Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

<a href="https://nachasi.com/2017/08/04/peremogy-ta-bentegy-ukr-kino/" target="_blank" rel="noopener">Сучасне кіно</a> та сучасна українська музика — вони існують ніби в паралельних світах, і приклади колаборацій між музикантами та режисерами стаються настільки нечасто, що ми встигаємо про них забути до появи наступного фільму. На часі — пригадати щонайменше 8 українських рок-гуртів, чиї роботи стали саундтреками

<h4><strong>«Незламна» і «Океан Ельзи»</strong></h4>
«Незламна» — перший фільм, присвячений легендарній жінці-снайперу Людмилі Павличенко, знятий на основі її автобіографічної книги. Народжена у Білій Церкві в 1916-му, станом на початок Другої Світової на території України вона перебувала в Одесі на практиці як студентка історичного факультету Київського державного університету. Оскільки мала досягнення у спортивній стрільбі, стала снайперкою — і в жовтні 1941-го потрапила до Севастополя в складі Приморської армії. Була поранена у червні 1942 року, була визнана одним із найкраших снайперів Другої Світової на боці РСЧА.

Наприкінці 1942-го стала першою громадянкою з більшовицької імперії, котра потрапила у Білий Дім в складі делегації молоді та представників армії.

Зйомки фільму розпочалися у 2012 році. Наприкінці 2013-го фінансування  стрічки з держбюджету було профінансоване Державним агентством України з питань кіно — Україна профінансувала 79% вартості картини. Знімальними майданчиками стали Київ, Севастополь, Одеса та Кам'янець-Подільський. Cцени з комп'ютерною графікою у фільмі створила українська компанія Postmodern. У фільмі звучить трек «Обійми» гурту «Океан Ельзи». На жаль, на тлі використання тоталітарної символіки та «подвигів» РСЧА з пропагандистською метою під час анексії Криму навесні 2014 року сприйняття фільму розділилося — і на сьогодні навряд чи ми побачимо його повторно в ефірах чи в прокаті.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/4WNKIg00VSQ" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>«Прикольна казка» та знову «Океан Ельзи»</strong></h4>
Цу — варіація на тему Ромео та Джульєтти, де події відбуваються у двох королівствах — Військовому та Нещасливому. В одному з усіма воооють, а в іншому — безперестанку скаржаться на нещасливу долю (за бажання можна провести аналогії із нашої країною та її північно-східним сусідом). За сюжетом, принцеса Нещасливого королівства закохується у принца Військового. Ну а далі — гепі-енд, всі погані програли, всі хороші виграли, між королівствами мир та спокій. Отака от утопія радше для дорослих, аніж для дітей. Підтримку цій стрічці надали Державна служба кінематографії України та Міністерство культури Естонії. Прем'єра в Україні відбулася 29 лютого 2008 року в Культурному центрі «Кінотеатр "Київ"», прокат тривав взимку 2008-го, особливого розголосу фільм не набув. Єдине хорошого, що точно залишив нам цей фільм — «Без бою» все того ж «Океану Ельзи».

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/E-u7oNaxoJw" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>«Тіні незабутих предків» та The Hardkiss, O.Torvald і «Тартак»</strong></h4>
Схожість назви на культову стрічку Параджанова не має вводити вас в оману — нічого спільного ці 2 картини не мають. За сюжетом, в прадавні часи 9 наймогутніших магів утворили Коло Сили, щоб утримувати рівновагу темних сил. Їх називали мольфарами. Усіх духів вони зуміли полонити в Книгу Тіней і запечатали її магічною Зґардою. Проте одного духа було пропущено — і він полує за магічною монетою із срібла, що здатна відкрити Книгу і випустити все Зло на волю. А тим часом 20-річний юнак Ваня, студент Чернівецького національного університету, живе звичайним студентським життям, страждаючи від нерозділеного кохання. Аби хоч чимось вразити дівчину, яка йому подобається, він краде срібну монету з університету, навіть не підозрюючи, що це і є та сама Зґарда. Після цього на тілах його 8 друзів виникають знаки, що повторюють контури магічної зґарди.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/a45R9SYfxJE" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

Загалом фільм Любомира Левицького нагадує дуже безкінечні американські горрори про підлітків, яким належить в лісі знайти ключ від Прокляття чи порятуватися від стародавнього Зла — навіть стилістика кадру, постпродакшн і манера спілкування героїв у фільмі дуже «зголівудщена». В український широкий прокат стрічка вийшла 14 листопада 2013 року. Із хорошого — в фільмі є прекрасні корпуси ЧНУ, пісні The Hardkiss, «Тартак» та O.Torvald.

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/rAmzK6JEgdg" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>«Ломбард» та «С.К.А.Й.»</strong></h4>
Ділки, кур’єри, олігархи, швидкі гроші — не будемо на цьому навіть надто зупинятися. Цікавить нас інше — гурт «С.К.А.Й.» та їхня пісня, написана мовою, якої не існує. Небагато українських рок-гуртів можуть похвалитися подібними експериментами:

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/fAlDUbKBw3I" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>«Червона перлина кохання» та «Бумбокс»</strong></h4>
Фільм, який вже всі забути, а от трек люблять і вимагають від Хливнюка і досі на всіх концертах. Сюжет — класичний «трикутник» в стилі «вона, її чоловік та її коханець», багато золота, спортивних машин, мотоциклів, пристрасного сексу на природі, зради, дурних діалогів із жіночих журналів, шаман (!) з чарівним камінням. Одним словом, якщо ви знаєте поняття «жіноче кіно» в його поганому сенсі — то це воно. Але під «Вахтерам» наприкінці фільму хочеться пустити сльозу і закурити, сидячи на підвіконні (особливо слухачам та слухачкам юного віку).

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/UuzuU9FIMUg" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>«Іван Сила» та ТНМК</strong></h4>
Ще один фільм, який мав гучну «розкрутку» і непогані відгуки, але військова агресія на Сході зіграла злий жарт із його перспективами повторного показу. В центрі сюжету — історія Івана Піддубного, перероблена на художній лад; а зіграв головну роль професійний спортсмен у силових видах спорту Дмитро Халаджі — який, на жаль, у 2015 році переїхав жити в райони Донецької області, контрольовані збройно-терористичними угруповуваннями, і продовжив виступати та діяти в окупованому Донецьку. Історія актора виявилася короткою — зате трек «Я сам собі сила» від ТНМК залишився, і досі зустрічається в ротаціях онлайн- та FM-радіостанцій як гімн незламності та просто хороша робота, яка «качає».

