуація із впровадженням смарт-контрактів в Україні? Чи впроваджують аудиторські компанії, банки або біржі подібні напрацювання?		</span>	</h3><p>Дивлячись що мається на увазі під впровадженням. Розробка смарт-контрактів знаходиться в ранній експериментальній області. Продуктивних рішень на смарт-контрактах в Україні в реальному секторі економіки я поки не зустрічав. Найбільша концентрація такої розробки сфокусована на ICO та інших blockchain-рішеннях. Основними причинами низького проникнення смарт-контрактів я вважаю:</p><ul><li>мовний розрив між користувачами і авторами смарт контрактів;</li><li>відсутність стандартів в області blockchain, в т.ч. смарт-контрактів;</li><li>відсутність кращих прикладів практичного досвіду, на якому можна було би вибудовувати свою розробку.</li></ul>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Статус криптовалют в цілому і токенів та ICO в Україні зараз не є врегульованим законодавчо. Одночасно із цим провадяться залучення коштів через ICO для українських проектів на міжнародному ринку. Нещодавно відбулося успішне ICO українського майданчика для торгівлі ігровими предметами та ґеймерськими активами. На вашу думку, чому цей процес досі не має відповідної законодавчої бази — і якою ця база мала би бути?		</span>	</h3><p>Розробка законодавчої бази для будь-якого нового економічного явища &#8211; довгий і ресурсомісткий процес. Як правило, він будується на реактивній основі, наприклад — сталося велике шахрайство або масовий обман вкладників, є постраждалі, низка судових позовів, зареєстровані збитки. Тоді, як реакція, з&#8217;являється ряд заборон або контролів, щоби цього більше не відбувалося. У випадку з ІРО на це пішло майже 400 років. ІСО ж є абсолютно новим явищем, зі своєю природою ризиків і дуже малою історією розвитку. Просто ще «не набито» достатньо «гуль», щоби серйозно займатися відповідним законодавством.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/crypto/2017/07/18/us-ico/" class="link">Стережися ICO — чому американські фінрегулятори б’ють на сполох через токени</a>	</div><p>По-друге, природа крипто-токенів така, що до них не застосовуються в чистому вигляді визначення відомих фінансових інструментів, або відомих класів активів. На вивчення цієї природи і узгодження стандартів, що визначають технологію, теж зазвичай йде досить багато часу.</p><p>По-третє, серед законодавців, які вже щось почали робити, немає єдності. Одні країни забороняють ІСО, інші — заохочують і підлаштовують законодавство, треті займають вичікувальну позицію.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Децентралізований характер blockchain-технологій — це окремий серйозний виклик для законодавців і регуляторів, які звикли діяти виключно в централізованій моделі світу. Дозволити чомусь працювати в режимі саморегулювання і мінімуму контролю з боку влади часто є непереборною ментальною перешкодою для руху вперед</p>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Три напрямки, які на ваш погляд, найбільше можуть виграти в Україні від запровадження криптотехнологій в найближчому майбутньому		</span>	</h3><p>Головним чином це:</p><ul><li>переведення державних реєстрів на blockchain з прямою участю власників записів в цих реєстрах;</li><li>електронний юридично значущий документообіг і електронний нотаріат на blockchain та позбавлення кримінальних схем, побудованих на папері;</li><li>легалізація <a href="/2017/10/20/10-najpopulyarnishyh-krypovalyut/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">криптовалют<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/10/Depositphotos_41335121_l-2015-300x200.jpg" />Що варто знати про 10 найпопулярніших криптовалют</span></a>.</li></ul>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Перехід державних аукціонів майна на blockchain — це PR-хід з боку держави чи практика, яку згодом реально поширити на нижчі ланки документообігу та тендерів / аукціонів на місцях? Які компетенції (кадрові чи технологічні) та зміни для цього потрібні?		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/06/14/auktsion-na-blockchain/" class="link">Конфіскат з блокчейном: в Україні — перший у світі електронний Blockchain-аукціон</a>	</div><p>Це може показати тільки час. Оскільки всі державні проекти з використанням таких технологій знаходяться на ранніх стадіях розробки і впровадження, їхню результативність оцінити вкрай складно. При цьому я не виключаю їх PR-спрямованості, адже blockchain — розкручений маркетинговий мем, і хто тільки цією обставиною не користується! Держава повинна забезпечити технічно чесні правила гри, які не зможе порушити навіть вона сама, — а це дуже складний і воістину революційний крок.</p><p>Можемо говорити про успіх blockchain-рішень, коли, наприклад, стане технічно неможливою передача об&#8217;єкта нерухомості у власність іншого власника без прямої згоди поточного власника і без необхідності в будь-яких арбітрів, або судах, які потрібні для вирішення спірних ситуацій. Спірних ситуацій бути не повинно в принципі — і це те, що може дати blockchain.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-19402" src="/wp-content/uploads/2017/10/DSC05478.jpg" alt="Сергій Бондаренко, Deloitte Ukraine — про смарт-контракти і blockchain в Україні" width="1600" height="991" srcset="/wp-content/uploads/2017/10/DSC05478.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05478-300x186.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05478-768x476.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05478-1024x634.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05478-650x403.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05478-1195x740.jpg 1195w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Китай та деякі інші країни світу зараз ідуть шляхом заборони ICO та криптовалют, але при цьому не забороняють саму технологію blockchain. Чи не є це тим сценарієм, до якого може вдатися й українська влада? Як цьому можна запобігти?		</span>	</h3><p>Маю велику надію, що українська влада буде мудрішою, оскільки заборона криптовалют в різних країнах приводить тільки до одного результату — зростання їхньої популярності та попиту серед населення. Сам blockchain заборонити не можна, як явище природи. Хоч скільки забороняй схід Сонця — воно однаково буде сходити. Це така ж технологія, як і протокол TCP/IP, на якому працює інтернет. Ці технології та програми на їхній основі необхідно вивчати і досліджувати, щоби прийти до правильних форматів регулювання цієї сфери.</p><p>Якщо взяти за приклад інтернет, то на усвідомлення підходів до його регулювання пішло близько 20 років. Тому я вважаю, що blockchain буде швидше розвиватися в недержавному секторі економіки, де набагато більше ресурсу, — в т.ч. інтелектуального, — вища швидкість прийняття рішень і готовність до експериментів значніша за державну. Буду радий, якщо в результаті завдяки blockchain-технологіям ми побачимо економіку, яка успішно розвивається і якій не потрібно для цього державне регулювання.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Зараз на розгляді в українському парламенті перебуває законопроект щодо легалізації та унормування криптовалют, пропонуючи визначити біткойн та аналогічні валюти і токени як засіб обміну, а не фінансовий інструмент — ваше ставлення до цієї ініціативи, і які переваги / ризики вона має		</span>	</h3><p>Вважаю, що обидва законопроекти про регулювання криптовалют, які зареєстровані у Верховній Раді, дуже «сирі». В їхній розробці не брали участь широкі кола експертів, яких в Україні чимало (законопроекти розроблялися депутатами парламенту). Ці законопроекти не виносилися на громадське обговорення. А визначення ключових понять, які наводяться в цих законопроектах, далекі від реальності і викликають у фахівців безліч питань.</p><p>В цілому намір гарний, але самі законопроекти ще не ті. У зв&#8217;язку з цим має сенс звернути увагу на аналогічне законодавство в Європі, якість якого значно вище.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-19404" src="/wp-content/uploads/2017/10/DSC05485.jpg" alt="Сергій Бондаренко, Deloitte Ukraine — про смарт-контракти і blockchain в Україні" width="1600" height="989" srcset="/wp-content/uploads/2017/10/DSC05485.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05485-300x185.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05485-768x475.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05485-1024x633.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05485-650x402.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05485-1197x740.jpg 1197w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Як банки в Україні сприймають криптотехнології (і чи сприймають взагалі)?		</span>	</h3><p>На жаль, банківський сектор по відношенню до blockchain-технологій знаходиться в стані забобонів і побоювань. Багато банкірів на повному серйозі вважають Bitcoin фінансовою пірамідою і не бачать в ньому величезного підривного потенціалу для банків. Тому нашу місію на сьогодні ми бачимо перш за все в освіті топ-менеджерів і акціонерів банків в області криптовалют і blockchain.</p><p>Крім того, банки в Україні все ще не відкриті до кооперації між собою, а це — важлива умова для розвитку blockchain-рішень в банківському секторі. Для того, щоби сповна отримати переваги від цих рішень, банкам необхідно зробити «домашню роботу» — цілком перейти на безпаперовий юридично значущий документообіг, відкрити свої API і повернутися обличчям до fintech-сектору, поки він не поглинув традиційний банківський бізнес.</p>

У цій рубриці ми говоримо про бізнес, цікаві українські стартапи, підприємництво та поради для підприємців. Серед іншого вивчаємо ще й цікаві кейси із українського та закордонного досвіду та публікуємо найсвіжіші новини B2B- та B2C-сегментів економіки. Тут ви можете знайти все, що варто знати про ділове середовище України, Східної Європи та світу

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Бізнес

Ви можете <a href="https://nachasi.com/about/">стати спонсором</a> цієї рубрики, а всі матеріали у цій рубриці матимуть відповідне брендування та банер. Зацікавилися? <a href="mailto:adv@nachasi.com">Напишіть нам</a>

Українські можновладці та банківські структури дедалі більшу увагу звертають на blockchain, криптовалюти та пов’язані із ними сфери діяльності. Щоби дізнатися, як саме ці технології можуть змінити економіку нашої держави в цілому та український бізнес зокрема, ми звернулися до Сергія Бондаренка, представника департаменту консалтингу компанії «Делойт» в Україні

Сергій має понад 20 років досвіду роботи у галузі ІТ та телекомунікацій, є провідним фахівцем з технологій та очолює групу «Технології та інтеграція» в департаменті консалтингу Deloitte Ukraine. Він має багатий досвід керування проектами з ІТ-аудиту, розробки архітектури підприємств, розробки ІТ-стратегій та довгострокових планів розвитку, гармонізації відносин між підрозділами ІТ та бізнесом. Є членом ISACA з 2008 року, а також сертифікованим аудитором ІТ (CISA).

[color_title title="— Як виглядає ситуація із впровадженням смарт-контрактів в Україні? Чи впроваджують аудиторські компанії, банки або біржі подібні напрацювання?"]

Дивлячись що мається на увазі під впровадженням. Розробка смарт-контрактів знаходиться в ранній експериментальній області. Продуктивних рішень на смарт-контрактах в Україні в реальному секторі економіки я поки не зустрічав. Найбільша концентрація такої розробки сфокусована на ICO та інших blockchain-рішеннях. Основними причинами низького проникнення смарт-контрактів я вважаю:
<ul>
 	<li>мовний розрив між користувачами і авторами смарт контрактів;</li>
 	<li>відсутність стандартів в області blockchain, в т.ч. смарт-контрактів;</li>
 	<li>відсутність кращих прикладів практичного досвіду, на якому можна було би вибудовувати свою розробку.</li>
</ul>
[color_title title="— Статус криптовалют в цілому і токенів та ICO в Україні зараз не є врегульованим законодавчо. Одночасно із цим провадяться залучення коштів через ICO для українських проектів на міжнародному ринку. Нещодавно відбулося успішне ICO українського майданчика для торгівлі ігровими предметами та ґеймерськими активами. На вашу думку, чому цей процес досі не має відповідної законодавчої бази — і якою ця база мала би бути?"]

Розробка законодавчої бази для будь-якого нового економічного явища - довгий і ресурсомісткий процес. Як правило, він будується на реактивній основі, наприклад — сталося велике шахрайство або масовий обман вкладників, є постраждалі, низка судових позовів, зареєстровані збитки. Тоді, як реакція, з'являється ряд заборон або контролів, щоби цього більше не відбувалося. У випадку з ІРО на це пішло майже 400 років. ІСО ж є абсолютно новим явищем, зі своєю природою ризиків і дуже малою історією розвитку. Просто ще «не набито» достатньо «гуль», щоби серйозно займатися відповідним законодавством.

[related_post id="8749"]

По-друге, природа крипто-токенів така, що до них не застосовуються в чистому вигляді визначення відомих фінансових інструментів, або відомих класів активів. На вивчення цієї природи і узгодження стандартів, що визначають технологію, теж зазвичай йде досить багато часу.

По-третє, серед законодавців, які вже щось почали робити, немає єдності. Одні країни забороняють ІСО, інші — заохочують і підлаштовують законодавство, треті займають вичікувальну позицію.

[blockquote_with_author content="Децентралізований характер blockchain-технологій — це окремий серйозний виклик для законодавців і регуляторів, які звикли діяти виключно в централізованій моделі світу. Дозволити чомусь працювати в режимі саморегулювання і мінімуму контролю з боку влади часто є непереборною ментальною перешкодою для руху вперед"]

[color_title title="— Три напрямки, які на ваш погляд, найбільше можуть виграти в Україні від запровадження криптотехнологій в найближчому майбутньому"]

Головним чином це:
<ul>
 	<li>переведення державних реєстрів на blockchain з прямою участю власників записів в цих реєстрах;</li>
 	<li>електронний юридично значущий документообіг і електронний нотаріат на blockchain та позбавлення кримінальних схем, побудованих на папері;</li>
 	<li>легалізація <a href="https://nachasi.com/2017/10/20/10-najpopulyarnishyh-krypovalyut/" target="_blank" rel="noopener">криптовалют</a>.</li>
</ul>
[color_title title="— Перехід державних аукціонів майна на blockchain — це PR-хід з боку держави чи практика, яку згодом реально поширити на нижчі ланки документообігу та тендерів / аукціонів на місцях? Які компетенції (кадрові чи технологічні) та зміни для цього потрібні?"]

