Здорове серце: поради для контролю систолічного артеріального тиску та профілактики гіпертонії

Підвищений артеріальний тиск, або артеріальна гіпертензія — одна з найчастіших причин звернення за медичною допомогою. Кількість гіпертоніків у всьому світі перевищила 1 млрд осіб, більше ніж 50% з них не отримують необхідної гіпотензивної терапії.

У лікуванні пацієнтів із підвищеним тиском застосовують гіпотензивні препарати. Ця група лікарських засобів дуже різноманітна. В останні роки велика увага приділяється блокаторам бета-адренорецепторів. Вони не впливають на метаболізм ліпідів та вуглеводів, безпечні при комбінуванні з діуретиками, не знижують еректильну функцію. Представник блокаторів бета-адренорецепторів – метопролол.

Показники артеріального тиску

Артеріальний тиск має 2 показники — систолічного та діастолічного артеріального тиску. Що вони означають? Систолічний показує максимальний тиск в артеріях, який виникає, коли серце скорочується і виштовхує кров у судини. Діастолічний – мінімальний тиск у період розслаблення серця між скороченнями. Уявіть роботу серця як помпу. Систолічний тиск – це тиск у трубі, коли помпа закачує воду. Діастолічний – тиск, який зберігається, коли помпа вимкнена.

Що таке артеріальна гіпертензія?

Це патологічний стан, у якому перевищено показники нормального тиску. Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, це: 139 для показника систоли і 89 — для діастолічного. Одиниця виміру тиску — міліметри ртутного стовпа (мм рт. ст.).

У багатьох хворих гіпертонія довгі роки протікає безсимптомно та не позначається на самопочутті. Згодом організм адаптується до високого тиску, що маскує небезпеку захворювання. Неконтрольована гіпертонія негативно впливає на судини та внутрішні органи – головний мозок, серце, нирки.

Як уникнути проблем із артеріальним тиском?

Незважаючи на жахливу статистику поширеності артеріальної гіпертензії, підтримувати нормальний артеріальний тиск можливо, хоча для цього необхідно докласти небагато зусиль.
Основні рекомендації, які допоможуть знизити ризик розвитку артеріальної гіпертензії:

• важливо контролювати масу тіла та не допускати ожиріння, яке часто провокує підвищення тиску. Рекомендується підтримувати індекс маси тіла у межах норми (18–25);
• необхідно обмежити споживання кухонної солі до 5 г/сут, збільшити споживання калію — хімічного елемента, що у регуляції тиску. У високій концентрації він міститься в овочах, фруктах, бобових;
• їжте більше продуктів, багатих на кальцій, магній, поліненасичені жирні кислоти;
• регулярні аеробні фізичні навантаження (швидка ходьба, біг, плавання) щонайменше по 30 хв/добу позитивно впливають на стан серцево-судинної системи;
• слід повністю відмовитися від куріння та зловживання алкогольними напоями;
• важливо контролювати стрес, давати психологічне розвантаження за допомогою йоги, медитації, інших методів релаксації;
• періодичний контроль рівня артеріального тиску дасть можливість завчасно виявити будь-які відхилення показників від норми та у разі потреби звернутися до лікаря.

Що робити при гіпертонії?

При виявленні підвищеного тиску важливо своєчасно звернутися до лікаря. Він допоможе встановити причину гіпертензії (їх може бути кілька) та підібрати необхідне лікування.

Важливо! Не варто займатися самолікуванням та прислухатися до порад родичів чи знайомих, навіть якщо вони приймають гіпотензивні препарати. У кожного пацієнта свої особливості захворювання, тому лікування має бути суворо індивідуальним: те, що підходить одному, може бути марним або навіть небезпечним для іншого.

Умовно лікування артеріальної гіпертензії можна розділити на 2 напрямки:
немедикаментозне – оптимізація способу життя, фізична активність та перегляд раціону харчування;
медикаментозний – якщо, незважаючи на докладені зусилля, підтримувати нормальний артеріальний тиск важко, рекомендують гіпотензивні препарати.
Чому лікарські засоби від гіпертонії приймають постійно?
Головна мета постійного прийому гіпотензивних препаратів – підтримання оптимальних показників та профілактика стрибків артеріального тиску.

Який препарат потрібний?

Який препарат вибрати при артеріальній гіпертензії? Це питання хвилює багатьох пацієнтів із виявленою вперше хворобою. Доступно кілька основних груп гіпотензивних засобів із різним механізмом дії. До них відносяться:

• інгібітори АПФ (еналаприл, лізиноприл та ін.) – блокують фермент, який відповідає за перетворення ангіотензину I на ангіотензин II, який звужує судини. Через війну судини розширюються, знижується периферичний опір, зменшується навантаження серце;
• блокатори рецепторів ангіотензину II (лозартан, валсартан та ін.) – блокують рецептори ангіотензину II, не даючи йому звужувати судини. Ефект подібний до інгібіторів АПФ;
  блокатори бета-адренорецепторів (атенолол, метопролол та ін) – блокують β-адренорецептори, уповільнюючи серцебиття та зменшуючи силу серцевих скорочень. Знижується навантаження на серце;
• блокатори кальцієвих каналів (амлодипін, ніфедипін та ін.) – знижують внутрішньоклітинну концентрацію іонів кальцію у клітинах м’язового шару судин, розслаблюючи їх;
• діуретики (гідрохлортіазид, фуросемід та ін) – підвищують виведення води та натрію, зменшуючи об’єм циркулюючої крові та знижуючи артеріальний тиск.

Конкретний лікарський засіб підбирає лікар індивідуально з урахуванням супутніх захворювань та особливостей пацієнта. Часто призначають комбінацію із 2–3 гіпотензивних засобів для посилення ефекту. Головне – регулярно приймати призначені препарати для досягнення цільових показників артеріального тиску.