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/49E-PnWlswo" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<strong>«Весілля Барбі» та «Скрябін»</strong>

Далі варто згадати про міні-серіал «Весілля Барбі». В ньому саундтреком стали одразу 2 пісні гурту «Скрябін» та Андрія Кузьменка «Спи собі сама» та «Мовчати». На жаль, після трагічної загибелі соліста «Скрябіна» ми зможемо їх почути і побачити лише в запису:

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/kZXi1x1dOl0" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>
<h4><strong>«Іван та кобила» і «Кому вниз»</strong></h4>
Коли українськй рок був молодим, а інді-кінематограф — ще молодшим, знімалися такі стрічки, як «Іван та кобила». Це — 1992 рік, і це  тепер вже культовий гурт «Кому вниз», тоді ще молодий, вони грають самих себе у цьому фільмі, а ще грають «Печальну жінку» та «Я загубив свій ключ».

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/_roWiyVRmAA" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<h4><strong>«Незламна» і «Океан Ельзи»</strong></h4><p>«Незламна» — перший фільм, присвячений легендарній жінці-снайперу Людмилі Павличенко, знятий на основі її автобіографічної книги. Народжена у Білій Церкві в 1916-му, станом на початок Другої Світової на території України вона перебувала в Одесі на практиці як студентка історичного факультету Київського державного університету. Оскільки мала досягнення у спортивній стрільбі, стала снайперкою — і в жовтні 1941-го потрапила до Севастополя в складі Приморської армії. Була поранена у червні 1942 року, була визнана одним із найкраших снайперів Другої Світової на боці РСЧА.</p><p>Наприкінці 1942-го стала першою громадянкою з більшовицької імперії, котра потрапила у Білий Дім в складі делегації молоді та представників армії.</p><p>Зйомки фільму розпочалися у 2012 році. Наприкінці 2013-го фінансування  стрічки з держбюджету було профінансоване Державним агентством України з питань кіно — Україна профінансувала 79% вартості картини. Знімальними майданчиками стали Київ, Севастополь, Одеса та Кам&#8217;янець-Подільський. Cцени з комп&#8217;ютерною графікою у фільмі створила українська компанія Postmodern. У фільмі звучить трек «Обійми» гурту «Океан Ельзи». На жаль, на тлі використання тоталітарної символіки та «подвигів» РСЧА з пропагандистською метою під час анексії Криму навесні 2014 року сприйняття фільму розділилося — і на сьогодні навряд чи ми побачимо його повторно в ефірах чи в прокаті.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/4WNKIg00VSQ" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>«Прикольна казка» та знову «Океан Ельзи»</strong></h4><p>Цу — варіація на тему Ромео та Джульєтти, де події відбуваються у двох королівствах — Військовому та Нещасливому. В одному з усіма воооють, а в іншому — безперестанку скаржаться на нещасливу долю (за бажання можна провести аналогії із нашої країною та її північно-східним сусідом). За сюжетом, принцеса Нещасливого королівства закохується у принца Військового. Ну а далі — гепі-енд, всі погані програли, всі хороші виграли, між королівствами мир та спокій. Отака от утопія радше для дорослих, аніж для дітей. Підтримку цій стрічці надали Державна служба кінематографії України та Міністерство культури Естонії. Прем&#8217;єра в Україні відбулася 29 лютого 2008 року в Культурному центрі «Кінотеатр &#8220;Київ&#8221;», прокат тривав взимку 2008-го, особливого розголосу фільм не набув. Єдине хорошого, що точно залишив нам цей фільм — «Без бою» все того ж «Океану Ельзи».</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/E-u7oNaxoJw" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>«Тіні незабутих предків» та The Hardkiss, O.Torvald і «Тартак»</strong></h4><p>Схожість назви на культову стрічку Параджанова не має вводити вас в оману — нічого спільного ці 2 картини не мають. За сюжетом, в прадавні часи 9 наймогутніших магів утворили Коло Сили, щоб утримувати рівновагу темних сил. Їх називали мольфарами. Усіх духів вони зуміли полонити в Книгу Тіней і запечатали її магічною Зґардою. Проте одного духа було пропущено — і він полує за магічною монетою із срібла, що здатна відкрити Книгу і випустити все Зло на волю. А тим часом 20-річний юнак Ваня, студент Чернівецького національного університету, живе звичайним студентським життям, страждаючи від нерозділеного кохання. Аби хоч чимось вразити дівчину, яка йому подобається, він краде срібну монету з університету, навіть не підозрюючи, що це і є та сама Зґарда. Після цього на тілах його 8 друзів виникають знаки, що повторюють контури магічної зґарди.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/a45R9SYfxJE" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p>Загалом фільм Любомира Левицького нагадує дуже безкінечні американські горрори про підлітків, яким належить в лісі знайти ключ від Прокляття чи порятуватися від стародавнього Зла — навіть стилістика кадру, постпродакшн і манера спілкування героїв у фільмі дуже «зголівудщена». В український широкий прокат стрічка вийшла 14 листопада 2013 року. Із хорошого — в фільмі є прекрасні корпуси ЧНУ, пісні The Hardkiss, «Тартак» та O.Torvald.</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/rAmzK6JEgdg" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>«Ломбард» та «С.К.А.Й.»</strong></h4><p>Ділки, кур’єри, олігархи, швидкі гроші — не будемо на цьому навіть надто зупинятися. Цікавить нас інше — гурт «С.К.А.Й.» та їхня пісня, написана мовою, якої не існує. Небагато українських рок-гуртів можуть похвалитися подібними експериментами:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/fAlDUbKBw3I" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>«Червона перлина кохання» та «Бумбокс»</strong></h4><p>Фільм, який вже всі забути, а от трек люблять і вимагають від Хливнюка і досі на всіх концертах. Сюжет — класичний «трикутник» в стилі «вона, її чоловік та її коханець», багато золота, спортивних машин, мотоциклів, пристрасного сексу на природі, зради, дурних діалогів із жіночих журналів, шаман (!) з чарівним камінням. Одним словом, якщо ви знаєте поняття «жіноче кіно» в його поганому сенсі — то це воно. Але під «Вахтерам» наприкінці фільму хочеться пустити сльозу і закурити, сидячи на підвіконні (особливо слухачам та слухачкам юного віку).</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/UuzuU9FIMUg" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>«Іван Сила» та ТНМК</strong></h4><p>Ще один фільм, який мав гучну «розкрутку» і непогані відгуки, але військова агресія на Сході зіграла злий жарт із його перспективами повторного показу. В центрі сюжету — історія Івана Піддубного, перероблена на художній лад; а зіграв головну роль професійний спортсмен у силових видах спорту Дмитро Халаджі — який, на жаль, у 2015 році переїхав жити в райони Донецької області, контрольовані збройно-терористичними угруповуваннями, і продовжив виступати та діяти в окупованому Донецьку. Історія актора виявилася короткою — зате трек «Я сам собі сила» від ТНМК залишився, і досі зустрічається в ротаціях онлайн- та FM-радіостанцій як гімн незламності та просто хороша робота, яка «качає».</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/49E-PnWlswo" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><p><strong>«Весілля Барбі» та «Скрябін»</strong></p><p>Далі варто згадати про міні-серіал «Весілля Барбі». В ньому саундтреком стали одразу 2 пісні гурту «Скрябін» та Андрія Кузьменка «Спи собі сама» та «Мовчати». На жаль, після трагічної загибелі соліста «Скрябіна» ми зможемо їх почути і побачити лише в запису:</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/kZXi1x1dOl0" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div><h4><strong>«Іван та кобила» і «Кому вниз»</strong></h4><p>Коли українськй рок був молодим, а інді-кінематограф — ще молодшим, знімалися такі стрічки, як «Іван та кобила». Це — 1992 рік, і це  тепер вже культовий гурт «Кому вниз», тоді ще молодий, вони грають самих себе у цьому фільмі, а ще грають «Печальну жінку» та «Я загубив свій ключ».</p><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/_roWiyVRmAA" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