[related_post id="5592"]

Це може показати тільки час. Оскільки всі державні проекти з використанням таких технологій знаходяться на ранніх стадіях розробки і впровадження, їхню результативність оцінити вкрай складно. При цьому я не виключаю їх PR-спрямованості, адже blockchain — розкручений маркетинговий мем, і хто тільки цією обставиною не користується! Держава повинна забезпечити технічно чесні правила гри, які не зможе порушити навіть вона сама, — а це дуже складний і воістину революційний крок.

Можемо говорити про успіх blockchain-рішень, коли, наприклад, стане технічно неможливою передача об'єкта нерухомості у власність іншого власника без прямої згоди поточного власника і без необхідності в будь-яких арбітрів, або судах, які потрібні для вирішення спірних ситуацій. Спірних ситуацій бути не повинно в принципі — і це те, що може дати blockchain.

<img class="aligncenter size-full wp-image-19402" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/DSC05478.jpg" alt="Сергій Бондаренко, Deloitte Ukraine — про смарт-контракти і blockchain в Україні" width="1600" height="991" />

[color_title title="— Китай та деякі інші країни світу зараз ідуть шляхом заборони ICO та криптовалют, але при цьому не забороняють саму технологію blockchain. Чи не є це тим сценарієм, до якого може вдатися й українська влада? Як цьому можна запобігти?"]

Маю велику надію, що українська влада буде мудрішою, оскільки заборона криптовалют в різних країнах приводить тільки до одного результату — зростання їхньої популярності та попиту серед населення. Сам blockchain заборонити не можна, як явище природи. Хоч скільки забороняй схід Сонця — воно однаково буде сходити. Це така ж технологія, як і протокол TCP/IP, на якому працює інтернет. Ці технології та програми на їхній основі необхідно вивчати і досліджувати, щоби прийти до правильних форматів регулювання цієї сфери.

Якщо взяти за приклад інтернет, то на усвідомлення підходів до його регулювання пішло близько 20 років. Тому я вважаю, що blockchain буде швидше розвиватися в недержавному секторі економіки, де набагато більше ресурсу, — в т.ч. інтелектуального, — вища швидкість прийняття рішень і готовність до експериментів значніша за державну. Буду радий, якщо в результаті завдяки blockchain-технологіям ми побачимо економіку, яка успішно розвивається і якій не потрібно для цього державне регулювання.

[color_title title="— Зараз на розгляді в українському парламенті перебуває законопроект щодо легалізації та унормування криптовалют, пропонуючи визначити біткойн та аналогічні валюти і токени як засіб обміну, а не фінансовий інструмент — ваше ставлення до цієї ініціативи, і які переваги / ризики вона має"]

Вважаю, що обидва законопроекти про регулювання криптовалют, які зареєстровані у Верховній Раді, дуже «сирі». В їхній розробці не брали участь широкі кола експертів, яких в Україні чимало (законопроекти розроблялися депутатами парламенту). Ці законопроекти не виносилися на громадське обговорення. А визначення ключових понять, які наводяться в цих законопроектах, далекі від реальності і викликають у фахівців безліч питань.

В цілому намір гарний, але самі законопроекти ще не ті. У зв'язку з цим має сенс звернути увагу на аналогічне законодавство в Європі, якість якого значно вище.

<img class="aligncenter size-full wp-image-19404" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/10/DSC05485.jpg" alt="Сергій Бондаренко, Deloitte Ukraine — про смарт-контракти і blockchain в Україні" width="1600" height="989" />

[color_title title="— Як банки в Україні сприймають криптотехнології (і чи сприймають взагалі)?"]

На жаль, банківський сектор по відношенню до blockchain-технологій знаходиться в стані забобонів і побоювань. Багато банкірів на повному серйозі вважають Bitcoin фінансовою пірамідою і не бачать в ньому величезного підривного потенціалу для банків. Тому нашу місію на сьогодні ми бачимо перш за все в освіті топ-менеджерів і акціонерів банків в області криптовалют і blockchain.

Крім того, банки в Україні все ще не відкриті до кооперації між собою, а це — важлива умова для розвитку blockchain-рішень в банківському секторі. Для того, щоби сповна отримати переваги від цих рішень, банкам необхідно зробити «домашню роботу» — цілком перейти на безпаперовий юридично значущий документообіг, відкрити свої API і повернутися обличчям до fintech-сектору, поки він не поглинув традиційний банківський бізнес.

<p>Сергій має понад 20 років досвіду роботи у галузі ІТ та телекомунікацій, є провідним фахівцем з технологій та очолює групу «Технології та інтеграція» в департаменті консалтингу Deloitte Ukraine. Він має багатий досвід керування проектами з ІТ-аудиту, розробки архітектури підприємств, розробки ІТ-стратегій та довгострокових планів розвитку, гармонізації відносин між підрозділами ІТ та бізнесом. Є членом ISACA з 2008 року, а також сертифікованим аудитором ІТ (CISA).</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Як виглядає ситуація із впровадженням смарт-контрактів в Україні? Чи впроваджують аудиторські компанії, банки або біржі подібні напрацювання?		</span>	</h3><p>Дивлячись що мається на увазі під впровадженням. Розробка смарт-контрактів знаходиться в ранній експериментальній області. Продуктивних рішень на смарт-контрактах в Україні в реальному секторі економіки я поки не зустрічав. Найбільша концентрація такої розробки сфокусована на ICO та інших blockchain-рішеннях. Основними причинами низького проникнення смарт-контрактів я вважаю:</p><ul><li>мовний розрив між користувачами і авторами смарт контрактів;</li><li>відсутність стандартів в області blockchain, в т.ч. смарт-контрактів;</li><li>відсутність кращих прикладів практичного досвіду, на якому можна було би вибудовувати свою розробку.</li></ul>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Статус криптовалют в цілому і токенів та ICO в Україні зараз не є врегульованим законодавчо. Одночасно із цим провадяться залучення коштів через ICO для українських проектів на міжнародному ринку. Нещодавно відбулося успішне ICO українського майданчика для торгівлі ігровими предметами та ґеймерськими активами. На вашу думку, чому цей процес досі не має відповідної законодавчої бази — і якою ця база мала би бути?		</span>	</h3><p>Розробка законодавчої бази для будь-якого нового економічного явища &#8211; довгий і ресурсомісткий процес. Як правило, він будується на реактивній основі, наприклад — сталося велике шахрайство або масовий обман вкладників, є постраждалі, низка судових позовів, зареєстровані збитки. Тоді, як реакція, з&#8217;являється ряд заборон або контролів, щоби цього більше не відбувалося. У випадку з ІРО на це пішло майже 400 років. ІСО ж є абсолютно новим явищем, зі своєю природою ризиків і дуже малою історією розвитку. Просто ще «не набито» достатньо «гуль», щоби серйозно займатися відповідним законодавством.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/crypto/2017/07/18/us-ico/" class="link">Стережися ICO — чому американські фінрегулятори б’ють на сполох через токени</a>	</div><p>По-друге, природа крипто-токенів така, що до них не застосовуються в чистому вигляді визначення відомих фінансових інструментів, або відомих класів активів. На вивчення цієї природи і узгодження стандартів, що визначають технологію, теж зазвичай йде досить багато часу.</p><p>По-третє, серед законодавців, які вже щось почали робити, немає єдності. Одні країни забороняють ІСО, інші — заохочують і підлаштовують законодавство, треті займають вичікувальну позицію.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Децентралізований характер blockchain-технологій — це окремий серйозний виклик для законодавців і регуляторів, які звикли діяти виключно в централізованій моделі світу. Дозволити чомусь працювати в режимі саморегулювання і мінімуму контролю з боку влади часто є непереборною ментальною перешкодою для руху вперед</p>			</blockquote>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Три напрямки, які на ваш погляд, найбільше можуть виграти в Україні від запровадження криптотехнологій в найближчому майбутньому		</span>	</h3><p>Головним чином це:</p><ul><li>переведення державних реєстрів на blockchain з прямою участю власників записів в цих реєстрах;</li><li>електронний юридично значущий документообіг і електронний нотаріат на blockchain та позбавлення кримінальних схем, побудованих на папері;</li><li>легалізація <a href="/2017/10/20/10-najpopulyarnishyh-krypovalyut/" target="_blank" rel="noopener">криптовалют</a>.</li></ul>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Перехід державних аукціонів майна на blockchain — це PR-хід з боку держави чи практика, яку згодом реально поширити на нижчі ланки документообігу та тендерів / аукціонів на місцях? Які компетенції (кадрові чи технологічні) та зміни для цього потрібні?		</span>	</h3>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/news/2017/06/14/auktsion-na-blockchain/" class="link">Конфіскат з блокчейном: в Україні — перший у світі електронний Blockchain-аукціон</a>	</div><p>Це може показати тільки час. Оскільки всі державні проекти з використанням таких технологій знаходяться на ранніх стадіях розробки і впровадження, їхню результативність оцінити вкрай складно. При цьому я не виключаю їх PR-спрямованості, адже blockchain — розкручений маркетинговий мем, і хто тільки цією обставиною не користується! Держава повинна забезпечити технічно чесні правила гри, які не зможе порушити навіть вона сама, — а це дуже складний і воістину революційний крок.</p><p>Можемо говорити про успіх blockchain-рішень, коли, наприклад, стане технічно неможливою передача об&#8217;єкта нерухомості у власність іншого власника без прямої згоди поточного власника і без необхідності в будь-яких арбітрів, або судах, які потрібні для вирішення спірних ситуацій. Спірних ситуацій бути не повинно в принципі — і це те, що може дати blockchain.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-19402" src="/wp-content/uploads/2017/10/DSC05478.jpg" alt="Сергій Бондаренко, Deloitte Ukraine — про смарт-контракти і blockchain в Україні" width="1600" height="991" srcset="/wp-content/uploads/2017/10/DSC05478.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05478-300x186.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05478-768x476.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05478-1024x634.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05478-650x403.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05478-1195x740.jpg 1195w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Китай та деякі інші країни світу зараз ідуть шляхом заборони ICO та криптовалют, але при цьому не забороняють саму технологію blockchain. Чи не є це тим сценарієм, до якого може вдатися й українська влада? Як цьому можна запобігти?		</span>	</h3><p>Маю велику надію, що українська влада буде мудрішою, оскільки заборона криптовалют в різних країнах приводить тільки до одного результату — зростання їхньої популярності та попиту серед населення. Сам blockchain заборонити не можна, як явище природи. Хоч скільки забороняй схід Сонця — воно однаково буде сходити. Це така ж технологія, як і протокол TCP/IP, на якому працює інтернет. Ці технології та програми на їхній основі необхідно вивчати і досліджувати, щоби прийти до правильних форматів регулювання цієї сфери.</p><p>Якщо взяти за приклад інтернет, то на усвідомлення підходів до його регулювання пішло близько 20 років. Тому я вважаю, що blockchain буде швидше розвиватися в недержавному секторі економіки, де набагато більше ресурсу, — в т.ч. інтелектуального, — вища швидкість прийняття рішень і готовність до експериментів значніша за державну. Буду радий, якщо в результаті завдяки blockchain-технологіям ми побачимо економіку, яка успішно розвивається і якій не потрібно для цього державне регулювання.</p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Зараз на розгляді в українському парламенті перебуває законопроект щодо легалізації та унормування криптовалют, пропонуючи визначити біткойн та аналогічні валюти і токени як засіб обміну, а не фінансовий інструмент — ваше ставлення до цієї ініціативи, і які переваги / ризики вона має		</span>	</h3><p>Вважаю, що обидва законопроекти про регулювання криптовалют, які зареєстровані у Верховній Раді, дуже «сирі». В їхній розробці не брали участь широкі кола експертів, яких в Україні чимало (законопроекти розроблялися депутатами парламенту). Ці законопроекти не виносилися на громадське обговорення. А визначення ключових понять, які наводяться в цих законопроектах, далекі від реальності і викликають у фахівців безліч питань.</p><p>В цілому намір гарний, але самі законопроекти ще не ті. У зв&#8217;язку з цим має сенс звернути увагу на аналогічне законодавство в Європі, якість якого значно вище.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-19404" src="/wp-content/uploads/2017/10/DSC05485.jpg" alt="Сергій Бондаренко, Deloitte Ukraine — про смарт-контракти і blockchain в Україні" width="1600" height="989" srcset="/wp-content/uploads/2017/10/DSC05485.jpg 1600w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05485-300x185.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05485-768x475.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05485-1024x633.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05485-650x402.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/10/DSC05485-1197x740.jpg 1197w" sizes="(max-width: 1600px) 100vw, 1600px" /></p>	<h3>		<span class="color-header" style="--color-text:#2732FB;--color-bg:#DDF8FF">			— Як банки в Україні сприймають криптотехнології (і чи сприймають взагалі)?		</span>	</h3><p>На жаль, банківський сектор по відношенню до blockchain-технологій знаходиться в стані забобонів і побоювань. Багато банкірів на повному серйозі вважають Bitcoin фінансовою пірамідою і не бачать в ньому величезного підривного потенціалу для банків. Тому нашу місію на сьогодні ми бачимо перш за все в освіті топ-менеджерів і акціонерів банків в області криптовалют і blockchain.</p><p>Крім того, банки в Україні все ще не відкриті до кооперації між собою, а це — важлива умова для розвитку blockchain-рішень в банківському секторі. Для того, щоби сповна отримати переваги від цих рішень, банкам необхідно зробити «домашню роботу» — цілком перейти на безпаперовий юридично значущий документообіг, відкрити свої API і повернутися обличчям до fintech-сектору, поки він не поглинув традиційний банківський бізнес.</p>

Сергій Бондаренко, Deloitte Ukraine — про смарт-контракти і blockchain в Україні

{:ua}Як blockchain здатен вплинути на українську економіку та безпеку даних?{:}

<h4><strong>Що варто знати про це ICO</strong></h4>
На попередньому етапі зібрано понад $1,6 млн через розміщення токенів та пропонування майбутніх можливостей із формування тексту в 1 клік із голосового контенту, над яким працюватиме так звана розподілена комп’ютерна мережа. Ціна одного токена RYZ склала $0,02. На фінальному етапі ICO засновники проекту мають намір залучити до $6 млн через такі токени. Понад 47% залучених коштів буде спрямовано на розробку фінальної версії системи та її вдосконалення.

