Ніна Дей
Кожен із нас мав плани на 2022, більшість із яких не вдалося реалізувати через повномасштабну війну. І хоча якісь пункти втратили актуальність, а щось вийшло виконати частково, більшість планів залишаються у підвішеному стані. Проте життя, як і навчання чи робота, тривають, бо це все не можна поставити на паузу і надолужити колись потім.
Разом із психологом Аллою Рожковою, представниками бізнесу та учасниками освітнього проєкту для молодих підприємців «Гра в довгу» ми зібрали поради, як планувати своє таке непередбачуване життя на 2023. Як знаходити час на навчання, як відкривати бізнеси, та, найголовніше, — як адаптовувати плани, коли щось пішло не так.
Безпека — це база для відновлення життя
Приблизні терміни адаптації тривають до пів року, хоча це індивідуально і залежить від умов, у яких ви перебуваєте, як у вас побудоване життя і наскільки активізовані пошукові системи, що корисні для психіки.
Хоча стан шоку минув, не можна сказати, що ми повернулися до розслаблення. Психіка все одно напружена, ми перебуваємо у фоновому стресі. У нас нереалізовані дві важливі потреби, які забезпечують здорове функціонування: потреба в безпеці та потреба у структурі.
На те, як кожен із нас адаптується, впливає і тип нервової системи, тип темпераменту, в яких умовах ви живете — в умовній безпеці, у зонах, де більша чи менша загроза, які є способи подолати напругу і чи застосовуєте їх ви. Наприклад, на початку великої війни був і навіть зараз є певний хейт до тих, хто публікує у соцмережах фото з ресторанів чи якихось заходів. Насправді корисно підтримувати більш-менш стабільний спосіб життя — бо це про активацію пошукових систем, які допомагають адаптуватися.
Ритуали, які ви робили раніше — ще одна річ, що може бути опорою. Навіть коли тільки почалося повномасштабне вторгнення і люди перебували у фазі гострого стресу, такі ритуали як чистити зуби, ходити в душ, снідати в той час, коли це звично — це все допомагає мати опору. Зараз, коли шок минув, треба також повертатися до того, що для вас є звичним. Подумайте про свої ритуали та спробуйте повернутися до них. Можливо, саме час зайнятись улюбленим хобі чи спортом або розпочати навчання, яке здавалося не на часі. Навіть коли ситуація нестабільна, важливо прогнозувати своє майбутнє і повертати контроль над своїм життям, робити плюс один крок до повернення свого звичного способу життя, як ви жили раніше. Це корисно для психіки.
Для навчання важливий якісний сон
Робити щось нове для себе чи навчатися багатьом зараз може бути важко. Наша вегетативна нервова система регулюється симпатикою та парасимпатикою. Симпатика — це про напругу, яку потрібно розрядити. Після вирішення подібної ситуації включається парасимпатична система, яка відповідає за відновлення, навчання та розвиток.
Із початком повномасштабного вторгнення багато людей може довго перебувати у напрузі, під час чого задіяна лише симпатична нервова система. Тому місця для розвитку, навчання та чогось нового немає. Для навчання ключовими є чотири речі: увага, цікавість, сон та розслаблений стан. Під час сну мозок обробляє інформацію, яку отримав, наприклад, під час прослуховування лекції.
Щоб втягнутись у навчання, можна адаптувати процес під себе. Наприклад, дивитися не всю годинну лекцію за раз, а розділяти це на 2-3 підходи. Крім пасивного сприйняття інформації, важливо її прожити через власний досвід, переказати комусь або виконати домашнє завдання на основі лекційного матеріалу.
На всі ці фактори зважали організатори освітнього проєкту для підприємців-початківців «Гра в довгу», коли придумували формат курсу. Перший сезон організатори запускали під час пандемії (тобто також у кризовий період), тому повністю адаптували курс під онлайн. Лекції зробили короткими — по 10-15 хвилин, щоб полегшити сприйняття інформації. А після лекцій учасникам надсилали у чат-бот Telegram тести, завдяки яким можна було краще засвоїти матеріал. Формат виявився 100% робочим, тому його використали і для другого сезону, реєстрація на який триває до 31 грудня.
Лекції учасникам нового сезону «Гри в довгу» читатимуть викладачі Бізнес-школи Українського католицького університету. Операційна директорка Бізнес-школи УКУ Христина Дольна розповідає, як команда LvBS адаптує навчальні програми до нинішніх умов.