Сучасні українські рок-гурти на екрані — 8 саундтреків до кіно

{:ua}Пісні, які всі ми знаємо — але про кожен трек не підозрювали, що вони прозвучали в кіно. На часі — українська музика у фільмах{:}

Студія <a href="https://www.facebook.com/Animagrad/" target="_blank" rel="noopener">Animagrad</a> презентувала перший тізер українського повнометражного анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня». Саундтрек до відео створив гурт «ДахаБраха» спільно з сопілкарем Максимом Бережнюком

<span class="text_exposed_show">Скоро весь світ дізнається про</span> пригоди та фантастичних українських анімаційних гер<span class="text_exposed_show">оїв. Мавка – душа лісу, вона завжди прагне до гармонії. За сюжетом вона закохується у людину, музиканта Лукаша, й опиняється перед складним вибором: кохання чи обов'язок лісової жительки.</span> На часі дізнатися більше про новий український мультфільм.
<h4><strong>Жанр та особливості анімаційної картини</strong></h4>
Фільм «Мавка. Лісова пісня» —<span class="text_exposed_show"> це </span>фентезі, історія кохання та комедія. Виробництвом займається студія Animagrad (FILM.UA Group) за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Орієнтовна дата прем’єри — 2019 рік.

[blockquote_with_author name="DakhaBrakha " position="гурт" content="Нарешті готовий тізер до українського анімаційного фільму Мавка. Робота над ним виявилася непростою, бо автори фільму рівняються на кращі голівудські стандарти, а ми ще не робили музики для Голівуду. Віримо, що скоро світ закохається в нову українську лісову пісню ."]

<iframe src="https://www.youtube.com/embed/effkoBQqm7g" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe>

<p><span class="text_exposed_show">Скоро весь світ дізнається про</span> пригоди та фантастичних українських анімаційних гер<span class="text_exposed_show">оїв. Мавка – душа лісу, вона завжди прагне до гармонії. За сюжетом вона закохується у людину, музиканта Лукаша, й опиняється перед складним вибором: кохання чи обов&#8217;язок лісової жительки.</span> На часі дізнатися більше про новий український мультфільм.</p><h4><strong>Жанр та особливості анімаційної картини</strong></h4><p>Фільм «Мавка. Лісова пісня» —<span class="text_exposed_show"> це </span>фентезі, історія кохання та комедія. Виробництвом займається студія Animagrad (FILM.UA Group) за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Орієнтовна дата прем’єри — 2019 рік.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Нарешті готовий тізер до українського анімаційного фільму Мавка. Робота над ним виявилася непростою, бо автори фільму рівняються на кращі голівудські стандарти, а ми ще не робили музики для Голівуду. Віримо, що скоро світ закохається в нову українську лісову пісню .</p>					<cite>									<span><strong>DakhaBrakha ,</strong></span> гурт							</cite>			</blockquote><div class="embedded-video"><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/effkoBQqm7g" width="1280" height="720" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div>

Український мультфільм матиме музику від «ДахаБраха»

{:ua}Чарівний світ лісу, неймовірні пригоди та фантастичні герої про яких скоро дізнається весь світ. На часі переглянути тізер українського анімаційного фільму. Про що це український мультфільм?{:}

<p>За «Золоту пальмову гілку» <a href="https://www.facebook.com/festivaldecannes/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Каннського фестивалю</a> змагалися 19 фільмів. Члени журі 70-го конкурсу віддали перевагу стрічці «Квадрат» шведського режисера Рубена Остлунда. На часі дізнатися більше про те, яка стрічка перемогла у інших номінаціях.
</p>
<h4><strong>Переможці в номінаціях</strong></h4>
<ul>
<li>Гран-прі фестивалю отримав фільм «120 ударів за хвилину» Робена Кампайо;</li>
 	<li>Приз журі — «Нелюбов» Андрія Звягінцева;</li>
 	<li>Краща режисерка — Софія Коппола з фільмом «Фатальна спокуса»;</li>
 	<li>У номінації «Кращий актор»Хоакін Фенікс («Ти ніколи тут не був»);</li>
 	<li>«Краща актриса» — Дайян Крюгер («З нізвідки»);</li>
 	<li>«Кращий сценарій» — Лінн Ремсі («Ти ніколи тут не був»), Йоргос Лантімос і Евфиіміус Філіпу («Вбивство священного оленя»);</li>
 	<li>Ніколь Кідман отримала почесну нагороду кінофестивалю.</li>
</ul>
<h4><strong>Україна на Каннському кінофестивалі </strong></h4>
Україна була представлена в основній конкурсній програмі фільмом <a title="Лозниця Сергій Володимирович" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Сергія Лозниці</a> <a title="Лагідна (фільм, 2017)" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_2017)">«Лагідна»</a>. Також у програму секції увійшла драма про війну, яка триває на сході України, литовського режисера Шарунаса Бартаса <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/newmovie/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">«Іній»<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/camera-1378221_1280-300x200.jpg" />Канни для українського фільму — Україна та країни ЄС представлять воєнну кінодраму</span></a>, що створювалася спільно кінокомпаніями України, Литви, Франції та Польщі.