Всі власники токенів у подальшому отримають 20% від транзакцій в системі пропорційно до свого внеску, маючи змогу збільшити прибутки завдяки зростанню ціни токенів, обіцяє команда розробників. В основі розподіленої мережі голосового розпізнавання лежатиме технологія Blockchain.
<h4><strong>Як було створено технологію</strong></h4>
Система Anryze створюється командою, що вже близько 5 років працює над системами, дотичними до розпізнавання людського мовлення. Ідею перевіряли «на міцність» в рамках інших стартапів, пропонуючи прототипні рішення — однак вони не цілком задовольняли цілям, які команда ставила перед собою. Тепер же в основу покладено технологію покращеного розпізнавання та обробки голосових даних завдяки розподіленим соцмережам:

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/f_61vIkYXLw" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Де дізнатися інші подробиці</strong></h4>
Всі подробиці щодо складу команди та планів тих, хто працює над новою сервісною платформою, можна дізнатися <a href="https://tokensale.anryze.com/#ico" target="_blank" rel="noopener">на сайті ICO</a> цього проекту. Нагадаємо, раніше компанія Google презентувала навушники, здатні перекладати «на льоту» текст з англійської ще 40 різними мовами. Кулон українських розробників під назвою Senstone, що здатен перетворювати голос на текстові нотатки, також цьогоріч <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/senstone-story/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">став хітом<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/Nazar-300x200.jpg" />«Під час роботи відійшло 4 команди» — Назар Федорчук, CEO Senstone</span></a> Kickstarter.

<h4><strong>Що варто знати про це ICO</strong></h4><p>На попередньому етапі зібрано понад $1,6 млн через розміщення токенів та пропонування майбутніх можливостей із формування тексту в 1 клік із голосового контенту, над яким працюватиме так звана розподілена комп’ютерна мережа. Ціна одного токена RYZ склала $0,02. На фінальному етапі ICO засновники проекту мають намір залучити до $6 млн через такі токени. Понад 47% залучених коштів буде спрямовано на розробку фінальної версії системи та її вдосконалення.</p><p>Всі власники токенів у подальшому отримають 20% від транзакцій в системі пропорційно до свого внеску, маючи змогу збільшити прибутки завдяки зростанню ціни токенів, обіцяє команда розробників. В основі розподіленої мережі голосового розпізнавання лежатиме технологія Blockchain.</p><h4><strong>Як було створено технологію</strong></h4><p>Система Anryze створюється командою, що вже близько 5 років працює над системами, дотичними до розпізнавання людського мовлення. Ідею перевіряли «на міцність» в рамках інших стартапів, пропонуючи прототипні рішення — однак вони не цілком задовольняли цілям, які команда ставила перед собою. Тепер же в основу покладено технологію покращеного розпізнавання та обробки голосових даних завдяки розподіленим соцмережам:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/f_61vIkYXLw" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Де дізнатися інші подробиці</strong></h4><p>Всі подробиці щодо складу команди та планів тих, хто працює над новою сервісною платформою, можна дізнатися <a href="https://tokensale.anryze.com/#ico" target="_blank" rel="noopener">на сайті ICO</a> цього проекту. Нагадаємо, раніше компанія Google презентувала навушники, здатні перекладати «на льоту» текст з англійської ще 40 різними мовами. Кулон українських розробників під назвою Senstone, що здатен перетворювати голос на текстові нотатки, також цьогоріч <a href="/2017/04/23/senstone-story/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">став хітом<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/04/Nazar-300x200.jpg" />«Під час роботи відійшло 4 команди» — Назар Федорчук, CEO Senstone</span></a> Kickstarter.</p>

Новини

Команда розробників з України вивела на ICO платформу із розподіленого розпізнання людського мовлення та перетворення його на текст. Мета платформи — обробка слів та перетворення їх на текст на основі розподіленої мережі із Natural Language Processing. Розробку буде спрямовано як на потреби індивідуальних, так і корпоративних користувачів, які хочуть створювати текст із сказаного вголос

<h4><strong>Що варто знати про це ICO</strong></h4>
На попередньому етапі зібрано понад $1,6 млн через розміщення токенів та пропонування майбутніх можливостей із формування тексту в 1 клік із голосового контенту, над яким працюватиме так звана розподілена комп’ютерна мережа. Ціна одного токена RYZ склала $0,02. На фінальному етапі ICO засновники проекту мають намір залучити до $6 млн через такі токени. Понад 47% залучених коштів буде спрямовано на розробку фінальної версії системи та її вдосконалення.

Всі власники токенів у подальшому отримають 20% від транзакцій в системі пропорційно до свого внеску, маючи змогу збільшити прибутки завдяки зростанню ціни токенів, обіцяє команда розробників. В основі розподіленої мережі голосового розпізнавання лежатиме технологія Blockchain.
<h4><strong>Як було створено технологію</strong></h4>
Система Anryze створюється командою, що вже близько 5 років працює над системами, дотичними до розпізнавання людського мовлення. Ідею перевіряли «на міцність» в рамках інших стартапів, пропонуючи прототипні рішення — однак вони не цілком задовольняли цілям, які команда ставила перед собою. Тепер же в основу покладено технологію покращеного розпізнавання та обробки голосових даних завдяки розподіленим соцмережам:

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/f_61vIkYXLw" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>Де дізнатися інші подробиці</strong></h4>
Всі подробиці щодо складу команди та планів тих, хто працює над новою сервісною платформою, можна дізнатися <a href="https://tokensale.anryze.com/#ico" target="_blank" rel="noopener">на сайті ICO</a> цього проекту. Нагадаємо, раніше компанія Google презентувала навушники, здатні перекладати «на льоту» текст з англійської ще 40 різними мовами. Кулон українських розробників під назвою Senstone, що здатен перетворювати голос на текстові нотатки, також цьогоріч <a href="https://nachasi.com/2017/04/23/senstone-story/" target="_blank" rel="noopener">став хітом</a> Kickstarter.

<h4><strong>Що варто знати про це ICO</strong></h4><p>На попередньому етапі зібрано понад $1,6 млн через розміщення токенів та пропонування майбутніх можливостей із формування тексту в 1 клік із голосового контенту, над яким працюватиме так звана розподілена комп’ютерна мережа. Ціна одного токена RYZ склала $0,02. На фінальному етапі ICO засновники проекту мають намір залучити до $6 млн через такі токени. Понад 47% залучених коштів буде спрямовано на розробку фінальної версії системи та її вдосконалення.</p><p>Всі власники токенів у подальшому отримають 20% від транзакцій в системі пропорційно до свого внеску, маючи змогу збільшити прибутки завдяки зростанню ціни токенів, обіцяє команда розробників. В основі розподіленої мережі голосового розпізнавання лежатиме технологія Blockchain.</p><h4><strong>Як було створено технологію</strong></h4><p>Система Anryze створюється командою, що вже близько 5 років працює над системами, дотичними до розпізнавання людського мовлення. Ідею перевіряли «на міцність» в рамках інших стартапів, пропонуючи прототипні рішення — однак вони не цілком задовольняли цілям, які команда ставила перед собою. Тепер же в основу покладено технологію покращеного розпізнавання та обробки голосових даних завдяки розподіленим соцмережам:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/f_61vIkYXLw" width="1920" height="834" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>Де дізнатися інші подробиці</strong></h4><p>Всі подробиці щодо складу команди та планів тих, хто працює над новою сервісною платформою, можна дізнатися <a href="https://tokensale.anryze.com/#ico" target="_blank" rel="noopener">на сайті ICO</a> цього проекту. Нагадаємо, раніше компанія Google презентувала навушники, здатні перекладати «на льоту» текст з англійської ще 40 різними мовами. Кулон українських розробників під назвою Senstone, що здатен перетворювати голос на текстові нотатки, також цьогоріч <a href="/2017/04/23/senstone-story/" target="_blank" rel="noopener">став хітом</a> Kickstarter.</p>

Проект українських розробників, що розпізнає мовлення, зібрав $1,6 млн на ICO

{:ua}Як Blockchain допоможе розпізнавати мовлення — і як працює ця технологія{:}

<p>Йельський економіст професор Роберт Шиллер виграв Нобелівську премію за роботу стосовно «бульбашок». Так називають штучно «роздмухані» економічні ажіотажні явища, фінансові та управлінські «піраміди», які живляться за рахунок ажіотажного попиту, завищених очікувань та надмірної спекулятивної вартості «активів». Він написав основну книгу про спекулятивні процеси — «Ірраціональне виживання». У ній він досліджує у тому числі і природу «бульбашки» як економічного явища.

Шиллер розробив деякі інструменти, які вважаються життєво важливими для тверезого погляду на ринки. Він допоміг створити індекси для вимірювання цін на нерухомість та індикатор оцінки фондового ринку — циклічно скориговане співвідношення ціна-прибуток, або коефіцієнт CAPE. Ця модель розглядається як одна з найкращих для прогнозування доходності акцій. Тож чи слід нам остерігатися нової «бульбашки» на ринку грошей?


</p>
<h4><strong>Про спекулятивні очікування та «мильні бульки»</strong></h4>
— Найкращим прикладом спекулятивних очікувань на сьогодні економіст вважає біткоїн. Він пов'язує це із мотивуючою історією, яку має ця криптовалюта. Він навіть неодноразово спостерігав це на прикладі своїх учнів у Йелі.

Спекулятивні очікування починаються із Сатосі Накамото. Таємничого засновника найвідомішої криптовалюти ніхто не бачив — його, можливо, взагалі не існує. Гарна таємниця. Ажіотаж підігрівають публікації про блокчейн та конфіденційність засновника. А ще — той факт, що навіть уряди не можуть нічого вдіяти із криптовалютами. Фундаментальне незадоволення поточним станом економіки та бажання стати «самому собі господарем» — теж ключовий рушій інтересу до біткоїнів. Власники Bitcoin відчувають, що можуть самі заробити на технологіях, хай навіть до кінця не розуміючи їх. Біткоїни — це приклад того, як правильно подати історію, цікаву для широкого загалу потенційних користувачів.
<h4><strong>Чи належить біткоїн до «мильних бульок»</strong></h4>
— Фундаментальне невдоволення та «вихід гніву назовні» призводить до появи таких «альтернатив», як Дональд Трамп у політиці чи Bitcoin в економіці. В обох випадках чи не провідну роль у «розкрутці» ажіотажного попиту зіграли сучасні медіа. Поширення інформації як рушій ажіотажного попиту — це насправді не винахід XX століття, доби інтернету чи навіть епохи Ґутенберґа у 1400-х роках. Все почалося ще тоді, коли Гомер почав мандрувати, читаючи вголос «Іліаду» та «Одісею». Вірусне поширення інформації завжди було рисою, притаманною людській цивілізації, але із поширенням преси цей вплив почав зростати. З появою у 1600-х роках щотижневих газет все почало набирати обертів. Інтернет сучасності — це просто наступний крок у еволюції все тих же газет.

[related_post id="10559"]

На поточному етапі історії і у випадку з Трампом, і у випадку із біткоїном відбувається дещо неочікуване: репутація перестає мати значення. Історія Трампа — це історія про те, як інформаційна «бульбашка» привела його у президентське крісло. Ще не так давно ми зневажали багатих людей. А тепер у США президент мільярдер, який заохочує інших також багатіти. В цій атмосфері назрівають «бульбашки» на ринку житла, нерухомості та цінних паперів.
<h4><strong>Про універсальну природу коефіцієнтів</strong></h4>
— Співвідношення CAPE є лише одним показником, який я запропонував. У мене є інший економічний індикатор, на який не звертають уваги чимало людей. З 1989 року я проводив анкетування як індивідуальних, так і інституційних інвесторів. Це дало змогу запровадити індикатор, який я називаю індексом довіри до оцінки ринку. Це — лише шестимісячна ковзна середня, заснована на невеликих дослідженнях, тривалість яких, ймовірно, варто було би збільшити.

Нині цей показник є найнижчим з 2000 року. Ми живемо в часи недовіри до ринку. 2000-й — це пік «буму доткомів», добре відомої «мильної бульки» в інноваційній економіці. Поточний спосіб мислення спостерігався у часи «золотої лихоманки», і він спостерігається тепер, коли люди говорять про криптовалюти. З одного боку, ця атмосфера породила у 2000-х FANG (Facebook, Amazon, Netflix і Google). З іншого — безліч спекуляцій та «бульбашок».
<h4><strong>Про волатильність, очікування та коливання ставок</strong></h4>
— Низьку волатильність можна назвати частково результатом того наративу, який звучить у ЗМІ та обговореннях: що зараз не варто вкладати у цінні папери, не варто заохочувати торгівлю ними. Ситуація є хисткою і може раптово змінитися. Пригадую жовтень 1987 року — місяць, коли фондовий ринок впав найстрімкіше. Як я почув про це? Я вів ранкову лекцію, і помітив двох студентів, котрі слухали транзисторні радіоприймачі. Нарешті один з них підняв руку і сказав: «А ви знаєте, що відбувається? Це ж катастрофа, якої в історії фондового ринку ще не було». Ось так може змінитися абсолютно все.