«З осені ми зустрілись із новими викликами цієї війни — перебоями з електропостачанням та інтернет-зв’язком. Тож ми розробили сценарії навчання на кожен із можливих випадків: навчальний процес під час повітряної тривоги в укритті; навчальний процес під час вимкнення електроенергії; навчальний процес під час повітряної тривоги та вимкнення електроенергії.
Викладачі готують кілька варіантів матеріалів у паперовому форматі (роздруковані чи оформлені на фліпчартах). А частину матеріалів ми надсилаємо учасникам напередодні заняття, щоб вони зберегли їх собі заздалегідь і доступ до матеріалів не залежав від інтернет-з’єднання.
Трохи складніше врахувати ризики виключення енергії в учасників, які доєднуються до модулів онлайн. Проте ми стараємось фіксувати ті частини матеріалу, що вони пропускають через відсутність зв’язку, та вирішувати питання із доступом, щоб вони могли освоїти інформацію не зважаючи на ситуацію».
Мотивація долає прокрастинацію
Якщо під час навчання відчуваєте спад інтересу, то нагадуйте собі про мотивацію: навіщо ви зареєструвались на певний курс чи слухаєте цю лекцію. Без розуміння мотивації може виникати прокрастинація, а коли ви мотивовані, розумієте навіщо, то буде легше. Наприклад, якщо ви будете тримати в голові, що після проходження курсу отримаєте новий офер чи можете підвищити свій дохід, то дослухати курс буде легше.
Іноді мотивацією можуть стати цінні призи за саме навчання. Як-от у другому сезоні «Гри в довгу». За правильні відповіді на тести по лекціях учасники отримуватимуть бали. 100 найкращих учасників відвідають велику фінальну подію та матимуть змогу отримати гранти на навчання у Бізнес-школі УКУ на суму $30 000.
Особистою мотивацією навчатись із нами поділились учасники нового сезону «Гри в довгу» Сергій Снєсарь, засновник UDI Agency та Валерія Кузьменко, засновниця бренду EcoCorn.
Сергій згоден з однією з ключових ідей проєкту, що знання — це прибуток. Він чотири рази починав усе з початку, його бізнес пережив переїзд, коронавірус і війну. Все завдяки знанням і нетворкінгу, який був раніше, а також команді та вірі тих, хто тебе оточує.
Для мене цей проєкт — це нові знання, знайомства, нові виклики та новий рівень ставлення до бізнесу. Я знаю, що це буде корисно та професійно, знання планую використати для масштабування та систематизації свого бізнесу, а також у міру сил допомагати своїй країні та розвивати український бізнес. Якщо ви хочете бути там, де ще не були, — треба робити те, чого раніше не робили
Сергій Снєсарь
Валерія ділиться, що наразі планування, навіть короткострокове, виглядає якимсь примарним. Тому для неї важливо мати стабільні дані та не переставати ставити собі цілі, бо наявність мети дає ресурс, якого зараз так бракує. А план досягнення мети фокусує і зміцнює ґрунт під ногами.
Знання не тільки допомагають подивитися на знайомі речі під новим кутом, вони пробуджують потенціал, який є в кожного з нас, дають імпульс діяти. Навчальний проєкт допомагає мені знаходитись у середовищі однодумців, підтримувати один одного, підсилювати та створювати нові проєкти. У будь-якій ситуації ми маємо вибір погодитися з обставинами і плисти за течією чи ні. Коли береш життя у свої руки, то стаєш його володарем, хай що відбувається. Я завжди обираю не погоджуватись і брати все у свої руки. Тому ставте перед собою амбітні цілі, правильно плануйте, розраховуйте ресурс та дивуйте самі себе своїми досягненнями!
Валерія Кузьменко
Знайти внутрішні дозволи для реалізації задуманого
Знаходження мотивації важливе і для навчання, і для реалізації проєктів чи ідеї бізнесу. Якщо є сумніви, варто їх дослідити: яких внутрішніх дозволів людині не вистачає, які є страхи? Страшно, що це буде неефективно чи що бізнес прогорить? Завжди потрібно копати в бік своїх страхів і досліджувати їх, спиратися на бонуси, які можна отримати, навіть у вигляді досвіду.
Впевненості має додати наявність професійних знань. Власне, бажання дати бізнес-освіту тим, хто розвиває свою справу, й підштовхнуло компанію Fondy у 2020 запустити перший сезон «Гри в довгу». А розуміння, що потрібен і другий, зʼявилося завдяки надзвичайній, зважаючи на обставини, активності клієнтів платформи (Fondy допомагає підприємцям приймати платежі онлайн): нові бізнеси реєструвалися навіть під час масованих обстрілів.