<p>За «Золоту пальмову гілку» <a href="https://www.facebook.com/festivaldecannes/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Каннського фестивалю</a> змагалися 19 фільмів. Члени журі 70-го конкурсу віддали перевагу стрічці «Квадрат» шведського режисера Рубена Остлунда. На часі дізнатися більше про те, яка стрічка перемогла у інших номінаціях.</p><h4><strong>Переможці в номінаціях</strong></h4><ul><li>Гран-прі фестивалю отримав фільм «120 ударів за хвилину» Робена Кампайо;</li><li>Приз журі — «Нелюбов» Андрія Звягінцева;</li><li>Краща режисерка — Софія Коппола з фільмом «Фатальна спокуса»;</li><li>У номінації «Кращий актор»Хоакін Фенікс («Ти ніколи тут не був»);</li><li>«Краща актриса» — Дайян Крюгер («З нізвідки»);</li><li>«Кращий сценарій» — Лінн Ремсі («Ти ніколи тут не був»), Йоргос Лантімос і Евфиіміус Філіпу («Вбивство священного оленя»);</li><li>Ніколь Кідман отримала почесну нагороду кінофестивалю.</li></ul><h4><strong>Україна на Каннському кінофестивалі </strong></h4><p>Україна була представлена в основній конкурсній програмі фільмом <a title="Лозниця Сергій Володимирович" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Сергія Лозниці</a> <a title="Лагідна (фільм, 2017)" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_2017)">«Лагідна»</a>. Також у програму секції увійшла драма про війну, яка триває на сході України, литовського режисера Шарунаса Бартаса <a href="/2017/05/17/newmovie/" target="_blank" rel="noopener noreferrer" class=" with_hint_js">«Іній»<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/camera-1378221_1280-300x200.jpg" />Канни для українського фільму — Україна та країни ЄС представлять воєнну кінодраму</span></a>, що створювалася спільно кінокомпаніями України, Литви, Франції та Польщі.</p>

Новини

Україна була представлена в основній конкурсній програмі фільмом Сергія Лозниці «Лагідна». Також у програму секції увійшла драма «Іній» про війну, яка триває на сході України, литовського режисера Шарунаса Бартаса

За «Золоту пальмову гілку» <a href="https://www.facebook.com/festivaldecannes/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Каннського фестивалю</a> змагалися 19 фільмів. Члени журі 70-го конкурсу віддали перевагу стрічці «Квадрат» шведського режисера Рубена Остлунда. На часі дізнатися більше про те, яка стрічка перемогла у інших номінаціях.
<h4><strong>Переможці в номінаціях</strong></h4>
<ul>
 	<li>Гран-прі фестивалю отримав фільм «120 ударів за хвилину» Робена Кампайо;</li>
 	<li>Приз журі — «Нелюбов» Андрія Звягінцева;</li>
 	<li>Краща режисерка — Софія Коппола з фільмом «Фатальна спокуса»;</li>
 	<li>У номінації «Кращий актор»Хоакін Фенікс («Ти ніколи тут не був»);</li>
 	<li>«Краща актриса» — Дайян Крюгер («З нізвідки»);</li>
 	<li>«Кращий сценарій» — Лінн Ремсі («Ти ніколи тут не був»), Йоргос Лантімос і Евфиіміус Філіпу («Вбивство священного оленя»);</li>
 	<li>Ніколь Кідман отримала почесну нагороду кінофестивалю.</li>
</ul>
<h4><strong>Україна на Каннському кінофестивалі </strong></h4>
Україна була представлена в основній конкурсній програмі фільмом <a title="Лозниця Сергій Володимирович" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Сергія Лозниці</a> <a title="Лагідна (фільм, 2017)" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_2017)">«Лагідна»</a>. Також у програму секції увійшла драма про війну, яка триває на сході України, литовського режисера Шарунаса Бартаса <a href="https://nachasi.com/2017/05/17/newmovie/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Іній»</a>, що створювалася спільно кінокомпаніями України, Литви, Франції та Польщі.

<p>За «Золоту пальмову гілку» <a href="https://www.facebook.com/festivaldecannes/?fref=ts" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Каннського фестивалю</a> змагалися 19 фільмів. Члени журі 70-го конкурсу віддали перевагу стрічці «Квадрат» шведського режисера Рубена Остлунда. На часі дізнатися більше про те, яка стрічка перемогла у інших номінаціях.</p><h4><strong>Переможці в номінаціях</strong></h4><ul><li>Гран-прі фестивалю отримав фільм «120 ударів за хвилину» Робена Кампайо;</li><li>Приз журі — «Нелюбов» Андрія Звягінцева;</li><li>Краща режисерка — Софія Коппола з фільмом «Фатальна спокуса»;</li><li>У номінації «Кращий актор»Хоакін Фенікс («Ти ніколи тут не був»);</li><li>«Краща актриса» — Дайян Крюгер («З нізвідки»);</li><li>«Кращий сценарій» — Лінн Ремсі («Ти ніколи тут не був»), Йоргос Лантімос і Евфиіміус Філіпу («Вбивство священного оленя»);</li><li>Ніколь Кідман отримала почесну нагороду кінофестивалю.</li></ul><h4><strong>Україна на Каннському кінофестивалі </strong></h4><p>Україна була представлена в основній конкурсній програмі фільмом <a title="Лозниця Сергій Володимирович" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Сергія Лозниці</a> <a title="Лагідна (фільм, 2017)" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_2017)">«Лагідна»</a>. Також у програму секції увійшла драма про війну, яка триває на сході України, литовського режисера Шарунаса Бартаса <a href="/2017/05/17/newmovie/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Іній»</a>, що створювалася спільно кінокомпаніями України, Литви, Франції та Польщі.</p>