Грошова політика вступила в новий режим. Єдиним історичним прецедентом, коли процентні ставки були такими, був період Великої Депресії у 1930-х. Чим він закінчився? Другою Світовою війною.

[related_post id="12291"]

Чому довгострокові процентні ставки настільки низькі? Це явище масштабне. Із 1982 року триває тенденція зниження ставок. Довгострокові реальні процентні ставки спричинили спад у всьому світі. І це особливо не стосується фінансової кризи. ЗМІ люблять зв'язати речі з вже популярними наративами. Кожен репортер інстинктивно пов'язує вже наявні тенденції із новими — проте (як у випадку з біткоїнами) не все настільки лінійно. У мене немає унікального розуміння причин зниження процентних ставок. Але я знаю, що вони вразливі до змінних ринку.
<h4><strong>Про ставлення до ICO</strong></h4>
Роберт Шиллер визнає, що раніше у своїй роботі та дослідженнях не чув про <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/us-ico/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ICO<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/rpg-coins-1146135_1280-300x200.jpg" />Стережися ICO — чому американські фінрегулятори б'ють на сполох через токени</span></a>. Проте сама природа пропозиції токенів задля залучення коштів за механізмом, аналогічним до спільнокошту, — класичний зразок «бульбашки» в економіці. Зрештою, у цьому випадку емітенти токенів навіть не гарантують прибуток у майбутньому. Сотні мільйонів доларів в обмін на вкрай примарний бізнес-план — що це, як не «мильна булька», каже Шиллер. Проте феномен ICO, на його думку, варто вивчити детальніше, бо він відрізняється від решти складових криптовалют та криптотехнологій.

<p>Йельський економіст професор Роберт Шиллер виграв Нобелівську премію за роботу стосовно «бульбашок». Так називають штучно «роздмухані» економічні ажіотажні явища, фінансові та управлінські «піраміди», які живляться за рахунок ажіотажного попиту, завищених очікувань та надмірної спекулятивної вартості «активів». Він написав основну книгу про спекулятивні процеси — «Ірраціональне виживання». У ній він досліджує у тому числі і природу «бульбашки» як економічного явища.</p><p>Шиллер розробив деякі інструменти, які вважаються життєво важливими для тверезого погляду на ринки. Він допоміг створити індекси для вимірювання цін на нерухомість та індикатор оцінки фондового ринку — циклічно скориговане співвідношення ціна-прибуток, або коефіцієнт CAPE. Ця модель розглядається як одна з найкращих для прогнозування доходності акцій. Тож чи слід нам остерігатися нової «бульбашки» на ринку грошей?</p><p></p><h4><strong>Про спекулятивні очікування та «мильні бульки»</strong></h4><p>— Найкращим прикладом спекулятивних очікувань на сьогодні економіст вважає біткоїн. Він пов&#8217;язує це із мотивуючою історією, яку має ця криптовалюта. Він навіть неодноразово спостерігав це на прикладі своїх учнів у Йелі.</p><p>Спекулятивні очікування починаються із Сатосі Накамото. Таємничого засновника найвідомішої криптовалюти ніхто не бачив — його, можливо, взагалі не існує. Гарна таємниця. Ажіотаж підігрівають публікації про блокчейн та конфіденційність засновника. А ще — той факт, що навіть уряди не можуть нічого вдіяти із криптовалютами. Фундаментальне незадоволення поточним станом економіки та бажання стати «самому собі господарем» — теж ключовий рушій інтересу до біткоїнів. Власники Bitcoin відчувають, що можуть самі заробити на технологіях, хай навіть до кінця не розуміючи їх. Біткоїни — це приклад того, як правильно подати історію, цікаву для широкого загалу потенційних користувачів.</p><h4><strong>Чи належить біткоїн до «мильних бульок»</strong></h4><p>— Фундаментальне невдоволення та «вихід гніву назовні» призводить до появи таких «альтернатив», як Дональд Трамп у політиці чи Bitcoin в економіці. В обох випадках чи не провідну роль у «розкрутці» ажіотажного попиту зіграли сучасні медіа. Поширення інформації як рушій ажіотажного попиту — це насправді не винахід XX століття, доби інтернету чи навіть епохи Ґутенберґа у 1400-х роках. Все почалося ще тоді, коли Гомер почав мандрувати, читаючи вголос «Іліаду» та «Одісею». Вірусне поширення інформації завжди було рисою, притаманною людській цивілізації, але із поширенням преси цей вплив почав зростати. З появою у 1600-х роках щотижневих газет все почало набирати обертів. Інтернет сучасності — це просто наступний крок у еволюції все тих же газет.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/crypto/2017/08/01/bitcoin-cash-faq/" class="link">Що таке Bitcoin Cash і що варто знати про форк біткоїнів</a>	</div><p>На поточному етапі історії і у випадку з Трампом, і у випадку із біткоїном відбувається дещо неочікуване: репутація перестає мати значення. Історія Трампа — це історія про те, як інформаційна «бульбашка» привела його у президентське крісло. Ще не так давно ми зневажали багатих людей. А тепер у США президент мільярдер, який заохочує інших також багатіти. В цій атмосфері назрівають «бульбашки» на ринку житла, нерухомості та цінних паперів.</p><h4><strong>Про універсальну природу коефіцієнтів</strong></h4><p>— Співвідношення CAPE є лише одним показником, який я запропонував. У мене є інший економічний індикатор, на який не звертають уваги чимало людей. З 1989 року я проводив анкетування як індивідуальних, так і інституційних інвесторів. Це дало змогу запровадити індикатор, який я називаю індексом довіри до оцінки ринку. Це — лише шестимісячна ковзна середня, заснована на невеликих дослідженнях, тривалість яких, ймовірно, варто було би збільшити.</p><p>Нині цей показник є найнижчим з 2000 року. Ми живемо в часи недовіри до ринку. 2000-й — це пік «буму доткомів», добре відомої «мильної бульки» в інноваційній економіці. Поточний спосіб мислення спостерігався у часи «золотої лихоманки», і він спостерігається тепер, коли люди говорять про криптовалюти. З одного боку, ця атмосфера породила у 2000-х FANG (Facebook, Amazon, Netflix і Google). З іншого — безліч спекуляцій та «бульбашок».</p><h4><strong>Про волатильність, очікування та коливання ставок</strong></h4><p>— Низьку волатильність можна назвати частково результатом того наративу, який звучить у ЗМІ та обговореннях: що зараз не варто вкладати у цінні папери, не варто заохочувати торгівлю ними. Ситуація є хисткою і може раптово змінитися. Пригадую жовтень 1987 року — місяць, коли фондовий ринок впав найстрімкіше. Як я почув про це? Я вів ранкову лекцію, і помітив двох студентів, котрі слухали транзисторні радіоприймачі. Нарешті один з них підняв руку і сказав: «А ви знаєте, що відбувається? Це ж катастрофа, якої в історії фондового ринку ще не було». Ось так може змінитися абсолютно все.</p><p>Грошова політика вступила в новий режим. Єдиним історичним прецедентом, коли процентні ставки були такими, був період Великої Депресії у 1930-х. Чим він закінчився? Другою Світовою війною.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/crypto/2017/08/17/bitcoin-in-ukr/" class="link">Чи законне використання Bitcoin в Україні</a>	</div><p>Чому довгострокові процентні ставки настільки низькі? Це явище масштабне. Із 1982 року триває тенденція зниження ставок. Довгострокові реальні процентні ставки спричинили спад у всьому світі. І це особливо не стосується фінансової кризи. ЗМІ люблять зв&#8217;язати речі з вже популярними наративами. Кожен репортер інстинктивно пов&#8217;язує вже наявні тенденції із новими — проте (як у випадку з біткоїнами) не все настільки лінійно. У мене немає унікального розуміння причин зниження процентних ставок. Але я знаю, що вони вразливі до змінних ринку.</p><h4><strong>Про ставлення до ICO</strong></h4><p>Роберт Шиллер визнає, що раніше у своїй роботі та дослідженнях не чув про <a href="/2017/07/18/us-ico/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">ICO<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/rpg-coins-1146135_1280-300x200.jpg" />Стережися ICO — чому американські фінрегулятори б&#8217;ють на сполох через токени</span></a>. Проте сама природа пропозиції токенів задля залучення коштів за механізмом, аналогічним до спільнокошту, — класичний зразок «бульбашки» в економіці. Зрештою, у цьому випадку емітенти токенів навіть не гарантують прибуток у майбутньому. Сотні мільйонів доларів в обмін на вкрай примарний бізнес-план — що це, як не «мильна булька», каже Шиллер. Проте феномен ICO, на його думку, варто вивчити детальніше, бо він відрізняється від решти складових криптовалют та криптотехнологій.</p>

Як вважає економіст Роберт Шиллер, «великі речі стаються, якщо хтось винаходить правильну історію та розповсюдить її». А ще він називає ажіотаж довкола криптовалют типовим прикладом «мильної бульки»

Йельський економіст професор Роберт Шиллер виграв Нобелівську премію за роботу стосовно «бульбашок». Так називають штучно «роздмухані» економічні ажіотажні явища, фінансові та управлінські «піраміди», які живляться за рахунок ажіотажного попиту, завищених очікувань та надмірної спекулятивної вартості «активів». Він написав основну книгу про спекулятивні процеси — «Ірраціональне виживання». У ній він досліджує у тому числі і природу «бульбашки» як економічного явища.

Шиллер розробив деякі інструменти, які вважаються життєво важливими для тверезого погляду на ринки. Він допоміг створити індекси для вимірювання цін на нерухомість та індикатор оцінки фондового ринку — циклічно скориговане співвідношення ціна-прибуток, або коефіцієнт CAPE. Ця модель розглядається як одна з найкращих для прогнозування доходності акцій. Тож чи слід нам остерігатися нової «бульбашки» на ринку грошей?


<h4><strong>Про спекулятивні очікування та «мильні бульки»</strong></h4>
— Найкращим прикладом спекулятивних очікувань на сьогодні економіст вважає біткоїн. Він пов'язує це із мотивуючою історією, яку має ця криптовалюта. Він навіть неодноразово спостерігав це на прикладі своїх учнів у Йелі.

Спекулятивні очікування починаються із Сатосі Накамото. Таємничого засновника найвідомішої криптовалюти ніхто не бачив — його, можливо, взагалі не існує. Гарна таємниця. Ажіотаж підігрівають публікації про блокчейн та конфіденційність засновника. А ще — той факт, що навіть уряди не можуть нічого вдіяти із криптовалютами. Фундаментальне незадоволення поточним станом економіки та бажання стати «самому собі господарем» — теж ключовий рушій інтересу до біткоїнів. Власники Bitcoin відчувають, що можуть самі заробити на технологіях, хай навіть до кінця не розуміючи їх. Біткоїни — це приклад того, як правильно подати історію, цікаву для широкого загалу потенційних користувачів.
<h4><strong>Чи належить біткоїн до «мильних бульок»</strong></h4>
— Фундаментальне невдоволення та «вихід гніву назовні» призводить до появи таких «альтернатив», як Дональд Трамп у політиці чи Bitcoin в економіці. В обох випадках чи не провідну роль у «розкрутці» ажіотажного попиту зіграли сучасні медіа. Поширення інформації як рушій ажіотажного попиту — це насправді не винахід XX століття, доби інтернету чи навіть епохи Ґутенберґа у 1400-х роках. Все почалося ще тоді, коли Гомер почав мандрувати, читаючи вголос «Іліаду» та «Одісею». Вірусне поширення інформації завжди було рисою, притаманною людській цивілізації, але із поширенням преси цей вплив почав зростати. З появою у 1600-х роках щотижневих газет все почало набирати обертів. Інтернет сучасності — це просто наступний крок у еволюції все тих же газет.

[related_post id="10559"]

На поточному етапі історії і у випадку з Трампом, і у випадку із біткоїном відбувається дещо неочікуване: репутація перестає мати значення. Історія Трампа — це історія про те, як інформаційна «бульбашка» привела його у президентське крісло. Ще не так давно ми зневажали багатих людей. А тепер у США президент мільярдер, який заохочує інших також багатіти. В цій атмосфері назрівають «бульбашки» на ринку житла, нерухомості та цінних паперів.
<h4><strong>Про універсальну природу коефіцієнтів</strong></h4>
— Співвідношення CAPE є лише одним показником, який я запропонував. У мене є інший економічний індикатор, на який не звертають уваги чимало людей. З 1989 року я проводив анкетування як індивідуальних, так і інституційних інвесторів. Це дало змогу запровадити індикатор, який я називаю індексом довіри до оцінки ринку. Це — лише шестимісячна ковзна середня, заснована на невеликих дослідженнях, тривалість яких, ймовірно, варто було би збільшити.