Компанія також відчула на собі наслідки турбулентного часу та кризи. Топменеджери Fondy діляться своїм досвідом, як вони справлялись із викликами, котрі перед ними поставила війна, та як досвід 2022 року можна застосувати для 2023.
Валерія Вагоровська, засновниця та керуюча партнерка компанії, розповідає, як долали невизначеність і готувались до нових викликів війни.
«Від початку повномасштабного вторгнення ми насамперед вирішували питання безпеки команди. Також, як компанія, від якої залежать інші бізнеси, ми продовжували турбуватися про своїх клієнтів і робили все можливе, щоб інфраструктура не постраждала.
Бізнес зараз має змінитися, й сильно — у пріоритеті не довготермінові стратегії, а короткострокове планування. Себе й команду треба підготувати до прийняття швидких рішень, гнучкості стосовно продуктів і потреб клієнтів. Бізнес адаптується, робить усе, щоб працювати стабільно і лишатися клієнтоорієнтованим. Зараз особливо важко передбачити, яким буде майбутнє. Тому бізнес має бути швидким у прийнятті стратегічних рішень: які напрямки розвивати, від чого відмовитися.
При цьому хоча б орієнтовний план, принаймні на рік-півтора, треба мати. Та крок за кроком іти до своєї мети. Після перемоги настане відновлення, і компанія має бути підготовлена для подальшого розвитку. Обовʼязково потрібно слідкувати за ринком, відстежувати проблеми, які ти своїм продуктом можеш вирішувати, й адаптувати продукт під потреби ринку.
Ми ще раз переконалися, що потрібно мати поруч надійних однодумців, які готові допомагати один одному. Потрібно бути пунктом незламності для команди в прямому та переносному сенсах, щоб ніхто не почувався самотнім. Зараз особливо важливі підтримка та турбота, плече керівника має бути опорою для всіх» — підсумовує Валерія.
Максим Козенко, СТО Fondy, брав участь у розробці плану дій у разі надзвичайних ситуацій в компанії.
«Якщо казати про форс-мажорні обставини, є загальна світова практика мати розроблений business continuity план. Він передбачає дії компанії, коли, наприклад, недоступний головний офіс, ключові люди компанії не можуть швидко вийти на звʼязок тощо. Події останніх років, як-от пандемія, а тепер повномасштабне вторгнення, підтвердили, що базовий план для топменеджменту та керівників підрозділів обовʼязково потрібен.
Коли говоримо про роботу в умовах блекауту, звісно ж, найочевидніший план — закупити всім старлінки та генератори, щоб зробити кожного співробітника автономним. Але це не завжди робоча схема, особливо коли йдеться про великі компанії.
Сценарій, який ми втілили у Fondy, — це створити якусь локацію, де співробітники можуть працювати, коли вдома перебої з електрикою чи звʼязком.
Ми пошерили на співробітників кастомну гугл-карту, щоб вони позначили маршрути, якими їм зручно пересуватися містом. Вийшла доволі цікава картинка, завдяки якій ми побачили потенційні регіони для розташування робочої локації. Закупили генератор і старлінк, облаштували приміщення для роботи.
Якщо казати про індивідуальні рішення для кожного співробітника, то потрібно підключати провайдери, які забезпечують безперебійний звʼязок навіть при відсутності світла. Це провайдери з оптоволокном — таких зараз зʼявляється дедалі більше. Якщо ж і така можливість відсутня, можна підключати 4G-модем (швидкості зв’язку в такому випадку зазвичай вистачає для виконання базових робочих задач). І мати потужний павербанк».
Пофруструвати — а потім діяти
Багато що в нинішніх умовах може викликати фрустрацію. Як-от скасування планів чи умови, в яких потрібно швидко змінювати рішення. Дати собі час на фрустрацію — це добре, але якщо вона поглине вас цілковито, це матиме негативний вплив на функціонування та вирішення критичних ситуацій.
Спробуйте після умовних 20 хвилин фрустрації брати себе в руки і сідати писати план дій. Це допомагає людині активувати фронтальну кору головного мозку, яка відповідає за планування та за стратегію. Таким чином ваша увага теж переключається на розв’язання проблеми.
У кожного є своя модель поведінки, яка формувалась із досвіду. Якщо вам важко виходити з критичних ситуацій, можна почати з базового: зверніть увагу, чи ви не голодні, достатньо відпочили. Якщо ці потреби закриті, то беріть до рук ручку і блокнот та пробуйте прописати собі варіанти вирішення ситуації.