Шведська стрічка отримала «Золоту пальмову гілку»

{:ua}«Золоту пальмову гілку» у Каннах отримала шведська стрічка «Квадрат». За посиланням читайте більше про цьогорічного переможця Канн{:}

Для юних глядачів підготували десяток європейських новинок та фільм-екскурсію про витоки кіно

З 26 травня по 4 червня у Києві пройде IV Міжнародний фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест». У прокаті будуть як нові європейські стрічки, так і світова кінокласика. На часі дізнатися, що запропонує глядачам цей кінофестиваль
<h4><strong>Які покази кінофестиваль анонсував для юних глядачів</strong></h4>
<ul>
 	<li>Відкриття фестивалю відбудеться французькою анімаційною стрічкою про дружбу «Життя Кабачка», яка отримала престижну премію «Сезар» за кращий дебют, а також була номінована на «Оскар».</li>
 	<li>Герой фентезі «Хлопчик в золотих штанях» знаходить чарівні штани, з кишені яких можна нескінченно виймати грошові купюри.</li>
 	<li>Фільм з Латвії «Люблю тебе, мама» — історія про те, як маленька брехня може привести до серйозних наслідків.</li>
 	<li>Стрічка «Моллі Мун і чарівний підручник гіпнозу» з Великобританії — екранізація бестселера англійської письменниці Джорджії Бінг.</li>
 	<li>Комедія «Вперед, в школу!» з Данії розповість про хлопчика, чиє головне правило — порушувати правила дорослих.</li>
 	<li>Шведський мультфільм «Маленький монстр» — історія про клан чарівних потвор, які чекають поповнення в родині.</li>
 	<li>Україна в конкурсі фестивалю представляє фентезі-мультфільм «Микита Кожум'яка».</li>
</ul>
Поза конкурсом юним глядачам запропонують екскурсію до витоків кіно разом з фільмом «Люм'єр». На закритті фестивалю буде показаний угорський фільм «Лапа»— володар Гран-прі минулого року.

Фестиваль проходитиме й у інших містах України. Вхід на всі покази безкоштовний, але необхідна попередня <a href="http://childrenkinofest.com/ua/schedule/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">реєстрація.</a>

<p>З 26 травня по 4 червня у Києві пройде IV Міжнародний фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест». У прокаті будуть як нові європейські стрічки, так і світова кінокласика. На часі дізнатися, що запропонує глядачам цей кінофестиваль</p><h4><strong>Які покази кінофестиваль анонсував для юних глядачів</strong></h4><ul><li>Відкриття фестивалю відбудеться французькою анімаційною стрічкою про дружбу «Життя Кабачка», яка отримала престижну премію «Сезар» за кращий дебют, а також була номінована на «Оскар».</li><li>Герой фентезі «Хлопчик в золотих штанях» знаходить чарівні штани, з кишені яких можна нескінченно виймати грошові купюри.</li><li>Фільм з Латвії «Люблю тебе, мама» — історія про те, як маленька брехня може привести до серйозних наслідків.</li><li>Стрічка «Моллі Мун і чарівний підручник гіпнозу» з Великобританії — екранізація бестселера англійської письменниці Джорджії Бінг.</li><li>Комедія «Вперед, в школу!» з Данії розповість про хлопчика, чиє головне правило — порушувати правила дорослих.</li><li>Шведський мультфільм «Маленький монстр» — історія про клан чарівних потвор, які чекають поповнення в родині.</li><li>Україна в конкурсі фестивалю представляє фентезі-мультфільм «Микита Кожум&#8217;яка».</li></ul><p>Поза конкурсом юним глядачам запропонують екскурсію до витоків кіно разом з фільмом «Люм&#8217;єр». На закритті фестивалю буде показаний угорський фільм «Лапа»— володар Гран-прі минулого року.</p><p>Фестиваль проходитиме й у інших містах України. Вхід на всі покази безкоштовний, але необхідна попередня <a href="http://childrenkinofest.com/ua/schedule/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">реєстрація.</a></p>

У столиці пройде дитячий кінофестиваль

{:ua}Які кінофільми покажуть дітям у Києві? Усі подробиці про кінофестиваль та його програму читайте на нашому сайті за цим посиланням{:}

Це історія про європейця, який потрапив у зону АТО, щоб побачити справжню окупацію і війну. Видання «Liberation» внесло фільм до 20-ки кращих у 2017 році

На цьогорічному Каннському фестивалі, який розпочинається 17 травня, буде представлено воєнну драму, що створювалася за сприяння «Укрдержкіно». Стрічку під назвою «Іній» знімали в районах, наближених до зони антитерористичної операції проти проросійських бойовиків на Сході України. На часі дізнатися подробиці щодо нового українського фільму, його сюжету, бюджетів та подальших планів авторського колективу.


<h4><strong>Сюжет картини</strong></h4>
За сценарієм нової кінокартини, молодий литовський хлопець Рокасу одного дня навідується в Україну, щоби побачити справжню окупацію і війну, яка в цей момент там розгортається. Реальність виявляється набагато жорсткішою, порівняно з романтичними уявленнями юнака. Саме цьому і присвячено нову стрічку.

[blockquote_with_author name="Павло Розенко" position="Віце-прем’єр-міністр України" content="Видання Liberation внесло фільм «Іній» до 20 фільмів, задля яких варто відвідувати кіно в 2017 році, поряд з новими стрічками Мартіна Скорсезе, Філіпа Гарреля, Лава Діаса та інших класиків."]

У стрічці знялися відомі зірки, такі як Ванесса Параді, Анджей Хира та низка інших відомих акторів.
<h4>Хто працював над картиною і який бюджет фільму</h4>
Виробниками фільму «Іній» є декілька кінокомпаній — серед них є як українські, так і європейські учасники:
<ul>
 	<li>ІнсайтМедіа/Татофільм (Україна),</li>
 	<li>Studija Kinema (Литва),</li>
 	<li>КіnоЕlektron (Франція),</li>
 	<li>Donten &amp; Lacroix Films(Польща).</li>
</ul>
Загальна вартість кінострічки склала 39 млн 900 тис грн, з яких частка «Укрдержкіно» складає 11 млн 480 тис грн. У подальшому кінокартину також планують показати на інших міжнародних кінофестивалях.