Нині цей показник є найнижчим з 2000 року. Ми живемо в часи недовіри до ринку. 2000-й — це пік «буму доткомів», добре відомої «мильної бульки» в інноваційній економіці. Поточний спосіб мислення спостерігався у часи «золотої лихоманки», і він спостерігається тепер, коли люди говорять про криптовалюти. З одного боку, ця атмосфера породила у 2000-х FANG (Facebook, Amazon, Netflix і Google). З іншого — безліч спекуляцій та «бульбашок».
<h4><strong>Про волатильність, очікування та коливання ставок</strong></h4>
— Низьку волатильність можна назвати частково результатом того наративу, який звучить у ЗМІ та обговореннях: що зараз не варто вкладати у цінні папери, не варто заохочувати торгівлю ними. Ситуація є хисткою і може раптово змінитися. Пригадую жовтень 1987 року — місяць, коли фондовий ринок впав найстрімкіше. Як я почув про це? Я вів ранкову лекцію, і помітив двох студентів, котрі слухали транзисторні радіоприймачі. Нарешті один з них підняв руку і сказав: «А ви знаєте, що відбувається? Це ж катастрофа, якої в історії фондового ринку ще не було». Ось так може змінитися абсолютно все.

Грошова політика вступила в новий режим. Єдиним історичним прецедентом, коли процентні ставки були такими, був період Великої Депресії у 1930-х. Чим він закінчився? Другою Світовою війною.

[related_post id="12291"]

Чому довгострокові процентні ставки настільки низькі? Це явище масштабне. Із 1982 року триває тенденція зниження ставок. Довгострокові реальні процентні ставки спричинили спад у всьому світі. І це особливо не стосується фінансової кризи. ЗМІ люблять зв'язати речі з вже популярними наративами. Кожен репортер інстинктивно пов'язує вже наявні тенденції із новими — проте (як у випадку з біткоїнами) не все настільки лінійно. У мене немає унікального розуміння причин зниження процентних ставок. Але я знаю, що вони вразливі до змінних ринку.
<h4><strong>Про ставлення до ICO</strong></h4>
Роберт Шиллер визнає, що раніше у своїй роботі та дослідженнях не чув про <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/us-ico/" target="_blank" rel="noopener">ICO</a>. Проте сама природа пропозиції токенів задля залучення коштів за механізмом, аналогічним до спільнокошту, — класичний зразок «бульбашки» в економіці. Зрештою, у цьому випадку емітенти токенів навіть не гарантують прибуток у майбутньому. Сотні мільйонів доларів в обмін на вкрай примарний бізнес-план — що це, як не «мильна булька», каже Шиллер. Проте феномен ICO, на його думку, варто вивчити детальніше, бо він відрізняється від решти складових криптовалют та криптотехнологій.

<p>Йельський економіст професор Роберт Шиллер виграв Нобелівську премію за роботу стосовно «бульбашок». Так називають штучно «роздмухані» економічні ажіотажні явища, фінансові та управлінські «піраміди», які живляться за рахунок ажіотажного попиту, завищених очікувань та надмірної спекулятивної вартості «активів». Він написав основну книгу про спекулятивні процеси — «Ірраціональне виживання». У ній він досліджує у тому числі і природу «бульбашки» як економічного явища.</p><p>Шиллер розробив деякі інструменти, які вважаються життєво важливими для тверезого погляду на ринки. Він допоміг створити індекси для вимірювання цін на нерухомість та індикатор оцінки фондового ринку — циклічно скориговане співвідношення ціна-прибуток, або коефіцієнт CAPE. Ця модель розглядається як одна з найкращих для прогнозування доходності акцій. Тож чи слід нам остерігатися нової «бульбашки» на ринку грошей?</p><p></p><h4><strong>Про спекулятивні очікування та «мильні бульки»</strong></h4><p>— Найкращим прикладом спекулятивних очікувань на сьогодні економіст вважає біткоїн. Він пов&#8217;язує це із мотивуючою історією, яку має ця криптовалюта. Він навіть неодноразово спостерігав це на прикладі своїх учнів у Йелі.</p><p>Спекулятивні очікування починаються із Сатосі Накамото. Таємничого засновника найвідомішої криптовалюти ніхто не бачив — його, можливо, взагалі не існує. Гарна таємниця. Ажіотаж підігрівають публікації про блокчейн та конфіденційність засновника. А ще — той факт, що навіть уряди не можуть нічого вдіяти із криптовалютами. Фундаментальне незадоволення поточним станом економіки та бажання стати «самому собі господарем» — теж ключовий рушій інтересу до біткоїнів. Власники Bitcoin відчувають, що можуть самі заробити на технологіях, хай навіть до кінця не розуміючи їх. Біткоїни — це приклад того, як правильно подати історію, цікаву для широкого загалу потенційних користувачів.</p><h4><strong>Чи належить біткоїн до «мильних бульок»</strong></h4><p>— Фундаментальне невдоволення та «вихід гніву назовні» призводить до появи таких «альтернатив», як Дональд Трамп у політиці чи Bitcoin в економіці. В обох випадках чи не провідну роль у «розкрутці» ажіотажного попиту зіграли сучасні медіа. Поширення інформації як рушій ажіотажного попиту — це насправді не винахід XX століття, доби інтернету чи навіть епохи Ґутенберґа у 1400-х роках. Все почалося ще тоді, коли Гомер почав мандрувати, читаючи вголос «Іліаду» та «Одісею». Вірусне поширення інформації завжди було рисою, притаманною людській цивілізації, але із поширенням преси цей вплив почав зростати. З появою у 1600-х роках щотижневих газет все почало набирати обертів. Інтернет сучасності — це просто наступний крок у еволюції все тих же газет.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/crypto/2017/08/01/bitcoin-cash-faq/" class="link">Що таке Bitcoin Cash і що варто знати про форк біткоїнів</a>	</div><p>На поточному етапі історії і у випадку з Трампом, і у випадку із біткоїном відбувається дещо неочікуване: репутація перестає мати значення. Історія Трампа — це історія про те, як інформаційна «бульбашка» привела його у президентське крісло. Ще не так давно ми зневажали багатих людей. А тепер у США президент мільярдер, який заохочує інших також багатіти. В цій атмосфері назрівають «бульбашки» на ринку житла, нерухомості та цінних паперів.</p><h4><strong>Про універсальну природу коефіцієнтів</strong></h4><p>— Співвідношення CAPE є лише одним показником, який я запропонував. У мене є інший економічний індикатор, на який не звертають уваги чимало людей. З 1989 року я проводив анкетування як індивідуальних, так і інституційних інвесторів. Це дало змогу запровадити індикатор, який я називаю індексом довіри до оцінки ринку. Це — лише шестимісячна ковзна середня, заснована на невеликих дослідженнях, тривалість яких, ймовірно, варто було би збільшити.</p><p>Нині цей показник є найнижчим з 2000 року. Ми живемо в часи недовіри до ринку. 2000-й — це пік «буму доткомів», добре відомої «мильної бульки» в інноваційній економіці. Поточний спосіб мислення спостерігався у часи «золотої лихоманки», і він спостерігається тепер, коли люди говорять про криптовалюти. З одного боку, ця атмосфера породила у 2000-х FANG (Facebook, Amazon, Netflix і Google). З іншого — безліч спекуляцій та «бульбашок».</p><h4><strong>Про волатильність, очікування та коливання ставок</strong></h4><p>— Низьку волатильність можна назвати частково результатом того наративу, який звучить у ЗМІ та обговореннях: що зараз не варто вкладати у цінні папери, не варто заохочувати торгівлю ними. Ситуація є хисткою і може раптово змінитися. Пригадую жовтень 1987 року — місяць, коли фондовий ринок впав найстрімкіше. Як я почув про це? Я вів ранкову лекцію, і помітив двох студентів, котрі слухали транзисторні радіоприймачі. Нарешті один з них підняв руку і сказав: «А ви знаєте, що відбувається? Це ж катастрофа, якої в історії фондового ринку ще не було». Ось так може змінитися абсолютно все.</p><p>Грошова політика вступила в новий режим. Єдиним історичним прецедентом, коли процентні ставки були такими, був період Великої Депресії у 1930-х. Чим він закінчився? Другою Світовою війною.</p>	<div class="related-post">		<span class="title">Читайте також:</span>		<a href="/crypto/2017/08/17/bitcoin-in-ukr/" class="link">Чи законне використання Bitcoin в Україні</a>	</div><p>Чому довгострокові процентні ставки настільки низькі? Це явище масштабне. Із 1982 року триває тенденція зниження ставок. Довгострокові реальні процентні ставки спричинили спад у всьому світі. І це особливо не стосується фінансової кризи. ЗМІ люблять зв&#8217;язати речі з вже популярними наративами. Кожен репортер інстинктивно пов&#8217;язує вже наявні тенденції із новими — проте (як у випадку з біткоїнами) не все настільки лінійно. У мене немає унікального розуміння причин зниження процентних ставок. Але я знаю, що вони вразливі до змінних ринку.</p><h4><strong>Про ставлення до ICO</strong></h4><p>Роберт Шиллер визнає, що раніше у своїй роботі та дослідженнях не чув про <a href="/2017/07/18/us-ico/" target="_blank" rel="noopener">ICO</a>. Проте сама природа пропозиції токенів задля залучення коштів за механізмом, аналогічним до спільнокошту, — класичний зразок «бульбашки» в економіці. Зрештою, у цьому випадку емітенти токенів навіть не гарантують прибуток у майбутньому. Сотні мільйонів доларів в обмін на вкрай примарний бізнес-план — що це, як не «мильна булька», каже Шиллер. Проте феномен ICO, на його думку, варто вивчити детальніше, бо він відрізняється від решти складових криптовалют та криптотехнологій.</p>

Всередині бульбашки — Нобелівський лауреат та його думка про Bitcoin

{:ua}Чи не спричинить біткоїн та ICO появу чергової «бульбашки» на фондовому ринку? Погляд економіста{:}

<h4><strong>Попередня історія проекту</strong></h4>
Співзасновник кіберспортивного клубу з України Natus Vincere Олександр Кохановський та співзасновник платформи із торгівлі віртуальними предметами skins.cash Володимир Панченко <a href="https://ain.ua/2017/08/14/blokchejn-marketplejs-dmarket" target="_blank" rel="noopener noreferrer">оголосили</a> про запуск blockchain-стартапу DMarket. Він має залучити 2,2 млрд гравців з усіх ігрових платформ та ігор для торгівлі будь-якими віртуальними внутрішньоігровими предметами, в тому числі за bitcoin. Технологія blockchain дає змогу створити саме такий універсальний кросплатформенний маркет.
<h4><strong>Як працює маркетплейс</strong></h4>
Всі операції будуть виконуватися в один клік з миттєвою синхронізацією. За безпеку транзакцій відповідатиме blockchain. Архітектуру DMarket спроєктував провідний розробник криптовалюти DASH Андрій Хаврюченко.

Власні ігри розробники зможуть підключити до DMarket через API. Також у стартапі переконують, що використання DMarket дасть змогу збільшити виручку, час всередині гри та створити надзвичайно широку спільноту гравців.

<strong>ОНОВЛЕНО:</strong> У жовтні 2017 року DMarket запустив першу альфа-версію. Вона містила функціональність торгівлі ігровими предметами з Dota 2 та CS:GO за допомогою інтеграції в Steam. Проте, у жовтні 2019 року DMarket змінив свою бізнес-модель з маркетплейсу на біржу.

Продавці створюють заявки на продаж, а покупці роблять ставки. Ігровий предмет отримує той покупець, який запропонував найвищу ставку. За чесністю угоди на DMarket слідкує блокчейн-алгоритм.

Наразі на платформі доступна торгівля ігровими товарами з таких ігор: CS:GO, Dota 2, Team Fortress 2, Life Beyond, а також предметами, що наразі доступні лише на блокчейні самої платформи. Наразі сайт відвідують близько 1 мільйона людей щомісячно.

<img class="aligncenter size-full wp-image-12480" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-18-at-1.27.25-PM.png" alt="ICO" width="970" height="677"><h4><strong>Як проходить ICO стартапу</strong></h4>
За словами очільника GrowthUp Дениса Довгополого, за 12 годин, що минули зі старту ICO проєкт DMarket перетнув позначку у $5 млн, залучених через розміщення токенів. Мінімальні внески при цьому складають від 0,1 ETH. Запорукою успішного розміщення ICO Довгополий називає величезну нішу ринку, досвічену команду та наявність попереднього бізнесу із виручкою в десятки мільйонів доларів. Кінцева мета проекту — $50 млн, залучених через токени на ICO. Станом на 13:00 18 серпня український проект вже потрапив до ТОП-50 ICO і має курс на ТОП-10.

ОНОВЛЕНО: Сумарно DMarket зібрав $19 мільйонів на ICO, яке завершилося у лютому 2018. У червні 2020 року стартап також отримав $6,5 мільйонів інвестицій від закордонних інвестиційних фондів. DMarket планує на ці гроші підсилит команди розробки та менеджменту.