Будувати нові нейронні зв’язки непросто, але можливо й важливо. Це можна робити за допомогою засвоєння нового позитивного емоційного досвіду. Якщо ви помічаєте, що постійно потрапляєте у якусь пастку фрустрації та не можете з неї виходити, можна звернутись до психотерапевта чи ментора. Отримувати негативний досвід — це теж нормально, проте важливо, як людина з ним справляється. І якщо потрібна опора, то звісно менторство чи психотерапія — це варіант.
Наш мозок екологічно працює так, що ми продуктивно навчаємось у інших людей. На цю тему проводили експерименти з маленькими дітьми, коли дорослий показує дитині, як відкрити коробочку, в якій лежить цукерка. Дитина точнісінько повторює рух того дорослого, який їй це показав. Тож звертатись до менторів по засвоєння нового досвіду — це як допомога собі навчатись, бо соціально люди ефективно засвоюють інформацію.
У постановці цілей ресурс всьому голова
Допомога ментора може бути корисна і під час постановки цілей. Грудень — період, коли всі планують свій наступний рік, і ще до війни у багатьох із цим були питання. По-перше, під час планування цілого року важливо ставити реалістичні цілі, враховувати свій спосіб життя та звичне навантаження, свої можливості. По-друге, кожну ціль важливо прив’язувати до термінів, адже якщо ціль та її терміни досягнення розмиті, немає розуміння, коли і як її досягати.
З оцінкою своїх планів і цілей допомагає система SMART: вони мають бути конкретні, вимірювані, досяжні, значимі та обмежені у часі. Тобто якщо ви ставите собі ціль заробити на авто, то пропишіть, на яке авто чи яку суму, і це має або відповідати вашому нинішньому заробітку, або продумайте можливості збільшення доходу, розбийте суму на квартали і перевіряйте досягнення протягом кожного кварталу.
Важливо ще зважати на ресурси свого організму, бо зараз у багатьох може бути знижена концентрація уваги, людям важко освоїти інформацію або вони відчувають погіршення пам’яті. У таких випадках важливо вимкнути в собі перфекціоніста і бути уважним до себе, не перевантажувати себе. І в контексті планування важливо не тільки запланувати, але й розуміти, що з цими планами робити далі і чи буде у людини ресурс на них.
Окремо варто пам’ятати, що плани у красивому блокноті варто не тільки написати, а й переглядати протягом року. А цілі розбивати на періоди, місяці. Щомісяця варто переглядати їх та оцінювати, що зробили, що можете зробити, а які плани, можливо, втратили актуальність. Особливо зараз, коли є контекст війни, який може диктувати нові умови.
Відмовлятись від цілей важко, але важливо
Якщо ви відчуваєте, що якась ціль втратила актуальність, варто від неї відмовитись, щоб відкрити можливості для чогось іншого. Звісно, у людей є когнітивне викривлення — якщо вже вклали певний ресурс у досягнення цілі, здається, що закинути її — погана ідея.
Проте важливо виходити з цього когнітивного викривлення через нормалізацію: об’єктивно оцінювати контекст, бути чесним із собою. Запитайте своє доросле «я», чи варто далі через не можу та не хочу досягати цієї цілі, аби просто поставити галочку?
Актуалізуючі запитання до свого дорослого «я» допоможуть зрозуміти, що буде, якщо ви відмовитеся. Можливо, відміна однієї цілі відкриває можливості та звільняє ресурс для чогось більш актуального? Це допоможе переключити увагу з факту відмови на щось нове, що може бути більш цінним для людини у той період часу.
Ще важливо вміти адаптовувати плани, бути гнучким — на сьогодні це одна з найважливіших рис. Якщо вас відкинуло на крок назад, відбулася стресова ситуація, все пішло не за планом, важливо вміти повертатись до своїх цілей знов. Не руйнуватись чи впадати у відчай, а переглядати свої записи, вміти знаходити опору в них та адаптовуватись до змін.
Контекст війни змушує нас постійно моніторити ситуацію, оцінювати ризики, як-от було з генераторами та зарядними станціями. Про це багато говорили ще влітку, і хто не впадав в ілюзії, зміг підготуватись до відключень світла. У такі моменти важливо страхувати ризики, мати стратегічне мислення, яке допомагає оцінювати ситуацію на кілька кроків уперед.
Проєкт «Гра в довгу» реалізують Fondy, Промприлад.Реновація, Бізнес-школа УКУ, у співпраці з Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Інформаційні партнери: Офіс з розвитку підприємництва та експорту, національний проєкт Дія.Бізнес.
Ініціативу буде/було проведено в рамках Проєкту «Підтримка підприємців і життєзабезпечення», який фінансується та впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні у співпраці з БО «Благодійний Фонд «Промприлад».