<p>На цьогорічному Каннському фестивалі, який розпочинається 17 травня, буде представлено воєнну драму, що створювалася за сприяння «Укрдержкіно». Стрічку під назвою «Іній» знімали в районах, наближених до зони антитерористичної операції проти проросійських бойовиків на Сході України. На часі дізнатися подробиці щодо нового українського фільму, його сюжету, бюджетів та подальших планів авторського колективу.</p><p></p><h4><strong>Сюжет картини</strong></h4><p>За сценарієм нової кінокартини, молодий литовський хлопець Рокасу одного дня навідується в Україну, щоби побачити справжню окупацію і війну, яка в цей момент там розгортається. Реальність виявляється набагато жорсткішою, порівняно з романтичними уявленнями юнака. Саме цьому і присвячено нову стрічку.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Видання Liberation внесло фільм «Іній» до 20 фільмів, задля яких варто відвідувати кіно в 2017 році, поряд з новими стрічками Мартіна Скорсезе, Філіпа Гарреля, Лава Діаса та інших класиків.</p>					<cite>									<span><strong>Павло Розенко,</strong></span> Віце-прем’єр-міністр України							</cite>			</blockquote><p>У стрічці знялися відомі зірки, такі як Ванесса Параді, Анджей Хира та низка інших відомих акторів.</p><h4>Хто працював над картиною і який бюджет фільму</h4><p>Виробниками фільму «Іній» є декілька кінокомпаній — серед них є як українські, так і європейські учасники:</p><ul><li>ІнсайтМедіа/Татофільм (Україна),</li><li>Studija Kinema (Литва),</li><li>КіnоЕlektron (Франція),</li><li>Donten &amp; Lacroix Films(Польща).</li></ul><p>Загальна вартість кінострічки склала 39 млн 900 тис грн, з яких частка «Укрдержкіно» складає 11 млн 480 тис грн. У подальшому кінокартину також планують показати на інших міжнародних кінофестивалях.</p>

Канни для українського фільму — Україна та країни ЄС представлять воєнну кінодраму

{:ua}Все щодо фільму, який зняли українці спільно із європейцями і повезуть у Канни{:}

<p>День Star Wars — неофіційне свято, проте не менш вагоме для усіх шанувальників книг, фільмів та всесвіту, створеного Джорджем Лукасом.
</p>
<h4><strong>Чому 4 травня</strong></h4>
<img class="aligncenter size-large wp-image-1463" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280-1024x683.jpg" alt="" width="1024" height="683">

Основна дата — ще інакше названа Днем Люка Скайвокера — це 4 травня. Приводом для вибору стало прощання джедаїв, котре дуже часто звучить у всіх фільмах циклу. Це — May the Force be with you («Нехай буде з тобою Сила»). Цю фразу в якості каламбуру часто обігрують May the fourth be with you («хай буде з тобою 4 травня»). Цікаво, що «Зоряні Війни» вийшли 1977 року. А 1979 року саме 4 травня прем’єркою Великобританії стала Марґарет Тетчер. Її партія обіграла каламбур, розмістивши оголошення у вечірніх новинах May the Fourth Be with You, Maggie. Congratulations.

2005 року каламбур посилився ще й завдяки технологіям. Під час інтерв'ю телеканалу N24 Джорджа Лукаса попросили сказати найвідоміше прощання на камеру. І синхроніст переклав німецькою цю фразу як Am 4. Mai sind wir bei Ihnen («Ми будемо із вами 4 травня»). За свідченнями глядачів, цей епізод із програми не вирізали.
<h4><strong>А є ще 5 і 6 травня</strong></h4>
<img class="aligncenter size-large wp-image-1464" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280-1024x683.jpg" alt="" width="1024" height="683">

Популярність 4 травня породила ще декілька мемів: 5 травня англійською через співзвучність називають Revenge of the Fifth — на честь III епізоду циклу під назвою Revenge of the Sith. У цей день заведено «переходити на темний бік Сили» і віддавати шану Владикам ситхів та іншим антигероям епопеї. В іншій інтерпретації це заведено робити 6 травня — Revenge of the Sixth.
<h4><strong>У «Зоряних Воєн» є ще й офіційне свято</strong></h4>
Міська рада Лос-Анджелеса 2007 року проголосила 25 травня Днем «Зоряних Воєн». В цей день відзначається річниця виходу на кіноекрани першого фільма «Star Wars. Episode IV». Це сталося 25 травня 1977 року. На честь цієї події цього дня також відзначають Geek Pride Day. Із 2008-го він широко святкується у США, збираючи ще й прихильників Дуґласа Адамса із його «Автостопом галактикою» та <a href="https://nachasi.com/2017/05/03/pratchett-in-ukr/" class=" with_hint_js">«Дискосвіту» Террі Пратчетта<span class="hint-box"><img src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/home-2104151_1280-300x200.jpg" />Фантастичні тексти Террі Пратчетта видадуть українською</span></a>.

<p>День Star Wars — неофіційне свято, проте не менш вагоме для усіх шанувальників книг, фільмів та всесвіту, створеного Джорджем Лукасом.</p><h4><strong>Чому 4 травня</strong></h4><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-1463" src="/wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280-1024x683.jpg" alt="" width="1024" height="683" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280-650x434.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280-1109x740.jpg 1109w, /wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p>Основна дата — ще інакше названа Днем Люка Скайвокера — це 4 травня. Приводом для вибору стало прощання джедаїв, котре дуже часто звучить у всіх фільмах циклу. Це — May the Force be with you («Нехай буде з тобою Сила»). Цю фразу в якості каламбуру часто обігрують May the fourth be with you («хай буде з тобою 4 травня»). Цікаво, що «Зоряні Війни» вийшли 1977 року. А 1979 року саме 4 травня прем’єркою Великобританії стала Марґарет Тетчер. Її партія обіграла каламбур, розмістивши оголошення у вечірніх новинах May the Fourth Be with You, Maggie. Congratulations.</p><p>2005 року каламбур посилився ще й завдяки технологіям. Під час інтерв&#8217;ю телеканалу N24 Джорджа Лукаса попросили сказати найвідоміше прощання на камеру. І синхроніст переклав німецькою цю фразу як Am 4. Mai sind wir bei Ihnen («Ми будемо із вами 4 травня»). За свідченнями глядачів, цей епізод із програми не вирізали.</p><h4><strong>А є ще 5 і 6 травня</strong></h4><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-1464" src="/wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280-1024x683.jpg" alt="" width="1024" height="683" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280-650x434.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280-1109x740.jpg 1109w, /wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p>Популярність 4 травня породила ще декілька мемів: 5 травня англійською через співзвучність називають Revenge of the Fifth — на честь III епізоду циклу під назвою Revenge of the Sith. У цей день заведено «переходити на темний бік Сили» і віддавати шану Владикам ситхів та іншим антигероям епопеї. В іншій інтерпретації це заведено робити 6 травня — Revenge of the Sixth.</p><h4><strong>У «Зоряних Воєн» є ще й офіційне свято</strong></h4><p>Міська рада Лос-Анджелеса 2007 року проголосила 25 травня Днем «Зоряних Воєн». В цей день відзначається річниця виходу на кіноекрани першого фільма «Star Wars. Episode IV». Це сталося 25 травня 1977 року. На честь цієї події цього дня також відзначають Geek Pride Day. Із 2008-го він широко святкується у США, збираючи ще й прихильників Дуґласа Адамса із його «Автостопом галактикою» та <a href="/2017/05/03/pratchett-in-ukr/" class=" with_hint_js">«Дискосвіту» Террі Пратчетта<span class="hint-box"><img src="/wp-content/uploads/2017/05/home-2104151_1280-300x200.jpg" />Фантастичні тексти Террі Пратчетта видадуть українською</span></a>.</p>