Раніше ми розповідали вам про те, <a href="https://nachasi.com/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">що таке ICO<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/bitcoin-2345879_1280-300x200.jpg" />BTC, ETH, ICO — що це таке і як це пов’язане одне із одним</span></a> і як працює цей механізм залучення капіталу. У липні 2017 року Комісія з цінних паперів США (SEC) оприлюднила рішення, згідно із яким емісія токенів стартапами, що працюють із криптовалютами, <a href="https://nachasi.com/2017/07/26/ico-ipo/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">прирівнюється<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/bitcoin-1923207_1280-300x200.png" />ICO прирівняли до IPO рішенням Комісії США з цінних паперів</span></a> до випуску цінних паперів (IPO). Це на думку представників фінансового регулятора, має поставити під контроль процедуру залучення коштів криптотехнологічними стартапами

<h4><strong>Попередня історія проекту</strong></h4><p>Співзасновник кіберспортивного клубу з України Natus Vincere Олександр Кохановський та співзасновник платформи із торгівлі віртуальними предметами skins.cash Володимир Панченко <a href="https://ain.ua/2017/08/14/blokchejn-marketplejs-dmarket" target="_blank" rel="noopener noreferrer">оголосили</a> про запуск blockchain-стартапу DMarket. Він має залучити 2,2 млрд гравців з усіх ігрових платформ та ігор для торгівлі будь-якими віртуальними внутрішньоігровими предметами, в тому числі за bitcoin. Технологія blockchain дає змогу створити саме такий універсальний кросплатформенний маркет.</p><h4><strong>Як працює маркетплейс</strong></h4><p>Всі операції будуть виконуватися в один клік з миттєвою синхронізацією. За безпеку транзакцій відповідатиме blockchain. Архітектуру DMarket спроєктував провідний розробник криптовалюти DASH Андрій Хаврюченко.</p><p>Власні ігри розробники зможуть підключити до DMarket через API. Також у стартапі переконують, що використання DMarket дасть змогу збільшити виручку, час всередині гри та створити надзвичайно широку спільноту гравців.</p><p><strong>ОНОВЛЕНО:</strong> У жовтні 2017 року DMarket запустив першу альфа-версію. Вона містила функціональність торгівлі ігровими предметами з Dota 2 та CS:GO за допомогою інтеграції в Steam. Проте, у жовтні 2019 року DMarket змінив свою бізнес-модель з маркетплейсу на біржу.</p><p>Продавці створюють заявки на продаж, а покупці роблять ставки. Ігровий предмет отримує той покупець, який запропонував найвищу ставку. За чесністю угоди на DMarket слідкує блокчейн-алгоритм.</p><p>Наразі на платформі доступна торгівля ігровими товарами з таких ігор: CS:GO, Dota 2, Team Fortress 2, Life Beyond, а також предметами, що наразі доступні лише на блокчейні самої платформи. Наразі сайт відвідують близько 1 мільйона людей щомісячно.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-12480" src="/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-18-at-1.27.25-PM.png" alt="ICO" width="970" height="677" srcset="/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-18-at-1.27.25-PM.png 970w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-18-at-1.27.25-PM-300x209.png 300w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-18-at-1.27.25-PM-768x536.png 768w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-18-at-1.27.25-PM-650x454.png 650w" sizes="(max-width: 970px) 100vw, 970px" /></p><h4><strong>Як проходить ICO стартапу</strong></h4><p>За словами очільника GrowthUp Дениса Довгополого, за 12 годин, що минули зі старту ICO проєкт DMarket перетнув позначку у $5 млн, залучених через розміщення токенів. Мінімальні внески при цьому складають від 0,1 ETH. Запорукою успішного розміщення ICO Довгополий називає величезну нішу ринку, досвічену команду та наявність попереднього бізнесу із виручкою в десятки мільйонів доларів. Кінцева мета проекту — $50 млн, залучених через токени на ICO. Станом на 13:00 18 серпня український проект вже потрапив до ТОП-50 ICO і має курс на ТОП-10.</p><p>ОНОВЛЕНО: Сумарно DMarket зібрав $19 мільйонів на ICO, яке завершилося у лютому 2018. У червні 2020 року стартап також отримав $6,5 мільйонів інвестицій від закордонних інвестиційних фондів. DMarket планує на ці гроші підсилит команди розробки та менеджменту.</p><p>Раніше ми розповідали вам про те, <a href="/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">що таке ICO<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/bitcoin-2345879_1280-300x200.jpg" />BTC, ETH, ICO — що це таке і як це пов’язане одне із одним</span></a> і як працює цей механізм залучення капіталу. У липні 2017 року Комісія з цінних паперів США (SEC) оприлюднила рішення, згідно із яким емісія токенів стартапами, що працюють із криптовалютами, <a href="/2017/07/26/ico-ipo/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">прирівнюється<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/bitcoin-1923207_1280-300x200.png" />ICO прирівняли до IPO рішенням Комісії США з цінних паперів</span></a> до випуску цінних паперів (IPO). Це на думку представників фінансового регулятора, має поставити під контроль процедуру залучення коштів криптотехнологічними стартапами</p>

Український blockchain-стартап у сфері ігрової індустрії вийшов на ICO — і за неповних півдоби вже перетнув позначку у $6 млн, зібраних через токени та криптовалюти

<h4><strong>Попередня історія проекту</strong></h4>
Співзасновник кіберспортивного клубу з України Natus Vincere Олександр Кохановський та співзасновник платформи із торгівлі віртуальними предметами skins.cash Володимир Панченко <a href="https://ain.ua/2017/08/14/blokchejn-marketplejs-dmarket" target="_blank" rel="noopener noreferrer">оголосили</a> про запуск blockchain-стартапу DMarket. Він має залучити 2,2 млрд гравців з усіх ігрових платформ та ігор для торгівлі будь-якими віртуальними внутрішньоігровими предметами, в тому числі за bitcoin. Технологія blockchain дає змогу створити саме такий універсальний кросплатформенний маркет.
<h4><strong>Як працює маркетплейс</strong></h4>
Всі операції будуть виконуватися в один клік з миттєвою синхронізацією. За безпеку транзакцій відповідатиме blockchain. Архітектуру DMarket спроєктував провідний розробник криптовалюти DASH Андрій Хаврюченко.

Власні ігри розробники зможуть підключити до DMarket через API. Також у стартапі переконують, що використання DMarket дасть змогу збільшити виручку, час всередині гри та створити надзвичайно широку спільноту гравців.

<strong>ОНОВЛЕНО:</strong> У жовтні 2017 року DMarket запустив першу альфа-версію. Вона містила функціональність торгівлі ігровими предметами з Dota 2 та CS:GO за допомогою інтеграції в Steam. Проте, у жовтні 2019 року DMarket змінив свою бізнес-модель з маркетплейсу на біржу.

Продавці створюють заявки на продаж, а покупці роблять ставки. Ігровий предмет отримує той покупець, який запропонував найвищу ставку. За чесністю угоди на DMarket слідкує блокчейн-алгоритм.

Наразі на платформі доступна торгівля ігровими товарами з таких ігор: CS:GO, Dota 2, Team Fortress 2, Life Beyond, а також предметами, що наразі доступні лише на блокчейні самої платформи. Наразі сайт відвідують близько 1 мільйона людей щомісячно.

<img class="aligncenter size-full wp-image-12480" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-18-at-1.27.25-PM.png" alt="ICO" width="970" height="677" />
<h4><strong>Як проходить ICO стартапу</strong></h4>
За словами очільника GrowthUp Дениса Довгополого, за 12 годин, що минули зі старту ICO проєкт DMarket перетнув позначку у $5 млн, залучених через розміщення токенів. Мінімальні внески при цьому складають від 0,1 ETH. Запорукою успішного розміщення ICO Довгополий називає величезну нішу ринку, досвічену команду та наявність попереднього бізнесу із виручкою в десятки мільйонів доларів. Кінцева мета проекту — $50 млн, залучених через токени на ICO. Станом на 13:00 18 серпня український проект вже потрапив до ТОП-50 ICO і має курс на ТОП-10.

ОНОВЛЕНО: Сумарно DMarket зібрав $19 мільйонів на ICO, яке завершилося у лютому 2018. У червні 2020 року стартап також отримав $6,5 мільйонів інвестицій від закордонних інвестиційних фондів. DMarket планує на ці гроші підсилит команди розробки та менеджменту.

Раніше ми розповідали вам про те, <a href="https://nachasi.com/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">що таке ICO</a> і як працює цей механізм залучення капіталу. У липні 2017 року Комісія з цінних паперів США (SEC) оприлюднила рішення, згідно із яким емісія токенів стартапами, що працюють із криптовалютами, <a href="https://nachasi.com/2017/07/26/ico-ipo/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">прирівнюється</a> до випуску цінних паперів (IPO). Це на думку представників фінансового регулятора, має поставити під контроль процедуру залучення коштів криптотехнологічними стартапами

<h4><strong>Попередня історія проекту</strong></h4><p>Співзасновник кіберспортивного клубу з України Natus Vincere Олександр Кохановський та співзасновник платформи із торгівлі віртуальними предметами skins.cash Володимир Панченко <a href="https://ain.ua/2017/08/14/blokchejn-marketplejs-dmarket" target="_blank" rel="noopener noreferrer">оголосили</a> про запуск blockchain-стартапу DMarket. Він має залучити 2,2 млрд гравців з усіх ігрових платформ та ігор для торгівлі будь-якими віртуальними внутрішньоігровими предметами, в тому числі за bitcoin. Технологія blockchain дає змогу створити саме такий універсальний кросплатформенний маркет.</p><h4><strong>Як працює маркетплейс</strong></h4><p>Всі операції будуть виконуватися в один клік з миттєвою синхронізацією. За безпеку транзакцій відповідатиме blockchain. Архітектуру DMarket спроєктував провідний розробник криптовалюти DASH Андрій Хаврюченко.</p><p>Власні ігри розробники зможуть підключити до DMarket через API. Також у стартапі переконують, що використання DMarket дасть змогу збільшити виручку, час всередині гри та створити надзвичайно широку спільноту гравців.</p><p><strong>ОНОВЛЕНО:</strong> У жовтні 2017 року DMarket запустив першу альфа-версію. Вона містила функціональність торгівлі ігровими предметами з Dota 2 та CS:GO за допомогою інтеграції в Steam. Проте, у жовтні 2019 року DMarket змінив свою бізнес-модель з маркетплейсу на біржу.</p><p>Продавці створюють заявки на продаж, а покупці роблять ставки. Ігровий предмет отримує той покупець, який запропонував найвищу ставку. За чесністю угоди на DMarket слідкує блокчейн-алгоритм.</p><p>Наразі на платформі доступна торгівля ігровими товарами з таких ігор: CS:GO, Dota 2, Team Fortress 2, Life Beyond, а також предметами, що наразі доступні лише на блокчейні самої платформи. Наразі сайт відвідують близько 1 мільйона людей щомісячно.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-12480" src="/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-18-at-1.27.25-PM.png" alt="ICO" width="970" height="677" srcset="/wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-18-at-1.27.25-PM.png 970w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-18-at-1.27.25-PM-300x209.png 300w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-18-at-1.27.25-PM-768x536.png 768w, /wp-content/uploads/2017/08/Screen-Shot-2017-08-18-at-1.27.25-PM-650x454.png 650w" sizes="(max-width: 970px) 100vw, 970px" /></p><h4><strong>Як проходить ICO стартапу</strong></h4><p>За словами очільника GrowthUp Дениса Довгополого, за 12 годин, що минули зі старту ICO проєкт DMarket перетнув позначку у $5 млн, залучених через розміщення токенів. Мінімальні внески при цьому складають від 0,1 ETH. Запорукою успішного розміщення ICO Довгополий називає величезну нішу ринку, досвічену команду та наявність попереднього бізнесу із виручкою в десятки мільйонів доларів. Кінцева мета проекту — $50 млн, залучених через токени на ICO. Станом на 13:00 18 серпня український проект вже потрапив до ТОП-50 ICO і має курс на ТОП-10.</p><p>ОНОВЛЕНО: Сумарно DMarket зібрав $19 мільйонів на ICO, яке завершилося у лютому 2018. У червні 2020 року стартап також отримав $6,5 мільйонів інвестицій від закордонних інвестиційних фондів. DMarket планує на ці гроші підсилит команди розробки та менеджменту.</p><p>Раніше ми розповідали вам про те, <a href="/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">що таке ICO</a> і як працює цей механізм залучення капіталу. У липні 2017 року Комісія з цінних паперів США (SEC) оприлюднила рішення, згідно із яким емісія токенів стартапами, що працюють із криптовалютами, <a href="/2017/07/26/ico-ipo/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">прирівнюється</a> до випуску цінних паперів (IPO). Це на думку представників фінансового регулятора, має поставити під контроль процедуру залучення коштів криптотехнологічними стартапами</p>

DMarket, блокчейн-стартап створений українцями, зібрав вже $6 млн на ICO

ICO українського проєкту DMarket, де можна придбати ігрові предмети за bitcoin, може стати одним із найуспішніших в історії України.

<h4><strong>Що зміниться для команди, які використовують ICO</strong></h4>
Відтепер еміненти токенів зобов’язані проходити реєстрацію у відповідних органах. На цих засадах мають відбуватися усі наступні ICO в США та в інших країнах світу за умови, що в торгах беруть участь інвестори із США. Метою законодавчих змін ініціатори називають ускладнення життя для шахраїв. Їм стане менш просто випускати токени та зникати із залученими мільйонами після ICO. Про те, чим ICO відрізняється від IPO і які ризики несе у собі, можна почитати у нашому <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/us-ico/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">окремому матеріалі<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/rpg-coins-1146135_1280-300x200.jpg" />Стережися ICO — чому американські фінрегулятори б'ють на сполох через токени</span></a>.
<h4><strong>Які процеси на ринку криптовалют та технологій це може викликати</strong></h4>
Законодавчі вимоги призведуть до того, що низка стартапів, які працюють з blockchain, перемістяться із США до інших країн — серед варіантів називають Швейцарію, Дубай, Сингапур. Ухвалення подібного рішення аналітики називають <a href="https://nachasi.com/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">результатом розслідування<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/bitcoin-2345879_1280-300x200.jpg" />BTC, ETH, ICO — що це таке і як це пов’язане одне із одним</span></a> обставин збору коштів децентралізованої автономної організації (DAO). Ця компанія навесні 2017 року залучила рекордну кількість коштів в ході ICO, а потім втратила третину накопичених через токени інвестицій в результаті хакерського зламу. Ситуація призвела також до розколу блокчейна криптовалюти Ethereum — частина спільноти зажадала повернення коштів, в той час як решта вимагали від адміністраторів не втручатися у blockchain. Внаслідок розслідування представники SEC визнали токени DAO цінними паперами, які підпадають під діюче американське законодавство з цього питання.
<h4><strong>Як визначається приналежність до цінних паперів за американськими законами</strong></h4>
У правовому полі США цінний папір визначається, згідно з так званим «тестом Хауї», він має відповідати 3 параметрам:
<ul>
<li>має бути інвестицією грошей;</li>
 	<li>має ініціювати появу спільного підприємства;</li>
 	<li>випускається за умов очікування прибутку переважно від докладання зусиль іншими особами.</li>
</ul>

<h4><strong>Що зміниться для команди, які використовують ICO</strong></h4><p>Відтепер еміненти токенів зобов’язані проходити реєстрацію у відповідних органах. На цих засадах мають відбуватися усі наступні ICO в США та в інших країнах світу за умови, що в торгах беруть участь інвестори із США. Метою законодавчих змін ініціатори називають ускладнення життя для шахраїв. Їм стане менш просто випускати токени та зникати із залученими мільйонами після ICO. Про те, чим ICO відрізняється від IPO і які ризики несе у собі, можна почитати у нашому <a href="/2017/07/18/us-ico/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">окремому матеріалі<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/rpg-coins-1146135_1280-300x200.jpg" />Стережися ICO — чому американські фінрегулятори б&#8217;ють на сполох через токени</span></a>.</p><h4><strong>Які процеси на ринку криптовалют та технологій це може викликати</strong></h4><p>Законодавчі вимоги призведуть до того, що низка стартапів, які працюють з blockchain, перемістяться із США до інших країн — серед варіантів називають Швейцарію, Дубай, Сингапур. Ухвалення подібного рішення аналітики називають <a href="/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">результатом розслідування<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/bitcoin-2345879_1280-300x200.jpg" />BTC, ETH, ICO — що це таке і як це пов’язане одне із одним</span></a> обставин збору коштів децентралізованої автономної організації (DAO). Ця компанія навесні 2017 року залучила рекордну кількість коштів в ході ICO, а потім втратила третину накопичених через токени інвестицій в результаті хакерського зламу. Ситуація призвела також до розколу блокчейна криптовалюти Ethereum — частина спільноти зажадала повернення коштів, в той час як решта вимагали від адміністраторів не втручатися у blockchain. Внаслідок розслідування представники SEC визнали токени DAO цінними паперами, які підпадають під діюче американське законодавство з цього питання.</p><h4><strong>Як визначається приналежність до цінних паперів за американськими законами</strong></h4><p>У правовому полі США цінний папір визначається, згідно з так званим «тестом Хауї», він має відповідати 3 параметрам:</p><ul><li>має бути інвестицією грошей;</li><li>має ініціювати появу спільного підприємства;</li><li>випускається за умов очікування прибутку переважно від докладання зусиль іншими особами.</li></ul>

Комісія з цінних паперів США (SEC) оприлюднила рішення, згідно із яким емісія токенів — ICO — стартапами, що працюють із криптовалютами, прирівнюється до випуску цінних паперів (IPO). Це на думку представників фінансового регулятора, має поставити під контроль процедуру залучення коштів криптотехнологічними стартапами

<h4><strong>Що зміниться для команди, які використовують ICO</strong></h4>
Відтепер еміненти токенів зобов’язані проходити реєстрацію у відповідних органах. На цих засадах мають відбуватися усі наступні ICO в США та в інших країнах світу за умови, що в торгах беруть участь інвестори із США. Метою законодавчих змін ініціатори називають ускладнення життя для шахраїв. Їм стане менш просто випускати токени та зникати із залученими мільйонами після ICO. Про те, чим ICO відрізняється від IPO і які ризики несе у собі, можна почитати у нашому <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/us-ico/" target="_blank" rel="noopener">окремому матеріалі</a>.
<h4><strong>Які процеси на ринку криптовалют та технологій це може викликати</strong></h4>
Законодавчі вимоги призведуть до того, що низка стартапів, які працюють з blockchain, перемістяться із США до інших країн — серед варіантів називають Швейцарію, Дубай, Сингапур. Ухвалення подібного рішення аналітики називають <a href="https://nachasi.com/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener">результатом розслідування</a> обставин збору коштів децентралізованої автономної організації (DAO). Ця компанія навесні 2017 року залучила рекордну кількість коштів в ході ICO, а потім втратила третину накопичених через токени інвестицій в результаті хакерського зламу. Ситуація призвела також до розколу блокчейна криптовалюти Ethereum — частина спільноти зажадала повернення коштів, в той час як решта вимагали від адміністраторів не втручатися у blockchain. Внаслідок розслідування представники SEC визнали токени DAO цінними паперами, які підпадають під діюче американське законодавство з цього питання.
<h4><strong>Як визначається приналежність до цінних паперів за американськими законами</strong></h4>
У правовому полі США цінний папір визначається, згідно з так званим «тестом Хауї», він має відповідати 3 параметрам:
<ul>
 	<li>має бути інвестицією грошей;</li>
 	<li>має ініціювати появу спільного підприємства;</li>
 	<li>випускається за умов очікування прибутку переважно від докладання зусиль іншими особами.</li>
</ul>

<h4><strong>Що зміниться для команди, які використовують ICO</strong></h4><p>Відтепер еміненти токенів зобов’язані проходити реєстрацію у відповідних органах. На цих засадах мають відбуватися усі наступні ICO в США та в інших країнах світу за умови, що в торгах беруть участь інвестори із США. Метою законодавчих змін ініціатори називають ускладнення життя для шахраїв. Їм стане менш просто випускати токени та зникати із залученими мільйонами після ICO. Про те, чим ICO відрізняється від IPO і які ризики несе у собі, можна почитати у нашому <a href="/2017/07/18/us-ico/" target="_blank" rel="noopener">окремому матеріалі</a>.</p><h4><strong>Які процеси на ринку криптовалют та технологій це може викликати</strong></h4><p>Законодавчі вимоги призведуть до того, що низка стартапів, які працюють з blockchain, перемістяться із США до інших країн — серед варіантів називають Швейцарію, Дубай, Сингапур. Ухвалення подібного рішення аналітики називають <a href="/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener">результатом розслідування</a> обставин збору коштів децентралізованої автономної організації (DAO). Ця компанія навесні 2017 року залучила рекордну кількість коштів в ході ICO, а потім втратила третину накопичених через токени інвестицій в результаті хакерського зламу. Ситуація призвела також до розколу блокчейна криптовалюти Ethereum — частина спільноти зажадала повернення коштів, в той час як решта вимагали від адміністраторів не втручатися у blockchain. Внаслідок розслідування представники SEC визнали токени DAO цінними паперами, які підпадають під діюче американське законодавство з цього питання.</p><h4><strong>Як визначається приналежність до цінних паперів за американськими законами</strong></h4><p>У правовому полі США цінний папір визначається, згідно з так званим «тестом Хауї», він має відповідати 3 параметрам:</p><ul><li>має бути інвестицією грошей;</li><li>має ініціювати появу спільного підприємства;</li><li>випускається за умов очікування прибутку переважно від докладання зусиль іншими особами.</li></ul>

ICO прирівняли до IPO рішенням Комісії США з цінних паперів

{:ua}Законодавчі зміни у США _ та як це вплине на ринок ICO і криптовалютних стартапів{:}

<h4 data-reactid="37"><strong>Чому про цю проблему треба говорити</strong></h4>
<p data-reactid="37">Ми вже <a href="https://nachasi.com/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розповідали<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/06/bitcoin-2345879_1280-300x200.jpg" />BTC, ETH, ICO — що це таке і як це пов’язане одне із одним</span></a> вам про ICO, тому лише коротко нагадаємо. Зараз на фінансових ринках спостерігається бурхливе зростання так званих initial coin offerings. Це — інструмент швидкого залучення капіталу в нові проекти без виходу на біржу (IPO). В основному використовується проектами на основі <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/mainer-gore-v-rodyni/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">криптовалют<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/bitcoin-2057405_1280-2-300x200.jpg" />Чи варто вам ставати майнером?</span></a> для фондування проектів із недостатнім рівнем вивченості, але високим технологічним потенціалом. Саме оцей «недостатній рівень» і викликає найбільше занепокоєння у фінансових аналітиків, інвесторів та державних регуляторів. Особливо із врахуванням того, що більшість поточних ICO припадають на американський ринок.</p>
<p data-reactid="38">Комісія з фінансових ринків (The Securities and Exchange Commission, SEC) останнім часом має намір переглянути умови проведення ICO і навіть розробити законодавчу базу із обмеженнями. Потенційна оцінка ринку токенів вже перетнула позначку в $90 млрд. На додачу курс біткоїна мав минулими тижнями усі ознаки ажіотажного попиту. Обидва ці явища в середовищі скептиків викликають очевидні паралелі із «бумом доткомів» та можливим наближенням фінансового краху в технологічній індустрії, аналогічно до подій 1990-х років.</p>

<h4 data-reactid="40"><strong>Як (не) працює ICO</strong></h4>
<p data-reactid="41">Токени (або койни, coin) використовуються учасниками криптотехнологічного ринку як інструмент залучення інвестицій під можливості майбутнього доходу від тих, хто купує такі платіжні інструменти. Інвестори фактично купують токени ще до того, як технологію криптозахисту чи сервіс на blockchain розпочав роботу в реальності. Відтак багато питань виникає щодо рівня потенційного ризику та довіри до команд та проектів, які проводять ICO.</p>
<p data-reactid="42">Відмінність токенів від акцій полягає ще й тому, що ви не отримуєте часту власності у майбутньому бізнесі, побудованому на криптовалюті. В залежності від структури майбутньої угоди ви можете отримати частку виручки, але в більшості випадків процедура ICO схожа на <a href="https://nachasi.com/2017/07/05/ugears-new/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">краудфандинґ<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/07/Ugears-Hurdy-Gurdy-_DSC6113_1200-300x200.jpg" />Команда українського конструктора зібрала $140+ тис на нові моделі іграшок</span></a>. І оскільки зараз сама процедура не врегульована фінансовим законодавством, то технологічні стартапи розглядають її як швидкий доступ до значних сум капіталу. А інвестори — як ризикований інструмент без будь-яких гарантій, окрім «чесного слова». Спекулятивний потенціал токенів високий — а ще немає чіткого єдиного погляду на те, якою технологічною експертизою мають володіти інвестори, аби повною мірою оцінювати ризики, пов’язані зі ICO.</p>

<h4 data-reactid="47"><strong>Токени як фінансовий інструмент — можливість чи ризик?</strong></h4>
<p data-reactid="48">Саме з цих причин SEC приглядається уважно до використання токенів і пропонує в більшості випадків заборонити визнання такого способу залучення капіталу. За словами представників індустрії криптовалют, традиційні банківські інституції бояться визнати токени фінансовим інструментом. Адже як тоді пояснити потребу компаній виходити на IPO, якщо ICO для низки стартапів буде простішою та ефективнішою процедурою. Офіційно SEC ніяк не коментує визнання чи невизнання токенів та ICO. Проте винесла рішення виключити з біржевих лістінґів перший у Сполучених Штатах фонд, який оперував біткоїнами та обміном токенів;. Понад 3 роки спроб засновників компанії переконати Комісію у зворотньому успіху не мали.</p>

<h4 data-reactid="55"><strong>Основна пересторога — брак прозорості та законодавчої бази</strong></h4>
<p data-reactid="56">Чому ж трейдери та представники фінансових інституцій США так рішуче налаштовані проти офіційного визнання ICO? Головна причина — брак прозорості та чіткої термінології і стратегії у питанні емісії, купівлі, перепродажу та надання токенів, а також визначення фінансових чи інших майнових прав, які можуть бути пов’язані із процедурою ICO та токенами, «власником» яких стає інвестор. Посилаються чиновники й на Акт щодо безпеки обміну цінностей (Securities Exchange Act), яким заборонено обмінюватися та поширювати маніпулятивні фінансові інструменти та цінності, котрі вводять інвесторів в оману. Для легалізації токенів потрібні зміни в законодавстві, визнання їх аналогами деривативів щодо основних фінансових інструментів (акцій, облігацій, тощо) — та визначення чітких правил ринку токенів. На даний момент немає чітких строків та критеріїв ані щодо першого, ані щодо другого.</p>