Неофіційне свято, яке стало каламбуром на англійське прочитання сьогоднішньої дати — і привід для прихильників саги Star Wars зібратися разом і переглянути улюблені кінофільми чи покосплеїти головних героїв

День Star Wars — неофіційне свято, проте не менш вагоме для усіх шанувальників книг, фільмів та всесвіту, створеного Джорджем Лукасом.
<h4><strong>Чому 4 травня</strong></h4>
<img class="aligncenter size-large wp-image-1463" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280-1024x683.jpg" alt="" width="1024" height="683" />

Основна дата — ще інакше названа Днем Люка Скайвокера — це 4 травня. Приводом для вибору стало прощання джедаїв, котре дуже часто звучить у всіх фільмах циклу. Це — May the Force be with you («Нехай буде з тобою Сила»). Цю фразу в якості каламбуру часто обігрують May the fourth be with you («хай буде з тобою 4 травня»). Цікаво, що «Зоряні Війни» вийшли 1977 року. А 1979 року саме 4 травня прем’єркою Великобританії стала Марґарет Тетчер. Її партія обіграла каламбур, розмістивши оголошення у вечірніх новинах May the Fourth Be with You, Maggie. Congratulations.

2005 року каламбур посилився ще й завдяки технологіям. Під час інтерв'ю телеканалу N24 Джорджа Лукаса попросили сказати найвідоміше прощання на камеру. І синхроніст переклав німецькою цю фразу як Am 4. Mai sind wir bei Ihnen («Ми будемо із вами 4 травня»). За свідченнями глядачів, цей епізод із програми не вирізали.
<h4><strong>А є ще 5 і 6 травня</strong></h4>
<img class="aligncenter size-large wp-image-1464" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280-1024x683.jpg" alt="" width="1024" height="683" />

Популярність 4 травня породила ще декілька мемів: 5 травня англійською через співзвучність називають Revenge of the Fifth — на честь III епізоду циклу під назвою Revenge of the Sith. У цей день заведено «переходити на темний бік Сили» і віддавати шану Владикам ситхів та іншим антигероям епопеї. В іншій інтерпретації це заведено робити 6 травня — Revenge of the Sixth.
<h4><strong>У «Зоряних Воєн» є ще й офіційне свято</strong></h4>
Міська рада Лос-Анджелеса 2007 року проголосила 25 травня Днем «Зоряних Воєн». В цей день відзначається річниця виходу на кіноекрани першого фільма «Star Wars. Episode IV». Це сталося 25 травня 1977 року. На честь цієї події цього дня також відзначають Geek Pride Day. Із 2008-го він широко святкується у США, збираючи ще й прихильників Дуґласа Адамса із його «Автостопом галактикою» та <a href="https://nachasi.com/2017/05/03/pratchett-in-ukr/">«Дискосвіту» Террі Пратчетта</a>.

<p>День Star Wars — неофіційне свято, проте не менш вагоме для усіх шанувальників книг, фільмів та всесвіту, створеного Джорджем Лукасом.</p><h4><strong>Чому 4 травня</strong></h4><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-1463" src="/wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280-1024x683.jpg" alt="" width="1024" height="683" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280-650x434.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280-1109x740.jpg 1109w, /wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/05/characters-1853286_1280.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p>Основна дата — ще інакше названа Днем Люка Скайвокера — це 4 травня. Приводом для вибору стало прощання джедаїв, котре дуже часто звучить у всіх фільмах циклу. Це — May the Force be with you («Нехай буде з тобою Сила»). Цю фразу в якості каламбуру часто обігрують May the fourth be with you («хай буде з тобою 4 травня»). Цікаво, що «Зоряні Війни» вийшли 1977 року. А 1979 року саме 4 травня прем’єркою Великобританії стала Марґарет Тетчер. Її партія обіграла каламбур, розмістивши оголошення у вечірніх новинах May the Fourth Be with You, Maggie. Congratulations.</p><p>2005 року каламбур посилився ще й завдяки технологіям. Під час інтерв&#8217;ю телеканалу N24 Джорджа Лукаса попросили сказати найвідоміше прощання на камеру. І синхроніст переклав німецькою цю фразу як Am 4. Mai sind wir bei Ihnen («Ми будемо із вами 4 травня»). За свідченнями глядачів, цей епізод із програми не вирізали.</p><h4><strong>А є ще 5 і 6 травня</strong></h4><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-large wp-image-1464" src="/wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280-1024x683.jpg" alt="" width="1024" height="683" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280-1024x683.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280-300x200.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280-768x512.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280-650x434.jpg 650w, /wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280-1109x740.jpg 1109w, /wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280-600x400.jpg 600w, /wp-content/uploads/2017/05/princess-1661946_1280.jpg 1280w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></p><p>Популярність 4 травня породила ще декілька мемів: 5 травня англійською через співзвучність називають Revenge of the Fifth — на честь III епізоду циклу під назвою Revenge of the Sith. У цей день заведено «переходити на темний бік Сили» і віддавати шану Владикам ситхів та іншим антигероям епопеї. В іншій інтерпретації це заведено робити 6 травня — Revenge of the Sixth.</p><h4><strong>У «Зоряних Воєн» є ще й офіційне свято</strong></h4><p>Міська рада Лос-Анджелеса 2007 року проголосила 25 травня Днем «Зоряних Воєн». В цей день відзначається річниця виходу на кіноекрани першого фільма «Star Wars. Episode IV». Це сталося 25 травня 1977 року. На честь цієї події цього дня також відзначають Geek Pride Day. Із 2008-го він широко святкується у США, збираючи ще й прихильників Дуґласа Адамса із його «Автостопом галактикою» та <a href="/2017/05/03/pratchett-in-ukr/">«Дискосвіту» Террі Пратчетта</a>.</p>