<h4 data-reactid="37"><strong>Чому про цю проблему треба говорити</strong></h4><p data-reactid="37">Ми вже <a href="/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">розповідали<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/06/bitcoin-2345879_1280-300x200.jpg" />BTC, ETH, ICO — що це таке і як це пов’язане одне із одним</span></a> вам про ICO, тому лише коротко нагадаємо. Зараз на фінансових ринках спостерігається бурхливе зростання так званих initial coin offerings. Це — інструмент швидкого залучення капіталу в нові проекти без виходу на біржу (IPO). В основному використовується проектами на основі <a href="/2017/07/18/mainer-gore-v-rodyni/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">криптовалют<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/bitcoin-2057405_1280-2-300x200.jpg" />Чи варто вам ставати майнером?</span></a> для фондування проектів із недостатнім рівнем вивченості, але високим технологічним потенціалом. Саме оцей «недостатній рівень» і викликає найбільше занепокоєння у фінансових аналітиків, інвесторів та державних регуляторів. Особливо із врахуванням того, що більшість поточних ICO припадають на американський ринок.</p><p data-reactid="38">Комісія з фінансових ринків (The Securities and Exchange Commission, SEC) останнім часом має намір переглянути умови проведення ICO і навіть розробити законодавчу базу із обмеженнями. Потенційна оцінка ринку токенів вже перетнула позначку в $90 млрд. На додачу курс біткоїна мав минулими тижнями усі ознаки ажіотажного попиту. Обидва ці явища в середовищі скептиків викликають очевидні паралелі із «бумом доткомів» та можливим наближенням фінансового краху в технологічній індустрії, аналогічно до подій 1990-х років.</p><h4 data-reactid="40"><strong>Як (не) працює ICO</strong></h4><p data-reactid="41">Токени (або койни, coin) використовуються учасниками криптотехнологічного ринку як інструмент залучення інвестицій під можливості майбутнього доходу від тих, хто купує такі платіжні інструменти. Інвестори фактично купують токени ще до того, як технологію криптозахисту чи сервіс на blockchain розпочав роботу в реальності. Відтак багато питань виникає щодо рівня потенційного ризику та довіри до команд та проектів, які проводять ICO.</p><p data-reactid="42">Відмінність токенів від акцій полягає ще й тому, що ви не отримуєте часту власності у майбутньому бізнесі, побудованому на криптовалюті. В залежності від структури майбутньої угоди ви можете отримати частку виручки, але в більшості випадків процедура ICO схожа на <a href="/2017/07/05/ugears-new/" target="_blank" rel="noopener" class=" with_hint_js">краудфандинґ<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/07/Ugears-Hurdy-Gurdy-_DSC6113_1200-300x200.jpg" />Команда українського конструктора зібрала $140+ тис на нові моделі іграшок</span></a>. І оскільки зараз сама процедура не врегульована фінансовим законодавством, то технологічні стартапи розглядають її як швидкий доступ до значних сум капіталу. А інвестори — як ризикований інструмент без будь-яких гарантій, окрім «чесного слова». Спекулятивний потенціал токенів високий — а ще немає чіткого єдиного погляду на те, якою технологічною експертизою мають володіти інвестори, аби повною мірою оцінювати ризики, пов’язані зі ICO.</p><h4 data-reactid="47"><strong>Токени як фінансовий інструмент — можливість чи ризик?</strong></h4><p data-reactid="48">Саме з цих причин SEC приглядається уважно до використання токенів і пропонує в більшості випадків заборонити визнання такого способу залучення капіталу. За словами представників індустрії криптовалют, традиційні банківські інституції бояться визнати токени фінансовим інструментом. Адже як тоді пояснити потребу компаній виходити на IPO, якщо ICO для низки стартапів буде простішою та ефективнішою процедурою. Офіційно SEC ніяк не коментує визнання чи невизнання токенів та ICO. Проте винесла рішення виключити з біржевих лістінґів перший у Сполучених Штатах фонд, який оперував біткоїнами та обміном токенів;. Понад 3 роки спроб засновників компанії переконати Комісію у зворотньому успіху не мали.</p><h4 data-reactid="55"><strong>Основна пересторога — брак прозорості та законодавчої бази</strong></h4><p data-reactid="56">Чому ж трейдери та представники фінансових інституцій США так рішуче налаштовані проти офіційного визнання ICO? Головна причина — брак прозорості та чіткої термінології і стратегії у питанні емісії, купівлі, перепродажу та надання токенів, а також визначення фінансових чи інших майнових прав, які можуть бути пов’язані із процедурою ICO та токенами, «власником» яких стає інвестор. Посилаються чиновники й на Акт щодо безпеки обміну цінностей (Securities Exchange Act), яким заборонено обмінюватися та поширювати маніпулятивні фінансові інструменти та цінності, котрі вводять інвесторів в оману. Для легалізації токенів потрібні зміни в законодавстві, визнання їх аналогами деривативів щодо основних фінансових інструментів (акцій, облігацій, тощо) — та визначення чітких правил ринку токенів. На даний момент немає чітких строків та критеріїв ані щодо першого, ані щодо другого.</p>

Генрі Енґлер, редактор та фінансовий аналітик Thomson Reuters Regulatory Intelligence, розтлумачує можливості та ризики ICO та використання фінансових токенів як альтернативи IPO

<h4 data-reactid="37"><strong>Чому про цю проблему треба говорити</strong></h4>
<p data-reactid="37">Ми вже <a href="https://nachasi.com/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener">розповідали</a> вам про ICO, тому лише коротко нагадаємо. Зараз на фінансових ринках спостерігається бурхливе зростання так званих initial coin offerings. Це — інструмент швидкого залучення капіталу в нові проекти без виходу на біржу (IPO). В основному використовується проектами на основі <a href="https://nachasi.com/2017/07/18/mainer-gore-v-rodyni/" target="_blank" rel="noopener">криптовалют</a> для фондування проектів із недостатнім рівнем вивченості, але високим технологічним потенціалом. Саме оцей «недостатній рівень» і викликає найбільше занепокоєння у фінансових аналітиків, інвесторів та державних регуляторів. Особливо із врахуванням того, що більшість поточних ICO припадають на американський ринок.</p>
<p data-reactid="38">Комісія з фінансових ринків (The Securities and Exchange Commission, SEC) останнім часом має намір переглянути умови проведення ICO і навіть розробити законодавчу базу із обмеженнями. Потенційна оцінка ринку токенів вже перетнула позначку в $90 млрд. На додачу курс біткоїна мав минулими тижнями усі ознаки ажіотажного попиту. Обидва ці явища в середовищі скептиків викликають очевидні паралелі із «бумом доткомів» та можливим наближенням фінансового краху в технологічній індустрії, аналогічно до подій 1990-х років.</p>

<h4 data-reactid="40"><strong>Як (не) працює ICO</strong></h4>
<p data-reactid="41">Токени (або койни, coin) використовуються учасниками криптотехнологічного ринку як інструмент залучення інвестицій під можливості майбутнього доходу від тих, хто купує такі платіжні інструменти. Інвестори фактично купують токени ще до того, як технологію криптозахисту чи сервіс на blockchain розпочав роботу в реальності. Відтак багато питань виникає щодо рівня потенційного ризику та довіри до команд та проектів, які проводять ICO.</p>
<p data-reactid="42">Відмінність токенів від акцій полягає ще й тому, що ви не отримуєте часту власності у майбутньому бізнесі, побудованому на криптовалюті. В залежності від структури майбутньої угоди ви можете отримати частку виручки, але в більшості випадків процедура ICO схожа на <a href="https://nachasi.com/2017/07/05/ugears-new/" target="_blank" rel="noopener">краудфандинґ</a>. І оскільки зараз сама процедура не врегульована фінансовим законодавством, то технологічні стартапи розглядають її як швидкий доступ до значних сум капіталу. А інвестори — як ризикований інструмент без будь-яких гарантій, окрім «чесного слова». Спекулятивний потенціал токенів високий — а ще немає чіткого єдиного погляду на те, якою технологічною експертизою мають володіти інвестори, аби повною мірою оцінювати ризики, пов’язані зі ICO.</p>

<h4 data-reactid="47"><strong>Токени як фінансовий інструмент — можливість чи ризик?</strong></h4>
<p data-reactid="48">Саме з цих причин SEC приглядається уважно до використання токенів і пропонує в більшості випадків заборонити визнання такого способу залучення капіталу. За словами представників індустрії криптовалют, традиційні банківські інституції бояться визнати токени фінансовим інструментом. Адже як тоді пояснити потребу компаній виходити на IPO, якщо ICO для низки стартапів буде простішою та ефективнішою процедурою. Офіційно SEC ніяк не коментує визнання чи невизнання токенів та ICO. Проте винесла рішення виключити з біржевих лістінґів перший у Сполучених Штатах фонд, який оперував біткоїнами та обміном токенів;. Понад 3 роки спроб засновників компанії переконати Комісію у зворотньому успіху не мали.</p>

<h4 data-reactid="55"><strong>Основна пересторога — брак прозорості та законодавчої бази</strong></h4>
<p data-reactid="56">Чому ж трейдери та представники фінансових інституцій США так рішуче налаштовані проти офіційного визнання ICO? Головна причина — брак прозорості та чіткої термінології і стратегії у питанні емісії, купівлі, перепродажу та надання токенів, а також визначення фінансових чи інших майнових прав, які можуть бути пов’язані із процедурою ICO та токенами, «власником» яких стає інвестор. Посилаються чиновники й на Акт щодо безпеки обміну цінностей (Securities Exchange Act), яким заборонено обмінюватися та поширювати маніпулятивні фінансові інструменти та цінності, котрі вводять інвесторів в оману. Для легалізації токенів потрібні зміни в законодавстві, визнання їх аналогами деривативів щодо основних фінансових інструментів (акцій, облігацій, тощо) — та визначення чітких правил ринку токенів. На даний момент немає чітких строків та критеріїв ані щодо першого, ані щодо другого.</p>

<h4 data-reactid="37"><strong>Чому про цю проблему треба говорити</strong></h4><p data-reactid="37">Ми вже <a href="/2017/06/13/crypto-faq/" target="_blank" rel="noopener">розповідали</a> вам про ICO, тому лише коротко нагадаємо. Зараз на фінансових ринках спостерігається бурхливе зростання так званих initial coin offerings. Це — інструмент швидкого залучення капіталу в нові проекти без виходу на біржу (IPO). В основному використовується проектами на основі <a href="/2017/07/18/mainer-gore-v-rodyni/" target="_blank" rel="noopener">криптовалют</a> для фондування проектів із недостатнім рівнем вивченості, але високим технологічним потенціалом. Саме оцей «недостатній рівень» і викликає найбільше занепокоєння у фінансових аналітиків, інвесторів та державних регуляторів. Особливо із врахуванням того, що більшість поточних ICO припадають на американський ринок.</p><p data-reactid="38">Комісія з фінансових ринків (The Securities and Exchange Commission, SEC) останнім часом має намір переглянути умови проведення ICO і навіть розробити законодавчу базу із обмеженнями. Потенційна оцінка ринку токенів вже перетнула позначку в $90 млрд. На додачу курс біткоїна мав минулими тижнями усі ознаки ажіотажного попиту. Обидва ці явища в середовищі скептиків викликають очевидні паралелі із «бумом доткомів» та можливим наближенням фінансового краху в технологічній індустрії, аналогічно до подій 1990-х років.</p><h4 data-reactid="40"><strong>Як (не) працює ICO</strong></h4><p data-reactid="41">Токени (або койни, coin) використовуються учасниками криптотехнологічного ринку як інструмент залучення інвестицій під можливості майбутнього доходу від тих, хто купує такі платіжні інструменти. Інвестори фактично купують токени ще до того, як технологію криптозахисту чи сервіс на blockchain розпочав роботу в реальності. Відтак багато питань виникає щодо рівня потенційного ризику та довіри до команд та проектів, які проводять ICO.</p><p data-reactid="42">Відмінність токенів від акцій полягає ще й тому, що ви не отримуєте часту власності у майбутньому бізнесі, побудованому на криптовалюті. В залежності від структури майбутньої угоди ви можете отримати частку виручки, але в більшості випадків процедура ICO схожа на <a href="/2017/07/05/ugears-new/" target="_blank" rel="noopener">краудфандинґ</a>. І оскільки зараз сама процедура не врегульована фінансовим законодавством, то технологічні стартапи розглядають її як швидкий доступ до значних сум капіталу. А інвестори — як ризикований інструмент без будь-яких гарантій, окрім «чесного слова». Спекулятивний потенціал токенів високий — а ще немає чіткого єдиного погляду на те, якою технологічною експертизою мають володіти інвестори, аби повною мірою оцінювати ризики, пов’язані зі ICO.</p><h4 data-reactid="47"><strong>Токени як фінансовий інструмент — можливість чи ризик?</strong></h4><p data-reactid="48">Саме з цих причин SEC приглядається уважно до використання токенів і пропонує в більшості випадків заборонити визнання такого способу залучення капіталу. За словами представників індустрії криптовалют, традиційні банківські інституції бояться визнати токени фінансовим інструментом. Адже як тоді пояснити потребу компаній виходити на IPO, якщо ICO для низки стартапів буде простішою та ефективнішою процедурою. Офіційно SEC ніяк не коментує визнання чи невизнання токенів та ICO. Проте винесла рішення виключити з біржевих лістінґів перший у Сполучених Штатах фонд, який оперував біткоїнами та обміном токенів;. Понад 3 роки спроб засновників компанії переконати Комісію у зворотньому успіху не мали.</p><h4 data-reactid="55"><strong>Основна пересторога — брак прозорості та законодавчої бази</strong></h4><p data-reactid="56">Чому ж трейдери та представники фінансових інституцій США так рішуче налаштовані проти офіційного визнання ICO? Головна причина — брак прозорості та чіткої термінології і стратегії у питанні емісії, купівлі, перепродажу та надання токенів, а також визначення фінансових чи інших майнових прав, які можуть бути пов’язані із процедурою ICO та токенами, «власником» яких стає інвестор. Посилаються чиновники й на Акт щодо безпеки обміну цінностей (Securities Exchange Act), яким заборонено обмінюватися та поширювати маніпулятивні фінансові інструменти та цінності, котрі вводять інвесторів в оману. Для легалізації токенів потрібні зміни в законодавстві, визнання їх аналогами деривативів щодо основних фінансових інструментів (акцій, облігацій, тощо) — та визначення чітких правил ринку токенів. На даний момент немає чітких строків та критеріїв ані щодо першого, ані щодо другого.</p>

Стережися ICO — чому американські фінрегулятори б’ють на сполох через токени

{:ua}Які загрози та можливості вбачають інвестори та фінансові інституції у використанні ICO?{:}

#ICO