Сьогодні відзначають День «Зоряних Воєн»

{:ua}З чим пов’язане вшанування «Зоряних Воєн» саме 4 травня?{:}

В Україні презентують анімаційний серіал за «Кобзарем» Тараса Шевченка. Його автори прагнуть осучаснити твори поета і подати їх по-новому. Всього у серіалу має бути 12 серій. Невдовзі його мають показати на одному з загальнонаціональних каналів.

В основі першої серії анімаційного серіалу – містичний вірш «За байраком байрак» у стилі зомбі-горрору. Анімують «Кобзаря» творці коміксу «Даогопак». Мета — показати інше прочитання творів Тараса Шевченка, в сучасному ключі, здатному зацікавити молоде покоління.

<img class="aligncenter size-full wp-image-494" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/Screen-Shot-2017-04-23-at-12.52.38-PM.jpg" alt="" width="1000" height="533" />

<h4><strong>Чому вирішено обрати такий формат</strong></h4>

[blockquote_with_author name="Максим Прасолов" position="продюсер серіалу " content="Якщо ми будемо працювати з Шевченком як із кріпаком, то це буде сльозлива шароварщина. А якщо як із Стівеном Кінгом, як з автором горрорів, то буде зовсім інше ставлення"]

<h4><strong>Як довго триває робота</strong></h4>

Короткометражний мультфільм створювали цілий рік. Зробили понад 400 малюнків у стилістиці українського бароко, що є непростим для роботи художника.

<img class="aligncenter size-full wp-image-495" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/04/Screen-Shot-2017-04-23-at-12.53.00-PM.jpg" alt="" width="1000" height="564" />

Всі зображення та динаміку на екрані створював художник Олексій Чебикін. На основі його малюнків побудовано і анімацію, жодних сторонніх спецефектів автори не використовували:

[blockquote_with_author name="Богдан Шевченко" position="режисер" content="У нас не було технічних кадрів. Анімували всі сцени з малюнків. Кожна фігура розрізалася на частини – від 20 до 140 – і ці частини анімувалися"]

<h4><strong>Коротко про авторів</strong></h4>

Нову анімаційну стрічку готує та ж команда, котра створила три книги графічного роману «Даогопак» — твору, в якому молодий козак намагається із джури-початківця стати справжнім характерником, і на цьому шляху йому доводиться виконувати різні завдання, долати перешкоди, боротися із ворогами, захищати друзів і чимало мандрувати.

<p>В основі першої серії анімаційного серіалу – містичний вірш «За байраком байрак» у стилі зомбі-горрору. Анімують «Кобзаря» творці коміксу «Даогопак». Мета — показати інше прочитання творів Тараса Шевченка, в сучасному ключі, здатному зацікавити молоде покоління.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-494" src="/wp-content/uploads/2017/04/Screen-Shot-2017-04-23-at-12.52.38-PM.jpg" alt="" width="1000" height="533" srcset="/wp-content/uploads/2017/04/Screen-Shot-2017-04-23-at-12.52.38-PM.jpg 1000w, /wp-content/uploads/2017/04/Screen-Shot-2017-04-23-at-12.52.38-PM-300x160.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/04/Screen-Shot-2017-04-23-at-12.52.38-PM-768x409.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/04/Screen-Shot-2017-04-23-at-12.52.38-PM-650x346.jpg 650w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /></p><h4><strong>Чому вирішено обрати такий формат</strong></h4>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Якщо ми будемо працювати з Шевченком як із кріпаком, то це буде сльозлива шароварщина. А якщо як із Стівеном Кінгом, як з автором горрорів, то буде зовсім інше ставлення</p>					<cite>									<span><strong>Максим Прасолов,</strong></span> продюсер серіалу 							</cite>			</blockquote><h4><strong>Як довго триває робота</strong></h4><p>Короткометражний мультфільм створювали цілий рік. Зробили понад 400 малюнків у стилістиці українського бароко, що є непростим для роботи художника.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-495" src="/wp-content/uploads/2017/04/Screen-Shot-2017-04-23-at-12.53.00-PM.jpg" alt="" width="1000" height="564" srcset="/wp-content/uploads/2017/04/Screen-Shot-2017-04-23-at-12.53.00-PM.jpg 1000w, /wp-content/uploads/2017/04/Screen-Shot-2017-04-23-at-12.53.00-PM-300x169.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/04/Screen-Shot-2017-04-23-at-12.53.00-PM-768x433.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/04/Screen-Shot-2017-04-23-at-12.53.00-PM-650x367.jpg 650w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /></p><p>Всі зображення та динаміку на екрані створював художник Олексій Чебикін. На основі його малюнків побудовано і анімацію, жодних сторонніх спецефектів автори не використовували:</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>У нас не було технічних кадрів. Анімували всі сцени з малюнків. Кожна фігура розрізалася на частини – від 20 до 140 – і ці частини анімувалися</p>					<cite>									<span><strong>Богдан Шевченко,</strong></span> режисер							</cite>			</blockquote><h4><strong>Коротко про авторів</strong></h4><p>Нову анімаційну стрічку готує та ж команда, котра створила три книги графічного роману «Даогопак» — твору, в якому молодий козак намагається із джури-початківця стати справжнім характерником, і на цьому шляху йому доводиться виконувати різні завдання, долати перешкоди, боротися із ворогами, захищати друзів і чимало мандрувати.</p>

Анімаційний серіал за творами Шевченка — незабаром на ТБ

Для тих, хто давно чекав на нестандартне прочитання творів Кобзаря

#фільми